Александр Жозеф Еміль Брумпт (фр. Alexandre Joseph Émile Brumpt; 10 березня 1877, Париж — 8 липня 1951, там же) — французький паразитолог. Він вважається найкращим паразитологом Франції свого часу, як дослідник і як учитель.
Еміль Брумпт | |
---|---|
Народився | 10 березня 1877[1][2][…] XVI округ Парижа, Париж, Франція |
Помер | 8 липня 1951[1] (74 роки) Париж, Франція |
Країна | Франція |
Діяльність | паразитолог, ентомолог, зоолог, ботанік |
Alma mater | Паризький університет |
Галузь | малярія, зоологія, гельмінтологія і паразитологія |
Заклад | Паризький університет[4] |
Посада | президент[d] |
Членство | Паризька медична академія[5] d d Бельгійська королівська академія медицини d d |
Діти | d |
Нагороди | |
Еміль Брумпт у Вікісховищі |
Біографія
Його сім'я походила з Ельзасу. Батько, Олександр Брумпт, народився в Гебвіллері, був композитором, викладачем музики та органістом. Мати Клара дель Росаріо Наварро походила з Іспанії.
Середню освіту здобув у Паризькому ліцеї Янсон-де-Сайлі. Став бакалавром наук, вивчав зоологію, геологію та ботаніку в лабораторії Анрі де Лаказе-Датьє. У 1901 році він отримав науковий ступінь за дослідження розмноження п'явок, після чого вирушив у подорож з графом Робертом Дю Бурґа де Бозасом в Ефіопію, у район Верхнього Нілу і ріки в Конго. Брумпт допомагав досліднику до його смерті і залишив ретельний опис малярії, жертвою якої той став.
Він одночасно вивчав медицину, був екстерном лікарні в 1898 року. У 1903 році він став керівником практичних робіт з паразитології в Інституті колоніальної медицини в Парижі. У 1906 році захистив докторську ступінь з медицини на тему міцетоми, отримавши за роботу ще й срібну медаль.
У 1913 році він працював у Бразилії, будучи професором паразитології в Університеті Сан-Паулу. У 1914 році залишив Бразилію, щоб служити у французькій 7-й армії під час першої світової війни, будучи спочатку фельдшером невідкладної допомоги, а згодом медичним офіцером.
У 1919 році він змінив Рафаеля Бланшара на посаді професора паразитології на медичному факультеті Паризького університету.
У 1924 році він був експертом з питань малярії та сонної хвороби в Організації охорони здоров'я Ліги Націй. З 1925 по 1930 рік він керував кількома місіями з боротьби проти малярії в Іспанії та на Корсиці.
У 1927 році його було призначено почесним професором медичного факультету університету в Монтевідео. У 1930-х роках він виконував різні навчально-дослідницькі місії в Індокитаї, Китаї, Японії, СРСР і Латинській Америці.
У 1933 році він перехворів на плямисту гарячку Скелястих гір, вивчаючи її у своїй лабораторії. Він ледь вижив, але у нього хвороба залишила тяжкі наслідки, які в останні роки життя привели його до нижньої параплегії та необхідності пересуватися на інвалідному візку.
У 1948 році він став емеритом-професором.
Наукова діяльність
Як викладач він навчав багатьох студентів, відомих майбутніх дослідників. Його лабораторія на медичному факультеті Парижа була «Меккою» паразитологів. Брумпту приписують численні відкриття різних груп паразитів. Він мав 376 наукових публікацій, з них 60 статей про трипаносом. У 1903 році під час епідемії в Центральній Африці він одним із перших визнав Trypanosoma gambiense (перейменовану надалі в T. brucei) збудником сонної хвороби та запропонував визнати її переносником муху цеце.
У 1912 році він описав життєвий цикл T. cruzi як збудника хвороби Шагаса та його комах-переносників. При цьому захворюванні він ввів методику «ксенодіагностики», яка полягає в тому, що збудника шукають у проміжному переноснику-хазяїні, якого заразили кров'ю пацієнта.
Засновник і головний редактор «Анналів людської та порівняльної паразитології» з 1923 року.
У 1925 році він виявив у людини непатогенну амебу Entamoeba dispar, близьку до збудника амебіазу Entamoeba histolytica. У 1935 році він виявив у курей на Цейлоні Plasmodium gallinaceum, одного зі збудників пташиної малярії. У 1926 році він інтродукував на Корсиці американську рибу гамбузію, яка харчується личинками комарів, для боротьби з малярією.
Він досліджував бабезіоз, тейлерій, борелій, рикетсій і бартонел. Уточнив багато моментів щодо шистосомозів, онхоцеркозу, лейшманіозу та філяріозу. Однією з останніх його помітних робіт стала публікація в 1941 році «Про ентомофторалі, що паразитують на комарах».
Відзнаки
- співробітник Академії державного навчання (1911);
- член Національної медичної академії (1919), потім віце-президент і заслужений член її у 1948 році;
- член Академії наук колоній (1927);
- нагороджений Золотою медаллю за ліквідацію епідемій (1935);
- Командор ордена Почесного легіону (1939).
Він також став членом Ветеринарної академії Франції та багатьох закордонних медичних академій.
Ушанування пам'яті
Багато видів носять його ім'я, такі як Plasmodium brumpti, Xenocoeloma brumpti, Culex brumpti, а також рід піщанок Brumptomyia.
Основні твори
- Reproduction des hirudinées, (Thèse de doctorat ès sciences). Lille: Le Bigot frères, 1901, 157 p. / Докторська наукова дисертація «Розмноження пиявок»
- Les Mycétomes, (Thèse de doctorat en médecine). Paris, 1906, 94 p. «Міцетома» тези докторської дисертації з медицини
- Précis de parasitologie, Paris, Masson, 1910, 915 p., six éditions jusqu'en 1949. / Прикладна паразитологія
Його численні статті з паразитології можна знайти в «Трудах Товариства біологів», бюлетні Зоологічного товариства Франції.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Académie nationale de médecine
- Annuaire prosopographique : la France savante / за ред. B. Delmas — 2009.
- Nuremberg Trials Project — 2016.
- http://www.academie-medecine.fr/eloge-de-monsieur-lucien-brumpt-1910-1999/
Джерела
- Émile Brumpt (1877—1951). Nécrologie / Bulletin de la Société de Patholohie Exotique, 1951, T44,[1] (фр.)
Посилання
- Émile Brumpt [ 13 травня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Aleksandr Zhozef Emil Brumpt fr Alexandre Joseph Emile Brumpt 10 bereznya 1877 18770310 Parizh 8 lipnya 1951 tam zhe francuzkij parazitolog Vin vvazhayetsya najkrashim parazitologom Franciyi svogo chasu yak doslidnik i yak uchitel Emil BrumptNarodivsya10 bereznya 1877 1877 03 10 1 2 XVI okrug Parizha Parizh FranciyaPomer8 lipnya 1951 1951 07 08 1 74 roki Parizh FranciyaKrayina FranciyaDiyalnistparazitolog entomolog zoolog botanikAlma materParizkij universitetGaluzmalyariya zoologiya gelmintologiya i parazitologiyaZakladParizkij universitet 4 Posadaprezident d ChlenstvoParizka medichna akademiya 5 d d Belgijska korolivska akademiya medicini d dDitidNagorodiMedal Mensona 1941 Emil Brumpt u VikishovishiBiografiyaJogo sim ya pohodila z Elzasu Batko Oleksandr Brumpt narodivsya v Gebvilleri buv kompozitorom vikladachem muziki ta organistom Mati Klara del Rosario Navarro pohodila z Ispaniyi Serednyu osvitu zdobuv u Parizkomu liceyi Yanson de Sajli Stav bakalavrom nauk vivchav zoologiyu geologiyu ta botaniku v laboratoriyi Anri de Lakaze Datye U 1901 roci vin otrimav naukovij stupin za doslidzhennya rozmnozhennya p yavok pislya chogo virushiv u podorozh z grafom Robertom Dyu Burga de Bozasom v Efiopiyu u rajon Verhnogo Nilu i riki v Kongo Brumpt dopomagav doslidniku do jogo smerti i zalishiv retelnij opis malyariyi zhertvoyu yakoyi toj stav Vin odnochasno vivchav medicinu buv eksternom likarni v 1898 roku U 1903 roci vin stav kerivnikom praktichnih robit z parazitologiyi v Instituti kolonialnoyi medicini v Parizhi U 1906 roci zahistiv doktorsku stupin z medicini na temu micetomi otrimavshi za robotu she j sribnu medal U 1913 roci vin pracyuvav u Braziliyi buduchi profesorom parazitologiyi v Universiteti San Paulu U 1914 roci zalishiv Braziliyu shob sluzhiti u francuzkij 7 j armiyi pid chas pershoyi svitovoyi vijni buduchi spochatku feldsherom nevidkladnoyi dopomogi a zgodom medichnim oficerom U 1919 roci vin zminiv Rafaelya Blanshara na posadi profesora parazitologiyi na medichnomu fakulteti Parizkogo universitetu U 1924 roci vin buv ekspertom z pitan malyariyi ta sonnoyi hvorobi v Organizaciyi ohoroni