Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Красногра́дський райо́н — колишній район у західній частині Харківської області з адміністративним центром у місті Краснограді, який існував протягом 1923—2020 років і був ліквідований під час Адміністративно-територіальної реформи в Україні. Населення району становить 44 646 осіб (на 1 лютого 2016 року). Загальна площа району — 985,1 км².
| Красноградський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
 | |||||
| Район на карті Харківська область | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  Україна | ||||
| Область: | Харківська область | ||||
| Код КОАТУУ: | 6323300000 | ||||
| Утворений: | 1923 | ||||
| Населення: | ▼ 44 646 (на 1.02.2016) | ||||
| Площа: | 985,1 км² | ||||
| Густота: | 45.3 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-5744 | ||||
| Поштові індекси: | 63300—63374 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | м. Красноград | ||||
| Міські ради: | 1 | ||||
| Сільські ради: | 13 | ||||
| Міста: | 1 | ||||
| Села: | 48 | ||||
| Селища: | 7 | ||||
| Районна влада | |||||
| Голова ради: | Птишник Володимир Олександрович | ||||
| Голова РДА: | Кайдаш Олександр Вікторович | ||||
| Вебсторінка: | Красноградська РДА Красноградська районна рада | ||||
| Адреса: | 63304, Харківська обл., Красноградський р-н, м. Красноград, вул. Соборна, 58-а | ||||
| Мапа | |||||
| | |||||
|
| |||||
Географія
Красноградский район був розташований на південному заході Харківської області. Район межував з Валківським, Нововодолазьким, Кегичівським і Зачепилівським районами Харківської області і Карлівським районом Полтавської області.
| Полтавська область (Чутівський район) | Валківський район | Нововодолазький район |
| Полтавська область (Карлівський район) |  | Кегичівський район |
| Зачепилівський район | Кегичівський район |
Типові краєвиди — степ та невеликі ліси. Ґрунти родючі — переважно чорноземи.
Красноград (до 1922 року — Костянтиноград) — місто районного підпорядкування, центр Красноградського району, розташоване на р. Берестовій, за 101 км від Харкова.
Сьогоденний Красноград — сучасне гарно сплановане місто. Його загальна площа становить 1073,28 га. У Краснограді 55 вулиць та 30 провулків загальною довжиною 66,8 км.
Рівень газифікації міста становить понад 93 %, рівень електрифікації — 100 %, забезпечення водою — 75 %.
У районі одна міська і 13 сільських рад, яким підпорядковано 56 населених пунктів.
Історія
Російська імперія
Початком заснування міста було спорудження у 1731—1733 роках Більовської фортеці у складі так званої Української лінії. Автором проекту, за яким спорудили Українську лінію, був генерал Вейсбах. Відомо, що у 1730 році він подав до уряду проект про зміцнення південних кордонів Російської держави. Військова колегія 25 травня 1730 року доручила генералу фортифікації Дебреньї вивчити місцевість між річками Ореллю і Сіверським Дінцем з метою спорудження там укріпленої лінії.
Будувалася Українська лінія протягом 1731—1733 років. Проте роботи по її зміцненню та розширенню проводились й пізніше.
Десята фортеця Української оборонної лінії, закладена 11 серпня 1731 року генералом Таракановим, стала першою спорудою майбутнього міста. Будівництво фортеці завершили 20 жовтня того ж року.
На цьому місті у 1733 році розмістився один з 20 ландміліцьких полків, який був сформований у місті Більові Тульської губернії. Від назви міста Більова одержав назву полк, а фортеця, в якій він оселився, стала називатися Більовською.
Залишки фортеці збереглися до наших днів. В 1778 році Більовська фортеця стала повітовим центром Азовської губернії. На цей час вона втратила будь-яке оборонне значення і Указом Катерини ІІ у 1784 році на честь внука імператриці Костянтина була перейменована на місто Костянтиноград.
За півстоліття (1731—1784 рр.) навколо Більовської фортеці виросло містечко в якому проживало 617 чоловік, налічувалося 130 будинків, 3 кузні, близько 20 крамниць, кілька шинків; щорічно проводилося 3 ярмарки.
