Левицький Микола-Стефан

Микола-Стефан Леви́цький (нар. 1870, Східна Галичина — пом. 1 серпня 1944, Варшава) — український і польський оперний співак (тенор) і режисер, педагог.

Левицький Микола-Стефан
Зображення
Основна інформація
Дата народження	1870
Місце народження	Східна Галичина
Дата смерті	1 серпня 1944(1944-08-01)
Місце смерті	Варшава, Польська Народна Республіка
Професії	співак, режисер, педагог
Вчителі	Висоцький Валерій

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Левицький.

Біографія

Народився у 1870 році на Східній Галичині (нині Україна). Влітку 1889 року, брав участь у музично-декламаційній експедиції львівських студентів по Галичині, яку очолював Остап Нижанківський. Упродовж 1890—1894 років навчався у Консерваторії Галицького музичного товариства у Львові, у класі Валерія Висоцького. Під час навчання у 1892 році виступав у музичних виставах театру товариства «Руської бесіди». Одночасно протягом 1892—1898 років був членом хору і соліст ом львівського «Бояна», в якому у 1895 році разом із Соломією Крушельницькою вперше виконали кантату Генрика Топольницького «Хустина».

Як оперний співак дебютував 1894 року у львівському Міському театрі партією Турідду в опері «Сільська честь» П'єтро Масканьї. У 1895 році удосконалював спів у Мілані. Упродовж 1895—1898 років був солістом Львівської, у 1898—1899 роках — Варшавської опер, у 1899—1901 роках виступав у театрах Італії.

Упродовж 1902—1915 років знову соліст Варшавської опери, одночасно у 1908—1915 роках там же оперний режисер. У 1915—1923 роках — режисер Тифліської опери. У першій половині 1920-х років вів курс сценічної майстерності у Консерва­торії Польського музичного товариства у Львові, одночасно у 1923—1927 роках — режисер Львівської опери. У 1932—1933 роках знову працював режисером у Варшавшавській опері. Помер у Варшаві 1 серпня 1944 року.

Творчість

Виконав партії

• Йонтек («Галька» Станіслава Монюшка);
• Рудольф («Богема» Джакомо Пуччині);
• Ленський, Герман («Євгеній Онєгін», «Пікова дама» Петра Чайковського);
• Альмавіва («Севільський цирульник» Джоаккіно Россіні);
• Річард, Альфред («Бал-маска­рад», «Травіата» Джузеппе Верді);
• Хозе («Кармен» Жоржа Бізе).

Поставив опери

• «Іоланта» Петра Чайковського;
• «Весілля Фігаро» Вольфганга Амадя Моцарта;
• «Летючий голландець», «Нюрнберзькі мейстерзінгери», «Валькірія» Ріхарда Ваґ­нера;
• «Паяци» Руджеро Леонкавалло;
• «Богема», «Турандот» Джакомо Пуччині;
• Жуля Массне.

У концертному репертуарі були твори на слова Тараса Шев­ченка, романси Остапа Нижанківського («Минули літа молодії»), Миколи Лисенка («Зацвіла в долині червона калина»), Дениса Січинсько­го («Один у другого питаєм»), українські народні пісні.

Література

• Левицький Микола // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 354. — . [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
• І. М. Лисенко. Левицький Микола // Словник співаків України. Київ. 1997, сторінка 168 [ 31 березня 2022 у Wayback Machine.];
• М. М. Зубеляк. Левицький Микола-Стефан // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. — Т. 16 : Куз — Лев. — 712 с. — .