Пері́од Дзьóмон (яп. 縄文時代, じょうもんじだい, МФА: [d͡ʑomoɴ d͡ʑidai̯]) — період в історії Японії. Тривав з 11 тисячоліття до середини 1 тисячоліття до Р. Х. За археологічною періодизацією історії країн відповідає мезоліту і неоліту. Протягом цього періоду на Японському архіпелазі домінувала культура Дзьомон (яп. 縄文文化, じょうもんぶんか, МФА: [d͡ʑomoɴ bunka]) або Культура шнурової кераміки.
Період Дзьомон | |
Названо на честь | Кераміка Джьомон |
---|---|
Країна | Японія |
Місце розташування | Японський архіпелаг |
Попередник | Палеоліт Японії |
Наступник | Період Яйой[1] і d |
Час/дата початку | 13 тисячоліття до н. е. |
Час/дата закінчення | 400 до н. е. |
Період Дзьомон у Вікісховищі |
Короткі відомості
Епоха, протягом якої в Японії використовувалася шнурована кераміка, називається періодом шнурової кераміки або періодом Дзьомон. Культуру цього періоду називають культурою шнурової кераміки або культурою Дзьомон. Від докерамічної палеолітичної епохи період Дзьомон відрізняється появою кераміки, а також луку зі стрілами. Питання про японське або іноземне походження дзьомонівської кераміки залишається відкритим.
Лук і стріли прийшли на заміну палеолітичному спису. Вони були першою механічною зброєю людини. Поява луку змінила спосіб полювання і підвищила його ефективність на малих тварин. Кераміка ж виникла в результаті усвідомлення людиною хімічної мінливості речовин. М'яка і пластична глина під час тривалого опалювання перетворювалася в твердий посуд. Завдяки кераміці люди навчилися варити і тушкувати їжу. Це сприяло збагаченню раціону новими продуктами та покращенню якості харчування.
Станом на 1994 рік, найдавнішим керамічним виробом на території Японії вважався «глечик з квасолеподібним орнаментом», знайдений в печері монастиря Сенпуку (Сасебо, Наґасакі) і датований 11 тисячоліттям до Р. Х. Від цієї часової точки відраховують початок періоду Дзьомон, що тривав 10 тисяч років. В цю епоху культура виготовлення кераміки поширилися по всьому Японському архіпелагу — від Хоккайдо до Рюкю. На тлі інших неолітичних керамічних культур стародавнього світу ця культура була унікальною для Японії.
Дзьомонівській кераміці притаманна локальна диференціація, схожість стилів та часова тяглість. Тобто, вона поділяється на декілька регіональних типів, що розвивалися еволюційним шляхом і мали подібні між собою орнаментальні мотиви. Найбільші відмінності в японській неолітичній кераміці спостерігаються у виробах Західної і Східної Японії. В свою чергу, в східнояпонській кераміці періоду Дзьомон виділяють Північно-східний та Кантоський типи. Останній також поділяється на ряд локальних підтипів. Незважаючи на регіональні відмінності, усі типи кераміки Дзьомон мають спільні риси, що дозволяє говорити про існування на островах єдиної археологічної культури.
Точна кількість стоянок періоду Дзьомон невідома. Станом на 1994 рік їх приблизна кількість становила 100 тисяч. Це може свідчити про відносно високу для неолітичних суспільств густоту населення Японського архіпелагу. До 1990-х років більшість стоянок знаходилась у Східній Японії, проте завдяки роботі західнояпонських археологів різниця в кількості стоянок між Заходом і Сходом скоротилася. На думку японського етнолога населення Японії на початку періоду Дзьомон становило 20 тисяч осіб, в середній фазі — 260 тисяч осіб, а наприкінці періоду — 76 тисяч осіб.
Періодизація
Для періоду Дзьомон використовується археологічна періодизація. Вона базується типологізації керамічних пам'яток, вік яких визначається радіовуглецевим методом. За цим методом період Дзьомон поділяють на 6 великих часових відрізків:
Періодизація періоду Дзьомон | ||||||||||||||||||
зародкова доба | 草創期, そうそうき, сосокі | близько 11 000 — 7 500 років до Р. Х. | ||||||||||||||||
початкова доба | 早期, そうき, сокі | близько 7 500 — 4 000 років до Р. Х. | ||||||||||||||||
рання доба | 前期, ぜんき, дзенкі | близько 4 000 — 3 000 років до Р. Х. | ||||||||||||||||
середня доба | 中期, ちゅうき, чюкі | близько 3 000 — 2 000 років до Р. Х. | ||||||||||||||||
пізня доба | 後期, こうき, кокі | близько 2 000 — 1 000 років до Р. Х. | ||||||||||||||||
кінцева доба | 晩期, ばんき, банкі | близько 1 000 — 500 років до Р. Х. |
Окрім цієї загальноприйнятої періодизації існують інші варіанти. Переший передбачає поділ періоду Дзьомон на дві доби — ранню і пізню, межею для яких виступає 3 — 2 тисячоліття до Р. Х. У другому варіанті періодизації виділяється чотири часові фази: становлення (11 — 4 тисячоліття до Р. Х.), розвитку (4 — середини 2 тисячоліття до Р. Х.), зрілості (кінця 2 тисячоліття — початку 1 тисячоліття) та кінця (середина 1 тисячоліття). Поряд із загальними періодизаціями існують локальні, які враховують особливості розвитку джьомонівської кераміки лише у певних регіонах.
Суспільство
Пращури носіїв культури Дзьомон прибули до Японського архіпелагу у пізньому палеоліті. Питання їхньої генези є дискусійним в історіографії. З кінця 20 століття обстоюються теорії північноазійського та південноазійського походження джьомонівців. Їхніми прямими нащадками вважають айнів, рюкюсців та північно-східних яматосців.
Господарство
Господарчу основу японського суспільства періоду Дзьомон складали полювання, рибальство і збирання рослинних продуктів. Існують припущення, що неолітичне населення архіпелагу знало примітивне підсічно-вогневе землеробство, а також змогло одомашнювати диких кабанів.
На полюванні джьомонівці найчастіше використовували прості луки. Археологи знаходять рештки цієї зброї переважно у торф'яних шарах стоянок, розміщених у болотистих низинах. На 1994 рік вчені виявили лише 30 повністю уцілілих луків. Вони виготовлялися, як правило, з головчасто-тисових видів дерев і покривалися чорним лаком. Вістря стріл майструвалися з твердого каменю обсидіану. На відміну від луку, спис вживали рідко. Рештки списів часто виявляють на Хоккайдо і Північно-східному регіоні, проте вони є рідкістю для регіону Канто. У Західній Японії списи майже не зустрічаються. Крім зброї на полюванні також використовувалися собаки і вовчі ями. Найчастіше мешканці Японського архіпелагу полювали на кабанів, оленів, диких качок та фазанів.
Рибу і морські продукти джьомонівці вудили, гарпунили або виловлювали рибацькими сітками. З мушлевих насипів, тогочасних смітників, вчені знаходять вудильні гачки, вістря малих і великих гарпунів, рибацькі плавці та грузики. Більшість цих знарядь виготовлені з кістки оленя. Їх виявляють переважно у стоянках, розташованих на річкових і морських узбережжях. Ці знаряддя використовувалися в певні пори року і були орієнтовані на певні види риб: бонітів, червоних пагрів, морських судаків та різні види мушлевих. Вудки і гарпуни були індивідуальними знаряддями, а сітки — колективними. Особливого розвитку рибальство набуло після середньої епохи періоду Дзьомон.
Збиральництво відігравало в господарському житті джьомонівців провідну роль. Продукти рослинного походження активно вживалися в їжу вже з ранньої епохи періоду Дзьомон. Більшість з них складали тверді плоди дерев, такі як каштани, горіхи та жолуді, і бульби — батат та діоскорея. Їх збирали восени у великих кількостях і складали у плетені з лози кошики. З жолудів виготовляли борошно на примітивних жорнах і випікали хліб. Частину продуктів зберігали на зиму в неглибоких декількох 1-метрових ямах, які знаходилися в межах поселень. Доказами існування таких ям є стоянки середньої епохи Саканошіта (Аріта, Саґа) та кінцевої епохи Мінамі-Ґатамаеіке (Санйо, Окаяма). Окрім твердих плодів джьомонівці споживали водяні горіхи, актінідії, плоди сапіндусів і афанантів, японський дерен, виноград, свидину. Зерна цих рослин були знайдені поруч із запасами твердих плодів на стоянці Торіхама (Вакаса, Фукуй). Ймовірно, джьомонівці займалися примітивним сільським господарством, про що свідчать виявлені на місцях їхніх поселень рештки сільськогосподарських культур — гарбузів-горлянок та золотистої квасолі. Вони також збирали китайську кропиву та корпиву тунберга, з якої виготовляли волокно для одягу.
Житло
Протягом усього періоду Дзьомон мешканці Японського архіпелагу мешкали у землянках і напівземлянках, традиційних житлах докерамічної доби. Житло було заглибленим у землю, мало земляні стіни і підлогу, а також каркас з деревних стовпів, який підтримував дах з шкір тварин, трави та хмизу. Дзьомонівські землянки різнилися за регіонами. Найбільше їх знаходять у Східній Японії; менше — у Західній.
Житла початкової доби мали просту конструкцію. Вони поділялися на прямокутні або круглі у плані. Центром житла було вогнище, яке мало декілька типів: земляне, глечикове і кам'яне. Перше виготовляли шляхом простого викопування неглибокої ямки в підлозі, в якій де палили хмиз і дрова; друге майстрували з нижньої частини горщика, яку вкопували у підлогу; третє споруджували з гальки або малих камінців, якими обкладали місце для багаття. Житла регіонів Тохоку та Хокуріку цієї епохи відрізнялися від решти японських аналогів великими розмірами. Починаючи з середньої епохи вони мали складну конструкцію, що передбачала використання декількох вогнищ в одній оселі.
стоянка Шімідзука (Хамамацу, Шідзуока) | стоянка Уенохара (Кірішіма, Каґошіма) | стоянка Санно-какої (Куріхара, Міяґі) | стоянка Саннай-Маруяма (Аоморі, Аоморі) |
Житло джьомонівців було не лише місцем відпочинку, а й простором, тісно пов'язаним із їхніми світоглядом і віруваннями. Після 3 тисячоліття до Р. Х. з'явився звичай заривати при вході до землянки, що форми малого коридору, непошкоджені керамічні глеки або горщики. Припускають, що в них складала молочні зуби або плаценту новонароджених. В деяких оселях розміщували кам'яні фалічні палиці або ритуальні кам'яні помости. В Центральній Японії та регіоні Канто існували землянки із вимощеною пласким каменем підлогою.
Середньостатистична площа джьомонівського житла становила 20 — 30 м². Зазвичай, в ньому проживала одна сім'я від 5 осіб і більше. Доказом такої кількості мешканців служить знахідка на стоянці Убаяма (Ітікава, Тіба), де була виявлено поховання родини в землянці — два чоловіки, дві жінки і одна дитина.
Існували також великі будівлі, які знаходять у Північній та Північно-центральній Японії. Зокрема, на стоянці Фудодо (Асахі, Тояма) дослідники розкопали землянку, що мала чотири вогнища і в плані нагадувала еліпс довжиною 17 м і радіусом 8 м. На стоянці ж Суґісавадай (Ношіро, Акіта) було виявлено землянку такої ж форми, довжиною 31 м і радіусом 8,8 м. Точне призначення цих великих будівель невідоме. Гіпотетично вони могли виконувати роль місця зборів, комори або колективної майстерні.
Поселення
Декілька жител утворювали поселення. В початкову епоху періоду Дзьомон воно складалося з 2 − 3 землянок. В ранній епосі кількість осель збільшилася, що дає підстави говорити про поступовий перехід джьомонівців до осілого способу життя. Житла споруджували довкола площі на приблизно однаковій відстані. Ця площа була центром громадського і релігійного життя поселення.
В історіографії такий тип послень називають «круглим» або «підковоподібним». Вони були традиційними на всій території Японського архіпелагу починаючи з середньої епохи періоду Дзьомон. Невідомо, чи були поселення тимчасовими або постійними, проте відомо, що їхні мешканці проживали в них тривалий час. Про це свідчить тяглість керамічних культурних стилів поселення, а також нашарування поселень раннього періоду на поселення пізнього.
Окрім житлових споруд до складу поселення входили так звані «будівлі на підпорах». Фундамент цих споруд нагадував прямокутник, еліпс або шестикутник. Вони не мали земляних стін, підлоги і вогнища і знаходилися на стовпах-підпорах. Ширина цих будівель коливалася в межах 5 — 15 м. Вони були найбільшими спорудами на зразок великих землянок північнояпонського типу. Призначення «будівель на підпорах» невідоме.
