Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Морська вода (англ. marine water, ocean water; нім. Meerwasser n, Seewasser n) — вода морів і океанів. Переважна кількість морської води знаходиться в Світовому океані (1,37 млрд км³). Має гірко-солоний смак, через значний вміст солей (хлорид натрію). Середня солоність морської води 35 ‰. Така вода замерзає при −2 °C, чим більша солоність, тим нижча така температура замерзання.
Фізичні характеристики
Густина морської води коливається в межах від 1020 до 1030 кг·м−3. Показник кислотності pH варіюється в межах від 7,5 до 8,4. Швидкість звуку в морській воді — близько 1500 м/с.
Число км³ морської води в даному інтервалі солоності
Густина
Середні величини густини поверхневих вод морів
| No. | Море | густина кг/м³ |
|---|---|---|
| 1 | Середземне море | 1020,90 |
| 2 | Чорне море | 1013,5 |
| 3 | Мармурове море | 1017,0 |
| 4 | Північне море | 1026,4 |
| 5 | Балтійське море | 1006,6 |
Прозорість
Відносна прозорість вод морів
| No. | Море | Відносна прозорість, м |
|---|---|---|
| 1 | Баренцеве море південно-західна частина | до 45 м |
| 2 | Чорне море | близько 30 |
| 3 | Егейське море | до 50 |
| 4 | Середземне море біля африканського узбережжя | 40-45 |
| 5 | Балтійське море біля острова Борнхольм | 11-13 |
| 6 | Каспійське море південна частина | 11-13 |
| 7 | Північне море біля Англійського каналу | 6,5-11 |
| 8 | Адріатичне море | 30-40 |
Хімічний склад
| Компонент | Концентрація (моль/кг) |
| H2O | 53,6 |
| Na+ | 0,546 |
| Cl- | 0,469 |
| Mg2+ | 0,0528 |
| SO42- | 0,0283 |
| Ca2+ | 0,0103 |
| K+ | 0,0102 |
| CT | 0,00206 |
| Br- | 0,000844 |
| BT | 0,000416 |
| Sr2+ | 0,000091 |
| F- | 0,000068 |
Середня солоність морської води — 35 г/л (35 ‰). Це 0,6 молей·літр−1 (у припущенні, що вся сіль являє собою NaCl, що насправді не так). Хоча солоність води в океанах майже повсюдно близька до 35 ‰, однак вода в морях має нерівномірно розподілену солоність, в залежності від ступеня їх ізольованості від океану, припливу слабкомінералізованих поверхневих вод суші, кліматичних умов. Відзначається трохи менший вміст солей у полярних акваторіях і підвищений до 39-42 ‰ в тропічних. Найменш солоною є вода Фінскої затоки і північної частини Ботнічної затоки (близько 5 ‰), що входять в акваторію Балтійського моря. Найсолонішою є вода Червоного моря (42 ‰). Соляні озера, такі як Мертве море, можуть мати значно більший рівень вмісту солей (до 300 ‰).
Середній вміст солей у морській воді близько 35 ‰, температура замерзання 1,91 °С, густина 1020 кг/м³. Хімічний склад морської води постійний — 99,99 % за масою сольового складу припадає на Na+ — 10,7 ‰, K+ — 0,39 ‰, Ca2+ — 0,42 ‰, Mg2+ — 1,30 ‰, SO42− — 2,70 ‰, Cl− — 19,35 ‰, Br− — 0,06 ‰, CO32− — 0,07 ‰. При цьому 85 % солей у морській воді складає NaCl, у значних кількостях присутні: MgCl2, MgSO4, CaSO4, NaBr, а також розчинені гази та органічні речовини (1-5 мг/л).
Внаслідок високої концентрації хімічних компонентів і величезного їх сумарного вмісту у водах Світового океану, морська вода використовується для отримання багатьох хімічних сполук. Наприклад, у країнах жаркого клімату (КНР, Японія, Індія, Австралія, ін.) упарюванням за рахунок сонячного тепла отримують 30-40 % світового видобутку кухонної солі. В перспективі, з появою нових технологій, з морської води можливе вилучення ряду цінних корисних копалин. Морська вода містить в розчиненому вигляді практично всі елементи періодичної таблиці хімічних елементів.
Розподіл солей за глибиною загалом постійний, в нижніх горизонтах зростає вміст розчиненої вуглекислоти, внаслідок чого в глибинних ділянках осад карбонату кальцію розчиняється. Різка зміна складу води за глибиною спостерігається в Чорному морі за рахунок двох потоків через Босфор (верхнього, більш прісного, з Чорного моря і нижнього, солонішого, з Мармурового в Чорне море) і дії сульфатредукуючих бактерій, що приводить до накопичення сірководню (до 14 мг/л).
Розподіл солоності поверхневих водних мас Світового океану має певні закономірності. На екваторі солоність поверхневих вод знижена, вона підвищується до субтропічних широт і знов зменшується до полюсів, сягаючи значень у 35 ‰ в помірних широтах. Такий широтний розподіл порушуються морськими течіями: холодні течії виносять з приполярних зон до помірних широт воду з пониженою солоністю, навпаки, теплі течії несуть до помірних широт більш солону воду. На екваторі на місце вод, що були знесені морськими течіями, повільно підіймаються з глибини холодні води. В свою чергу вони, прогрівшись на поверхні, відходять до полярних широт, де, охолонувши, опускаються на дно — термохалінна циркуляція.
Геохімічне пояснення
Хімічні елементи (за масою)
|
|---|
Наукове обґрунтування появи солоної води в морі було покладено роботами сера Едмонда Галлея в 1715 році. Він висунув гіпотезу, що сіль й інші мінерали вимивалися із ґрунту й доставлялися в море річками. Досягши океану, солі залишалися й поступово концентрувалися. Хеллі помітив, що більшість озер, що не мають водного зв'язку з океанами, мають солону воду. Теорія Хеллі почасти вірна. Доповнюючи її, варто згадати, що натрій вимивався із дна океанів на ранніх етапах їхнього формування. Присутність іншого елемента солі — хлору, пояснюється його вивільненням (у вигляді соляної кислоти) з надр Землі при виверженнях вулканів. Натрій і хлор поступово стали основою сольового складу морської води (85 % від всіх солей).
Інша гіпотеза середини ХХ століття геохіміка Олександра Виноградова. Згідно якої суміш пари і води з газами при дегазації мантії Землі, була вже в початковий період формування океану порівняно схожою з сучасною. Тому океанічна вода завжди мала певну солоність і не була прісною. У подальшому на склад вод океану впливало багато атмосферних і континентальних процесів. Близько 200 млн років тому, наприкінці палеозою (за даними досліджень складу проб, відібраних з давніх висохлих морів) хімічний склад води океану, в основному, сформувався і став близьким до сучасного.
Морська вода нормальна
Нормальна морська вода (рос. морская вода нормальная; англ. normal sea water, нім. normales Meerwasser n, normales Seewasser n) — спеціально приготовлена морська вода з солоністю 34-35 ‰ (г/дм³). Використовують для калібрування приладів, наукових досліджень. Готують штучно у лабораторії на основі проб, відібраних у Біскайській затоці Атлантичного океану. Нормальна морська вода містить солі NaCl, MgCl2, Na2SO4, CaCl2, KCl, NaHCO3, KBr, H3BO4, SCl2, NaF, які взято у певній пропорції. Необхідно вводити поправку на вміст кристалізаційної води в застосовуваних реактивах, якщо вона в них є.
Розподіл температур
Температура разом із солоністю визначає щільність води. Чим нижча температура, тим більша щільність. Вода — одна з речовин, яка має найбільшу теплоємність 4200 кДж/кг. Тільки 10 метровий шар океанських вод містить тепла більше, ніж вся земна атмосфера. Саме велика теплоємність океану робить його головним акумулятором і регулятором температури географічної оболонки планети. На відміну від розподілу температур за глибиною, на поверхні океанів температури розподілені зонально. У екваторіальному поясі температура води становить 27-28°С протягом всього року. У тропіках західні частини океанів тепліші (20-25°С), тому що сюди підходять пасатні течії з екваторіальними водами. Східні частини океанів холодніші через холодні течії (15-20°С). Східні області океанів у помірному поясі обігріваються Північноатлантичною та Північнотихоокеанською течіями, західні області охолоджуються Лабрадорською та Курильською течіями. У помірних широтах південної півкулі температура змінюється зонально від 10°С близько 40° південної широти до 0° С на 60° південної широти і далі знижується до межі морських льодів. У полярних поясах температура води опускається до 2-3°С, не перетворюючись на лід через її солоність.
Розподіл солоності
Середня солоність океану змінюється на його поверхні незначно. У екваторіальній зоні солоність може знижуватися через випадання рясних дощів та велику хмарність до 32 ‰. У тропіках солоність води підвищена до 38 ‰. Це пов'язано з відсутністю хмарності та дією постійних вітрів, що викликають посилене випаровування води. Солоність помірних широт відповідає середній солоності океану. До полярних широт вона зменшується до 32 ‰, що обумовлено надходженням прісних вод з материків і таненням льодовиків.
Солоність внутрішніх морів особливо залежить від припливу річкових і океанічних вод. Наприклад, віддалені від Атлантичного океану Азовське і Чорне моря, у яких приплив річкових вод, мають значно нижчу солоність, ніж в океані (відповідно, 11 ‰ та 18 ‰). В той же час, у відділеному від Індійського океану Баб-ель-Мандебською протокою Червоному морі, в якого відсутній приплив річкових вод, солоність вища, ніж в океані (42 ‰). В окраїнних морях солоність води значно ближча до солоності води океану (якщо немає великого річкового припливу).
Зміна солоності з глибиною відрізняється великою розмаїтістю. Суттєві зміни відбуваються лише у верхньому шарі, до глибини 1500 м. Нижче цього горизонту коливання солоності надзвичайно малі. У деяких районах океанів солоність стає одноманітною зі значно вищих горизонтів. У полярних областях солоність сильно змінюється тільки лише глибини 200 м, а глибше вона практично незмінна.
Придатність для пиття
Морська вода непридатна для пиття через високий вміст солей, для виведення яких з організму потрібно води більше, ніж її випита кількість. Однак після опріснення морську воду можна пити.
Курйози
У Гонконзі морська вода широко використовується в зливальних системах туалетів. Більш ніж 90 % з них використають для змивання саме морську воду задля економії прісної води. Початок цій практиці було покладено в 1960-их й 1970-тих роках, коли скорочення запасів прісної води стало проблемою для жителів цієї британської колонії.
Див. також
Джерела
- (рос.) Подобедов Н. С. Общая физическая география и геоморфология. — М.: Недра, 1974. С. 312.
- «Океан сам по себе и для нас» — переклад з англійської Голосова. В. В. Редакція і післямова Сузюмова. А.А — Москва «Прогресс». Тираж 75000 1982 рік. Переклад книги «Oceanography» Ch.Drake, JImbrie, J Knauss, K.Turekian — Holt Rinehart Winston
- /Під редакцією Дремлюга. В. В. — Київ:. Радянська школа., 1986. — 256ст. іл. Тираж 100000 екз.(рос.)
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — .
- Хільчевський В. К. Гідрохімія океанів і морів — К.: ВПЦ «Київський університет», 2003.- 114 с.
- Хільчевський В. К., Дубняк С. С. Основи океанології. — К.: ВПЦ «Київський університет», 2008. — 255 с. [ 4 грудня 2017 у Wayback Machine.]
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Морська вода |
- (англ.) Water Temperature Map [ 6 травня 2015 у Wayback Machine.] — температура води Світового океану в реальному часі.
- (англ.) Tables and software for thermophysical properties of seawater. [ 30 липня 2010 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Morska voda angl marine water ocean water nim Meerwasser n Seewasser n voda moriv i okeaniv Perevazhna kilkist morskoyi vodi znahoditsya v Svitovomu okeani 1 37 mlrd km Maye girko solonij smak cherez znachnij vmist solej hlorid natriyu Serednya solonist morskoyi vodi 35 Taka voda zamerzaye pri 2 C chim bilsha solonist tim nizhcha taka temperatura zamerzannya Morska voda j pina v Malakkskij protociFizichni harakteristikiGustina morskoyi vodi kolivayetsya v mezhah vid 1020 do 1030 kg m 3 Pokaznik kislotnosti pH variyuyetsya v mezhah vid 7 5 do 8 4 Shvidkist zvuku v morskij vodi blizko 1500 m s Chislo km morskoyi vodi v danomu intervali solonosti Gustina Seredni velichini gustini poverhnevih vod moriv No More gustina kg m 1 Seredzemne more 1020 90 2 Chorne more 1013 5 3 Marmurove more 1017 0 4 Pivnichne more 1026 4 5 Baltijske more 1006 6 Prozorist Vidnosna prozorist vod moriv No More Vidnosna prozorist m 1 Barenceve more pivdenno zahidna chastina do 45 m 2 Chorne more blizko 30 3 Egejske more do 50 4 Seredzemne more bilya afrikanskogo uzberezhzhya 40 45 5 Baltijske more bilya ostrova Bornholm 11 13 6 Kaspijske more pivdenna chastina 11 13 7 Pivnichne more bilya Anglijskogo kanalu 6 5 11 8 Adriatichne more 30 40Himichnij skladHimichnij sklad morskoyi vodi Zagalnij molyarnij sklad morskoyi vodi 1 25 travnya 2011 u Wayback Machine Komponent Koncentraciya mol kg H2O 53 6 Na 0 546 Cl 0 469 Mg2 0 0528 SO42 0 0283 Ca2 0 0103 K 0 0102 CT 0 00206 Br 0 000844 BT 0 000416 Sr2 0 000091 F 0 000068 Serednya solonist morskoyi vodi 35 g l 35 Ce 0 6 molej litr 1 u pripushenni sho vsya sil yavlyaye soboyu NaCl sho naspravdi ne tak Hocha solonist vodi v okeanah majzhe povsyudno blizka do 35 odnak voda v moryah maye nerivnomirno rozpodilenu solonist v zalezhnosti vid stupenya yih izolovanosti vid okeanu priplivu slabkomineralizovanih poverhnevih vod sushi klimatichnih umov Vidznachayetsya trohi menshij vmist solej u polyarnih akvatoriyah i pidvishenij do 39 42 v tropichnih Najmensh solonoyu ye voda Finskoyi zatoki i pivnichnoyi chastini Botnichnoyi zatoki blizko 5 sho vhodyat v akvatoriyu Baltijskogo morya Najsolonishoyu ye voda Chervonogo morya 42 Solyani ozera taki yak Mertve more mozhut mati znachno bilshij riven vmistu solej do 300 Serednij vmist solej u morskij vodi blizko 35 temperatura zamerzannya 1 91 S gustina 1020 kg m Himichnij sklad morskoyi vodi postijnij 99 99 za masoyu solovogo skladu pripadaye na Na 10 7 K 0 39 Ca2 0 42 Mg2 1 30 SO42 2 70 Cl 19 35 Br 0 06 CO32 0 07 Pri comu 85 solej u morskij vodi skladaye NaCl u znachnih kilkostyah prisutni MgCl2 MgSO4 CaSO4 NaBr a takozh rozchineni gazi ta organichni rechovini 1 5 mg l Vnaslidok visokoyi koncentraciyi himichnih komponentiv i velicheznogo yih sumarnogo vmistu u vodah Svitovogo okeanu morska voda vikoristovuyetsya dlya otrimannya bagatoh himichnih spoluk Napriklad u krayinah zharkogo klimatu KNR Yaponiya Indiya Avstraliya in uparyuvannyam za rahunok sonyachnogo tepla otrimuyut 30 40 svitovogo vidobutku kuhonnoyi soli V perspektivi z poyavoyu novih tehnologij z morskoyi vodi mozhlive viluchennya ryadu cinnih korisnih kopalin Morska voda mistit v rozchinenomu viglyadi praktichno vsi elementi periodichnoyi tablici himichnih elementiv Rozpodil solej za glibinoyu zagalom postijnij v nizhnih gorizontah zrostaye vmist rozchinenoyi vuglekisloti vnaslidok chogo v glibinnih dilyankah osad karbonatu kalciyu rozchinyayetsya Rizka zmina skladu vodi za glibinoyu sposterigayetsya v Chornomu mori za rahunok dvoh potokiv cherez Bosfor verhnogo bilsh prisnogo z Chornogo morya i nizhnogo solonishogo z Marmurovogo v Chorne more i diyi sulfatredukuyuchih bakterij sho privodit do nakopichennya sirkovodnyu do 14 mg l Rozpodil solonosti poverhnevih vodnih mas Svitovogo okeanu maye pevni zakonomirnosti Na ekvatori solonist poverhnevih vod znizhena vona pidvishuyetsya do subtropichnih shirot i znov zmenshuyetsya do polyusiv syagayuchi znachen u 35 v pomirnih shirotah Takij shirotnij rozpodil porushuyutsya morskimi techiyami holodni techiyi vinosyat z pripolyarnih zon do pomirnih shirot vodu z ponizhenoyu solonistyu navpaki tepli techiyi nesut do pomirnih shirot bilsh solonu vodu Na ekvatori na misce vod sho buli zneseni morskimi techiyami povilno pidijmayutsya z glibini holodni vodi V svoyu chergu voni progrivshis na poverhni vidhodyat do polyarnih shirot de oholonuvshi opuskayutsya na dno termohalinna cirkulyaciya Geohimichne poyasnennya Himichni elementi za masoyu ElementVidsotokElementVidsotokKisen85 7Sirka0 0885Voden10 8Kalcij0 04Hlor1 9Kalij0 0380Natrij1 05Brom0 0065Magnij0 1350Vuglec0 0026 Naukove obgruntuvannya poyavi solonoyi vodi v mori bulo pokladeno robotami sera Edmonda Galleya v 1715 roci Vin visunuv gipotezu sho sil j inshi minerali vimivalisya iz gruntu j dostavlyalisya v more richkami Dosyagshi okeanu soli zalishalisya j postupovo koncentruvalisya Helli pomitiv sho bilshist ozer sho ne mayut vodnogo zv yazku z okeanami mayut solonu vodu Teoriya Helli pochasti virna Dopovnyuyuchi yiyi varto zgadati sho natrij vimivavsya iz dna okeaniv na rannih etapah yihnogo formuvannya Prisutnist inshogo elementa soli hloru poyasnyuyetsya jogo vivilnennyam u viglyadi solyanoyi kisloti z nadr Zemli pri viverzhennyah vulkaniv Natrij i hlor postupovo stali osnovoyu solovogo skladu morskoyi vodi 85 vid vsih solej Insha gipoteza seredini HH stolittya geohimika Oleksandra Vinogradova Zgidno yakoyi sumish pari i vodi z gazami pri degazaciyi mantiyi Zemli bula vzhe v pochatkovij period formuvannya okeanu porivnyano shozhoyu z suchasnoyu Tomu okeanichna voda zavzhdi mala pevnu solonist i ne bula prisnoyu U podalshomu na sklad vod okeanu vplivalo bagato atmosfernih i kontinentalnih procesiv Blizko 200 mln rokiv tomu naprikinci paleozoyu za danimi doslidzhen skladu prob vidibranih z davnih visohlih moriv himichnij sklad vodi okeanu v osnovnomu sformuvavsya i stav blizkim do suchasnogo Morska voda normalna Normalna morska voda ros morskaya voda normalnaya angl normal sea water nim normales Meerwasser n normales Seewasser n specialno prigotovlena morska voda z solonistyu 34 35 g dm Vikoristovuyut dlya kalibruvannya priladiv naukovih doslidzhen Gotuyut shtuchno u laboratoriyi na osnovi prob vidibranih u Biskajskij zatoci Atlantichnogo okeanu Normalna morska voda mistit soli NaCl MgCl2 Na2SO4 CaCl2 KCl NaHCO3 KBr H3BO4 SCl2 NaF yaki vzyato u pevnij proporciyi Neobhidno vvoditi popravku na vmist kristalizacijnoyi vodi v zastosovuvanih reaktivah yaksho vona v nih ye Rozpodil temperaturSerednorichna temperatura poverhni Svitovogo okeanu Dani zi Temperatura razom iz solonistyu viznachaye shilnist vodi Chim nizhcha temperatura tim bilsha shilnist Voda odna z rechovin yaka maye najbilshu teployemnist 4200 kDzh kg Tilki 10 metrovij shar okeanskih vod mistit tepla bilshe nizh vsya zemna atmosfera Same velika teployemnist okeanu robit jogo golovnim akumulyatorom i regulyatorom temperaturi geografichnoyi obolonki planeti Na vidminu vid rozpodilu temperatur za glibinoyu na poverhni okeaniv temperaturi rozpodileni zonalno U ekvatorialnomu poyasi temperatura vodi stanovit 27 28 S protyagom vsogo roku U tropikah zahidni chastini okeaniv teplishi 20 25 S tomu sho syudi pidhodyat pasatni techiyi z ekvatorialnimi vodami Shidni chastini okeaniv holodnishi cherez holodni techiyi 15 20 S Shidni oblasti okeaniv u pomirnomu poyasi obigrivayutsya Pivnichnoatlantichnoyu ta Pivnichnotihookeanskoyu techiyami zahidni oblasti oholodzhuyutsya Labradorskoyu ta Kurilskoyu techiyami U pomirnih shirotah pivdennoyi pivkuli temperatura zminyuyetsya zonalno vid 10 S blizko 40 pivdennoyi shiroti do 0 S na 60 pivdennoyi shiroti i dali znizhuyetsya do mezhi morskih lodiv U polyarnih poyasah temperatura vodi opuskayetsya do 2 3 S ne peretvoryuyuchis na lid cherez yiyi solonist Rozpodil solonostiSerednorichna solonist vodi Svitovogo okeanu v promile Dani z Serednya solonist okeanu zminyuyetsya na jogo poverhni neznachno U ekvatorialnij zoni solonist mozhe znizhuvatisya cherez vipadannya ryasnih doshiv ta veliku hmarnist do 32 U tropikah solonist vodi pidvishena do 38 Ce pov yazano z vidsutnistyu hmarnosti ta diyeyu postijnih vitriv sho viklikayut posilene viparovuvannya vodi Solonist pomirnih shirot vidpovidaye serednij solonosti okeanu Do polyarnih shirot vona zmenshuyetsya do 32 sho obumovleno nadhodzhennyam prisnih vod z materikiv i tanennyam lodovikiv Solonist vnutrishnih moriv osoblivo zalezhit vid priplivu richkovih i okeanichnih vod Napriklad viddaleni vid Atlantichnogo okeanu Azovske i Chorne morya u yakih pripliv richkovih vod mayut znachno nizhchu solonist nizh v okeani vidpovidno 11 ta 18 V toj zhe chas u viddilenomu vid Indijskogo okeanu Bab el Mandebskoyu protokoyu Chervonomu mori v yakogo vidsutnij pripliv richkovih vod solonist visha nizh v okeani 42 V okrayinnih moryah solonist vodi znachno blizhcha do solonosti vodi okeanu yaksho nemaye velikogo richkovogo priplivu Zmina solonosti z glibinoyu vidriznyayetsya velikoyu rozmayitistyu Suttyevi zmini vidbuvayutsya lishe u verhnomu shari do glibini 1500 m Nizhche cogo gorizontu kolivannya solonosti nadzvichajno mali U deyakih rajonah okeaniv solonist staye odnomanitnoyu zi znachno vishih gorizontiv U polyarnih oblastyah solonist silno zminyuyetsya tilki lishe glibini 200 m a glibshe vona praktichno nezminna Pridatnist dlya pittyaMorska voda nepridatna dlya pittya cherez visokij vmist solej dlya vivedennya yakih z organizmu potribno vodi bilshe nizh yiyi vipita kilkist Odnak pislya oprisnennya morsku vodu mozhna piti KurjoziU Gonkonzi morska voda shiroko vikoristovuyetsya v zlivalnih sistemah tualetiv Bilsh nizh 90 z nih vikoristayut dlya zmivannya same morsku vodu zadlya ekonomiyi prisnoyi vodi Pochatok cij praktici bulo pokladeno v 1960 ih j 1970 tih rokah koli skorochennya zapasiv prisnoyi vodi stalo problemoyu dlya zhiteliv ciyeyi britanskoyi koloniyi Div takozhNormalna voda Prisni vodi Vodni masi Solonist morskoyi vodiDzherela ros Podobedov N S Obshaya fizicheskaya geografiya i geomorfologiya M Nedra 1974 S 312 Okean sam po sebe i dlya nas pereklad z anglijskoyi Golosova V V Redakciya i pislyamova Suzyumova A A Moskva Progress Tirazh 75000 1982 rik Pereklad knigi Oceanography Ch Drake JImbrie J Knauss K Turekian Holt Rinehart Winston Pid redakciyeyu Dremlyuga V V Kiyiv Radyanska shkola 1986 256st il Tirazh 100000 ekz ros LiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2 Hilchevskij V K Gidrohimiya okeaniv i moriv K VPC Kiyivskij universitet 2003 114 s Hilchevskij V K Dubnyak S S Osnovi okeanologiyi K VPC Kiyivskij universitet 2008 255 s 4 grudnya 2017 u Wayback Machine PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Morska voda angl Water Temperature Map 6 travnya 2015 u Wayback Machine temperatura vodi Svitovogo okeanu v realnomu chasi angl Tables and software for thermophysical properties of seawater 30 lipnya 2010 u Wayback Machine