Аба́тство Сен-Дені́ (фр. Abbaye de Saint-Denis) — бенедиктинське абатство в Сен-Дені, північному передмісті Парижа, головний монастир середньовічної Франції.
Абатство Сен-Дені | |
Дата створення / заснування | 12 століття |
---|---|
Приналежність | d |
Чернечий орден | бенедиктинці |
Названо на честь | Діонісій Паризький |
Країна | Франція[1][2] |
Адміністративна одиниця | Сен-Дені[1][2] Сена-Сен-Дені Іль-де-Франс |
Розташовано на вулиці | d |
Дієцезія | d |
Християнський літургічний обряд | римський обряд |
Є власником | d і d |
Присвячено | Діонісій Паризький |
Отримані відзнаки | d |
Оператор | d |
Архітектор | Абат Сюжер |
Архітектурний стиль | готика і готика |
Суміжна будівля | d |
Кількість відвідувачів за рік | 139 140 осіб (2019)[3] 44 030 осіб (2020)[3] 52 570 осіб (2021)[3] 109 550 осіб (2022)[3] |
Статус спадщини | d[1], d[1] і Об'єкт попереднього списку Світової спадщини ЮНЕСКО[d] |
Висота | 29 м[4] |
Святий покровитель | Діонісій Паризький |
Критерій Світової спадщини (2005) | d, d і d |
Категорія людей, що тут поховані | |
Категорія для екстер'єру елемента | d |
Категорія Вікісховища для інтер'єра елемента | d |
Офіційний сайт | |
Абатство Сен-Дені у Вікісховищі |
Координати: 48°56′08″ пн. ш. 2°21′35″ сх. д. / 48.935555555583775345° пн. ш. 2.3597222222499776° сх. д.
Історія
У I столітті на цьому місці існувало римське поселення Каттулліакіс. За переказом, сюди, з відрубаною головою в руках, прийшов з Монмартра перший єпископ Парижу святий Діонісій Паризький.
У 475 році з благословення святої Женев'єви над гробницею святого побудували першу базиліку. За франкського короля Дагоберта I тут було засновано монастир бенедиктинців. Тож 630 року базиліку було перебудовано, й вона стала головним храмом монастиря.
Найбільшого розквіту абатство досягло за часів абата Сугерія (Сюжера), за участю якого в 1137—1144 роках було споруджено монастирську церкву — першу споруду в готичному стилі, архітектура якої вплинула на розвиток готики у Франції.
На початку XIII століття Людовик IX Святий наказав перенести в базиліку прах своїх попередників і створити для них надгробки. Відтоді церква стала правити за усипальницю французьких королів. Абатство, де поховано багатьох королів Франції, а також членів їхніх родин, часто називають «королівським некрополем Франції».
Тут поховано 25 французьких королів (починаючи з Дагобера I, † 638), 10 королев і 84 принци й принцеси. Частина західного фасаду, дві вежі й паперть було споруджено за , міністра Людовика VII (1140 року). Галерея з 37 вікнами заввишки 10 м з XIII століття, внутрішня частина храму і статуя св. Діонісія — пізнішого походження. Багато давніх гробниць було знищено під час Французької революції в жовтні 1793 року; деякі було перевезено до Парижа, але згодом повернуто на свої місця Віолле-ле-Дюком.
Вирізняються серед інших гробниці Людовика, сина Людовика Святого, Людовика XII і його дружини Анни Бретонської, Генріха II і його дружини Катерини Медічі (роботи Жермена Пілона), Дюгеклена, Франциска I та мозаїчний надгробний пам'ятник Фредеґунди († 597).
У Сен-Дені зберігався королівський штандарт — Орифлама. Під час Французької революції Сен-Дені було розграбовано та закрито, останки похованих викинуто в рів. У 1814 році за часів реставрації останки королів і членів їхніх родин було зібрано в оссуарій братства. У крипті були перепоховані страчені під час революції Людовик XVI та Марія-Антуанетта, а також померлі в еміграції принци й принцеси. У 1820 році тут же був похований убитий Лувелем герцог Беррійський, а в 1824 році — Людовик XVIII. З часу липневої революції 1830 року поховання в абатстві припинилися; гранітна плита, приготовлена для себе Карлом X, який потрапив у вигнання в 1830 році, залишилася невикористаною.
У будівлі старого абатства з 1815 року розташовується заснований в 1801 році Наполеоном Інститут для дочок і сестер кавалерів ордена Почесного легіону. В 1869 році абатство було відреставроване знаменитим архітектором Віолле-ле-Дюком. Зараз це національна пам'ятка.
9 червня 2004 року в церкві було поховано серце Людовика XVII, неповнолітнього невизнаного короля Франції, сина Людовика XVI та Марії-Антуанетти. Попередній похорон у Сен-Дені проходив у 1824 році, це був його дядько (і формальний наступник) Людовик XVIII.
Див. також
Примітки
- base Mérimée — ministère de la Culture, 1978.
- archINFORM — 1994.
- Centre des monuments nationaux data.gouv.fr: Plateforme ouverte des données publiques françaises — 2011.
- https://whc.unesco.org/en/tentativelists/230/
Література
- Bouttier, Michel Monastères, Rempart, Desclée de Brouwer, Paris (France), , 1995.
- Chastel, André L'Art français (tome 1), Flammarion, Paris (France), , 1993.
- Denizeau, Gérard Histoire visuelle des Monuments de France, Larousse, Paris (France), , 2003 ; p. 78-79.
- Grodecki, Louis Les vitraux de Saint-Denis, CNRS, Arts et Métiers, Paris (France), , 1976.
- Kimpel, Dieter L'architecture gothique en France 1130—1270, Flammarion, Paris (France), , 1990.
- Jean-Michel Leniaud, Saint-Denis de 1760 à nos jours, 1996.
- Stoddard, Whitney S. Art & Architecture in Medieval France, Icon Editions (Harper & Row Publishers), New York, , 1972 ; p. 101—111.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Абатство Сен-Дені |
- Сайт базиліки Сен-Дені (фр.) [ 10 червня 2010 у Wayback Machine.]
- Абатство на сайті міністерства культури Франції [ 29 січня 2010 у Wayback Machine.]
- Археологічні розкопки в абатстві Сен-Дені [ 22 грудня 2010 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет