Мар'я́нівка — селище в Україні, у Звенигородському районі Черкаської області. Центр Мар'янівської селищної ради.
селище Мар'янівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Черкаська область |
Район | Звенигородський район |
Рада | Мар'янівська сільська рада |
Облікова картка | картка |
Основні дані | |
Засновано | До 1880 р. |
Населення | 431 (2005) |
Поштовий індекс | 19344 |
Телефонний код | +380 4749 |
Географічні координати | 49°11′23″ пн. ш. 30°29′48″ сх. д. / 49.18972° пн. ш. 30.49667° сх. д.Координати: 49°11′23″ пн. ш. 30°29′48″ сх. д. / 49.18972° пн. ш. 30.49667° сх. д. |
Висота над рівнем моря | 212 м |
Водойма | р.Пожиточна
|
Відстань | |
Найближча залізнична станція: | — |
Селищна влада | |
Адреса | 19344, Черкаська обл., Звенигородський район с. Мар'янівка |
Карта | |
Мар'янівка | |
Мар'янівка | |
Історія
XVII—XIX століття
Час заснування Мар'янівки невідомий. Земля поселення у XVII столітті належала Брацлавському воєводству. До революції тут проживав польський пан Козаковський. До середини 1920-х років землі, на яких розташоване селище, належали поміщиці Мар'яні. Її дочка вийшла заміж за пана Козаковського, під володіння якого перейшов і маєток матері. Назва поселення й походить від імені поміщиці.
Пан Козаковський володів земельною площею у 800 га та маєтком. Це було типове поміщицьке господарство Російської імперії, де разом з розвитком промисловості панувало кріпацтво. В господарстві були дві парові машини, молотарки, сівалки, плуги й інший реманент. Для обробітку землі й виконання інших робіт використовувалися воли й коні. Землю обробляли сезонні робітники, які наймалися на роботу з сусідніх сіл Русалівки, Багви, Рубаного мосту та ін. Для нагляду за господарством були й постійні робочі, які проживали у панських приміщеннях, збудованих за маєтком. Сам Козаковський проживав в Умані, де мав два власних розкішних будинки. Маєтком і землями керував його управляючий. Під час російської агресії проти УНР 1918 чи 1920 року він був убитий в Умані.
Поміщиця Мар'яна піклувалася про свій маєток. В 1880–1885 роках, нею був закладений парк у 40 га. Саджанці і насіння дерев завозилися з Швейцарії, Австрії, Нідерландів, а також з американського материка ( і срібляста липа та ), які збереглися до нашого часу.
XX століття
Після Жовтневого перевороту радянська влада конфіскувала землі і маєток. Землі були роздані селянам села Рубаний Міст, якими вони користувалися до 1922 року. Наприкінці 1924 року на базі земель був утворений радгосп, до якого входили й землі сіл Павлополя і Антонівки. Директором був , який у 1937 році був репресований, але пізніше реабілітовано. До 1937 року радгосп був високорентабельним господарством. Перед Вітчизняною війною його приєднали до Верхняцької елітно-дослідної станції. Тут вирощували насіннєві пшеницю, овес, ячмінь та городні культури. Основною технічною культурою був мак. Поряд із зерновим господарством розвивалося тваринництво. В 1930 році радгоспу було присвоєно ім'я «13-річчя Жовтня».
Восени 1941 року Мар'янівка була окупована німецькими військами. В час окупації на території радгоспу було організовано господарство, де в основному працювали військовополонені. У 1942 році ними була утворена організація опору, яка тримала зв'язок з партизанським загоном ім. Кутузова та надавала допомогу продуктами. Мар'янівська група опору вбила трьох фашистів, після чого німці посилили репресії і знищили її членів та багатьох жителів з навколишніх сіл. 8-10 березня 1944 року селище було остаточно визволене радянськими військами. Німці, відступаючи, повністю спалили все, залишивши тільки стіни. Після війни в історії радгоспу було багато приєднань та від'єднань, аж поки в квітні 1960 року господарство змінило свій профіль: із зернового перейшло на м'ясомолочний напрямок.
1960 року директором став . За роки його керівництва радгосп було нагороджено дипломом II ступеня ВДНГ СРСР, а самого відзначено орденом Леніна. За правління Григорія Титовича Мар'янівка з напіврозваленого після війни хутора перетворилася в робітниче селище. Одна за одною виростали новобудови. В цей період тут було споруджено потужний свинарський комплекс на 12 тисяч голів, зведено двоповерховий Будинок культури і спорту, дитячий садок, двоповерхові житлові будинки. При будинку культури було створено хор ветеранів, духовий оркестр, вокально-інструментальний ансамбль. Сам Григорій Титович не рідко був учасником художньої самодіяльності.
1976 року та визнав селище одним з найкращих у країні. Цього ж року Шкатюка переводять у Канів. Новим директором радгоспу став , який продовжив справу свого попередника у плані розбудови. В період керівництва Кондратьєва (1976–1990 роки) в селищі було збудовано нову школу, відкрито ковбасний цех, асфальтний завод, дитячий садок, приміщення тваринницьких ферм у селах Розкошівка, Рубаний міст, тракторні бригади у Мар'янівці та селах Розкошівка і Рубаний міст, критий тік у селищі, заасфальтовано дороги, зведено цілу вулицю житлових будинків присадибного типу.
Сучасний період
Після того, як Олександр Іванович пішов на посаду директора Лисянського міжгосподарського інкубаторно-птахівничого підприємства, господарство очолив . В період приватизації землі колишнього радгоспу перейшли у власність черкаської компанії . З 1998 року по 2001 рік керував господарством . За час його керівництва господарство щороку займає перше місце в Черкаській області за показниками врожаю зернових. З 2001 року по теперішній час, свинокомпелекс «Мар'янівський» очолює Недзельский Борис Васильович. За час його правління, свинокомплекс досяг показників европейского рівня. На початок 2009 року головою Мар'янівської селищної ради став .
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Лисянського району, село увійшло до складу Звенигородського району.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення селища становила 433 особи, з яких 213 чоловіків та 220 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селищі мешкало 415 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 96,54 % |
російська | 3,46 % |
Постаті
- Тихолоз Андрій Павлович (1979—2014) — майор (посмертно) Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Примітки
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Черкаська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Черкаська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Черкаська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Це незавершена стаття про Черкаську область. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Mar yanivka Mar ya nivka selishe v Ukrayini u Zvenigorodskomu rajoni Cherkaskoyi oblasti Centr Mar yanivskoyi selishnoyi radi selishe Mar yanivka Krayina Ukrayina Oblast Cherkaska oblast Rajon Zvenigorodskij rajon Rada Mar yanivska silska rada Oblikova kartka kartka Osnovni dani Zasnovano Do 1880 r Naselennya 431 2005 Poshtovij indeks 19344 Telefonnij kod 380 4749 Geografichni koordinati 49 11 23 pn sh 30 29 48 sh d 49 18972 pn sh 30 49667 sh d 49 18972 30 49667 Koordinati 49 11 23 pn sh 30 29 48 sh d 49 18972 pn sh 30 49667 sh d 49 18972 30 49667 Visota nad rivnem morya 212 m Vodojma r Pozhitochna Vidstan Najblizhcha zaliznichna stanciya Selishna vlada Adresa 19344 Cherkaska obl Zvenigorodskij rajon s Mar yanivka Karta Mar yanivka Mar yanivkaIstoriyaXVII XIX stolittya Chas zasnuvannya Mar yanivki nevidomij Zemlya poselennya u XVII stolitti nalezhala Braclavskomu voyevodstvu Do revolyuciyi tut prozhivav polskij pan Kozakovskij Do seredini 1920 h rokiv zemli na yakih roztashovane selishe nalezhali pomishici Mar yani Yiyi dochka vijshla zamizh za pana Kozakovskogo pid volodinnya yakogo perejshov i mayetok materi Nazva poselennya j pohodit vid imeni pomishici Panskij mayetok Pan Kozakovskij volodiv zemelnoyu plosheyu u 800 ga ta mayetkom Ce bulo tipove pomishicke gospodarstvo Rosijskoyi imperiyi de razom z rozvitkom promislovosti panuvalo kripactvo V gospodarstvi buli dvi parovi mashini molotarki sivalki plugi j inshij remanent Dlya obrobitku zemli j vikonannya inshih robit vikoristovuvalisya voli j koni Zemlyu obroblyali sezonni robitniki yaki najmalisya na robotu z susidnih sil Rusalivki Bagvi Rubanogo mostu ta in Dlya naglyadu za gospodarstvom buli j postijni robochi yaki prozhivali u panskih primishennyah zbudovanih za mayetkom Sam Kozakovskij prozhivav v Umani de mav dva vlasnih rozkishnih budinki Mayetkom i zemlyami keruvav jogo upravlyayuchij Pid chas rosijskoyi agresiyi proti UNR 1918 chi 1920 roku vin buv ubitij v Umani Pomishicya Mar yana pikluvalasya pro svij mayetok V 1880 1885 rokah neyu buv zakladenij park u 40 ga Sadzhanci i nasinnya derev zavozilisya z Shvejcariyi Avstriyi Niderlandiv a takozh z amerikanskogo materika i sriblyasta lipa ta yaki zbereglisya do nashogo chasu XX stolittya Pam yatnik geroyam Pislya Zhovtnevogo perevorotu radyanska vlada konfiskuvala zemli i mayetok Zemli buli rozdani selyanam sela Rubanij Mist yakimi voni koristuvalisya do 1922 roku Naprikinci 1924 roku na bazi zemel buv utvorenij radgosp do yakogo vhodili j zemli sil Pavlopolya i Antonivki Direktorom buv yakij u 1937 roci buv represovanij ale piznishe reabilitovano Do 1937 roku radgosp buv visokorentabelnim gospodarstvom Pered Vitchiznyanoyu vijnoyu jogo priyednali do Verhnyackoyi elitno doslidnoyi stanciyi Tut viroshuvali nasinnyevi pshenicyu oves yachmin ta gorodni kulturi Osnovnoyu tehnichnoyu kulturoyu buv mak Poryad iz zernovim gospodarstvom rozvivalosya tvarinnictvo V 1930 roci radgospu bulo prisvoyeno im ya 13 richchya Zhovtnya Voseni 1941 roku Mar yanivka bula okupovana nimeckimi vijskami V chas okupaciyi na teritoriyi radgospu bulo organizovano gospodarstvo de v osnovnomu pracyuvali vijskovopoloneni U 1942 roci nimi bula utvorena organizaciya oporu yaka trimala zv yazok z partizanskim zagonom im Kutuzova ta nadavala dopomogu produktami Mar yanivska grupa oporu vbila troh fashistiv pislya chogo nimci posilili represiyi i znishili yiyi chleniv ta bagatoh zhiteliv z navkolishnih sil 8 10 bereznya 1944 roku selishe bulo ostatochno vizvolene radyanskimi vijskami Nimci vidstupayuchi povnistyu spalili vse zalishivshi tilki stini Pislya vijni v istoriyi radgospu bulo bagato priyednan ta vid yednan azh poki v kvitni 1960 roku gospodarstvo zminilo svij profil iz zernovogo perejshlo na m yasomolochnij napryamok Budivlya novoyi shkoli 1960 roku direktorom stav Za roki jogo kerivnictva radgosp bulo nagorodzheno diplomom II stupenya VDNG SRSR a samogo vidznacheno ordenom Lenina Za pravlinnya Grigoriya Titovicha Mar yanivka z napivrozvalenogo pislya vijni hutora peretvorilasya v robitniche selishe Odna za odnoyu virostali novobudovi V cej period tut bulo sporudzheno potuzhnij svinarskij kompleks na 12 tisyach goliv zvedeno dvopoverhovij Budinok kulturi i sportu dityachij sadok dvopoverhovi zhitlovi budinki Pri budinku kulturi bulo stvoreno hor veteraniv duhovij orkestr vokalno instrumentalnij ansambl Sam Grigorij Titovich ne ridko buv uchasnikom hudozhnoyi samodiyalnosti 1976 roku ta viznav selishe odnim z najkrashih u krayini Cogo zh roku Shkatyuka perevodyat u Kaniv Novim direktorom radgospu stav yakij prodovzhiv spravu svogo poperednika u plani rozbudovi V period kerivnictva Kondratyeva 1976 1990 roki v selishi bulo zbudovano novu shkolu vidkrito kovbasnij ceh asfaltnij zavod dityachij sadok primishennya tvarinnickih ferm u selah Rozkoshivka Rubanij mist traktorni brigadi u Mar yanivci ta selah Rozkoshivka i Rubanij mist kritij tik u selishi zaasfaltovano dorogi zvedeno cilu vulicyu zhitlovih budinkiv prisadibnogo tipu Suchasnij period Avtobusna zupinka Pislya togo yak Oleksandr Ivanovich pishov na posadu direktora Lisyanskogo mizhgospodarskogo inkubatorno ptahivnichogo pidpriyemstva gospodarstvo ocholiv V period privatizaciyi zemli kolishnogo radgospu perejshli u vlasnist cherkaskoyi kompaniyi Z 1998 roku po 2001 rik keruvav gospodarstvom Za chas jogo kerivnictva gospodarstvo shoroku zajmaye pershe misce v Cherkaskij oblasti za pokaznikami vrozhayu zernovih Z 2001 roku po teperishnij chas svinokompeleks Mar yanivskij ocholyuye Nedzelskij Boris Vasilovich Za chas jogo pravlinnya svinokompleks dosyag pokaznikiv evropejskogo rivnya Na pochatok 2009 roku golovoyu Mar yanivskoyi selishnoyi radi stav 17 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Lisyanskogo rajonu selo uvijshlo do skladu Zvenigorodskogo rajonu NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya selisha stanovila 433 osobi z yakih 213 cholovikiv ta 220 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v selishi meshkalo 415 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 96 54 rosijska 3 46 PostatiTiholoz Andrij Pavlovich 1979 2014 major posmertno Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni PrimitkiPostanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Cherkaska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Cherkaska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Cherkaska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Ce nezavershena stattya pro Cherkasku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi