Марсельська гарячка (англ. Spotted fever due to Rickettsia conorii — плямиста гарячка, яку спричинює R. conorii) — гостра інфекційна хвороба з групи рикетсіозів, яка характеризується доброякісним перебігом, наявністю первинного афекту та макуло-папульозного висипу, збільшенням регіонарних лімфатичних вузлів, інтоксикацією, гарячкою.
Марсельська гарячка | |
---|---|
Rickettsia conorii у вигляді червоних стрижнів у культурі клітин Vero (збільшення у 1х103) | |
Спеціальність | інфекційні хвороби |
Симптоми | гарячка, інтоксикація[d], первинний афект, лімфоаденопатія, виразка, висип, папула і пляма |
Причини | d[1] |
Метод діагностики | фізикальне обстеження, реакція імунофлюоресценції, ІФА і ПЛР |
Препарати | джозаміцин[2], доксициклін, хлорамфенікол, ципрофлоксацин і азитроміцин |
Класифікація та зовнішні ресурси | |
МКХ-11 | 1C31.1 |
МКХ-10 | A77.1 |
DiseasesDB | 31780 |
MeSH | D001907 |
Boutonneuse fever у Вікісховищі |
Історичні відомості
Вперше хворобу описали в Тунісі у 1910 році A. Конор та А. Брюш під назвою «туніська плямиста гарячка». У 1923 році Д. Ольмер та Ж. Омер спостерігали в Марселі декілька випадків хвороби, що нагадувала туніську, однак вони не наважились їх об'єднати. У 1925 р. вони припустили, що ця «гарячка — літній тиф» передається за допомогою собачих кліщів. В 1927 році Ж. П'єрі виявив характерний для хвороби первинний афект та дав їй назву «марсельська гарячка». У 1929 році Е. Консейль, що спостерігав ще в 1911 році в Тунісі випадки «плямистої гарячки», звернув увагу, що вона дуже нагадує «марсельську гарячку». Стало зрозумілим, що це одна й таж інфекційна хвороба, що під іншими назвами вона до того була описана в Італії, Португалії та ін. Е. Консейль разом з П. Дюраном в 1930 році підтвердили думку Д. Ольмера та Ж. Омера про передачу хвороби через собачих кліщів — вчені ввели під шкіру добровольців емульсію розтертих кліщів, які були зняті з собаки, що належала жінці, хворій на марсельську гарячку, і через 5 і 7 днів волонтери захворіли.
У 1932 році Г. Бланк й Д. Камінопетрос виділили збудника хвороби з інфікованих кліщів, а роком пізніше Е. Брумпт виявив та детально описав збудника після зараження лабораторної тварини кров'ю хворого й порекомендував дати збуднику назву Ricketssia conorii на честь вченого Альфреда Конора, який вперше виявив хворобу. В Україні, у Севастополі А. Я. Алимов вперше виявив марсельську гарячку в 1936 році. Серед літа у лікарню потрапив хворий з підозрою на епідемічний висипний тиф. Ця хвороба у такий період року не є характерною, адже епідемічний висипний тиф зустрічається переважно восени та взимку. Алимов запідозрив у цьому випадку саме марсельську гарячку. На мисливській собаці хворого були у великій кількості виявлені кліщі Rhipicephalus sanguineus, в одного з яких було виявлено збудника хвороби. Сам хворий неодноразово знімав зі своєї собаки кліщів, що насмокталися крові. Зробити це, не роздавлюючи кліщів, не завжди вдається, а отже при роздавлюванні пальці забруднюються вмістом кліща. Якщо потім торкатися пальцями кон'юнктиви ока або слизової входу носа, то рикетсії з кліща проникають всередину організму людини — саме так й заразився хворий, про що зробив висновок Алимов. У 1982 році Д. Рауль із співавторами вперше сповістили про смертельний випадок марсельської гарячки.
Актуальність
Хоча є спроби об'єднати марсельську гарячку зі схожими на неї рикетсіозами: астраханською, ізраїльською плямистими гарячками тощо, збудників яких деякі мікробіологи вважають підвидами Ricketssia conorii, однак на даний момент повної впевненості в цьому немає, тому більшість вчених вважає вищесказане недоцільним. На сьогодні є зрозумілим, що марсельська гарячка достатньо поширена переважно в прибережних районах Португалії, країн Середземного, Мармурового, Чорного, Азовського та Каспійського морів, деяких регіонів субСахарної Африки (ПАР, Сомалі тощо). Недавно описані нові випадки захворювання, які за підозрою спричинені збудником марсельської гарячки, у Словенії, Албанії, Грузії та Зімбабве. У Португалії щорічна захворюваність найвища в світі — становить 10 осіб на 100 тис. населення, є досить висока летальність аж до 32,2 %. У Франції та Італії 5:100 тисяч населення. У країнах Середземноморського басейну реєструється високий рівень серопозитивного прошарку серед населення: на Корсиці та Сицилії — до 20 %, в провінції Саламанка в Іспанії — до 70 %, в Греції — до 60 %. В інших країнах ситуація не вивчена. Захворюваність зростає через збільшення подорожей до ендемічних регіонів, поголів'я бродячих собак. В Україні (переважно в Криму) на даний момент марсельська гарячка є найпоширенішим рикетсіозом, що реєструється, — щорічно відбувається від 20 до 40 випадків. Однак істинна захворюваність, як вважають, набагато більша. Частота випадків марсельської гарячки, пов'язаних з різноманітними подорожами, збільшилася в усьому світі через збільшення поїздок до ендемічних районів, в тому числі й через екологічний туризм.
Етіологія
Rickettsia conorii | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Збудник марсельської гарячки Rickettsia conorii у цитоплазмі зараженої клітини (електронна мікроскопія, збільшення в 1х105). | ||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Rickettsia conorii Еміль Брумпт, 1932 | ||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||
|
Збудником марсельської гарячки є Ricketssia conorii, що має властивості, які притаманні й іншим рикетсіям з роду Rickettsia, родини Rickettsiaceae, ряду Rickettsiales (будова, стійкість, токсигенність, колір та культивування). До цього збудника чутливі в лабораторних умовах морські свинки, білі миші, кролики та мавпи. У штучних умовах R. conorii розмножується у жовтковому мішку курячих ембріонів. На відміну від збудника епідемічного висипного тифу R. conorii при розмножуванні всередині клітини ніколи не заповнює її усю.
Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Rickettsiaceae.
Епідеміологічні особливості
Джерело та резервуар інфекції
До цієї інфекції схильні собаки, які є основним джерелом інфекції та найбільш чутливі до цього збудника. Вони найчастіше є носіями. Збудника у них виділяють з крові протягом усього гарячкового періоду. Окрім цього, рідше джерелом інфекції можуть бути шакали, зайці, дикі кролі. Захворілі люди не є заразними.
Механізм і фактори передачі
Основний механізм передачі — трансмісивний. Переносником інфекції та її резервуаром є бурі собачі кліщі Rhipicephalus sanguineus з роду Ixodida, які можуть жити на різних тваринах: собаках, рогатій худобі, кішках, зайцях, диких кролях, шакалах. Вони присмоктуються і після занесення інфікованого матеріалу, який знаходиться в його тканинах, слизових оболонках та на ураженій шкірі, відбувається зараження. Напившись крові, кліщ на певний час залишає собаку. Цей кліщ здатний завершити свій життєвий цикл в приміщенні і тому може розмножуватися в будинку або в собачому розпліднику. Досить занести декількох кліщів, і незабаром з'явиться ціла колонія. Самка, насмоктавшись крові, відкладає тисячі яєць в щілини собачої будки, тріщини в стінах, після чого гине. Через кілька тижнів вилуплюються личинки. Личинки харчуються і, перелинявши, перетворюються на німф. Німфи знову харчуються, линяють і перетворюються на дорослих кліщів. При сприятливому збігу обставин перетворення яйця на дорослого кліща відбувається за два місяці.
Зараження людей відбувається при укусі інфікованого кліща (який людиною практично не відчувається), або втиранні в рану залишків убитого кліща, потраплянні їх на слизові ока, носа, ротової порожнини (контактний механізм). Сам кліщ може бути інфікованим 1,5-2 роки. Кліщам притаманна трансфазова й трансоваріальна передача інфекції в межах свого виду. Переносниками зрідка можуть бути й інші кліщі — Rhipicephalus simus, Rh. everbsi, Rh. appendiculatus.
Сприйнятливий контингент та імунітет
Хвороба проявляється у спорадичних випадках, або в окремих вогнищах з характерною сезонністю (в Україні — з травня по жовтень). Собачий кліщ рідко кусає людину, тому марсельська гарячка відбувається переважно серед тих осіб, що мають тісний контакт з собаками. Так як собаки практично завжди мають постійне місце проживання, утворюється місцеве вогнище, в межах якого реєструється найбільша захворюваність. Бурий собачий кліщ може людині передавати ще й ерліхіоз. Імунітет після перенесення хвороби стійкий. Рецидиви не спостерігають. Також набутий імунітет захищає й проти інших збудників плямистих рикетсійних гарячок.
Патогенез
Рикетсії проникають в організм людини через ранку на шкірі, яка утворилася після присмоктування кліща або через кон'юнктиву або через слизові оболонки носа. У місці проникнення збудника утворюється первинний афект у вигляді запального інфільтрату з некрозом у центрі. Він згодом вкривається чорним струпом. Потім збудник проникає у регіонарні лімфатичні вузли, розвивається лімфаденіт. У регіонарних вузлах збудник накопичується і розмножується, зумовлює запальний процес. Далі збудник опиняється у кров'яному руслі, де потрапляє в ендотелій дрібних кровоносних судин, тим самим формуючи судинний гранульоматоз і периваскуліт. Тромботичні ураження на ранніх етапах не характерні. Рикетсіемія та прогресуюче одночасно порушення фізіології та біохімії ендотеліальних клітин є, як і при інших рикетсіозах, основою патогенезу при марсельській гарячці. Виникає клінічна симптоматика, яка посилюється токсичними і алергічними факторами, які вступають в дію при руйнуванні клітин рикетсій. Одужання наступає внаслідок поступового наростання кількості протирикетсіозних і антитоксичних антитіл.
Клінічні прояви
Класифікація
Згідно (МКХ-10) у розділі І «Інфекційні і паразитарні хвороби», підрозділі «Рикетсіози», класі «Плямисті гарячки (кліщові рикетсіози)» вирізняють «Плямисту гарячку, що спричинена R. conorii» (А77.1).
Марсельську гарячку також розрізняють за ступенем тяжкості: легкий, середньотяжкий й тяжкий. Клінічно розрізнять 3 стадії захворювання: початкова — до появи висипу (2-4 дні); розпалу (3-7 днів) від початку висипу до нормалізації температури тіла; одужання — від нормалізації температури тіла до згасання всіх симптомів.
Початкова стадія
Інкубаційний період ;— 3-18 днів. На початковій стадії зазвичай хвороба починається гостро. З'являється пітливість, підвищується температура тіла, яка сягає 38-40°С. Гарячка має постійний або послаблювальний характер. З'являються помірні ознаки інтоксикації. Первинний афект виникає на 5-7 днів раніше, ніж інші симптоми. Дуже часто він утворюється на місцях, що захищені одягом. На місці укусу кліща утворюється червоний інфільтрат до 3-10 мм в діаметрі з темно-коричневою кіркою у центрі (первинний афект), є регіонарний лімфаденіт з чутливістю збільшеного лімфовузла діаметром до 2-3 см, тоді як на місці афекту хворі суб'єктивних відчуттів не мають. Іноді знайти сам афект можна лише завдяки регіонарному лімфаденіту. Струп з афекту відпадає на 4-5 день нормальної температури тіла. Утворюється виразка, яка епітелізується за 8-12 днів. Залишається пігментна пляма, яка може зберігатися до 2-3 років. При зараженні не через укус первинного афекту немає, однак при попаданні збудника через кон'юнктиву, остання значно гіперемірована, набрякає, може бути регіонарний лімфаденіт. Збільшується селезінка, рідше — печінка. Тяжкі прояви уражень ЦНС та серцево-судинної системи зазвичай не відбуваються.
Стадія розпалу
Характеризується появою на тлі вищезгаданих проявів попередньої стадії рясного (макуло-папульозного висипу), яка виявляють у 100 % хворих на 2-4 день хвороби. З'являється він на тулубі і досить швидко в подальшому поширюється по всьому тілі, захоплюючи кінцівки, долоні, підошви, шию, обличчя. Особливо рясним висип буває на кінцівках, причому на розгинальних поверхнях він завжди рясніший, ніж на згинальних. З великою постійністю відзначають наявність висипань і в міжпальцевих складках рук. Елементи висипу, як правило, розташовані ізольовано. Якісно елементи висипу еволюціонують від плям до папул і вузликів, в центрі яких іноді спостерігають геморагії, рідко — навіть везикули, причому зазначені первинні зміни з'являються одночасно на одній і тій ж ділянці тіла. Це дає підстави розглядати висип при марсельській гарячці як поліморфний. Усі елементи висипу рожевого або червоного забарвлення, круглої або овальної форми. Розміри елементів різні залежно від характеру первинного елемента: плями — 2-3 мм в діаметрі, папули — від 3 до 10 мм, причому папули навіть у одного і того ж хворого різні за величиною і забарвленням. Помічено, що на кінцівках, особливо на нижніх, елементи завжди більше, яскравіше і розташовуються густіше, ніж на тулубі. Висипання не супроводжується свербінням або будь-якими іншими відчуттями. Висип зберігається протягом усього гарячкового періоду, тобто 8-10 днів, але наприкінці 1-го — початку 2-го тижня він починає поступово зникати.
Стадія одужання
Раніше всього висипання зникають на обличчі, потім на тулубі та кінцівках. Триваліша за все вони тримаються на ногах, особливо на гомілках, стопах і підошвах. У вигляді пігментації різної виразності висип може зберігатися більш-менш тривалий час і в стадію видужання. Зникнення пігментації спостерігають в межах 7-75 днів від початку хвороби. Чим інтенсивніше було висипання і яскравіше забарвлення елементів висипки, тим довше тримається і пігментація.
Інтенсивність висипань не корелює з тяжкістю марсельської гарячки. Хвороба перебігає в більшості випадків з перебігом середньої тяжкості. Лише у 5 % хворих можливий тяжкий несприятливий перебіг, особливо за наявності іншої інфекції. Також відомі атипові, інапарантні форми, не діагностовані випадки, про що свідчить високий рівень серопозитивних на марсельську гарячку осіб в ендемічних регіонах, які начебто нею не хворіли.
Ускладнення
До недавнього часу марсельську гарячку вважали доброякісним рикетсіозом, однак на даний момент описано ускладнення у вигляді синдрому Гієна-Барре, полінейропатії, психічних розладів, тривалої гепатомегалії, гострої ниркової недостатності (ГНН), тромбоцитопенії, і смертельні випадки. Фактори, пов'язані з більш тяжким перебігом захворювання, включають похилий вік, алкоголізм і недостатність глюкозо-6-фосфатази дегідрогенази, яка досить поширена в країнах Середземноморського басейну. Летальність в середньому досягає 2 %.
Небезпечні для життя ускладнення або інвалідизації можуть виникнути в результаті пізньої діагностики марсельської гарячки і широкої загальної практики призначення бета-лактамних антибіотиків (до них рикетсії стійки) у емпіричній терапії.
Діагностика
Клініко-епідеміологічна діагностика
Клінічні критерії включають позитивний епідеміологічний анамнез: перебування в ендемічних регіонах, контакт з собаками, роздавлювання або укуси кліщів. Досить характерна клінічна тріада:
- первинний афект («чорна пляма»),
- регіонарний лімфаденіт,
- поліморфний, рясний, поширений по всьому тілу плямисто-папульозний висип.
Такого роду типовий клінічний симптомокомплекс дозволяє за наявності відповідної температурної реакції діагностувати хворобу в ендемічних зонах навіть без лабораторного підтвердження, якщо воно з якихось причин неможливо.
Специфічна діагностика
Серологічні тести іноді важко інтерпретувати, тому що рикетсії групи плямистої гарячки часто дають перехресні реакції. Специфічна діагностика як і при інших рикетсіозах на сьогодні включає: РНІФ, ІФА, ПЛР, рідше проводять реакцію зв'язування комплементу (РЗК) і реакція непрямої гемаглютинації (РНГА) з використанням антигенів рикетсій. Позитивний результат можна побачити на 5-7 день хвороби. Реакцію аглютинації (РА) широко використовують, її перевага в тому, що вона стає позитивною набагато раніше за серологічні методи. При проведенні серологічних реакцій, важливо спостерігати їх в динаміці для достовірності даних.
Можливо також вірусологічне виявлення збудника в кліщах, в афекті та крові хворого, в біопробах на морських свинках.
Лікування
Зауважте, ! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
Етіотропне лікування включає, як й при інших рикетсіозах, застосування доксицикліну по 0,1 г 1 раз на добу або левоміцетину по 0,5 г 4 рази на добу. Лікування проводять протягом 5-7 днів. При марсельській гарячці рекомендують також перорально ципрофлоксацин по 0,5-0,75 г 2 рази на добу також протягом 5-7 днів чи азитроміцин по 0,5 г 1 раз на день протягом 5 днів. До антибіотикотерапії обов'язково додають антигістамінні препарати через значний алергічний компонент в перебігу хвороби, іноді навіть ГКС. У тяжких випадках проводять інтенсивну дезінтоксикаційну терапію.
Профілактика
Кожен випадок повинен бути зафіксований, а хворого госпіталізовано. Необхідно провести обстеження для виявлення джерела інфекції, а також осіб, які могли б інфікуватися. Профілактичні заходи в ендемічних зонах наступні: реєстрація та контроль собак, дезінсекція, огляд тіла на наявність кліщів, знищення бродячих собак. Специфічна профілактика станом на 2017 рік не розроблена.
Примітки
- Disease Ontology — 2016.
- Inxight: Drugs Database
- Основні синоніми: середземноморська плямиста гарячка, марсельський рикетсіоз, африканський кліщовий тиф, кенійський кліщовий тиф, індійський кліщовий тиф, прищеподібна гарячка, собача хвороба
- Conor, A & A Bruch (1910). «Une fièvre éruptive observée en Tunisie». Bull Soc Pathol Exot Filial 8: 492—496. (фр.)
- Olmer D Sur une infection épidémique, avec exanthème de nature indéterminée. Mars Med 1925;22:1291-3. (фр.)
- Durand P, Conseil E Transmission expérimentale de la fièvre boutonneuse par Rhipicephalus sanguineus. C R Acad Sci [D] 1930;190:1244. (фр.)
- Blanc G, Caminopetros J Etudes épidémiologiques et expérimentales sur la fièvre boutonneuse, faites à l'Institut Pasteur d'Athènes. Arch Inst Pasteur Tunis 1932;343-94. (фр.)
- Brumpt, E (1932). «Longevité du virus de la fièvre boutonneuse (Rickettsia conorii, n. sp.) chez la tique Rhipicephalus sanguineus». C R Seances Soc Biol Fil 110: 1119—1202. (фр.)
- Алымов А. Я. Марсельская сыпная лихорадка. — Сов. медицина. — 1939.-т. 13.-С. 30. (рос.)
- Raoult D, Kohler JL, Gallais H, de Micco P, Rousseau S, Casanova P Fatal rickettsiosis [letter] [in French] Nouv Presse Med 1982;11:607. (англ.)
- Rovery C; Brouqui P; Raoult D Questions on Mediterranean Spotted Fever a Century after Its Discovery. Emerg Infect Dis. volume 14., p. 1360—1367, 2008. [1] [ 11 лютого 2022 у Wayback Machine.] (англ.)
- De Sousa R, Nobrega SD, Bacellar F, Torgal J Mediterranean spotted fever in Portugal: risk factors for fatal outcome in 105 hospitalized patients. Ann N Y Acad Sci 2003;990:285-94. (англ.)
- Skerman, VBD; McGowan, V; Sneath, PHA, ред. (1989). (вид. amended). Washington, DC: American Society for Microbiology. Архів оригіналу за 15 вересня 2019. Процитовано 8 травня 2014. (англ.)
- Colomba C1, Saporito L, Polara VF, Rubino R, Titone L. Mediterranean spotted fever: clinical and laboratory characteristics of 415 Sicilian children. BMC Infect Dis. 2006 Mar 22;6:60. [2] (англ.)
Джерела
- Інфекційні хвороби (підручник) (за ред. О. А. Голубовської). — Київ: ВСВ «Медицина» (2 видання, доповнене і перероблене). — 2018. — 688 С. + 12 с. кольор. вкл. (О. А. Голубовська, М. А. Андрейчин, А. В. Шкурба та ін.) / С. 504-508
- Jason F Okulicz. Mediterranean Spotted Fever. eMedicine Specialties. — Infectious Diseases. — Skin and Soft-Tissue Infections. Updated: Jul 30, 2012. [3] [ 29 березня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
- Марсельская лихорадка. [4] [ 2 травня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Garyachka znachennya Marselska garyachka angl Spotted fever due to Rickettsia conorii plyamista garyachka yaku sprichinyuye R conorii gostra infekcijna hvoroba z grupi riketsioziv yaka harakterizuyetsya dobroyakisnim perebigom nayavnistyu pervinnogo afektu ta makulo papuloznogo visipu zbilshennyam regionarnih limfatichnih vuzliv intoksikaciyeyu garyachkoyu Marselska garyachkaRickettsia conorii u viglyadi chervonih strizhniv u kulturi klitin Vero zbilshennya u 1h103 Rickettsia conorii u viglyadi chervonih strizhniv u kulturi klitin Vero zbilshennya u 1h103 Specialnistinfekcijni hvorobiSimptomigaryachka intoksikaciya d pervinnij afekt limfoadenopatiya virazka visip papula i plyamaPrichinid 1 Metod diagnostikifizikalne obstezhennya reakciya imunoflyuorescenciyi IFA i PLRPreparatidzhozamicin 2 doksiciklin hloramfenikol ciprofloksacin i azitromicinKlasifikaciya ta zovnishni resursiMKH 111C31 1MKH 10A77 1DiseasesDB31780MeSHD001907 Boutonneuse fever u VikishovishiIstorichni vidomostiVpershe hvorobu opisali v Tunisi u 1910 roci A Konor ta A Bryush pid nazvoyu tuniska plyamista garyachka U 1923 roci D Olmer ta Zh Omer sposterigali v Marseli dekilka vipadkiv hvorobi sho nagaduvala tunisku odnak voni ne navazhilis yih ob yednati U 1925 r voni pripustili sho cya garyachka litnij tif peredayetsya za dopomogoyu sobachih klishiv V 1927 roci Zh P yeri viyaviv harakternij dlya hvorobi pervinnij afekt ta dav yij nazvu marselska garyachka U 1929 roci E Konsejl sho sposterigav she v 1911 roci v Tunisi vipadki plyamistoyi garyachki zvernuv uvagu sho vona duzhe nagaduye marselsku garyachku Stalo zrozumilim sho