Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мексика́нська револю́ція — соціальна еволюція в Мексиці, спрямована проти автократичного правління Порфіріо Діаса, яка тривала з 1910 по 1917 (втім, збройні та політичні сутички продовжувалися до кінця 1920-х).
Причини та початок революції
Революційно-демократичні рухи на початку 20 ст. в країнах Латинської Америки мали чітко виражені особливості. Це була особлива група країн, які формально вважалися самостійними, а насправді були обплутані густим павутинням фінансової та політичної залежності. У більшості латиноамериканських країн на той час панував режим терористичних диктатур. Рухи народних мас об'єднували як виступи робітничого класу, селянства проти капіталізму, так і виступи землевласників, усього народу проти іноземних монополій і антидемократичних режимів.
Мексиканська революція 1910—1917 була за своїм характером демократичною. Її головним завданням було повалення диктатури Порфіріо Діаса, проведення , впровадження демократичних порядків, установлення конституційного ладу, стримування економічної інтервенції США. Проти уряду Діаса виступили спільно буржуазія, робітничий клас і селянство, патріотична інтелігенція. Головною силою революції були загони Панчо Вільї та Еміліано Сапати.
Період політичного, соціального і військового конфлікту і сум'яття у Мексиці почався 20 листопада 1910 з заклику Франсіско Мадеро. Збройний конфлікт досяг апогею, коли 21 травня 1911 диктатор Порфіріо Діас був повалений та його місце на посаді президента зайняв Франсіско Мадеро. Але самому Мадеро не вдалося утримати владу і він також був повалений (а потім розстріляний) в 1913, а вся країна була охоплена громадянською війною, кілька політичних та озброєних груп боролося один проти одного за контроль над країною.
Громадянська війна
Після того, як Діас в черговий раз став вибраним президентом Мексики, лідер демократичної опозиції Франсіско Мадеро закликав мексиканський народ до збройного повстання, початок якого було призначено на 20 листопада 1910 року. В травні 1911 року диктатура Діаса була повалена, сам втік до Франції, тимчасовим президентом країни став Франсіско Леон де ла Барра; в жовтні 1911 року президентом Мексики був обраним Мадеро.
Новий уряд зіткнувся зі серйозними проблемами — з однієї сторони, в країні залишались багато прибічників старого режиму, з іншої, повстанці на півдні країни на чолі зі Еміліано Сапатою які сприйняли політику Мадеро як зраду революції і розпочали повстання проти нього. 18 лютого 1913 року генерал Вікторіано Уерта очолив переворот, в ході якого Мадеро та його заступник Суарес були позбавлені своїх посад і арештовані (пізніше вони були вбиті). Уерта був проголошеним президентом Мексики.
Проти Уерти виступили єдині сили повстанців на чолі зі селянськими вождями Сапатою та Франсіско Вільєю та ліберально-помісничими лідерами та генералом Альваро Обрегоном. Губернатор штату Венустіано Карранса (1859—1920) 26 березня 1913 проголосив «план Гуадалупе», в якому закликав до відновлення конституційного уряду. Режим Уерти був підтриманий Німеччиною; щоб позбавити Уерту допомоги Німецької імперії, США розпочав інтервенцію в Мексику та окупували порт Веракрус.
8 липня 1914 року під тиском США Уерта пішов у відставку, тимчасовим президентом був призначений Франсіско Карбахал. Певною мірою цьому сприяв і той факт, що президент США Вудро Вільсон відмовився визнати уряд Уерти. Війська повстанців продовжували наступ на Мехіко; в серпні 1914 року Карбахал втік з країни, а Мехіко був захоплений Каррансою та Обрегоном. Карранса був проголошеним першим керівником Мексики. В грудні відбулася зустріч Карранси та Обрегона зі Сапатою та Вільєю, в ході якого лідери двох угруповань повстанців не змогли прийти до єдиної думки; з цього часу боротьба велась в першу чергу між Каррансою та селянськими повстанцями на чолі зі Сапатою та Вільєю. В квітні 1915 року урядові війська Обрегона змогли завдати поразки військам Вільї в районі Селаї.
У жовтні 1914 з метою примирити ворогуючі сторони було скликано революційний конвент в Агуаскальєнтес за участю представників Вільї і Сапати. Пересвідчившись, що Карранса піклується тільки про утримання влади, конвент призначив ряд виконавців для проведення соціальних і економічних реформ. Більшість зборів зажадала, щоб Карранса склав з себе звання «вождя революції», але той відмовився це зробити і переніс свою штаб-квартиру у Веракрус. Випустивши ряд революційних декретів, Карранса залучив на свою сторону робітників і дрібних землевласників. Урядові війська під командуванням Обрегона навесні 1915 розбили Північну дивізію Вільї в та і взяли під контроль центральну частину країни. Сапата продовжував опір на півдні, поки не був убитий у 1919. Вілья вів партизанську війну на півночі аж до повалення Карранси у 1920-му. Збройні та політичні сутички продовжувалися до кінця 1920-х років.
Впродовж 1915 року Карранса був визнаним президентом Мексики спочатку всіма латиноамериканськими країнами, потім США. Після того, як повстанці Вільї 9 березня 1916 року перейшли кордон США та атакували місто Коламбус (штат Нью-Мексико), США вдруге розпочав інтервенцію в Мексику, яку очолив генерал Джон Першинг; американці ввели війну і з повстанцями, і з урядовими військами. Тільки в лютому 1917 року експедиційний корпус США був виведений з країни.
В грудні 1916 року в місті Керетаро були скликані установчі збори, які 5 лютого 1917 року прийняли нову конституцію країни (яка діє і сьогодні). Тим не менш, боротьба урядових військ з повстанцями тривали ще декілька років.
Конституція 1917 року та кінець революції
Головним кроком у напрямку до кінця озброєного конфлікту стало прийняття у 1917 році конституції Мексики (чинної і зараз), ця дата вважається офіційним кінцем революції.
Нова стала головним підсумком революції. Переможець Карранса надав сили закону реформам, обіцяним у його революційних декретах. Текст документа загалом повторював положення конституції 1857, але додавав до них три принципово важливих статті. Стаття третя передбачала запровадження загальної безкоштовної початкової освіти; стаття 27 оголошувала всі землі, води і надра на території Мексики національною власністю, а також декларувала необхідність розділу великих латифундій і встановлювала принципи та процедуру проведення аграрної реформи; стаття 123 була кодексом законів про працю. За цією конституцією запроваджувалось прогресивне , 8-годинний робочий день, визначались умови і мета аграрної реформи, принципи зовнішньої політики.
Головним завоюванням мексиканської революції стало повалення реакційної диктатури Діаса, ліквідація феодально-реакційних порядків, проведення економічних перетворень, усунення залежності від США. Революція розчистила шлях для розвитку національного капіталізму, пробудила інтерес широких мас до політики.
Періодизація
- Перший етап революції (листопад 1910 — травень 1911), головною ціллю якого було повалення диктатури Порфіріо Діаса. На цьому етапі революційні сили виступали єдиним фронтом — від ліберальних поміщиків та підприємців до робітників і селян під політичним керівництвом ліберально-демократичних лідерів.
- Другий етап (травень 1911 — лютий 1913), коли при владі знаходились ліберальні демократи. В цей період єдність революційних сил було порушено, що полегшило захоплення влади контрреволюціонерами.
- Третій етап (лютий 1913 — липень 1914), головню ціллю якого знову став повалення диктатури та відновлення конституційного режиму. Революційні сили знову виступили єдиним фронтом. Але на даному етапі особливо збільшилась роль селянських мас, які все більше виходили з-під контролю поміркованих сил.
- Четвертий, останній етап революції (липень 1914 — лютий 1917), основним змістом якого стала громадянська війна між радикальним, революційним селянством та поміркованими лібералами. Перемога дісталась поміркованому крилу. Проте вирішальна роль у революції широких народних мас вплинула на її результати та подальний розвиток країни. В тексті конституції знайшли відображення їх вимог.
Значення революції
Мексиканська революція 1910—1917 років була однією з найбільших соціально-політичних подій в історії Латинської Америки початку XX століття. Вона справила рішучий вплив на подальший розвиток однієї з ведучих країн регіону. Революція залучила у збройну боротьбу за демократичні та соціальні перетворення мільйони селян і наймитів, а також інші прошарки населення. Шість років в країні продовжувалась народна революційна війна. В результаті були знищені 35-річна диктатура генерала Порфіріо Діаса, політичне панування олігархії поміщиків та буржуазії, яка орієнтувалася на тісні зв'язки з іноземним капіталом. Була прийнята демократична конституція, яка передбачала проведення аграрної реформи, розробку передового трудового законодавства, захист національних багатств і суверенітету країни.
Революція висунула актуальні питання, боротьба за рішення яких в значній мірі визначив основний зміст подальшої історії Латинської Америки в XX століття.
Це була боротьба проти диктаторських режимів, проти політичного панування фінансово-олігархічної еліти, за демократичні перетворення, за створення правового конституційної держави, заснованої на громадянських правах і політичних свободах, за вирішення соціальних проблем, за соціальну справедливість.
Революціонери прагнули проведення аграрної реформи, ліквідації латифундизму в селі, ліквідації докапіталістичних пережитків в аграрному секторі, наданні селянам землі, інтенсифікації сільськогосподарського виробництва та подолання його односторонньої експортної спрямованості.
Мексиканська революція 1910—1917 років була направлена проти імперіалістичної та інтервенціоністської політики зі сторони США та інших індустріальних держав, проти привілей іноземних компаній, і являла собою боротьбу за національний суверенітет, за розвиток національної економіки та подоланні периферійного залежного положення у світовій економіці.
Події 1910—1917 років виявили складний характер співвідношення та взаємодії революції та реформ, боротьби за демократію та за соціальний прогрес, стихійного руху народних мас та діяльності ліберально-демократичниих сил.
Відображення в літературі
- Ґрем Ґрін, роман Сила і слава
Див. також
Примітки
- Альперович М. С., Слёзкин Л. Ю. История Латинской Америки (с древнейших времен до начала XX в.)|издание=Учебное издание. — 2-е изд., перераб. и доп. — Москва: Высш. шк., 1991.
- Строганов А. И. Новейшая история стран Латинской Америки. — Москва: Высш. шк., 1995.
Джерела
- Альперович М., Руденко Б. Мексиканская революция 1910—1917 и политика США. — Москва: Соцэкгиз, 1958. — 336 с.(рос.)
- Альперович М. «Рождение Мексиканского государства [ 29 березня 2015 у Wayback Machine.]», Москва: Издательство «Наука», 1979.(рос.)
- Андрей Вольский. История мексиканских революций. — Москва —Ленинград, 1928.(рос.)
- Николай Лавров. Мексиканская революция 1910—1917 гг. — Москва: «Наука», 1972. — 290 с.(рос.)
- Николай Платошкин. История Мексиканской революции. Том 1. Истоки и победа 1810—1917 гг. — Москва: Университет Дмитрия Пожарского: Русский Фонд содействия образованию и науке, 2011. — 432 с.(рос.)
- Николай Платошкин. История Мексиканской революции. Том 2. Выбор пути 1917—1928 гг. — Москва: Университет Дмитрия Пожарского: Русский Фонд содействия образованию и науке, 2011. — 456 с.(рос.)
- Николай Платошкин. История Мексиканской революции. Том 3. Время радикальных реформ 1928—1940 гг. — Москва: Университет Дмитрия Пожарского: Русский Фонд содействия образованию и науке, 2011. — 376 с.(рос.)
- Arnaldo Córdova, La ideología de la Revolución Mexicana: La formación del nuevo régimen, Mexico City: Ediciones Era, 1973, 508 pp.(ісп.)
- Adolfo Gilly, The Mexican Revolution, The New Press, 2006, 416 pp.(англ.)
- Jesus Silva Herzog, Storia della Rivoluzione Messicana, 2 vol., Longanesi, Milano 1975.(італ.)
- John Reed, Insurgent México, New York: International Publishers, 1969, 389 pp.(англ.)
- Eric R. Wolf, Peasant Wars of the Twentieth Century, University of Oklahoma Press, 1969, 328 pp.(англ.)
- John Womack, Zapata and the Mexican Revolution, Vintage, 1970, 435 pp.(англ.)
- John Womack, The Revolution That Wasn't: Mexico, 1910—1920, The New Press, 2016, 224 pp.(англ.)
Посилання
- Геннадій Коновалов, Мексиканська революція 1910—1917 років й українські аналогії. — Хвиля. — 13.11.2014. [ 18 травня 2015 у Wayback Machine.]
- (рос.)
| Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (Березень 2012) |
| Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . (серпень 2020) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Meksika nska revolyu ciya socialna evolyuciya v Meksici spryamovana proti avtokratichnogo pravlinnya Porfirio Diasa yaka trivala z 1910 po 1917 vtim zbrojni ta politichni sutichki prodovzhuvalisya do kincya 1920 h Prichini ta pochatok revolyuciyiFransisko Madero i jogo soratniki 1911 Sidyat tretij zliva Venustiano Karransa v centri Fransisko Madero pershij pravoruch Paskual Orosko Pershij zliva v ryadu stoyat Fransisko Pancho Vilya Revolyucijno demokratichni ruhi na pochatku 20 st v krayinah Latinskoyi Ameriki mali chitko virazheni osoblivosti Ce bula osobliva grupa krayin yaki formalno vvazhalisya samostijnimi a naspravdi buli obplutani gustim pavutinnyam finansovoyi ta politichnoyi zalezhnosti U bilshosti latinoamerikanskih krayin na toj chas panuvav rezhim teroristichnih diktatur Ruhi narodnih mas ob yednuvali yak vistupi robitnichogo klasu selyanstva proti kapitalizmu tak i vistupi zemlevlasnikiv usogo narodu proti inozemnih monopolij i antidemokratichnih rezhimiv Meksikanska revolyuciya 1910 1917 bula za svoyim harakterom demokratichnoyu Yiyi golovnim zavdannyam bulo povalennya diktaturi Porfirio Diasa provedennya vprovadzhennya demokratichnih poryadkiv ustanovlennya konstitucijnogo ladu strimuvannya ekonomichnoyi intervenciyi SShA Proti uryadu Diasa vistupili spilno burzhuaziya robitnichij klas i selyanstvo patriotichna inteligenciya Golovnoyu siloyu revolyuciyi buli zagoni Pancho Vilyi ta Emiliano Sapati Period politichnogo socialnogo i vijskovogo konfliktu i sum yattya u Meksici pochavsya 20 listopada 1910 z zakliku Fransisko Madero Zbrojnij konflikt dosyag apogeyu koli 21 travnya 1911 diktator Porfirio Dias buv povalenij ta jogo misce na posadi prezidenta zajnyav Fransisko Madero Ale samomu Madero ne vdalosya utrimati vladu i vin takozh buv povalenij a potim rozstrilyanij v 1913 a vsya krayina bula ohoplena gromadyanskoyu vijnoyu kilka politichnih ta ozbroyenih grup borolosya odin proti odnogo za kontrol nad krayinoyu Gromadyanska vijna Istoriya MeksikiDo vidkrittya yevropejcyamiKolonialnij periodVijna za nezalezhnistPersha Meksikanska imperiyaAmerikano meksikanska vijnaDruga Federalistichna respublikaGromadyanska vijnaFrancuzka intervenciyaDruga Meksikanska imperiyaDiktatura Porfirio DiasaMeksikanska revolyuciyaMeksikanske ekonomichne divoTeperishnij chasPortal Meksika pereglyanutiredaguvati Pislya togo yak Dias v chergovij raz stav vibranim prezidentom Meksiki lider demokratichnoyi opoziciyi Fransisko Madero zaklikav meksikanskij narod do zbrojnogo povstannya pochatok yakogo bulo priznacheno na 20 listopada 1910 roku V travni 1911 roku diktatura Diasa bula povalena sam vtik do Franciyi timchasovim prezidentom krayini stav Fransisko Leon de la Barra v zhovtni 1911 roku prezidentom Meksiki buv obranim Madero Novij uryad zitknuvsya zi serjoznimi problemami z odniyeyi storoni v krayini zalishalis bagato pribichnikiv starogo rezhimu z inshoyi povstanci na pivdni krayini na choli zi Emiliano Sapatoyu yaki sprijnyali politiku Madero yak zradu revolyuciyi i rozpochali povstannya proti nogo 18 lyutogo 1913 roku general Viktoriano Uerta ocholiv perevorot v hodi yakogo Madero ta jogo zastupnik Suares buli pozbavleni svoyih posad i areshtovani piznishe voni buli vbiti Uerta buv progoloshenim prezidentom Meksiki Pribichniki Feliasa Diasa v arsenali Mehiko Proti Uerti vistupili yedini sili povstanciv na choli zi selyanskimi vozhdyami Sapatoyu ta Fransisko Vilyeyu ta liberalno pomisnichimi liderami ta generalom Alvaro Obregonom Gubernator shtatu Venustiano Karransa 1859 1920 26 bereznya 1913 progolosiv plan Guadalupe v yakomu zaklikav do vidnovlennya konstitucijnogo uryadu Rezhim Uerti buv pidtrimanij Nimechchinoyu shob pozbaviti Uertu dopomogi Nimeckoyi imperiyi SShA rozpochav intervenciyu v Meksiku ta okupuvali port Verakrus 8 lipnya 1914 roku pid tiskom SShA Uerta pishov u vidstavku timchasovim prezidentom buv priznachenij Fransisko Karbahal Pevnoyu miroyu comu spriyav i toj fakt sho prezident SShA Vudro Vilson vidmovivsya viznati uryad Uerti Vijska povstanciv prodovzhuvali nastup na Mehiko v serpni 1914 roku Karbahal vtik z krayini a Mehiko buv zahoplenij Karransoyu ta Obregonom Karransa buv progoloshenim pershim kerivnikom Meksiki V grudni vidbulasya zustrich Karransi ta Obregona zi Sapatoyu ta Vilyeyu v hodi yakogo lideri dvoh ugrupovan povstanciv ne zmogli prijti do yedinoyi dumki z cogo chasu borotba velas v pershu chergu mizh Karransoyu ta selyanskimi povstancyami na choli zi Sapatoyu ta Vilyeyu V kvitni 1915 roku uryadovi vijska Obregona zmogli zavdati porazki vijskam Vilyi v rajoni Selayi U zhovtni 1914 z metoyu primiriti voroguyuchi storoni bulo sklikano revolyucijnij konvent v Aguaskalyentes za uchastyu predstavnikiv Vilyi i Sapati Peresvidchivshis sho Karransa pikluyetsya tilki pro utrimannya vladi konvent priznachiv ryad vikonavciv dlya provedennya socialnih i ekonomichnih reform Bilshist zboriv zazhadala shob Karransa sklav z sebe zvannya vozhdya revolyuciyi ale toj vidmovivsya ce zrobiti i perenis svoyu shtab kvartiru u Verakrus Vipustivshi ryad revolyucijnih dekretiv Karransa zaluchiv na svoyu storonu robitnikiv i dribnih zemlevlasnikiv Uryadovi vijska pid komanduvannyam Obregona navesni 1915 rozbili Pivnichnu diviziyu Vilyi v ta i vzyali pid kontrol centralnu chastinu krayini Sapata prodovzhuvav opir na pivdni poki ne buv ubitij u 1919 Vilya viv partizansku vijnu na pivnochi azh do povalennya Karransi u 1920 mu Zbrojni ta politichni sutichki prodovzhuvalisya do kincya 1920 h rokiv Vprodovzh 1915 roku Karransa buv viznanim prezidentom Meksiki spochatku vsima latinoamerikanskimi krayinami potim SShA Pislya togo yak povstanci Vilyi 9 bereznya 1916 roku perejshli kordon SShA ta atakuvali misto Kolambus shtat Nyu Meksiko SShA vdruge rozpochav intervenciyu v Meksiku yaku ocholiv general Dzhon Pershing amerikanci vveli vijnu i z povstancyami i z uryadovimi vijskami Tilki v lyutomu 1917 roku ekspedicijnij korpus SShA buv vivedenij z krayini V grudni 1916 roku v misti Keretaro buli sklikani ustanovchi zbori yaki 5 lyutogo 1917 roku prijnyali novu konstituciyu krayini yaka diye i sogodni Tim ne mensh borotba uryadovih vijsk z povstancyami trivali she dekilka rokiv Konstituciya 1917 roku ta kinec revolyuciyiGolovnim krokom u napryamku do kincya ozbroyenogo konfliktu stalo prijnyattya u 1917 roci konstituciyi Meksiki chinnoyi i zaraz cya data vvazhayetsya oficijnim kincem revolyuciyi Nova stala golovnim pidsumkom revolyuciyi Peremozhec Karransa nadav sili zakonu reformam obicyanim u jogo revolyucijnih dekretah Tekst dokumenta zagalom povtoryuvav polozhennya konstituciyi 1857 ale dodavav do nih tri principovo vazhlivih statti Stattya tretya peredbachala zaprovadzhennya zagalnoyi bezkoshtovnoyi pochatkovoyi osviti stattya 27 ogoloshuvala vsi zemli vodi i nadra na teritoriyi Meksiki nacionalnoyu vlasnistyu a takozh deklaruvala neobhidnist rozdilu velikih latifundij i vstanovlyuvala principi ta proceduru provedennya agrarnoyi reformi stattya 123 bula kodeksom zakoniv pro pracyu Za ciyeyu konstituciyeyu zaprovadzhuvalos progresivne 8 godinnij robochij den viznachalis umovi i meta agrarnoyi reformi principi zovnishnoyi politiki Golovnim zavoyuvannyam meksikanskoyi revolyuciyi stalo povalennya reakcijnoyi diktaturi Diasa likvidaciya feodalno reakcijnih poryadkiv provedennya ekonomichnih peretvoren usunennya zalezhnosti vid SShA Revolyuciya rozchistila shlyah dlya rozvitku nacionalnogo kapitalizmu probudila interes shirokih mas do politiki PeriodizaciyaPershij etap revolyuciyi listopad 1910 traven 1911 golovnoyu cillyu yakogo bulo povalennya diktaturi Porfirio Diasa Na comu etapi revolyucijni sili vistupali yedinim frontom vid liberalnih pomishikiv ta pidpriyemciv do robitnikiv i selyan pid politichnim kerivnictvom liberalno demokratichnih lideriv Drugij etap traven 1911 lyutij 1913 koli pri vladi znahodilis liberalni demokrati V cej period yednist revolyucijnih sil bulo porusheno sho polegshilo zahoplennya vladi kontrrevolyucionerami Tretij etap lyutij 1913 lipen 1914 golovnyu cillyu yakogo znovu stav povalennya diktaturi ta vidnovlennya konstitucijnogo rezhimu Revolyucijni sili znovu vistupili yedinim frontom Ale na danomu etapi osoblivo zbilshilas rol selyanskih mas yaki vse bilshe vihodili z pid kontrolyu pomirkovanih sil Chetvertij ostannij etap revolyuciyi lipen 1914 lyutij 1917 osnovnim zmistom yakogo stala gromadyanska vijna mizh radikalnim revolyucijnim selyanstvom ta pomirkovanimi liberalami Peremoga distalas pomirkovanomu krilu Prote virishalna rol u revolyuciyi shirokih narodnih mas vplinula na yiyi rezultati ta podalnij rozvitok krayini V teksti konstituciyi znajshli vidobrazhennya yih vimog Znachennya revolyuciyiMeksikanska revolyuciya 1910 1917 rokiv bula odniyeyu z najbilshih socialno politichnih podij v istoriyi Latinskoyi Ameriki pochatku XX stolittya Vona spravila rishuchij vpliv na podalshij rozvitok odniyeyi z veduchih krayin regionu Revolyuciya zaluchila u zbrojnu borotbu za demokratichni ta socialni peretvorennya miljoni selyan i najmitiv a takozh inshi prosharki naselennya Shist rokiv v krayini prodovzhuvalas narodna revolyucijna vijna V rezultati buli znisheni 35 richna diktatura generala Porfirio Diasa politichne panuvannya oligarhiyi pomishikiv ta burzhuaziyi yaka oriyentuvalasya na tisni zv yazki z inozemnim kapitalom Bula prijnyata demokratichna konstituciya yaka peredbachala provedennya agrarnoyi reformi rozrobku peredovogo trudovogo zakonodavstva zahist nacionalnih bagatstv i suverenitetu krayini Revolyuciya visunula aktualni pitannya borotba za rishennya yakih v znachnij miri viznachiv osnovnij zmist podalshoyi istoriyi Latinskoyi Ameriki v XX stolittya Ce bula borotba proti diktatorskih rezhimiv proti politichnogo panuvannya finansovo oligarhichnoyi eliti za demokratichni peretvorennya za stvorennya pravovogo konstitucijnoyi derzhavi zasnovanoyi na gromadyanskih pravah i politichnih svobodah za virishennya socialnih problem za socialnu spravedlivist Revolyucioneri pragnuli provedennya agrarnoyi reformi likvidaciyi latifundizmu v seli likvidaciyi dokapitalistichnih perezhitkiv v agrarnomu sektori nadanni selyanam zemli intensifikaciyi silskogospodarskogo virobnictva ta podolannya jogo odnostoronnoyi eksportnoyi spryamovanosti Meksikanska revolyuciya 1910 1917 rokiv bula napravlena proti imperialistichnoyi ta intervencionistskoyi politiki zi storoni SShA ta inshih industrialnih derzhav proti privilej inozemnih kompanij i yavlyala soboyu borotbu za nacionalnij suverenitet za rozvitok nacionalnoyi ekonomiki ta podolanni periferijnogo zalezhnogo polozhennya u svitovij ekonomici Podiyi 1910 1917 rokiv viyavili skladnij harakter spivvidnoshennya ta vzayemodiyi revolyuciyi ta reform borotbi za demokratiyu ta za socialnij progres stihijnogo ruhu narodnih mas ta diyalnosti liberalno demokratichniih sil Vidobrazhennya v literaturiGrem Grin roman Sila i slavaDiv takozhPancho Vilya Emiliano Sapata Zabuti lyudi na ostrovi KlippertonPrimitkiAlperovich M S Slyozkin L Yu Istoriya Latinskoj Ameriki s drevnejshih vremen do nachala XX v izdanie Uchebnoe izdanie 2 e izd pererab i dop Moskva Vyssh shk 1991 Stroganov A I Novejshaya istoriya stran Latinskoj Ameriki Moskva Vyssh shk 1995 DzherelaAlperovich M Rudenko B Meksikanskaya revolyuciya 1910 1917 i politika SShA Moskva Socekgiz 1958 336 s ros Alperovich M Rozhdenie Meksikanskogo gosudarstva 29 bereznya 2015 u Wayback Machine Moskva Izdatelstvo Nauka 1979 ros Andrej Volskij Istoriya meksikanskih revolyucij Moskva Leningrad 1928 ros Nikolaj Lavrov Meksikanskaya revolyuciya 1910 1917 gg Moskva Nauka 1972 290 s ros Nikolaj Platoshkin Istoriya Meksikanskoj revolyucii Tom 1 Istoki i pobeda 1810 1917 gg Moskva Universitet Dmitriya Pozharskogo Russkij Fond sodejstviya obrazovaniyu i nauke 2011 432 s ros Nikolaj Platoshkin Istoriya Meksikanskoj revolyucii Tom 2 Vybor puti 1917 1928 gg Moskva Universitet Dmitriya Pozharskogo Russkij Fond sodejstviya obrazovaniyu i nauke 2011 456 s ros Nikolaj Platoshkin Istoriya Meksikanskoj revolyucii Tom 3 Vremya radikalnyh reform 1928 1940 gg Moskva Universitet Dmitriya Pozharskogo Russkij Fond sodejstviya obrazovaniyu i nauke 2011 376 s ros Arnaldo Cordova La ideologia de la Revolucion Mexicana La formacion del nuevo regimen Mexico City Ediciones Era 1973 508 pp isp Adolfo Gilly The Mexican Revolution The New Press 2006 416 pp angl Jesus Silva Herzog Storia della Rivoluzione Messicana 2 vol Longanesi Milano 1975 ital John Reed Insurgent Mexico New York International Publishers 1969 389 pp angl Eric R Wolf Peasant Wars of the Twentieth Century University of Oklahoma Press 1969 328 pp angl John Womack Zapata and the Mexican Revolution Vintage 1970 435 pp angl John Womack The Revolution That Wasn t Mexico 1910 1920 The New Press 2016 224 pp angl PosilannyaGennadij Konovalov Meksikanska revolyuciya 1910 1917 rokiv j ukrayinski analogiyi Hvilya 13 11 2014 18 travnya 2015 u Wayback Machine ros Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti Berezen 2012 Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti serpen 2020