Хруста́льний (до 1920 року — Криндачі́вка, у 1920—2016 роках — Кра́сний Луч) — місто в Україні, адміністративний центр Хрустальненської міської громади Ровеньківського району Луганської області. З весни 2014 року місто перебуває під окупацією російських військ.
Хрустальний | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
Краснолуцька міська рада | |||||||||
Основні дані | |||||||||
Країна | Україна | ||||||||
Область | Луганська область | ||||||||
Район | Ровеньківський район | ||||||||
Тер. громада | Хрустальненська міська громада | ||||||||
Код КАТОТТГ | UA44080050010029178 | ||||||||
Засноване | 1895 | ||||||||
Статус міста | з 1926 року | ||||||||
Населення | ▼ 79 764 (01.01.2021) | ||||||||
Площа | 153,56 км² | ||||||||
Густота населення | 519 осіб/км² | ||||||||
Поштові індекси | 94500-94529 | ||||||||
Телефонний код | +380-6432 | ||||||||
Координати | 48°7′38″ пн. ш. 38°55′9″ сх. д. / 48.12722° пн. ш. 38.91917° сх. д. | ||||||||
Висота над рівнем моря | 269 м | ||||||||
Водойма | р. Міус, Кришталева, Юліна, Глуха, Янівське водосховище | ||||||||
Назва мешканців | хрусталя́нин хрусталя́нка хрусталя́ни | ||||||||
Відстань | |||||||||
Найближча залізнична станція | Красний Луч | ||||||||
До обл./респ. центру | |||||||||
- залізницею | 136 км | ||||||||
- автошляхами | 62 км | ||||||||
До Києва | |||||||||
- автошляхами | 784 км | ||||||||
Міська влада | |||||||||
Адреса | 94500, Луганська обл., м. Хрустальний, вул. Комуністична, 33 | ||||||||
Міський голова | Філіппова Марина Вікторівна | ||||||||
Хрустальний у Вікісховищі
|
Географія
Відстань автошляхами до Луганська — 62 км, фізична відстань до Києва — ~636,3 км.
Сусідні населені пункти:
Історія
Терен сучасного міста ймовірно було заселено ще в глибоку давнину, про що свідчать епохи пізньої бронзи. Перші значні поселення поблизу міста виникли у XVII столітті. Через них проходив шлях, яким доставляли сіль з Бахмута до Ростова, Таганрога й Новочеркаська. Згодом уздовж шляху селилися люди, займаючись скотарством і землеробством.
У 1880-х на південних схилах Донецького кряжу знайшли значні поклади антрациту.
У 1894 на території міста з'явилася перша шахта. Розвиток вугільних підприємств стримувала відсутність залізничного транспорту. Гужовий транспорт уже не задовольняв шахтовласників. Тому виникла нагальна потреба у будівництві залізничної гілки, що зв'язує рудники з найближчою станцією Штерівка. У 1900 залізнична гілка довжиною 12,5 верст з'єднала вугільні підприємства з казенною Катерининською залізницею. Нову станцію назвали Криндачівка за іменем власника ділянки землі Криндача. Незабаром навколо станції виросло робітниче селище, яке отримало однойменну назву. До 1913 в Криндачівці вже діяло 18 вугледобувних шахт.
Напередодні першої світової війни Криндачівка являла собою невелике глухе містечко, що потопає в бруді. У 1913 в ньому проживало 3 500 осіб. На вузьких кривих вулицях селища тулилися одна до іншої глинобитні хатини та землянки сімейних шахтарів. Було також близько двадцяти кам'яних казарм і дерев'яних бараків, схожих на труни, в яких жили сезонні робітники й шахтарі, що ще не мають власної халупи. У селищі не було жодної мощеної вулиці. Навесні та влітку тут стояла непролазна багнюка. За питною водою ходили за 2-3 кілометри. Із заходом сонця Криндачівка поринала в темряву. Вкрай важкими були умови праці криндачівских шахтарів — робочий день тривав 12 годин. Заробітна ж плата у забійників, вагонників і саночників не перевищувала 1 карбованець 50 копійок в день, а у робітників інших категорій була ще менше.
До 1917 існувало лютеранське село Маручине (Марієнфельд) на орендованій землі в Катеринославській губернії, Слов'яносербський повіт, Іванівська волость; у радянський період — Ворошиловградська/Донецька область, Іванівський/Краснолуцький район. Лютеранський прихід Ростов-Луганськ. Землі 1135 десятин. Мешканці: 100 (1905), 250 (1911), 189/51 німці (1926).
У 1920-ті за планом ГОЕЛРО за 7 км від селища почали будувати Штерівську електростанцію. Згодом на честь цієї події відбувся мітинг гірників, на якому вирішено перейменувати Криндачівку в Красний Луч. У 1926 Красний Луч отримав статус міста районного підпорядкування та електроенергію від Штерівської ДРЕС.
З 18 липня 1942 по 1 вересня 1943 місто було під контролем нацистів.
З 1991 — у складі незалежної України.
12 травня 2016 ВРУ постановила надати місту назву Хрустальний. Постанова набрала чинності з дня, наступного за днем її опублікування.
Війна на сході України
Невдовзі після проголошення «Луганської народної республіки» у 2014 році місто опинилося під контролем сепаратистів. Так, ще 25 квітня 2014 року депутати міської ради висловили свою підтримку сепаратизму, а 30 квітня 2014 року над будівлею міської ради було вивішено російський прапор. 3 червня 2014 року було захоплено податкову інспекцію, а 18 червня 2014 року — військкомат.
Починаючи з 9 серпня 2014 року антитерористичними силами здійснювалися спроби визволення міста від терористів, того дня в бою загинув солдат 95-ї окремої десантно-штурмової бригади Віталій Галянт. В центрі міста почалися активні бойові дії, були завдані авіаційні удари по місцях дислокації бойовиків — біля заводу «Стандарт», здійснювалися удари по блокпостах у місті, знищений блокпост на виїзді з Хрустального в бік Сніжного (Штергрес). Чимало мешканців намагалися залишити місто. Проте відбити місто українським військам не вдалося.
22 листопада 2014 року в місті перекинулася російська вантажівка зі зброєю та набоями, усі окупанти у військовій формі із російськими шевронами загинули.
Станом на ранок 9 грудня 2014 року з Хрустального позникали «козаки», місто патрулюють російські військові, велике скупчення військової техніки — біля водосховища Грабово окупанти облаштували «Гради» та гаубиці.
12 грудня 2014 року надійшла інформація, що жителі міста повністю вигнали російських бойовиків-козаків.
Протягом 2-4 лютого 2015 року українські військові поблизу Хрустального знищили зведений танковий підрозділ терористів — 7 танків було підбито в першу добу наступу, 4 танки протягом наступних 2 діб, ще 3 танки вийшли з ладу з інших причин. З 5 на 6 лютого 2015 року до Хрустального було доставлено до 80 трупів окупантів — чергову партію — терористів, ліквідованих під Дебальцевим.
Російсько-українська війна
16 червня 2022 року в населеному пункті Хрустальний стався вибух боєприпасів на складі окупантів. Судячи з вибухів детонації та масштабів пожежі, горів склад з боєприпасами та іншою зброєю російських окупантів.
Вночі 24 липня 2022 року українські військові шістьма ракетами з комплексу M142 HIMARS поцілили прямо в дах готелю, в якому знаходився командний пункт одного з великих підрозділів окупанта. За даними української розвідки, втрати склали до 100 осіб.
Населення
Згідно з переписом населення 2001 року у Хрустальному проживало 94875 осіб.
1923 | 1926 | 1939 | 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 1992 | 2001 | 2006 | 2010 | 2020 |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1 811 | 7 009 | 59 271 | 93 764 | 102 636 | 105 946 | 113 278 | 114 200 | 94 875 | 88 413 | 84 792 | 79 957 |
Національний склад
Національний склад населення за даними перепису 2001 року:
Національність | Відсоток |
---|---|
росіяни | 49,20% |
українці | 46,12% |
білоруси | 1,14% |
татари | 1,01% |
вірмени | 0,37% |
молдовани | 0,25% |
азербайджанці | 0,14% |
поляки | 0,13% |
грузини | 0,12% |
інші/не вказали | 1,52% |
Мовний склад
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року:
Мова | Чисельність, осіб | Відсоток |
---|---|---|
Російська | 83 211 | 87,82% |
Українська | 9 885 | 10,43% |
Вірменська | 187 | 0,20% |
Білоруська | 120 | 0,13% |
Румунська | 49 | 0,05% |
Циганська | 40 | 0,04% |
Інші/Не вказали | 1 264 | 1,33% |
Разом | 94 756 | 100% |
Органи влади
Місцеві органи влади представлені Краснолуцькою міською радою, яка входить до складу Луганської області України.
Міський голова — Філіппова Марина Вікторівна. До міської ради входить 50 депутатів.
Відомі люди
- Абдумаликов Фатхула (Федір Федорович) — військовий комісар міста, депутат міськради кількох скликань
- Братченко Станіслав Никифорович — український археолог
- Зеленець Микола Анатолійович — литовський дипломат. Почесний консул Литви в Луганську.
- Косичі (династія)
- Овсюк Олександр Михайлович — український дипломат, правознавець, письменник. Кандидат юридичних наук.
- Редькин Віктор Миколайович (1977-2014) — молодший лейтенант МВС України, учасник російсько-української війни.
- Шматько Микола Гаврилович — український скульптор, художник.
- Шух Михайло Аркадійович — український композитор, педагог, диригент. Заслужений діяч мистецтв України (2001).
- Жемчугов Володимир Павлович — український партизан, учасник російсько-української війни, герой України (2017).
- Гресь Віктор Степанович — радянський і український режисер, сценарист, актор. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1982). Народний артист України (2000).
- Лук'янченко Володимир Валерійович (1964—2014) — український військовий, учасник війни на сході України.
- Данілов Олексій Мячеславович - український політик, секретар РНБО. Голова Ради експертів з питань енергетичної безпеки.
- Чупрін Михайло Русланович — старший лейтенант полку «Азов» Національної гвардії України, учасник російсько-української війни, що трагічно загинув під час російського вторгнення в Україну 2022 року, Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (2022, посмертно).
Примітки
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2021 року (PDF)
- Облікова картка м Красний Луч на сайті Верховної Ради України. Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 16 серпня 2014.
- Хрустальний — геопортал адміністративно-територіального устрою України[недоступне посилання з липня 2019]
- http://wolgadeutsche.net/diesendorf/Ortslexikon.pdf [Архівовано 30 листопада 2016 у Wayback Machine.] Німці Росії
- Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 23 травня 2016. Процитовано 12 травня 2016.
- UNIAN. Архів оригіналу за 13 травня 2016. Процитовано 12 травня 2016.
- Красний Луч на Луганщині вже під російським «триколором»
- У Красному Лучі озброєні люди захопили податкову. Архів оригіналу за 4 грудня 2014. Процитовано 30 листопада 2014.
- Озброєні люди захопили військкомат у Красному Лучі. Архів оригіналу за 23 листопада 2014. Процитовано 30 листопада 2014.
- Триває бій в центрі Красного Луча. Перевага на боці українських військових. Архів оригіналу за 11 серпня 2014. Процитовано 12 серпня 2014.
- Мешканці Красного Луча масово залишають місто. Архів оригіналу за 5 грудня 2014. Процитовано 30 листопада 2014.
- На Луганщині перекинулася вантажівка з російськими вояками — не вижив ніхто. Архів оригіналу за 13 липня 2015. Процитовано 22 листопада 2014.
- ЗМІ: З Красного Луча зникли «казаки», тепер місто окуповане російськими військовими. Архів оригіналу за 9 грудня 2014. Процитовано 9 грудня 2014.
- У Красному Лучі місцеві жителі вигнали з міста терористів-казаків, — прес-центр АТО. Архів оригіналу за 13 грудня 2014. Процитовано 13 грудня 2014.
- Сили АТО знищили зведений танковий підрозділ терористів. Архів оригіналу за 4 лютого 2015. Процитовано 4 лютого 2015.
- У Красний Луч прибула чергова партія трупів бойовиків, знищених під Дебальцевим. Архів оригіналу за 6 лютого 2015. Процитовано 6 лютого 2015.
- В окупованому Хрустальному вибухнув склад боєприпасів росіян. Мілітарний. 16 червня 2022.
- В Красному Лучі знищили командний пункт окупантів. Мілітарний. 24 липня 2022.
- Динаміка чисельності населення міст України. Архів оригіналу за 19 квітня 2012. Процитовано 16 серпня 2014.
- Національний склад міст. Datatowel.in.ua (укр.). Процитовано 27 квітня 2024.
- Облікова картка Краснолуцької міської рада на сайті ВРУ[недоступне посилання з липня 2019]
Посилання
- Краснолучский приборостроительный техникум [Архівовано 19 грудня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- Украина избавилась от производителя навигационных систем для ВМФ (рос.)
- Мармурова скульптура Короля мармуру Миколи Шматька [Архівовано 6 січня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
Література
- Петро Лаврів. Історія південно-східної України. Львів. «Слово», 1992. 152с.
- Василь Пірко Заселення Степової України в XVI—XVIII ст. // Донецьк: Укр. центр, 1998. — 124 с.
- Куромія Г. Свобода і терор у Донбасі: Українсько-російське прикордоння, 1870-1990-ті рр. — Київ: Основи, 2002. — 510 с. (резюме, djvu) [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.]
- Подов. В. И., Курило В. С. История Донбасса: В 3 т. Т.2: Донбасс в XIX в. — Луганск: Альма-матер, 2004. — 384 с.
- Алфьоров М. А. Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939—1959 рр.): монографія / М. А. Алфьоров; Укр. культурол. центр, Донец. від-ня Наук. т-ва ім. Шевченка. — Донецьк, 2008. — 192 c.
- Подов В. І., Курило В. С. Історія Донбасу. — Луганськ: Вид-во ДЗ «ЛНУ ім. Т. Г. Шевченка», 2009. — 300 с.
- Алфьоров М. А. Урбанізаційні процеси в Україні в 1945—1991 рр: Монографія/ М. А. Алфьоров — Донецьк: Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012. — 552 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hrusta lnij do 1920 roku Krindachi vka u 1920 2016 rokah Kra snij Luch misto v Ukrayini administrativnij centr Hrustalnenskoyi miskoyi gromadi Rovenkivskogo rajonu Luganskoyi oblasti Z vesni 2014 roku misto perebuvaye pid okupaciyeyu rosijskih vijsk Hrustalnij Gerb Hrustalnogo Prapor Hrustalnogo Krasnolucka miska rada Osnovni dani Krayina Ukrayina Oblast Luganska oblast Rajon Rovenkivskij rajon Ter gromada Hrustalnenska miska gromada Kod KATOTTG UA44080050010029178 Zasnovane 1895 Status mista z 1926 roku Naselennya 79 764 01 01 2021 1 Plosha 153 56 km Gustota naselennya 519 osib km Poshtovi indeksi 94500 94529 Telefonnij kod 380 6432 Koordinati 48 7 38 pn sh 38 55 9 sh d 48 12722 pn sh 38 91917 sh d 48 12722 38 91917 Visota nad rivnem morya 269 m Vodojma r Mius Krishtaleva Yulina Gluha Yanivske vodoshovishe Nazva meshkanciv hrustalya nin hrustalya nka hrustalya ni Vidstan Najblizhcha zaliznichna stanciya Krasnij Luch Do obl resp centru zalizniceyu 136 km avtoshlyahami 62 km Do Kiyeva avtoshlyahami 784 km Miska vlada Adresa 94500 Luganska obl m Hrustalnij vul Komunistichna 33 Miskij golova Filippova Marina Viktorivna Hrustalnij u Vikishovishi Karta Hrustalnij Hrustalnij U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Hrustalnij znachennya Zmist 1 Geografiya 2 Istoriya 2 1 Vijna na shodi Ukrayini 2 2 Rosijsko ukrayinska vijna 3 Naselennya 3 1 Nacionalnij sklad 3 2 Movnij sklad 4 Ekonomika 5 Transport 6 Pam yatniki mista 7 Sport 8 Navchalni zakladi 9 Organi vladi 10 Vidomi lyudi 11 Primitki 12 Posilannya 13 LiteraturaGeografiyared Vidstan avtoshlyahami do Luganska 62 km 2 fizichna vidstan do Kiyeva 636 3 km 3 Susidni naseleni punkti 3 nbsp Hrustalnij Sofiyivskij Zelenij Gaj Kurgan Hristoforivka nbsp Bokovo Hrustalne Hrustalne Pn Krasnoluckij Bokovo Platove Zh Hrustalnij Sh Pd Knyaginivka Miusinsk Sadovij KripenskijIstoriyared Teren suchasnogo mista jmovirno bulo zaseleno she v gliboku davninu pro sho svidchat kurganni pohovannya epohi piznoyi bronzi Pershi znachni poselennya poblizu mista vinikli u XVII stolitti Cherez nih prohodiv shlyah yakim dostavlyali sil z Bahmuta do Rostova Taganroga j Novocherkaska Zgodom uzdovzh shlyahu selilisya lyudi zajmayuchis skotarstvom i zemlerobstvom U 1880 h na pivdennih shilah Doneckogo kryazhu znajshli znachni pokladi antracitu U 1894 na teritoriyi mista z yavilasya persha shahta Rozvitok vugilnih pidpriyemstv strimuvala vidsutnist zaliznichnogo transportu Guzhovij transport uzhe ne zadovolnyav shahtovlasnikiv Tomu vinikla nagalna potreba u budivnictvi zaliznichnoyi gilki sho zv yazuye rudniki z najblizhchoyu stanciyeyu Shterivka U 1900 zaliznichna gilka dovzhinoyu 12 5 verst z yednala vugilni pidpriyemstva z kazennoyu Katerininskoyu zalizniceyu Novu stanciyu nazvali Krindachivka za imenem vlasnika dilyanki zemli Krindacha Nezabarom navkolo stanciyi viroslo robitniche selishe yake otrimalo odnojmennu nazvu Do 1913 v Krindachivci vzhe diyalo 18 vugledobuvnih shaht Naperedodni pershoyi svitovoyi vijni Krindachivka yavlyala soboyu nevelike gluhe mistechko sho potopaye v brudi U 1913 v nomu prozhivalo 3 500 osib Na vuzkih krivih vulicyah selisha tulilisya odna do inshoyi glinobitni hatini ta zemlyanki simejnih shahtariv Bulo takozh blizko dvadcyati kam yanih kazarm i derev yanih barakiv shozhih na truni v yakih zhili sezonni robitniki j shahtari sho she ne mayut vlasnoyi halupi U selishi ne bulo zhodnoyi moshenoyi vulici Navesni ta vlitku tut stoyala neprolazna bagnyuka Za pitnoyu vodoyu hodili za 2 3 kilometri Iz zahodom soncya Krindachivka porinala v temryavu Vkraj vazhkimi buli umovi praci krindachivskih shahtariv robochij den trivav 12 godin Zarobitna zh plata u zabijnikiv vagonnikiv i sanochnikiv ne perevishuvala 1 karbovanec 50 kopijok v den a u robitnikiv inshih kategorij bula she menshe Do 1917 isnuvalo lyuteranske selo Maruchine Mariyenfeld na orendovanij zemli v Katerinoslavskij guberniyi Slov yanoserbskij povit Ivanivska volost u radyanskij period Voroshilovgradska Donecka oblast Ivanivskij Krasnoluckij rajon Lyuteranskij prihid Rostov Lugansk Zemli 1135 desyatin Meshkanci 100 1905 250 1911 189 51 nimci 1926 4 U 1920 ti za planom GOELRO za 7 km vid selisha pochali buduvati Shterivsku elektrostanciyu Zgodom na chest ciyeyi podiyi vidbuvsya miting girnikiv na yakomu virisheno perejmenuvati Krindachivku v Krasnij Luch U 1926 Krasnij Luch otrimav status mista rajonnogo pidporyadkuvannya ta elektroenergiyu vid Shterivskoyi DRES Z 18 lipnya 1942 po 1 veresnya 1943 misto bulo pid kontrolem nacistiv Z 1991 u skladi nezalezhnoyi Ukrayini 12 travnya 2016 VRU postanovila nadati mistu nazvu Hrustalnij 5 6 Postanova nabrala chinnosti z dnya nastupnogo za dnem yiyi opublikuvannya Vijna na shodi Ukrayinired Dokladnishe Rosijsko ukrayinska vijna z 2014 ta Vijna na shodi Ukrayini Nevdovzi pislya progoloshennya Luganskoyi narodnoyi respubliki u 2014 roci misto opinilosya pid kontrolem separatistiv Tak she 25 kvitnya 2014 roku deputati miskoyi radi vislovili svoyu pidtrimku separatizmu a 30 kvitnya 2014 roku nad budivleyu miskoyi radi bulo vivisheno rosijskij prapor 7 3 chervnya 2014 roku bulo zahopleno podatkovu inspekciyu 8 a 18 chervnya 2014 roku vijskkomat 9 Pochinayuchi z 9 serpnya 2014 roku antiteroristichnimi silami zdijsnyuvalisya sprobi vizvolennya mista vid teroristiv togo dnya v boyu zaginuv soldat 95 yi okremoyi desantno shturmovoyi brigadi Vitalij Galyant V centri mista pochalisya aktivni bojovi diyi buli zavdani aviacijni udari po miscyah dislokaciyi bojovikiv bilya zavodu Standart zdijsnyuvalisya udari po blokpostah u misti znishenij blokpost na viyizdi z Hrustalnogo v bik Snizhnogo Shtergres 10 Chimalo meshkanciv namagalisya zalishiti misto 11 Prote vidbiti misto ukrayinskim vijskam ne vdalosya 22 listopada 2014 roku v misti perekinulasya rosijska vantazhivka zi zbroyeyu ta naboyami usi okupanti u vijskovij formi iz rosijskimi shevronami zaginuli 12 Stanom na ranok 9 grudnya 2014 roku z Hrustalnogo poznikali kozaki misto patrulyuyut rosijski vijskovi velike skupchennya vijskovoyi tehniki bilya vodoshovisha Grabovo okupanti oblashtuvali Gradi ta gaubici 13 12 grudnya 2014 roku nadijshla informaciya sho zhiteli mista povnistyu vignali rosijskih bojovikiv kozakiv 14 Protyagom 2 4 lyutogo 2015 roku ukrayinski vijskovi poblizu Hrustalnogo znishili zvedenij tankovij pidrozdil teroristiv 7 tankiv bulo pidbito v pershu dobu nastupu 4 tanki protyagom nastupnih 2 dib she 3 tanki vijshli z ladu z inshih prichin 15 Z 5 na 6 lyutogo 2015 roku do Hrustalnogo bulo dostavleno do 80 trupiv okupantiv chergovu partiyu teroristiv likvidovanih pid Debalcevim 16 Rosijsko ukrayinska vijnared Dokladnishe Rosijsko ukrayinska vijna z 2014 ta Rosijske vtorgnennya v Ukrayinu 2022 16 chervnya 2022 roku v naselenomu punkti Hrustalnij stavsya vibuh boyepripasiv na skladi okupantiv Sudyachi z vibuhiv detonaciyi ta masshtabiv pozhezhi goriv sklad z boyepripasami ta inshoyu zbroyeyu rosijskih okupantiv 17 Vnochi 24 lipnya 2022 roku ukrayinski vijskovi shistma raketami z kompleksu M142 HIMARS pocilili pryamo v dah gotelyu v yakomu znahodivsya komandnij punkt odnogo z velikih pidrozdiliv okupanta Za danimi ukrayinskoyi rozvidki vtrati sklali do 100 osib 18 Naselennyared Zgidno z perepisom naselennya 2001 roku u Hrustalnomu prozhivalo 94875 osib 19 Dinamika naselennya 19 1923 1926 1939 1959 1970 1979 1989 1992 2001 2006 2010 2020 1 811 7 009 59 271 93 764 102 636 105 946 113 278 114 200 94 875 88 413 84 792 79 957 Nacionalnij skladred Nacionalnij sklad naselennya za danimi perepisu 2001 roku 20 Nacionalnist Vidsotok rosiyani 49 20 ukrayinci 46 12 bilorusi 1 14 tatari 1 01 virmeni 0 37 moldovani 0 25 azerbajdzhanci 0 14 polyaki 0 13 gruzini 0 12 inshi ne vkazali 1 52 Movnij skladred Ridna mova naselennya za danimi perepisu 2001 roku 21 Mova Chiselnist osib Vidsotok Rosijska 83 211 87 82 Ukrayinska 9 885 10 43 Virmenska 187 0 20 Biloruska 120 0 13 Rumunska 49 0 05 Ciganska 40 0 04 Inshi Ne vkazali 1 264 1 33 Razom 94 756 100 Ekonomikared Vidobutok kam yanogo vugillya antracitu DP Donbasantracit Shahti Krasnolucka imeni gaz Izvyestiya Knyagininska Krasnokutska Novopavlivska Miusinska Hrustalska Mashinobudivnij livarno mehanichnij zavodi Virobnictvo budmaterialiv legka harchova promislovist Shvejna fabrika Golovna gordist mista v ekonomichnomu plani cegelnya Fagot Zavod Krasnij luch sho specializuyetsya na vipusku gidroakustichnih ta navigacijnih sistem dlya vijskovo morskogo flotu nini ne pracyuye Gospodarskij sud Luganskoyi oblasti v serpni 2007 roku shvaliv plan sanaciyi zavodu Peredbachayetsya viviz z pidpriyemstva vprodovzh roku osnovnih likvidnih aktiviv blizko 70 tih sho ye v nayavnosti Transportred Pivnichnoyu okoliceyu mista prohodit E50M03 Pam yatniki mistared nbsp Memorialnij kompleks Mius front U rajoni richki Mius roztashovanij memorialnij kompleks Mius front U chas nimecko radyanskoyi vijni tut prohodiv odnojmennij oboronnij rubizh Deyaki vulici mista nazvani na chest Geroyiv Radyanskogo Soyuzu yaki zaginuli v boyah za vignannya nacistiv z Donbasu Ce vidomij pilot vinishuvach bila liliya Stalingrada Lidiya Litvyak Pogorelov ta in nbsp Krasnolucka stina geroyivSportred U misti pracyuye DYuSSh yaka zrostila chimalo vidomih sportsmeniv v riznih vidah sportu osoblivo z legkoyi atletiki futbol i vazhkoyi atletiki Takozh u misti trivalij chas u Palaci pioneriv pracyuvav shahovij gurtok pid kerivnictvom Novoskolceva Mikoli Fedorovicha yakij vihovav chimalo sportsmeniv riznogo rivnya kandidativ u majstri sportu i pershorozryadnikiv Navchalni zakladired Krasnoluckij girnichij tehnikum Krasnoluckij priladobudivnij tehnikum Krasnoluckij aeroklubOrgani vladired Dokladnishe Krasnolucka miska rada Miscevi organi vladi predstavleni Krasnoluckoyu miskoyu radoyu yaka vhodit do skladu Luganskoyi oblasti Ukrayini Miskij golova Filippova Marina Viktorivna Do miskoyi radi vhodit 50 deputativ 22 Vidomi lyudired Abdumalikov Fathula Fedir Fedorovich vijskovij komisar mista deputat miskradi kilkoh sklikan Bratchenko Stanislav Nikiforovich ukrayinskij arheolog Zelenec Mikola Anatolijovich litovskij diplomat Pochesnij konsul Litvi v Lugansku Kosichi dinastiya Ovsyuk Oleksandr Mihajlovich ukrayinskij diplomat pravoznavec pismennik Kandidat yuridichnih nauk Redkin Viktor Mikolajovich 1977 2014 molodshij lejtenant MVS Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Shmatko Mikola Gavrilovich ukrayinskij skulptor hudozhnik Shuh Mihajlo Arkadijovich ukrayinskij kompozitor pedagog dirigent Zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini 2001 Zhemchugov Volodimir Pavlovich ukrayinskij partizan uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni geroj Ukrayini 2017 Gres Viktor Stepanovich radyanskij i ukrayinskij rezhiser scenarist aktor Zasluzhenij diyach mistectv URSR 1982 Narodnij artist Ukrayini 2000 Luk yanchenko Volodimir Valerijovich 1964 2014 ukrayinskij vijskovij uchasnik vijni na shodi Ukrayini Danilov Oleksij Myacheslavovich ukrayinskij politik sekretar RNBO Golova Radi ekspertiv z pitan energetichnoyi bezpeki Chuprin Mihajlo Ruslanovich starshij lejtenant polku Azov Nacionalnoyi gvardiyi Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni sho tragichno zaginuv pid chas rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu 2022 roku Geroj Ukrayini z udostoyennyam ordena Zolota Zirka 2022 posmertno Primitkired Statistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2021 roku PDF Oblikova kartka m Krasnij Luch na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Arhiv originalu za 19 serpnya 2014 Procitovano 16 serpnya 2014 a b Hrustalnij geoportal administrativno teritorialnogo ustroyu Ukrayini nedostupne posilannya z lipnya 2019 http wolgadeutsche net diesendorf Ortslexikon pdf Arhivovano 30 listopada 2016 u Wayback Machine Nimci Rosiyi Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini Arhiv originalu za 23 travnya 2016 Procitovano 12 travnya 2016 UNIAN Arhiv originalu za 13 travnya 2016 Procitovano 12 travnya 2016 Krasnij Luch na Luganshini vzhe pid rosijskim trikolorom U Krasnomu Luchi ozbroyeni lyudi zahopili podatkovu Arhiv originalu za 4 grudnya 2014 Procitovano 30 listopada 2014 Ozbroyeni lyudi zahopili vijskkomat u Krasnomu Luchi Arhiv originalu za 23 listopada 2014 Procitovano 30 listopada 2014 Trivaye bij v centri Krasnogo Lucha Perevaga na boci ukrayinskih vijskovih Arhiv originalu za 11 serpnya 2014 Procitovano 12 serpnya 2014 Meshkanci Krasnogo Lucha masovo zalishayut misto Arhiv originalu za 5 grudnya 2014 Procitovano 30 listopada 2014 Na Luganshini perekinulasya vantazhivka z rosijskimi voyakami ne vizhiv nihto Arhiv originalu za 13 lipnya 2015 Procitovano 22 listopada 2014 ZMI Z Krasnogo Lucha znikli kazaki teper misto okupovane rosijskimi vijskovimi Arhiv originalu za 9 grudnya 2014 Procitovano 9 grudnya 2014 U Krasnomu Luchi miscevi zhiteli vignali z mista teroristiv kazakiv pres centr ATO Arhiv originalu za 13 grudnya 2014 Procitovano 13 grudnya 2014 Sili ATO znishili zvedenij tankovij pidrozdil teroristiv Arhiv originalu za 4 lyutogo 2015 Procitovano 4 lyutogo 2015 U Krasnij Luch pribula chergova partiya trupiv bojovikiv znishenih pid Debalcevim Arhiv originalu za 6 lyutogo 2015 Procitovano 6 lyutogo 2015 V okupovanomu Hrustalnomu vibuhnuv sklad boyepripasiv rosiyan Militarnij 16 chervnya 2022 V Krasnomu Luchi znishili komandnij punkt okupantiv Militarnij 24 lipnya 2022 a b Dinamika chiselnosti naselennya mist Ukrayini Arhiv originalu za 19 kvitnya 2012 Procitovano 16 serpnya 2014 Nacionalnij sklad mist Datatowel in ua ukr Procitovano 27 kvitnya 2024 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Oblikova kartka Krasnoluckoyi miskoyi rada na sajti VRU nedostupne posilannya z lipnya 2019 Posilannyared Krasnoluchskij priborostroitelnyj tehnikum Arhivovano 19 grudnya 2011 u Wayback Machine ros Ukraina izbavilas ot proizvoditelya navigacionnyh sistem dlya VMF ros Marmurova skulptura Korolya marmuru Mikoli Shmatka Arhivovano 6 sichnya 2009 u Wayback Machine ros Literaturared Petro Lavriv Istoriya pivdenno shidnoyi Ukrayini Lviv Slovo 1992 152s ISBN 5 8326 0011 8 Vasil Pirko Zaselennya Stepovoyi Ukrayini v XVI XVIII st Doneck Ukr centr 1998 124 s Kuromiya G Svoboda i teror u Donbasi Ukrayinsko rosijske prikordonnya 1870 1990 ti rr Kiyiv Osnovi 2002 510 s rezyume djvu Arhivovano 14 lipnya 2014 u Wayback Machine Podov V I Kurilo V S Istoriya Donbassa V 3 t T 2 Donbass v XIX v Lugansk Alma mater 2004 384 s Alforov M A Migracijni procesi ta yih vpliv na socialno ekonomichnij rozvitok Donbasu 1939 1959 rr monografiya M A Alforov Ukr kulturol centr Donec vid nya Nauk t va im Shevchenka Doneck 2008 192 c Podov V I Kurilo V S Istoriya Donbasu Lugansk Vid vo DZ LNU im T G Shevchenka 2009 300 s Alforov M A Urbanizacijni procesi v Ukrayini v 1945 1991 rr Monografiya M A Alforov Doneck Donecke viddilennya NTSh im Shevchenka TOV Shidnij vidavnichij dim 2012 552 s Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Hrustalnij amp oldid 42826970