ce odna j tazh infekcijna hvoroba sho pid inshimi nazvami vona do togo bula opisana v Italiyi Portugaliyi ta in E Konsejl razom z P Dyuranom v 1930 roci pidtverdili dumku D Olmera ta Zh Omera pro peredachu hvorobi cherez sobachih klishiv vcheni vveli pid shkiru dobrovolciv emulsiyu roztertih klishiv yaki buli znyati z sobaki sho nalezhala zhinci hvorij na marselsku garyachku i cherez 5 i 7 dniv volonteri zahvorili Sobaka na yakij parazituyut bagato klishiv Rhipicephalus sanguineus U 1932 roci G Blank j D Kaminopetros vidilili zbudnika hvorobi z infikovanih klishiv a rokom piznishe E Brumpt viyaviv ta detalno opisav zbudnika pislya zarazhennya laboratornoyi tvarini krov yu hvorogo j porekomenduvav dati zbudniku nazvu Ricketssia conorii na chest vchenogo Alfreda Konora yakij vpershe viyaviv hvorobu V Ukrayini u Sevastopoli A Ya Alimov vpershe viyaviv marselsku garyachku v 1936 roci Sered lita u likarnyu potrapiv hvorij z pidozroyu na epidemichnij visipnij tif Cya hvoroba u takij period roku ne ye harakternoyu adzhe epidemichnij visipnij tif zustrichayetsya perevazhno voseni ta vzimku Alimov zapidozriv u comu vipadku same marselsku garyachku Na mislivskij sobaci hvorogo buli u velikij kilkosti viyavleni klishi Rhipicephalus sanguineus v odnogo z yakih bulo viyavleno zbudnika hvorobi Sam hvorij neodnorazovo znimav zi svoyeyi sobaki klishiv sho nasmoktalisya krovi Zrobiti ce ne rozdavlyuyuchi klishiv ne zavzhdi vdayetsya a otzhe pri rozdavlyuvanni palci zabrudnyuyutsya vmistom klisha Yaksho potim torkatisya palcyami kon yunktivi oka abo slizovoyi vhodu nosa to riketsiyi z klisha pronikayut vseredinu organizmu lyudini same tak j zarazivsya hvorij pro sho zrobiv visnovok Alimov U 1982 roci D Raul iz spivavtorami vpershe spovistili pro smertelnij vipadok marselskoyi garyachki AktualnistHocha ye sprobi ob yednati marselsku garyachku zi shozhimi na neyi riketsiozami astrahanskoyu izrayilskoyu plyamistimi garyachkami tosho zbudnikiv yakih deyaki mikrobiologi vvazhayut pidvidami Ricketssia conorii odnak na danij moment povnoyi vpevnenosti v comu nemaye tomu bilshist vchenih vvazhaye visheskazane nedocilnim Na sogodni ye zrozumilim sho marselska garyachka dostatno poshirena perevazhno v priberezhnih rajonah Portugaliyi krayin Seredzemnogo Marmurovogo Chornogo Azovskogo ta Kaspijskogo moriv deyakih regioniv subSaharnoyi Afriki PAR Somali tosho Nedavno opisani novi vipadki zahvoryuvannya yaki za pidozroyu sprichineni zbudnikom marselskoyi garyachki u Sloveniyi Albaniyi Gruziyi ta Zimbabve U Portugaliyi shorichna zahvoryuvanist najvisha v sviti stanovit 10 osib na 100 tis naselennya ye dosit visoka letalnist azh do 32 2 U Franciyi ta Italiyi 5 100 tisyach naselennya U krayinah Seredzemnomorskogo basejnu reyestruyetsya visokij riven seropozitivnogo prosharku sered naselennya na Korsici ta Siciliyi do 20 v provinciyi Salamanka v Ispaniyi do 70 v Greciyi do 60 V inshih krayinah situaciya ne vivchena Zahvoryuvanist zrostaye cherez zbilshennya podorozhej do endemichnih regioniv pogoliv ya brodyachih sobak V Ukrayini perevazhno v Krimu na danij moment marselska garyachka ye najposhirenishim riketsiozom sho reyestruyetsya shorichno vidbuvayetsya vid 20 do 40 vipadkiv Odnak istinna zahvoryuvanist yak vvazhayut nabagato bilsha Chastota vipadkiv marselskoyi garyachki pov yazanih z riznomanitnimi podorozhami zbilshilasya v usomu sviti cherez zbilshennya poyizdok do endemichnih rajoniv v tomu chisli j cherez ekologichnij turizm Etiologiya Rickettsia conorii Zbudnik marselskoyi garyachki Rickettsia conorii u citoplazmi zarazhenoyi klitini elektronna mikroskopiya zbilshennya v 1h105 Biologichna klasifikaciya Domen Bakteriyi Bacteria Tip Proteobacteria Klas Alphaproteobacteria Ryad Rickettsiales Rodina Rickettsiaceae Rid Rickettsia Vid R conorii Binomialna nazva Rickettsia conorii Emil Brumpt 1932 Posilannya Vikishovishe Boutonneuse fever Zbudnikom marselskoyi garyachki ye Ricketssia conorii sho maye vlastivosti yaki pritamanni j inshim riketsiyam z rodu Rickettsia rodini Rickettsiaceae ryadu Rickettsiales budova stijkist toksigennist kolir ta kultivuvannya Do cogo zbudnika chutlivi v laboratornih umovah morski svinki bili mishi kroliki ta mavpi U shtuchnih umovah R conorii rozmnozhuyetsya u zhovtkovomu mishku kuryachih embrioniv Na vidminu vid zbudnika epidemichnogo visipnogo tifu R conorii pri rozmnozhuvanni vseredini klitini nikoli ne zapovnyuye yiyi usyu Detalnishi vidomosti z ciyeyi temi vi mozhete znajti v statti Rickettsiaceae Epidemiologichni osoblivostiDzherelo ta rezervuar infekciyi Do ciyeyi infekciyi shilni