Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Котлови́на, до 1948 року — Болбо́ка (гаг. Bolboka, рум. Bulboaca) — село Ренійської міської громади, у Ізмаїльському районі Одеської області України. Населення становить 2643 осіб.
| село Котловина | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Країна |  Україна | ||||
| Область | Одеська область | ||||
| Район |  Ізмаїльський район | ||||
| Громада | Ренійська міська громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA51080070030036279 | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1948 | ||||
| Колишня назва | Болбока (рум. Bulboaca, гаг. Bolboka)) | ||||
| Населення | 2643 | ||||
| Площа | 3,43 км² | ||||
| Густота населення | 770,55 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 68820 | ||||
| Телефонний код | +380 4840 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 45°30′34″ пн. ш. 28°34′19″ сх. д. / 45.50944° пн. ш. 28.57194° сх. д.Координати: 45°30′34″ пн. ш. 28°34′19″ сх. д. / 45.50944° пн. ш. 28.57194° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря | 30 м | ||||
| Водойми | Ялпуг | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 68800, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, м. Рені, вул. Соборна, 103 | ||||
| Карта | |||||
  Котловина | |||||
 Котловина | |||||
| Мапа | |||||
| | |||||
Назва
У 1812—1814 роках група гагаузьких та болгарських поселенців из Добруджі осіла на теренах великої кітловини на березі озера Ялпуг, згодом утворивши на цьому місці селище Болбока. За однією з версій село Болбока було засноване у середині XVI століття турком, якого звали Болбок. За іншою версією село назване Болбокою через велику кількість джерел прісної води на узбережжі озера Ялпуг, адже «болбока» перекладається з огузьких мов як «водоворот». Також існують свідчення, що село існувало й раніше, щонайменше з 1807 року.
Основна частина села розташована у вже згаданій кітловині. Звідси походить чинна назва поселення — Котловина.
Географія
Село знаходиться на південному заході України, за декілька кілометрів від кордону з Молдовою, на західному березі озера Ялпуг — найбільшого прісноводного озера України. Найближчі населені пункти: Владичень, Нагірне, Плавні, та молдовське село Етулія. Найближчі міста: Рені, Ізмаїл, Болград. Відстань до обласного центру становить 279 (255) км.
Через все село, з півночі на південь, протікає річка Безіменка. Водне живлення здійснюється переважно за рахунок дощових паводків та стоку води з полів зрошення. В даний час річка практично обміліла і значно забруднена.
Символіка
Герб
Щит скошений зліва червоним і лазуровим. В першій частині срібний глек для вина з лазуровим колом посередині, поверх якого покладені три лазурових грона винограду в балку, з зеленим листям, середнє більше. В другій частині з лазурової бази з двома срібними хвилястими нитяними балками виникає справа золота балка, дугоподібно укорочена зліва, супроводжувана угорі поставленими в стовп квітучою зеленою гілкою яблуні з срібними квітами з золотими серединками, і золотим колосом.
Прапор
Прямокутне полотнище з співвідношенням сторін 3:4 поділене на дві горизонтальні частини у співвідношенні 2:1 — верхня розділена висхідною діагоналлю на червоне і синє поля, нижня частина жовта.
Історія
Вперше згадується в 1752 році. Після російсько-турецької війни 1806–1812 років на території Буджака Бессарабської губернії і, у зокрема, Ізмаїльському цинуті, зупинилася частина гагаузів з Добруджі, яка покинула свою історичну землю через труднощі з асиміляцією після поділу історичної області Добруджі між Румунією і Болгарією на початку XIX століття. Частина з гагаузьких переселенців обжилася на території великої улоговини на західній частині від озера Ялпуг, утворивши село Болбока.
Село було перейменоване з Болбоки в Котловину в 1948 році, проте гагаузи та болгари на своїх мовах досі називають село Болбокою.
Населення
Згідно з переписом 1989 року чисельність наявного населення села становила 2826 осіб, з яких 1364 чоловіки та 1462 жінки.
За переписом населення 2001 року в селі мешкало 2570 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| гагаузька | 86,72 % |
| російська | 6,02 % |
| українська | 3,22 % |
| болгарська | 2,01 % |
| румунська | 1,93 % |
| білоруська | 0,04 % |
«Пирінкін міст»
В центрі села недалеко від головної вулиці та церкви знаходиться невеликий пішохідний навісний міст, збудований там на замовлення колись відомого в селі тутешнього авторитета на призвісько Пирінка (рос. Пыринка). Пізніше він був жорстоко вбитий, а міст у тутешніх селян сам по собі почав називатися «Пирінкін міст» (рос. Пыринкин мост).
Економіка і інфраструктура
В 1945 році в селі були створені два колективних господарства — «Іскра» і «Перемога». У серпні 1948 року на базі цих колективних господарств було створено ще одне — «28 червня». В 1952 році всі три колгоспи були об'єднані в один під назвою «Перемога». В 1969 році згідно з рішенням уряду УРСР колективне господарство «Перемога» було реорганізовано в радянських господарство (радгосп). До березня 1971 року входив до складу Білгород-Дністровських м'ясо-молочних радгоспів. Указом Міністерства сільського господарства СРСР від 24 березня 1971 року радгосп «Перемога» був переданий Республіканському об'єднанню «Укрсортпосівноовоч» і називався «ВАТ Посівний радгосп „Перемога“». У 1990-х в селі діяли радгосп «Перемога» і перше відділення радгоспу «Ренійський».
За радгоспом «Перемога» було закріплено 5200 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 3666 га орної землі, з них 866 га зрошуваної. За відділенням радгоспу «Ренійський» було закріплено 1823 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 1035 га орної землі. Спеціалізація відділення — виробництво м'ясо-молочної продукції. До виробничої структури радгоспу «Перемога» входили: тракторно-польова структура, ферма з вирощування великої рогатої худоби, молочно-товарна ферма, птахоферма, свиноферма, бухгалтерія, відділ кадрів, автопарк, мехмайстерня і сільська адміністрація. Серед промислового виробництва: хлібопекарня, олійниця і млин. Основна продукція радгоспу: озима пшениця, ячмінь, горох, кукурудза, соняшник, виноград, посів овочевих, кормових та баштанних культур. З 1971 року радгосп виробляв насіння 19 сортів овочевих і баштанних культур. З початку 2000 років радгосп поступово занепадав. В даний час майно радгоспу розпродається приватним покупцям.
У селі діє Котловинська середня школа. У школі працюють 33 вчителі. Навчаються 194 учня. При школі з 2006 року діє музей етнографії, краєзнавства та історії школи. Працює будинок культури із залом для глядачів на 100 місць. Є три бібліотеки з книжковим фондом близько 25 тис. примірників, сільська дільнична лікарня на 25 ліжок, дитячий сад на 140 місць, комбінат побутового обслуговування, 3 столові, більше 10 магазинів, відділення зв'язку.
Археологічні знахідки
Недалеко від села були виявлені залишки поселення епохи бронзи (XX століття до н. е.) та два поселення перших століть нашої ери зі змішаним населенням, у складі якого були слов'яни. У 2006 році в околиці села була знайдена частина скарбів — меч, кинджал, сідло, кінська узда — все з золота і срібла, інкрустовані дорогоцінними гранатами-альмандинами. У 2012 році в селі біля озера Ялпуг була виявлена золота пластина IV—V століть, була частиною скарбів гунів. Ця знахідка спровокувала «золоту лихоманку» серед місцевого населення.
Культура
У селі постійно святкують православні, державні і традиційні свята, такі як Новий рік, Старий Новий рік, Великдень, День Перемоги, Масляна, Трійця, Іменини, 8 березня та інші. У школі Котловини постійно проводяться різні гуртки, змагання, КВН, «Брейн-ринг» та інші види розваг. У селі діє танцювальний колектив . У місцевому будинку культури (відновленому після пожежі 1996 року) та на шкільній сцені постійно проводяться концерти з виконанням пісень 70-80-90-х років і пісень сучасної поп-музики учнями школи та їх керівниками. У лютому 2010 року в селі пройшов Міжнародний фестиваль гагаузької культури. 28 серпня 2012 року в честь 200-річчя Котловини в селі було урочисто відкрито парк «Дружба», засаджений більш ніж 60 деревами.
Видатні уродженці
- Наталі Деніз — українська гагаузька співачка.
Примітки
- Храмовый праздник в селе Котловина (рос.). оригіналу за 14 вересня 2017. Процитовано 14 вересня 2017.
- . Архів оригіналу за 25 листопада 2019. Процитовано 12 липня 2019.
- . Архів оригіналу за 25 листопада 2019. Процитовано 12 липня 2019.
- http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=11.12.2008&rf7571=22994[недоступне посилання з квітня 2019]
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 2 жовтня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 2 жовтня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 2 жовтня 2019.
- система Розкриття информации на фондовому ринку України | Фондовий ринок України[недоступне посилання з квітня 2019]
- [ https://archive.today/20121223092645/http://www.igsu.org.ua/Odesskaja.obl/Renijskij.rajon/Kotlovina.html Котловина, Ренійський район — Одеська область] Архів.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 7 березня 2016.
- .aspx? sect = Page & IDPage = 16366 & id = 462 Одеська обласна рада[недоступне посилання з липня 2019]
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 7 березня 2016.
- . Архів оригіналу за 23 липня 2015. Процитовано 7 березня 2016.
Посилання
- Облікова картка на сайті ВРУ
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kotlovina Kotlovi na do 1948 roku Bolbo ka gag Bolboka rum Bulboaca selo Renijskoyi miskoyi gromadi u Izmayilskomu rajoni Odeskoyi oblasti Ukrayini Naselennya stanovit 2643 osib selo KotlovinaGerb PraporSvyato Uspenska cerkvaSvyato Uspenska cerkvaKrayina UkrayinaOblast Odeska oblastRajon Izmayilskij rajonGromada Renijska miska gromadaKod KATOTTG UA51080070030036279Osnovni daniZasnovane 1948Kolishnya nazva Bolboka rum Bulboaca gag Bolboka Naselennya 2643Plosha 3 43 km Gustota naselennya 770 55 osib km Poshtovij indeks 68820Telefonnij kod 380 4840Geografichni daniGeografichni koordinati 45 30 34 pn sh 28 34 19 sh d 45 50944 pn sh 28 57194 sh d 45 50944 28 57194 Koordinati 45 30 34 pn sh 28 34 19 sh d 45 50944 pn sh 28 57194 sh d 45 50944 28 57194Serednya visota nad rivnem morya 30 mVodojmi YalpugMisceva vladaAdresa radi 68800 Odeska obl Izmayilskij r n m Reni vul Soborna 103KartaKotlovinaKotlovinaMapa Kotlovina u VikishovishiNazvaU 1812 1814 rokah grupa gagauzkih ta bolgarskih poselenciv iz Dobrudzhi osila na terenah velikoyi kitlovini na berezi ozera Yalpug zgodom utvorivshi na comu misci selishe Bolboka Za odniyeyu z versij selo Bolboka bulo zasnovane u seredini XVI stolittya turkom yakogo zvali Bolbok Za inshoyu versiyeyu selo nazvane Bolbokoyu cherez veliku kilkist dzherel prisnoyi vodi na uzberezhzhi ozera Yalpug adzhe bolboka perekladayetsya z oguzkih mov yak vodovorot Takozh isnuyut svidchennya sho selo isnuvalo j ranishe shonajmenshe z 1807 roku Osnovna chastina sela roztashovana u vzhe zgadanij kitlovini Zvidsi pohodit chinna nazva poselennya Kotlovina GeografiyaSelo znahoditsya na pivdennomu zahodi Ukrayini za dekilka kilometriv vid kordonu z Moldovoyu na zahidnomu berezi ozera Yalpug najbilshogo prisnovodnogo ozera Ukrayini Najblizhchi naseleni punkti Vladichen Nagirne Plavni ta moldovske selo Etuliya Najblizhchi mista Reni Izmayil Bolgrad Vidstan do oblasnogo centru stanovit 279 255 km Cherez vse selo z pivnochi na pivden protikaye richka Bezimenka Vodne zhivlennya zdijsnyuyetsya perevazhno za rahunok doshovih pavodkiv ta stoku vodi z poliv zroshennya V danij chas richka praktichno obmilila i znachno zabrudnena SimvolikaGerb Shit skoshenij zliva chervonim i lazurovim V pershij chastini sribnij glek dlya vina z lazurovim kolom poseredini poverh yakogo pokladeni tri lazurovih grona vinogradu v balku z zelenim listyam serednye bilshe V drugij chastini z lazurovoyi bazi z dvoma sribnimi hvilyastimi nityanimi balkami vinikaye sprava zolota balka dugopodibno ukorochena zliva suprovodzhuvana ugori postavlenimi v stovp kvituchoyu zelenoyu gilkoyu yabluni z sribnimi kvitami z zolotimi seredinkami i zolotim kolosom Prapor Pryamokutne polotnishe z spivvidnoshennyam storin 3 4 podilene na dvi gorizontalni chastini u spivvidnoshenni 2 1 verhnya rozdilena vishidnoyu diagonallyu na chervone i sinye polya nizhnya chastina zhovta IstoriyaVpershe zgaduyetsya v 1752 roci Pislya rosijsko tureckoyi vijni 1806 1812 rokiv na teritoriyi Budzhaka Bessarabskoyi guberniyi i u zokrema Izmayilskomu cinuti zupinilasya chastina gagauziv z Dobrudzhi yaka pokinula svoyu istorichnu zemlyu cherez trudnoshi z asimilyaciyeyu pislya podilu istorichnoyi oblasti Dobrudzhi mizh Rumuniyeyu i Bolgariyeyu na pochatku XIX stolittya Chastina z gagauzkih pereselenciv obzhilasya na teritoriyi velikoyi ulogovini na zahidnij chastini vid ozera Yalpug utvorivshi selo Bolboka Selo bulo perejmenovane z Bolboki v Kotlovinu v 1948 roci prote gagauzi ta bolgari na svoyih movah dosi nazivayut selo Bolbokoyu NaselennyaZgidno z perepisom 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 2826 osib z yakih 1364 choloviki ta 1462 zhinki Za perepisom naselennya 2001 roku v seli meshkalo 2570 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokgagauzka 86 72 rosijska 6 02 ukrayinska 3 22 bolgarska 2 01 rumunska 1 93 biloruska 0 04 Pirinkin mist V centri sela nedaleko vid golovnoyi vulici ta cerkvi znahoditsya nevelikij pishohidnij navisnij mist zbudovanij tam na zamovlennya kolis vidomogo v seli tuteshnogo avtoriteta na prizvisko Pirinka ros Pyrinka Piznishe vin buv zhorstoko vbitij a mist u tuteshnih selyan sam po sobi pochav nazivatisya Pirinkin mist ros Pyrinkin most Ekonomika i infrastrukturaV 1945 roci v seli buli stvoreni dva kolektivnih gospodarstva Iskra i Peremoga U serpni 1948 roku na bazi cih kolektivnih gospodarstv bulo stvoreno she odne 28 chervnya V 1952 roci vsi tri kolgospi buli ob yednani v odin pid nazvoyu Peremoga V 1969 roci zgidno z rishennyam uryadu URSR kolektivne gospodarstvo Peremoga bulo reorganizovano v radyanskih gospodarstvo radgosp Do bereznya 1971 roku vhodiv do skladu Bilgorod Dnistrovskih m yaso molochnih radgospiv Ukazom Ministerstva silskogo gospodarstva SRSR vid 24 bereznya 1971 roku radgosp Peremoga buv peredanij Respublikanskomu ob yednannyu Ukrsortposivnoovoch i nazivavsya VAT Posivnij radgosp Peremoga U 1990 h v seli diyali radgosp Peremoga i pershe viddilennya radgospu Renijskij Za radgospom Peremoga bulo zakripleno 5200 ga silskogospodarskih ugid u tomu chisli 3666 ga ornoyi zemli z nih 866 ga zroshuvanoyi Za viddilennyam radgospu Renijskij bulo zakripleno 1823 ga silskogospodarskih ugid u tomu chisli 1035 ga ornoyi zemli Specializaciya viddilennya virobnictvo m yaso molochnoyi produkciyi Do virobnichoyi strukturi radgospu Peremoga vhodili traktorno polova struktura ferma z viroshuvannya velikoyi rogatoyi hudobi molochno tovarna ferma ptahoferma svinoferma buhgalteriya viddil kadriv avtopark mehmajsternya i silska administraciya Sered promislovogo virobnictva hlibopekarnya olijnicya i mlin Osnovna produkciya radgospu ozima pshenicya yachmin goroh kukurudza sonyashnik vinograd posiv ovochevih kormovih ta bashtannih kultur Z 1971 roku radgosp viroblyav nasinnya 19 sortiv ovochevih i bashtannih kultur Z pochatku 2000 rokiv radgosp postupovo zanepadav V danij chas majno radgospu rozprodayetsya privatnim pokupcyam U seli diye Kotlovinska serednya shkola U shkoli pracyuyut 33 vchiteli Navchayutsya 194 uchnya Pri shkoli z 2006 roku diye muzej etnografiyi krayeznavstva ta istoriyi shkoli Pracyuye budinok kulturi iz zalom dlya glyadachiv na 100 misc Ye tri biblioteki z knizhkovim fondom blizko 25 tis primirnikiv silska dilnichna likarnya na 25 lizhok dityachij sad na 140 misc kombinat pobutovogo obslugovuvannya 3 stolovi bilshe 10 magaziniv viddilennya zv yazku Arheologichni znahidkiNedaleko vid sela buli viyavleni zalishki poselennya epohi bronzi XX stolittya do n e ta dva poselennya pershih stolit nashoyi eri zi zmishanim naselennyam u skladi yakogo buli slov yani U 2006 roci v okolici sela bula znajdena chastina skarbiv mech kindzhal sidlo kinska uzda vse z zolota i sribla inkrustovani dorogocinnimi granatami almandinami U 2012 roci v seli bilya ozera Yalpug bula viyavlena zolota plastina IV V stolit bula chastinoyu skarbiv guniv Cya znahidka sprovokuvala zolotu lihomanku sered miscevogo naselennya KulturaU seli postijno svyatkuyut pravoslavni derzhavni i tradicijni svyata taki yak Novij rik Starij Novij rik Velikden Den Peremogi Maslyana Trijcya Imenini 8 bereznya ta inshi U shkoli Kotlovini postijno provodyatsya rizni gurtki zmagannya KVN Brejn ring ta inshi vidi rozvag U seli diye tancyuvalnij kolektiv U miscevomu budinku kulturi vidnovlenomu pislya pozhezhi 1996 roku ta na shkilnij sceni postijno provodyatsya koncerti z vikonannyam pisen 70 80 90 h rokiv i pisen suchasnoyi pop muziki uchnyami shkoli ta yih kerivnikami U lyutomu 2010 roku v seli projshov Mizhnarodnij festival gagauzkoyi kulturi 28 serpnya 2012 roku v chest 200 richchya Kotlovini v seli bulo urochisto vidkrito park Druzhba zasadzhenij bilsh nizh 60 derevami Vidatni urodzhenciNatali Deniz ukrayinska gagauzka spivachka PrimitkiHramovyj prazdnik v sele Kotlovina ros originalu za 14 veresnya 2017 Procitovano 14 veresnya 2017 Arhiv originalu za 25 listopada 2019 Procitovano 12 lipnya 2019 Arhiv originalu za 25 listopada 2019 Procitovano 12 lipnya 2019 http gska2 rada gov ua pls z7502 A005 rdat1 11 12 2008 amp rf7571 22994 nedostupne posilannya z kvitnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 2 zhovtnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 2 zhovtnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 2 zhovtnya 2019 sistema Rozkrittya informacii na fondovomu rinku Ukrayini Fondovij rinok Ukrayini nedostupne posilannya z kvitnya 2019 https archive today 20121223092645 http www igsu org ua Odesskaja obl Renijskij rajon Kotlovina html Kotlovina Renijskij rajon Odeska oblast Arhiv Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 7 bereznya 2016 aspx sect Page amp IDPage 16366 amp id 462 Odeska oblasna rada nedostupne posilannya z lipnya 2019 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 7 bereznya 2016 Arhiv originalu za 23 lipnya 2015 Procitovano 7 bereznya 2016 PosilannyaOblikova kartka na sajti VRU