Лук'я́нівка — історична місцевість у Шевченківському районі міста Києва між вулицями Дегтярівською і Загорівською, Кмитовим і Бабиним ярами. Лук'янівська площа є центральною площею місцевості. На ній розташований . Лук'янівське кладовище розташоване між Лук'янівкою і Сирцем. Головні вулиці: Січових Стрільців, Юрія Іллєнка, Глибочицька, Чорновола.
Лук'янівка | ||||
Загальна інформація | ||||
---|---|---|---|---|
Координати: 50°27′56″ пн. ш. 30°27′59″ сх. д. / 50.46556° пн. ш. 30.46639° сх. д. | ||||
Країна | Україна | |||
Адмінодиниця | Київ | |||
Транспорт | ||||
Метрополітен | Лук'янівська | |||
Карта | ||||
Лук'янівка Лук'янівка (Київ) |
Ця стаття недостатньо . |
Історія
На жаль, стаціонарні археологічні дослідження тут ніколи не здійснювалися, але маємо ще з XIX ст. численні повідомлення про випадкові знахідки на Лук’янівському плато окремих речей, монет і скарбів римського та давньоруського часу. За деякими даними у східній частині плато (Татарка) існував давньоруський могильник.
Дещо південніше від Татарки тривалий час зберігалися залишки давніх валів, котрі обстежувалися ще наприкінці XIX ст. В.В. Хвойкою На великому мисі Лук’янівського плато - горі Юрковиці у 1965 р. Є.В. Максимовим, під час її зриття, частково досліджено поселення зарубинецької культури, укріплене городище VIII-IX ст. та могильник [Толочко, 1970, с. 47].
Інформація про археологічні пам’ятки давньоруського часу, виявлені на Лук’янівському плато, хоча і уривчаста, але досить численна. На її підставі ще наприкінці XIX ст. відомим києвознавцем М.І. Петровим було зроблено припущення, що до кінця IX ст. головний містоутворюючий центр Києва знаходився саме тут і лише згодом, внаслідок зміни загальної соціально-політичної ситуації, він зміщується на Замкову і Старокиївську гору [Петров 1897, с. 7-9].
- 1700-1800 — місцевість Лук'янівка на плані Києва XVIII ст., біля верхів'їв струмків Глибочиця та Скоморох. Тут проходив Старий Житомирський шлях - східна частина транс-європейської Королівської дороги Via Regia.
- 1824 — згаданий хутір київського золотаря С. Стрельбицького у передмісті Лук'янівки
- Заселення місцевості почалося у 30–40-х роках XIX століття. Жителі самостійно захоплювали землі, без документального оформлення. У 1851 році ця місцевість офіційно увійшла до меж міста. Стару забудову було повністю знищено на початку 1980-х років.
- 1863 — відкрито Лук'янівський тюремний замок
- 1871 — започатковане Лук'я́нівське кладовище та будівництво церкви Феодора Освяченого
- 1872 — брати Чоколови відкрили в долині Глибочиці винокурно-дріжджовий завод, один з найбільших в тогочасному Києві
- 1885 — коштом родини Бродських споруджено перші цегляні корпуси Київської єврейської лікарні, нині — Київська обласна клінічна лікарня № 1
- 1889 — почалася історія садиби О. Більського, якій у 1930-ті роки судилося стати головною урядовою резиденцією України.
- 1892 — відкрито Лук'янівське трамвайне депо, а також механічний завод, який з 1922 року носить ім'я засновника Донецько-Криворізької республіки Ф. Сергєєва (Артема)
- 1900 — засновано Лук'янівський народний будинок, Дегтерьовські доброчинні заклади, Київський кабельний завод
- 1902 — по вулиці Юрія Іллєнка (Київ), 81-2 (колишня — вул. Велика Дорогожицька, 75), відкрито Олексіївський притулок для дітей військових, побудований за проєктом Ієроніма Кітнера, одного з авторів комплексу Політехнічного інституту.