З 1802 року місто стає повітовим центром новоутвореної Полтавської губернії. Місто поволі зростає і вже в 90-ті роки XIX століття тут існувало 26 промислових підприємств, на яких працювало 379 робітників.
У 1895—1897 роках в повіті будується залізниця Полтава-Костянтиноград-Лозова, яка досить істотно посприяла розвитку сільського господарства й промисловості повіту. В 1898 році в Костянтинограді побудували залізничну станцію.
Радянська окупація
Під час визвольних змагань у районі кілька разів змінювалась влада. Після остаточного приходу радянських окупантів Костянтиноград перейменували на Красноград, на честь нагородження у грудні 1922 року міста орденом Трудового Червоного Прапора.
У 1923 році в результаті адміністративно-територіальної реформи Красноград став окружним центром Полтавської губернії. У квітні 1925 року внаслідок переходу до триступеневої системи управління центр-округ-район, було прийняте рішення про ліквідацію Красноградського округу, місто Красноград стало райцентром, а Красноградський район ввійшов до складу Полтавського округу.
У 1932 році, внаслідок поділу території України на області, Красноградський район увійшов до складу Харківської області, а через 34 року, у грудні 1966 року, указом Президії Верховної Ради УРСР з Красноградського були виділені в самостійні райони Зачепилівський і Кегичівський.
Повоєнні роки
Важливу роль у житті Красноградського району відіграло відкриття у 60-х роках підземних кладових блакитного палива. Перший потужний фонтан газу на Західно-Хрестищенській площі вдарив у червні 1968 року, а у грудні 1970 року природний газ подали до домівок красноградців.
Адміністративний устрій
Район адміністративно-територіальний поділяється на 1 міську раду та 13 сільських рад, які об'єднують 66 населених пунктів та підпорядковані .
Населені пункти зняті з обліку
- Новомихайлівка
Економіка
Красноградщина — сільськогосподарський район. Сільськогосподарські угіддя становлять 79,1 тис. га, із них:
- ріллі — 65,5 тис. га;
- пасовища — 7,7 тис. га.
В районі налічується 29 сільськогосподарських підприємств різної форми власності. Основна спеціалізація району — вирощування зернових і технічних культур, вирощування великої рогатої худоби м'ясо-молочного напрямку, а також свинарство й птахівництво.
Районна мережа підприємств торгівлі та громадського харчування налічує близько 200 торгових об'єктів, 41 кафе та ресторанів, 71 пунктів надання послуг населенню.
Транспорт
Від залізничного вузла станції Красноград (до 1964 року — станція Костянтиноград) відходять лінії на Дніпро, Полтаву, Харків і Лозову.
Територією району проходять автомагістралі E105 (Харків-Сімферополь), Красноград-Полтава.
Населення
Розподіл населення за віком та статтю (2001):
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 22 564 | 4151 | 3490 | 6856 | 5662 | 2293 | 112 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 26 638 | 3883 | 3466 | 7158 | 6993 | 4624 | 514 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національний склад населення за даними перепису 2001 року:
| Національність | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українці | 38609 | 78,44 % |
| росіяни | 9529 | 19,36 % |
| білоруси | 348 | 0,71 % |
| азербайджанці | 122 | 0,25 % |
| молдовани | 107 | 0,22 % |
| інші | 509 | 1,03 % |
Мовний склад населення за даними перепису 2001 року:
| Мова | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 37980 | 77,16 % |
| російська | 10778 | 21,90 % |
| білоруська | 125 | 0,25 % |
| азербайджанська | 90 | 0,18 % |
| молдовська | 49 | 0,10 % |
| інші | 202 | 0,41 % |
Населення району — 44,6 тис. ос., з них міських жителів — 21,0 тис. ос., сільських — 23,7 тис. ос.
Густота населення — 45 ос. на 1 км².
Соціальна сфера
Освіта. Освітній потенціал Красноградського району представлений розгалуженою мережею навчальних закладів дошкільної. Загальної середньої та позашкільної освіти. Загалом, на Красноградщині зараз функціонують 13 закладів дошкільної освіти, 11 з яких входять до складу навчально-виховних комплексів. Потужність ДНЗ розраховане на 1181 місце.
Здобуття середньої освіти в районі забезпечує 21 загальноосвітній навчальний заклад, в тому числі одна гімназія, один ліцей, 11 НВК, 2 заклади загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів і 6 закладів загальної середньої освіти І-ІІ ступенів.
Окрема гордість району — позашкільні навчальні заклади: (РЦПО), Красноградський районний Центр дитячої та юнацької творчості (РЦДЮТ), Красноградська дитяча та юнацька спортивна школа (ДЮСШ).
Професійно-технічну освіту здійснюють 4 заклади: Красноградський коледж КЗ «Харківської гуманітарно-педагогічної академії ХОР», Красноградський технікум механізації сільського господарства ім. Ф. Я. Тимошенка, КЗ охорони здоров'я України «Красноградський медичний коледж», Красноградський професійно-технічний ліцей.
Культура. На Красноградщині функціонують 47 закладів культури, з них 40 — розташовані у сільській місцевості.
У місті культурою та дозвіллям красноградців опікуються районний Будинок культури (РБК), районна бібліотека (КРБ), краєзнавчий музей (ККМ), дитяча школа естетичного виховання (ДШЕВ).
Красноградський краєзнавчий музей — один із найстаріших музейних закладів Харківщини, заснований 1922 року відомим українським живописцем, графіком і етнографом П. Д. Мартиновичем. Експозиція музею складається з 3-х відділів: природи, історії та картинної галереї. На території садиби розташований своєрідний музей просто неба: українська хата 19 ст., вітряний млин.
Бібліотеки Красноградщини — складова частина культурної інфраструктури району, інтелектуальна власність громади. У районі діють 25 бібліотек: Красноградська районна бібліотека та районна бібліотека для дітей, Красноградська міська бібліотека та сільські публічні бібліотеки.
Стратегічною метою районної бібліотеки є перетворення закладу на сучасний інформаційно-культурний центр громади, об'єднавши усі 25 бібліотек району у єдину структуру.
Будинок культури організовує і проводе різноманітні форми клубної роботи: дитячі ранки, дискотеки, концерти, конкурсні програми, творчі вечори та ін. Тут успішно діють гуртки художньої самодіяльності, творчі об'єднання, студії, окремі виконавці, творча робота яких направлена на задоволення культурних потреб громади.
Дитяча школа естетичного виховання має музичне та художнє відділення.
Пам'ятки
У районі знаходиться 286 пам'яток культурної спадщини, з яких історичних — 42, монументального мистецтва — 3 та археології — 241
Персоналії
Серед красноградців є й талановиті письменники — О. І. Копиленко, І. Ю. Сенченко, Л. С. Первомайський, А. Ф. Хижняк, І. А. Цюпа, художники — П. Д. Мартинович, А. Г. Домнич, В. І. Красюк, В. В. Скринник, М. О. Ткаченко, О. І. Володченко, а також народний артист Радянського Союзу В. О. Грінченко.
Далеко за межами Красноградщини звучить українська пісня у виконанні ансамблю бандуристів, яким багато років керує заслужений працівник культури України В. М. Волощук.
Значний вклад у науку внесли уродженці Красноградщини учені старшого покоління: медик-епідеміолог, академік Академії Наук УРСР О. В. Корчак-Чепурківський, дослідник в галузі автоматики і телемеханіки, член-кореспондент Академії НАУК УРСР В. М. Михайловський, український радянський стоматолог, заслужений діяч науки УРСР професор О. М. Гофунг, доктор фізико-математичних наук А. Ф. Кованько.
Працюють і вносять свій внесок у науку доктора наук М. П. Панченко, М. В. Черненко, Є. Г. Дубенко, В. М. Хвористинка, Г. М. Удовиченко, В. В. Петренко, В. І. Танцюра, кандидат історичних наук, доцент, проректор по навчальній частині Харківського державного університету Є. П. Пугач, поет і літературний критик, кандидат філологічних наук К. Х. Балабуха.
Для відзначення осіб, які зробили вагомий внесок у соціально-економічний та культурний розвиток Красноградського району, існує почесне звання «Почесні громадяни Красноградщини».
Примітки
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Красноградський район (1923—2020) |
- Розпорядження Президента України від 28 лютого 2020 року № 167/2020-рп «Про призначення О.Кайдаша головою Красноградської районної державної адміністрації Харківської області»
- Адміністративно-територіальний устрій Красноградського району [ 11 червня 2012 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
- [Населення за статтю та віком... 2001]. Архів оригіналу за 20 травня 2022.
- . Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 22 липня 2017.
- . Архів оригіналу за 22 вересня 2018. Процитовано 22 вересня 2018.
| Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (липень 2019) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Krasnogra dskij rajo n kolishnij rajon u zahidnij chastini Harkivskoyi oblasti z administrativnim centrom u misti Krasnogradi yakij isnuvav protyagom 1923 2020 rokiv i buv likvidovanij pid chas Administrativno teritorialnoyi reformi v Ukrayini Naselennya rajonu stanovit 44 646 osib na 1 lyutogo 2016 roku Zagalna plosha rajonu 985 1 km Krasnogradskij rajon administrativno teritorialna odinicya Gerb Prapor Rajon na karti Harkivska oblast Osnovni dani Krayina Ukrayina Oblast Harkivska oblast Kod KOATUU 6323300000 Utvorenij 1923 Naselennya 44 646 na 1 02 2016 Plosha 985 1 km Gustota 45 3 osib km Tel kod 380 5744 Poshtovi indeksi 63300 63374 Naseleni punkti ta radi Rajonnij centr m Krasnograd Miski radi 1 Silski radi 13 Mista 1 Sela 48 Selisha 7 Rajonna vlada Golova radi Ptishnik Volodimir Oleksandrovich Golova RDA Kajdash Oleksandr Viktorovich Vebstorinka Krasnogradska RDA Krasnogradska rajonna rada Adresa 63304 Harkivska obl Krasnogradskij r n m Krasnograd vul Soborna 58 a Mapa Krasnogradskij rajon u Vikishovishi Cya stattya pro kolishnij Krasnogradskij rajon Pro suchasnij rajon div Krasnogradskij rajon GeografiyaKrasnogradskij rajon buv roztashovanij na pivdennomu zahodi Harkivskoyi oblasti Rajon mezhuvav z Valkivskim Novovodolazkim Kegichivskim i Zachepilivskim rajonami Harkivskoyi oblasti i Karlivskim rajonom Poltavskoyi oblasti Poltavska oblast Chutivskij rajon Valkivskij rajon Novovodolazkij rajon Poltavska oblast Karlivskij rajon Kegichivskij rajon Zachepilivskij rajon Kegichivskij rajon Tipovi krayevidi step ta neveliki lisi Grunti rodyuchi perevazhno chornozemi Krasnograd do 1922 roku Kostyantinograd misto rajonnogo pidporyadkuvannya centr Krasnogradskogo rajonu roztashovane na r Berestovij za 101 km vid Harkova Sogodennij Krasnograd suchasne garno splanovane misto Jogo zagalna plosha stanovit 1073 28 ga U Krasnogradi 55 vulic ta 30 provulkiv zagalnoyu dovzhinoyu 66 8 km Riven gazifikaciyi mista stanovit ponad 93 riven elektrifikaciyi 100 zabezpechennya vodoyu 75 U rajoni odna miska i 13 silskih rad yakim pidporyadkovano 56 naselenih punktiv IstoriyaRosijska imperiya Pochatkom zasnuvannya mista bulo sporudzhennya u 1731 1733 rokah Bilovskoyi forteci u skladi tak zvanoyi Ukrayinskoyi liniyi Avtorom proektu za yakim sporudili Ukrayinsku liniyu buv general Vejsbah Vidomo sho u 1730 roci vin podav do uryadu proekt pro zmicnennya pivdennih kordoniv Rosijskoyi derzhavi Vijskova kolegiya 25 travnya 1730 roku doruchila generalu fortifikaciyi Debrenyi vivchiti miscevist mizh richkami Orellyu i Siverskim Dincem z metoyu sporudzhennya tam ukriplenoyi liniyi Buduvalasya Ukrayinska liniya protyagom 1731 1733 rokiv Prote roboti po yiyi zmicnennyu ta rozshirennyu provodilis j piznishe Desyata fortecya Ukrayinskoyi oboronnoyi liniyi zakladena 11 serpnya 1731 roku generalom Tarakanovim stala pershoyu sporudoyu majbutnogo mista Budivnictvo forteci zavershili 20 zhovtnya togo zh roku Na comu misti u 1733 roci rozmistivsya odin z 20 landmilickih polkiv yakij buv sformovanij u misti Bilovi Tulskoyi guberniyi Vid nazvi mista Bilova oderzhav nazvu polk a fortecya v yakij vin oselivsya stala nazivatisya Bilovskoyu Zalishki forteci zbereglisya do nashih dniv V 1778 roci Bilovska fortecya stala povitovim centrom Azovskoyi guberniyi Na cej chas vona vtratila bud yake oboronne znachennya i Ukazom Katerini II u 1784 roci na chest vnuka imperatrici Kostyantina bula perejmenovana na misto Kostyantinograd Za pivstolittya 1731 1784 rr navkolo Bilovskoyi forteci viroslo mistechko v yakomu prozhivalo 617 cholovik nalichuvalosya 130 budinkiv 3 kuzni blizko 20 kramnic kilka shinkiv shorichno provodilosya 3 yarmarki Z 1802 roku misto staye povitovim centrom novoutvorenoyi Poltavskoyi guberniyi Misto povoli zrostaye i vzhe v 90 ti roki XIX stolittya tut isnuvalo 26 promislovih pidpriyemstv na yakih pracyuvalo 379 robitnikiv U 1895 1897 rokah v poviti buduyetsya zaliznicya Poltava Kostyantinograd Lozova yaka dosit istotno pospriyala rozvitku silskogo gospodarstva j promislovosti povitu V 1898 roci v Kostyantinogradi pobuduvali zaliznichnu stanciyu Radyanska okupaciya Pid chas vizvolnih zmagan u rajoni kilka raziv zminyuvalas vlada Pislya ostatochnogo prihodu radyanskih okupantiv Kostyantinograd perejmenuvali na Krasnograd na chest nagorodzhennya u grudni 1922 roku mista ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora U 1923 roci v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi Krasnograd stav okruzhnim centrom Poltavskoyi guberniyi U kvitni 1925 roku vnaslidok perehodu do tristupenevoyi sistemi upravlinnya centr okrug rajon bulo prijnyate rishennya pro likvidaciyu Krasnogradskogo okrugu misto Krasnograd stalo rajcentrom a Krasnogradskij rajon vvijshov do skladu Poltavskogo okrugu U 1932 roci vnaslidok podilu teritoriyi Ukrayini na oblasti Krasnogradskij rajon uvijshov do skladu Harkivskoyi oblasti a cherez 34 roku u grudni 1966 roku ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR z Krasnogradskogo buli vidileni v samostijni rajoni Zachepilivskij i Kegichivskij Povoyenni roki Vazhlivu rol u zhitti Krasnogradskogo rajonu vidigralo vidkrittya u 60 h rokah pidzemnih kladovih blakitnogo paliva Pershij potuzhnij fontan gazu na Zahidno Hrestishenskij ploshi vdariv u chervni 1968 roku a u grudni 1970 roku prirodnij gaz podali do domivok krasnogradciv Administrativnij ustrijDokladnishe Administrativnij ustrij Krasnogradskogo rajonu Rajon administrativno teritorialnij podilyayetsya na 1 misku radu ta 13 silskih rad yaki ob yednuyut 66 naselenih punktiv ta pidporyadkovani Naseleni punkti znyati z obliku NovomihajlivkaEkonomikaKrasnogradshina silskogospodarskij rajon Silskogospodarski ugiddya stanovlyat 79 1 tis ga iz nih rilli 65 5 tis ga pasovisha 7 7 tis ga V rajoni nalichuyetsya 29 silskogospodarskih pidpriyemstv riznoyi formi vlasnosti Osnovna specializaciya rajonu viroshuvannya zernovih i tehnichnih kultur viroshuvannya velikoyi rogatoyi hudobi m yaso molochnogo napryamku a takozh svinarstvo j ptahivnictvo Rajonna merezha pidpriyemstv torgivli ta gromadskogo harchuvannya nalichuye blizko 200 torgovih ob yektiv 41 kafe ta restoraniv 71 punktiv nadannya poslug naselennyu TransportVid zaliznichnogo vuzla stanciyi Krasnograd do 1964 roku stanciya Kostyantinograd vidhodyat liniyi na Dnipro Poltavu Harkiv i Lozovu Teritoriyeyu rajonu prohodyat avtomagistrali E105 Harkiv Simferopol Krasnograd Poltava NaselennyaRozpodil naselennya za vikom ta stattyu 2001 Stat Vsogo Do 15 rokiv 15 24 25 44 45 64 65 85 Ponad 85 Choloviki 22 564 4151 3490 6856 5662 2293 112 Zhinki 26 638 3883 3466 7158 6993 4624 514 Statevo vikova piramida Choloviki Vik Zhinki 112 85 514 165 80 84 557 479 75 79 1383 872 70 74 1493 777 65 69 1191 1555 60 64 2250 901 55 59 1125 1539 50 54 1781 1667 45 49 1837 1911 40 44 2051 1675 35 39 1833 1585 30 34 1554 1685 25 29 1720 1608 20 24 1590 1882 15 20 1876 1822 10 14 1706 1332 5 9 1233 997 0 4 944 Nacionalnij sklad naselennya za danimi perepisu 2001 roku Nacionalnist Kilkist osib Vidsotok ukrayinci 38609 78 44 rosiyani 9529 19 36 bilorusi 348 0 71 azerbajdzhanci 122 0 25 moldovani 107 0 22 inshi 509 1 03 Movnij sklad naselennya za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist osib Vidsotok ukrayinska 37980 77 16 rosijska 10778 21 90 biloruska 125 0 25 azerbajdzhanska 90 0 18 moldovska 49 0 10 inshi 202 0 41 Naselennya rajonu 44 6 tis os z nih miskih zhiteliv 21 0 tis os silskih 23 7 tis os Gustota naselennya 45 os na 1 km Socialna sferaOsvita Osvitnij potencial Krasnogradskogo rajonu predstavlenij rozgaluzhenoyu merezheyu navchalnih zakladiv doshkilnoyi Zagalnoyi serednoyi ta pozashkilnoyi osviti Zagalom na Krasnogradshini zaraz funkcionuyut 13 zakladiv doshkilnoyi osviti 11 z yakih vhodyat do skladu navchalno vihovnih kompleksiv Potuzhnist DNZ rozrahovane na 1181 misce Zdobuttya serednoyi osviti v rajoni zabezpechuye 21 zagalnoosvitnij navchalnij zaklad v tomu chisli odna gimnaziya odin licej 11 NVK 2 zakladi zagalnoyi serednoyi osviti I III stupeniv i 6 zakladiv zagalnoyi serednoyi osviti I II stupeniv Okrema gordist rajonu pozashkilni navchalni zakladi RCPO Krasnogradskij rajonnij Centr dityachoyi ta yunackoyi tvorchosti RCDYuT Krasnogradska dityacha ta yunacka sportivna shkola DYuSSh Profesijno tehnichnu osvitu zdijsnyuyut 4 zakladi Krasnogradskij koledzh KZ Harkivskoyi gumanitarno pedagogichnoyi akademiyi HOR Krasnogradskij tehnikum mehanizaciyi silskogo gospodarstva im F Ya Timoshenka KZ ohoroni zdorov ya Ukrayini Krasnogradskij medichnij koledzh Krasnogradskij profesijno tehnichnij licej Kultura Na Krasnogradshini funkcionuyut 47 zakladiv kulturi z nih 40 roztashovani u silskij miscevosti U misti kulturoyu ta dozvillyam krasnogradciv opikuyutsya rajonnij Budinok kulturi RBK rajonna biblioteka KRB krayeznavchij muzej KKM dityacha shkola estetichnogo vihovannya DShEV Krasnogradskij krayeznavchij muzej odin iz najstarishih muzejnih zakladiv Harkivshini zasnovanij 1922 roku vidomim ukrayinskim zhivopiscem grafikom i etnografom P D Martinovichem Ekspoziciya muzeyu skladayetsya z 3 h viddiliv prirodi istoriyi ta kartinnoyi galereyi Na teritoriyi sadibi roztashovanij svoyeridnij muzej prosto neba ukrayinska hata 19 st vitryanij mlin Biblioteki Krasnogradshini skladova chastina kulturnoyi infrastrukturi rajonu intelektualna vlasnist gromadi U rajoni diyut 25 bibliotek Krasnogradska rajonna biblioteka ta rajonna biblioteka dlya ditej Krasnogradska miska biblioteka ta silski publichni biblioteki Strategichnoyu metoyu rajonnoyi biblioteki ye peretvorennya zakladu na suchasnij informacijno kulturnij centr gromadi ob yednavshi usi 25 bibliotek rajonu u yedinu strukturu Budinok kulturi organizovuye i provode riznomanitni formi klubnoyi roboti dityachi ranki diskoteki koncerti konkursni programi tvorchi vechori ta in Tut uspishno diyut gurtki hudozhnoyi samodiyalnosti tvorchi ob yednannya studiyi okremi vikonavci tvorcha robota yakih napravlena na zadovolennya kulturnih potreb gromadi Dityacha shkola estetichnogo vihovannya maye muzichne ta hudozhnye viddilennya Pam yatkiU rajoni znahoditsya 286 pam yatok kulturnoyi spadshini z yakih istorichnih 42 monumentalnogo mistectva 3 ta arheologiyi 241 Pam yatki arheologiyi Krasnogradskogo rajonu Pam yatki istoriyi Krasnogradskogo rajonuPersonaliyiSered krasnogradciv ye j talanoviti pismenniki O I Kopilenko I Yu Senchenko L S Pervomajskij A F Hizhnyak I A Cyupa hudozhniki P D Martinovich A G Domnich V I Krasyuk V V Skrinnik M O Tkachenko O I Volodchenko a takozh narodnij artist Radyanskogo Soyuzu V O Grinchenko Daleko za mezhami Krasnogradshini zvuchit ukrayinska pisnya u vikonanni ansamblyu banduristiv yakim bagato rokiv keruye zasluzhenij pracivnik kulturi Ukrayini V M Voloshuk Znachnij vklad u nauku vnesli urodzhenci Krasnogradshini ucheni starshogo pokolinnya medik epidemiolog akademik Akademiyi Nauk URSR O V Korchak Chepurkivskij doslidnik v galuzi avtomatiki i telemehaniki chlen korespondent Akademiyi NAUK URSR V M Mihajlovskij ukrayinskij radyanskij stomatolog zasluzhenij diyach nauki URSR profesor O M Gofung doktor fiziko matematichnih nauk A F Kovanko Pracyuyut i vnosyat svij vnesok u nauku doktora nauk M P Panchenko M V Chernenko Ye G Dubenko V M Hvoristinka G M Udovichenko V V Petrenko V I Tancyura kandidat istorichnih nauk docent prorektor po navchalnij chastini Harkivskogo derzhavnogo universitetu Ye P Pugach poet i literaturnij kritik kandidat filologichnih nauk K H Balabuha Dlya vidznachennya osib yaki zrobili vagomij vnesok u socialno ekonomichnij ta kulturnij rozvitok Krasnogradskogo rajonu isnuye pochesne zvannya Pochesni gromadyani Krasnogradshini PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Krasnogradskij rajon 1923 2020 Rozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 28 lyutogo 2020 roku 167 2020 rp Pro priznachennya O Kajdasha golovoyu Krasnogradskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Harkivskoyi oblasti Administrativno teritorialnij ustrij Krasnogradskogo rajonu 11 chervnya 2012 u Wayback Machine na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Naselennya za stattyu ta vikom 2001 Arhiv originalu za 20 travnya 2022 Arhiv originalu za 16 travnya 2021 Procitovano 22 lipnya 2017 Arhiv originalu za 22 veresnya 2018 Procitovano 22 veresnya 2018 Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno lipen 2019