Стефан Тошев (болг. Стефан Тошев); нар. 18 грудня 1859, Стара-Загора — пом. 27 листопада 1924, Пловдив) — болгарський воєначальник, генерал піхоти (1917).
Стефан Тошев | |
---|---|
болг. Стефан Тошев | |
Народження | 18 грудня 1859 Стара-Загора |
Смерть | 27 листопада 1924 (64 роки) Пловдив |
Країна | Болгарія |
Освіта | Військове училище (Софія) (1879; перший випуск) |
Звання | генерал піхоти |
Війни / битви | Російсько-турецька війна 1877-1878 Сербсько-болгарська війна Перша Балканська війна Друга Балканська війна |
Стефан Тошев у Вікісховищі |
Біографія
Початок військової служби
Син учасника Болгарського відродження вчителя Анастасія Тошева. Закінчив Військове училище в Софії (1879; перший випуск).
Почав військову службу в якості добровольця в 8-й дружині (батальйоні) Болгарського ополчення під час Російсько-турецької війни 1877—1878.
З 1879 служив в 6-й піхотній Старозагорській дружині міліції Східної Румелії, з 1880 — в 10-й піхотній дружині міліції Східної Румелії. У 1881 зарахований у свиту князя Болгарії Олександра Баттенберга, потім проходив службу в 14-й піхотній дружині. З 1884 — командир роти в 7-й піхотній Планинській дружині.
Участь в Сербсько-болгарській війні
З серпня 1885 — командир дружини в 3-му піхотному полку. На початку Сербсько-болгарської війни (бої 2-6 листопада 1885) його дружина прикривала болгарський загін при Врабчі і Трині. Тошев брав участь як в оборонних боях, що завершилися організованим відступом загону перед переважаючими сербськими силами, так і в успішному контрнаступі, в ході якого виявив здібності командира і особисту хоробрість. Був поранений в обидві ноги.
Продовження служби
Військова служба генерала Тошева проходила в строю, так що до початку Першої Балканської війни він мав значний командний досвід. З 1886 — командир 3-го піхотного Бдінського полку, з 1887 — 11-го піхотного полку. Потім був командиром 7-го піхотного Преславського полку, з 1890 — 8-го піхотного Приморського полку. З 1899 — командир 2-ї бригади 2-ї Тракійської піхотної дивізії. Командував 7-ю піхотною дивізією, з 1904 — заступник командира, з 1909 — командир 1-ї Софійській піхотної дивізії.
Участь у Першій світовій війні
Після закінчення Другої Балканської війни генерал Тошев був начальником 3-ї і 5-ї військово-інспекційних областей. Під час Першої світової війни, з 14 вересня 1915 по 25 листопада 1916 — командувач 3-ю армією, яка перебувала на півночі країни і прикривала болгаро-румунський кордон. Спочатку армія, що не брала безпосередньої участі в бойових діях, була чисельно невелика (4-та Преславська і 5-та Дунайська піхотні дивізії, 3-я кавалерійська бригада), однак після вступу Румунії у війну в 1916 вона була поповнена двома піхотними (1-ю Софійською і 6-ю Бдінською) і однією (1-ю) кавалерійською дивізією.
У 1918 був генерал-губернатором Македонської області, в червні 1918 став командувачем 4-ї армії, що діяла на Струмі. Після поразки Болгарії у війні був начальником 4-ї військово-інспекційної області (1918-1919). З 24 червня 1919 — в запасі.
Як воєначальник, генерал Тошев відрізнявся заохоченням ініціативи підлеглих йому командирів, на відміну від багатьох своїх колег, не надавав великого значення стройовій підготовці і формальним вимогам. Звертав особливу увагу на заохочення солдат, не пропускав нагоди нагородити їх за хорошу службу. Вів скромний спосіб життя, у нього не було коштів для того, щоб купити новий костюм для участі в святкуванні п'ятої річниці взяття Тутракана в софійському військовому клубі, на якому генерал Тошев виголосив промову.
Військовий письменник
Після закінчення Сербсько-болгарської війни опублікував книгу «Листи воїна. 1885» (1895) — перші болгарські військові мемуари, в якій, зокрема, відверто розповів про власні помилки. У наступному році ця книга була перевидана. У 1902 опублікував військово-історичну працю «Визвольна війна 1877—1878».
Після виходу у відставку випустив у світ дослідження «Дії III армії в Добруджі в 1916» (1921; перевидання — 2007). Його остання книга — «Победени без да бъдем бити» («Переможені, яких не перемагали») — була опублікована в рік його смерті.
Військові звання
- З 10 травня 1879 — прапорщик.
- З листопада 1879 — лейтенант.
- З 24 березня 1883 — старший лейтенант.
- З 30 серпня 1985 — капітан.
- З 1 квітня 1887 — майор.
- З 2 серпня 1891 — підполковник.
- З 2 серпня 1895 — полковник.
- З 1 січня 1904 — генерал-майор.
- З 5 серпня 1913 — генерал-лейтенант.
- З 25 березня 1917 — генерал піхоти.
Нагороди
- Орден «За хоробрість» ІІІ і IV ступенів, 2-го класу.
- Орден «Святий Олександр» І ступеня з мечами, ІІ ступеня без мечів.
- Орден «За військові заслуги» ІІ ступеня.
- Османська медаль «За військові заслуги» (1917).
- Османський срібний орден «Ліякат».
- Османський срібний орден «Імтіяз».
- Османський золотий орден «Ліякат».
Пам'ять про генерала Тошева
Іменем генерала Стефана Тошева названі місто Генерал-Тошево (центр однойменної громади в північно-східній Болгарії), село Генерал-Тошево в південно-східній Болгарії і вулиця в Софії.
Джерела
- Залесский К. А. Кто был кто в Первой мировой войне. — М.: АСТ; Астрель, 2003. — 896 с. — 5000 экз. — (ACT); (Астрель).
Посилання
- Биография Стефана Тошева на сайте «Хронос»
- Биография (болг.)
- Рыцарь чести (болг.)
- История Балканской войны
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stefan Toshev bolg Stefan Toshev nar 18 grudnya 1859 Stara Zagora pom 27 listopada 1924 Plovdiv bolgarskij voyenachalnik general pihoti 1917 Stefan Toshevbolg Stefan ToshevNarodzhennya18 grudnya 1859 1859 12 18 Stara ZagoraSmert27 listopada 1924 1924 11 27 64 roki PlovdivKrayina BolgariyaOsvitaVijskove uchilishe Sofiya 1879 pershij vipusk Zvannyageneral pihotiVijni bitviRosijsko turecka vijna 1877 1878 Serbsko bolgarska vijna Persha Balkanska vijna Druga Balkanska vijna Stefan Toshev u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Toshev BiografiyaPochatok vijskovoyi sluzhbi Sin uchasnika Bolgarskogo vidrodzhennya vchitelya Anastasiya Tosheva Zakinchiv Vijskove uchilishe v Sofiyi 1879 pershij vipusk Pochav vijskovu sluzhbu v yakosti dobrovolcya v 8 j druzhini bataljoni Bolgarskogo opolchennya pid chas Rosijsko tureckoyi vijni 1877 1878 Z 1879 sluzhiv v 6 j pihotnij Starozagorskij druzhini miliciyi Shidnoyi Rumeliyi z 1880 v 10 j pihotnij druzhini miliciyi Shidnoyi Rumeliyi U 1881 zarahovanij u svitu knyazya Bolgariyi Oleksandra Battenberga potim prohodiv sluzhbu v 14 j pihotnij druzhini Z 1884 komandir roti v 7 j pihotnij Planinskij druzhini Uchast v Serbsko bolgarskij vijni Z serpnya 1885 komandir druzhini v 3 mu pihotnomu polku Na pochatku Serbsko bolgarskoyi vijni boyi 2 6 listopada 1885 jogo druzhina prikrivala bolgarskij zagin pri Vrabchi i Trini Toshev brav uchast yak v oboronnih boyah sho zavershilisya organizovanim vidstupom zagonu pered perevazhayuchimi serbskimi silami tak i v uspishnomu kontrnastupi v hodi yakogo viyaviv zdibnosti komandira i osobistu horobrist Buv poranenij v obidvi nogi Prodovzhennya sluzhbi Vijskova sluzhba generala Tosheva prohodila v stroyu tak sho do pochatku Pershoyi Balkanskoyi vijni vin mav znachnij komandnij dosvid Z 1886 komandir 3 go pihotnogo Bdinskogo polku z 1887 11 go pihotnogo polku Potim buv komandirom 7 go pihotnogo Preslavskogo polku z 1890 8 go pihotnogo Primorskogo polku Z 1899 komandir 2 yi brigadi 2 yi Trakijskoyi pihotnoyi diviziyi Komanduvav 7 yu pihotnoyu diviziyeyu z 1904 zastupnik komandira z 1909 komandir 1 yi Sofijskij pihotnoyi diviziyi Uchast u Pershij svitovij vijni Pislya zakinchennya Drugoyi Balkanskoyi vijni general Toshev buv nachalnikom 3 yi i 5 yi vijskovo inspekcijnih oblastej Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni z 14 veresnya 1915 po 25 listopada 1916 komanduvach 3 yu armiyeyu yaka perebuvala na pivnochi krayini i prikrivala bolgaro rumunskij kordon Spochatku armiya sho ne brala bezposerednoyi uchasti v bojovih diyah bula chiselno nevelika 4 ta Preslavska i 5 ta Dunajska pihotni diviziyi 3 ya kavalerijska brigada odnak pislya vstupu Rumuniyi u vijnu v 1916 vona bula popovnena dvoma pihotnimi 1 yu Sofijskoyu i 6 yu Bdinskoyu i odniyeyu 1 yu kavalerijskoyu diviziyeyu U 1918 buv general gubernatorom Makedonskoyi oblasti v chervni 1918 stav komanduvachem 4 yi armiyi sho diyala na Strumi Pislya porazki Bolgariyi u vijni buv nachalnikom 4 yi vijskovo inspekcijnoyi oblasti 1918 1919 Z 24 chervnya 1919 v zapasi Yak voyenachalnik general Toshev vidriznyavsya zaohochennyam iniciativi pidleglih jomu komandiriv na vidminu vid bagatoh svoyih koleg ne nadavav velikogo znachennya strojovij pidgotovci i formalnim vimogam Zvertav osoblivu uvagu na zaohochennya soldat ne propuskav nagodi nagoroditi yih za horoshu sluzhbu Viv skromnij sposib zhittya u nogo ne bulo koshtiv dlya togo shob kupiti novij kostyum dlya uchasti v svyatkuvanni p yatoyi richnici vzyattya Tutrakana v sofijskomu vijskovomu klubi na yakomu general Toshev vigolosiv promovu Vijskovij pismennik Pislya zakinchennya Serbsko bolgarskoyi vijni opublikuvav knigu Listi voyina 1885 1895 pershi bolgarski vijskovi memuari v yakij zokrema vidverto rozpoviv pro vlasni pomilki U nastupnomu roci cya kniga bula perevidana U 1902 opublikuvav vijskovo istorichnu pracyu Vizvolna vijna 1877 1878 Pislya vihodu u vidstavku vipustiv u svit doslidzhennya Diyi III armiyi v Dobrudzhi v 1916 1921 perevidannya 2007 Jogo ostannya kniga Pobedeni bez da bdem biti Peremozheni yakih ne peremagali bula opublikovana v rik jogo smerti Vijskovi zvannyaZ 10 travnya 1879 praporshik Z listopada 1879 lejtenant Z 24 bereznya 1883 starshij lejtenant Z 30 serpnya 1985 kapitan Z 1 kvitnya 1887 major Z 2 serpnya 1891 pidpolkovnik Z 2 serpnya 1895 polkovnik Z 1 sichnya 1904 general major Z 5 serpnya 1913 general lejtenant Z 25 bereznya 1917 general pihoti NagorodiOrden Za horobrist III i IV stupeniv 2 go klasu Orden Svyatij Oleksandr I stupenya z mechami II stupenya bez mechiv Orden Za vijskovi zaslugi II stupenya Osmanska medal Za vijskovi zaslugi 1917 Osmanskij sribnij orden Liyakat Osmanskij sribnij orden Imtiyaz Osmanskij zolotij orden Liyakat Pam yat pro generala ToshevaImenem generala Stefana Tosheva nazvani misto General Toshevo centr odnojmennoyi gromadi v pivnichno shidnij Bolgariyi selo General Toshevo v pivdenno shidnij Bolgariyi i vulicya v Sofiyi DzherelaZalesskij K A Kto byl kto v Pervoj mirovoj vojne M AST Astrel 2003 896 s 5000 ekz ISBN 5 17 019670 9 ACT ISBN 5 271 06895 1 Astrel PosilannyaBiografiya Stefana Tosheva na sajte Hronos Biografiya bolg Rycar chesti bolg Istoriya Balkanskoj vojny