- На розі вулиць Львівської та Новоглибочицької в 2-поверховому цегляному будинку відкрито кінотеатр "Люкс". З 20-х років він увійшов до першої десятки радянських кінотеатрів Києва, отримав назви - спочатку "12-те Держкіно", потім "7-ме Держкіно", а потім "5-те комсомольське звукове кіно". Наприкінці 30-х перейменований на "Комунар".
- 1910 — відкрито трамвайний рух вулицями Глибочицькою та Дмитрівською
- 1911 — на вулиці Дегтярівській споруджено Луцькі казарми
- 1912 — по вулиці Юрія Іллєнка (Київ), 81 (колишня — вул. Велика Дорогожицька, 75), відкрито Шосту київську гімназію, зведену за проєктом Олександра Кобелєва. З 1953 по 1999 рік будівлі належали КВІРТУ. При гімназії була 7-ма земська лікарня (зараз у цьому приміщенні знаходиться Державна кримінально-виконавча служба України - раніше Державна пенітенціарна служба України.
- 1913 — Перша Всеросійська спортивна олімпіада на Спортивному полі. Майбутнім академіком Миколою Кащенком на вул. Дорогожицькій засновано Акліматизаційний сад.
- З часу Першої Світової війни до початку 60-х років довкола Дегтярівської вулиці пролягали розгалужені залізничні колії та існувала вантажна станція. Після їх ліквідації тут було прокладено трамвайну лінію до житлового масиву Відрадний
- 1932 — на вулиці Загородня середня засновано автобронетанкові майстерні Київського військового округу, на базі яких з 1945 року було створено Київський мотоциклетний завод..
- кінець 30-х років — засновано стадіон "Старт"
- 1946 — У зв'язку з впорядкуванням проїзду по магістральних вулицях Велика Житомирська, Львівська, Дорогожицька, Осіївська та зняття з них трамвайних колій, уздовж колишнього русла річки Скоморох було прокладено трамвайну лінію маршруту № 4
- 1947 — 6 листопада відкрито рух тролейбусів за маршрутом № 4: Урядова пл. — вул. Новоовруцька. У 50-ті роки тролейбусні лінії продовжено до Сирця та Куренівки, а згодом також вулицею Чорновола.
- 1982 — на місці знесеного кінотеатру "Комунар", з нагоди 1500-річчя Києва, відкрито кінотеатр «Київська Русь» — тоді найбільший кінотеатр України та один з найбільших у Європі.
- 1986 — на місці Акліматизаційного саду академіка Кащенка за проектом Ігоря Шпари споруджено будівлю Київської вищої партійної школи при ЦК КПУ
- 1997 — відкрито станцію метро "Лук'янівська" та перший в Україні ресторан мережі МакДональдз
Примітки
- Івакін, Гліб Юрійович (2 травня 2002). Проблеми охорони археологічних пам'яток Києва. Охрана памятников. Інститут археології НАН України. Процитовано 29 липня 2022.
- . http://starkiev.com/карты-киева/ (рос.). 10 лютого 2020. Архів оригіналу за 1 квітня 2014. Процитовано 10 лютого 2020.
Джерела
- Веб-енциклопедія Києва.
- Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — 352 с. — .
- Київ: енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : Гол. ред. Української Радянської Енциклопедії, 1981. — 736 с., іл.
Література
- Лук‘янівка. Татарка / Д. В. Малаков. – К. : Либідь, 2017. – 80 с. – (Твій Київ). – .