sobaki yaki ye osnovnim dzherelom infekciyi ta najbilsh chutlivi do cogo zbudnika Voni najchastishe ye nosiyami Zbudnika u nih vidilyayut z krovi protyagom usogo garyachkovogo periodu Okrim cogo ridshe dzherelom infekciyi mozhut buti shakali zajci diki kroli Zahvorili lyudi ne ye zaraznimi Samicya sobachogo klisha Rhipicephalus sanguineus Mehanizm i faktori peredachi Osnovnij mehanizm peredachi transmisivnij Perenosnikom infekciyi ta yiyi rezervuarom ye buri sobachi klishi Rhipicephalus sanguineus z rodu Ixodida yaki mozhut zhiti na riznih tvarinah sobakah rogatij hudobi kishkah zajcyah dikih krolyah shakalah Voni prismoktuyutsya i pislya zanesennya infikovanogo materialu yakij znahoditsya v jogo tkaninah slizovih obolonkah ta na urazhenij shkiri vidbuvayetsya zarazhennya Napivshis krovi klish na pevnij chas zalishaye sobaku Cej klish zdatnij zavershiti svij zhittyevij cikl v primishenni i tomu mozhe rozmnozhuvatisya v budinku abo v sobachomu rozplidniku Dosit zanesti dekilkoh klishiv i nezabarom z yavitsya cila koloniya Samka nasmoktavshis krovi vidkladaye tisyachi yayec v shilini sobachoyi budki trishini v stinah pislya chogo gine Cherez kilka tizhniv viluplyuyutsya lichinki Lichinki harchuyutsya i perelinyavshi peretvoryuyutsya na nimf Nimfi znovu harchuyutsya linyayut i peretvoryuyutsya na doroslih klishiv Pri spriyatlivomu zbigu obstavin peretvorennya yajcya na doroslogo klisha vidbuvayetsya za dva misyaci Zarazhennya lyudej vidbuvayetsya pri ukusi infikovanogo klisha yakij lyudinoyu praktichno ne vidchuvayetsya abo vtiranni v ranu zalishkiv ubitogo klisha potraplyanni yih na slizovi oka nosa rotovoyi porozhnini kontaktnij mehanizm Sam klish mozhe buti infikovanim 1 5 2 roki Klisham pritamanna transfazova j transovarialna peredacha infekciyi v mezhah svogo vidu Perenosnikami zridka mozhut buti j inshi klishi Rhipicephalus simus Rh everbsi Rh appendiculatus Sprijnyatlivij kontingent ta imunitet Hvoroba proyavlyayetsya u sporadichnih vipadkah abo v okremih vognishah z harakternoyu sezonnistyu v Ukrayini z travnya po zhovten Sobachij klish ridko kusaye lyudinu tomu marselska garyachka vidbuvayetsya perevazhno sered tih osib sho mayut tisnij kontakt z sobakami Tak yak sobaki praktichno zavzhdi mayut postijne misce prozhivannya utvoryuyetsya misceve vognishe v mezhah yakogo reyestruyetsya najbilsha zahvoryuvanist Burij sobachij klish mozhe lyudini peredavati she j erlihioz Imunitet pislya perenesennya hvorobi stijkij Recidivi ne sposterigayut Takozh nabutij imunitet zahishaye j proti inshih zbudnikiv plyamistih riketsijnih garyachok PatogenezRiketsiyi pronikayut v organizm lyudini cherez ranku na shkiri yaka utvorilasya pislya prismoktuvannya klisha abo cherez kon yunktivu abo cherez slizovi obolonki nosa U misci proniknennya zbudnika utvoryuyetsya pervinnij afekt u viglyadi zapalnogo infiltratu z nekrozom u centri Vin zgodom vkrivayetsya chornim strupom Potim zbudnik pronikaye u regionarni limfatichni vuzli rozvivayetsya limfadenit U regionarnih vuzlah zbudnik nakopichuyetsya i rozmnozhuyetsya zumovlyuye zapalnij proces Dali zbudnik opinyayetsya u krov yanomu rusli de potraplyaye v endotelij dribnih krovonosnih sudin tim samim formuyuchi sudinnij granulomatoz i perivaskulit Trombotichni urazhennya na rannih etapah ne harakterni Riketsiemiya ta progresuyuche odnochasno porushennya fiziologiyi ta biohimiyi endotelialnih klitin ye yak i pri inshih riketsiozah osnovoyu patogenezu pri marselskij garyachci Vinikaye klinichna simptomatika yaka posilyuyetsya toksichnimi i alergichnimi faktorami yaki vstupayut v diyu pri rujnuvanni klitin riketsij Oduzhannya nastupaye vnaslidok postupovogo narostannya kilkosti protiriketsioznih i antitoksichnih antitil Klinichni proyaviKlasifikaciya Zgidno MKH 10 u rozdili I Infekcijni i parazitarni hvorobi pidrozdili Riketsiozi klasi Plyamisti garyachki klishovi riketsiozi viriznyayut Plyamistu garyachku sho sprichinena R conorii A77 1 Marselsku garyachku takozh rozriznyayut za stupenem tyazhkosti legkij serednotyazhkij j tyazhkij Klinichno rozriznyat 3 stadiyi zahvoryuvannya pochatkova do poyavi visipu 2 4 dni rozpalu 3 7 dniv vid pochatku visipu do normalizaciyi temperaturi tila oduzhannya vid normalizaciyi temperaturi tila do zgasannya vsih simptomiv Pervinnij afekt chorna plyama pri marselskij garyachci Pochatkova stadiya Inkubacijnij period 3 18 dniv Na pochatkovij stadiyi zazvichaj hvoroba pochinayetsya gostro Z yavlyayetsya pitlivist pidvishuyetsya temperatura tila yaka syagaye 38 40 S Garyachka maye postijnij abo poslablyuvalnij harakter Z yavlyayutsya