Окрім осілих поселень археологи також знаходять поселення, які не мали осель і нагадують тимчасові табори.
Поховання
Мешканці Японії періоду Дзьомон, зазвичай, ховали небіжчиків у мушлевих насипах. Ці насипи виконували одночасно роль смітника і кладовища, і знаходилися поруч із житлами дзьомонвіців. За результатами археологічних досліджень на один насип початкової доби припадало 1-2 поховання, а на аналогічний насип пізньої доби — понад 30. В 1 тисячолітті до Р. Х. з'явилися великі цвинтарі, як в мушлевому насипі на стоянці Йошіґо (Тахара, Айті), де було знайдено понад 300 кістяків. Матеріали поховань свідчать про перехід джьомонівців від кочового до осілого способу життя, а також про поступове зростання населення стародавньої Японії.
Більшість джьомонівських поховань належать до : руки і ноги померлого згинали так, що його тіло нагадувало ембріон, поміщали в яму без труни і закопували. Відомі також окремі випадки , які набули поширення з 3 тисячоліття до Р. Х.. Починаючи з кінцевої доби, поряд із похованням з'явився звичай спалювання мертвих: обпалені кістки кінцівок померлого складали у прямокутник, а посеред нього складали череп та інші кістки. Як правило поховання були індивідуальними, проте існували й колективні могили для родичів або дітей. Найбільша колективна могила періоду Дзьомон, довжиною 2 м із 15 похованнями, була знайдена в мушлевому насипі стоянки Міямотодай (Фунабасі, Тіба).
Окрім звичайних ямних поховань у мушлевих насипах існували й інші. В ряді стоянок археологи знаходять могильники, в яких небіжчики поховані у ямах із кам'яною підлогою або у великих кам'яних гробах. Такий тип поховання був звичним для Північної Японії в кінцеву добу епохи. На території Хоккайдо традиційними були поховання на окремих великих цвинтарях поза поселенням з багатим поховальним інвентарем. Крім цього на всій території тогочасної Японії існував звичай ховати мертвонароджених, грудних малюків і померлих дітей віком до 6 років у керамічних глеках (глекові поховання). Зрідка в таких глечиках ховали дорослих — їхні тіла спалювали, а кістки, після обряду миття водою, вкладали у посуд.
Обряди і вірування
Джерелом про релігійні уявлення жителів Японії періоду Дзьомон є поховальний інвентар. Його наявність свідчить, що джьомонівці вірили в існування душі та потойбічне життя. До складу такого інвентаря входили речі, які небіжчик використовував за життя: гребінці, сережки, браслети, нашийні і нагрудні прикраси, персні та пояси. Найчастіше у джьомонівських похованнях зустрічаються мушлеві браслети та пояси з оленячого рогу. Перші виготовлялися з великих мушель гліцимеріса або раппана, в середині яких відкривали отвір для руки і шліфували до блиску; другі майструвалися з розвилки оленячого рогу і покривалися складним орнаментом. Прикраси мали не лише естетичну, а й ритуально-магічну функцію. Браслети зазвичай носили жінки, а пояси — чоловіки. Кількість і багатство декору прикрас вказували не на соціальну, а статеву чи вікову диференціацію.
Серед джьомонівців пізньої епохи існував ініціаційний звичай виривання або спилювання зубів. За життя молодій людині видаляли певну кількість різців або ікла, що знаменувало про її входження до групи дорослих. Спосіб і порядок виривання зубів різнився в часі за регіонами. Також побутував звичай підпилювання чотирьох різців верхньої щелепи у формі малих тризубців або двозубців. Реалізація таких операцій потребувала складник хірургічних навичок.
Підпилювання зубів (Тахара, Айті) | Доґу (Хіросакі, Аоморі) | Доґу (Цуґару, Аоморі) | Мечі (ліворуч) та секібо (праворуч) () | Маґатама (регіон Канто) |
Ще одним артефактом, пов'язаним із релігійними уявленнями джьомонівців, є керамічні жіночі статуетки доґу. Їх інколи називають «джьомоніськими венерами». Найдавніший зразок такої статуетки був знайдений на стоянці Ханавадай (Сакура, Тіба), що датується ранньою добою періоду Дзьомон. Залежно від стилю виконання доґу класифікують на декілька типів: пласкі, циліндричні, рельєфні з ногами, з трикутними обличчями, пугачеподібні, з окуляроподібними очима. Майже всі статуетки зображають жінок з великим, можливо вагітним, животом. Як правило їх знаходять у поламаному стані. Припускають, що доґу символізували жіноче начало, родину, народжуваність і використовувалися в обрядах, пов'язаних із культом фертильності. З цим же культом асоціюються фалічні символи — кам'яні палиці , кам'яні мечі та ножі, які уособлюють чоловіче начало, владу, авторитет.
Дзьомонівці також виготовляли дерев'яні і кам'яні доґу. Вони відігравали роль амулетів-оберегів. Таку саму роль мали «кривоцвіти» маґатама, що виготовлялися з дорогоцінного каменю і носилися на шиї. Окрім них жителі стародавньої Японії виготовляли керамічні маски, призначення яких невідоме.
Виробництво
Населення періоду Дзьомон виробляло кам'яні та дерев'яні знаряддя і вироби, використовувало асфальт та техніку лакування урусі.
Примітки
- https://www.ancient.eu/Jomon_Period/
- яп. 火焔土器, かえんどき, каен докі.
- Японське слово джьомон означає «шнуровий орнамент». Це переклад словосполучення «cord marked pottery», яке використовував «перший дослідник» культури Дзьомон для означення кераміки зі стоянки Оморі. До Другої світової війни синонімом «періоду Дзьомон» був термін «кам'яна доба».
- Період Дзьомон // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.
- яп. 豆粒文土器, とうりゅうもん, торюмон докі.
- Найстаріша кераміка Японії. Глечик з квасолеподібним орнаментом // Історія Сасебо. — Сторінка міста Сасебо [ 27 квітня 2010 у Wayback Machine.]; Кераміка з печери монастиря Сенпуку, Сасебо, Наґасакі [ 20 серпня 2006 у Wayback Machine.]
- 小山修三, 杉藤重信. 縄文人口シミュレーション『 // 国立民族学博物館研究報告. — 9巻1号 — 1984. — pp.1-39.
- Інколи зародкова і початкова доба розглядаються як один підперіод періоду Дзьомон.
- Датування подане за Charles T. Keally. Jomon Culture [ 1 березня 2010 у Wayback Machine.]
- Рубель В. А., Коваленко О. О. Проблема етногенезу японського народу в сучасній японській історіографії // Східний світ. — Київ: Інститут Сходознавства НАН України, 2000. № 1, — С. 156—162
- 日本人の起源 / 埴原和郎著. — 東京: 角川書店, 1990.
- Свідченням потужності луку джьомонівців є знахідка зі стоянки Шіджімідзука (Хамамацу) — лопатка кабана, пробита кам'яним вістрям. (Період Дзьомон // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Шьоґаккан, 1994—1997.)
- Вперше зразок такого обгорілого хлібу було знайдено на території джьомонівського житла на стоянці середньої доби Сорі (Фудзімі, Наґано) (Період Дзьомон // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.).
- яп. 竪穴住居, たてあなじゅうきょ, татеана джюкьо. 竪穴住居・集落調査のリサーチデザイン / 小林謙一, セツルメント研究会編. — 東京: 六一書房, 2008.
- яп. 地床炉, じしょうろ, джішьо-ро.
- яп. 埋甕炉, まいようろ, маййо-ро.
- яп. 石組炉, いしぐみろ, ішікумі-ро або яп. 石囲炉, いしがこいろ, ішікумі-ро
- яп. 敷石住居, しきいしじゅうきょ, шікіїші джюкьо. 敷石住居址の研究 / 山本暉久著. — 東京: 六一書房, 2002.
- . Архів оригіналу за 2 лютого 2010. Процитовано 19 травня 2010.
- яп. 環状集落, かんじょうしゅうらく, кандзьо сюраку.
- яп. 馬蹄形集落, ばていけいしゅうらく, батей-кей сюраку.
- яп. 掘立て柱建物, ほったてばしらたてもの
- . Архів оригіналу за 22 липня 2011. Процитовано 20 травня 2010.
- . Архів оригіналу за 9 листопада 2009. Процитовано 20 травня 2010.
- В мушлевому насипі стоянки кінцевої доби Нумацу (Ісіномакі, Міяґі) було знайдено 10 глекових поховань дітей, а на стоянці Йошіґо (Тахара, Айті) — 35. (Період Дзьомон // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Шьоґаккан, 1994—1997.)
- Доґу, розміром 4,9 си, має вигляд безликої антропоморфної фігури з гіпертрофованими жіночими грудьми та сідницями «Ханавадайська венера» [ 11 травня 2010 у Wayback Machine.]
- яп. 板状土偶, ばんじょうどぐう, бандзьо доґу. Пошерені в ранній і середній добі періоду Дзьомон.
- яп. 筒形土偶, つつがたどぐう, цуцуґата доґу. Поширені в ранній і середній добі періоду Дзьомон.
- яп. 有脚立体土偶, ゆうきゃくりったいどぐう, юкяку ріттай доґу. Поширені в ранній і середній добі періоду Дзьомон.
- яп. 山形土偶, やまがたどぐう, ямаґата доґу. Поширені в середній добі періоду Дзьомон.
- яп. みみずく土偶, みみずくどぐう, мімідзуку доґу. Пошерені в пізній добі періоду Дзьомон.
- яп. 遮光器土偶, しゃこうきどぐう, сякокі доґу. Поширені в кінцевій добі періоду Дзьомон.
Джерела та література
Період Дзьомон // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
- Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — К. : «Аквілон-Прес», 1997. — 256 с. — .
- Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — К. : Либідь, 1997. — 462 с. — .
- (укр.) Рубель В. А., Коваленко О. О. Проблема етногенезу японського народу в сучасній японській історіографії // Східний світ. — Київ: Інститут Сходознавства НАН України, 2000. № 1, — С. 156—162
- (яп.) 繩文時代 /鎌木義昌編. — 東京: 河出書房, 1965.
- (яп.) 縄文時代研究事典 /戸沢充則編. — 東京: 東京堂出版, 1994.
- (яп.) 縄文時代の考古学 / 小林達雄著. — 東京: 学生社, 1998.
- (яп.) 縄文時代の日本列島: 自然との共生 / 東北歴史博物館編集. — 多賀城市: 東北歴史博物館, 2000.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Період Дзьомон |
- (яп.) Національний музей історії Японії [ 10 листопада 2006 у Wayback Machine.]
- (англ.) Japanese Archaeology by C. T. Keally [ 27 квітня 2008 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Peri od Dzomon yap 縄文時代 じょうもんじだい MFA d ʑomoɴ d ʑidai period v istoriyi Yaponiyi Trivav z 11 tisyacholittya do seredini 1 tisyacholittya do R H Za arheologichnoyu periodizaciyeyu istoriyi krayin vidpovidaye mezolitu i neolitu Protyagom cogo periodu na Yaponskomu arhipelazi dominuvala kultura Dzomon yap 縄文文化 じょうもんぶんか MFA d ʑomoɴ bunka abo Kultura shnurovoyi keramiki Period Dzomon Nazvano na chestKeramika Dzhomon Krayina Yaponiya Misce roztashuvannyaYaponskij arhipelag PoperednikPaleolit Yaponiyi NastupnikPeriod Yajoj 1 i d Chas data pochatku13 tisyacholittya do n e Chas data zakinchennya400 do n e Period Dzomon u Vikishovishi Palayucha keramika serednoyi dobi periodu Dzomon stoyanka Umataka Nagaoka Niyigata Tokijskij nacionalnij muzej Korotki vidomostiEpoha protyagom yakoyi v Yaponiyi vikoristovuvalasya shnurovana keramika nazivayetsya periodom shnurovoyi keramiki abo periodom Dzomon Kulturu cogo periodu nazivayut kulturoyu shnurovoyi keramiki abo kulturoyu Dzomon Vid dokeramichnoyi paleolitichnoyi epohi period Dzomon vidriznyayetsya poyavoyu keramiki a takozh luku zi strilami Pitannya pro yaponske abo inozemne pohodzhennya dzomonivskoyi keramiki zalishayetsya vidkritim Luk i strili prijshli na zaminu paleolitichnomu spisu Voni buli pershoyu mehanichnoyu zbroyeyu lyudini Poyava luku zminila sposib polyuvannya i pidvishila jogo efektivnist na malih tvarin Keramika zh vinikla v rezultati usvidomlennya lyudinoyu himichnoyi minlivosti rechovin M yaka i plastichna glina pid chas trivalogo opalyuvannya peretvoryuvalasya v tverdij posud Zavdyaki keramici lyudi navchilisya variti i tushkuvati yizhu Ce spriyalo zbagachennyu racionu novimi produktami ta pokrashennyu yakosti harchuvannya Stanom na 1994 rik najdavnishim keramichnim virobom na teritoriyi Yaponiyi vvazhavsya glechik z kvasolepodibnim ornamentom znajdenij v pecheri monastirya Senpuku Sasebo Nagasaki i datovanij 11 tisyacholittyam do R H Vid ciyeyi chasovoyi tochki vidrahovuyut pochatok periodu Dzomon sho trivav 10 tisyach rokiv V cyu epohu kultura vigotovlennya keramiki poshirilisya po vsomu Yaponskomu arhipelagu vid Hokkajdo do Ryukyu Na tli inshih neolitichnih keramichnih kultur starodavnogo svitu cya kultura bula unikalnoyu dlya Yaponiyi Dzomonivskij keramici pritamanna lokalna diferenciaciya shozhist stiliv ta chasova tyaglist Tobto vona podilyayetsya na dekilka regionalnih tipiv sho rozvivalisya evolyucijnim shlyahom i mali podibni mizh soboyu ornamentalni motivi Najbilshi vidminnosti v yaponskij neolitichnij keramici sposterigayutsya u virobah Zahidnoyi i Shidnoyi Yaponiyi V svoyu chergu v shidnoyaponskij keramici periodu Dzomon vidilyayut Pivnichno shidnij ta Kantoskij tipi Ostannij takozh podilyayetsya na ryad lokalnih pidtipiv Nezvazhayuchi na regionalni vidminnosti usi tipi keramiki Dzomon mayut spilni risi sho dozvolyaye govoriti pro isnuvannya na ostrovah yedinoyi arheologichnoyi kulturi Tochna kilkist stoyanok periodu Dzomon nevidoma Stanom na 1994 rik yih priblizna kilkist stanovila 100 tisyach Ce mozhe svidchiti pro vidnosno visoku dlya neolitichnih suspilstv gustotu naselennya Yaponskogo arhipelagu Do 1990 h rokiv bilshist stoyanok znahodilas u Shidnij Yaponiyi prote zavdyaki roboti zahidnoyaponskih arheologiv riznicya v kilkosti stoyanok mizh Zahodom i Shodom skorotilasya Na dumku yaponskogo etnologa naselennya Yaponiyi na pochatku periodu Dzomon stanovilo 20 tisyach osib v serednij fazi 260 tisyach osib a naprikinci periodu 76 tisyach osib PeriodizaciyaDlya periodu Dzomon vikoristovuyetsya arheologichna periodizaciya Vona bazuyetsya tipologizaciyi keramichnih pam yatok vik yakih viznachayetsya radiovuglecevim metodom Za cim metodom period Dzomon podilyayut na 6 velikih chasovih vidrizkiv Periodizaciya periodu Dzomon zarodkova doba 草創期 そうそうき sosoki blizko 11 000 7 500 rokiv do R H pochatkova doba 早期 そうき soki blizko 7 500 4 000 rokiv do R H rannya doba 前期 ぜんき dzenki blizko 4 000 3 000 rokiv do R H serednya doba 中期 ちゅうき chyuki blizko 3 000 2 000 rokiv do R H piznya doba 後期 こうき koki blizko 2 000 1 000 rokiv do R H kinceva doba 晩期 ばんき banki blizko 1 000 500 rokiv do R H Okrim ciyeyi zagalnoprijnyatoyi periodizaciyi isnuyut inshi varianti Pereshij peredbachaye podil periodu Dzomon na dvi dobi rannyu i piznyu mezheyu dlya yakih vistupaye 3 2 tisyacholittya do R H U drugomu varianti periodizaciyi vidilyayetsya chotiri chasovi fazi stanovlennya 11 4 tisyacholittya do R H rozvitku 4 seredini 2 tisyacholittya do R H zrilosti kincya 2 tisyacholittya pochatku 1 tisyacholittya ta kincya seredina 1 tisyacholittya Poryad iz zagalnimi periodizaciyami isnuyut lokalni yaki vrahovuyut osoblivosti rozvitku dzhomonivskoyi keramiki lishe u pevnih regionah SuspilstvoPrashuri nosiyiv kulturi Dzomon pribuli do Yaponskogo arhipelagu u piznomu paleoliti Pitannya yihnoyi genezi ye diskusijnim v istoriografiyi Z kincya 20 stolittya obstoyuyutsya teoriyi pivnichnoazijskogo ta pivdennoazijskogo pohodzhennya dzhomonivciv Yihnimi pryamimi nashadkami vvazhayut ajniv ryukyusciv ta pivnichno shidnih yamatosciv Gospodarstvo Zholudi osnovna harchova kultura dzhomonivciv Gospodarchu osnovu yaponskogo suspilstva periodu Dzomon skladali polyuvannya ribalstvo i zbirannya roslinnih produktiv Isnuyut pripushennya sho neolitichne naselennya arhipelagu znalo primitivne pidsichno vogneve zemlerobstvo a takozh zmoglo odomashnyuvati dikih kabaniv Na polyuvanni dzhomonivci najchastishe vikoristovuvali prosti luki Arheologi znahodyat reshtki ciyeyi zbroyi perevazhno u torf yanih sharah stoyanok rozmishenih u bolotistih nizinah Na 1994 rik vcheni viyavili lishe 30 povnistyu ucililih lukiv Voni vigotovlyalisya yak pravilo z golovchasto tisovih vidiv derev i pokrivalisya chornim lakom Vistrya stril majstruvalisya z tverdogo kamenyu obsidianu Na vidminu vid luku spis vzhivali ridko Reshtki spisiv chasto viyavlyayut na Hokkajdo i Pivnichno shidnomu regioni prote voni ye ridkistyu dlya regionu Kanto U Zahidnij Yaponiyi spisi majzhe ne zustrichayutsya Krim zbroyi na polyuvanni takozh vikoristovuvalisya sobaki i vovchi yami Najchastishe meshkanci Yaponskogo arhipelagu polyuvali na kabaniv oleniv dikih kachok ta fazaniv Ribu i morski produkti dzhomonivci vudili garpunili abo vilovlyuvali ribackimi sitkami Z mushlevih nasipiv togochasnih smitnikiv vcheni znahodyat vudilni gachki vistrya malih i velikih garpuniv ribacki plavci ta gruziki Bilshist cih znaryad vigotovleni z kistki olenya Yih viyavlyayut perevazhno u stoyankah roztashovanih na richkovih i morskih uzberezhzhyah Ci znaryaddya vikoristovuvalisya v pevni pori roku i buli oriyentovani na pevni vidi rib bonitiv chervonih pagriv morskih sudakiv ta rizni vidi mushlevih Vudki i garpuni buli individualnimi znaryaddyami a sitki kolektivnimi Osoblivogo rozvitku ribalstvo nabulo pislya serednoyi epohi periodu Dzomon Zbiralnictvo vidigravalo v gospodarskomu zhitti dzhomonivciv providnu rol Produkti roslinnogo pohodzhennya aktivno vzhivalisya v yizhu vzhe z rannoyi epohi periodu Dzomon Bilshist z nih skladali tverdi plodi derev taki yak kashtani gorihi ta zholudi i bulbi batat ta dioskoreya Yih zbirali voseni u velikih kilkostyah i skladali u pleteni z lozi koshiki Z zholudiv vigotovlyali boroshno na primitivnih zhornah i vipikali hlib Chastinu produktiv zberigali na zimu v neglibokih dekilkoh 1 metrovih yamah yaki znahodilisya v mezhah poselen Dokazami isnuvannya takih yam ye stoyanki serednoyi epohi Sakanoshita Arita Saga ta kincevoyi epohi Minami Gatamaeike Sanjo Okayama Okrim tverdih plodiv dzhomonivci spozhivali vodyani gorihi aktinidiyi plodi sapindusiv i afanantiv yaponskij deren vinograd svidinu Zerna cih roslin buli znajdeni poruch iz zapasami tverdih plodiv na stoyanci Torihama Vakasa Fukuj Jmovirno dzhomonivci zajmalisya primitivnim silskim gospodarstvom pro sho svidchat viyavleni na miscyah yihnih poselen reshtki silskogospodarskih kultur garbuziv gorlyanok ta zolotistoyi kvasoli Voni takozh zbirali kitajsku kropivu ta korpivu tunberga z yakoyi vigotovlyali volokno dlya odyagu Zhitlo Protyagom usogo periodu Dzomon meshkanci Yaponskogo arhipelagu meshkali u zemlyankah i napivzemlyankah tradicijnih zhitlah dokeramichnoyi dobi Zhitlo bulo zagliblenim u zemlyu malo zemlyani stini i pidlogu a takozh karkas z derevnih stovpiv yakij pidtrimuvav dah z shkir tvarin travi ta hmizu Dzomonivski zemlyanki riznilisya za regionami Najbilshe yih znahodyat u Shidnij Yaponiyi menshe u Zahidnij Zhitla pochatkovoyi dobi mali prostu konstrukciyu Voni podilyalisya na pryamokutni abo krugli u plani Centrom zhitla bulo vognishe yake malo dekilka tipiv zemlyane glechikove i kam yane Pershe vigotovlyali shlyahom prostogo vikopuvannya neglibokoyi yamki v pidlozi v yakij de palili hmiz i drova druge majstruvali z nizhnoyi chastini gorshika yaku vkopuvali u pidlogu tretye sporudzhuvali z galki abo malih kaminciv yakimi obkladali misce dlya bagattya Zhitla regioniv Tohoku ta Hokuriku ciyeyi epohi vidriznyalisya vid reshti yaponskih analogiv velikimi rozmirami Pochinayuchi z serednoyi epohi voni mali skladnu konstrukciyu sho peredbachala vikoristannya dekilkoh vognish v odnij oseli stoyanka Shimidzuka Hamamacu Shidzuoka stoyanka Uenohara Kirishima Kagoshima stoyanka Sanno kakoyi Kurihara Miyagi stoyanka Sannaj Maruyama Aomori Aomori Zhitlo dzhomonivciv bulo ne lishe miscem vidpochinku a j prostorom tisno pov yazanim iz yihnimi svitoglyadom i viruvannyami Pislya 3 tisyacholittya do R H z yavivsya zvichaj zarivati pri vhodi do zemlyanki sho formi malogo koridoru neposhkodzheni keramichni gleki abo gorshiki Pripuskayut sho v nih skladala molochni zubi abo placentu novonarodzhenih V deyakih oselyah rozmishuvali kam yani falichni palici abo ritualni kam yani pomosti V Centralnij Yaponiyi ta regioni Kanto isnuvali zemlyanki iz vimoshenoyu plaskim kamenem pidlogoyu Serednostatistichna plosha dzhomonivskogo zhitla stanovila 20 30 m Zazvichaj v nomu prozhivala odna sim ya vid 5 osib i bilshe Dokazom takoyi kilkosti meshkanciv sluzhit znahidka na stoyanci Ubayama Itikava Tiba de bula viyavleno pohovannya rodini v zemlyanci dva choloviki dvi zhinki i odna ditina Isnuvali takozh veliki budivli yaki znahodyat u Pivnichnij ta Pivnichno centralnij Yaponiyi Zokrema na stoyanci Fudodo Asahi Toyama doslidniki rozkopali zemlyanku sho mala chotiri vognisha i v plani nagaduvala elips dovzhinoyu 17 m i radiusom 8 m Na stoyanci zh Sugisavadaj Noshiro Akita bulo viyavleno zemlyanku takoyi zh formi dovzhinoyu 31 m i radiusom 8 8 m Tochne priznachennya cih velikih budivel nevidome Gipotetichno voni mogli vikonuvati rol miscya zboriv komori abo kolektivnoyi majsterni Poselennya Zal zboriv v restavrovanomu poselenni na stoyanci Sannaj Maruyama Dekilka zhitel utvoryuvali poselennya V pochatkovu epohu periodu Dzomon vono skladalosya z 2 3 zemlyanok V rannij eposi kilkist osel zbilshilasya sho daye pidstavi govoriti pro postupovij perehid dzhomonivciv do osilogo sposobu zhittya Zhitla sporudzhuvali dovkola ploshi na priblizno odnakovij vidstani Cya plosha bula centrom gromadskogo i religijnogo zhittya poselennya V istoriografiyi takij tip poslen nazivayut kruglim abo pidkovopodibnim Voni buli tradicijnimi na vsij teritoriyi Yaponskogo arhipelagu pochinayuchi z serednoyi epohi periodu Dzomon Nevidomo chi buli poselennya timchasovimi abo postijnimi prote vidomo sho yihni meshkanci prozhivali v nih trivalij chas Pro ce svidchit tyaglist keramichnih kulturnih stiliv poselennya a takozh nasharuvannya poselen rannogo periodu na poselennya piznogo Okrim zhitlovih sporud do skladu poselennya vhodili tak zvani budivli na pidporah Fundament cih sporud nagaduvav pryamokutnik elips abo shestikutnik Voni ne mali zemlyanih stin pidlogi i vognisha i znahodilisya na stovpah pidporah Shirina cih budivel kolivalasya v mezhah 5 15 m Voni buli najbilshimi sporudami na zrazok velikih zemlyanok pivnichnoyaponskogo tipu Priznachennya budivel na pidporah nevidome Okrim osilih poselen arheologi takozh znahodyat poselennya yaki ne mali osel i nagaduyut timchasovi tabori Pohovannya Meshkanci Yaponiyi periodu Dzomon zazvichaj hovali nebizhchikiv u mushlevih nasipah Ci nasipi vikonuvali odnochasno rol smitnika i kladovisha i znahodilisya poruch iz zhitlami dzomonviciv Za rezultatami arheologichnih doslidzhen na odin nasip pochatkovoyi dobi pripadalo 1 2 pohovannya a na analogichnij nasip piznoyi dobi ponad 30 V 1 tisyacholitti do R H z yavilisya veliki cvintari yak v mushlevomu nasipi na stoyanci Joshigo Tahara Ajti de bulo znajdeno ponad 300 kistyakiv Materiali pohovan svidchat pro perehid dzhomonivciv vid kochovogo do osilogo sposobu zhittya a takozh pro postupove zrostannya naselennya starodavnoyi Yaponiyi Bilshist dzhomonivskih pohovan nalezhat do ruki i nogi pomerlogo zginali tak sho jogo tilo nagaduvalo embrion pomishali v yamu bez truni i zakopuvali Vidomi takozh okremi vipadki yaki nabuli poshirennya z 3 tisyacholittya do R H Pochinayuchi z kincevoyi dobi poryad iz pohovannyam z yavivsya zvichaj spalyuvannya mertvih obpaleni kistki kincivok pomerlogo skladali u pryamokutnik a posered nogo skladali cherep ta inshi kistki Yak pravilo pohovannya buli individualnimi prote isnuvali j kolektivni mogili dlya rodichiv abo ditej Najbilsha kolektivna mogila periodu Dzomon dovzhinoyu 2 m iz 15 pohovannyami bula znajdena v mushlevomu nasipi stoyanki Miyamotodaj Funabasi Tiba Okrim zvichajnih yamnih pohovan u mushlevih nasipah isnuvali j inshi V ryadi stoyanok arheologi znahodyat mogilniki v yakih nebizhchiki pohovani u yamah iz kam yanoyu pidlogoyu abo u velikih kam yanih grobah Takij tip pohovannya buv zvichnim dlya Pivnichnoyi Yaponiyi v kincevu dobu epohi Na teritoriyi Hokkajdo tradicijnimi buli pohovannya na okremih velikih cvintaryah poza poselennyam z bagatim pohovalnim inventarem Krim cogo na vsij teritoriyi togochasnoyi Yaponiyi isnuvav zvichaj hovati mertvonarodzhenih grudnih malyukiv i pomerlih ditej vikom do 6 rokiv u keramichnih glekah glekovi pohovannya Zridka v takih glechikah hovali doroslih yihni tila spalyuvali a kistki pislya obryadu mittya vodoyu vkladali u posud Obryadi i viruvannya Dzherelom pro religijni uyavlennya zhiteliv Yaponiyi periodu Dzomon ye pohovalnij inventar Jogo nayavnist svidchit sho dzhomonivci virili v isnuvannya dushi ta potojbichne zhittya Do skladu takogo inventarya vhodili rechi yaki nebizhchik vikoristovuvav za zhittya grebinci serezhki brasleti nashijni i nagrudni prikrasi persni ta poyasi Najchastishe u dzhomonivskih pohovannyah zustrichayutsya mushlevi brasleti ta poyasi z olenyachogo rogu Pershi vigotovlyalisya z velikih mushel glicimerisa abo rappana v seredini yakih vidkrivali otvir dlya ruki i shlifuvali do blisku drugi majstruvalisya z rozvilki olenyachogo rogu i pokrivalisya skladnim ornamentom Prikrasi mali ne lishe estetichnu a j ritualno magichnu funkciyu Brasleti zazvichaj nosili zhinki a poyasi choloviki Kilkist i bagatstvo dekoru prikras vkazuvali ne na socialnu a statevu chi vikovu diferenciaciyu Sered dzhomonivciv piznoyi epohi isnuvav iniciacijnij zvichaj virivannya abo spilyuvannya zubiv Za zhittya molodij lyudini vidalyali pevnu kilkist rizciv abo ikla sho znamenuvalo pro yiyi vhodzhennya do grupi doroslih Sposib i poryadok virivannya zubiv riznivsya v chasi za regionami Takozh pobutuvav zvichaj pidpilyuvannya chotiroh rizciv verhnoyi shelepi u formi malih trizubciv abo dvozubciv Realizaciya takih operacij potrebuvala skladnik hirurgichnih navichok Pidpilyuvannya zubiv Tahara Ajti Dogu Hirosaki Aomori Dogu Cugaru Aomori Mechi livoruch ta sekibo pravoruch Magatama region Kanto She odnim artefaktom pov yazanim iz religijnimi uyavlennyami dzhomonivciv ye keramichni zhinochi statuetki dogu Yih inkoli nazivayut dzhomoniskimi venerami Najdavnishij zrazok takoyi statuetki buv znajdenij na stoyanci Hanavadaj Sakura Tiba sho datuyetsya rannoyu doboyu periodu Dzomon Zalezhno vid stilyu vikonannya dogu klasifikuyut na dekilka tipiv plaski cilindrichni relyefni z nogami z trikutnimi oblichchyami pugachepodibni z okulyaropodibnimi ochima Majzhe vsi statuetki zobrazhayut zhinok z velikim mozhlivo vagitnim zhivotom Yak pravilo yih znahodyat u polamanomu stani Pripuskayut sho dogu simvolizuvali zhinoche nachalo rodinu narodzhuvanist i vikoristovuvalisya v obryadah pov yazanih iz kultom fertilnosti Z cim zhe kultom asociyuyutsya falichni simvoli kam yani palici kam yani mechi ta nozhi yaki uosoblyuyut choloviche nachalo vladu avtoritet Dzomonivci takozh vigotovlyali derev yani i kam yani dogu Voni vidigravali rol amuletiv oberegiv Taku samu rol mali krivocviti magatama sho vigotovlyalisya z dorogocinnogo kamenyu i nosilisya na shiyi Okrim nih zhiteli starodavnoyi Yaponiyi vigotovlyali keramichni maski priznachennya yakih nevidome VirobnictvoNaselennya periodu Dzomon viroblyalo kam yani ta derev yani znaryaddya i virobi vikoristovuvalo asfalt ta tehniku lakuvannya urusi Primitkihttps www ancient eu Jomon Period yap 火焔土器 かえんどき kaen doki Yaponske slovo dzhomon oznachaye shnurovij ornament Ce pereklad slovospoluchennya cord marked pottery yake vikoristovuvav pershij doslidnik kulturi Dzomon dlya oznachennya keramiki zi stoyanki Omori Do Drugoyi svitovoyi vijni sinonimom periodu Dzomon buv termin kam yana doba Period Dzomon Enciklopediya Nipponika v 26 t 2 e vidannya Tokio Sogakkan 1994 1997 yap 豆粒文土器 とうりゅうもん toryumon doki Najstarisha keramika Yaponiyi Glechik z kvasolepodibnim ornamentom Istoriya Sasebo Storinka mista Sasebo 27 kvitnya 2010 u Wayback Machine Keramika z pecheri monastirya Senpuku Sasebo Nagasaki 20 serpnya 2006 u Wayback Machine 小山修三 杉藤重信 縄文人口シミュレーション 国立民族学博物館研究報告 9巻1号 1984 pp 1 39 Inkoli zarodkova i pochatkova doba rozglyadayutsya yak odin pidperiod periodu Dzomon Datuvannya podane za Charles T Keally Jomon Culture 1 bereznya 2010 u Wayback Machine Rubel V A Kovalenko O O Problema etnogenezu yaponskogo narodu v suchasnij yaponskij istoriografiyi Shidnij svit Kiyiv Institut Shodoznavstva NAN Ukrayini 2000 1 S 156 162 日本人の起源 埴原和郎著 東京 角川書店 1990 Svidchennyam potuzhnosti luku dzhomonivciv ye znahidka zi stoyanki Shidzhimidzuka Hamamacu lopatka kabana probita kam yanim vistryam Period Dzomon Enciklopediya Nipponika v 26 t 2 e vidannya Tokio Shogakkan 1994 1997 Vpershe zrazok takogo obgorilogo hlibu bulo znajdeno na teritoriyi dzhomonivskogo zhitla na stoyanci serednoyi dobi Sori Fudzimi Nagano Period Dzomon Enciklopediya Nipponika v 26 t 2 e vidannya Tokio Sogakkan 1994 1997 yap 竪穴住居 たてあなじゅうきょ tateana dzhyuko 竪穴住居 集落調査のリサーチデザイン 小林謙一 セツルメント研究会編 東京 六一書房 2008 yap 地床炉 じしょうろ dzhisho ro yap 埋甕炉 まいようろ majjo ro yap 石組炉 いしぐみろ ishikumi ro abo yap 石囲炉 いしがこいろ ishikumi ro yap 敷石住居 しきいしじゅうきょ shikiyishi dzhyuko 敷石住居址の研究 山本暉久著 東京 六一書房 2002 Arhiv originalu za 2 lyutogo 2010 Procitovano 19 travnya 2010 yap 環状集落 かんじょうしゅうらく kandzo syuraku yap 馬蹄形集落 ばていけいしゅうらく batej kej syuraku yap 掘立て柱建物 ほったてばしらたてもの Arhiv originalu za 22 lipnya 2011 Procitovano 20 travnya 2010 Arhiv originalu za 9 listopada 2009 Procitovano 20 travnya 2010 V mushlevomu nasipi stoyanki kincevoyi dobi Numacu Isinomaki Miyagi bulo znajdeno 10 glekovih pohovan ditej a na stoyanci Joshigo Tahara Ajti 35 Period Dzomon Enciklopediya Nipponika v 26 t 2 e vidannya Tokio Shogakkan 1994 1997 Dogu rozmirom 4 9 si maye viglyad bezlikoyi antropomorfnoyi figuri z gipertrofovanimi zhinochimi grudmi ta sidnicyami Hanavadajska venera 11 travnya 2010 u Wayback Machine yap 板状土偶 ばんじょうどぐう bandzo dogu Poshereni v rannij i serednij dobi periodu Dzomon yap 筒形土偶 つつがたどぐう cucugata dogu Poshireni v rannij i serednij dobi periodu Dzomon yap 有脚立体土偶 ゆうきゃくりったいどぐう yukyaku rittaj dogu Poshireni v rannij i serednij dobi periodu Dzomon yap 山形土偶 やまがたどぐう yamagata dogu Poshireni v serednij dobi periodu Dzomon yap みみずく土偶 みみずくどぐう mimidzuku dogu Poshereni v piznij dobi periodu Dzomon yap 遮光器土偶 しゃこうきどぐう syakoki dogu Poshireni v kincevij dobi periodu Dzomon Dzherela ta literaturaPeriod Dzomon 日本大百科全書 Enciklopediya Nipponika 第2版 東京 小学館 1994 1997 全26冊 yap Rubel V A Yaponska civilizaciya tradicijne suspilstvo i derzhavnist K Akvilon Pres 1997 256 s ISBN 966 7209 05 9 Rubel V A Istoriya serednovichnogo Shodu Kurs lekcij Navch posibnik K Libid 1997 462 s ISBN 5 325 00775 0 ukr Rubel V A Kovalenko O O Problema etnogenezu yaponskogo narodu v suchasnij yaponskij istoriografiyi Shidnij svit Kiyiv Institut Shodoznavstva NAN Ukrayini 2000 1 S 156 162 yap 繩文時代 鎌木義昌編 東京 河出書房 1965 yap 縄文時代研究事典 戸沢充則編 東京 東京堂出版 1994 yap 縄文時代の考古学 小林達雄著 東京 学生社 1998 yap 縄文時代の日本列島 自然との共生 東北歴史博物館編集 多賀城市 東北歴史博物館 2000 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Period Dzomon yap Nacionalnij muzej istoriyi Yaponiyi 10 listopada 2006 u Wayback Machine angl Japanese Archaeology by C T Keally 27 kvitnya 2008 u Wayback Machine