zdorov ya Ligi Nacij Z 1925 po 1930 rik vin keruvav kilkoma misiyami z borotbi proti malyariyi v Ispaniyi ta na Korsici U 1927 roci jogo bulo priznacheno pochesnim profesorom medichnogo fakultetu universitetu v Montevideo U 1930 h rokah vin vikonuvav rizni navchalno doslidnicki misiyi v Indokitayi Kitayi Yaponiyi SRSR i Latinskij Americi U 1933 roci vin perehvoriv na plyamistu garyachku Skelyastih gir vivchayuchi yiyi u svoyij laboratoriyi Vin led vizhiv ale u nogo hvoroba zalishila tyazhki naslidki yaki v ostanni roki zhittya priveli jogo do nizhnoyi paraplegiyi ta neobhidnosti peresuvatisya na invalidnomu vizku U 1948 roci vin stav emeritom profesorom Naukova diyalnistYak vikladach vin navchav bagatoh studentiv vidomih majbutnih doslidnikiv Jogo laboratoriya na medichnomu fakulteti Parizha bula Mekkoyu parazitologiv Brumptu pripisuyut chislenni vidkrittya riznih grup parazitiv Vin mav 376 naukovih publikacij z nih 60 statej pro tripanosom U 1903 roci pid chas epidemiyi v Centralnij Africi vin odnim iz pershih viznav Trypanosoma gambiense perejmenovanu nadali v T brucei zbudnikom sonnoyi hvorobi ta zaproponuvav viznati yiyi perenosnikom muhu cece U 1912 roci vin opisav zhittyevij cikl T cruzi yak zbudnika hvorobi Shagasa ta jogo komah perenosnikiv Pri comu zahvoryuvanni vin vviv metodiku ksenodiagnostiki yaka polyagaye v tomu sho zbudnika shukayut u promizhnomu perenosniku hazyayini yakogo zarazili krov yu paciyenta Zasnovnik i golovnij redaktor Annaliv lyudskoyi ta porivnyalnoyi parazitologiyi z 1923 roku U 1925 roci vin viyaviv u lyudini nepatogennu amebu Entamoeba dispar blizku do zbudnika amebiazu Entamoeba histolytica U 1935 roci vin viyaviv u kurej na Cejloni Plasmodium gallinaceum odnogo zi zbudnikiv ptashinoyi malyariyi U 1926 roci vin introdukuvav na Korsici amerikansku ribu gambuziyu yaka harchuyetsya lichinkami komariv dlya borotbi z malyariyeyu Vin doslidzhuvav babezioz tejlerij borelij riketsij i bartonel Utochniv bagato momentiv shodo shistosomoziv onhocerkozu lejshmaniozu ta filyariozu Odniyeyu z ostannih jogo pomitnih robit stala publikaciya v 1941 roci Pro entomoftorali sho parazituyut na komarah Vidznakispivrobitnik Akademiyi derzhavnogo navchannya 1911 chlen Nacionalnoyi medichnoyi akademiyi 1919 potim vice prezident i zasluzhenij chlen yiyi u 1948 roci chlen Akademiyi nauk kolonij 1927 nagorodzhenij Zolotoyu medallyu za likvidaciyu epidemij 1935 Komandor ordena Pochesnogo legionu 1939 Vin takozh stav chlenom Veterinarnoyi akademiyi Franciyi ta bagatoh zakordonnih medichnih akademij Ushanuvannya pam yatiBagato vidiv nosyat jogo im ya taki yak Plasmodium brumpti Xenocoeloma brumpti Culex brumpti a takozh rid pishanok Brumptomyia Osnovni tvoriReproduction des hirudinees These de doctorat es sciences Lille Le Bigot freres 1901 157 p Doktorska naukova disertaciya Rozmnozhennya piyavok Les Mycetomes These de doctorat en medecine Paris 1906 94 p Micetoma tezi doktorskoyi disertaciyi z medicini Precis de parasitologie Paris Masson 1910 915 p six editions jusqu en 1949 Prikladna parazitologiya Jogo chislenni statti z parazitologiyi mozhna znajti v Trudah Tovaristva biologiv byuletni Zoologichnogo tovaristva Franciyi PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Academie nationale de medecine d Track Q107213173 Annuaire prosopographique la France savante za red B Delmas 2009 d Track Q55740543d Track Q2926731 Nuremberg Trials Project 2016 d Track Q78909371 http www academie medecine fr eloge de monsieur lucien brumpt 1910 1999 DzherelaEmile Brumpt 1877 1951 Necrologie Bulletin de la Societe de Patholohie Exotique 1951 T44 1 fr PosilannyaEmile Brumpt 13 travnya 2021 u Wayback Machine angl