Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дойран (мак. Дојран) було містом на західному березі озера Дойран у південно-східній частині Північної Македонії. Сьогодні це загальна назва двох сіл на території зруйнованого міста: Нов Дойран (Новий Дойран, оселений з кінця Першої світової війни до Другої світової війни ) та Зоряний Дойран (Старий Дойран), який містить обидві старі руїни і недавнє будівництво, особливо готелів, курортів та ресторанів. Дойран розташований в 170 км від Скоп'є, 59 км від Струмиці та приблизно 30 км від Гевгелії. Найближчі аеропорти - Міжнародний аеропорт Салоніки та Аеропорт Скоп'є. Старе місто Дойран було повністю зруйноване під час Першої світової війни, а сучасні села були створені після Другої світової війни.
| Дойран
Координати 41°10′45″ пн. ш. 22°43′28″ сх. д. / 41.17916667002777587° пн. ш. 22.72472222002777897° сх. д.Координати: 41°10′45″ пн. ш. 22°43′28″ сх. д. / 41.17916667002777587° пн. ш. 22.72472222002777897° сх. д.
 Дойран у Вікісховищі |
Історія
Дойран, насамперед Зоряний Доджран, був вперше заселений ще в доісторичні часи, а перші письмові записи про місто були у V столітті до нашої ери, коли грецький історик Геродот писав про пеонійців, древній фрако-іллірський народ, який започаткував і розширив місто. Геродот зазначає, як пеонці жили в поселеннях, доступних лише на човнах, поселеннях, що існують і сьогодні на західному та північному узбережжі озера Дойран, між зонами очерету та самим озером. Господарство Дойрану завжди головним чином залежало від риболовлі, а успіх у справі пояснюється традиційним давнім способом риболовлі.
Дойран був резиденцією римо-католицького єпископа, поки його не завоювала Османська імперія.
Османське панування
Під час османського панування Дойран (також відомий як Тойран) розвивався за турецьким зразком ісламського міста. На верхню частину сильно вплинув турецький вплив із вузькими вуличками, тоді як нижня частина зберегла свої македонські корені, перетинаючись широкими вулицями та сучасними громадськими будівлями. Будинки, як правило, були двоповерховими, розташованими амфітеатрально, з видом на озеро. Стиль архітектури був так схожий на Салоніки (мак. Solun) , що Дойран став відомий як «Маленький Солун» (мак. Mal Solun ). На базарі біля озера Дойран було 300 магазинів та ремісничі майстерні. Багато турецьких сановників оселилися там, вразившись красою міста.
Постоманський час
Дойран - це частина Північної Македонії колишнього муніципалітету Доюран, який був розділений в 1913 р. новими кордонами, створеними між Грецькою Македонією і тодішньою Соціалістичною Республікою Македонія. Частина з іншого боку кордону була примусово змінена на Дойрані разом із назвами багатьох інших міст.
Перша світова війна зруйнувала місто фізично та економічно; знищення багатьох пам’яток культури та рибного бізнесу. Населення змушене було покинути місто, щоб уникнути обстрілу. Після війни населення повернулось і сформувало Нов Дойран. Сьогодні ці два села розглядаються як одне місто, хоча більшість нових будівель розташовані у Зоряному Дойрані та присвячені залученню туризму. Старе місто налічувало 5000 жителів, тоді як під контролем міста були сусідні села, а разом з ними населення міста складає 30 000 чоловік.
Архітектура
Амам (Хамам) - турецька лазня, розташована у верхній частині міста, і раніше вона була заселена турецьким населенням. Рік побудови невідомий, і від вежі залишилися лише частини. Церква Святого Іллі була побудована в 1874 році в північній частині міста. Сучасний стан церкви; фрагменти картин, свідчить про те, що стіни церкви спочатку були покриті фресками. Дойран також є важливим в археологічному плані завдяки численним відкриттям випадкових або систематичних розкопок, включаючи рельєф, мармурові плити з грецькими написами, залишки стін, монети та гробниці з епітафіями.
Примітки
-
- [diocese Дойран] // Catholic-Hierarchy.org. ed. David M. Cheney. 1996-2013. Revised: 16 March 2013.
- . Архів оригіналу за 20 лютого 2020. Процитовано 8 квітня 2021.
Посилання
- dojran.info [ 15 квітня 2021 у Wayback Machine.] (македонс.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dojran mak Doјran bulo mistom na zahidnomu berezi ozera Dojran u pivdenno shidnij chastini Pivnichnoyi Makedoniyi Sogodni ce zagalna nazva dvoh sil na teritoriyi zrujnovanogo mista Nov Dojran Novij Dojran oselenij z kincya Pershoyi svitovoyi vijni do Drugoyi svitovoyi vijni ta Zoryanij Dojran Starij Dojran yakij mistit obidvi stari ruyini i nedavnye budivnictvo osoblivo goteliv kurortiv ta restoraniv Dojran roztashovanij v 170 km vid Skop ye 59 km vid Strumici ta priblizno 30 km vid Gevgeliyi Najblizhchi aeroporti Mizhnarodnij aeroport Saloniki ta Aeroport Skop ye Stare misto Dojran bulo povnistyu zrujnovane pid chas Pershoyi svitovoyi vijni a suchasni sela buli stvoreni pislya Drugoyi svitovoyi vijni Dojran Koordinati 41 10 45 pn sh 22 43 28 sh d 41 17916667002777587 pn sh 22 72472222002777897 sh d 41 17916667002777587 22 72472222002777897 Koordinati 41 10 45 pn sh 22 43 28 sh d 41 17916667002777587 pn sh 22 72472222002777897 sh d 41 17916667002777587 22 72472222002777897 Krayina Pivnichna Makedoniya Pivnichna MakedoniyaAdminodinicya DojranVisota centru 130 mGeoNames 785537OSM 2591259 R Dojran DojranDojran Pivnichna Makedoniya Dojran u VikishovishiNevelikij budinochok na ozeri Dojran ta ribalskij chovenIstoriyaDojran nasampered Zoryanij Dodzhran buv vpershe zaselenij she v doistorichni chasi a pershi pismovi zapisi pro misto buli u V stolitti do nashoyi eri koli greckij istorik Gerodot pisav pro peonijciv drevnij frako illirskij narod yakij zapochatkuvav i rozshiriv misto Gerodot zaznachaye yak peonci zhili v poselennyah dostupnih lishe na chovnah poselennyah sho isnuyut i sogodni na zahidnomu ta pivnichnomu uzberezhzhi ozera Dojran mizh zonami ocheretu ta samim ozerom Gospodarstvo Dojranu zavzhdi golovnim chinom zalezhalo vid ribolovli a uspih u spravi poyasnyuyetsya tradicijnim davnim sposobom ribolovli Dojran buv rezidenciyeyu rimo katolickogo yepiskopa poki jogo ne zavoyuvala Osmanska imperiya Osmanske panuvannya Pid chas osmanskogo panuvannya Dojran takozh vidomij yak Tojran rozvivavsya za tureckim zrazkom islamskogo mista Na verhnyu chastinu silno vplinuv tureckij vpliv iz vuzkimi vulichkami todi yak nizhnya chastina zberegla svoyi makedonski koreni peretinayuchis shirokimi vulicyami ta suchasnimi gromadskimi budivlyami Budinki yak pravilo buli dvopoverhovimi roztashovanimi amfiteatralno z vidom na ozero Stil arhitekturi buv tak shozhij na Saloniki mak Solun sho Dojran stav vidomij yak Malenkij Solun mak Mal Solun Na bazari bilya ozera Dojran bulo 300 magaziniv ta remisnichi majsterni Bagato tureckih sanovnikiv oselilisya tam vrazivshis krasoyu mista Postomanskij chas Dojran ce chastina Pivnichnoyi Makedoniyi kolishnogo municipalitetu Doyuran yakij buv rozdilenij v 1913 r novimi kordonami stvorenimi mizh Greckoyu Makedoniyeyu i todishnoyu Socialistichnoyu Respublikoyu Makedoniya Chastina z inshogo boku kordonu bula primusovo zminena na Dojrani razom iz nazvami bagatoh inshih mist Persha svitova vijna zrujnuvala misto fizichno ta ekonomichno znishennya bagatoh pam yatok kulturi ta ribnogo biznesu Naselennya zmushene bulo pokinuti misto shob uniknuti obstrilu Pislya vijni naselennya povernulos i sformuvalo Nov Dojran Sogodni ci dva sela rozglyadayutsya yak odne misto hocha bilshist novih budivel roztashovani u Zoryanomu Dojrani ta prisvyacheni zaluchennyu turizmu Stare misto nalichuvalo 5000 zhiteliv todi yak pid kontrolem mista buli susidni sela a razom z nimi naselennya mista skladaye 30 000 cholovik ArhitekturaAmam Hamam turecka laznya roztashovana u verhnij chastini mista i ranishe vona bula zaselena tureckim naselennyam Rik pobudovi nevidomij i vid vezhi zalishilisya lishe chastini Cerkva Svyatogo Illi bula pobudovana v 1874 roci v pivnichnij chastini mista Suchasnij stan cerkvi fragmenti kartin svidchit pro te sho stini cerkvi spochatku buli pokriti freskami Dojran takozh ye vazhlivim v arheologichnomu plani zavdyaki chislennim vidkrittyam vipadkovih abo sistematichnih rozkopok vklyuchayuchi relyef marmurovi pliti z greckimi napisami zalishki stin moneti ta grobnici z epitafiyami Primitki diocese Dojran Catholic Hierarchy org ed David M Cheney 1996 2013 Revised 16 March 2013 Arhiv originalu za 20 lyutogo 2020 Procitovano 8 kvitnya 2021 Posilannyadojran info 15 kvitnya 2021 u Wayback Machine makedons