Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Клен ясенели́стий (Acer negundo L.) — вид дерев роду клен родини сапіндових, що походить з Північної Америки. Традиційні українські назви також включають клен ясенолистий, клен американський, клен простий, хрущак; на Київщині зустрічається місцева назва кленчак; на Харківщині використовується назва кленок. Вид був інтродукований та натуралізувався на більшості континентів, зокрема у Південній Америці, Австралії, Новій Зеландії, Південній Африці, майже по всій Європі й в окремих частинах Азії. В Україні трапляється дуже часто та вважається дуже шкідливим інвазійним видом.
| Клен ясенелистий | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Сапіндоцвіті (Sapindales) |
| Родина: | Сапіндові (Sapindaceae) |
| Рід: | Клен (Acer) |
| Вид: | Клен ясенелистий (A. negundo) |
| Біноміальна назва | |
| Acer negundo | |
 | |
| Первинний ареал клена ясенелистого | |
В 2023 році згідно з наказом Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України № 695/39751 від 05.05.2023 включений до "Переліку чужорідних видів дерев, заборонених у відтворенні лісів", з відповідною забороною використовувати його для створення та відновлення лісів та полезахисних смуг в Україні.
Опис
Клен ясенелистий — невелике швидкоросле листопадне дерево заввишки 12–15 м (інколи до 21 м), з нерівномірною, крислатою кроною, що може набувати різноманітних форм залежно від умов місцезростання. Стовбур доволі низький, завширшки 30–60 см (інколи до 1 м). На відкритих місцях і узліссях зазвичай має декілька розлогих або навіть нахилених стовбурів, а гілки набувають плакучої форми, утворюючи, таким чином, хащі. Коли зростає поряд з іншими деревами в деревостані, стовбур рівний, розгалужується значно вище і несе високу, негусту крону. Відносно недовговічний, як правило живе не довше 60–75 років і до 30 років у вуличних посадках; максимальний вік – 100 років.
Кора тонка, тьмяно-сіра або світло-коричнева, з неглибокими переплетеними борозенками. Молоді пагони гладкі, зелені, часто з білуватим до рожевого або навіть фіолетового запушенням або восковим нальотом. Гілки гладкі, зазвичай залишаються зеленими, доволі крихкі, з вузькими листовими рубцями. Бруньки мають біле опушення; верхівкові бруньки гострі; бічні бруньки тупі, притиснуті.
На відміну від інших видів клена, листки складні, непарнопірчасті, із 3 або 5 (рідше 7) листочками. Молоді листки з обох боків повстисто-пухнасті, пізніше голі, яйцеподібні або ланцетні, 5–13 см завдовжки, 2,5–7,5 см завширшки, звичайно відтягнуто-гострокінцеві, по краю зубчасті; кінцевий листочок нерідко 3-лопатевий. Черешок завдовжки до 8 см; черешки у бічних листочків до 1 см завдовжки, і у кінцевого – до 2,5 см. Інколи трапляються і прості листки. Загалом листки варіюють за формою і часто нагадують листки ясена. Верхня частина листкової пластини має світло-зелене забарвлення, нижня – бліда, сріблясто-білого кольору. Осіннє забарвлення листя жовте. Відомі культивари з різноманітним забарвленням і формою листя.
Клен ясенелистий — дводомна рослина, тобто чоловічі та жіночі квітки розташовані на різних особинах. Квітки невеликі, блідо-жовто-зелені. Чоловічі квітки зібрані в щільні пучки, згодом квітконіжки видовжуються до 4–7 см і звисають, волосисті; чашечка їхня дрібна, до 1,5 мм завдовжки, вузькодзвоникувата, з 5 до середини зрослих листочків, волосиста; нитки тичинок волосоподібні, пиляки лінійні, 3–3,5 мм завдовжки. Жіночі квітки в рідких повислих китицях, зі зрослими лише в основі чашолистками; зав’язь спочатку волосиста, згодом оголена. Цвіте ранньою весною до розпускання листя впродовж близько 15 днів; чоловічі рослини зацвітають дещо раніше жіночих. Пилок розноситься, головним чином, вітром.
Плід — подвійна крилатка; крилатки 3—4 см завдовжки, розташовані під кутом менше 60 градусів відносно одна одної, з вузькими лінійно-ланцетними, жилкуватими гніздами. Плоди дозрівають у серпні–жовтні, часто тримаються на дереві до весни; під опадання крилатки відділяються одна від одної. Насіння без ендосперму, в 2–3 рази довше ніж ширше, помітно зморщене, має високу схожість. Вік першого плодоношення залежить від наявності ресурсів: на відкритому місці з нормальними ґрунтами він може становити 5 років, а під наметом лісу може досягати 15 років і більше. Вид має високу репродуктивну здатність. Наявність світла, очевидно, впливає на врожайність — жіночі екземпляри при нестачі світла продукують у 5 разів менше насіння, ніж рослини на відкритих місцях. Максимальну продуктивність оцінити важко: 100–500 тисяч крилаток на 1 дерево — це ще не максимальне значення.
Деревина м'яка, малоцінна й рідко використовується.
Поширення
Первинний ареал клена ясенелистого охоплює територію від півдня Канади до гір Мексики; окремі популяції трапляються в Гватемалі. На північному сході ареал обмежений штатами Нью-Джерсі і Нью-Йорк, на північному заході — крайнім півднем канадської провінції Онтаріо, на південному заході — центральним Техасом, на південному сході — центральною частиною Флориди. Вид природно відсутній на заході Північної Америки, однак трапляється вздовж Атлантичного узбережжя. Наразі ареал у Північній Америці значно розширився за рахунок самосіву від створених раніше насаджень, зокрема зараз вид поширюється у західних штатах США і натуралізувався у західних провінціях Канади від Онтаріо до Нової Шотландії. У природному ареалі спостерігається клинальна мінливість кількісних ознак плодів (із півночі на південь – зменшення розмірів і маси крилаток), що призвело до виділення в його складі щонайменше шести географічних рас. Протягом кількох століть європейці активно використовували клен ясенелистий для озеленення, і, як наслідок, станом на сьогодні вид трапляється в дикому стані майже повсюдно в Європі та в окремих частинах Азії.
Історія інтродукції
В Європу клен ясенелистий був завезений разом з іншими численними американськими рослинами в XVII столітті. Перша достовірно відома дата інтродукції – 1688 рік; тоді він був зареєстрований у саду Фулем в Англії. Пізніше клен був інтродукований у Голландії (1690 рік) і в Німеччині (1699 рік). У Польщі вперше відзначений у 1808 році.
Значно успішніше протікала інтродукція в Україні, куди насіння виду потрапило ще в 1809 році завдяки В.Н. Каразіну, який привіз його з США та Канади. Він висіяв це насіння у тому ж році в заснованому ним же Основ'янському акліматизаційному саду поблизу Харкова. Дерева, що виросли з цього насіння, відрізнялися швидким ростом і сизими від мікроскопічних волосків і специфічного нальоту пагонами. Потомство, отримане від цих дерев, висаджували в садах і парках півдня середньої смуги Росії та в Україні. У 1816 році клен ясенелистий уже ріс у Кременці, а від 1849 року відомий в Одесі. У 1865 році Графф зібрав гербарні екземпляри клена в Великоанадольському лісництві. Перша згадка про інтродукцію виду на Закарпатті датується 1898 роком, де зазначається, що клен ясенелистий входив до комплексу паркових композицій у с. Чертеж (Ужгородський район) поряд з іншими інтродукованими видами клена, відомий також з 1912 року в с. Луг (Рахівський район), де вирощувався з екзотичними лісовими культурами на експериментальних і виробничих ділянках. В Україні й у степовій зоні Росії клен ясенелистий культивують як лісову породу, а декоративні культивари широко використовувався в озелененні міських парків, садів, скверів.
Екологічні особливості
У первинному ареалі широко трапляється на заплавах і болотистих місцях, в різноманітних листяних лісах Великих рівнин. Співіснує з такими домінантами лісу як ясен пенсильванський (Fraxinus pennsylvanica), (Populus angustifolia), (Populus sargentii), (Populus tremuloides), верба (Salix spp.) і (Quercus macrocarpa). У горах Аризони і Нью-Мексико домінує в заплавних лісах.
Зимостійкий, в суворі зими річні пагони можуть частково обмерзати. Добре переносить посуху та забруднене повітря. Невибагливий до ґрунтових умов, але краще росте на родючих свіжих ґрунтах, на добре освітлених місцях.
Завдяки швидкому росту і надзвичайно високій екологічній пластичності є одним з найагресивніших дерев, які засмічують природні екосистеми лісової зони Євразії. Усюди розповсюджується , а зрубані влітку пагони діаметром 3—10 см, що лежать на землі, легко укорінюються на родючих ґрунтах. Швидкість поширення виду вітром становить 0,6—1 м/рік і до 100 м/рік водою, транспортними засобами, людиною, тваринами та птахами. В Україні вважається небезпечним інвазійним видом, інтродуцентом, що натуралізувався. Найінтенсивніше проникає у заплавні й прирічкові напівприродні та природні рослинні угруповання і сильно змінює їхню структуру та видовий склад, витісняючи місцеві деревні види, як-то ясен, в'яз, верба, тополя, і майже повністю знищуючи трав'яний покрив. Вид колонізує і величезний діапазон антропогенно змінених середовищ існування – занедбані парки, селища, занедбані орні поля, узбіччя доріг, залізничні полотна, звалища і навіть дахи будинків. Процес розселення йде порівняно швидко, оскільки в стадію плодоношення він вступає раніше, ніж більшість місцевих деревних видів. Зміна поколінь у нього відбувається також швидше, ніж у багатьох місцевих видів дерев у межах вторинного ареалу.
Методи боротьби
Найдешевший і простий спосіб – це боротьба з розповсюдженням. Перш за все потрібно заборонити застосовувати його в озелененні населених пунктів. Також допомагає хімічна обробка ґрунту навколо дорослих рослин. Багато застосовують вирубування дерев, але це дуже малоефективний спосіб й навпаки має зворотний ефект. Через те що в клена ясенелистого, крім поверхневих коренів, є ще й глибинні, викорінення дорослих особин займає дуже багато часу. Випалювати їх за принципом «фінської свічки» теж марно, зважаючи на сильну насиченість водою. Та й випалені пні на наступний рік дають багато нових пагонів. Більш ефективний метод боротьби з чагарниками – це хімічний. Він включає в себе: обприскування крон дерев і молодих чагарників; введення препаратів безпосередньо в стовбур дерев; нанесення хімічних препаратів на кору біля самої основи дерева; обприскування пнів, для запобігання появи молодих пагонів. Найкраще поєднувати методи. Восени вирубувати, а навесні проводити хімічну обробку пнів і кореневої системи.
Галерея
-
![image]()
Сіянець -
![image]()
Бруньки -
![image]()
Суцвіття -
![image]()
Крилатки -
![image]()
Листок -
![image]()
Кора дорослого дерева -
![image]()
Дерево на відкритій місцевості
Примітки
- Acer negundo // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .
- Бродович Т. М., Бродович М. М. Атлас дерев та кущів заходу України. — Львів: Вища школа, 1973. — 240 с.
- . CABI. Архів оригіналу за 12 Липня 2020. Процитовано 7 березня 2020.
- Карта поширення Acer negundo L. в Україні. urkbin.com. Процитовано 7 березня 2020.
- (PDF). dspace.nbuv.gov.ua. Вісник НАН України (10). 2017. ISSN 1027-3239. Архів оригіналу (PDF) за 15 Квітня 2018. Процитовано 15 Квітня 2018.
- Міндовкілля затвердило перелік чужорідних видів дерев, заборонених у відтворенні лісів. 05.05.2023, 15:10
- У лісах України заборонили садити 13 видів дерев-чужинців. 06.05.2023, 10:15
- Mędrzycki, P. (2002). Inwazja amerykańskiego klonu Acer negundo L. a użytkowanie ziemi w Puszczy Białowieskiej. [The invasion of an American maple, Acer negundo L. and the land use in the Białowieża Forest] (PhD). Faculty of Biology, Warsaw University.
- Виноградова, Ю.К. (2006). Формирование вторичного ареала и изменчивость инвазионных популяций клена ясенелистного (Acer negundo L.). Бюлл. Гл. бот. сада (190): 25—47.
- Kowarik, I. (1992). Einführung und Ausbreitung nichteinheimischer Gehölzarten in Berlin und Brandenburg und ihre Folgen für Flora und Vegetation. Ein Modell fur die Freitsetzun gentechnisch veranderter Organismen. Verhandlung des Botanischen Vereins von Berlin und Brandenburg. 3: 1—188.
- Кохно, Н.А. (1970). Итоги и теоретические основы интродукции на Украине видов рода клен (дисс. докт. биол. наук). Киев.
{{}}: Cite має пусті невідомі параметри:|1=та|2=() - Фодор, С.С. (1951). К вопросу об изучении екзотов Закарпатья. Наукові записки Ужгородського державного університету. 6: 68—87.
- Фодор, С.С. (1974). Флора Закарпаття. Львів: Вища школа.
- Вихор, Б.І.; Проць, Б.Г. (2013). Клен ясенелистий (Acer negundo L.) на Закарпатті: екологія, поширення та вплив на довкілля. Біологічні студії. 7 (2): 119—130.
- Протопопова, В.В. та ін. (2010). Види трансформери у флорі Буковинського Передкарпаття. Український ботанічний журнал. 67 (6): 852—864.
{{}}: Явне використання «та ін.» у:|first1=()
Посилання
- Клен ясенелистий [ 7 Липня 2015 у Wayback Machine.]
- Клен ясенелистий в Україні
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Klen yaseneli stij Acer negundo L vid derev rodu klen rodini sapindovih sho pohodit z Pivnichnoyi Ameriki Tradicijni ukrayinski nazvi takozh vklyuchayut klen yasenolistij klen amerikanskij klen prostij hrushak na Kiyivshini zustrichayetsya misceva nazva klenchak na Harkivshini vikoristovuyetsya nazva klenok Vid buv introdukovanij ta naturalizuvavsya na bilshosti kontinentiv zokrema u Pivdennij Americi Avstraliyi Novij Zelandiyi Pivdennij Africi majzhe po vsij Yevropi j v okremih chastinah Aziyi V Ukrayini traplyayetsya duzhe chasto ta vvazhayetsya duzhe shkidlivim invazijnim vidom Klen yasenelistijOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaCarstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Klada Rozidi Rosids Poryadok Sapindocviti Sapindales Rodina Sapindovi Sapindaceae Rid Klen Acer Vid Klen yasenelistij A negundo Binomialna nazvaAcer negundo L 1753Pervinnij areal klena yasenelistogo V 2023 roci zgidno z nakazom Ministra zahistu dovkillya ta prirodnih resursiv Ukrayini 695 39751 vid 05 05 2023 vklyuchenij do Pereliku chuzhoridnih vidiv derev zaboronenih u vidtvorenni lisiv z vidpovidnoyu zaboronoyu vikoristovuvati jogo dlya stvorennya ta vidnovlennya lisiv ta polezahisnih smug v Ukrayini OpisZhinochi kvitki Klen yasenelistij nevelike shvidkorosle listopadne derevo zavvishki 12 15 m inkoli do 21 m z nerivnomirnoyu krislatoyu kronoyu sho mozhe nabuvati riznomanitnih form zalezhno vid umov miscezrostannya Stovbur dovoli nizkij zavshirshki 30 60 sm inkoli do 1 m Na vidkritih miscyah i uzlissyah zazvichaj maye dekilka rozlogih abo navit nahilenih stovburiv a gilki nabuvayut plakuchoyi formi utvoryuyuchi takim chinom hashi Koli zrostaye poryad z inshimi derevami v derevostani stovbur rivnij rozgaluzhuyetsya znachno vishe i nese visoku negustu kronu Vidnosno nedovgovichnij yak pravilo zhive ne dovshe 60 75 rokiv i do 30 rokiv u vulichnih posadkah maksimalnij vik 100 rokiv Kora tonka tmyano sira abo svitlo korichneva z neglibokimi perepletenimi borozenkami Molodi pagoni gladki zeleni chasto z biluvatim do rozhevogo abo navit fioletovogo zapushennyam abo voskovim nalotom Gilki gladki zazvichaj zalishayutsya zelenimi dovoli krihki z vuzkimi listovimi rubcyami Brunki mayut bile opushennya verhivkovi brunki gostri bichni brunki tupi pritisnuti Na vidminu vid inshih vidiv klena listki skladni neparnopirchasti iz 3 abo 5 ridshe 7 listochkami Molodi listki z oboh bokiv povstisto puhnasti piznishe goli yajcepodibni abo lancetni 5 13 sm zavdovzhki 2 5 7 5 sm zavshirshki zvichajno vidtyagnuto gostrokincevi po krayu zubchasti kincevij listochok neridko 3 lopatevij Chereshok zavdovzhki do 8 sm chereshki u bichnih listochkiv do 1 sm zavdovzhki i u kincevogo do 2 5 sm Inkoli traplyayutsya i prosti listki Zagalom listki variyuyut za formoyu i chasto nagaduyut listki yasena Verhnya chastina listkovoyi plastini maye svitlo zelene zabarvlennya nizhnya blida sriblyasto bilogo koloru Osinnye zabarvlennya listya zhovte Vidomi kultivari z riznomanitnim zabarvlennyam i formoyu listya Klen yasenelistij dvodomna roslina tobto cholovichi ta zhinochi kvitki roztashovani na riznih osobinah Kvitki neveliki blido zhovto zeleni Cholovichi kvitki zibrani v shilni puchki zgodom kvitkonizhki vidovzhuyutsya do 4 7 sm i zvisayut volosisti chashechka yihnya dribna do 1 5 mm zavdovzhki vuzkodzvonikuvata z 5 do seredini zroslih listochkiv volosista nitki tichinok volosopodibni pilyaki linijni 3 3 5 mm zavdovzhki Zhinochi kvitki v ridkih povislih kiticyah zi zroslimi lishe v osnovi chasholistkami zav yaz spochatku volosista zgodom ogolena Cvite rannoyu vesnoyu do rozpuskannya listya vprodovzh blizko 15 dniv cholovichi roslini zacvitayut desho ranishe zhinochih Pilok roznositsya golovnim chinom vitrom Plid podvijna krilatka krilatki 3 4 sm zavdovzhki roztashovani pid kutom menshe 60 gradusiv vidnosno odna odnoyi z vuzkimi linijno lancetnimi zhilkuvatimi gnizdami Plodi dozrivayut u serpni zhovtni chasto trimayutsya na derevi do vesni pid opadannya krilatki viddilyayutsya odna vid odnoyi Nasinnya bez endospermu v 2 3 razi dovshe nizh shirshe pomitno zmorshene maye visoku shozhist Vik pershogo plodonoshennya zalezhit vid nayavnosti resursiv na vidkritomu misci z normalnimi gruntami vin mozhe stanoviti 5 rokiv a pid nametom lisu mozhe dosyagati 15 rokiv i bilshe Vid maye visoku reproduktivnu zdatnist Nayavnist svitla ochevidno vplivaye na vrozhajnist zhinochi ekzemplyari pri nestachi svitla produkuyut u 5 raziv menshe nasinnya nizh roslini na vidkritih miscyah Maksimalnu produktivnist ociniti vazhko 100 500 tisyach krilatok na 1 derevo ce she ne maksimalne znachennya Derevina m yaka malocinna j ridko vikoristovuyetsya PoshirennyaPervinnij areal klena yasenelistogo ohoplyuye teritoriyu vid pivdnya Kanadi do gir Meksiki okremi populyaciyi traplyayutsya v Gvatemali Na pivnichnomu shodi areal obmezhenij shtatami Nyu Dzhersi i Nyu Jork na pivnichnomu zahodi krajnim pivdnem kanadskoyi provinciyi Ontario na pivdennomu zahodi centralnim Tehasom na pivdennomu shodi centralnoyu chastinoyu Floridi Vid prirodno vidsutnij na zahodi Pivnichnoyi Ameriki odnak traplyayetsya vzdovzh Atlantichnogo uzberezhzhya Narazi areal u Pivnichnij Americi znachno rozshirivsya za rahunok samosivu vid stvorenih ranishe nasadzhen zokrema zaraz vid poshiryuyetsya u zahidnih shtatah SShA i naturalizuvavsya u zahidnih provinciyah Kanadi vid Ontario do Novoyi Shotlandiyi U prirodnomu areali sposterigayetsya klinalna minlivist kilkisnih oznak plodiv iz pivnochi na pivden zmenshennya rozmiriv i masi krilatok sho prizvelo do vidilennya v jogo skladi shonajmenshe shesti geografichnih ras Protyagom kilkoh stolit yevropejci aktivno vikoristovuvali klen yasenelistij dlya ozelenennya i yak naslidok stanom na sogodni vid traplyayetsya v dikomu stani majzhe povsyudno v Yevropi ta v okremih chastinah Aziyi Istoriya introdukciyiV Yevropu klen yasenelistij buv zavezenij razom z inshimi chislennimi amerikanskimi roslinami v XVII stolitti Persha dostovirno vidoma data introdukciyi 1688 rik todi vin buv zareyestrovanij u sadu Fulem v Angliyi Piznishe klen buv introdukovanij u Gollandiyi 1690 rik i v Nimechchini 1699 rik U Polshi vpershe vidznachenij u 1808 roci Znachno uspishnishe protikala introdukciya v Ukrayini kudi nasinnya vidu potrapilo she v 1809 roci zavdyaki V N Karazinu yakij priviz jogo z SShA ta Kanadi Vin visiyav ce nasinnya u tomu zh roci v zasnovanomu nim zhe Osnov yanskomu aklimatizacijnomu sadu poblizu Harkova Dereva sho virosli z cogo nasinnya vidriznyalisya shvidkim rostom i sizimi vid mikroskopichnih voloskiv i specifichnogo nalotu pagonami Potomstvo otrimane vid cih derev visadzhuvali v sadah i parkah pivdnya serednoyi smugi Rosiyi ta v Ukrayini U 1816 roci klen yasenelistij uzhe ris u Kremenci a vid 1849 roku vidomij v Odesi U 1865 roci Graff zibrav gerbarni ekzemplyari klena v Velikoanadolskomu lisnictvi Persha zgadka pro introdukciyu vidu na Zakarpatti datuyetsya 1898 rokom de zaznachayetsya sho klen yasenelistij vhodiv do kompleksu parkovih kompozicij u s Chertezh Uzhgorodskij rajon poryad z inshimi introdukovanimi vidami klena vidomij takozh z 1912 roku v s Lug Rahivskij rajon de viroshuvavsya z ekzotichnimi lisovimi kulturami na eksperimentalnih i virobnichih dilyankah V Ukrayini j u stepovij zoni Rosiyi klen yasenelistij kultivuyut yak lisovu porodu a dekorativni kultivari shiroko vikoristovuvavsya v ozelenenni miskih parkiv sadiv skveriv Ekologichni osoblivostiU pervinnomu areali shiroko traplyayetsya na zaplavah i bolotistih miscyah v riznomanitnih listyanih lisah Velikih rivnin Spivisnuye z takimi dominantami lisu yak yasen pensilvanskij Fraxinus pennsylvanica Populus angustifolia Populus sargentii Populus tremuloides verba Salix spp i Quercus macrocarpa U gorah Arizoni i Nyu Meksiko dominuye v zaplavnih lisah Zimostijkij v suvori zimi richni pagoni mozhut chastkovo obmerzati Dobre perenosit posuhu ta zabrudnene povitrya Nevibaglivij do gruntovih umov ale krashe roste na rodyuchih svizhih gruntah na dobre osvitlenih miscyah Zavdyaki shvidkomu rostu i nadzvichajno visokij ekologichnij plastichnosti ye odnim z najagresivnishih derev yaki zasmichuyut prirodni ekosistemi lisovoyi zoni Yevraziyi Usyudi rozpovsyudzhuyetsya a zrubani vlitku pagoni diametrom 3 10 sm sho lezhat na zemli legko ukorinyuyutsya na rodyuchih gruntah Shvidkist poshirennya vidu vitrom stanovit 0 6 1 m rik i do 100 m rik vodoyu transportnimi zasobami lyudinoyu tvarinami ta ptahami V Ukrayini vvazhayetsya nebezpechnim invazijnim vidom introducentom sho naturalizuvavsya Najintensivnishe pronikaye u zaplavni j pririchkovi napivprirodni ta prirodni roslinni ugrupovannya i silno zminyuye yihnyu strukturu ta vidovij sklad vitisnyayuchi miscevi derevni vidi yak to yasen v yaz verba topolya i majzhe povnistyu znishuyuchi trav yanij pokriv Vid kolonizuye i velicheznij diapazon antropogenno zminenih seredovish isnuvannya zanedbani parki selisha zanedbani orni polya uzbichchya dorig zaliznichni polotna zvalisha i navit dahi budinkiv Proces rozselennya jde porivnyano shvidko oskilki v stadiyu plodonoshennya vin vstupaye ranishe nizh bilshist miscevih derevnih vidiv Zmina pokolin u nogo vidbuvayetsya takozh shvidshe nizh u bagatoh miscevih vidiv derev u mezhah vtorinnogo arealu Metodi borotbiNajdeshevshij i prostij sposib ce borotba z rozpovsyudzhennyam Persh za vse potribno zaboroniti zastosovuvati jogo v ozelenenni naselenih punktiv Takozh dopomagaye himichna obrobka gruntu navkolo doroslih roslin Bagato zastosovuyut virubuvannya derev ale ce duzhe maloefektivnij sposib j navpaki maye zvorotnij efekt Cherez te sho v klena yasenelistogo krim poverhnevih koreniv ye she j glibinni vikorinennya doroslih osobin zajmaye duzhe bagato chasu Vipalyuvati yih za principom finskoyi svichki tezh marno zvazhayuchi na silnu nasichenist vodoyu Ta j vipaleni pni na nastupnij rik dayut bagato novih pagoniv Bilsh efektivnij metod borotbi z chagarnikami ce himichnij Vin vklyuchaye v sebe obpriskuvannya kron derev i molodih chagarnikiv vvedennya preparativ bezposeredno v stovbur derev nanesennya himichnih preparativ na koru bilya samoyi osnovi dereva obpriskuvannya pniv dlya zapobigannya poyavi molodih pagoniv Najkrashe poyednuvati metodi Voseni virubuvati a navesni provoditi himichnu obrobku pniv i korenevoyi sistemi GalereyaSiyanec Brunki Sucvittya Krilatki Listok Kora doroslogo dereva Derevo na vidkritij miscevostiPrimitkiAcer negundo Slovnik ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin Yu Kobiv Kiyiv Naukova dumka 2004 800 s Slovniki Ukrayini ISBN 966 00 0355 2 Brodovich T M Brodovich M M Atlas derev ta kushiv zahodu Ukrayini Lviv Visha shkola 1973 240 s CABI Arhiv originalu za 12 Lipnya 2020 Procitovano 7 bereznya 2020 Karta poshirennya Acer negundo L v Ukrayini urkbin com Procitovano 7 bereznya 2020 PDF dspace nbuv gov ua Visnik NAN Ukrayini 10 2017 ISSN 1027 3239 Arhiv originalu PDF za 15 Kvitnya 2018 Procitovano 15 Kvitnya 2018 Mindovkillya zatverdilo perelik chuzhoridnih vidiv derev zaboronenih u vidtvorenni lisiv 05 05 2023 15 10 U lisah Ukrayini zaboronili saditi 13 vidiv derev chuzhinciv 06 05 2023 10 15 Medrzycki P 2002 Inwazja amerykanskiego klonu Acer negundo L a uzytkowanie ziemi w Puszczy Bialowieskiej The invasion of an American maple Acer negundo L and the land use in the Bialowieza Forest PhD Faculty of Biology Warsaw University Vinogradova Yu K 2006 Formirovanie vtorichnogo areala i izmenchivost invazionnyh populyacij klena yasenelistnogo Acer negundo L Byull Gl bot sada 190 25 47 Kowarik I 1992 Einfuhrung und Ausbreitung nichteinheimischer Geholzarten in Berlin und Brandenburg und ihre Folgen fur Flora und Vegetation Ein Modell fur die Freitsetzun gentechnisch veranderter Organismen Verhandlung des Botanischen Vereins von Berlin und Brandenburg 3 1 188 Kohno N A 1970 Itogi i teoreticheskie osnovy introdukcii na Ukraine vidov roda klen diss dokt biol nauk Kiev a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite thesis title Shablon Cite thesis cite thesis a Cite maye pusti nevidomi parametri 1 ta 2 dovidka Fodor S S 1951 K voprosu ob izuchenii ekzotov Zakarpatya Naukovi zapiski Uzhgorodskogo derzhavnogo universitetu 6 68 87 Fodor S S 1974 Flora Zakarpattya Lviv Visha shkola Vihor B I Proc B G 2013 Klen yasenelistij Acer negundo L na Zakarpatti ekologiya poshirennya ta vpliv na dovkillya Biologichni studiyi 7 2 119 130 Protopopova V V ta in 2010 Vidi transformeri u flori Bukovinskogo Peredkarpattya Ukrayinskij botanichnij zhurnal 67 6 852 864 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Yavne vikoristannya ta in u first1 dovidka PosilannyaKlen yasenelistij 7 Lipnya 2015 u Wayback Machine Klen yasenelistij v Ukrayini