Це незавершена стаття про Київ. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Luk ya nivka istorichna miscevist u Shevchenkivskomu rajoni mista Kiyeva mizh vulicyami Degtyarivskoyu i Zagorivskoyu Kmitovim i Babinim yarami Luk yanivska plosha ye centralnoyu plosheyu miscevosti Na nij roztashovanij Luk yanivske kladovishe roztashovane mizh Luk yanivkoyu i Sircem Golovni vulici Sichovih Strilciv Yuriya Illyenka Glibochicka Chornovola Luk yanivkaLuk yanivkaZagalna informaciyaKoordinati 50 27 56 pn sh 30 27 59 sh d 50 46556 pn sh 30 46639 sh d 50 46556 30 46639Krayina UkrayinaAdminodinicya KiyivTransportMetropoliten Luk yanivskaKartaLuk yanivkaLuk yanivka Kiyiv Cya stattya nedostatno ilyustrovana Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi zobrazhennya do ciyeyi statti U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Luk yanivka IstoriyaNa zhal stacionarni arheologichni doslidzhennya tut nikoli ne zdijsnyuvalisya ale mayemo she z XIX st chislenni povidomlennya pro vipadkovi znahidki na Luk yanivskomu plato okremih rechej monet i skarbiv rimskogo ta davnoruskogo chasu Za deyakimi danimi u shidnij chastini plato Tatarka isnuvav davnoruskij mogilnik Desho pivdennishe vid Tatarki trivalij chas zberigalisya zalishki davnih valiv kotri obstezhuvalisya she naprikinci XIX st V V Hvojkoyu Na velikomu misi Luk yanivskogo plato gori Yurkovici u 1965 r Ye V Maksimovim pid chas yiyi zrittya chastkovo doslidzheno poselennya zarubineckoyi kulturi ukriplene gorodishe VIII IX st ta mogilnik Tolochko 1970 s 47 Informaciya pro arheologichni pam yatki davnoruskogo chasu viyavleni na Luk yanivskomu plato hocha i urivchasta ale dosit chislenna Na yiyi pidstavi she naprikinci XIX st vidomim kiyevoznavcem M I Petrovim bulo zrobleno pripushennya sho do kincya IX st golovnij mistoutvoryuyuchij centr Kiyeva znahodivsya same tut i lishe zgodom vnaslidok zmini zagalnoyi socialno politichnoyi situaciyi vin zmishuyetsya na Zamkovu i Starokiyivsku goru Petrov 1897 s 7 9 1700 1800 miscevist Luk yanivka na plani Kiyeva XVIII st bilya verhiv yiv strumkiv Glibochicya ta Skomoroh Tut prohodiv Starij Zhitomirskij shlyah shidna chastina trans yevropejskoyi Korolivskoyi dorogi Via Regia 1824 zgadanij hutir kiyivskogo zolotarya S Strelbickogo u peredmisti Luk yanivki Zaselennya miscevosti pochalosya u 30 40 h rokah XIX stolittya Zhiteli samostijno zahoplyuvali zemli bez dokumentalnogo oformlennya U 1851 roci cya miscevist oficijno uvijshla do mezh mista Staru zabudovu bulo povnistyu znisheno na pochatku 1980 h rokiv 1863 vidkrito Luk yanivskij tyuremnij zamok 1871 zapochatkovane Luk ya nivske kladovishe ta budivnictvo cerkvi Feodora Osvyachenogo 1872 brati Chokolovi vidkrili v dolini Glibochici vinokurno drizhdzhovij zavod odin z najbilshih v togochasnomu Kiyevi 1885 koshtom rodini Brodskih sporudzheno pershi ceglyani korpusi Kiyivskoyi yevrejskoyi likarni nini Kiyivska oblasna klinichna likarnya 1 1889 pochalasya istoriya sadibi O Bilskogo yakij u 1930 ti roki sudilosya stati golovnoyu uryadovoyu rezidenciyeyu Ukrayini 1892 vidkrito Luk yanivske tramvajne depo a takozh mehanichnij zavod yakij z 1922 roku nosit im ya zasnovnika Donecko Krivorizkoyi respubliki F Sergyeyeva Artema 1900 zasnovano Luk yanivskij narodnij budinok Degterovski dobrochinni zakladi Kiyivskij kabelnij zavod 1902 po vulici Yuriya Illyenka Kiyiv 81 2 kolishnya vul Velika Dorogozhicka 75 vidkrito Oleksiyivskij pritulok dlya ditej vijskovih pobudovanij za proyektom Iyeronima Kitnera odnogo z avtoriv kompleksu Politehnichnogo institutu Na rozi vulic Lvivskoyi ta Novoglibochickoyi v 2 poverhovomu ceglyanomu budinku vidkrito kinoteatr Lyuks Z 20 h rokiv vin uvijshov do pershoyi desyatki radyanskih kinoteatriv Kiyeva otrimav nazvi spochatku 12 te Derzhkino potim 7 me Derzhkino a potim 5 te komsomolske zvukove kino Naprikinci 30 h perejmenovanij na Komunar 1910 vidkrito tramvajnij ruh vulicyami Glibochickoyu ta Dmitrivskoyu 1911 na vulici Degtyarivskij sporudzheno Lucki kazarmi 1912 po vulici Yuriya Illyenka Kiyiv 81 kolishnya vul Velika Dorogozhicka 75 vidkrito Shostu kiyivsku gimnaziyu zvedenu za proyektom Oleksandra Kobelyeva Z 1953 po 1999 rik budivli nalezhali KVIRTU Pri gimnaziyi bula 7 ma zemska likarnya zaraz u comu primishenni znahoditsya Derzhavna kriminalno vikonavcha sluzhba Ukrayini ranishe Derzhavna penitenciarna sluzhba Ukrayini 1913 Persha Vserosijska sportivna olimpiada na Sportivnomu poli Majbutnim akademikom Mikoloyu Kashenkom na vul Dorogozhickij zasnovano Aklimatizacijnij sad Z chasu Pershoyi Svitovoyi vijni do pochatku 60 h rokiv dovkola Degtyarivskoyi vulici prolyagali rozgaluzheni zaliznichni koliyi ta isnuvala vantazhna stanciya Pislya yih likvidaciyi tut bulo prokladeno tramvajnu liniyu do zhitlovogo masivu Vidradnij 1932 na vulici Zagorodnya serednya zasnovano avtobronetankovi majsterni Kiyivskogo vijskovogo okrugu na bazi yakih z 1945 roku bulo stvoreno Kiyivskij motocikletnij zavod kinec 30 h rokiv zasnovano stadion Start 1946 U zv yazku z vporyadkuvannyam proyizdu po magistralnih vulicyah Velika Zhitomirska Lvivska Dorogozhicka Osiyivska ta znyattya z nih tramvajnih kolij uzdovzh kolishnogo rusla richki Skomoroh bulo prokladeno tramvajnu liniyu marshrutu 4 1947 6 listopada vidkrito ruh trolejbusiv za marshrutom 4 Uryadova pl vul Novoovrucka U 50 ti roki trolejbusni liniyi prodovzheno do Sircya ta Kurenivki a zgodom takozh vuliceyu Chornovola 1982 na misci znesenogo kinoteatru Komunar z nagodi 1500 richchya Kiyeva vidkrito kinoteatr Kiyivska Rus todi najbilshij kinoteatr Ukrayini ta odin z najbilshih u Yevropi 1986 na misci Aklimatizacijnogo sadu akademika Kashenka za proektom Igorya Shpari sporudzheno budivlyu Kiyivskoyi vishoyi partijnoyi shkoli pri CK KPU 1997 vidkrito stanciyu metro Luk yanivska ta pershij v Ukrayini restoran merezhi MakDonaldzPrimitkiIvakin Glib Yurijovich 2 travnya 2002 Problemi ohoroni arheologichnih pam yatok Kiyeva Ohrana pamyatnikov Institut arheologiyi NAN Ukrayini Procitovano 29 lipnya 2022 http starkiev com karty kieva ros 10 lyutogo 2020 Arhiv originalu za 1 kvitnya 2014 Procitovano 10 lyutogo 2020 DzherelaPortal Kiyiv Veb enciklopediya Kiyeva Vulici Kiyeva Dovidnik za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1995 352 s ISBN 5 88500 070 0 Kiyiv enciklopedichnij dovidnik za red A V Kudrickogo K Gol red Ukrayinskoyi Radyanskoyi Enciklopediyi 1981 736 s il LiteraturaLuk yanivka Tatarka D V Malakov K Libid 2017 80 s Tvij Kiyiv ISBN 966 06 0728 6 Ce nezavershena stattya pro Kiyiv Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi