Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мангу́п — комплексна пам'ятка природи національного значення, що знаходиться у Кримських горах на теренах Бахчисарайського району АР Крим. Створено відповідно до Постанови Кабінету міністрів УРСР від 14 жовтня 1975 року за № 780 шляхом реорганізації пам'ятки природи місцевого значення, затвердженої 1964 року.
 Вид на миси Мангуп-Кале | |
| 44°35′05″ пн. ш. 33°48′00″ сх. д. / 44.58472222° пн. ш. 33.8° сх. д. | |
| Країна |  Україна Росія |
|---|---|
| Розташування | Україна Бахчисарайський район АР Крим |
| Найближче місто | Інкерман Бахчисарай |
| Площа | 90 га |
| Засновано | 14 жовтня 1975 |
| Оператор | Бахчисарайський державний історико-культурний заповідник |
  Мангуп (пам'ятка природи) (Автономна Республіка Крим) | |
 Мангуп у Вікісховищі | |
Загальні відомості
Землекористувач території пам'ятки є Бахчисарайський державний історико-культурний заповідник. Пам'ятка площею 90 гектарів розташована на теренах гори-останця Баба-Даг (Батько-Гора). Плато поверх гори розташоване на висоті близько 250 м відносно навколишніх долин і 583 м над рівнем моря. Пам'ятка розміщена біля села Ходжа Сала. Пам'ятка відноситься до ІІІ категорії МСОП.
Історія
Цей розділ не містить . (серпень 2018) |
На плато поселення таврів виникло до нашої ери. У III—V ст. тут рятувались алани, сармати від готів, гунів. Плато лежало на важливому шляху від узбережжя в глиб півострова. У 2-й половині V ст. поселення здобули візантійці. У цей час поселення на мисі Тешклі-Бурун відгородили оборонною стіною. З VII ст. згадують місто Дорос, що було столицею князівства Дорі. У 80-х роках VIII ст. місто захопили хозари, вигнані повстанцями під керівництвом єпископа св. Іоанна Готського. Та Хозарський каганат знову відбив місто, яке отримало назву Мангуп. Мовознавець академік Трубачов О. М. виводив цю назву з індоєвропейської мови як «мати гір материнська гора». Оскільки назва була вперше вжита у хозарському документі Х ст., то за іншою гіпотезою назва має тюркське походження.
На Х ст. Мангуп знову відбили візантійці. На плато з XIV ст. розміщувалась столиця князівства готів Феодоро, печерне місто Феодоро, що було найбільшим за площею містом Криму. Мангупські князі походили з вірменського роду Гаврасів з Трапезунду, що були споріднені з імператорами Візантії Палеологами. Князівство Федоро простягалось на узбережжі від Алушти до Балаклави. Місто було неприступним завдяки прямовисним схилам по периметру плато. Лише з півночі доступ йшов по ярах, які перегороджували оборонні стіни. Місто витримало облогу темника Ногая, званого Залізним псом 1299, хана Едигея (1390-і роки), який захопив частину князівства. Незабаром було спустошене Тамерланом. У ХІІІ ст. появились генуезці, котрі заснували факторії на узбережжі. Втративши Балаклаву, володарі Мангупу заклали фортецю-порт Каламіта. Після смерті князя Ісаака 1475 з Молдавії прибув його син Олександр, але незабаром 31 травня приплив османський флот на чолі з Гедик Ахмед-пашею. За шість місяців облоги османи втратили 7.000 яничар. За однією версією через голод Мангуп здався, а за іншою був захоплений внаслідок хитрощів. Місто було пограбоване і спалене. Вцілілих міщан османи забрали в рабство. Турки відбудували фортецю Мангу́п-Кале́, і залишили в нїй гарнізон. При периметрі плато у 6.600 м довжина оборонних мурів складала 1500 м. Мануп-Кале було центром кадилику еялету з центром у Кафі. Османський гарнізон покинув Мангуп 1774. Після анексії Кримського ханства Російською імперією 1783 мешканців змусили покинути неприступний Мангуп, побоюючись нових повстань татар. Напередодні християнське населення Криму було переселене на місце козацьких паланок в район сьогоднішнього Маріуполя. Збереглась цитадель міста, руїни фортифікацій, печерні церкви, печери-каземати. Від палацу князів Магупа, церкви Св. Костянтина і Олени збереглись рештки фундаментів. Зберігся цвинтар караїмів, які останніми покинули ці терени 1792.
