Ця стаття містить текст, що не відповідає . (травень 2011) |
Ця стаття може містити . (травень 2011) |
Старий Криви́н Кривин — село в Україні, у Нетішинській міській громаді Шепетівського району Хмельницької області. Населення становить 1451 особу.
село Старий Кривин | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Хмельницька область | ||||
Район | Шепетівський район | ||||
Громада | Нетішинська міська громада | ||||
Облікова картка | село Старий Кривин | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1602 | ||||
Населення | 1 451 | ||||
Площа | 14,2 км² | ||||
Густота населення | 102,183 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 30063 | ||||
Телефонний код | +380 3842 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 50°21′01″ пн. ш. 26°42′19″ сх. д. / 50.35028° пн. ш. 26.70528° сх. д.Координати: 50°21′01″ пн. ш. 26°42′19″ сх. д. / 50.35028° пн. ш. 26.70528° сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря | 225 м | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 30100, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, м. Нетішин, вул. Шевченка, 1 | ||||
Карта | |||||
Старий Кривин | |||||
Старий Кривин | |||||
Мапа | |||||
Старий Кривин у Вікісховищі |
«Село Кривин має 6000 жителів, розташоване на широкій рівнині. Колись воно належало кн. Острозьким, потім перейшло до Яблоновських, у руках яких залишалось до 1856 р., коли було продано з аукціону і куплене гр. Орловим; проте останній володів ним лише до 1864 р. і продав його Герману, який володіє ним і зараз. Тут є гарний замок, побудований каштеляном Краківським, кн. Станіславом Яблоновським, Особливо гарний облаштований навколо замку парк, відомий далеко в окрузі як "Парк Германа".
Андреев П. П. «Иллюстрированный путеводитель по Юго-Западным казенным железным дорогам». Киев, 1890.
Історія
Зараз Старий Кривин — село Славутського району на півночі Хмельницької області. Навколишні землі були залюднені ще в найдавніші часи, про що свідчать виявлені тут матеріали доби неоліту, бронзи (група курганів східнотшинецької культури на південних околицях Кривина), раннього заліза в урочищі Завитки.
У період раннього середньовіччя територію Волині заселяли літописні племена дулібів-волинян. В останній чверті X ст. волинські землі увійшли до складу Київської Русі. 3 1199 по 1340 роки ці терени були складовою Волинсько-Галицького князівства. Після смерті його останнього князя закінчилася княжа доба української державності. Землі князівства потрапляють під впливи сусідів — Польщі та Литви. В 1366 році, згідно з польсько-литовським договором, Острожчина, Шумщина та деякі інші волинські території залишилися за литовським князем Любартом. 3 середини другої половини XIV століття Острожчина, й Кривин у тому числі, переходять у володіння роду Острозьких і залишаються у їхній власності протягом кількох століть.
За Люблінською унією 1569 р. Волинь стала частиною Польської Корони й адміністративно поділялася на Володимирський, Кременецький та Луцький, до котрого входила й Острожчина, повіти. В середині XVII ст., зі смертю останньої прямої представниці Острозьких, Ганни-Алоїзи Ходкевич, село переходило з рук в руки — Замойські, Конецпольські, Яблоновські. У власності останніх Кривин перебував до середини XIX століття.
Після поділів Речі Посполитої, у кінці XVIII століття, Острог стає повітовим центром новоутвореної Волинської губернії у складі Російської імперії, а село Кривин — волосним центром. Після Яблоновських Кривинським господарством володіли Н. П. Зубова, І. Я. Герман, Ц. I. Леві.
Доба Острозьких XIV — середина XVII ст.
Уперше село Кривин згадується в королівському позові від 28 квітня 1534 року, адресованому князеві Іллі Острозькому. Згідно з ним, Ілля Острозький повинен був з'явитися до двору володаря і тут дати відповідь на звинувачення свого сусіда і далекого родича князя Кузьми Івановича Заславського про різні шкоди, що вчинили його піддані в Заславських володіннях. Проглядаючи документи вцілілої частини родинного архіву Острозьких, можна переконатися, що такі позови стали звичною справою ще за життя батька князя Іллі — Костянтина Острозького. Вони свідчили про напружені стосунки двох родів, яких поєднувало спільне походження, географічне сусідство.
Наступна згадка про Кривин в історичних джерелах датована 1542 роком. 12 травня цього року було укладено акт про поділ володінь між княгинею Беатою Костелецькою-Острозькою та її малолітньою дочкою Гальшкою Іллівною. У ньому серед замкових земель Острозької волості натрапляємо на згадку про «село Кривин и другое село Кривин волоское». Згідно з дільчим актом, обидва села мали дістатися княжні Гальшці, після настання її повноліття.
Для кращого розуміння контексту, на тлі якого з'являються перші відомості про Кривин, коротко нагадаємо історію Острозької волості, до якої входило село. Як відомо, князі Острозькі володіли Острогом із XIV століття. Точної дати надання цього маєтку луцьким та володимирським князем Любартом Гедиміновичем князеві Данилу — родоначальнику Острозьких — невідомо (мало трапитися між 1340 та 1376 роками). Разом із Острозьким маєтком князь Данило отримав від Любарта Корець, Заслав, Хлапотин, Іванин та інші, право володіння якими згодом було визнане за його сином Федором Даниловичем. Формування Острозької волості тривало впродовж всього XV століття і практично завершилося на початку XVI століття, коли її отримав правнук князя Федора — великий гетьман литовський Костянтин Іванович Острозький. Серед важливих для нас подій XV століття — поділ батьківських земель між братами Іваном та Юрієм Васильовичами Острозькими біля 1461 року, внаслідок якого від великого Острозького князівства відділилася Заславщина (згодом Юрій Васильович почав іменуватися князем Заславським, заснувавши нову гілку роду). Межі волості були дещо розширені за вже згаданого вище князя Костянтина Івановича.
У великого гетьмана литовського було двоє синів. Невдовзі після його смерті (1530) більшість маєтків перейшла до рук старшого з них — Іллі Костянтиновича. Розподіл батьківських володінь між братами не міг відбутися одразу після смерті гетьмана з огляду на неповноліття молодшого з його синів — Василя-Костянтина (народився 1526 р.). Від 1539 року, коли помер старший із братів, так і не поділені маєтки стала тримати його вдова — Беата з Косьцєльця (Костелецька). Наприкінці того ж року у неї народилася дочка Гальшка, яку Ілля в тестаменті визнав своєю законною спадкоємицею. Поділ маєтків між князем Василем-Костянтином Острозьким і його братовою (як опікункою дочки Гальшки) відбувся у 1541 році. У травні наступного року Острог із волостю (як і інші маєтки), що дісталися Беаті з дочкою, було поділено між ними. Спеціально відряджені для цього королем комісари виділили 1/3 частину маєтків, яка, згідно з правом, мала перебувати у пожиттєвому володінні вдови кн. Іллі.
У першій половині XVI ст. була однією з найбільших приватних територіально-адміністративних одиниць Волинської землі і складалася з близько 60 населених пунктів навколо княжої резиденції в Острозі. За деякими підрахунками, станом на 1542 рік, Острожчина займала площу понад 2100 км². Острозьку волость можна умовно поділити на 3 регіони, що відокремлювалися один від одного течіями річок Горині, Збитенки та Вілії. Ці регіони, які умовно назвемо тут Західним, Південним та Східним, різнилися між собою, насамперед, рівнем та історією заселення. Кривин разом із селами Бараннє, Вельбівне, Волосківці, Глинники, Головлі, Клепачі, Кургани, Мишківці, Могиляни, Мощаниця, Нетішин, Русивль, Солов'є та Хоняків входив до Східної частини волості (другої після Західної за темпами заселення та економічного розвитку).
Згідно з поділом 1542 р. Беата з Костельця отримувала тут у володіння села Вельбівне, Волосківці, Глинники, Головлі, Мощаницю, Нетішин та Солов'є, а її дочка — села Бараннє, Клепачі, Кривин, Кургани, Мишківці, Русивль та Хоняків.
Впродовж усього XVI століття замкове село Кривин невідривно належало до Острозької волості, а тому природно було б у загальних рисах розглянути основні події, пов'язані з її історією.
У вересні 1553 року на Острозький замок, за підтримки кн. В.-К. Острозького, напав князь Дмитро Сангушко — черкаський і канівський староста — один з кандидатів на руку ще неповнолітньої княжни Гальшки. Причиною нападу стало порушення Беатою з Костельця давньої обіцянки видати за Дмитра Сангушка свою дочку. Як тільки замок було взято, у Богоявленській замковій церкві відбулося вінчання Сангушка із Гальшкою.
Цей напад на Острог і викрадення Гальшки призвели до судового процесу, внаслідок якого король оголосив черкаського і канівського старосту банітом (баніція — позбавлення шляхетської честі та усієї рухомої і нерухомої власності), а дочку наказав повернути матері, визнавши шлюб недійсним. Невдала втеча молодих до Чехії, вбивство Сангушка у м. Яромирі і привезення Гальшки до королівського двору не вирішили головної проблеми навколо її одруження. Питання ускладнювалося тим, що король і Беата мали різні плани щодо майбутнього єдиної дочки кн. Іллі Острозького. Після того, як король, по суті силоміць, одружив Гальшку із Лукашем Ґуркою — брест-куявським воєводою (1555), Беата Острозька, категорично не погоджуючись на цей шлюб, почала активніше вести переговори з власним кандидатом — кн. Семеном Юрійовичем Слуцьким. У 1557 році вона з дочкою таємно залишила королівський двір і переїхала до Львова, де у квітні 1559 року Гальшку обвінчано зі Слуцьким у домініканському монастирі. Того ж місяця, після тривалої облоги, Л. Гурка збройно захопив монастир і повернув собі «законну дружину».
У червні — липні того ж року Костелецька записала Слуцькому всі свої володіння (у тому числі Острог), залишаючи за собою право пожиттєвого володіння ними. Але незабаром Слуцький несподівано помер, і єдиною власницею цієї Острожчини знову стала Беата з Костельця.
12 квітня 1564 року відбулося сенсаційне одруження кн. Беати з Костельця Острозької (49 років) із Альбрехтом Лаським (28 років). Очевидно, бажаючи помститися кн. В.-К. Острозькому за участь у справі викрадення дочки, Беата 6 квітня 1565 р. необачно записала новому чоловікові всі свої володіння (таким чином роблячи шанси Острозького на отримання іншої половини батьківщини примарними). Ласький — згодом сєрадзький воєвода (від 1565 р.) — був відомий своїми авантюрними планами посісти молдавський престол, на здійснення цієї мети витрачав великі суми грошей. Тому передача йому у власність розлогих маєтків у Великому князівстві Литовському була дуже доречною. Отримавши запис, Ласький одразу вирішив позбутися дружини, замкнувши її (як виявилося, практично назавжди) у родовому замку Кезмарк. За 5 років управління половиною Острозького князівства, серадзький воєвода виснажив володіння дружини, але набув значних прибутків для спорядження чергового десанту в Молдавію. Так, лише на Острожчині він продав і передав у заставу більше 10 селищ у західній та південній частинах волості.
Напередодні вторгнення своїх загонів у молдавські землі А.Ласький перебував деякий час при королівському дворі у Варшаві, де 26 вересня 1570 р. видав кілька записів, якими визнав, що поступається усіма отриманими від дружини маєтками на користь короля Сигізмунда II Августа. Того ж року спеціальна комісія передала королю всі зазначені володіння, в тому числі Острозьку волость. Улітку наступного року король призначив своїм острозьким старостою Миколая Кухмістровича-Дорогостайського, стольника Великого князівства Литовського.
Здавалося, що тепер велика частина батьківщини назавжди втрачена для київського воєводи князя Василя-Костянтина, та і для всього роду Острозьких. Але ситуація незабаром змінилася; помер король Сигізмунд ІІ Август, а невдовзі після нього помер і Лукаш Гурка; на Волинь повернулася його дружина — дочка Іллі Острозького Гальшка.
У вересні 1573 року Гальшка Іллівна видала важливий запис, у якому визнавала себе боржницею дядька Василя-Костянтина, передавала себе під його опіку і просила допомогти відстояти свої майнові інтереси. Адвокати В.-К. Острозького швидко з'ясували, що Гальшчина мати не була власницею усіх маєтків свого першого чоловіка, а тому не мала права записувати їх Альбрехту Лаському. Тому передача серадзьким воєводою своїх володінь польському королю була неправомірною. Судовий процес, що тривав до весни 1574 року, завершився перемогою Острозьких. Від цього часу і майже на пів століття, Острозька волость повертається до рук своїх колишніх власників.
Упродовж другої половини XVI століття село Кривин перебувало під замковою юрисдикцією. Перший відомий детальний поборовий (податковий) реєстр Острожчини, який дійшов до наших часів і датується 1576 роком, називає 49 родин, що проживали в селі. Можна зазначити, що Кривин потрапив у число тих небагатьох князівських маєтків, які оминула хвиля руйнівних татарських нападів на Волинь у 1575—1576 рр. Із навколишніх селищ тоді до тла були випалені Бараньє, Білотин та Колимлі. Сильно постраждали віддалені від Острога населені пункти в західній та південній частинах волості (більше 30 селищ). Поборовий реєстр 1577 р. наводить практично ідентичні дані про Кривин, але в скороченому вигляді (без поіменного переліку).
Наступні реєстри 1583 та 1589 років вперше згадують кривинського священика (попа), який, згідно з сеймовою постановою, повинен був сплатити до скарбу 2 польських злотих17. У 80-х роках XVI ст. у Кривині вже був власний млин.
У 1603 році між синами князя Василя-Костянтина Янушем та Олександром відбувся поділ володінь, унаслідок якого Острозька волость була розмежована навпіл. Західна її частина, після смерті київського воєводи, мала перейти у власність старшого з Острозьких — князя Януша, а південна та східна (у тому числі й Кривин) повинні були дістатися Олександрові. Ще до смерті Василя-Костянтина Острозького (1608) один із його синів, князь Олександр, за дивних обставин помирає наприкінці 1603 року. Згідно з правом, спадкоємцями Олександра стають його діти, а до настання їх повноліття маєтками розпоряджається вдова князя — Анна з Костків (Костка де Штемберг).
У 1604 році в Кривині жило більше 120 родин, у селі згадується священик, млин із чотирма мучними і одним ступним колами, корчма і в ній шинкар Мартин, отаман Андрій та соцький Кіндрат, гайдук Андрій, мельник Мись, швець Андрій та коваль Іван. Деякі місцеві жителі, окрім звичайних податків і повинностей, мали додатковий обов'язок постачати дичину до князівського двору.
Важливі відомості з історії Кривина надає нам інвентар Острозької волості від 1620 року, укладений напередодні поділу земель між дочками Олександра Острозького — Софією (дружина Станіслава Любомирського), Катериною (дружина Томаша Замойського) та Анною-Алоїзою (дружина Яна Кароля Ходкевича).
Згідно з цим документом, Кривин був одним із найбільших селищ східної частини Острозької волості; у ньому згадано 41 тяглого підданого, 46 підсусідків, 5 лісних стрільців, 4 пташників (що ловлять тетеревів), 3 гайдуків, 7 бояр (що на війну їздять).
У залежності від соціального становища, кривинські піддані повинні були щороку сплачувати володареві відповідний грошовий податок, який складався з чиншу, воловщини, порохового, сторожового тощо, а також натуральний збір (визначена норма вівса, меду, гусок, курей, каплунів, яєць тощо). До повинностей кривинських селян належав відробіток на панській землі — 6 днів на тиждень влітку та 3 дні на тиждень взимку.
Інвентар фіксує в селі корчму з броварем, яка належала до головної острозької оренди, що і в 1620 р. тримав заможний острозький єврей. До цієї ж оренди належав великий кривинський млин з чотирма мучними і одним ступним колами, а також пилкою для розпилювання деревини. Повинність млинаря полягала в тому, що він мав за 17 тижнів вигодувати для князівського двору з кожного кола по вепру, а також «до двору з сокирою робити, коли кажуть». Млин стояв на одному з трьох кривинських ставків, спуст яких за три роки давав прибуток у 50 литовських кіп.
Комісари, направлені до села з метою його детального опису, зазначили в інвентарі, що попа в ньому немає. Це, однак, не означає, що в Кривині не було церкви. Швидше за все, місце священика було незайнятим після смерті попереднього церковнослужителя. Питання про те, до якої конфесії належали прочани кривинської церкви, залишається наразі нез'ясованим.
У 1621 році відбувся поділ володінь між сестрами Острозькими, в результаті якого Кривин дістався Гнні-Алоїзі Ходкевичевій, останній представниці прямої лінії роду, щойно одруженій (у 1620 р.) з відомим полководцем, великим гетьманом литовським, віленським каштеляном, земським литовським маршалком, старостою жмудським, ковенським, плотельським і тельшовським та адміністратором Ліфляндської землі.
Згідно з подворовим реєстром, 1629 року у Кривині нараховувалося 142 дими (двори). У світлі сучасних досліджень про коефіцієнт диму на Волині у другій половині XVI — середині XVII століття можна припустити, що населення Кривина на той час сягало більше тисячі осіб (для порівняння зазначимо, що в сусідньому Нетішині було тоді 50 димів, а в Острозі — 1655 димів).
Продовжує відомості про село недатований інвентар частини Острога та Острозької волості, який було складено на початку другої половини XVII ст. Згідно з джерелом, яке подає нам стан села перед 1648 роком, у Кривині була 71 волока землі та 200 димів. Відзначається, що місцеві селяни ходили на роботу до Коломельського фільварку, а також працювали на печах для випалювання вапна «i do Collegium». Справа в тому, що своїм заповітом, складеним у 1651 році, кн. Г.-А.Ходкевич записала Кривин разом із фільварком Колом'є на продовження будівництва і відновлення зруйнованого козаками Острозького єзуїтського колегіуму. Насамкінець, в інвентарі зазначено: «Драгунів кінних на тих же волоках — 7, піших — 7, бояр, що мають по дві волоки, — 4, стрільців — 7».
Кін. XVII ст. — час найбільшого занепаду
До кінця XVII століття володарями Кривина були представники кількох заможних польських родів. Після смерті в 1654 році бездітної Г.-А. Ходкевичевої, значні родові маєтності перейшли у власність нащадків її сестри Катерини Замойської (на той час вже покійної) — сина Яна й дочок Гризельди-Констанції та Йоанни-Барбари.
Необхідно зазначити, що розлогі землі, які дісталися у спадок Замойським, вже не давали таких значних прибутків, як раніше; маєтки були малозаселеними і майже дощенту зруйнованими внаслідок воєнних дій 1648—1657 років. Татарські та козацькі набіги, постої коронного війська і свавілля окремих магнатських хоругов не могли не відбитися на стані маєткового господарства. Як стверджує С. Кардашевич, цей період в історії Острога й Острожчини (а, отже, й Кривина) був часом найбільшого їх занепаду.
Невдовзі після смерті княгині Г.-А. Ходкевич [27.1.1654] було проведено ревізію залишених нею Острозьких володінь. Отже, черговий опис Кривина, згідно з яким на тій же 71 волоці було лише 15 димів. Повоєнне спустошення не оминуло села, позначившись на кількості його жителів і, відповідно, на прибутку, отримуваному з маєтку.
Ревізія називає імена кривинських підданих, серед яких згадується безіменний священик. Перераховуються повинності кривинчан, де, окрім іншого, зазначається, що вони повинні були того дня, протягом тижня, працювати в Коломельському фільварку. Кожен власник волоки землі повинен був сплачувати (грошовий податок) у розмірі 1 зл. 10 грошів. Місцеві були зобов'язані їздити з підводою туди, куди накаже володар, як і раніше, щорічно платили натуральний податок. Згадується про запустілий млин на р. Горинь, що мав чотири мучних кола та ступу. Інвентар завершується важливими для володаря маєтку відомостями про розмір врожаю, що був звичайним у передвоєнний час. Так, дізнаємося, що тоді з фільваркових ланів щороку збирали «жита — 1000 кіп, пшениці — 200 кіп, вівса — 1000 кіп, ячменю — 150 кіп, гречки — 350 кіп, гороху - 30 кіп, проса — 30 кіп».
Спочатку частиною Острога та належними до неї маєтностями володів київський та сандомирський воєвода Ян Замойський. Згодом, у силу певних обставив, цей добробут перейшов до Яна-Олександра Конєцпольського, який, між іншим, був близьким родичем попереднього власника, а саме чоловіком його сестри Йоанни-Барбари. Зрештою, і сам Ян-Олександр Конєцпольський не затримав Острозький ключ у своїх руках і 20 лютого 1690 року передав його коронному гетьману Станіславу-Яну Яблоновському.
29 квітня 1702 р. у Львові було складено документ, за яким маєтності С.-Я. Яблоновського розподілялися між його трьома синами: Яном, Олександром та Станіславом, при цьому Острозький ключ діставався першому з них.
У свою чергу, спадкоємці руського воєводи Яна-Станіслава Яблоновського поділили свою Острозьку маєтність на дві частини. Резиденцією однієї з гілок роду став Кривин (Станіслав — Вінцент [1694-1754] і його нащадки Антоній — Варнава [1732-1799], Максиміліан [1785-1846] та Владислав [1834-1875]), а іншої — Острог.
Шляхетські резиденції на Правобережжі здавна були відомі як осередки культурного, політичного й економічного життя краю. Однією з них була Кривинська резиденція князів Яблоновських гербу Прус III. Її заснував наприкінці XVII ст. Станіслав-Ян Яблоновський, великий коронний гетьман і краківський каштелян. Ю. Дунін-Карвіцький та Е. Рачинський згадують у своїх працях родинний переказ Яблоновських про те, що полонені татари за велінням гетьмана викопали навколо панської садиби глибокий рів, який видніє там ще й досі.
Опис Кривина від 1690 року наводить нові дані про село. Великий колись Кривин до кінця XVII ст. перетворився на досить непримітний населений пункт, який, щоправда, мав зручне місце розташування. Можливо, завдяки тому фактору з-пом1ж інших володінь саме Кривин було обрано для будівництва тут згодом палацу, навколо якого пізніше облаштовано парк. Перші відомості про Кривинський палац, який у XVIII ст. був дещо перебудований, відносяться до часу, коли власником села був згаданий Станіслав-Ян Яблоновський.
Кінець XVIII ст. — входження Кривина до Російської імперії
Про те, що являв собою Кривин до другого поділу Польщі (1793), коли він потрапив до складу Російської імперії, можна судити лише з фрагментарних джерельних відомостей, які стосуються переважно культових споруд. У 1737 році в Кривині зведено католицький парафіяльний дерев'яний костел в ім'я Антонія Падуанського, який пізніше, на початку XIX століття, перебудовано на мурований.
Також відомо про те, що кривинська греко—католицька дерев'яна церква згоріла через необережність паламаря на другий день Великодня у 1762 році. Тим не менше, вже наступного року, із благословення луцького і острозького єпископа Сильвестра Рудницького і за сприяння князя Яблоновського, замість погорілого було побудовано новий, теж дерев'яний, храм. Попри те, що Кривин розташовувався відносно недалеко від Острога, місцева церква в цей час належала до Гощанського греко-католицького деканату.
У 1793 році відбувся другий поділ Польщі. 27 березня 1793 року імператриця Катерина II видала маніфест про включення Правобережжя до складу Російської імперії. 13 квітня 1793 року у складі новоприєднаних українських земель було утворено Брацлавську та Ізяславську губернії. До Ізяславської губернії увійшли колишні землі Волинського та частини Київського воєводств. Згодом, указом від 18 червня 1795 року, Ізяславську губернію перейменовано у Волинську. Через два роки остаточно закріплено адміністративний устрій на новоприєднаних українських землях імперії. Кривин, який впродовж кількох століть знаходився в Волинського воєводства, увійшов до Острозького повіту Волинської губернії, ставши в ньому волосним центром.
Кін. XVIII — поч. XIX ст. — період розквіту Кривинського палацу
Кінець XVIII — початок XIX століття став періодом найвищого розквіту Кривинського маєтку Яблоновських. Мандрівники згадують, що палац знаходився посеред великого газону на високому підмурівку. Будівля була оточена розкішним парком, закладеним у 1799—1800 рр. майстром палацово-паркового мистецтва Діонізієм МакКлером.
У квітні 1919 року в районі Кривина розгорнулися жорстокі бої, в яких брав участь знаменитий панцерник "Стрілець"
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2065 осіб, з яких 941 чоловік та 1124 жінки.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1437 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 96,07 % |
російська | 3,72 % |
вірменська | 0,07 % |
польська | 0,07 % |
Символіка
Затверджена в серпні 2015 р. рішенням сесії сільської ради.
Герб
У зеленому полі три золоті розширені (укорочені) хрести в балку, під ними — такий же мурований міст, у лазуровій арці якого срібна коса та половина підкови, повернуті додолу. Щит оздоблений декоративним картушем і увінчаний золотою сільською короною, внизу картуша — стрічка з написом «СТАРИЙ КРИВИН».
Три хрести — символ старовинної церкви, форма хреста вказує на належність села до Волині. Міст — історична споруда, водночас символ зв'язку між минулим і майбутнім. В арці моста — герб «Прус-III» Яблоновських, які багато зробили для розвитку села.
Прапор
Квадратне полотнище складається з трьох горизонтальних смуг — зеленої (верхньої), жовтої та синьої, співвідношення висот яких дорівнює 9:2:9; на зеленій смузі — три жовті розширені хрести в ряд, на синій — білі коса і половина підкови, повернуті додолу.
Пам'ятки
Уродженці села
- Козак Сергій Давидович (*1921 — †1993) —Народний артист УРСР, оперний співак, композитор, письменник, публіцист, громадський і культурний діяч, підполковник запасу.
- Пилипчук Юрій Дмитрович (* 1981) — український самбіст, Заслужений майстер спорту України, багаторазовий чемпіон України та чемпіон Європи із самбо. Член збірної команди України.
- Семеновський Володимир Самійлович (*1921 — †1992 м. Хмельницький) — поет-пісняр, автор збірок «Де Дністер і Збруч» (1953), «В єдинім строю» (1985), «Сяйво калини» (1991). Навчався в Житомирському педінституті. Перебуваючи в евакуації, закінчив Челябінський педінститут. По війні був на журналістській роботі у Хмельницькому. Установлено меморіальну дошку на будівлі школи в с. Старий Кривин.
Цікаві факти
На одній із вулиць села біля приватного будинку зростає дуб-велетень — Олин дуб. Обхват стовбура 6 м, висота 30 м, вік близько 600 років.
Галерея
Примітки
- Щоденник Павла Дерев'янка Ч 5/7 1919 р Страшна сила бронепотяг Стрілець |Повстання отамана Оскілко (укр.), процитовано 14 грудня 2023
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Хмельницька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Заслужені майстри спорту [ 3 листопада 2013 у Wayback Machine.] матеріал газети «Перспектива» — інформаційний портал м. Нетішин
- Знані постаті Славутчини матеріал газети «Перспектива» — інформаційний портал м. Нетішин
- Київський еколого-культурний центр «Самые старые и выдающиеся деревья Украины Хмельницкая область»
- У Славутському районі росте 600-річний дуб матеріал газети Новини Хмельницького «Є» м. Хмельницький
Джерела та література
- І. А. Тесленко. Кривин // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 323. — .
- Бетлей А. Резиденція равського воєводи Станіслава Вінцента Яблоновського в Кривині у світлі першоджерел / Анджей Бетлей; пер. з пол. П. Ричков // Архітектурна спадщина Волині: зб. наук. пр. / Нац. ун-т водного господарства та природокористування, Каф. архітектури. — Рівне, 2012. — Вип. 3. — С. 10–15
Посилання
- Список населених пунктів України, Хмельницька область Старий Кривин
- Старий Кривин // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- Погода у Старому Кривині
- Krzywin // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 182. (пол.)
- Замки та храми України
- Воскресенська церква, 1763
- Семенюк Тетяна Володимирівна Село Старий Кривин
- wikimapia Старий Кривин
- Палаци Волині: ландшафтний Кривин
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin traven 2011 Cya stattya mozhe mistiti originalne doslidzhennya Bud laska udoskonalte yiyi perevirivshi sumnivni tverdzhennya j dodavshi posilannya na dzherela Tverdzhennya yaki mistyat lishe originalne doslidzhennya mayut buti vilucheni traven 2011 Starij Krivi n Krivin selo v Ukrayini u Netishinskij miskij gromadi Shepetivskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti Naselennya stanovit 1451 osobu selo Starij Krivin Krayina Ukrayina Oblast Hmelnicka oblast Rajon Shepetivskij rajon Gromada Netishinska miska gromada Oblikova kartka selo Starij Krivin Osnovni dani Zasnovane 1602 Naselennya 1 451 Plosha 14 2 km Gustota naselennya 102 183 osib km Poshtovij indeks 30063 Telefonnij kod 380 3842 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 21 01 pn sh 26 42 19 sh d 50 35028 pn sh 26 70528 sh d 50 35028 26 70528 Koordinati 50 21 01 pn sh 26 42 19 sh d 50 35028 pn sh 26 70528 sh d 50 35028 26 70528 Serednya visota nad rivnem morya 225 m Misceva vlada Adresa radi 30100 Hmelnicka obl Shepetivskij r n m Netishin vul Shevchenka 1 Karta Starij Krivin Starij Krivin Mapa Starij Krivin u Vikishovishi Selo Krivin maye 6000 zhiteliv roztashovane na shirokij rivnini Kolis vono nalezhalo kn Ostrozkim potim perejshlo do Yablonovskih u rukah yakih zalishalos do 1856 r koli bulo prodano z aukcionu i kuplene gr Orlovim prote ostannij volodiv nim lishe do 1864 r i prodav jogo Germanu yakij volodiye nim i zaraz Tut ye garnij zamok pobudovanij kashtelyanom Krakivskim kn Stanislavom Yablonovskim Osoblivo garnij oblashtovanij navkolo zamku park vidomij daleko v okruzi yak Park Germana Andreev P P Illyustrirovannyj putevoditel po Yugo Zapadnym kazennym zheleznym dorogam Kiev 1890 IstoriyaZaraz Starij Krivin selo Slavutskogo rajonu na pivnochi Hmelnickoyi oblasti Navkolishni zemli buli zalyudneni she v najdavnishi chasi pro sho svidchat viyavleni tut materiali dobi neolitu bronzi grupa kurganiv shidnotshineckoyi kulturi na pivdennih okolicyah Krivina rannogo zaliza v urochishi Zavitki U period rannogo serednovichchya teritoriyu Volini zaselyali litopisni plemena dulibiv volinyan V ostannij chverti X st volinski zemli uvijshli do skladu Kiyivskoyi Rusi 3 1199 po 1340 roki ci tereni buli skladovoyu Volinsko Galickogo knyazivstva Pislya smerti jogo ostannogo knyazya zakinchilasya knyazha doba ukrayinskoyi derzhavnosti Zemli knyazivstva potraplyayut pid vplivi susidiv Polshi ta Litvi V 1366 roci zgidno z polsko litovskim dogovorom Ostrozhchina Shumshina ta deyaki inshi volinski teritoriyi zalishilisya za litovskim knyazem Lyubartom 3 seredini drugoyi polovini XIV stolittya Ostrozhchina j Krivin u tomu chisli perehodyat u volodinnya rodu Ostrozkih i zalishayutsya u yihnij vlasnosti protyagom kilkoh stolit Za Lyublinskoyu uniyeyu 1569 r Volin stala chastinoyu Polskoyi Koroni j administrativno podilyalasya na Volodimirskij Kremeneckij ta Luckij do kotrogo vhodila j Ostrozhchina poviti V seredini XVII st zi smertyu ostannoyi pryamoyi predstavnici Ostrozkih Ganni Aloyizi Hodkevich selo perehodilo z ruk v ruki Zamojski Konecpolski Yablonovski U vlasnosti ostannih Krivin perebuvav do seredini XIX stolittya Pislya podiliv Rechi Pospolitoyi u kinci XVIII stolittya Ostrog staye povitovim centrom novoutvorenoyi Volinskoyi guberniyi u skladi Rosijskoyi imperiyi a selo Krivin volosnim centrom Pislya Yablonovskih Krivinskim gospodarstvom volodili N P Zubova I Ya German C I Levi Doba Ostrozkih XIV seredina XVII st Upershe selo Krivin zgaduyetsya v korolivskomu pozovi vid 28 kvitnya 1534 roku adresovanomu knyazevi Illi Ostrozkomu Zgidno z nim Illya Ostrozkij povinen buv z yavitisya do dvoru volodarya i tut dati vidpovid na zvinuvachennya svogo susida i dalekogo rodicha knyazya Kuzmi Ivanovicha Zaslavskogo pro rizni shkodi sho vchinili jogo piddani v Zaslavskih volodinnyah Proglyadayuchi dokumenti vcililoyi chastini rodinnogo arhivu Ostrozkih mozhna perekonatisya sho taki pozovi stali zvichnoyu spravoyu she za zhittya batka knyazya Illi Kostyantina Ostrozkogo Voni svidchili pro napruzheni stosunki dvoh rodiv yakih poyednuvalo spilne pohodzhennya geografichne susidstvo Nastupna zgadka pro Krivin v istorichnih dzherelah datovana 1542 rokom 12 travnya cogo roku bulo ukladeno akt pro podil volodin mizh knyagineyu Beatoyu Kosteleckoyu Ostrozkoyu ta yiyi malolitnoyu dochkoyu Galshkoyu Illivnoyu U nomu sered zamkovih zemel Ostrozkoyi volosti natraplyayemo na zgadku pro selo Krivin i drugoe selo Krivin voloskoe Zgidno z dilchim aktom obidva sela mali distatisya knyazhni Galshci pislya nastannya yiyi povnolittya Dlya krashogo rozuminnya kontekstu na tli yakogo z yavlyayutsya pershi vidomosti pro Krivin korotko nagadayemo istoriyu Ostrozkoyi volosti do yakoyi vhodilo selo Yak vidomo knyazi Ostrozki volodili Ostrogom iz XIV stolittya Tochnoyi dati nadannya cogo mayetku luckim ta volodimirskim knyazem Lyubartom Gediminovichem knyazevi Danilu rodonachalniku Ostrozkih nevidomo malo trapitisya mizh 1340 ta 1376 rokami Razom iz Ostrozkim mayetkom knyaz Danilo otrimav vid Lyubarta Korec Zaslav Hlapotin Ivanin ta inshi pravo volodinnya yakimi zgodom bulo viznane za jogo sinom Fedorom Danilovichem Formuvannya Ostrozkoyi volosti trivalo vprodovzh vsogo XV stolittya i praktichno zavershilosya na pochatku XVI stolittya koli yiyi otrimav pravnuk knyazya Fedora velikij getman litovskij Kostyantin Ivanovich Ostrozkij Sered vazhlivih dlya nas podij XV stolittya podil batkivskih zemel mizh bratami Ivanom ta Yuriyem Vasilovichami Ostrozkimi bilya 1461 roku vnaslidok yakogo vid velikogo Ostrozkogo knyazivstva viddililasya Zaslavshina zgodom Yurij Vasilovich pochav imenuvatisya knyazem Zaslavskim zasnuvavshi novu gilku rodu Mezhi volosti buli desho rozshireni za vzhe zgadanogo vishe knyazya Kostyantina Ivanovicha U velikogo getmana litovskogo bulo dvoye siniv Nevdovzi pislya jogo smerti 1530 bilshist mayetkiv perejshla do ruk starshogo z nih Illi Kostyantinovicha Rozpodil batkivskih volodin mizh bratami ne mig vidbutisya odrazu pislya smerti getmana z oglyadu na nepovnolittya molodshogo z jogo siniv Vasilya Kostyantina narodivsya 1526 r Vid 1539 roku koli pomer starshij iz brativ tak i ne podileni mayetki stala trimati jogo vdova Beata z Koscyelcya Kostelecka Naprikinci togo zh roku u neyi narodilasya dochka Galshka yaku Illya v testamenti viznav svoyeyu zakonnoyu spadkoyemiceyu Podil mayetkiv mizh knyazem Vasilem Kostyantinom Ostrozkim i jogo bratovoyu yak opikunkoyu dochki Galshki vidbuvsya u 1541 roci U travni nastupnogo roku Ostrog iz volostyu yak i inshi mayetki sho distalisya Beati z dochkoyu bulo podileno mizh nimi Specialno vidryadzheni dlya cogo korolem komisari vidilili 1 3 chastinu mayetkiv yaka zgidno z pravom mala perebuvati u pozhittyevomu volodinni vdovi kn Illi U pershij polovini XVI st bula odniyeyu z najbilshih privatnih teritorialno administrativnih odinic Volinskoyi zemli i skladalasya z blizko 60 naselenih punktiv navkolo knyazhoyi rezidenciyi v Ostrozi Za deyakimi pidrahunkami stanom na 1542 rik Ostrozhchina zajmala ploshu ponad 2100 km Ostrozku volost mozhna umovno podiliti na 3 regioni sho vidokremlyuvalisya odin vid odnogo techiyami richok Gorini Zbitenki ta Viliyi Ci regioni yaki umovno nazvemo tut Zahidnim Pivdennim ta Shidnim riznilisya mizh soboyu nasampered rivnem ta istoriyeyu zaselennya Krivin razom iz selami Barannye Velbivne Voloskivci Glinniki Golovli Klepachi Kurgani Mishkivci Mogilyani Moshanicya Netishin Rusivl Solov ye ta Honyakiv vhodiv do Shidnoyi chastini volosti drugoyi pislya Zahidnoyi za tempami zaselennya ta ekonomichnogo rozvitku Zgidno z podilom 1542 r Beata z Kostelcya otrimuvala tut u volodinnya sela Velbivne Voloskivci Glinniki Golovli Moshanicyu Netishin ta Solov ye a yiyi dochka sela Barannye Klepachi Krivin Kurgani Mishkivci Rusivl ta Honyakiv Vprodovzh usogo XVI stolittya zamkove selo Krivin nevidrivno nalezhalo do Ostrozkoyi volosti a tomu prirodno bulo b u zagalnih risah rozglyanuti osnovni podiyi pov yazani z yiyi istoriyeyu U veresni 1553 roku na Ostrozkij zamok za pidtrimki kn V K Ostrozkogo napav knyaz Dmitro Sangushko cherkaskij i kanivskij starosta odin z kandidativ na ruku she nepovnolitnoyi knyazhni Galshki Prichinoyu napadu stalo porushennya Beatoyu z Kostelcya davnoyi obicyanki vidati za Dmitra Sangushka svoyu dochku Yak tilki zamok bulo vzyato u Bogoyavlenskij zamkovij cerkvi vidbulosya vinchannya Sangushka iz Galshkoyu Cej napad na Ostrog i vikradennya Galshki prizveli do sudovogo procesu vnaslidok yakogo korol ogolosiv cherkaskogo i kanivskogo starostu banitom baniciya pozbavlennya shlyahetskoyi chesti ta usiyeyi ruhomoyi i neruhomoyi vlasnosti a dochku nakazav povernuti materi viznavshi shlyub nedijsnim Nevdala vtecha molodih do Chehiyi vbivstvo Sangushka u m Yaromiri i privezennya Galshki do korolivskogo dvoru ne virishili golovnoyi problemi navkolo yiyi odruzhennya Pitannya uskladnyuvalosya tim sho korol i Beata mali rizni plani shodo majbutnogo yedinoyi dochki kn Illi Ostrozkogo Pislya togo yak korol po suti silomic odruzhiv Galshku iz Lukashem Gurkoyu brest kuyavskim voyevodoyu 1555 Beata Ostrozka kategorichno ne pogodzhuyuchis na cej shlyub pochala aktivnishe vesti peregovori z vlasnim kandidatom kn Semenom Yurijovichem Sluckim U 1557 roci vona z dochkoyu tayemno zalishila korolivskij dvir i pereyihala do Lvova de u kvitni 1559 roku Galshku obvinchano zi Sluckim u dominikanskomu monastiri Togo zh misyacya pislya trivaloyi oblogi L Gurka zbrojno zahopiv monastir i povernuv sobi zakonnu druzhinu U chervni lipni togo zh roku Kostelecka zapisala Sluckomu vsi svoyi volodinnya u tomu chisli Ostrog zalishayuchi za soboyu pravo pozhittyevogo volodinnya nimi Ale nezabarom Sluckij nespodivano pomer i yedinoyu vlasniceyu ciyeyi Ostrozhchini znovu stala Beata z Kostelcya 12 kvitnya 1564 roku vidbulosya sensacijne odruzhennya kn Beati z Kostelcya Ostrozkoyi 49 rokiv iz Albrehtom Laskim 28 rokiv Ochevidno bazhayuchi pomstitisya kn V K Ostrozkomu za uchast u spravi vikradennya dochki Beata 6 kvitnya 1565 r neobachno zapisala novomu cholovikovi vsi svoyi volodinnya takim chinom roblyachi shansi Ostrozkogo na otrimannya inshoyi polovini batkivshini primarnimi Laskij zgodom syeradzkij voyevoda vid 1565 r buv vidomij svoyimi avantyurnimi planami posisti moldavskij prestol na zdijsnennya ciyeyi meti vitrachav veliki sumi groshej Tomu peredacha jomu u vlasnist rozlogih mayetkiv u Velikomu knyazivstvi Litovskomu bula duzhe dorechnoyu Otrimavshi zapis Laskij odrazu virishiv pozbutisya druzhini zamknuvshi yiyi yak viyavilosya praktichno nazavzhdi u rodovomu zamku Kezmark Za 5 rokiv upravlinnya polovinoyu Ostrozkogo knyazivstva seradzkij voyevoda visnazhiv volodinnya druzhini ale nabuv znachnih pributkiv dlya sporyadzhennya chergovogo desantu v Moldaviyu Tak lishe na Ostrozhchini vin prodav i peredav u zastavu bilshe 10 selish u zahidnij ta pivdennij chastinah volosti Naperedodni vtorgnennya svoyih zagoniv u moldavski zemli A Laskij perebuvav deyakij chas pri korolivskomu dvori u Varshavi de 26 veresnya 1570 r vidav kilka zapisiv yakimi viznav sho postupayetsya usima otrimanimi vid druzhini mayetkami na korist korolya Sigizmunda II Avgusta Togo zh roku specialna komisiya peredala korolyu vsi zaznacheni volodinnya v tomu chisli Ostrozku volost Ulitku nastupnogo roku korol priznachiv svoyim ostrozkim starostoyu Mikolaya Kuhmistrovicha Dorogostajskogo stolnika Velikogo knyazivstva Litovskogo Zdavalosya sho teper velika chastina batkivshini nazavzhdi vtrachena dlya kiyivskogo voyevodi knyazya Vasilya Kostyantina ta i dlya vsogo rodu Ostrozkih Ale situaciya nezabarom zminilasya pomer korol Sigizmund II Avgust a nevdovzi pislya nogo pomer i Lukash Gurka na Volin povernulasya jogo druzhina dochka Illi Ostrozkogo Galshka U veresni 1573 roku Galshka Illivna vidala vazhlivij zapis u yakomu viznavala sebe borzhniceyu dyadka Vasilya Kostyantina peredavala sebe pid jogo opiku i prosila dopomogti vidstoyati svoyi majnovi interesi Advokati V K Ostrozkogo shvidko z yasuvali sho Galshchina mati ne bula vlasniceyu usih mayetkiv svogo pershogo cholovika a tomu ne mala prava zapisuvati yih Albrehtu Laskomu Tomu peredacha seradzkim voyevodoyu svoyih volodin polskomu korolyu bula nepravomirnoyu Sudovij proces sho trivav do vesni 1574 roku zavershivsya peremogoyu Ostrozkih Vid cogo chasu i majzhe na piv stolittya Ostrozka volost povertayetsya do ruk svoyih kolishnih vlasnikiv Uprodovzh drugoyi polovini XVI stolittya selo Krivin perebuvalo pid zamkovoyu yurisdikciyeyu Pershij vidomij detalnij poborovij podatkovij reyestr Ostrozhchini yakij dijshov do nashih chasiv i datuyetsya 1576 rokom nazivaye 49 rodin sho prozhivali v seli Mozhna zaznachiti sho Krivin potrapiv u chislo tih nebagatoh knyazivskih mayetkiv yaki ominula hvilya rujnivnih tatarskih napadiv na Volin u 1575 1576 rr Iz navkolishnih selish todi do tla buli vipaleni Baranye Bilotin ta Kolimli Silno postrazhdali viddaleni vid Ostroga naseleni punkti v zahidnij ta pivdennij chastinah volosti bilshe 30 selish Poborovij reyestr 1577 r navodit praktichno identichni dani pro Krivin ale v skorochenomu viglyadi bez poimennogo pereliku Nastupni reyestri 1583 ta 1589 rokiv vpershe zgaduyut krivinskogo svyashenika popa yakij zgidno z sejmovoyu postanovoyu povinen buv splatiti do skarbu 2 polskih zlotih17 U 80 h rokah XVI st u Krivini vzhe buv vlasnij mlin U 1603 roci mizh sinami knyazya Vasilya Kostyantina Yanushem ta Oleksandrom vidbuvsya podil volodin unaslidok yakogo Ostrozka volost bula rozmezhovana navpil Zahidna yiyi chastina pislya smerti kiyivskogo voyevodi mala perejti u vlasnist starshogo z Ostrozkih knyazya Yanusha a pivdenna ta shidna u tomu chisli j Krivin povinni buli distatisya Oleksandrovi She do smerti Vasilya Kostyantina Ostrozkogo 1608 odin iz jogo siniv knyaz Oleksandr za divnih obstavin pomiraye naprikinci 1603 roku Zgidno z pravom spadkoyemcyami Oleksandra stayut jogo diti a do nastannya yih povnolittya mayetkami rozporyadzhayetsya vdova knyazya Anna z Kostkiv Kostka de Shtemberg U 1604 roci v Krivini zhilo bilshe 120 rodin u seli zgaduyetsya svyashenik mlin iz chotirma muchnimi i odnim stupnim kolami korchma i v nij shinkar Martin otaman Andrij ta sockij Kindrat gajduk Andrij melnik Mis shvec Andrij ta koval Ivan Deyaki miscevi zhiteli okrim zvichajnih podatkiv i povinnostej mali dodatkovij obov yazok postachati dichinu do knyazivskogo dvoru Vazhlivi vidomosti z istoriyi Krivina nadaye nam inventar Ostrozkoyi volosti vid 1620 roku ukladenij naperedodni podilu zemel mizh dochkami Oleksandra Ostrozkogo Sofiyeyu druzhina Stanislava Lyubomirskogo Katerinoyu druzhina Tomasha Zamojskogo ta Annoyu Aloyizoyu druzhina Yana Karolya Hodkevicha Zgidno z cim dokumentom Krivin buv odnim iz najbilshih selish shidnoyi chastini Ostrozkoyi volosti u nomu zgadano 41 tyaglogo piddanogo 46 pidsusidkiv 5 lisnih strilciv 4 ptashnikiv sho lovlyat tetereviv 3 gajdukiv 7 boyar sho na vijnu yizdyat U zalezhnosti vid socialnogo stanovisha krivinski piddani povinni buli shoroku splachuvati volodarevi vidpovidnij groshovij podatok yakij skladavsya z chinshu volovshini porohovogo storozhovogo tosho a takozh naturalnij zbir viznachena norma vivsa medu gusok kurej kapluniv yayec tosho Do povinnostej krivinskih selyan nalezhav vidrobitok na panskij zemli 6 dniv na tizhden vlitku ta 3 dni na tizhden vzimku Inventar fiksuye v seli korchmu z brovarem yaka nalezhala do golovnoyi ostrozkoyi orendi sho i v 1620 r trimav zamozhnij ostrozkij yevrej Do ciyeyi zh orendi nalezhav velikij krivinskij mlin z chotirma muchnimi i odnim stupnim kolami a takozh pilkoyu dlya rozpilyuvannya derevini Povinnist mlinarya polyagala v tomu sho vin mav za 17 tizhniv vigoduvati dlya knyazivskogo dvoru z kozhnogo kola po vepru a takozh do dvoru z sokiroyu robiti koli kazhut Mlin stoyav na odnomu z troh krivinskih stavkiv spust yakih za tri roki davav pributok u 50 litovskih kip Komisari napravleni do sela z metoyu jogo detalnogo opisu zaznachili v inventari sho popa v nomu nemaye Ce odnak ne oznachaye sho v Krivini ne bulo cerkvi Shvidshe za vse misce svyashenika bulo nezajnyatim pislya smerti poperednogo cerkovnosluzhitelya Pitannya pro te do yakoyi konfesiyi nalezhali prochani krivinskoyi cerkvi zalishayetsya narazi nez yasovanim U 1621 roci vidbuvsya podil volodin mizh sestrami Ostrozkimi v rezultati yakogo Krivin distavsya Gnni Aloyizi Hodkevichevij ostannij predstavnici pryamoyi liniyi rodu shojno odruzhenij u 1620 r z vidomim polkovodcem velikim getmanom litovskim vilenskim kashtelyanom zemskim litovskim marshalkom starostoyu zhmudskim kovenskim plotelskim i telshovskim ta administratorom Liflyandskoyi zemli Zgidno z podvorovim reyestrom 1629 roku u Krivini narahovuvalosya 142 dimi dvori U svitli suchasnih doslidzhen pro koeficiyent dimu na Volini u drugij polovini XVI seredini XVII stolittya mozhna pripustiti sho naselennya Krivina na toj chas syagalo bilshe tisyachi osib dlya porivnyannya zaznachimo sho v susidnomu Netishini bulo todi 50 dimiv a v Ostrozi 1655 dimiv Prodovzhuye vidomosti pro selo nedatovanij inventar chastini Ostroga ta Ostrozkoyi volosti yakij bulo skladeno na pochatku drugoyi polovini XVII st Zgidno z dzherelom yake podaye nam stan sela pered 1648 rokom u Krivini bula 71 voloka zemli ta 200 dimiv Vidznachayetsya sho miscevi selyani hodili na robotu do Kolomelskogo filvarku a takozh pracyuvali na pechah dlya vipalyuvannya vapna i do Collegium Sprava v tomu sho svoyim zapovitom skladenim u 1651 roci kn G A Hodkevich zapisala Krivin razom iz filvarkom Kolom ye na prodovzhennya budivnictva i vidnovlennya zrujnovanogo kozakami Ostrozkogo yezuyitskogo kolegiumu Nasamkinec v inventari zaznacheno Draguniv kinnih na tih zhe volokah 7 pishih 7 boyar sho mayut po dvi voloki 4 strilciv 7 Kin XVII st chas najbilshogo zanepadu Do kincya XVII stolittya volodaryami Krivina buli predstavniki kilkoh zamozhnih polskih rodiv Pislya smerti v 1654 roci bezditnoyi G A Hodkevichevoyi znachni rodovi mayetnosti perejshli u vlasnist nashadkiv yiyi sestri Katerini Zamojskoyi na toj chas vzhe pokijnoyi sina Yana j dochok Grizeldi Konstanciyi ta Joanni Barbari Neobhidno zaznachiti sho rozlogi zemli yaki distalisya u spadok Zamojskim vzhe ne davali takih znachnih pributkiv yak ranishe mayetki buli malozaselenimi i majzhe doshentu zrujnovanimi vnaslidok voyennih dij 1648 1657 rokiv Tatarski ta kozacki nabigi postoyi koronnogo vijska i svavillya okremih magnatskih horugov ne mogli ne vidbitisya na stani mayetkovogo gospodarstva Yak stverdzhuye S Kardashevich cej period v istoriyi Ostroga j Ostrozhchini a otzhe j Krivina buv chasom najbilshogo yih zanepadu Nevdovzi pislya smerti knyagini G A Hodkevich 27 1 1654 bulo provedeno reviziyu zalishenih neyu Ostrozkih volodin Otzhe chergovij opis Krivina zgidno z yakim na tij zhe 71 voloci bulo lishe 15 dimiv Povoyenne spustoshennya ne ominulo sela poznachivshis na kilkosti jogo zhiteliv i vidpovidno na pributku otrimuvanomu z mayetku Reviziya nazivaye imena krivinskih piddanih sered yakih zgaduyetsya bezimennij svyashenik Pererahovuyutsya povinnosti krivinchan de okrim inshogo zaznachayetsya sho voni povinni buli togo dnya protyagom tizhnya pracyuvati v Kolomelskomu filvarku Kozhen vlasnik voloki zemli povinen buv splachuvati groshovij podatok u rozmiri 1 zl 10 groshiv Miscevi buli zobov yazani yizditi z pidvodoyu tudi kudi nakazhe volodar yak i ranishe shorichno platili naturalnij podatok Zgaduyetsya pro zapustilij mlin na r Gorin sho mav chotiri muchnih kola ta stupu Inventar zavershuyetsya vazhlivimi dlya volodarya mayetku vidomostyami pro rozmir vrozhayu sho buv zvichajnim u peredvoyennij chas Tak diznayemosya sho todi z filvarkovih laniv shoroku zbirali zhita 1000 kip pshenici 200 kip vivsa 1000 kip yachmenyu 150 kip grechki 350 kip gorohu 30 kip prosa 30 kip Spochatku chastinoyu Ostroga ta nalezhnimi do neyi mayetnostyami volodiv kiyivskij ta sandomirskij voyevoda Yan Zamojskij Zgodom u silu pevnih obstaviv cej dobrobut perejshov do Yana Oleksandra Konyecpolskogo yakij mizh inshim buv blizkim rodichem poperednogo vlasnika a same cholovikom jogo sestri Joanni Barbari Zreshtoyu i sam Yan Oleksandr Konyecpolskij ne zatrimav Ostrozkij klyuch u svoyih rukah i 20 lyutogo 1690 roku peredav jogo koronnomu getmanu Stanislavu Yanu Yablonovskomu 29 kvitnya 1702 r u Lvovi bulo skladeno dokument za yakim mayetnosti S Ya Yablonovskogo rozpodilyalisya mizh jogo troma sinami Yanom Oleksandrom ta Stanislavom pri comu Ostrozkij klyuch distavavsya pershomu z nih U svoyu chergu spadkoyemci ruskogo voyevodi Yana Stanislava Yablonovskogo podilili svoyu Ostrozku mayetnist na dvi chastini Rezidenciyeyu odniyeyi z gilok rodu stav Krivin Stanislav Vincent 1694 1754 i jogo nashadki Antonij Varnava 1732 1799 Maksimilian 1785 1846 ta Vladislav 1834 1875 a inshoyi Ostrog Shlyahetski rezidenciyi na Pravoberezhzhi zdavna buli vidomi yak oseredki kulturnogo politichnogo j ekonomichnogo zhittya krayu Odniyeyu z nih bula Krivinska rezidenciya knyaziv Yablonovskih gerbu Prus III Yiyi zasnuvav naprikinci XVII st Stanislav Yan Yablonovskij velikij koronnij getman i krakivskij kashtelyan Yu Dunin Karvickij ta E Rachinskij zgaduyut u svoyih pracyah rodinnij perekaz Yablonovskih pro te sho poloneni tatari za velinnyam getmana vikopali navkolo panskoyi sadibi glibokij riv yakij vidniye tam she j dosi Opis Krivina vid 1690 roku navodit novi dani pro selo Velikij kolis Krivin do kincya XVII st peretvorivsya na dosit neprimitnij naselenij punkt yakij shopravda mav zruchne misce roztashuvannya Mozhlivo zavdyaki tomu faktoru z pom1zh inshih volodin same Krivin bulo obrano dlya budivnictva tut zgodom palacu navkolo yakogo piznishe oblashtovano park Pershi vidomosti pro Krivinskij palac yakij u XVIII st buv desho perebudovanij vidnosyatsya do chasu koli vlasnikom sela buv zgadanij Stanislav Yan Yablonovskij Kinec XVIII st vhodzhennya Krivina do Rosijskoyi imperiyi Pro te sho yavlyav soboyu Krivin do drugogo podilu Polshi 1793 koli vin potrapiv do skladu Rosijskoyi imperiyi mozhna suditi lishe z fragmentarnih dzherelnih vidomostej yaki stosuyutsya perevazhno kultovih sporud U 1737 roci v Krivini zvedeno katolickij parafiyalnij derev yanij kostel v im ya Antoniya Paduanskogo yakij piznishe na pochatku XIX stolittya perebudovano na murovanij Odin iz bokiv medali vikarbuvanoyi z nagodi zahoplennya Rosijskoyu imperiyeyu pivdennorosijskih oblastej Takozh vidomo pro te sho krivinska greko katolicka derev yana cerkva zgorila cherez neoberezhnist palamarya na drugij den Velikodnya u 1762 roci Tim ne menshe vzhe nastupnogo roku iz blagoslovennya luckogo i ostrozkogo yepiskopa Silvestra Rudnickogo i za spriyannya knyazya Yablonovskogo zamist pogorilogo bulo pobudovano novij tezh derev yanij hram Popri te sho Krivin roztashovuvavsya vidnosno nedaleko vid Ostroga misceva cerkva v cej chas nalezhala do Goshanskogo greko katolickogo dekanatu U 1793 roci vidbuvsya drugij podil Polshi 27 bereznya 1793 roku imperatricya Katerina II vidala manifest pro vklyuchennya Pravoberezhzhya do skladu Rosijskoyi imperiyi 13 kvitnya 1793 roku u skladi novopriyednanih ukrayinskih zemel bulo utvoreno Braclavsku ta Izyaslavsku guberniyi Do Izyaslavskoyi guberniyi uvijshli kolishni zemli Volinskogo ta chastini Kiyivskogo voyevodstv Zgodom ukazom vid 18 chervnya 1795 roku Izyaslavsku guberniyu perejmenovano u Volinsku Cherez dva roki ostatochno zakripleno administrativnij ustrij na novopriyednanih ukrayinskih zemlyah imperiyi Krivin yakij vprodovzh kilkoh stolit znahodivsya v Volinskogo voyevodstva uvijshov do Ostrozkogo povitu Volinskoyi guberniyi stavshi v nomu volosnim centrom Kin XVIII poch XIX st period rozkvitu Krivinskogo palacu Kinec XVIII pochatok XIX stolittya stav periodom najvishogo rozkvitu Krivinskogo mayetku Yablonovskih Mandrivniki zgaduyut sho palac znahodivsya posered velikogo gazonu na visokomu pidmurivku Budivlya bula otochena rozkishnim parkom zakladenim u 1799 1800 rr majstrom palacovo parkovogo mistectva Dioniziyem MakKlerom U kvitni 1919 roku v rajoni Krivina rozgornulisya zhorstoki boyi v yakih brav uchast znamenitij pancernik Strilec Dokladnishe Krivinskij parkNaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 2065 osib z yakih 941 cholovik ta 1124 zhinki Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 1437 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 96 07 rosijska 3 72 virmenska 0 07 polska 0 07 SimvolikaZatverdzhena v serpni 2015 r rishennyam sesiyi silskoyi radi Gerb U zelenomu poli tri zoloti rozshireni ukorocheni hresti v balku pid nimi takij zhe murovanij mist u lazurovij arci yakogo sribna kosa ta polovina pidkovi povernuti dodolu Shit ozdoblenij dekorativnim kartushem i uvinchanij zolotoyu silskoyu koronoyu vnizu kartusha strichka z napisom STARIJ KRIVIN Tri hresti simvol starovinnoyi cerkvi forma hresta vkazuye na nalezhnist sela do Volini Mist istorichna sporuda vodnochas simvol zv yazku mizh minulim i majbutnim V arci mosta gerb Prus III Yablonovskih yaki bagato zrobili dlya rozvitku sela Prapor Kvadratne polotnishe skladayetsya z troh gorizontalnih smug zelenoyi verhnoyi zhovtoyi ta sinoyi spivvidnoshennya visot yakih dorivnyuye 9 2 9 na zelenij smuzi tri zhovti rozshireni hresti v ryad na sinij bili kosa i polovina pidkovi povernuti dodolu Pam yatkiStarokrivinska Svyato Dmitriyivska derev yana cerkva Palac Yablonovskih Krivinskij park Svyato Dmitrivska cerkva Olin dubUrodzhenci selaKozak Sergij Davidovich 1921 1993 Narodnij artist URSR opernij spivak kompozitor pismennik publicist gromadskij i kulturnij diyach pidpolkovnik zapasu Pilipchuk Yurij Dmitrovich 1981 ukrayinskij sambist Zasluzhenij majster sportu Ukrayini bagatorazovij chempion Ukrayini ta chempion Yevropi iz sambo Chlen zbirnoyi komandi Ukrayini Semenovskij Volodimir Samijlovich 1921 1992 m Hmelnickij poet pisnyar avtor zbirok De Dnister i Zbruch 1953 V yedinim stroyu 1985 Syajvo kalini 1991 Navchavsya v Zhitomirskomu pedinstituti Perebuvayuchi v evakuaciyi zakinchiv Chelyabinskij pedinstitut Po vijni buv na zhurnalistskij roboti u Hmelnickomu Ustanovleno memorialnu doshku na budivli shkoli v s Starij Krivin Cikavi faktiNa odnij iz vulic sela bilya privatnogo budinku zrostaye dub veleten Olin dub Obhvat stovbura 6 m visota 30 m vik blizko 600 rokiv GalereyaStav Magazin Lyudmila Zaliznichnij pereyizd doroga na Lisiche Kafe Anna Vulicya Doroga do shkoli Starokrivinska Svyato Dmitriyivska cerkva Starij derev yanij zaliznichnij vokzal stanciyi Krivin znesenij u 90 h rokah Novij zaliznichnij vokzal stanciyi KrivinPrimitkiShodennik Pavla Derev yanka Ch 5 7 1919 r Strashna sila bronepotyag Strilec Povstannya otamana Oskilko ukr procitovano 14 grudnya 2023 Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Hmelnicka oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Hmelnicka oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Hmelnicka oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Zasluzheni majstri sportu 3 listopada 2013 u Wayback Machine material gazeti Perspektiva informacijnij portal m Netishin Znani postati Slavutchini material gazeti Perspektiva informacijnij portal m Netishin Kiyivskij ekologo kulturnij centr Samye starye i vydayushiesya derevya Ukrainy Hmelnickaya oblast U Slavutskomu rajoni roste 600 richnij dub material gazeti Novini Hmelnickogo Ye m HmelnickijDzherela ta literaturaI A Teslenko Krivin Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 323 ISBN 978 966 00 0855 4 Betlej A Rezidenciya ravskogo voyevodi Stanislava Vincenta Yablonovskogo v Krivini u svitli pershodzherel Andzhej Betlej per z pol P Richkov Arhitekturna spadshina Volini zb nauk pr Nac un t vodnogo gospodarstva ta prirodokoristuvannya Kaf arhitekturi Rivne 2012 Vip 3 S 10 15PosilannyaSpisok naselenih punktiv Ukrayini Hmelnicka oblast Starij Krivin Starij Krivin Oblikova kartka na oficijnomu vebsajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Pogoda u Staromu Krivini Krzywin Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1902 T XV cz 2 S 182 pol Zamki ta hrami Ukrayini Voskresenska cerkva 1763 Semenyuk Tetyana Volodimirivna Selo Starij Krivin wikimapia Starij Krivin Palaci Volini landshaftnij Krivin Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi