Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Лозова́ (інша назва Гнила) — річка в Україні, в межах Барського, Шаргородського, Чернівецького та (частково) Могилів-Подільського районів Вінницької області. Права притока Мурафи (басейн Дністра).
| Лозова | |
|---|---|
 | |
| 48°26′40″ пн. ш. 28°01′59″ сх. д. / 48.44450000002777301° пн. ш. 28.03324000002777794° сх. д. | |
| Витік | біля с. Попівці |
| Гирло | Мурафа |
| Басейн | Басейн Дністра |
| Країни: |  УкраїнаВінницька область |
| Регіон | Вінницька область |
| Довжина | 62 км |
| Площа басейну: | 374 км² |
| Притоки: | Погреби, Кадуб (праві), Тепличка (ліва) |
Загальні відомості
Довжина 62 км, площа басейну 374 км². Похил річки 3,4 м/км. Долина завширшки до 1,3 км. Заплава симетрична, її пересічна ширина 100—200 м, подекуди до 350 м; є заболочені ділянки. У верхній течії є декілька великих ставків.
Річка Лозова є притокою другого порядку річки Дністер, адже ті води, які вона приносить до Мурафи потрапляють до нього.
Розташування
Лозова бере початок на околиці села Попівці. Тече спершу на південний схід, у середній та нижній течії — на південь. Впадає до Мурафи при селі Вила-Ярузькі.
Найкрасивішою її ділянкою є нижня течія — від села Гонтівки до Вил-Ярузьких.
Майже 2/3 свого шляху річка проходить через села. Річку можна розділити на 3 частини:
- верхню — від витоку до с. Біляни;
- середню — Біляни — Гонтівка (до млина);
- нижню — Гонтівка — Вила-Ярузькі.
Про назву річки
Є декілька версій походження назви річки. Перша із них говорить про те, що свою назву Лозова отримала від села Лозова Шаргородського району, через яке вона протікає. За іншою версією назва походить від того, що долиною річки ростуть лози, звідси і назва — Лозова. Назва села пішла від назви річки, а не навпаки. Ця версія логічніша, адже назву річки мають аж два села, які на ній розташовані, село Лозова Шаргородского района i село Лозове Ченівецького району, а берегами річка дійсно має щільні зарослі верболозів.
Притоки
Найбільші притоки: Погреби і Кадуб (праві), Тепличка (ліва). В нижній течії річка має невеликі праві притоки завдовжки до 3 км. Це два струмки в селі Лозова, струмок, який тече із села Вільне, та другий струмок і третій із села Садки.
Геологічна будова долини
В основі місцевості, якою протікає річка Лозова, лежить південно-західна частина Українського кристалічного щита. Про це свідчать численні виходи гранітів по її долині, починаючи від села Гонтівка. Одним із цікавих явищ є кварцові жили у вивітрілому граніті в селі Садки Могилів-Подільського району. На цьому прикладі яскраво прослідковується різна міцність мінералів, що є складовими частинами граніту. Польовий шпат під дією зовнішніх факторів перетворився на пісок і глину, а кварц, який стійкий проти руйнування, залишився. Гранітний шар по долині річки в багатьох місцях вкритий вапняками (с. Лозове) та пісковиком (с. Садки), є також місця залягання піску.
Протягом багатьох сотень років річка дуже сильно змінила рельєф місцевості. В результаті глибинної та площинної ерозії утворилася глибока річкова долина, порізана ярами від тимчасових водних потоків. Рельєф має яскраво виражений яружно-балковий характер.
Клімат
Клімат території, де протікає річка, помірно континентальний. Середня температура липня +25 °C ,температура січня — 3 °C . Кількість опадів 450—500 мм.
У річковій долині сформувався специфічний мікроклімат, який дещо відмінний від довколишньої місцевості. По долині часто влітку бувають тумани, а весною заморозки. Північний схил отримує більше сонячної радіації ніж південний, оскільки вони розташовані під різними кутами до сонячних променів.
Ґрунти, рослинність
Товщина ґрунтового шару в долині річки становить до 1,5 м. Тут ґрунт утворений із річкових наносів і є дуже родючим, вміст гумусу в ньому 10—15 %. На схилах долини товщина ґрунту зменшується, а в багатьох місцях на поверхню виступає материнська порода, на якій він утворився. Найбільша товщина ґрунту в селі Лозова, а вниз по течії вона поступово зменшується. Основний тип ґрунту — чорнозем. Це добре видно на незадернованих схилах ярів, які відходять від річкової долини.
Рослинний світ здебільшого змінений і створений людиною. Біля річки ростуть такі дерева: верба, вільха, клен ясенелистий, тополя. Ці дерева закріплюють береги, в таких місцях річка має завжди більшу глибину ніж там, де береги не закріплені. Класичним прикладом таких берегів служить ділянка русла річки нижче села Лозової, де по берегах ростуть велетенські столітні верби. Шкода, що з кожним роком кількість цих верб зменшується. Люди зрубують їх на паливо, або бездумно спалюють дуплисті дерева. З метою протиерозійних заходів у багатьох місцях у селі Лозова по схилах посаджені сосни, берези, акації. Насадження 30-річного віку майже наполовину втрачені внаслідок браконьєрських рубок. Крім того, по-варварськи калічать берези, збираючи із них сік кожної весни.
Природна рослинність збереглася на невеликих ділянках на правому схилі нижче села Садки. Це степові ділянки — на яких переважають злакові рослини. Круті схили долини в селі Садки зарослі кленом ясенолистим, ліщиною, бруслиною, шипшиною, грабом — вони називаються стінками (Садецька стінка). Ранньою весною в Садецькій стінці розцвітають проліски, конвалії, печіночниці, зірочники та інші квіти.
Клаптиком прадавнього степу є крутосхил на правому березі річки за 1 км від села Лозова вниз по течії. Тут росте горицвіт весняний. На цьому сонячному щовесни розцвітає бл. 1000 ніжно-жовтих квіток. Тут можна побачити сині квіти барвінку малого. На лівому схилі долини за 500 м вище села Коси на відслоненнях гранітів росте рідкісний вид папороті — воронець. Деякі скелі поросли мохами.
Характеристика долини річки
При витіканні річки із села Лозова долина має симетричні корінні береги, але чим ближче до гирла, тим більше виражається асиметрія. Правий берег стає крутішим, а лівий пологішим. Нижче села Лозова спостерігається протилежна картина. Тераси по долині річки майже зовсім не виражені. В селі Лозова біля приміщення старої школи дуже чітко видно одну терасу, яку утворила річка — це єдиний випадок, де виражена тераса в усій нижній течії.
Ширина врізу долини різна: в Лозовій становить 1—1,5 км, на межі сіл Коси і Садки — до 1 км. Глибина врізання річкової долини в рельєф наростає по течії річки, і є максимальною біля гирла, становить бл. 150 м. Основними відкладами дна є пісок, глина, мул, галька. Із них утворені острови посеред річки між Лозовою та Косами. Русло має невеликий ступінь меандрування. Найчіткіше меандри виражені в селі Лозова. В результаті їхньої дії утворюються т. зв. кручі. В народі вони мають власні назви: Кривакова круча, Зарембова круча та інші. Глибина річки біля таких круч досягає 2 і більше метрів.
Між селами Лозова та Косами на річці є декілька острівців, утворених річковими наносами. Тут же яскраво виділяються старі порожнисті русла річки з округлими валунами.
Живлення та режим річки
Максимальний рівень води в річці спостерігається навесні, під час танення снігу по долині річки. Як розповідають старожили, в таких випадках рівень води підіймався на 3—5 м і затоплювалась прибережна частина долини. Але в останні роки річка з берегів не виходить, оскільки їхня висота в селі Лозова становить 2—4 м. Річка розливається в тих місцях, де висота берега незначна; це ділянки нижче села Лозова. В 2003 році спостерігалась найбільша повінь за останні 30 років, у деяких місцях затопило городи і дорогу.
Найнижчий рівень води — взимку.
Головним джерелом живлення є дощове. Паводки на річці бувають у теплий період року, але вони різко не виражені тому, що у верхів'ї є багато ставків. На другому місці — підземне живлення. По долині від села Гонтівка до села Вила-Ярузькі є декілька десятків джерел, вода від яких стікає в річку. Є також випадки, коли джерела б'ють із дна русла.
Тепловий режим річки змінюється за сезонами. Найвища температура води 15—20 — спостерігається у липні, найнижча у січні — 0 °C. Згідно зі спостереженнями, найчистіша вода в зимовий період, наймутніша — у весняно-літній, що викликано дощами і значним .
Швидкість течії річки неоднакова на різних ділянках. У місцях, де немає виходу в руслі гранітів, течія спокійна і становить від 0,2—0,3 м/с до 1 м/с. А в місцях, де русло не може розмити гірські породи (глину і граніт), утворюються бистрини, швидкість становить 2—3 м/с. Шум від таких бистрин чути на сотні метрів від русла.
За свідченнями старожилів, у 40—50 рр. XX ст. річка замерзала на початку грудня, льодостав встановлювався аж до середини березня. В останні роки річка повністю замерзала взимку 1986—87 рр, а в інші роки крига встановлювалась не більше, як на 1—2 тижні. Товщина льоду взимку 1992—93 рр. в річці нижче села Лозова становила 20—25 см. Раніше річка була повноводнішою, глибокою тому, що всі відклади змивалися під час весняного льодоходу. Місцями крига навіть зупиняла течію річки по руслі і вона прокладала інше русло, що в сучасному рельєфі нагадує невелику заглибину, яка сполучає по прямій русло в місцях меандрів.
Іхтіофауна
Іхтіофауна водотоку не вирізняється особливим різноманіттям. У Лозовій можна нарахувати бл. 20 видів. Це такі риби як карась, короп, судак, піскар, в'юн, , білизна, марена, щука, бички, колючка, гірчак, плітка, краснопірка, йорж, окунь. Зменшення кількості видів та чисельності риб пов'язано із різким обмілінням річки в останнє десятиріччя. Раніше русло річки утворювало багато круч, глибина в яких сягала до трьох метрів. У них знаходили собі місце для життя багато риб. Тепер майже всі кручі замулилися, стає дедалі менше місць придатних для нересту. Неодноразово в річку потрапляли отрутохімікати, що спричиняло масову загибель риби. Рідкістю стали великі екземпляри риб, які не можуть заховатися в обмілілій річці. Масове браконьєрство також вплинуло на кількісне та видове різноманіття. Рибу виловлюють такими забороненими засобами, як екран, сітки, саки тощо. Останнім часом застосовують найбільш варварський метод — електровудочки. Струмом убивається все живе — від великих риб до мальків, раків, беззубок та інших мешканців екосистеми річки. Проходить руйнація ланцюгів живлення, властивих для водних організмів. Майже повністю зникли в річці раки, беззубки і такі види риб: щука, йорж, марена.
Господарське використання та проблеми
Господарське використання річки незначне. Ще на початку XX ст. в селі Лозовому був водяний млин, руїни водяного млина є в селі Коси. Працює млин лише у селі Гонтівка. Люди використовують воду для поливу городів та для інших господарських потреб.
Забруднення річки відбувалося через змив з полів мінеральних добрив та отрутохімікатів. Особливо це стало актуальним в останні роки, коли земля здана в оренду.
У Лозівській СЗШ І-ІІІ ступенів створено екологічну стежку. Однією з її зупинок є «Мала річка». Тут при проведенні екскурсій учні-екскурсоводи розповідають про красу та проблеми річки, розкривають можливі шляхи їхнього вирішення.
Джерела
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — .
- Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 323 (Лозова № 34)
- «Каталог річок України». — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 49. — (№ 707).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lozova insha nazva Gnila richka v Ukrayini v mezhah Barskogo Shargorodskogo Cherniveckogo ta chastkovo Mogiliv Podilskogo rajoniv Vinnickoyi oblasti Prava pritoka Murafi basejn Dnistra LozovaMist cherez richku Lozova v seli Lozove48 26 40 pn sh 28 01 59 sh d 48 44450000002777301 pn sh 28 03324000002777794 sh d 48 44450000002777301 28 03324000002777794Vitikbilya s PopivciGirloMurafaBasejnBasejn DnistraKrayini Ukrayina Vinnicka oblastRegionVinnicka oblastDovzhina62 kmPlosha basejnu 374 km Pritoki Pogrebi Kadub pravi Teplichka liva U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Lozova Richka Lozova v seli LozoveZagalni vidomostiDovzhina 62 km plosha basejnu 374 km Pohil richki 3 4 m km Dolina zavshirshki do 1 3 km Zaplava simetrichna yiyi peresichna shirina 100 200 m podekudi do 350 m ye zabolocheni dilyanki U verhnij techiyi ye dekilka velikih stavkiv Richka Lozova ye pritokoyu drugogo poryadku richki Dnister adzhe ti vodi yaki vona prinosit do Murafi potraplyayut do nogo RoztashuvannyaLozova bere pochatok na okolici sela Popivci Teche spershu na pivdennij shid u serednij ta nizhnij techiyi na pivden Vpadaye do Murafi pri seli Vila Yaruzki Najkrasivishoyu yiyi dilyankoyu ye nizhnya techiya vid sela Gontivki do Vil Yaruzkih Majzhe 2 3 svogo shlyahu richka prohodit cherez sela Richku mozhna rozdiliti na 3 chastini verhnyu vid vitoku do s Bilyani serednyu Bilyani Gontivka do mlina nizhnyu Gontivka Vila Yaruzki Pro nazvu richkiVihodi granitu na richci Lozovij u seli Bilyani Ye dekilka versij pohodzhennya nazvi richki Persha iz nih govorit pro te sho svoyu nazvu Lozova otrimala vid sela Lozova Shargorodskogo rajonu cherez yake vona protikaye Za inshoyu versiyeyu nazva pohodit vid togo sho dolinoyu richki rostut lozi zvidsi i nazva Lozova Nazva sela pishla vid nazvi richki a ne navpaki Cya versiya logichnisha adzhe nazvu richki mayut azh dva sela yaki na nij roztashovani selo Lozova Shargorodskogo rajona i selo Lozove Cheniveckogo rajonu a beregami richka dijsno maye shilni zarosli verboloziv PritokiNajbilshi pritoki Pogrebi i Kadub pravi Teplichka liva V nizhnij techiyi richka maye neveliki pravi pritoki zavdovzhki do 3 km Ce dva strumki v seli Lozova strumok yakij teche iz sela Vilne ta drugij strumok i tretij iz sela Sadki Geologichna budova doliniV osnovi miscevosti yakoyu protikaye richka Lozova lezhit pivdenno zahidna chastina Ukrayinskogo kristalichnogo shita Pro ce svidchat chislenni vihodi granitiv po yiyi dolini pochinayuchi vid sela Gontivka Odnim iz cikavih yavish ye kvarcovi zhili u vivitrilomu graniti v seli Sadki Mogiliv Podilskogo rajonu Na comu prikladi yaskravo proslidkovuyetsya rizna micnist mineraliv sho ye skladovimi chastinami granitu Polovij shpat pid diyeyu zovnishnih faktoriv peretvorivsya na pisok i glinu a kvarc yakij stijkij proti rujnuvannya zalishivsya Granitnij shar po dolini richki v bagatoh miscyah vkritij vapnyakami s Lozove ta piskovikom s Sadki ye takozh miscya zalyagannya pisku Richka Lozova v seli Vila Yaruzki Protyagom bagatoh soten rokiv richka duzhe silno zminila relyef miscevosti V rezultati glibinnoyi ta ploshinnoyi eroziyi utvorilasya gliboka richkova dolina porizana yarami vid timchasovih vodnih potokiv Relyef maye yaskravo virazhenij yaruzhno balkovij harakter KlimatKlimat teritoriyi de protikaye richka pomirno kontinentalnij Serednya temperatura lipnya 25 C temperatura sichnya 3 C Kilkist opadiv 450 500 mm U richkovij dolini sformuvavsya specifichnij mikroklimat yakij desho vidminnij vid dovkolishnoyi miscevosti Po dolini chasto vlitku buvayut tumani a vesnoyu zamorozki Pivnichnij shil otrimuye bilshe sonyachnoyi radiaciyi nizh pivdennij oskilki voni roztashovani pid riznimi kutami do sonyachnih promeniv Grunti roslinnistTovshina gruntovogo sharu v dolini richki stanovit do 1 5 m Tut grunt utvorenij iz richkovih nanosiv i ye duzhe rodyuchim vmist gumusu v nomu 10 15 Na shilah dolini tovshina gruntu zmenshuyetsya a v bagatoh miscyah na poverhnyu vistupaye materinska poroda na yakij vin utvorivsya Najbilsha tovshina gruntu v seli Lozova a vniz po techiyi vona postupovo zmenshuyetsya Osnovnij tip gruntu chornozem Ce dobre vidno na nezadernovanih shilah yariv yaki vidhodyat vid richkovoyi dolini Roslinnij svit zdebilshogo zminenij i stvorenij lyudinoyu Bilya richki rostut taki dereva verba vilha klen yasenelistij topolya Ci dereva zakriplyuyut beregi v takih miscyah richka maye zavzhdi bilshu glibinu nizh tam de beregi ne zakripleni Klasichnim prikladom takih beregiv sluzhit dilyanka rusla richki nizhche sela Lozovoyi de po beregah rostut veletenski stolitni verbi Shkoda sho z kozhnim rokom kilkist cih verb zmenshuyetsya Lyudi zrubuyut yih na palivo abo bezdumno spalyuyut duplisti dereva Z metoyu protierozijnih zahodiv u bagatoh miscyah u seli Lozova po shilah posadzheni sosni berezi akaciyi Nasadzhennya 30 richnogo viku majzhe napolovinu vtracheni vnaslidok brakonyerskih rubok Krim togo po varvarski kalichat berezi zbirayuchi iz nih sik kozhnoyi vesni Prirodna roslinnist zbereglasya na nevelikih dilyankah na pravomu shili nizhche sela Sadki Ce stepovi dilyanki na yakih perevazhayut zlakovi roslini Kruti shili dolini v seli Sadki zarosli klenom yasenolistim lishinoyu bruslinoyu shipshinoyu grabom voni nazivayutsya stinkami Sadecka stinka Rannoyu vesnoyu v Sadeckij stinci rozcvitayut proliski konvaliyi pechinochnici zirochniki ta inshi kviti Klaptikom pradavnogo stepu ye krutoshil na pravomu berezi richki za 1 km vid sela Lozova vniz po techiyi Tut roste goricvit vesnyanij Na comu sonyachnomu shovesni rozcvitaye bl 1000 nizhno zhovtih kvitok Tut mozhna pobachiti sini kviti barvinku malogo Na livomu shili dolini za 500 m vishe sela Kosi na vidslonennyah granitiv roste ridkisnij vid paporoti voronec Deyaki skeli porosli mohami Harakteristika dolini richkiPri vitikanni richki iz sela Lozova dolina maye simetrichni korinni beregi ale chim blizhche do girla tim bilshe virazhayetsya asimetriya Pravij bereg staye krutishim a livij pologishim Nizhche sela Lozova sposterigayetsya protilezhna kartina Terasi po dolini richki majzhe zovsim ne virazheni V seli Lozova bilya primishennya staroyi shkoli duzhe chitko vidno odnu terasu yaku utvorila richka ce yedinij vipadok de virazhena terasa v usij nizhnij techiyi Shirina vrizu dolini rizna v Lozovij stanovit 1 1 5 km na mezhi sil Kosi i Sadki do 1 km Glibina vrizannya richkovoyi dolini v relyef narostaye po techiyi richki i ye maksimalnoyu bilya girla stanovit bl 150 m Osnovnimi vidkladami dna ye pisok glina mul galka Iz nih utvoreni ostrovi posered richki mizh Lozovoyu ta Kosami Ruslo maye nevelikij stupin meandruvannya Najchitkishe meandri virazheni v seli Lozova V rezultati yihnoyi diyi utvoryuyutsya t zv kruchi V narodi voni mayut vlasni nazvi Krivakova krucha Zarembova krucha ta inshi Glibina richki bilya takih kruch dosyagaye 2 i bilshe metriv Mizh selami Lozova ta Kosami na richci ye dekilka ostrivciv utvorenih richkovimi nanosami Tut zhe yaskravo vidilyayutsya stari porozhnisti rusla richki z okruglimi valunami Zhivlennya ta rezhim richkiMaksimalnij riven vodi v richci sposterigayetsya navesni pid chas tanennya snigu po dolini richki Yak rozpovidayut starozhili v takih vipadkah riven vodi pidijmavsya na 3 5 m i zatoplyuvalas priberezhna chastina dolini Ale v ostanni roki richka z beregiv ne vihodit oskilki yihnya visota v seli Lozova stanovit 2 4 m Richka rozlivayetsya v tih miscyah de visota berega neznachna ce dilyanki nizhche sela Lozova V 2003 roci sposterigalas najbilsha povin za ostanni 30 rokiv u deyakih miscyah zatopilo gorodi i dorogu Najnizhchij riven vodi vzimku Golovnim dzherelom zhivlennya ye doshove Pavodki na richci buvayut u teplij period roku ale voni rizko ne virazheni tomu sho u verhiv yi ye bagato stavkiv Na drugomu misci pidzemne zhivlennya Po dolini vid sela Gontivka do sela Vila Yaruzki ye dekilka desyatkiv dzherel voda vid yakih stikaye v richku Ye takozh vipadki koli dzherela b yut iz dna rusla Teplovij rezhim richki zminyuyetsya za sezonami Najvisha temperatura vodi 15 20 sposterigayetsya u lipni najnizhcha u sichni 0 C Zgidno zi sposterezhennyami najchistisha voda v zimovij period najmutnisha u vesnyano litnij sho viklikano doshami i znachnim Shvidkist techiyi richki neodnakova na riznih dilyankah U miscyah de nemaye vihodu v rusli granitiv techiya spokijna i stanovit vid 0 2 0 3 m s do 1 m s A v miscyah de ruslo ne mozhe rozmiti girski porodi glinu i granit utvoryuyutsya bistrini shvidkist stanovit 2 3 m s Shum vid takih bistrin chuti na sotni metriv vid rusla Za svidchennyami starozhiliv u 40 50 rr XX st richka zamerzala na pochatku grudnya lodostav vstanovlyuvavsya azh do seredini bereznya V ostanni roki richka povnistyu zamerzala vzimku 1986 87 rr a v inshi roki kriga vstanovlyuvalas ne bilshe yak na 1 2 tizhni Tovshina lodu vzimku 1992 93 rr v richci nizhche sela Lozova stanovila 20 25 sm Ranishe richka bula povnovodnishoyu glibokoyu tomu sho vsi vidkladi zmivalisya pid chas vesnyanogo lodohodu Miscyami kriga navit zupinyala techiyu richki po rusli i vona prokladala inshe ruslo sho v suchasnomu relyefi nagaduye neveliku zaglibinu yaka spoluchaye po pryamij ruslo v miscyah meandriv IhtiofaunaIhtiofauna vodotoku ne viriznyayetsya osoblivim riznomanittyam U Lozovij mozhna narahuvati bl 20 vidiv Ce taki ribi yak karas korop sudak piskar v yun bilizna marena shuka bichki kolyuchka girchak plitka krasnopirka jorzh okun Zmenshennya kilkosti vidiv ta chiselnosti rib pov yazano iz rizkim obmilinnyam richki v ostannye desyatirichchya Ranishe ruslo richki utvoryuvalo bagato kruch glibina v yakih syagala do troh metriv U nih znahodili sobi misce dlya zhittya bagato rib Teper majzhe vsi kruchi zamulilisya staye dedali menshe misc pridatnih dlya nerestu Neodnorazovo v richku potraplyali otrutohimikati sho sprichinyalo masovu zagibel ribi Ridkistyu stali veliki ekzemplyari rib yaki ne mozhut zahovatisya v obmililij richci Masove brakonyerstvo takozh vplinulo na kilkisne ta vidove riznomanittya Ribu vilovlyuyut takimi zaboronenimi zasobami yak ekran sitki saki tosho Ostannim chasom zastosovuyut najbilsh varvarskij metod elektrovudochki Strumom ubivayetsya vse zhive vid velikih rib do malkiv rakiv bezzubok ta inshih meshkanciv ekosistemi richki Prohodit rujnaciya lancyugiv zhivlennya vlastivih dlya vodnih organizmiv Majzhe povnistyu znikli v richci raki bezzubki i taki vidi rib shuka jorzh marena Gospodarske vikoristannya ta problemiGospodarske vikoristannya richki neznachne She na pochatku XX st v seli Lozovomu buv vodyanij mlin ruyini vodyanogo mlina ye v seli Kosi Pracyuye mlin lishe u seli Gontivka Lyudi vikoristovuyut vodu dlya polivu gorodiv ta dlya inshih gospodarskih potreb Zabrudnennya richki vidbuvalosya cherez zmiv z poliv mineralnih dobriv ta otrutohimikativ Osoblivo ce stalo aktualnim v ostanni roki koli zemlya zdana v orendu U Lozivskij SZSh I III stupeniv stvoreno ekologichnu stezhku Odniyeyu z yiyi zupinok ye Mala richka Tut pri provedenni ekskursij uchni ekskursovodi rozpovidayut pro krasu ta problemi richki rozkrivayut mozhlivi shlyahi yihnogo virishennya DzherelaGeografichna enciklopediya Ukrayini u 3 t redkol O M Marinich vidpovid red ta in K 1989 1993 33 000 ekz ISBN 5 88500 015 8 Slovnik gidronimiv Ukrayini K Naukova dumka 1979 S 323 Lozova 34 Katalog richok Ukrayini K Vidavnictvo AN URSR 1957 S 49 707