Опис
Мангупське плато обмежене прямовисними кручами, що утворились завдяки процесу водної ерозії, яка відбувалася у прокладеному глибокою тріщиною розколі у крейдяних вапняках і мергелях куести Внутрішньої гряди Кримських гір. Плато є унікальним окремим ізольованим ерозійним останцем столового гірського вапнякового масиву з низькогірним рельєфом з оригінальною морфологією і геолого-літологічними особливостями. Його сформували верхньокрейдяні і нижньопалеогенові осадочні породи, стратиграфія яких має важливе наукове значення. Верхня частина плато складається з шарів палеогену, палеоцену з данських і інкерманських вапняків потужністю відповідно 40-60 метрів та 10-20 метрів. Нижче йде верхньокрейдяний ярус потужністю 120 метрів маастриських світлих дрібнозернистих вапняних пісковиків, світло-сірих пісковиків та білих мергелів. В основі лежать верхньокрейдяні шари потужністю більше 130 метрів коньякських, сантонських, кампанських ярусів з світло-сірих мергелів, світлих вапняків, зеленуватих глин, покриті білими крейдоподібними мергелями. Ці шари покриті глинами, а схили складаються з суглинків, глини, піску, щебеню. Поверхня плато має нахил 5°-10° у північно-західному напрямку. Розмір останця 1,8 км × 1,0 км. З найвищої південної частини плато заввишки 628,3 м на багато кілометрів проглядаються околиці вздовж хребтів до Ай-Петринської яйли Кримських гір і акваторії Чорного моря.
Плато Мангуп розміщено поряд із долинами Джан-Дере, Адим-Чократською, Каралезькою, Ай-Тодорською. По периметру плато простягаються майже прямовисні скелясті урвища, прикриті в основі крутими схилами з продуктів денудаційних руйнування скель плато. З південної сторони останець має напівкруглу форму з урвищами висотою 40-75 метрів. Внаслідок ерозії із північної сторони плато утворились чотири миси, що далеко виступають за вперед в основного об'єму плато і є дещо нижчими за нього. На мисах висота урвищ становить до 20 м. Із заходу на схід розміщені миси: найбільший Чамни-Буру́н (Сосновий мис), найменший Еллі-Буру́н (Вітряний мис), Чуфу́т-Чеарга́н-Буру́н (мис Виклику юдеїв чи караїмів), Тешклі-Буру́н (Дірявий мис). Припускають, що з мису Чуфу́т-Чеарга́н-Буру́н кликали до роботи мешканців села караїми, котрі займались обробкою шкір — кушнірством. Назва Тешклі-Буру́н виникла через значну кількість карстових порожнин і обвалу однієї з них, що змінило рельєф мису. Біля краю мису утворилась наскрізна порожнина, яка дала йому назву Дірявого. З неї хід веде до печери-в'язниці з центральним опорним стовпом. Від удару по стовпі йде відлуння, що віддалено нагадує звук барабану. Від цього печерний комплекс носить назву «Барабан-Коба». Тут також розміщувалась скарбниця, монастир.
Поміж мисами внаслідок ерозії схилів виникли широкі яри Капу-Дере (яр брами), Гамам-Дере (яр Лазневий), Табана-Дере (яр Кушнірський), причому у двох перших зсуви в основі мисів сформували круті підйоми з долини на плато. З Ай-Тодорської долини попід Дірявим мисом вирубана у скелі дорога вела до Капу-Дере, де була головна брама міста. Великий грот поряд з нею використовували для переховування худоби, у менших печерах здійснювали поховання. По Лазневому яру йшла крута стежина до оборонного муру. За ним біля декількох печер надалі існує джерело, біля якого стояла міська лазня. Кушнірський яр також був перегороджений оборонним муром, неподалік якого зберігся караїмський цвинтар. Цей яр далеко вдається в тіло плато і у верхній частині яру в скелі вирубали басейн для замочування і дублення шкір, адже тут караїми займались їхньою обробкою.
У Середньовіччі ландшафт, рослинний покрив плато зазнав значних змін. На плато були вирубані ліси, велось видобуванні каміння для будівництва будівель міста. При цьому було знято майже весь верхній шар інкерманських вапняків, через що на цьому місці виникли карри — карстові поля. Після 1783 із запустінням міста і зменшенням антропогенного відбулось відновлення природних кримських біоценозів. Відкриті карстові поля поступово заросли рослинним покривом, відбулось тривале заліснення ярів до плато дубово-грабовими і дубово-сосновими лісами. Тут переважають дуб пухнастий (Quercus pubescens Willd.), сосна кримська (Pinus nigra ssp. pallasiana), Граб звичайний (Carpinus betulus L.), чагарниковий підлісок з шипшини (Rōsa), ліщини (Corylus avellana L.), плюща (Hedera L.) та інших видів. Рясно покрито рослинністю схили під урвищами навколо плато.