pomirni oznaki intoksikaciyi Pervinnij afekt vinikaye na 5 7 dniv ranishe nizh inshi simptomi Duzhe chasto vin utvoryuyetsya na miscyah sho zahisheni odyagom Na misci ukusu klisha utvoryuyetsya chervonij infiltrat do 3 10 mm v diametri z temno korichnevoyu kirkoyu u centri pervinnij afekt ye regionarnij limfadenit z chutlivistyu zbilshenogo limfovuzla diametrom do 2 3 sm todi yak na misci afektu hvori sub yektivnih vidchuttiv ne mayut Inodi znajti sam afekt mozhna lishe zavdyaki regionarnomu limfadenitu Strup z afektu vidpadaye na 4 5 den normalnoyi temperaturi tila Utvoryuyetsya virazka yaka epitelizuyetsya za 8 12 dniv Zalishayetsya pigmentna plyama yaka mozhe zberigatisya do 2 3 rokiv Pri zarazhenni ne cherez ukus pervinnogo afektu nemaye odnak pri popadanni zbudnika cherez kon yunktivu ostannya znachno giperemirovana nabryakaye mozhe buti regionarnij limfadenit Zbilshuyetsya selezinka ridshe pechinka Tyazhki proyavi urazhen CNS ta sercevo sudinnoyi sistemi zazvichaj ne vidbuvayutsya Visip i pervinnij afekt u paciyenta z marselskoyu garyachkoyu Stadiya rozpalu Harakterizuyetsya poyavoyu na tli vishezgadanih proyaviv poperednoyi stadiyi ryasnogo makulo papuloznogo visipu yaka viyavlyayut u 100 hvorih na 2 4 den hvorobi Z yavlyayetsya vin na tulubi i dosit shvidko v podalshomu poshiryuyetsya po vsomu tili zahoplyuyuchi kincivki doloni pidoshvi shiyu oblichchya Osoblivo ryasnim visip buvaye na kincivkah prichomu na rozginalnih poverhnyah vin zavzhdi ryasnishij nizh na zginalnih Z velikoyu postijnistyu vidznachayut nayavnist visipan i v mizhpalcevih skladkah ruk Elementi visipu yak pravilo roztashovani izolovano Yakisno elementi visipu evolyucionuyut vid plyam do papul i vuzlikiv v centri yakih inodi sposterigayut gemoragiyi ridko navit vezikuli prichomu zaznacheni pervinni zmini z yavlyayutsya odnochasno na odnij i tij zh dilyanci tila Ce daye pidstavi rozglyadati visip pri marselskij garyachci yak polimorfnij Usi elementi visipu rozhevogo abo chervonogo zabarvlennya krugloyi abo ovalnoyi formi Rozmiri elementiv rizni zalezhno vid harakteru pervinnogo elementa plyami 2 3 mm v diametri papuli vid 3 do 10 mm prichomu papuli navit u odnogo i togo zh hvorogo rizni za velichinoyu i zabarvlennyam Pomicheno sho na kincivkah osoblivo na nizhnih elementi zavzhdi bilshe yaskravishe i roztashovuyutsya gustishe nizh na tulubi Visipannya ne suprovodzhuyetsya sverbinnyam abo bud yakimi inshimi vidchuttyami Visip zberigayetsya protyagom usogo garyachkovogo periodu tobto 8 10 dniv ale naprikinci 1 go pochatku 2 go tizhnya vin pochinaye postupovo znikati Stadiya oduzhannya Ranishe vsogo visipannya znikayut na oblichchi potim na tulubi ta kincivkah Trivalisha za vse voni trimayutsya na nogah osoblivo na gomilkah stopah i pidoshvah U viglyadi pigmentaciyi riznoyi viraznosti visip mozhe zberigatisya bilsh mensh trivalij chas i v stadiyu viduzhannya Zniknennya pigmentaciyi sposterigayut v mezhah 7 75 dniv vid pochatku hvorobi Chim intensivnishe bulo visipannya i yaskravishe zabarvlennya elementiv visipki tim dovshe trimayetsya i pigmentaciya Intensivnist visipan ne korelyuye z tyazhkistyu marselskoyi garyachki Hvoroba perebigaye v bilshosti vipadkiv z perebigom serednoyi tyazhkosti Lishe u 5 hvorih mozhlivij tyazhkij nespriyatlivij perebig osoblivo za nayavnosti inshoyi infekciyi Takozh vidomi atipovi inaparantni formi ne diagnostovani vipadki pro sho svidchit visokij riven seropozitivnih na marselsku garyachku osib v endemichnih regionah yaki nachebto neyu ne hvorili UskladnennyaDo nedavnogo chasu marselsku garyachku vvazhali dobroyakisnim riketsiozom odnak na danij moment opisano uskladnennya u viglyadi sindromu Giyena Barre polinejropatiyi psihichnih rozladiv trivaloyi gepatomegaliyi gostroyi nirkovoyi nedostatnosti GNN trombocitopeniyi i smertelni vipadki Faktori pov yazani z bilsh tyazhkim perebigom zahvoryuvannya vklyuchayut pohilij vik alkogolizm i nedostatnist glyukozo 6 fosfatazi degidrogenazi yaka dosit poshirena v krayinah Seredzemnomorskogo basejnu Letalnist v serednomu dosyagaye 2 Nebezpechni dlya zhittya uskladnennya abo invalidizaciyi mozhut viniknuti v rezultati piznoyi diagnostiki marselskoyi garyachki i shirokoyi zagalnoyi praktiki priznachennya beta laktamnih antibiotikiv do nih riketsiyi stijki u empirichnij terapiyi DiagnostikaKliniko epidemiologichna diagnostika Klinichni kriteriyi vklyuchayut pozitivnij epidemiologichnij anamnez perebuvannya v endemichnih regionah kontakt z sobakami rozdavlyuvannya abo ukusi klishiv Dosit harakterna klinichna triada pervinnij afekt chorna plyama regionarnij limfadenit polimorfnij ryasnij poshirenij po vsomu tilu plyamisto papuloznij visip Takogo rodu tipovij klinichnij simptomokompleks dozvolyaye za nayavnosti vidpovidnoyi temperaturnoyi reakciyi diagnostuvati hvorobu v endemichnih zonah navit bez laboratornogo pidtverdzhennya yaksho vono z yakihos prichin nemozhlivo Specifichna diagnostika Serologichni testi inodi vazhko interpretuvati tomu sho riketsiyi grupi plyamistoyi garyachki chasto dayut perehresni reakciyi Specifichna diagnostika yak i pri inshih riketsiozah na sogodni vklyuchaye RNIF IFA PLR ridshe provodyat reakciyu zv yazuvannya komplementu RZK i reakciya nepryamoyi gemaglyutinaciyi RNGA z vikoristannyam antigeniv riketsij Pozitivnij rezultat mozhna pobachiti na 5 7 den hvorobi Reakciyu aglyutinaciyi RA shiroko vikoristovuyut yiyi perevaga v tomu sho vona staye pozitivnoyu nabagato ranishe za serologichni metodi Pri provedenni serologichnih reakcij vazhlivo sposterigati yih v dinamici dlya dostovirnosti danih Mozhlivo takozh virusologichne viyavlennya zbudnika v klishah v afekti ta krovi hvorogo v bioprobah na morskih svinkah LikuvannyaZauvazhte Vikipediya ne daye medichnih porad Yaksho u vas vinikli problemi zi zdorov yam zvernitsya do likarya Etiotropne likuvannya vklyuchaye yak j pri inshih riketsiozah zastosuvannya doksiciklinu po 0 1 g 1 raz na dobu abo levomicetinu po 0 5 g 4 razi na dobu Likuvannya provodyat protyagom 5 7 dniv Pri marselskij garyachci rekomenduyut takozh peroralno ciprofloksacin po 0 5 0 75 g 2 razi na dobu takozh protyagom 5 7 dniv chi azitromicin po 0 5 g 1 raz na den protyagom 5 dniv Do antibiotikoterapiyi obov yazkovo dodayut antigistaminni preparati cherez znachnij alergichnij komponent v perebigu hvorobi inodi navit GKS U tyazhkih vipadkah provodyat intensivnu dezintoksikacijnu terapiyu ProfilaktikaKozhen vipadok povinen buti zafiksovanij a hvorogo gospitalizovano Neobhidno provesti obstezhennya dlya viyavlennya dzherela infekciyi a takozh osib yaki mogli b infikuvatisya Profilaktichni zahodi v endemichnih zonah nastupni reyestraciya ta kontrol sobak dezinsekciya oglyad tila na nayavnist klishiv znishennya brodyachih sobak Specifichna profilaktika stanom na 2017 rik ne rozroblena PrimitkiDisease Ontology 2016 d Track Q4117183d Track Q5282129 Inxight Drugs Database d Track Q57664317 Osnovni sinonimi seredzemnomorska plyamista garyachka marselskij riketsioz afrikanskij klishovij tif kenijskij klishovij tif indijskij klishovij tif prishepodibna garyachka sobacha hvoroba Conor A amp A Bruch 1910 Une fievre eruptive observee en Tunisie Bull Soc Pathol Exot Filial 8 492 496 fr Olmer D Sur une infection epidemique avec exantheme de nature indeterminee Mars Med 1925 22 1291 3 fr Durand P Conseil E Transmission experimentale de la fievre boutonneuse par Rhipicephalus sanguineus C R Acad Sci D 1930 190 1244 fr Blanc G Caminopetros J Etudes epidemiologiques et experimentales sur la fievre boutonneuse faites a l Institut Pasteur d Athenes Arch Inst Pasteur Tunis 1932 343 94 fr Brumpt E 1932 Longevite du virus de la fievre boutonneuse Rickettsia conorii n sp chez la tique Rhipicephalus sanguineus C R Seances Soc Biol Fil 110 1119 1202 fr Alymov A Ya Marselskaya sypnaya lihoradka Sov medicina 1939 t 13 S 30 ros Raoult D Kohler JL Gallais H de Micco P Rousseau S Casanova P Fatal rickettsiosis letter in French Nouv Presse Med 1982 11 607 angl Rovery C Brouqui P Raoult D Questions on Mediterranean Spotted Fever a Century after Its Discovery Emerg Infect Dis volume 14 p 1360 1367 2008 1 11 lyutogo 2022 u Wayback Machine angl De Sousa R Nobrega SD Bacellar F Torgal J Mediterranean spotted fever in Portugal risk factors for fatal outcome in 105 hospitalized patients Ann N Y Acad Sci 2003 990 285 94 angl Skerman VBD McGowan V Sneath PHA red 1989 vid amended Washington DC American Society for Microbiology Arhiv originalu za 15 veresnya 2019 Procitovano 8 travnya 2014 angl Colomba C1 Saporito L Polara VF Rubino R Titone L Mediterranean spotted fever clinical and laboratory characteristics of 415 Sicilian children BMC Infect Dis 2006 Mar 22 6 60 2 angl DzherelaInfekcijni hvorobi pidruchnik za red O A Golubovskoyi Kiyiv VSV Medicina 2 vidannya dopovnene i pereroblene 2018 688 S 12 s kolor vkl O A Golubovska M A Andrejchin A V Shkurba ta in ISBN 978 617 505 675 2 S 504 508 Jason F Okulicz Mediterranean Spotted Fever eMedicine Specialties Infectious Diseases Skin and Soft Tissue Infections Updated Jul 30 2012 3 29 bereznya 2014 u Wayback Machine angl Marselskaya lihoradka 4 2 travnya 2014 u Wayback Machine ros