Багва́ (до 1918 року Бава-Серебряна) — село в Україні, у Буцькій селищній громаді Уманського району Черкаської області. Розташоване на обох берегах річки Багва (притока Срібної) за 29 км на північний схід від смт Маньківка. Населення становить 583 особи (станом на 2001 р.).
село Багва | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Черкаська область |
Район | Уманський район |
Громада | Буцька селищна громада |
Облікова картка | картка |
Основні дані | |
Засноване | середина 18 століття |
Населення | 583 (2001) |
Площа | 2,185 км² |
Густота населення | 257,7 осіб/км² |
Поштовий індекс | 20112 |
Телефонний код | +380 4748 |
Географічні дані | |
Географічні координати | H G O |
Середня висота над рівнем моря | 229 м |
Відстань до обласного центру | 114,9 (фізична) км |
Найближча залізнична станція | Поташ |
Відстань до залізничної станції | 35 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | смт Буки, вул. Центральна, 28 |
Карта | |
Багва | |
Багва | |
Мапа | |
Назва
Назва походить від українського діалектного слова багва «мокра заболочена рівнина», «мокре місце між двома горбами». Існує й інша версія, що село походить від прізвища козака Бава, який першим поселився тут зі своїм зятем Серебряним. До 1918 року село мало назву Бава-Серебряна.
Історія
На території Багви виявлено залишки поселення черняхівської культури II—V століть нашої ери.
Село відоме з середини XVIII століття, але річка Багна згадується за століття перед тим, у 30-х роках XVII століття. Важливою історичною подією був бій біля річки Багва вночі 19 січня 1655 року. У долині між двома пагорбами билися протягом чотирьох днів численні татарські, польські, російські війська та загони Богдана Хмельницького. Ця битва ввійшла в історію як «Дрижипільська».
У 1764 році в Багві сокальським протопопом Левом Пліскевичем освячена дерев'яна церква святителя Христового Миколая.
У 1775 році в селі було «141 дворів і хат».
У 1795 році Багва належало графу Потоцькому. В «Интабулярных ведомостях о принадлежности сел графу Потоцкому» 1795 року записано, що на той час у Багві значилося
крестьян: мужчин 188, женщин 142, домов 103. |
Воно було в оренді в поміщиці Павлини Чарковської. На цей час у селі було 3174 десятини землі.
У 1830 році землі села Багва й 360 «ревізійних душ» належали польському землевласникові Олександрові Чарковському. Дослідник Лаврентій Похилевич у 1864 році занотував:
Багва, село при истоках ручья того же имени, в 5-ти верстах от села Ризина. Жителей обоего пола 1042, земли 3174 десятин. Принадлежит Наплине Чарковской (латинского исповедания. Ей принадлежит половина Жашкова). Церковь Николаевская, деревянная, 6-го класса; земли имеет 39 десятин; построена неизвестно в каком году. |
У 1900 році село з довколишніми землями — 2485 десятин належало поміщику Веніаміну Івановичу Баскакову, було 288 дворів, 866 чоловіків, 819 жінок. На той час тут діяла православна церква, була каплиця, церковноприходська школа, винокурня, 6 вітряків та два водяних млини, аптека, хлібний магазин.
У 1905 році Багва входила до Русалівської волості, Уманського повіту Київської губернії, у землекористуванні населення було 1922 десятини; дворів на той час значилося 322. У 1913 році в селі мешкало 1644 особи; діяла церковно-приходська школа; працювали два магазини «Бакалія» та винна лавка.
У 1929 році створено два колгоспи — ім. Паризької Комуни та ім. Т. Шевченка (керівники П. Й. Гончар, Т. В. Кирилюк). Господарство мало трактор «Фордзон», 400 коней, 80 волів, 150 плугів і культиваторів, 3 молотарки. Організована молокоферма, де стояло біля ясел 50 корів. Першими доярками були Сокіл Ольга та Юрченко Одарка, а трактористами — Залізний Терешко і Вузівський Іван.
У 1931 році відкрито новозбудовану школу на 300 учнів. Першим директором був Терлецький Михайло Олександрович, а перші вчителі — вихідці із села: Коваль Антон Іванович та Бабій Олександр Михайлович. Під час Другої світової війни школа була напівзруйнована, але відбудована і діє нині.
200 жителів села брали участь у Другій світовій війні, 84 із яких загинули, 93 відзначені орденами і медалями. 5 березня 1944 року під час прориву фронту в ході Умансько-Ботошанської операції село було відвойоване у нацистів військами Червоної армії.
У 1951 році на братській могилі встановлено пам'ятник загиблим. Тут поховані захисники та визволителі села (2 офіцери та 29 сержантів і рядових), відомі прізвища 27. У роки окупації (1941—1943) підпільну групу в Багві очолив учитель школи Олександр Михайлович Бабій. Його сестра, акушерка дільничної лікарні Ніна Михайлівна Бабій, надавала пораненим радянським солдатам медичну допомогу, а в роки окупації — проводила антинацистську пропаганду серед населення. Ця маленька підпільна групка виникла в травні 1943 року, а в грудні того ж року її викрито й усіх учасників гестапівці стратили, а О. М. Бабія закатували в камері Буцької жандармерії в 1944 році.
У 1967 році в селі в 461 хаті мешкало 1311 чоловік. До послуг жителів були клуб на 210 місць, продовольчий магазин, початкова восьмирічна школа, дитячий садок, фельдшерсько-акушерський пункт, буфет, побутовий комбінат, бібліотека з фондом 9,4 тисяч книг, відділення зв'язку, ощадна каса. Колгоспники придбали 147 велосипедів, 13 мотоциклів та автомобіль, 4 телевізори. Колгосп «Комуніст» мав в користуванні 2077,4 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 2012,6 га орної землі. В господарстві вирощували зернові і технічні культури, було розвинуте м'ясо-молочне тваринництво.
Сучасність
Нині в селі діють Будинок культури на 250 місць, сільська бібліотека, загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, дитячий дошкільний заклад «Барвінок» на 50 місць, фельдшерсько-акушерський пункт, поштове відділення зв'язку, філія Ощадного банку, приватна аптека, чотири приватних магазини, сільськогосподарське підприємство ТОВ «Багва», п'ять селянсько-фермерських господарств.
За багаторічну працю в сільському господарстві та досягнення високих результатів нагороджені:
- орденом Леніна — свинарка Носаль Лідія Максимівна;
- орденом «Знак Пошани» — Драченко Євгенія Григорівна, Горошко Петро Єрофійович, Дерчук Ганна Петрівна, Залізна Лідія Микитівна, Пастушенко Степан Ананійович, Поштаренко Галина Дмитрівна.
Село телефонізовано та радіофіковано.
Персоналії
- Євич Василь Павлович (1930—1994) — український художник.
- – український художник, педагог, член Національної спілки художників України (1990). Народився 10.01.1950 р., с. Багва. У 1956 р. переїхав з батьками до Чернівців. Навчався у Харківському художньому училищі на художньо-педагогічному факультеті. Викладав рисунок і живопис у Чернівецькій дитячій художній школі. Працював в галузі станкового малярства, автор чернівецьких і карпатських краєвидів, натюрмортів, композицій. З 1987 р. – учасник всеукраїнських виставок, мав декілька персональних виставок (1993, 1995, 1996, 2005) . Автор численних робіт: «Срібні сіті», «Амфора», «Крилатий сфінкс», «Козацька могила», «Чумацький шлях»,«Полудень», «Постаті в червоному» «Останній дивак», «Танець дикої хвилі», «Старе місто», «Променисте повітря»… Одну з виставок присвятив світлій пам’яті дружини Дарини, теж художниці. Помер 24.06.2009 р. Юхим Гусар.
Посилання
- http://who-is-who.com.ua[недоступне посилання з лютого 2019]
- maps.vlasenko.net(рос.)
- Янко М. Т. Топонімічний словник України: Словник-довідник. — К.: «Знання», 1998.
Література
- Жадько В. Маньківщина. Не забуваймо рідного порогу.-К.,2006.-С.117-124.
- Універсальна енциклопедія "Черкащина". Упорядник Віктор Жадько.-К.,2010.-С.41.
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
Посилання
- Bahwa // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 82. (пол.)
- Міста і села України. Черкащина 2009 — Маньківський район — село Багва[недоступне посилання з лютого 2019].
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bagva do 1918 roku Bava Serebryana selo v Ukrayini u Buckij selishnij gromadi Umanskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti Roztashovane na oboh beregah richki Bagva pritoka Sribnoyi za 29 km na pivnichnij shid vid smt Mankivka Naselennya stanovit 583 osobi stanom na 2001 r selo BagvaKrayina UkrayinaOblast Cherkaska oblastRajon Umanskij rajonGromada Bucka selishna gromadaOblikova kartka kartka Osnovni daniZasnovane seredina 18 stolittyaNaselennya 583 2001 Plosha 2 185 km Gustota naselennya 257 7 osib km Poshtovij indeks 20112Telefonnij kod 380 4748Geografichni daniGeografichni koordinati 49 07 59 pn sh 30 31 21 sh d H G OSerednya visota nad rivnem morya 229 mVidstan do oblasnogo centru 114 9 fizichna kmNajblizhcha zaliznichna stanciya PotashVidstan do zaliznichnoyi stanciyi 35 kmMisceva vladaAdresa radi smt Buki vul Centralna 28KartaBagvaBagvaMapaNazvaNazva pohodit vid ukrayinskogo dialektnogo slova bagva mokra zabolochena rivnina mokre misce mizh dvoma gorbami Isnuye j insha versiya sho selo pohodit vid prizvisha kozaka Bava yakij pershim poselivsya tut zi svoyim zyatem Serebryanim Do 1918 roku selo malo nazvu Bava Serebryana IstoriyaNa teritoriyi Bagvi viyavleno zalishki poselennya chernyahivskoyi kulturi II V stolit nashoyi eri Selo vidome z seredini XVIII stolittya ale richka Bagna zgaduyetsya za stolittya pered tim u 30 h rokah XVII stolittya Vazhlivoyu istorichnoyu podiyeyu buv bij bilya richki Bagva vnochi 19 sichnya 1655 roku U dolini mizh dvoma pagorbami bilisya protyagom chotiroh dniv chislenni tatarski polski rosijski vijska ta zagoni Bogdana Hmelnickogo Cya bitva vvijshla v istoriyu yak Drizhipilska U 1764 roci v Bagvi sokalskim protopopom Levom Pliskevichem osvyachena derev yana cerkva svyatitelya Hristovogo Mikolaya U 1775 roci v seli bulo 141 dvoriv i hat U 1795 roci Bagva nalezhalo grafu Potockomu V Intabulyarnyh vedomostyah o prinadlezhnosti sel grafu Potockomu 1795 roku zapisano sho na toj chas u Bagvi znachilosya krestyan muzhchin 188 zhenshin 142 domov 103 Vono bulo v orendi v pomishici Pavlini Charkovskoyi Na cej chas u seli bulo 3174 desyatini zemli U 1830 roci zemli sela Bagva j 360 revizijnih dush nalezhali polskomu zemlevlasnikovi Oleksandrovi Charkovskomu Doslidnik Lavrentij Pohilevich u 1864 roci zanotuvav Bagva selo pri istokah ruchya togo zhe imeni v 5 ti verstah ot sela Rizina Zhitelej oboego pola 1042 zemli 3174 desyatin Prinadlezhit Napline Charkovskoj latinskogo ispovedaniya Ej prinadlezhit polovina Zhashkova Cerkov Nikolaevskaya derevyannaya 6 go klassa zemli imeet 39 desyatin postroena neizvestno v kakom godu U 1900 roci selo z dovkolishnimi zemlyami 2485 desyatin nalezhalo pomishiku Veniaminu Ivanovichu Baskakovu bulo 288 dvoriv 866 cholovikiv 819 zhinok Na toj chas tut diyala pravoslavna cerkva bula kaplicya cerkovnoprihodska shkola vinokurnya 6 vitryakiv ta dva vodyanih mlini apteka hlibnij magazin U 1905 roci Bagva vhodila do Rusalivskoyi volosti Umanskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi u zemlekoristuvanni naselennya bulo 1922 desyatini dvoriv na toj chas znachilosya 322 U 1913 roci v seli meshkalo 1644 osobi diyala cerkovno prihodska shkola pracyuvali dva magazini Bakaliya ta vinna lavka U 1929 roci stvoreno dva kolgospi im Parizkoyi Komuni ta im T Shevchenka kerivniki P J Gonchar T V Kirilyuk Gospodarstvo malo traktor Fordzon 400 konej 80 voliv 150 plugiv i kultivatoriv 3 molotarki Organizovana molokoferma de stoyalo bilya yasel 50 koriv Pershimi doyarkami buli Sokil Olga ta Yurchenko Odarka a traktoristami Zaliznij Tereshko i Vuzivskij Ivan U 1931 roci vidkrito novozbudovanu shkolu na 300 uchniv Pershim direktorom buv Terleckij Mihajlo Oleksandrovich a pershi vchiteli vihidci iz sela Koval Anton Ivanovich ta Babij Oleksandr Mihajlovich Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni shkola bula napivzrujnovana ale vidbudovana i diye nini 200 zhiteliv sela brali uchast u Drugij svitovij vijni 84 iz yakih zaginuli 93 vidznacheni ordenami i medalyami 5 bereznya 1944 roku pid chas prorivu frontu v hodi Umansko Botoshanskoyi operaciyi selo bulo vidvojovane u nacistiv vijskami Chervonoyi armiyi U 1951 roci na bratskij mogili vstanovleno pam yatnik zagiblim Tut pohovani zahisniki ta vizvoliteli sela 2 oficeri ta 29 serzhantiv i ryadovih vidomi prizvisha 27 U roki okupaciyi 1941 1943 pidpilnu grupu v Bagvi ocholiv uchitel shkoli Oleksandr Mihajlovich Babij Jogo sestra akusherka dilnichnoyi likarni Nina Mihajlivna Babij nadavala poranenim radyanskim soldatam medichnu dopomogu a v roki okupaciyi provodila antinacistsku propagandu sered naselennya Cya malenka pidpilna grupka vinikla v travni 1943 roku a v grudni togo zh roku yiyi vikrito j usih uchasnikiv gestapivci stratili a O M Babiya zakatuvali v kameri Buckoyi zhandarmeriyi v 1944 roci U 1967 roci v seli v 461 hati meshkalo 1311 cholovik Do poslug zhiteliv buli klub na 210 misc prodovolchij magazin pochatkova vosmirichna shkola dityachij sadok feldshersko akusherskij punkt bufet pobutovij kombinat biblioteka z fondom 9 4 tisyach knig viddilennya zv yazku oshadna kasa Kolgospniki pridbali 147 velosipediv 13 motocikliv ta avtomobil 4 televizori Kolgosp Komunist mav v koristuvanni 2077 4 ga silskogospodarskih ugid u tomu chisli 2012 6 ga ornoyi zemli V gospodarstvi viroshuvali zernovi i tehnichni kulturi bulo rozvinute m yaso molochne tvarinnictvo SuchasnistNini v seli diyut Budinok kulturi na 250 misc silska biblioteka zagalnoosvitnya shkola I II stupeniv dityachij doshkilnij zaklad Barvinok na 50 misc feldshersko akusherskij punkt poshtove viddilennya zv yazku filiya Oshadnogo banku privatna apteka chotiri privatnih magazini silskogospodarske pidpriyemstvo TOV Bagva p yat selyansko fermerskih gospodarstv Za bagatorichnu pracyu v silskomu gospodarstvi ta dosyagnennya visokih rezultativ nagorodzheni ordenom Lenina svinarka Nosal Lidiya Maksimivna ordenom Znak Poshani Drachenko Yevgeniya Grigorivna Goroshko Petro Yerofijovich Derchuk Ganna Petrivna Zalizna Lidiya Mikitivna Pastushenko Stepan Ananijovich Poshtarenko Galina Dmitrivna Selo telefonizovano ta radiofikovano PersonaliyiYevich Vasil Pavlovich 1930 1994 ukrayinskij hudozhnik ukrayinskij hudozhnik pedagog chlen Nacionalnoyi spilki hudozhnikiv Ukrayini 1990 Narodivsya 10 01 1950 r s Bagva U 1956 r pereyihav z batkami do Chernivciv Navchavsya u Harkivskomu hudozhnomu uchilishi na hudozhno pedagogichnomu fakulteti Vikladav risunok i zhivopis u Cherniveckij dityachij hudozhnij shkoli Pracyuvav v galuzi stankovogo malyarstva avtor cherniveckih i karpatskih krayevidiv natyurmortiv kompozicij Z 1987 r uchasnik vseukrayinskih vistavok mav dekilka personalnih vistavok 1993 1995 1996 2005 Avtor chislennih robit Sribni siti Amfora Krilatij sfinks Kozacka mogila Chumackij shlyah Poluden Postati v chervonomu Ostannij divak Tanec dikoyi hvili Stare misto Promeniste povitrya Odnu z vistavok prisvyativ svitlij pam yati druzhini Darini tezh hudozhnici Pomer 24 06 2009 r Yuhim Gusar Posilannyahttp who is who com ua nedostupne posilannya z lyutogo 2019 maps vlasenko net ros Yanko M T Toponimichnij slovnik Ukrayini Slovnik dovidnik K Znannya 1998 LiteraturaZhadko V Mankivshina Ne zabuvajmo ridnogo porogu K 2006 S 117 124 Universalna enciklopediya Cherkashina Uporyadnik Viktor Zhadko K 2010 S 41 Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR K Golovna redakciya URE AN URSR 15 000 prim PosilannyaBahwa Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 82 pol Mista i sela Ukrayini Cherkashina 2009 Mankivskij rajon selo Bagva nedostupne posilannya z lyutogo 2019