У схилах утворилось близько 80 гротів, печер, навісів породи. Печера Мангупська має 230 м довжини, 10 м глибини і обсяг 1.000 м³. Крім них у плато було вирубано немало штучних печер кринт. Штучні і природні печери використовували для господарських та культових потреб впродовж V ст. — XVIII ст. Житлова забудова міста була розміщена на плато і біля цитаделі на східному мисі, де була пробита в скелі криниця глибиною 24 м для забезпечення міста водою. Загалом у давнину на плато налічувалось близько 15 джерел. Поряд збереглись руїни палацу князів 1425, церкви, цвинтаря XV ст. — XVII ст., мечеті Баязида Святого кінця XV ст., монастиря, виноробні (тара-пану), каземату з амбразурою. Мангуп, як пам'ятка природи, має значне наукове значення для досліджень геології Кримських гір, геологічних практик студентів, дослідження процесів відновлення флори і фауни на раніше загосподарованих людиною теренах. Також це є значна історично-археологічна пам'ятка, де без пізніших нашарувань збереглась урбаністична модель міста XVIII ст. Збереження комплексу Мангуп вимагає виконання природоохоронних робіт з терасування і заліснення схилів, регламентування вирубки дерев, випасу худоби, меліорації.
Примітки
- Балка Джан-Дере (рос.). Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 14 травня 2015.
- Адым-Чокракская долина (рос.). Архів оригіналу за 19 травня 2015. Процитовано 14 травня 2015.
- [Каралезкая долина (рос.). Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 14 травня 2015. Каралезкая долина (рос.)]
Посилання
- Комплексні пам'ятки природи загальнодержавного значення [Архівовано 14 вересня 2016 у Wayback Machine.]
- МАНГУП-КАЛЕ [Архівовано 22 березня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- Пещерный город Мангуп-Кале [Архівовано 3 грудня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- Кузнецов А. Г. Горный массив Мангуп как геологический памятник Украины
- Гора останець Мангуп-Кале (рос.)
- Мангуп. Путешествие к мысу ветров [Архівовано 19 січня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- Книга: Крепостной ансамбль Мангупа [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- Мангуп на карті Google [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.]
- Схема плато і оборонних споруд Мангуп [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.]
Джерела
- Д. Я. Вортман. Мангуп (Мангуп-Кале), археологічна пам'ятка і давнє місто [Архівовано 17 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 486. — .
- Кузнецов Ол. Г. Гірський масив Мангуп, як геологічний пам'ятник України//Вчені записки Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського. — Серія: Географія. — 2011. — Т.24 (63), No1. — стор. 78-83.
- Ена В. Г. Заповедные ландшафты Крыма. — Симферополь: Таврия, 1989
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mangu p kompleksna pam yatka prirodi nacionalnogo znachennya sho znahoditsya u Krimskih gorah na terenah Bahchisarajskogo rajonu AR Krim Stvoreno vidpovidno do Postanovi Kabinetu ministriv URSR vid 14 zhovtnya 1975 roku za 780 shlyahom reorganizaciyi pam yatki prirodi miscevogo znachennya zatverdzhenoyi 1964 roku Kompleksna pam yatka prirodi zagalnoderzhavnogo znachennya Gora ostanec Mangup Kale Vid na misi Mangup KaleVid na misi Mangup Kale44 35 05 pn sh 33 48 00 sh d 44 58472222 pn sh 33 8 sh d 44 58472222 33 8Krayina Ukrayina RosiyaRoztashuvannya Ukrayina Bahchisarajskij rajon AR KrimNajblizhche mistoInkerman BahchisarajPlosha90 gaZasnovano14 zhovtnya 1975OperatorBahchisarajskij derzhavnij istoriko kulturnij zapovidnikMangup pam yatka prirodi Avtonomna Respublika Krim Mangup u Vikishovishi Zmist 1 Zagalni vidomosti 2 Istoriya 3 Opis 4 Primitki 5 Posilannya 6 DzherelaZagalni vidomostired Zemlekoristuvach teritoriyi pam yatki ye Bahchisarajskij derzhavnij istoriko kulturnij zapovidnik Pam yatka plosheyu 90 gektariv roztashovana na terenah gori ostancya Baba Dag Batko Gora Plato poverh gori roztashovane na visoti blizko 250 m vidnosno navkolishnih dolin i 583 m nad rivnem morya Pam yatka rozmishena bilya sela Hodzha Sala Pam yatka vidnositsya do III kategoriyi MSOP Istoriyared Cej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno serpen 2018 Na plato poselennya tavriv viniklo do nashoyi eri U III V st tut ryatuvalis alani sarmati vid gotiv guniv Plato lezhalo na vazhlivomu shlyahu vid uzberezhzhya v glib pivostrova U 2 j polovini V st poselennya zdobuli vizantijci U cej chas poselennya na misi Teshkli Burun vidgorodili oboronnoyu stinoyu Z VII st zgaduyut misto Doros sho bulo stoliceyu knyazivstva Dori U 80 h rokah VIII st misto zahopili hozari vignani povstancyami pid kerivnictvom yepiskopa sv Ioanna Gotskogo Ta Hozarskij kaganat znovu vidbiv misto yake otrimalo nazvu Mangup Movoznavec akademik Trubachov O M vivodiv cyu nazvu z indoyevropejskoyi movi yak mati gir materinska gora Oskilki nazva bula vpershe vzhita u hozarskomu dokumenti H st to za inshoyu gipotezoyu nazva maye tyurkske pohodzhennya Na H st Mangup znovu vidbili vizantijci Na plato z XIV st rozmishuvalas stolicya knyazivstva gotiv Feodoro pecherne misto Feodoro sho bulo najbilshim za plosheyu mistom Krimu Mangupski knyazi pohodili z virmenskogo rodu Gavrasiv z Trapezundu sho buli sporidneni z imperatorami Vizantiyi Paleologami Knyazivstvo Fedoro prostyagalos na uzberezhzhi vid Alushti do Balaklavi Misto bulo nepristupnim zavdyaki pryamovisnim shilam po perimetru plato Lishe z pivnochi dostup jshov po yarah yaki peregorodzhuvali oboronni stini Misto vitrimalo oblogu temnika Nogaya zvanogo Zaliznim psom 1299 hana Edigeya 1390 i roki yakij zahopiv chastinu knyazivstva Nezabarom bulo spustoshene Tamerlanom U HIII st poyavilis genuezci kotri zasnuvali faktoriyi na uzberezhzhi Vtrativshi Balaklavu volodari Mangupu zaklali fortecyu port Kalamita Pislya smerti knyazya Isaaka 1475 z Moldaviyi pribuv jogo sin Oleksandr ale nezabarom 31 travnya pripliv osmanskij flot na choli z Gedik Ahmed pasheyu Za shist misyaciv oblogi osmani vtratili 7 000 yanichar Za odniyeyu versiyeyu cherez golod Mangup zdavsya a za inshoyu buv zahoplenij vnaslidok hitroshiv Misto bulo pograbovane i spalene Vcililih mishan osmani zabrali v rabstvo Turki vidbuduvali fortecyu Mangu p Kale i zalishili v nyij garnizon Pri perimetri plato u 6 600 m dovzhina oboronnih muriv skladala 1500 m Manup Kale bulo centrom kadiliku eyaletu z centrom u Kafi Osmanskij garnizon pokinuv Mangup 1774 Pislya aneksiyi Krimskogo hanstva Rosijskoyu imperiyeyu 1783 meshkanciv zmusili pokinuti nepristupnij Mangup poboyuyuchis novih povstan tatar Naperedodni hristiyanske naselennya Krimu bulo pereselene na misce kozackih palanok v rajon sogodnishnogo Mariupolya Zbereglas citadel mista ruyini fortifikacij pecherni cerkvi pecheri kazemati Vid palacu knyaziv Magupa cerkvi Sv Kostyantina i Oleni zbereglis reshtki fundamentiv Zberigsya cvintar karayimiv yaki ostannimi pokinuli ci tereni 1792 Opisred nbsp Vid na mis Teshkli Buru n nbsp Plato Mangup nbsp Gora ostanec Mangup nbsp Zahid soncya na Mangupi Mangupske plato obmezhene pryamovisnimi kruchami sho utvorilis zavdyaki procesu vodnoyi eroziyi yaka vidbuvalasya u prokladenomu glibokoyu trishinoyu rozkoli u krejdyanih vapnyakah i mergelyah kuesti Vnutrishnoyi gryadi Krimskih gir Plato ye unikalnim okremim izolovanim erozijnim ostancem stolovogo girskogo vapnyakovogo masivu z nizkogirnim relyefom z originalnoyu morfologiyeyu i geologo litologichnimi osoblivostyami Jogo sformuvali verhnokrejdyani i nizhnopaleogenovi osadochni porodi stratigrafiya yakih maye vazhlive naukove znachennya Verhnya chastina plato skladayetsya z shariv paleogenu paleocenu z danskih i inkermanskih vapnyakiv potuzhnistyu vidpovidno 40 60 metriv ta 10 20 metriv Nizhche jde verhnokrejdyanij yarus potuzhnistyu 120 metriv maastriskih svitlih dribnozernistih vapnyanih piskovikiv svitlo sirih piskovikiv ta bilih mergeliv V osnovi lezhat verhnokrejdyani shari potuzhnistyu bilshe 130 metriv konyakskih santonskih kampanskih yarusiv z svitlo sirih mergeliv svitlih vapnyakiv zelenuvatih glin pokriti bilimi krejdopodibnimi mergelyami Ci shari pokriti glinami a shili skladayutsya z suglinkiv glini pisku shebenyu Poverhnya plato maye nahil 5 10 u pivnichno zahidnomu napryamku Rozmir ostancya 1 8 km 1 0 km Z najvishoyi pivdennoyi chastini plato zavvishki 628 3 m na bagato kilometriv proglyadayutsya okolici vzdovzh hrebtiv do Aj Petrinskoyi yajli Krimskih gir i akvatoriyi Chornogo morya Plato Mangup rozmisheno poryad iz dolinami Dzhan Dere 1 Adim Chokratskoyu 2 Karalezkoyu 3 Aj Todorskoyu Po perimetru plato prostyagayutsya majzhe pryamovisni skelyasti urvisha prikriti v osnovi krutimi shilami z produktiv denudacijnih rujnuvannya skel plato Z pivdennoyi storoni ostanec maye napivkruglu formu z urvishami visotoyu 40 75 metriv Vnaslidok eroziyi iz pivnichnoyi storoni plato utvorilis chotiri misi sho daleko vistupayut za vpered v osnovnogo ob yemu plato i ye desho nizhchimi za nogo Na misah visota urvish stanovit do 20 m Iz zahodu na shid rozmisheni misi najbilshij Chamni Buru n Sosnovij mis najmenshij Elli Buru n Vitryanij mis Chufu t Chearga n Buru n mis Vikliku yudeyiv chi karayimiv Teshkli Buru n Diryavij mis Pripuskayut sho z misu Chufu t Chearga n Buru n klikali do roboti meshkanciv sela karayimi kotri zajmalis obrobkoyu shkir kushnirstvom Nazva Teshkli Buru n vinikla cherez znachnu kilkist karstovih porozhnin i obvalu odniyeyi z nih sho zminilo relyef misu Bilya krayu misu utvorilas naskrizna porozhnina yaka dala jomu nazvu Diryavogo Z neyi hid vede do pecheri v yaznici z centralnim opornim stovpom Vid udaru po stovpi jde vidlunnya sho viddaleno nagaduye zvuk barabanu Vid cogo pechernij kompleks nosit nazvu Baraban Koba Tut takozh rozmishuvalas skarbnicya monastir Pomizh misami vnaslidok eroziyi shiliv vinikli shiroki yari Kapu Dere yar brami Gamam Dere yar Laznevij Tabana Dere yar Kushnirskij prichomu u dvoh pershih zsuvi v osnovi misiv sformuvali kruti pidjomi z dolini na plato Z Aj Todorskoyi dolini popid Diryavim misom virubana u skeli doroga vela do Kapu Dere de bula golovna brama mista Velikij grot poryad z neyu vikoristovuvali dlya perehovuvannya hudobi u menshih pecherah zdijsnyuvali pohovannya Po Laznevomu yaru jshla kruta stezhina do oboronnogo muru Za nim bilya dekilkoh pecher nadali isnuye dzherelo bilya yakogo stoyala miska laznya Kushnirskij yar takozh buv peregorodzhenij oboronnim murom nepodalik yakogo zberigsya karayimskij cvintar Cej yar daleko vdayetsya v tilo plato i u verhnij chastini yaru v skeli virubali basejn dlya zamochuvannya i dublennya shkir adzhe tut karayimi zajmalis yihnoyu obrobkoyu U Serednovichchi landshaft roslinnij pokriv plato zaznav znachnih zmin Na plato buli virubani lisi velos vidobuvanni kaminnya dlya budivnictva budivel mista Pri comu bulo znyato majzhe ves verhnij shar inkermanskih vapnyakiv cherez sho na comu misci vinikli karri karstovi polya Pislya 1783 iz zapustinnyam mista i zmenshennyam antropogennogo vidbulos vidnovlennya prirodnih krimskih biocenoziv Vidkriti karstovi polya postupovo zarosli roslinnim pokrivom vidbulos trivale zalisnennya yariv do plato dubovo grabovimi i dubovo sosnovimi lisami Tut perevazhayut dub puhnastij Quercus pubescens Willd sosna krimska Pinus nigra ssp pallasiana Grab zvichajnij Carpinus betulus L chagarnikovij pidlisok z shipshini Rōsa lishini Corylus avellana L plyusha Hedera L ta inshih vidiv Ryasno pokrito roslinnistyu shili pid urvishami navkolo plato U shilah utvorilos blizko 80 grotiv pecher navisiv porodi Pechera Mangupska maye 230 m dovzhini 10 m glibini i obsyag 1 000 m Krim nih u plato bulo virubano nemalo shtuchnih pecher krint Shtuchni i prirodni pecheri vikoristovuvali dlya gospodarskih ta kultovih potreb vprodovzh V st XVIII st Zhitlova zabudova mista bula rozmishena na plato i bilya citadeli na shidnomu misi de bula probita v skeli krinicya glibinoyu 24 m dlya zabezpechennya mista vodoyu Zagalom u davninu na plato nalichuvalos blizko 15 dzherel Poryad zbereglis ruyini palacu knyaziv 1425 cerkvi cvintarya XV st XVII st mecheti Bayazida Svyatogo kincya XV st monastirya vinorobni tara panu kazematu z ambrazuroyu Mangup yak pam yatka prirodi maye znachne naukove znachennya dlya doslidzhen geologiyi Krimskih gir geologichnih praktik studentiv doslidzhennya procesiv vidnovlennya flori i fauni na ranishe zagospodarovanih lyudinoyu terenah Takozh ce ye znachna istorichno arheologichna pam yatka de bez piznishih nasharuvan zbereglas urbanistichna model mista XVIII st Zberezhennya kompleksu Mangup vimagaye vikonannya prirodoohoronnih robit z terasuvannya i zalisnennya shiliv reglamentuvannya virubki derev vipasu hudobi melioraciyi Primitkired Balka Dzhan Dere ros Arhiv originalu za 18 travnya 2015 Procitovano 14 travnya 2015 Adym Chokrakskaya dolina ros Arhiv originalu za 19 travnya 2015 Procitovano 14 travnya 2015 Karalezkaya dolina ros Arhiv originalu za 18 travnya 2015 Procitovano 14 travnya 2015 Karalezkaya dolina ros Posilannyared Kompleksni pam yatki prirodi zagalnoderzhavnogo znachennya Arhivovano 14 veresnya 2016 u Wayback Machine MANGUP KALE Arhivovano 22 bereznya 2015 u Wayback Machine ros Peshernyj gorod Mangup Kale Arhivovano 3 grudnya 2013 u Wayback Machine ros Kuznecov A G Gornyj massiv Mangup kak geologicheskij pamyatnik Ukrainy Gora ostanec Mangup Kale ros Mangup Puteshestvie k mysu vetrov Arhivovano 19 sichnya 2015 u Wayback Machine ros Kniga Krepostnoj ansambl Mangupa Arhivovano 18 travnya 2015 u Wayback Machine ros Mangup na karti Google Arhivovano 18 travnya 2015 u Wayback Machine Shema plato i oboronnih sporud Mangup Arhivovano 18 travnya 2015 u Wayback Machine Dzherelared D Ya Vortman Mangup Mangup Kale arheologichna pam yatka i davnye misto Arhivovano 17 veresnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 486 ISBN 978 966 00 1028 1 Kuznecov Ol G Girskij masiv Mangup yak geologichnij pam yatnik Ukrayini Vcheni zapiski Tavrijskogo nacionalnogo universitetu im V I Vernadskogo Seriya Geografiya 2011 T 24 63 No1 stor 78 83 Ena V G Zapovednye landshafty Kryma Simferopol Tavriya 1989 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Mangup pam 27yatka prirodi amp oldid 37485025