Ерліхіоз (англ. Ehrlichiosis) — гостре зоонозне природно-осередкове інфекційне захворювання, яку спричинюють грамнегативні бактерії роду Ehrlichia. У людей E. chaffeensis, E. muris спричинюють моноцитарний ерліхіоз, E. microti, E. equi/phagocytophila — гранулоцитарний анаплазмоз людини (ГАЛ; також гранулоцитарний анаплазмоз, остання назва використовується переважно для означення хвороби у тварин; також гранулоцитарний ерліхіоз людини, ГЕЛ), E. ewingii (Neorickettsia sennetsu) — ураження нейтрофілів, Е. sennetsu є збудником гарячки сеннетсу, ендемічного захворювання на обмеженій території півдня Японії, E. canis, яку тільки відносно недавно визнали збудником ерліхіозу в людей.
Ерліхіоз | |
---|---|
Спеціальність | інфекційні хвороби |
Симптоми | головний біль[1], перевтома[1], міалгія[1], гарячка[1], нудота[1] і кашель[1] |
Причини | d[2], d, d, d і d |
Метод діагностики | ПЛР і ІФА |
Препарати | доксициклін[1], тетрациклін[1], хлорамфенікол[1], карбапенеми, цефепім і ванкоміцин |
Класифікація та зовнішні ресурси | |
МКХ-10 | A79.8-A79.9 |
MedlinePlus | 001381 |
MeSH | D016873 |
Ehrlichiosis у Вікісховищі |
Етимологія
Назва хвороби походить від найменування роду Ehrlichia, який, у свою чергу, названо на честь німецького науковця Пауля Ерліха.
Актуальність
Ерліхіоз як хворобу людини лікарі почали реєструвати лише з 1986 року, надалі кількість захворілих продовжувала невпинно зростати. Випадки відбуваються переважно в сільських регіонах США, Центральної (Мексика) і Південної (Аргентина) Америки. Окремі випадки зареєстровано в Європі (Бельгія, Італія, Португалія), в Ізраїлі, Малі, Таїланді, Росії. Летальність досягає 10 %. Середня зареєстрована щорічна захворюваність становить близько 2,3 випадку на мільйон осіб
Етіологія
Anaplasmataceae | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||
|
Ерліхії — дрібні нерухомі грамнегативні бактерії, спор та капсул не утворюють, є облігатними внутрішньоклітинними паразитами, розмножуються всередині цитоплазми інфікованих лейкоцитів, утворюючи великі, шовковисті утворення, що називаються морулами. Вони виявляються в цитоплазмі інфікованих клітин через 6-7 днів від моменту зараження. Основними антигенними детермінантами ерліхій є поверхневі мембранні білки. Вони є складними і складаються з термолабільних та термостабільних компонентів.
Епідеміологічні особливості
Зараження МЕЛ і ГЕЛ відбувається при укусах кліщів, які виділяють збудника зі слиною. Переносниками МЕЛ в американському регіоні є кліщі Amblyomma americanus, Dermacentor variabilis, Ixodes pacificus, в Європі та Африці — I. persulcatus, Dermacentor variabilis. Резервуарами для збудників МЕЛ є олені, собаки, шакали, койоти, лисиці, єноти, коні, мишоподібні гризуни. Переносниками ГЕЛ є іксодові кліщі I. scapularis, I. pacificus (в американському регіоні) та I. ricinus, I. dammini (в європейському регіоні). Резервуаром для Е. phagocytophila і E. microti слугують гризуни, олені, бізони, собаки, коні, вівці, велика рогата худоба. При гарячці сеннетсу зараження пов'язують з вживанням в їжу сирої риби. Після перенесеної хвороби виникає стійкій імунітет, повторних випадків не описано. Описано окремі випадки внутрішньолікарняної передачі E. phagocytophila через препарати крові. Ерліхіоз частіше реєструється у чоловіків, ніж у жінок. Найбільша кількість випадків припадає на людей у віці 60-69 років. Людям із скомпрометованою імунною системою (наприклад, внаслідок лікування раку, розвиненої ВІЛ-інфекції, після трансплантації органів або вживання деяких ліків) є підвищений ризик в разі зараження виникнення тяжкого ерліхіозу.
Патогенез
З місця укорінення, де часто формується первинний афект, ерліхії лімфогенно проникають до кровотоку, потім з клітинами крові (моноцити, нейтрофіли, лімфоцити) поширюються по всьому організму. У місці паразитування ерліхій формуються характерні кільцеподібні гранульоми, які виявляються в кістковому мозку, печінці, селезінці, міокарді, легенях, оболонах і речовині головного мозку. У кістковому мозку розвивається гіпоплазія, що дає пуск анемії, лейкопенії і тромбоцитопенії. Внаслідок глибокої панцитопенії формується імунодефіцит, розвиваються опортуністичні вірусні та грибкові інфекції. При гарячці сеннетсу вхідні ворота розташовані в області слизової порожнини рота або глотки. Потім збудники поширюються по лімфатичних і кровоносних судинах (бактеріємія), це супроводжується генералізованою лімфаденопатією та ураженням кісткового мозку. Не виключається можливість тривалої персистенції ерліхій в організмі людини і хронічний перебіг захворювання, що принаймні спостерігається у тварин.
Клінічні прояви
Інкубаційний період триває 1 — 21 день. Прояви ерліхіозів різноманітні, від безсимптомних форм до виражених маніфестних з тяжким клінічним перебігом. Найчастіше захворювання розпочинається гостро, підвищується температура тіла до 38–40 °C. У хворих з'являється сильний головний біль, міалгії, артралгії, загальна слабкість, нудота, блювання. При огляді виявляють гіперемію обличчя, ін'єкцію судини кон'юнктив, у частини хворих можна виявити первинний афект (спочатку у вигляді везикули, а пізніше у вигляді невеликої ранки, вкритої темною кіркою). Висип макулопапульозного характеру спостерігається у 20 % хворих, окремі елементи висипу можуть зливатися у великі еритеми. Печінка і селезінка збільшені, інколи виявляють субіктеричність склер. При ураженні E. muris висип не спостерігається. Деяких хворих з МЕЛ турбує біль у горлі, кашель, діарея, біль у животі, може розвиватись неврит лицьового нерву або серозний менінгіт. Основними симптомами гарячки сеннетсу є підвищення температури тіла до 38–39 °C та генералізована лімфаденопатія. Загальна тривалість захворювання невідома. Наразі немає повідомлень про хронічні випадки хвороби.
Діагностика
Ерліхіоз слід діагностувати на основі клінічних та епідеміологічних даних. Пізніше його можна підтвердити, використовуючи спеціалізовані підтверджені лабораторні тести, але лікування слід розпочати негайно, до отримання результатів лабораторних досліджень.
При дослідженні крові виявляється лейкопенія, анемія, тромбоцитопенія, підвищення активності амінотрансфераз, лужної фосфатази, лактатдегідрогенази. Лабораторним підтвердженням діагнозу служить виявлення антитіл до ерліхій за допомогою серологічних тестів. Однак на початку захворювання ці тести можуть бути негативними, оскільки для вироблення антитіл потрібно від 2 до 4 тижнів. Також для підтвердження діагнозу застосовують ПЛР для виявлення ДНК ерліхій у крові. Мікроскопічне дослідження мазків крові для виявлення морули (скупчення елементарних тілець всередині нейтрофілів) та виділення збудника культуральним методом практично не застосовують через низьку чутливість методик.
Лікування
Як препарат першої ланки для етіотропного лікування застосовують доксициклін. Можлива комбінація з рифампіцином. Вкрай рідко призначають тетрациклін, хлорамфенікол.
Профілактика
Вакцина станом на 2018 рік не розроблена. Профілактичне вживання антибіотиків після укусу кліща не рекомендується.
Примітки
- WikiSkripta — 2008. — ISSN 1804-6517
- Disease Ontology — 2016.
- Buller RS, Arens M, Hmiel SP, et al. Ehrlichia ewingii, a newly recognized agent of human ehrlichiosis. N Engl J Med. 1999 Jul 15. 341(3):148-55. (англ.)
- Jeanine, Peters (Winter 2000). «Canine Ehrlichiosis». ADDL Diagnostic Forum Newsletter
- Goddard J (1 вересня 2008). What Is New With Ehrlichiosis?. Infections in Medicine. (англ.)
- Garrity, George (2005). Bergey's Manual of Systematic Bacteriology. Springer. ISBN .[]
Джерела
- Інфекційні хвороби: енциклопедичний довідник / за ред. Крамарьова С. О., Голубовської О. А. — К.: ТОВ «Гармонія», 2-е видання доповнене та перероблене. 2019. — 712 с. (Крамарьов С. О., Голубовська О. А., Шкурба А. В. та ін.) / С. 272—273.
- Chapman AS, Bakken JS, Folk SM, et al. Diagnosis and management of tickborne rickettsial diseases: Rocky Mountain spotted fever, ehrlichioses, and anaplasmosis—United States: a practical guide for physicians and other health-care and public health professionals. MMWR Recomm Rep. 2006 Mar 31. 55:1-27. (англ.)
- Dumler JS, Madigan JE, Pusterla N, Bakken JS (July 2007). «Ehrlichioses in humans: epidemiology, clinical presentation, diagnosis, and treatment». Clin. Infect. Dis. 45 (Suppl 1): S45–51. (англ.)
Посилання
- «Ehrlichiosis». Division of Vector-Borne Diseases (DVBD), National Center for Emerging and Zoonotic Infectious Diseases (NCEZID), Centers for Disease Control and Prevention. [1] [ 1 жовтня 2018 у Wayback Machine.] updated September 24, 2018. (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Erlihioz angl Ehrlichiosis gostre zoonozne prirodno oseredkove infekcijne zahvoryuvannya yaku sprichinyuyut gramnegativni bakteriyi rodu Ehrlichia U lyudej E chaffeensis E muris sprichinyuyut monocitarnij erlihioz E microti E equi phagocytophila granulocitarnij anaplazmoz lyudini GAL takozh granulocitarnij anaplazmoz ostannya nazva vikoristovuyetsya perevazhno dlya oznachennya hvorobi u tvarin takozh granulocitarnij erlihioz lyudini GEL E ewingii Neorickettsia sennetsu urazhennya nejtrofiliv E sennetsu ye zbudnikom garyachki sennetsu endemichnogo zahvoryuvannya na obmezhenij teritoriyi pivdnya Yaponiyi E canis yaku tilki vidnosno nedavno viznali zbudnikom erlihiozu v lyudej ErlihiozSpecialnistinfekcijni hvorobiSimptomigolovnij bil 1 perevtoma 1 mialgiya 1 garyachka 1 nudota 1 i kashel 1 Prichinid 2 d d d i dMetod diagnostikiPLR i IFAPreparatidoksiciklin 1 tetraciklin 1 hloramfenikol 1 karbapenemi cefepim i vankomicinKlasifikaciya ta zovnishni resursiMKH 10A79 8 A79 9MedlinePlus001381MeSHD016873 Ehrlichiosis u VikishovishiEtimologiyaNazva hvorobi pohodit vid najmenuvannya rodu Ehrlichia yakij u svoyu chergu nazvano na chest nimeckogo naukovcya Paulya Erliha AktualnistErlihioz yak hvorobu lyudini likari pochali reyestruvati lishe z 1986 roku nadali kilkist zahvorilih prodovzhuvala nevpinno zrostati Vipadki vidbuvayutsya perevazhno v silskih regionah SShA Centralnoyi Meksika i Pivdennoyi Argentina Ameriki Okremi vipadki zareyestrovano v Yevropi Belgiya Italiya Portugaliya v Izrayili Mali Tayilandi Rosiyi Letalnist dosyagaye 10 Serednya zareyestrovana shorichna zahvoryuvanist stanovit blizko 2 3 vipadku na miljon osibEtiologiya Anaplasmataceae Biologichna klasifikaciya Carstvo Bakteriya Tip Proteobacteria Klas Alphaproteobacteria Ryad Rickettsiales Rodina Rid Ehrlichia Vid Ehrlichia muris Ehrlichia chaffeensis Ehrlichia ewingii Ehrlichia microti Ehrlichia phagocytophila Ehrlichia sennetsu Posilannya Vikishovishe Ehrlichiosis Erlihiyi dribni neruhomi gramnegativni bakteriyi spor ta kapsul ne utvoryuyut ye obligatnimi vnutrishnoklitinnimi parazitami rozmnozhuyutsya vseredini citoplazmi infikovanih lejkocitiv utvoryuyuchi veliki shovkovisti utvorennya sho nazivayutsya morulami Voni viyavlyayutsya v citoplazmi infikovanih klitin cherez 6 7 dniv vid momentu zarazhennya Osnovnimi antigennimi determinantami erlihij ye poverhnevi membranni bilki Voni ye skladnimi i skladayutsya z termolabilnih ta termostabilnih komponentiv Epidemiologichni osoblivostiZarazhennya MEL i GEL vidbuvayetsya pri ukusah klishiv yaki vidilyayut zbudnika zi slinoyu Perenosnikami MEL v amerikanskomu regioni ye klishi Amblyomma americanus Dermacentor variabilis Ixodes pacificus v Yevropi ta Africi I persulcatus Dermacentor variabilis Rezervuarami dlya zbudnikiv MEL ye oleni sobaki shakali kojoti lisici yenoti koni mishopodibni grizuni Perenosnikami GEL ye iksodovi klishi I scapularis I pacificus v amerikanskomu regioni ta I ricinus I dammini v yevropejskomu regioni Rezervuarom dlya E phagocytophila i E microti sluguyut grizuni oleni bizoni sobaki koni vivci velika rogata hudoba Pri garyachci sennetsu zarazhennya pov yazuyut z vzhivannyam v yizhu siroyi ribi Pislya perenesenoyi hvorobi vinikaye stijkij imunitet povtornih vipadkiv ne opisano Opisano okremi vipadki vnutrishnolikarnyanoyi peredachi E phagocytophila cherez preparati krovi Erlihioz chastishe reyestruyetsya u cholovikiv nizh u zhinok Najbilsha kilkist vipadkiv pripadaye na lyudej u vici 60 69 rokiv Lyudyam iz skomprometovanoyu imunnoyu sistemoyu napriklad vnaslidok likuvannya raku rozvinenoyi VIL infekciyi pislya transplantaciyi organiv abo vzhivannya deyakih likiv ye pidvishenij rizik v razi zarazhennya viniknennya tyazhkogo erlihiozu PatogenezZ miscya ukorinennya de chasto formuyetsya pervinnij afekt erlihiyi limfogenno pronikayut do krovotoku potim z klitinami krovi monociti nejtrofili limfociti poshiryuyutsya po vsomu organizmu U misci parazituvannya erlihij formuyutsya harakterni kilcepodibni granulomi yaki viyavlyayutsya v kistkovomu mozku pechinci selezinci miokardi legenyah obolonah i rechovini golovnogo mozku U kistkovomu mozku rozvivayetsya gipoplaziya sho daye pusk anemiyi lejkopeniyi i trombocitopeniyi Vnaslidok glibokoyi pancitopeniyi formuyetsya imunodeficit rozvivayutsya oportunistichni virusni ta gribkovi infekciyi Pri garyachci sennetsu vhidni vorota roztashovani v oblasti slizovoyi porozhnini rota abo glotki Potim zbudniki poshiryuyutsya po limfatichnih i krovonosnih sudinah bakteriyemiya ce suprovodzhuyetsya generalizovanoyu limfadenopatiyeyu ta urazhennyam kistkovogo mozku Ne viklyuchayetsya mozhlivist trivaloyi persistenciyi erlihij v organizmi lyudini i hronichnij perebig zahvoryuvannya sho prinajmni sposterigayetsya u tvarin Klinichni proyaviInkubacijnij period trivaye 1 21 den Proyavi erlihioziv riznomanitni vid bezsimptomnih form do virazhenih manifestnih z tyazhkim klinichnim perebigom Najchastishe zahvoryuvannya rozpochinayetsya gostro pidvishuyetsya temperatura tila do 38 40 C U hvorih z yavlyayetsya silnij golovnij bil mialgiyi artralgiyi zagalna slabkist nudota blyuvannya Pri oglyadi viyavlyayut giperemiyu oblichchya in yekciyu sudini kon yunktiv u chastini hvorih mozhna viyaviti pervinnij afekt spochatku u viglyadi vezikuli a piznishe u viglyadi nevelikoyi ranki vkritoyi temnoyu kirkoyu Visip makulopapuloznogo harakteru sposterigayetsya u 20 hvorih okremi elementi visipu mozhut zlivatisya u veliki eritemi Pechinka i selezinka zbilsheni inkoli viyavlyayut subikterichnist skler Pri urazhenni E muris visip ne sposterigayetsya Deyakih hvorih z MEL turbuye bil u gorli kashel diareya bil u zhivoti mozhe rozvivatis nevrit licovogo nervu abo seroznij meningit Osnovnimi simptomami garyachki sennetsu ye pidvishennya temperaturi tila do 38 39 C ta generalizovana limfadenopatiya Zagalna trivalist zahvoryuvannya nevidoma Narazi nemaye povidomlen pro hronichni vipadki hvorobi DiagnostikaErlihioz slid diagnostuvati na osnovi klinichnih ta epidemiologichnih danih Piznishe jogo mozhna pidtverditi vikoristovuyuchi specializovani pidtverdzheni laboratorni testi ale likuvannya slid rozpochati negajno do otrimannya rezultativ laboratornih doslidzhen Pri doslidzhenni krovi viyavlyayetsya lejkopeniya anemiya trombocitopeniya pidvishennya aktivnosti aminotransferaz luzhnoyi fosfatazi laktatdegidrogenazi Laboratornim pidtverdzhennyam diagnozu sluzhit viyavlennya antitil do erlihij za dopomogoyu serologichnih testiv Odnak na pochatku zahvoryuvannya ci testi mozhut buti negativnimi oskilki dlya viroblennya antitil potribno vid 2 do 4 tizhniv Takozh dlya pidtverdzhennya diagnozu zastosovuyut PLR dlya viyavlennya DNK erlihij u krovi Mikroskopichne doslidzhennya mazkiv krovi dlya viyavlennya moruli skupchennya elementarnih tilec vseredini nejtrofiliv ta vidilennya zbudnika kulturalnim metodom praktichno ne zastosovuyut cherez nizku chutlivist metodik LikuvannyaYak preparat pershoyi lanki dlya etiotropnogo likuvannya zastosovuyut doksiciklin Mozhliva kombinaciya z rifampicinom Vkraj ridko priznachayut tetraciklin hloramfenikol ProfilaktikaVakcina stanom na 2018 rik ne rozroblena Profilaktichne vzhivannya antibiotikiv pislya ukusu klisha ne rekomenduyetsya PrimitkiWikiSkripta 2008 ISSN 1804 6517 d Track Q9049250 Disease Ontology 2016 d Track Q4117183d Track Q5282129 Buller RS Arens M Hmiel SP et al Ehrlichia ewingii a newly recognized agent of human ehrlichiosis N Engl J Med 1999 Jul 15 341 3 148 55 angl Jeanine Peters Winter 2000 Canine Ehrlichiosis ADDL Diagnostic Forum Newsletter Goddard J 1 veresnya 2008 What Is New With Ehrlichiosis Infections in Medicine angl Garrity George 2005 Bergey s Manual of Systematic Bacteriology Springer ISBN 0 387 24145 0 storinka DzherelaInfekcijni hvorobi enciklopedichnij dovidnik za red Kramarova S O Golubovskoyi O A K TOV Garmoniya 2 e vidannya dopovnene ta pereroblene 2019 712 s ISBN 978 966 2165 52 4 Kramarov S O Golubovska O A Shkurba A V ta in S 272 273 Chapman AS Bakken JS Folk SM et al Diagnosis and management of tickborne rickettsial diseases Rocky Mountain spotted fever ehrlichioses and anaplasmosis United States a practical guide for physicians and other health care and public health professionals MMWR Recomm Rep 2006 Mar 31 55 1 27 angl Dumler JS Madigan JE Pusterla N Bakken JS July 2007 Ehrlichioses in humans epidemiology clinical presentation diagnosis and treatment Clin Infect Dis 45 Suppl 1 S45 51 angl Posilannya Ehrlichiosis Division of Vector Borne Diseases DVBD National Center for Emerging and Zoonotic Infectious Diseases NCEZID Centers for Disease Control and Prevention 1 1 zhovtnya 2018 u Wayback Machine updated September 24 2018 angl