Кириличні абетки Слов янські Білоруська Болгарська Сербська Македонська Російська Українська Чорногорська Неслов янські

Кириличні абетки

Слов'янські:
Білоруська
Болгарська
Сербська
Македонська
Російська
Українська
Чорногорська
Неслов'янські:
Казахська
Киргизька
Монгольська
Таджицька
Історичні:
Старослов'янська абетка
Румунська кирилиця
Молдовська кирилиця
* Зазначені лише офіційні абетки держав-членів ООН. Детальніше тут.

Не плутати з Румунська кирилиця.

Молдо́вська кири́лична абе́тка — кирилична абетка на основі російської, яку запровадила совєцька влада для запису «молдовської мови» (румунської мови у Республіці Молдова). Використовувалася з 1924 до 1932 та з 1938 до 1940 у Молдовській АРСР, а з 1940 до 1989 у Молдовській РСР (з фактичною перервою у 1941—1944 рр.). Після 1989 року Молдовська Республіка повернулася до використання румунської латинської абетки.

Після 1989 року молдовська кирилиця використовується у самопроголошеному утворенні Придністровська Молдавська Республіка для запису «молдовської мови».

У сучасній молдовській кириличній абетці 31 літера. 7 з них передають на письмі голосні звуки: а, е, и, о, у, э, ы; 2 — йотовані голосні: ю, я; 1 — напівголосну й; 20 — приголосні: б, в, г, д, ж, ӂ, з, к, л, м, н, п, р, с, т, ф, х, ц, ч, ш і м'який знак (ь).

Основний принцип орфографії — фонетичний.

А а	Б б	В в	Г г	Д д	Е е	Ж ж
Ӂ ӂ	З з	И и	Й й	К к	Л л	М м
Н н	О о	П п	Р р	С с	Т т	У у
Ф ф	Х х	Ц ц	Ч ч	Ш ш	Ы ы	Ь ь
Э э	Ю ю	Я я

Див. також

Анотаційна табличка на Тріумфальній арці в Кишиневі молдавською кирилицею (верхня половина)

Література

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Молдовська кирилиця

Бахнян К. В. Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2012. — Т. 20. Меотская археологическая культура — Монголо-татарское нашествие. — С. 657-658. — . (рос.)
Чобану І. Д. Слово о судьбе родного языка [Архівовано 21 лютого 2020 у Wayback Machine.] — Тирасполь: Тираспольський державно-корпоративний університет, 1992