Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Спорти́вне по́ле — футбольний, легкоатлетичний стадіон та велодром, який існував у Києві (в районі нинішньої Лук'янівки поблизу кінотеатру «Київська Русь») у 1910-тих роках. Вважається першим стаціонарним стадіоном у Російській імперії.
| Спортивне поле рос. Спортивное поле[1] | |
|---|---|
 | |
| Оригінал назви | рос. Спортивное поле[1] |
| Країна | Україна |
| Розташування | Київ |
| Координати | 50°27′33″ пн. ш. 30°29′25″ сх. д. / 50.459222° пн. ш. 30.490389° сх. д.Координати: 50°27′33″ пн. ш. 30°29′25″ сх. д. / 50.459222° пн. ш. 30.490389° сх. д. |
| Побудовано | 1912 |
| Відкрито | 12 (25) серпня 1912 |
| Закрито | 1917[1] |
| Зруйновано | 1917 |
| Власник | консорціум |
| Покриття | трав'яне |
| Команда (-и) | немає |
| Види спорту | футбол[2], легка атлетика[2], велоспорт[2], мотоциклетний спорт[2] і ковзанярський спорт[2] |
| Вміщує | 4 750 |
Споруджений коштом ентузіастів для численних спортивних товариств міста та урочисто відкритий 12 серпня 1912 року. Стадіон приймав змагання Першої Всеросійської спортивної олімпіади 1913 року. Споруда згоріла під час Першої світової війни.
Історія
Відсутність у місті стадіону гальмувала розвиток фізкультури та спорту, тож місцеві спортсмени не мали можливості приймати команди з інших міст. Крім того, для створеної в 1911 році Київської футбольної ліги бракувало стаціонарного стадіону. 1912 восьмеро ентузіастів створили консорціум і взяли на Лук'янівці в землевласника ділянку землі в оренду. Тут, між вулицями Дикою (нині Студентська), Пилипівською й Монастирською (нині Миколи Пимоненка) вони звели стадіон «Спортивне поле» на зразок паризького «Парк де Пренс».
12 (25) серпня 1912 відбулось урочисте відкриття стадіону — це була перша в історії міста спортивна подія, вхід на яку був платним. «Спортивне поле» було прикрашене святковими прапорцями та стрічками, всі трибуни були повністю заповнені глядачами. Відкривав стадіон військовий оркестр та хор під керівництвом Петра Григоровича Гончарова. У цей день відбулися змагання з багатьох видів спорту, але головною подією став футбольний матч, в якому зустрічались чеська «Славія» та футбольна команда київського спортивного гуртка «Старт». Зустріч завершилася нічиєю — 0:0. Свято завершилося великим феєрверком.
До кінця 1912 року на стадіоні проходила першість Києва з футболу, а також змагання з легкої атлетики, ковзанярського спорту, вело- та мотоперегони.
У серпні 1913 на стадіоні відбулися змагання Першої Всеросійської спортивної олімпіади, зокрема, церемонії відкриття та закриття.
У 1910-х роках Спортивне поле використовувалось Київським товариством повітроплавання в якості одного зі своїх льотних майданчиків — разом з Сирецьким іподромом, Куренівським аеродромом та іншими, ставши таким чином одним з перших київських аеродромів.
З подальшої долі стадіону відомо лише те, що він згорів під час Першої світової війни, у 1917 році. Пізніше на його місці збудована взуттєва фабрика, будівлю якої в 2000-них роках перероблено під офіси.
Особливості споруди
Стадіон мав центральну криту трибуни на 1000 місць, відкриті трибуни з лавами на 1750 місць, а також майданчик на дві тисячі стоячих місць. На «Спортивному полі» трибуни були з трьох боків поля, ліворуч від головної трибуни місць для глядачів не було.
В'їзд і вхід на Спортивне поле були влаштовані по двох вулицях — Дикій і Монастирській (сучасні Студентська та Миколи Пимоненка). Поблизу стадіону були розташовані казарми у садибі пана Ясногурського, де проживали учасники змагань. Казарми від стадіону відділяв яр (район нинішньої Пилипівської вулиці), через який був перекинутий спеціальний перемінний міст.
Ця перша в Києві спеціалізована спортивна споруда мала можливість приймати змагання з футболу, легкоатлетичного і ковзанярського спорту, а також велосипедні й мотоциклетні перегони.
Стадіон та спортивна олімпіада 1913
На літо 1913 року уряд Російської імперії запланував провести Першу Всеросійську олімпіаду в Києві. Спортивний комітет виділив на вдосконалення спортивних споруд 10 тисяч карбованців. 13 липня Олімпійський комітет у конторі нотаріуса О. М. Боробикіна уклав угоду на оренду «Спортивного поля», на якому мала відбутись основна частина змагань. Вже до кінця місяця було підготовлено до змагань трибуни, велотрек, бігові доріжки, гімнастичний інвентар. Особлива увага приділялася спорудженню ложі для високих гостей. Її встановили на узвишші, декорували за останньою модою і прикрасили кольорами національного прапора. Крім центральної, було споруджено ложі для глядачів вартістю в 10 карбованців кожна. Місця для сидіння оцінювалися залежно від близькості до центральної ложі — від 5 карбованців до 75 копійок за місце. Передбачалася плата і за право стояти на спеціально відведених стоячих місцях — півкарбованця з кожного стоячого глядача.
Під час олімпіади було встановлено рекорд відвідуваності стадіону — на церемонії відкриття були присутні 10 тисяч глядачів.
До програми змагань, які тривали з 20 до 24 серпня, на стадіоні увійшли: десятиборство, кросс-кантрі (біг з природними перешкодами), футбол, перегони на велосипедах та мотоциклах, гімнастика тощо. В олімпіаді брали участь лише чотири футбольні команди. У фіналі збірна Політехнічного інституту перемогла команду «Славія» й одержала приз — Срібний Кубок міста Києва.
Організатори олімпіади мали ряд зауважень до підготовки спортивної споруди до змагань, причиною більшості з яких були стислі терміни підготовки олімпіади.
Після олімпіади на стадіоні відбувся ще ряд матчів, які не ввійшли до програми олімпіади, зокрема, з футболу, велосипедних та мотоперегонів.
Див. також
Примітки
- http://kiev-book.narod.ru/sport1913.html
- https://www.interesniy.kiev.ua/olimpiada-na-lukyanivtsi/
- Перша всеросійська олімпіада в Києві // «Дзеркало тижня» [ 26 жовтня 2016 у Wayback Machine.] № 33 (458) 30 серпня — 5 вересня 2003
- Волошин А. Перша Російська олімпіада у стольному Києві // «Спортивна газета». — 2004. — № 76. — С. 15.
- Г. Мельничук (09.07.2010). Олимпиада начиналась на Лукьяновке (рос.). Газета по-киевски.
{{}}:|access-date=вимагає|url=() - Рибаков, 1997, с. 340.
- М. Быков (№ 4 (20) 2011). . Московский спорт. с. 94—97. Архів оригіналу за 08.03.2016. Процитовано 12.04.2012.
Джерела
- Перший стадіон в Києві // Старт.—1987.—№ 8.
- Рибаков, М. О. Невідомі та маловідомі сторінки історії Киева. — К. : «Кий», 1997. — 374 с. — .
- «Дзеркало тижня». — 2003.—30 серпня — 5 вересня.
- Київ. Історична енциклопедія. З найдавніших часів до 1917 року
- Олексій Лях-Породько. Значення Першої Російської Олімпіади у розвитку олімпійського та спортивного руху на українських землях Російської імперії [ 26 грудня 2010 у Wayback Machine.] // Теорія і методика фізичного виховання і спорту.—2007.—№ 3.
- — джерела зображень.
- Олімпіада на Лук'янівці // Древний город События в истории Киева [ 26 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
| Ця стаття належить до української Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sporti vne po le futbolnij legkoatletichnij stadion ta velodrom yakij isnuvav u Kiyevi v rajoni ninishnoyi Luk yanivki poblizu kinoteatru Kiyivska Rus u 1910 tih rokah Vvazhayetsya pershim stacionarnim stadionom u Rosijskij imperiyi Sportivne pole ros Sportivnoe pole 1 Original nazvi ros Sportivnoe pole 1 Krayina UkrayinaRoztashuvannya KiyivKoordinati 50 27 33 pn sh 30 29 25 sh d 50 459222 pn sh 30 490389 sh d 50 459222 30 490389 Koordinati 50 27 33 pn sh 30 29 25 sh d 50 459222 pn sh 30 490389 sh d 50 459222 30 490389Pobudovano 1912Vidkrito 12 25 serpnya 1912Zakrito 1917 1 Zrujnovano 1917Vlasnik konsorciumPokrittya trav yaneKomanda i nemayeVidi sportu futbol 2 legka atletika 2 velosport 2 motocikletnij sport 2 i kovzanyarskij sport 2 Vmishuye 4 750 Sporudzhenij koshtom entuziastiv dlya chislennih sportivnih tovaristv mista ta urochisto vidkritij 12 serpnya 1912 roku Stadion prijmav zmagannya Pershoyi Vserosijskoyi sportivnoyi olimpiadi 1913 roku Sporuda zgorila pid chas Pershoyi svitovoyi vijni IstoriyaVidsutnist u misti stadionu galmuvala rozvitok fizkulturi ta sportu tozh miscevi sportsmeni ne mali mozhlivosti prijmati komandi z inshih mist Krim togo dlya stvorenoyi v 1911 roci Kiyivskoyi futbolnoyi ligi brakuvalo stacionarnogo stadionu 1912 vosmero entuziastiv stvorili konsorcium i vzyali na Luk yanivci v zemlevlasnika dilyanku zemli v orendu Tut mizh vulicyami Dikoyu nini Studentska Pilipivskoyu j Monastirskoyu nini Mikoli Pimonenka voni zveli stadion Sportivne pole na zrazok parizkogo Park de Prens 12 25 serpnya 1912 vidbulos urochiste vidkrittya stadionu ce bula persha v istoriyi mista sportivna podiya vhid na yaku buv platnim Sportivne pole bulo prikrashene svyatkovimi praporcyami ta strichkami vsi tribuni buli povnistyu zapovneni glyadachami Vidkrivav stadion vijskovij orkestr ta hor pid kerivnictvom Petra Grigorovicha Goncharova U cej den vidbulisya zmagannya z bagatoh vidiv sportu ale golovnoyu podiyeyu stav futbolnij match v yakomu zustrichalis cheska Slaviya ta futbolna komanda kiyivskogo sportivnogo gurtka Start Zustrich zavershilasya nichiyeyu 0 0 Svyato zavershilosya velikim feyerverkom Do kincya 1912 roku na stadioni prohodila pershist Kiyeva z futbolu a takozh zmagannya z legkoyi atletiki kovzanyarskogo sportu velo ta motoperegoni U serpni 1913 na stadioni vidbulisya zmagannya Pershoyi Vserosijskoyi sportivnoyi olimpiadi zokrema ceremoniyi vidkrittya ta zakrittya U 1910 h rokah Sportivne pole vikoristovuvalos Kiyivskim tovaristvom povitroplavannya v yakosti odnogo zi svoyih lotnih majdanchikiv razom z Sireckim ipodromom Kurenivskim aerodromom ta inshimi stavshi takim chinom odnim z pershih kiyivskih aerodromiv Z podalshoyi doli stadionu vidomo lishe te sho vin zgoriv pid chas Pershoyi svitovoyi vijni u 1917 roci Piznishe na jogo misci zbudovana vzuttyeva fabrika budivlyu yakoyi v 2000 nih rokah pererobleno pid ofisi Osoblivosti sporudiStadion mav centralnu kritu tribuni na 1000 misc vidkriti tribuni z lavami na 1750 misc a takozh majdanchik na dvi tisyachi stoyachih misc Na Sportivnomu poli tribuni buli z troh bokiv polya livoruch vid golovnoyi tribuni misc dlya glyadachiv ne bulo V yizd i vhid na Sportivne pole buli vlashtovani po dvoh vulicyah Dikij i Monastirskij suchasni Studentska ta Mikoli Pimonenka Poblizu stadionu buli roztashovani kazarmi u sadibi pana Yasnogurskogo de prozhivali uchasniki zmagan Kazarmi vid stadionu viddilyav yar rajon ninishnoyi Pilipivskoyi vulici cherez yakij buv perekinutij specialnij pereminnij mist Cya persha v Kiyevi specializovana sportivna sporuda mala mozhlivist prijmati zmagannya z futbolu legkoatletichnogo i kovzanyarskogo sportu a takozh velosipedni j motocikletni peregoni Stadion ta sportivna olimpiada 1913Big z pereshkodami Na lito 1913 roku uryad Rosijskoyi imperiyi zaplanuvav provesti Pershu Vserosijsku olimpiadu v Kiyevi Sportivnij komitet vidiliv na vdoskonalennya sportivnih sporud 10 tisyach karbovanciv 13 lipnya Olimpijskij komitet u kontori notariusa O M Borobikina uklav ugodu na orendu Sportivnogo polya na yakomu mala vidbutis osnovna chastina zmagan Vzhe do kincya misyacya bulo pidgotovleno do zmagan tribuni velotrek bigovi dorizhki gimnastichnij inventar Osobliva uvaga pridilyalasya sporudzhennyu lozhi dlya visokih gostej Yiyi vstanovili na uzvishshi dekoruvali za ostannoyu modoyu i prikrasili kolorami nacionalnogo prapora Krim centralnoyi bulo sporudzheno lozhi dlya glyadachiv vartistyu v 10 karbovanciv kozhna Miscya dlya sidinnya ocinyuvalisya zalezhno vid blizkosti do centralnoyi lozhi vid 5 karbovanciv do 75 kopijok za misce Peredbachalasya plata i za pravo stoyati na specialno vidvedenih stoyachih miscyah pivkarbovancya z kozhnogo stoyachogo glyadacha Pid chas olimpiadi bulo vstanovleno rekord vidviduvanosti stadionu na ceremoniyi vidkrittya buli prisutni 10 tisyach glyadachiv Do programi zmagan yaki trivali z 20 do 24 serpnya na stadioni uvijshli desyatiborstvo kross kantri big z prirodnimi pereshkodami futbol peregoni na velosipedah ta motociklah gimnastika tosho V olimpiadi brali uchast lishe chotiri futbolni komandi U finali zbirna Politehnichnogo institutu peremogla komandu Slaviya j oderzhala priz Sribnij Kubok mista Kiyeva Organizatori olimpiadi mali ryad zauvazhen do pidgotovki sportivnoyi sporudi do zmagan prichinoyu bilshosti z yakih buli stisli termini pidgotovki olimpiadi Pislya olimpiadi na stadioni vidbuvsya she ryad matchiv yaki ne vvijshli do programi olimpiadi zokrema z futbolu velosipednih ta motoperegoniv Div takozhPersha Vserosijska sportivna olimpiadaPrimitkihttp kiev book narod ru sport1913 html https www interesniy kiev ua olimpiada na lukyanivtsi Persha vserosijska olimpiada v Kiyevi Dzerkalo tizhnya 26 zhovtnya 2016 u Wayback Machine 33 458 30 serpnya 5 veresnya 2003 Voloshin A Persha Rosijska olimpiada u stolnomu Kiyevi Sportivna gazeta 2004 76 S 15 G Melnichuk 09 07 2010 Olimpiada nachinalas na Lukyanovke ros Gazeta po kievski a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a access date vimagaye url dovidka Ribakov 1997 s 340 M Bykov 4 20 2011 Moskovskij sport s 94 97 Arhiv originalu za 08 03 2016 Procitovano 12 04 2012 DzherelaPershij stadion v Kiyevi Start 1987 8 Ribakov M O Nevidomi ta malovidomi storinki istoriyi Kieva K Kij 1997 374 s ISBN 966 7161 15 3 Dzerkalo tizhnya 2003 30 serpnya 5 veresnya Kiyiv Istorichna enciklopediya Z najdavnishih chasiv do 1917 roku Oleksij Lyah Porodko Znachennya Pershoyi Rosijskoyi Olimpiadi u rozvitku olimpijskogo ta sportivnogo ruhu na ukrayinskih zemlyah Rosijskoyi imperiyi 26 grudnya 2010 u Wayback Machine Teoriya i metodika fizichnogo vihovannya i sportu 2007 3 dzherela zobrazhen Olimpiada na Luk yanivci Drevnij gorod Sobytiya v istorii Kieva 26 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi