Монастирська операція — наступальна операція військ Антанти проти угруповання Центральних держав на Салоніцькому фронті під час Першої світової війни. Операція мала за мету прорив фронту, що стабілізувався на Балканах у ході боїв 1915 року, завдання поразки Болгарському царству й примушення його до виходу з війни, а також зниження тиску на Румунському фронті. Битва мала великий розмах і тривала понад три місяці, однак визначеного результату Союзники не досягли, ними було тільки було захоплене місто Монастир.
Монастирська операція | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Салонікський фронт Балканський ТВД | |||||||
Салонікський фронт. 1916 | |||||||
Координати: 41°01′54″ пн. ш. 21°25′00″ сх. д. / 41.03194444442777211° пн. ш. 21.4166666667277780788936070° сх. д. | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Антанта: Французька республіка Велика Британія Королівство Сербія Російська імперія Румунське королівство Грецьке королівство Королівство Італія | Четверний Союз: Австро-Угорщина Німецька імперія Османська імперія Болгарське царство | ||||||
Командувачі | |||||||
Моріс Саррай Живоїн Мишич Джордж Мілн Михайло Дітеріхс | Нікола Жеков Климент Бояджиєв Владимир Вазов Отто фон Белов Арнольд фон Вінклер | ||||||
Військові сили | |||||||
6 дивізій 4 дивізії 5 дивізій 1 дивізія 1 бригада Загалом: 201 піхотний батальйон 1025 гармат та 1 300 кулеметів | 8 дивізій 2 дивізії 2 дивізії Загалом: 172 піхотних батальйони 900 гармат | ||||||
Втрати | |||||||
27 337 13 786 4 580 декілька сотень 1 116 | 53 000 8 000 |
Історія
Передумови
У березні 1916 року німецькі війська почали перекидати значну частину своїх сил із Балкан, прямуючи на Західний фронт. Сербська армія, після її відновлення і перекидання морем на Халкідонський півострів, зосередила поблизу Салонік значні сили, що складалася з шести піхотних і однієї кавалерійської дивізій, загальною чисельністю в 120 тис. осіб. Загалом Східна армія союзників, з прибуттям у Салоніцький район сербів, налічувала вже у своїх рядах до 300 тис. військових.
У серпні 1916 року Румунія вступила у війну на боці Антанти і румунська армія почала наступ в Трансільванії. Південний кордон із Болгарією, яка воювала на боці Центральних держав, прикривала ослаблена 3-тя румунська армія. Намагання керівництва Антанти провести одночасний удар по Болгарії з півночі силами румунської армії і з півдня союзними арміями Салоніцького фронту не було підтримано румунським командуванням. Попри це, союзне командування ухвалило рішення провести наступ у Македонії і таким чином підтримати дії румунської армії на північному фланзі, а також по можливості притягнути якомога більше болгарських військ до Салоніцького фронту.
9 серпня 1916 року в розпочалися бої місцевого масштабу, які підтвердили побоювання болгарського верховного командування, що противник готує підґрунтя для проведення великомасштабного наступу на Салоніцькому фронті. Незабаром союзники провели ще 4 атаки (10, 15, 16 і 18 серпня) на позиції болгарської армії поблизу озера Дойран, проте всі спроби прорвати фронт провалилися. Болгарські війська стійко оборонялися, а союзні війська, зазнавши важких втрат, урешті-решт зупинилися на попередніх позиціях та рубежах.
17 серпня, в день укладення угоди з Королівством Румунія, болгари самі перейшли в наступ на армії генерала М. Саррая, завдавши ударів одночасно по обох слабких флангах союзників у районі Дойран і в Західній Македонії. Швидкому наступу болгар сприяло збереження нейтралітету Грецією. В цей час в країні спалахнула відкрита конфронтація між політичним табором роялістів, прихильників короля Костянтина I, і лібералів, прихильників прем'єр-міністра Е. Венізелоса. Останні виступали за необхідність негайного вступу Королівства Греція у війну, король навпаки бажав якомога довше зберігати за Грецією нейтралітет. Зрештою політична боротьба обернулась Національним розколом для Королівства Греція.
У момент прибуття військ генерала М. Дітеріхса на Салоніцький фронт невдало вступило у війну Румунське королівство, яке зазнало низку нищівних поразок. Військам Салоніцького фронту довелося терміново рятувати нового «союзника», і головнокомандувач міжсоюзницькими військами генерал М. Саррай кинув 2-гу особливу бригаду на ліквідацію прориву болгар, які зуміли випередити наступ всього Салоніцького фронту на підтримку Королівству Румунія.
На фракійському узбережжі річки Струми і зайняли грецькі міста Серрес і Драму, а 24 серпня зайняли порт Кавала, вийшовши на узбережжі Егейського моря. Французька республіка здачу Кавали розцінила як зрадництво з боку грецького уряду і союзному флоту довелося вибивати болгарський загін з порту Кавали за допомогою артилерії.
Активні дії болгарської армії останніх тижнів, особливо успіх генерала С. Тошева за підтримки німецьких частин фельдмаршала А. фон Макензена, їхні перемоги на Румунському фронті в битвах при Тутракані та , змусили керівництво Антанти вжити більш рішучих заходів для протистояння розгрому своїх сил на Балканах.
Хід операції
12 вересня 1916 року після потужної дводенної артилерійської підготовки підрозділи та французьких військ розпочали загальний наступ і незабаром відтіснили підрозділи 8-ї болгарської піхотної дивізії та зайняли . Одночасно з цими боями 12 вересня серби почали атаки на пік Каймакчалан, а британські війська почали спроби розширити плацдарми на правому березі річки Струми. 14 вересня під тиском противника болгарські війська відступили до Леріна, кинувши напризволяще декілька гармат.
23 вересня французи відбили у болгар Леріна, захопивши кілька болгарських гармат. У високогірних районах, на між 1-ю бригадою 3-ї болгарської піхотної дивізії і Дрінською дивізією сербської армії. Завзяті атаки сербів болгари відбивали за допомогою артилерії, яка завдала сербським військам важких втрат. Після запеклих боїв, в результаті яких пік кілька разів переходив з рук в руки, до 30 вересня сербським військам все ж вдалося захопити гору. Однак сербська армія зазнала важких втрат, втративши тільки убитими 5 000 солдатів і офіцерів.
До 3 жовтня союзники відтіснили болгар до кордону, з якого вони почали наступ 17 серпня. На цей час армія М. Саррая розтягнулася на широкому фронті у 250 км від гирла річки Струми, через район оз. Дойран до оз. Преспа, усюди перебуваючи в зіткненні з болгаро-німецькими військами. Чисельність військ Салоніцького фронту до 15 жовтня вже становила 413 тис. осіб, з яких 313 тис. бойового складу, і 1 106 гармат.
З листопада 1916 року експедиційні війська союзників за підтримки сербських дивізій продовжували наступ у напрямку на Монастир. 19 листопада за підтримки російських і французьких військ оволоділа Монастирем, важливим вузлом шляхів у гірській місцевості Сербської Македонії.
Проте їхні дії викликали перегрупування болгарських військ, а також посилення їх в районі Монастира німецькими частинами з румунського фронту і цілим , який прибув до району річки Струми. В листопаді сили Антанти на Салоніцькому фронті мали 18 піхотних дивізій (5 французьких, 5 британських, 6 сербських, 1 російську і 1 італійську). Їм протистояли 11 піхотних дивізій противника (8 болгарських, 2 німецьких і 1 турецька). Італійці в Албанії мали три піхотні дивізії проти двох піхотних дивізій Австро-Угорщини.
11 грудня головнокомандувач французької армії генерал Жозеф Жоффр призупинив подальші наступальні дії експедиційних сил на Балканах через незначні здобутки та безперспективність подальших дій.
Війська фронту, що розтягнувся на 350 км, втратили з серпня 47 тис. осіб убитими і пораненими, в тому числі 13 786 французів, 27 337 сербів, 4 580 британців та кілька сотень італійців. Росіяни втратили загиблими та пораненими 1116 осіб, крім того, 863 було хворих. До 80 тис. військових із військ Салоніцького фронту померло або через хворобу були евакуйовані. Загалом війська Антанти на Балканах втратили 130 тис. осіб, або до 30 % всього бойового складу.
Болгарські і німецькі війська втратили 61 000 осіб убитими, пораненими і полоненими. Нова лінія оборони пройшла на північ від Монастира і болгарська артилерія домінувала над містом. Ця лінія оборони збереглася практично до самого закінчення бойових дій на Салоніцькому фронті і прямував по західному берегу озера Тахино на Демир-Хисар, Петрич, Дойранське озеро, Гевгелія, Монастир, озеро Охрид до кордону Албанії.
Крім цього вперше після відступу з території своєї країни, сербська армія зуміла вступити на територію Сербії. Болгарське і німецьке командування в цілому також були задоволені закінченням кампанії 1916 року, а командувач болгарської армії генерал Никола Жеков назвав бої на Чорне «легендарними» з точки зору стійкості болгарської оборони.
Див. також
Примітки
- Виноски
- Джерела
Джерела
- Зайончковский, Андрей Медардович. Первая мировая война. — СПб : Полигон, 2000. — 878 с. — . (рос.)
- Писарев Ю. А. Сербия и Черногория в Первой мировой войне. — М.: Наука, 1968. — 375 с. — 1600 экз.
- Корсун Н. Балканский фронт мировой войны 1914—1918 гг. [ 17 грудня 2018 у Wayback Machine.] — М.: Воениздат НКО СССР, 1939. — 124 с.
- Дошкинов, Петър. Есенното сражение на Македонския боенъ театъръ — 1916 год. XI германо-българска армия въ борбата съ френско-руската и сръбскитъ армии (I, III и II). — Книга I. — София, 1948.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Monastirska operaciya nastupalna operaciya vijsk Antanti proti ugrupovannya Centralnih derzhav na Salonickomu fronti pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Operaciya mala za metu proriv frontu sho stabilizuvavsya na Balkanah u hodi boyiv 1915 roku zavdannya porazki Bolgarskomu carstvu j primushennya jogo do vihodu z vijni a takozh znizhennya tisku na Rumunskomu fronti Bitva mala velikij rozmah i trivala ponad tri misyaci odnak viznachenogo rezultatu Soyuzniki ne dosyagli nimi bulo tilki bulo zahoplene misto Monastir Monastirska operaciya Salonikskij front Balkanskij TVD Salonikskij front 1916 Salonikskij front 1916 Koordinati 41 01 54 pn sh 21 25 00 sh d 41 03194444442777211 pn sh 21 4166666667277780788936070 sh d 41 03194444442777211 21 4166666667277780788936070 Data 12 veresnya 11 grudnya 1916 Misce Monastir Korolivstvo Serbiya Rezultat peremoga vijsk Antanti Storoni Antanta Francuzka respublika Velika Britaniya Korolivstvo Serbiya Rosijska imperiya Rumunske korolivstvo Grecke korolivstvo Korolivstvo Italiya Chetvernij Soyuz Avstro Ugorshina Nimecka imperiya Osmanska imperiya Bolgarske carstvo Komanduvachi Moris Sarraj Zhivoyin Mishich Dzhordzh Miln Mihajlo Diterihs Nikola Zhekov Kliment Boyadzhiyev Vladimir Vazov Otto fon Belov Arnold fon Vinkler Vijskovi sili 6 divizij 4 diviziyi 5 divizij 1 diviziya 1 brigada Zagalom 201 pihotnij bataljon 1025 garmat ta 1 300 kulemetiv 8 divizij 2 diviziyi 2 diviziyi Zagalom 172 pihotnih bataljoni 900 garmat Vtrati 27 337 13 786 4 580 dekilka soten 1 116 53 000 8 000IstoriyaPeredumovi U berezni 1916 roku nimecki vijska pochali perekidati znachnu chastinu svoyih sil iz Balkan pryamuyuchi na Zahidnij front Serbska armiya pislya yiyi vidnovlennya i perekidannya morem na Halkidonskij pivostriv zoseredila poblizu Salonik znachni sili sho skladalasya z shesti pihotnih i odniyeyi kavalerijskoyi divizij zagalnoyu chiselnistyu v 120 tis osib Zagalom Shidna armiya soyuznikiv z pributtyam u Salonickij rajon serbiv nalichuvala vzhe u svoyih ryadah do 300 tis vijskovih U serpni 1916 roku Rumuniya vstupila u vijnu na boci Antanti i rumunska armiya pochala nastup v Transilvaniyi Pivdennij kordon iz Bolgariyeyu yaka voyuvala na boci Centralnih derzhav prikrivala oslablena 3 tya rumunska armiya Namagannya kerivnictva Antanti provesti odnochasnij udar po Bolgariyi z pivnochi silami rumunskoyi armiyi i z pivdnya soyuznimi armiyami Salonickogo frontu ne bulo pidtrimano rumunskim komanduvannyam Popri ce soyuzne komanduvannya uhvalilo rishennya provesti nastup u Makedoniyi i takim chinom pidtrimati diyi rumunskoyi armiyi na pivnichnomu flanzi a takozh po mozhlivosti prityagnuti yakomoga bilshe bolgarskih vijsk do Salonickogo frontu 9 serpnya 1916 roku v rozpochalisya boyi miscevogo masshtabu yaki pidtverdili poboyuvannya bolgarskogo verhovnogo komanduvannya sho protivnik gotuye pidgruntya dlya provedennya velikomasshtabnogo nastupu na Salonickomu fronti Nezabarom soyuzniki proveli she 4 ataki 10 15 16 i 18 serpnya na poziciyi bolgarskoyi armiyi poblizu ozera Dojran prote vsi sprobi prorvati front provalilisya Bolgarski vijska stijko oboronyalisya a soyuzni vijska zaznavshi vazhkih vtrat ureshti resht zupinilisya na poperednih poziciyah ta rubezhah 17 serpnya v den ukladennya ugodi z Korolivstvom Rumuniya bolgari sami perejshli v nastup na armiyi generala M Sarraya zavdavshi udariv odnochasno po oboh slabkih flangah soyuznikiv u rajoni Dojran i v Zahidnij Makedoniyi Shvidkomu nastupu bolgar spriyalo zberezhennya nejtralitetu Greciyeyu V cej chas v krayini spalahnula vidkrita konfrontaciya mizh politichnim taborom royalistiv prihilnikiv korolya Kostyantina I i liberaliv prihilnikiv prem yer ministra E Venizelosa Ostanni vistupali za neobhidnist negajnogo vstupu Korolivstva Greciya u vijnu korol navpaki bazhav yakomoga dovshe zberigati za Greciyeyu nejtralitet Zreshtoyu politichna borotba obernulas Nacionalnim rozkolom dlya Korolivstva Greciya U moment pributtya vijsk generala M Diterihsa na Salonickij front nevdalo vstupilo u vijnu Rumunske korolivstvo yake zaznalo nizku nishivnih porazok Vijskam Salonickogo frontu dovelosya terminovo ryatuvati novogo soyuznika i golovnokomanduvach mizhsoyuznickimi vijskami general M Sarraj kinuv 2 gu osoblivu brigadu na likvidaciyu prorivu bolgar yaki zumili viperediti nastup vsogo Salonickogo frontu na pidtrimku Korolivstvu Rumuniya Na frakijskomu uzberezhzhi richki Strumi i zajnyali grecki mista Serres i Dramu a 24 serpnya zajnyali port Kavala vijshovshi na uzberezhzhi Egejskogo morya Francuzka respublika zdachu Kavali rozcinila yak zradnictvo z boku greckogo uryadu i soyuznomu flotu dovelosya vibivati bolgarskij zagin z portu Kavali za dopomogoyu artileriyi Aktivni diyi bolgarskoyi armiyi ostannih tizhniv osoblivo uspih generala S Tosheva za pidtrimki nimeckih chastin feldmarshala A fon Makenzena yihni peremogi na Rumunskomu fronti v bitvah pri Tutrakani ta zmusili kerivnictvo Antanti vzhiti bilsh rishuchih zahodiv dlya protistoyannya rozgromu svoyih sil na Balkanah Hid operaciyi Dokladnishe ta 12 veresnya 1916 roku pislya potuzhnoyi dvodennoyi artilerijskoyi pidgotovki pidrozdili ta francuzkih vijsk rozpochali zagalnij nastup i nezabarom vidtisnili pidrozdili 8 yi bolgarskoyi pihotnoyi diviziyi ta zajnyali Odnochasno z cimi boyami 12 veresnya serbi pochali ataki na pik Kajmakchalan a britanski vijska pochali sprobi rozshiriti placdarmi na pravomu berezi richki Strumi 14 veresnya pid tiskom protivnika bolgarski vijska vidstupili do Lerina kinuvshi naprizvolyashe dekilka garmat 23 veresnya francuzi vidbili u bolgar Lerina zahopivshi kilka bolgarskih garmat U visokogirnih rajonah na mizh 1 yu brigadoyu 3 yi bolgarskoyi pihotnoyi diviziyi i Drinskoyu diviziyeyu serbskoyi armiyi Zavzyati ataki serbiv bolgari vidbivali za dopomogoyu artileriyi yaka zavdala serbskim vijskam vazhkih vtrat Pislya zapeklih boyiv v rezultati yakih pik kilka raziv perehodiv z ruk v ruki do 30 veresnya serbskim vijskam vse zh vdalosya zahopiti goru Odnak serbska armiya zaznala vazhkih vtrat vtrativshi tilki ubitimi 5 000 soldativ i oficeriv Do 3 zhovtnya soyuzniki vidtisnili bolgar do kordonu z yakogo voni pochali nastup 17 serpnya Na cej chas armiya M Sarraya roztyagnulasya na shirokomu fronti u 250 km vid girla richki Strumi cherez rajon oz Dojran do oz Prespa usyudi perebuvayuchi v zitknenni z bolgaro nimeckimi vijskami Chiselnist vijsk Salonickogo frontu do 15 zhovtnya vzhe stanovila 413 tis osib z yakih 313 tis bojovogo skladu i 1 106 garmat Z listopada 1916 roku ekspedicijni vijska soyuznikiv za pidtrimki serbskih divizij prodovzhuvali nastup u napryamku na Monastir 19 listopada za pidtrimki rosijskih i francuzkih vijsk ovolodila Monastirem vazhlivim vuzlom shlyahiv u girskij miscevosti Serbskoyi Makedoniyi Prote yihni diyi viklikali peregrupuvannya bolgarskih vijsk a takozh posilennya yih v rajoni Monastira nimeckimi chastinami z rumunskogo frontu i cilim yakij pribuv do rajonu richki Strumi V listopadi sili Antanti na Salonickomu fronti mali 18 pihotnih divizij 5 francuzkih 5 britanskih 6 serbskih 1 rosijsku i 1 italijsku Yim protistoyali 11 pihotnih divizij protivnika 8 bolgarskih 2 nimeckih i 1 turecka Italijci v Albaniyi mali tri pihotni diviziyi proti dvoh pihotnih divizij Avstro Ugorshini 11 grudnya golovnokomanduvach francuzkoyi armiyi general Zhozef Zhoffr prizupiniv podalshi nastupalni diyi ekspedicijnih sil na Balkanah cherez neznachni zdobutki ta bezperspektivnist podalshih dij Vijska frontu sho roztyagnuvsya na 350 km vtratili z serpnya 47 tis osib ubitimi i poranenimi v tomu chisli 13 786 francuziv 27 337 serbiv 4 580 britanciv ta kilka soten italijciv Rosiyani vtratili zagiblimi ta poranenimi 1116 osib krim togo 863 bulo hvorih Do 80 tis vijskovih iz vijsk Salonickogo frontu pomerlo abo cherez hvorobu buli evakujovani Zagalom vijska Antanti na Balkanah vtratili 130 tis osib abo do 30 vsogo bojovogo skladu Bolgarski i nimecki vijska vtratili 61 000 osib ubitimi poranenimi i polonenimi Nova liniya oboroni projshla na pivnich vid Monastira i bolgarska artileriya dominuvala nad mistom Cya liniya oboroni zbereglasya praktichno do samogo zakinchennya bojovih dij na Salonickomu fronti i pryamuvav po zahidnomu beregu ozera Tahino na Demir Hisar Petrich Dojranske ozero Gevgeliya Monastir ozero Ohrid do kordonu Albaniyi Krim cogo vpershe pislya vidstupu z teritoriyi svoyeyi krayini serbska armiya zumila vstupiti na teritoriyu Serbiyi Bolgarske i nimecke komanduvannya v cilomu takozh buli zadovoleni zakinchennyam kampaniyi 1916 roku a komanduvach bolgarskoyi armiyi general Nikola Zhekov nazvav boyi na Chorne legendarnimi z tochki zoru stijkosti bolgarskoyi oboroni Div takozhBitva bilya Meresheshti Vardarskij nastup Bitva pri Dobro Poli Greciya v Pershij svitovij vijni Vidstup Serbskoyi armiyi cherez AlbaniyuPrimitkiVinoski DzherelaDzherelaZajonchkovskij Andrej Medardovich Pervaya mirovaya vojna SPb Poligon 2000 878 s ISBN 5 89173 082 0 ros Pisarev Yu A Serbiya i Chernogoriya v Pervoj mirovoj vojne M Nauka 1968 375 s 1600 ekz Korsun N Balkanskij front mirovoj vojny 1914 1918 gg 17 grudnya 2018 u Wayback Machine M Voenizdat NKO SSSR 1939 124 s Doshkinov Petr Esennoto srazhenie na Makedonskiya boen teatr 1916 god XI germano blgarska armiya v borbata s frensko ruskata i srbskit armii I III i II Kniga I Sofiya 1948