Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Острозький Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див Кост

Костянтин Костянтинович Острозький

Костянтин Костянтинович Острозький
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Острозький.
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Костянтин Острозький.

Костянтин Василь Острозький (також Василь Костянтин Острозький, бл. 2 лютого 1526 — між 23 та 29 лютого 1608) — руський князь, військовий, політичний, культурний і релігійний діяч, магнат, меценат. Один з найзаможніших і найвпливовіших магнатів, сенатор Речі Посполитої, засновник Острозької академії. Син князя Костянтина Острозького. Був головою Київського воєводства протягом 49 років.

Костянтин Василь Острозький
image
image
image
Прапор
 Князь острозький
1539 — 1608
Попередник: Ілля Острозький
Наступник: Януш Острозький
image
Прапор
 Воєвода київський
1559 — 1608
Попередник: Григорій Ходкевич
Наступник: Станіслав Жолкевський
 
Ім'я при народженні: Василь
Народження: бл. 2 лютого 1526
Турів
Смерть: між 23 та 29 лютого 1608
Острог
Поховання: Церква Богоявлення Господнього, Острог, Україна
Країна: Велике князівство Литовське і Річ Посполита
Релігія: православ'я
Рід: Острозькі
Батько: Костянтин Іванович Острозький
Мати: Олександра Слуцька
Шлюб: Софія Тарновська
Діти: Януш, Катерина, Костянтин, Олександр

image Медіафайли у Вікісховищі

Благовірний князь Костянтин Острозький
image
Ікона Благовірного князя Костянтина Острозького
Праведник, Благовірний
У миру:князь Костянтин Василь Острозький
Народивсяне раніше 1526 і не пізніше 1527
Турів, Троцьке воєводство, Велике князівство Литовське
Помер13 лютого 1608(1608-02-13)[1] або 23 лютого 1608(1608-02-23)[2][3]
Острог, Волинське воєводство, Малопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита[3]
ПохованняКиєво-Печерська лавра і Острог[2][3]
ШануєтьсяПЦУ
Канонізований2008
У ликуБлаговірний князь
День пам'яті26 лютого
image Медіафайли на Вікісховищі

Життєпис

Василь Острозький народився 2 лютого 1526 року або в один з наступних днів (йому мало виповнитися 15 років під час тижневих святкувань Громниць (Стрітення, 2 лютого за юліанським календарем) у 1541 році). Він був молодшим сином князя Костянтина Острозького (старший — Ілля) від другого шлюбу з князівною Олександрою Семенівною Слуцькою. На момент народження батьку Василя було більше 60 років. Походив з роду Острозьких — найбагатшого і найвпливовішого князівського роду тодішніх Білорусі та України XVI — початку XVII століття. Серед його предків генеалогічна традиція кінця XVI — початку XVII століття називає Руса і давньоруських князів — Рюрика, Володимира Святославича, Ярослава Мудрого, також короля Данила.

Після смерті батька в 1530 році виховувався матір'ю в Турові. Молодим дістав гарну освіту, про що свідчить його листування та промови в сенаті. Після смерті в 1539 році старшого брата Іллі вступив у багаторічну боротьбу за батьківську спадщину, що тривала аж до 1574 року.

З середини 1540-х років в офіційних документах Василь Острозький починає іменуватися батьковим ім'ям — Костянтин. Залишившись фактично єдиним спадкоємцем свого багатого батька, отримав у володіння величезні маєтності на Волині, Київщині, Поділлі та Галичині, які давали щорічно прибуток понад 1 мільйон злотих. Костянтин Василь Острозький володів також значними земельними маєтками в Угорщині та Чехії.

У 18 років (1543—1544) розпочав військову службу під керівництвом маршалка Волинської землі князя Федора Санґушка. Політичну кар'єру почав 1550 року, отримавши від великого князя Литовського посаду старости Володимирського і маршалка Волинського. Найкращий захисник від татарських нападів після смерті батька.

У 1559 році К. В. Острозький став воєводою київським, що значно сприяло посиленню його впливу на політичне життя України. Не прагнучи військової слави, проводив енергійну колонізаторську політику в порубіжних землях Київщини та Брацлавщини, засновуючи нові міста, замки та слободи. Економічна потужність маєтностей княжого роду та його неабиякий політичний вплив швидко робить К. В. Острозького «некоронованим королем Русі», що проводить відносно незалежну політику в руських землях. У 1560-х роках К. В. Острозький виступав за рівноправне входження Русі до складу державного утворення Речі Посполитої.

1569 року став сенатором. Був фактичним провідником Русі-України під час Люблінської унії 1569 року, підписав її.

1572 року згасла династія Ягеллонів — К. В. Острозький в 1573—1574 роках був одним з можливих кандидатів на польський престол, чию кандидатуру підтримувала і Османська імперія (цьому завадило те, що вважався «вождем схизматиків»), згодом і на московський — після смерті останнього Рюриковича царя Федора I Івановича, в 1598 через спорідненість з московськими Рюриковичами.

У 1574 році переніс князівську резиденцію з Дубна до Острога, де розпочалася перебудова Острозького замку під керівництвом італійського архітектора .

У вересні 1574 року мав суперечку з Єжи Язловецьким.

1579 року замок і місто Чернігів намагались здобути частини війська короля Стефана Баторія під командуванням князів К. В. Острозького та Михайла Вишневецького. Взяти не змогли, тому підпалили.

13 липня 1598 року підтверджує, що села Будораж, Буще, Півче, Воля, новоосажене с. Борщівка і с. Мізоч Малий, які захопив київський воєвода кн. Костянтин Острозький, належать Луцькій та Острозькій єпископії. 14 липня 1598 року волинський каштелян Михайло Мишко Варковський на прохання будоразького урядника луцького і острозького єпископа Кирила Терлецького підтверджує, що села Будораж, Буще, Півче, Воля, новоосаджене с. Боорщівка, с. Мізоч Малий, які захопив київський воєвода кн. Костянтин Острозький, здавна належать Луцькій та Острозькій єпископії. 26 квітня 1600 року Сигізмунд III за скаргою луцького та острозького єпископа Кирила Терлецького і капітули луцької церкви св. Йоана Богослова, викликає до королівського суду київського воєводу кн. Костянтина Острозького, який відібрав у Луцької і Острозької єпископії двір в с. Точивєки і завдав їй збитків у 4000 кіп литовських грошів.

15 (18) жовтня 1592 року отримав свідоцтво Сейму щодо попередження ним урядників Речі Посполитої про занепад та руйнування укріплень Києва, Білої Церкви, зокрема, що замки в містах знаходяться «у вкрай незадовільному стані».

1594 року зять Христофор Перун Радзивілл подав позов на нього від імені дружини та свого старшого сина через різні погляди на спадок, який задовільнив земський суд у Слонімі. Перед її розглядом в Коронному трибуналі 24 серпня 1594 року уклав з тестем угоду, за якою Радзивілли отримували, зокрема, Глуськ, Тернопіль, права на Копись.

У Тарнова коштом князя К. В. Острозького було встановлено наприкінці XVI ст. виготовлений скульптором Паллавіні надгробок батьку Янові-Аморові (верхній ярус) та сину Янові Криштофові (нижній) Тарновським.

Ставлення до українського козацтва

Ставлення до українського козацтва було своєрідним; розуміючи важливе стратегічне значення Запорозької Січі як форпосту проти османо-татарської небезпеки, намагався підтримувати з козаками партнерські стосунки, зокрема, приймаючи їх на службу.

У 1578 році за наказом короля Стефана Баторія очолив невдалий каральний похід супроти Війська Запорозького Низового.

На початку 1590-х років К. В. Острозький вороже поставився до назріваючих козацьких заворушень, які загрожували розгалуженим земельним володінням князівського роду. Під час козацького повстання Криштофа (Христофора) Косинського у 1591—1593 роках, незважаючи на ряд невдач, військо, зібране Костянтином Острозьким, у вирішальній битві під П'яткою завдало нищівної поразки повстанцям. Симон Пекалід в хвалебній поемі «Острозька війна» засвідчив м'яке ставлення Костянтина Острозького до переможених. Князь обмежився лише вимогою публічного покаяння і присяги козацького ватажка перед родом Острозьких — можна пояснити тим, що Криштоф Косинський (згідно з тогочасними джерелами) був родичем князів Острозьких.

К. В. Острозький виступив рішуче проти повстання Северина Наливайка у 1594—1596 роках. Польський дослідник Вєслав Маєвський вказує на свідчення С. Наливайка від 9 квітня 1597 року, що К. В. Острозький мав з ним контакти з намірами рокошу. Князь характеризував його як лиходія (1595), неправдоподібно, щоб він інспірував повстання, бо у 1596 році повстанці пустошили його маєтки, але війська проти не вислав, захищав людей, пов'язаних з повстанням, весною 1596 року в його ескорті були відверті симпатики Наливайка.

Позиція Костянтина Василя Острозького в релігійній сфері

У перший день великого посту замикався в Дубенському монастирі, знімав панські шати, переодягався у скромний одяг, постив та молився не один день та ніч.

Гідний продовжувач справи свого батька; ретельно дбав про українське православ'я. За нього Острог — один із двох титулярних центрів єпархії Східної Волині — стає центром православної духовності. Відзначаючись релігійною толерантністю, Костянтин Василь Острозький цікавився творами католицьких богословів, певний час знаходився під впливом протестантизму. 20 жовтня 1592 року король Сигізмунд III Ваза видав йому привілей виступати захисником прав Руської Церкви і висувати кандидатів на спорожнілі єпископські уряди (посади).

Характерним було ставлення його до актуального на той час питання об'єднання католиків і православних. Виступивши спочатку на підтримку такого об'єднання (надав кошти Іпатію Потію для поїздки до Риму), Костянтин Василь Острозький волів тримати процес під повним власним контролем. Тому, коли в 1594—1596 роках частина духовенства здійснила спробу укласти церковну унію, оминаючи князя, він виступив її рішучим супротивником, різко засуджуючи рішення Берестейського собору; не сподівався, що Іпатій Потій (давній і близький приятель князя), який завдяки його сприянню став єпископом Берестейським та Володимирським, буде опікуватись ввіреною паствою, а його самого буде вважати тільки овечкою, що потребує проводиря.

Костянтин Василь Острозький і піднесення української культури

image
Костянтин Василь Острозький

Княжіння К. В. Острозького позначилося неабияким піднесенням української культури та освіченості — було зумовлено намаганням князя зробити свою резиденцію центром культурного опору католицькій та унійній експансії. У володіннях Костянтина Василя Острозького культура на кілька десятиліть випередила політику; зневажена поляками православна Русь не хотіла бути «дурною Руссю». Навколо князівської резиденції в Острозі утворився гурток (академія) слов'янських та грецьких учених, публіцистів теологів та богословів, до якого входили Герасим Смотрицький, Василь Суразький, Христофор Філалет (Мартин Броневський), , , Кирило Лукаріс (майбутній Олександрійський та Константинопольський патріарх), Никифор Парасхес Кантакузен, Клірик Острозький, Зизаній Тустановський, Дем'ян Наливайко та інші.

За сприяння Костянтина Василя Острозького в Острозі була зібрана велика бібліотека, яка включала в себе грецьку та західноєвропейську богословську літературу, передруки античних творів, словники, космографії, граматики та інше.

В 1575 році запросив переслідуваного Івана Федорова для організації друкарні у князівській резиденції. Завдяки острозькій друкарні світ побачило більше 20 видань, в тому числі перший повний текст Біблії слов'янською мовою 1580 року («Острозька Біблія»).

Близько 1576 року при академії почав діяти навчальний заклад «Острозька академія», де окрім низки традиційних на той час точних та гуманітарних дисциплін, вперше паралельно викладалися латинська, грецька та церковнослов'янська граматики. Досвід та програма острозької школи були запозичені Львівською, Луцькою та іншими братськими школами. Засновник шкіл у Турові в 1572 році, Володимирі-Волинському у 1577 році, Острозької академії у 1576 році і друкарні в Острозі близько 1577 року. При Богоявленській замковій церкві (мала статус кафедрального собору, один з найзначніших православних храмів того часу) виникла власна іконописна традиція. Кілька острозьких ікон, написаних в той час, вважаються шедеврами православного іконопису.

Спричинився до розбудови Межиріцького монастиря: вали, Заславська та Дубенська (не збереглась) брами.

Михайло Грушевський назвав діяльність К. В. Острозького «першим національним відродженням України».

Останні роки княжіння

Поступово відійшов від участі в політичному і культурному житті країни, доживав у Дубенському замку. Збайдужіння Костянтина Острозького до людських справ негативно позначилося на діяльності академії Острога, яка на початку XVII століття поступово занепадає.

Помер між 23 лютого (дата листа про те, що князь при смерті) та 29 лютого 1608 року (дата смерті за низкою джерел) в м. Острог. 27 квітня 1608 року був похований у крипті Богоявленської церкви Острога.

Сім'я

image
Катерина (Радзивілл)

У січні 1553 року одружився із Софією з Тарновських гербу Леліва — донькою Яна-Амора Тарновського, майбутнього великого коронного гетьмана. Діти:

Власність

Наприкінці XVI століття Костянтин Василь Острозький був найбільшим після короля землевласником Речі Посполитої: йому належало 80 містечок і 2760 сіл. Річний прибуток князя перевищував 19 мільйонів злотих. Кошти князівська скарбниця переважно отримувала від оренда мита, а також мала надходження із замкових сіл

Зокрема, йому належав Тернопіль, який отримав як віно дружини Софії з Тарновських в 1567 році. Він видав 3 грамоти для тернопільських міщан (1570 року, 1593 року) про створення церковно-добродійного братства (згодом ), виділення йому 235 моргів і 1463 сажнів поля для утримання шпиталю вбогих міщан православного віровизнання; утримання братством школи зі слов'яно-руською мовою навчання, про будівництво Церкви Різдва Христового

Після поділу з братовою Беатою отримав переважну частину спадку на Волині: Дубно, Степань, Дорогобуж, Крупу (пол. Krupę), Здовбицю, Звягель, Чуднів, Старокостянтинів, , Кузьмин. По її смерті та отримання запису від братаниці Гальшки отримав Острог, Рівне, Жарнове, , Колодне, Красилів, Полонне, Чернігів. Скуплені головно в Луцькому та Крем'янецькому повітах маєтки площею сягали ледь не половини Волинського воєводства. По батькові отримав також Романів, села Несолонь, Підлуби, Бараші біля Звягеля. Купив Вільськ, Димер.

Вшанування пам'яті

image
Пам'ятник князям Острозьким, Острог
image
Пам'ятник князю Острозькому в Старокостянтинові
image
Будівля «Фундації Острозьких». Тернопіль

Україна

Литва

  • У Вільнюсі (Литва), за ініціативою Свято-Духового православного братства, в 1908 році закладено, а в 1913 році освячено храм-пам'ятник до 300-річчя Костянтина Василя Острозького.

Польща

  • У Білостоці засновано фонд князя Костянтина Василя Острозького.

Білорусь

  • 26 лютого 2008 року в Мінську, поруч з Петропавлівським собором був встановлений пам'ятний хрест на честь Костянтина Василя Острозького.
  • 12 травня 2008 року в Бересті на території Брестської фортеці в честь князя був встановлений пам'ятний хрест.

Канонізація

Див. також

Примітки

  1. Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
    d:Track:Q19847329d:Track:Q19847326
  2. Urzędnicy województw kijowskiego i czernihowskiego XV-XVIII wieku: spisy — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 2002. — С. 67. — 344 с. —
    d:Track:Q123739312d:Track:Q6453758
  3. Urzędnicy wołyńscy XIV-XVIII wieku: spisy / за ред. M. Wolski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 2007. — С. 138. — 188 с. —
    d:Track:Q122963178d:Track:Q55392283d:Track:Q6453758
  4. . Архів оригіналу за 11 грудня 2009. Процитовано 18 липня 2011.
  5. Ворончук І. Острозький Василь-Костянтин Костянтинович… — С. 690.
  6. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 7 січня 2022. Процитовано 2 квітня 2022.
  7. Niesiecki K. Korona polska… [ 26 серпня 2014 у Wayback Machine.] — S. 515.
  8. . Архів оригіналу за 19 вересня 2016. Процитовано 28 липня 2016.
  9. Żelewski R. Jazłowiecki (Monasterski) Jerzy h. Abdank // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1964. — T. XI/1, zeszyt 48. — S. 121–123. (пол.)
  10. Czernihów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 826. (пол.) — S. 826. (пол.)
  11. Я. Р. Дашкевич , Л. А. Проценко , 3. С. Хомутецька (1971). (PDF) (укр) . Київ: Наукова думка. с. 34, 35. Архів оригіналу (PDF) за 8 квітня 2019. Процитовано 8 квітня 2019.
  12. Отделъ ІІІ. Извѣстія грамотъ, документовъ // Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей (редактори Володимир Антонович, Ф. Терновський). — К. : типографія Е. Я. Федорова, 1874. — С. 54—55.
  13. Lulewicz H. Radziwiłł Krzysztof zwany Piorunem h. Trąby (1547—1603) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987. — T. XXX/2, zeszyt 125. — S. 275. (пол.)
  14. Tarnów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 198. (пол.) — S. 198. (пол.)
  15. Majewski W. Nalewajko (Nalywajko) Semen (Seweryn?), (zm. 1597) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1977. — T. XXIІ/3, zeszyt 94. — S. 489–491. (пол.)
  16. Niesiecki K. Korona polska… [ 26 серпня 2014 у Wayback Machine.] — t. 3. — S. 516.
  17. Сеник С. Передумови Берестейської унії // Основні документи Берестейської унії. — Львів : Свічадо, 1996. — С. 14. — .
  18. Вечерський В. Українські монастирі… — С. 319.
  19. Сеник С. Передумови Берестейської унії… — С. 19.
  20. Вечерський В. Українські монастирі… — С. 321.
  21. Вечерський В. Українські монастирі… — С. 317.
  22. Фроленков В. Острозькі князі… — С. 698.
  23. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 20 квітня 2021. Процитовано 17 лютого 2021.
  24. Chynczewska-Hennel T. Ostrogski Konstanty Wasyl książę (ok. 1526—1608)… — S. 495.
  25. Кулаковський П. ОСТРОЗЬКІ храми як місця поховання князів і шляхти у першій половині XVII с. // Наукові записки. Серія «Історичне релігієзнавство». — 2011. — Вип. 5. — С. 126.
  26. Niesiecki K. Korona polska… [ 18 жовтня 2014 у Wayback Machine.] — T. 3. — S. 519.
  27. Książęta Ostrogscy [ 13 листопада 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
  28. Lulewicz H. Radziwiłł Krzysztof zwany Piorunem h. Trąby (1547—1603) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987. — T. XXX/2, zeszyt 125. — S. 274—227. (пол.)
  29. Тесленко І. А. Хто є хто в імперії «Старого» князя. «Острозька шляхта» [ 21 грудня 2016 у Wayback Machine.]// Соціум: альманах соціальної історії / гол. ред. В. А. Смолій; Нац. академія наук України, Ін-т історії України, Центр соц. історії. — К.: Ін-т історії України, 2009. — Вип. 8. — С. 119—133.image
  30. Фроленков В. Острозькі князі… — С. 699.
  31. . Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 5 серпня 2013.
  32. Сухомлин, Сергій (19 лютого 2016). Розпорядження № 112 "Про перейменування топонімічних об’єктів та демонтаж пам’ятних знаків у м. Житомирі". zt-rada.gov.ua. Процитовано 2 листопада 2017.

Джерела

  • Вечерський В. Українські монастирі. — Київ; Харків : Інформ.-аналіт. аґенція «Наш час», 2008. — 400 с.: іл. — (Невідома Україна). — , (серія).
  • Войтович Л. Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Історико-генеалогічне дослідження [ 10 вересня 2014 у Wayback Machine.]. — Львів, 2002. — Розділ: 3.15. — .
  • Ворончук І. Острозький Василь-Костянтин Костянтинович [ 22 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 690—691. — .
  • Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк : Вежа, 2000.
  • Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. VI. — С. 479—487.
  • Довідник з історії України [ 10 квітня 2009 у Wayback Machine.]. За ред. І. Підкови та Р. Шуста. — К. : Генеза, 1993.
  • Історія України в особах: IX—XVIII ст. — К. : Україна, 1993. — 396 с.
  • Курас І.  (редактор). Провідники духовності в Україні. Довідник. — К. : Вища школа, 2003. — 78 с.
  • Петровський В. , Радченко Л. , Семененко В. Історія України. Неупереджений погляд. — К. : Вид. дім «Школа», 2007. — 114 с. — .
  • Тесленко І. Хто є хто в імперії «старого» князя. [ 7 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • Chynczewska-Hennel T. Ostrogski Konstanty Wasyl książę (ok. 1526—1608) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław; Warszawa; Kraków; Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1979. — T. XXIV/3, zeszyt 102. — S. 489–495. (пол.)
  • Kempa Т. Akademia і Drukarnia Ostrogska. — Biały Dunajec — Ostróg : wyd. «Wołanie z Wołynia», 2006. — . (пол.)
  • Kempa T. Dzieje rodu Ostrogskich. — Toruń : wyd. Adam Marszałek, 2002. — . (пол.)
  • Kempa Т. Konstanty Wasyl Ostrogski (ok. 1524/1525-1608). Wojewoda kijowski і marszałek Ziemi Wołyńskiej. — Toruń : wyd. Uniwersytetu Mikołaja Kopernika, 1997. — . (пол.)
  • Niesiecki K. Korona polska przy złotej wolności… [ 26 серпня 2014 у Wayback Machine.] — Lwów, 1738. — T. 3. — S. 514–522. (пол.)

Посилання

  • Острозький Василь-Костянтин Костянтинович // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я / Відп. ред. М.М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2016. — с.66-69
  • Мультсеріал "Історії небайдужих": Епізод 1 "Костянтин Острозький - рятівник української мови" [ 13 квітня 2021 у Wayback Machine.]
  • Кралюк П. М.
  • Тимошенко Л. Не зовсім ювілейні нотатки. До 400-річчя від дня смерті князя Василя-Костянтина Острозького.
  • Історія замку князів Острозьких у Дубні[недоступне посилання з липня 2019].
  • Телерозповідь у рамках «Так було» про зброю часів Острозьких [ 18 грудня 2015 у Wayback Machine.].
  • Українська шляхта XV—XVI ст. Князь Костянтин (Василь) І Острозький [ 26 грудня 2010 у Wayback Machine.].
  • Konstanty Bazyli «II» ks. Ostrogski h. wł. (ID: dw.3977) [ 18 вересня 2016 у Wayback Machine.]. (пол.)
  • Бондарчук Ярослава Віталіївна, Князь Костянтин-Василь Острозький [ 26 лютого 2019 у Wayback Machine.] // Науковий блог Національного університету «Острозька академія»
  • Ерусалимский К. Ю. Острожский Константин Константинович [ 30 серпня 2021 у Wayback Machine.] // Большая российская энциклопедия (электронная версия)
Попередник
Ілля Острозький 		image Князь острозький
1539-1608 		image Наступник
Януш Острозький
Попередник
Григорій Ходкевич 		image Воєвода київський
1559-1608 		image Наступник
Станіслав Жолкевський

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Ostrozkij Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Kostyantin Ostrozkij Kostyantin Vasil Ostrozkij takozh Vasil Kostyantin Ostrozkij bl 2 lyutogo 1526 mizh 23 ta 29 lyutogo 1608 ruskij knyaz vijskovij politichnij kulturnij i religijnij diyach magnat mecenat Odin z najzamozhnishih i najvplivovishih magnativ senator Rechi Pospolitoyi zasnovnik Ostrozkoyi akademiyi Sin knyazya Kostyantina Ostrozkogo Buv golovoyu Kiyivskogo voyevodstva protyagom 49 rokiv Kostyantin Vasil Ostrozkij Prapor Knyaz ostrozkij 1539 1608 Poperednik Illya Ostrozkij Nastupnik Yanush Ostrozkij Prapor Voyevoda kiyivskij 1559 1608 Poperednik Grigorij Hodkevich Nastupnik Stanislav Zholkevskij Im ya pri narodzhenni VasilNarodzhennya bl 2 lyutogo 1526 TurivSmert mizh 23 ta 29 lyutogo 1608 OstrogPohovannya Cerkva Bogoyavlennya Gospodnogo Ostrog UkrayinaKrayina Velike knyazivstvo Litovske i Rich PospolitaReligiya pravoslav yaRid OstrozkiBatko Kostyantin Ivanovich OstrozkijMati Oleksandra SluckaShlyub Sofiya TarnovskaDiti Yanush Katerina Kostyantin Oleksandr Mediafajli b u Vikishovishi Blagovirnij knyaz Kostyantin OstrozkijIkona Blagovirnogo knyazya Kostyantina OstrozkogoPravednik BlagovirnijU miru knyaz Kostyantin Vasil OstrozkijNarodivsyane ranishe 1526 i ne piznishe 1527 Turiv Trocke voyevodstvo Velike knyazivstvo LitovskePomer13 lyutogo 1608 1608 02 13 1 abo 23 lyutogo 1608 1608 02 23 2 3 Ostrog Volinske voyevodstvo Malopolska provinciya Korona Korolivstva Polskogo Rich Pospolita 3 PohovannyaKiyevo Pecherska lavra i Ostrog 2 3 ShanuyetsyaPCUKanonizovanij2008U likuBlagovirnij knyazDen pam yati26 lyutogoMediafajli na VikishovishiZhittyepisVasil Ostrozkij narodivsya 2 lyutogo 1526 roku abo v odin z nastupnih dniv jomu malo vipovnitisya 15 rokiv pid chas tizhnevih svyatkuvan Gromnic Stritennya 2 lyutogo za yulianskim kalendarem u 1541 roci Vin buv molodshim sinom knyazya Kostyantina Ostrozkogo starshij Illya vid drugogo shlyubu z knyazivnoyu Oleksandroyu Semenivnoyu Sluckoyu Na moment narodzhennya batku Vasilya bulo bilshe 60 rokiv Pohodiv z rodu Ostrozkih najbagatshogo i najvplivovishogo knyazivskogo rodu todishnih Bilorusi ta Ukrayini XVI pochatku XVII stolittya Sered jogo predkiv genealogichna tradiciya kincya XVI pochatku XVII stolittya nazivaye Rusa i davnoruskih knyaziv Ryurika Volodimira Svyatoslavicha Yaroslava Mudrogo takozh korolya Danila Pislya smerti batka v 1530 roci vihovuvavsya matir yu v Turovi Molodim distav garnu osvitu pro sho svidchit jogo listuvannya ta promovi v senati Pislya smerti v 1539 roci starshogo brata Illi vstupiv u bagatorichnu borotbu za batkivsku spadshinu sho trivala azh do 1574 roku Z seredini 1540 h rokiv v oficijnih dokumentah Vasil Ostrozkij pochinaye imenuvatisya batkovim im yam Kostyantin Zalishivshis faktichno yedinim spadkoyemcem svogo bagatogo batka otrimav u volodinnya velichezni mayetnosti na Volini Kiyivshini Podilli ta Galichini yaki davali shorichno pributok ponad 1 miljon zlotih Kostyantin Vasil Ostrozkij volodiv takozh znachnimi zemelnimi mayetkami v Ugorshini ta Chehiyi U 18 rokiv 1543 1544 rozpochav vijskovu sluzhbu pid kerivnictvom marshalka Volinskoyi zemli knyazya Fedora Sangushka Politichnu kar yeru pochav 1550 roku otrimavshi vid velikogo knyazya Litovskogo posadu starosti Volodimirskogo i marshalka Volinskogo Najkrashij zahisnik vid tatarskih napadiv pislya smerti batka U 1559 roci K V Ostrozkij stav voyevodoyu kiyivskim sho znachno spriyalo posilennyu jogo vplivu na politichne zhittya Ukrayini Ne pragnuchi vijskovoyi slavi provodiv energijnu kolonizatorsku politiku v porubizhnih zemlyah Kiyivshini ta Braclavshini zasnovuyuchi novi mista zamki ta slobodi Ekonomichna potuzhnist mayetnostej knyazhogo rodu ta jogo neabiyakij politichnij vpliv shvidko robit K V Ostrozkogo nekoronovanim korolem Rusi sho provodit vidnosno nezalezhnu politiku v ruskih zemlyah U 1560 h rokah K V Ostrozkij vistupav za rivnopravne vhodzhennya Rusi do skladu derzhavnogo utvorennya Rechi Pospolitoyi 1569 roku stav senatorom Buv faktichnim providnikom Rusi Ukrayini pid chas Lyublinskoyi uniyi 1569 roku pidpisav yiyi 1572 roku zgasla dinastiya Yagelloniv K V Ostrozkij v 1573 1574 rokah buv odnim z mozhlivih kandidativ na polskij prestol chiyu kandidaturu pidtrimuvala i Osmanska imperiya comu zavadilo te sho vvazhavsya vozhdem shizmatikiv zgodom i na moskovskij pislya smerti ostannogo Ryurikovicha carya Fedora I Ivanovicha v 1598 cherez sporidnenist z moskovskimi Ryurikovichami U 1574 roci perenis knyazivsku rezidenciyu z Dubna do Ostroga de rozpochalasya perebudova Ostrozkogo zamku pid kerivnictvom italijskogo arhitektora U veresni 1574 roku mav superechku z Yezhi Yazloveckim 1579 roku zamok i misto Chernigiv namagalis zdobuti chastini vijska korolya Stefana Batoriya pid komanduvannyam knyaziv K V Ostrozkogo ta Mihajla Vishneveckogo Vzyati ne zmogli tomu pidpalili 13 lipnya 1598 roku pidtverdzhuye sho sela Budorazh Bushe Pivche Volya novoosazhene s Borshivka i s Mizoch Malij yaki zahopiv kiyivskij voyevoda kn Kostyantin Ostrozkij nalezhat Luckij ta Ostrozkij yepiskopiyi 14 lipnya 1598 roku volinskij kashtelyan Mihajlo Mishko Varkovskij na prohannya budorazkogo uryadnika luckogo i ostrozkogo yepiskopa Kirila Terleckogo pidtverdzhuye sho sela Budorazh Bushe Pivche Volya novoosadzhene s Boorshivka s Mizoch Malij yaki zahopiv kiyivskij voyevoda kn Kostyantin Ostrozkij zdavna nalezhat Luckij ta Ostrozkij yepiskopiyi 26 kvitnya 1600 roku Sigizmund III za skargoyu luckogo ta ostrozkogo yepiskopa Kirila Terleckogo i kapituli luckoyi cerkvi sv Joana Bogoslova viklikaye do korolivskogo sudu kiyivskogo voyevodu kn Kostyantina Ostrozkogo yakij vidibrav u Luckoyi i Ostrozkoyi yepiskopiyi dvir v s Tochivyeki i zavdav yij zbitkiv u 4000 kip litovskih groshiv 15 18 zhovtnya 1592 roku otrimav svidoctvo Sejmu shodo poperedzhennya nim uryadnikiv Rechi Pospolitoyi pro zanepad ta rujnuvannya ukriplen Kiyeva Biloyi Cerkvi zokrema sho zamki v mistah znahodyatsya u vkraj nezadovilnomu stani 1594 roku zyat Hristofor Perun Radzivill podav pozov na nogo vid imeni druzhini ta svogo starshogo sina cherez rizni poglyadi na spadok yakij zadovilniv zemskij sud u Slonimi Pered yiyi rozglyadom v Koronnomu tribunali 24 serpnya 1594 roku uklav z testem ugodu za yakoyu Radzivilli otrimuvali zokrema Glusk Ternopil prava na Kopis U Tarnova koshtom knyazya K V Ostrozkogo bulo vstanovleno naprikinci XVI st vigotovlenij skulptorom Pallavini nadgrobok batku Yanovi Amorovi verhnij yarus ta sinu Yanovi Krishtofovi nizhnij Tarnovskim Stavlennya do ukrayinskogo kozactva Stavlennya do ukrayinskogo kozactva bulo svoyeridnim rozumiyuchi vazhlive strategichne znachennya Zaporozkoyi Sichi yak forpostu proti osmano tatarskoyi nebezpeki namagavsya pidtrimuvati z kozakami partnerski stosunki zokrema prijmayuchi yih na sluzhbu U 1578 roci za nakazom korolya Stefana Batoriya ocholiv nevdalij karalnij pohid suproti Vijska Zaporozkogo Nizovogo Na pochatku 1590 h rokiv K V Ostrozkij vorozhe postavivsya do nazrivayuchih kozackih zavorushen yaki zagrozhuvali rozgaluzhenim zemelnim volodinnyam knyazivskogo rodu Pid chas kozackogo povstannya Krishtofa Hristofora Kosinskogo u 1591 1593 rokah nezvazhayuchi na ryad nevdach vijsko zibrane Kostyantinom Ostrozkim u virishalnij bitvi pid P yatkoyu zavdalo nishivnoyi porazki povstancyam Simon Pekalid v hvalebnij poemi Ostrozka vijna zasvidchiv m yake stavlennya Kostyantina Ostrozkogo do peremozhenih Knyaz obmezhivsya lishe vimogoyu publichnogo pokayannya i prisyagi kozackogo vatazhka pered rodom Ostrozkih mozhna poyasniti tim sho Krishtof Kosinskij zgidno z togochasnimi dzherelami buv rodichem knyaziv Ostrozkih K V Ostrozkij vistupiv rishuche proti povstannya Severina Nalivajka u 1594 1596 rokah Polskij doslidnik Vyeslav Mayevskij vkazuye na svidchennya S Nalivajka vid 9 kvitnya 1597 roku sho K V Ostrozkij mav z nim kontakti z namirami rokoshu Knyaz harakterizuvav jogo yak lihodiya 1595 nepravdopodibno shob vin inspiruvav povstannya bo u 1596 roci povstanci pustoshili jogo mayetki ale vijska proti ne vislav zahishav lyudej pov yazanih z povstannyam vesnoyu 1596 roku v jogo eskorti buli vidverti simpatiki Nalivajka Poziciya Kostyantina Vasilya Ostrozkogo v religijnij sferi U pershij den velikogo postu zamikavsya v Dubenskomu monastiri znimav panski shati pereodyagavsya u skromnij odyag postiv ta molivsya ne odin den ta nich Gidnij prodovzhuvach spravi svogo batka retelno dbav pro ukrayinske pravoslav ya Za nogo Ostrog odin iz dvoh titulyarnih centriv yeparhiyi Shidnoyi Volini staye centrom pravoslavnoyi duhovnosti Vidznachayuchis religijnoyu tolerantnistyu Kostyantin Vasil Ostrozkij cikavivsya tvorami katolickih bogosloviv pevnij chas znahodivsya pid vplivom protestantizmu 20 zhovtnya 1592 roku korol Sigizmund III Vaza vidav jomu privilej vistupati zahisnikom prav Ruskoyi Cerkvi i visuvati kandidativ na sporozhnili yepiskopski uryadi posadi Harakternim bulo stavlennya jogo do aktualnogo na toj chas pitannya ob yednannya katolikiv i pravoslavnih Vistupivshi spochatku na pidtrimku takogo ob yednannya nadav koshti Ipatiyu Potiyu dlya poyizdki do Rimu Kostyantin Vasil Ostrozkij voliv trimati proces pid povnim vlasnim kontrolem Tomu koli v 1594 1596 rokah chastina duhovenstva zdijsnila sprobu uklasti cerkovnu uniyu ominayuchi knyazya vin vistupiv yiyi rishuchim suprotivnikom rizko zasudzhuyuchi rishennya Berestejskogo soboru ne spodivavsya sho Ipatij Potij davnij i blizkij priyatel knyazya yakij zavdyaki jogo spriyannyu stav yepiskopom Berestejskim ta Volodimirskim bude opikuvatis vvirenoyu pastvoyu a jogo samogo bude vvazhati tilki ovechkoyu sho potrebuye provodirya Kostyantin Vasil Ostrozkij i pidnesennya ukrayinskoyi kulturi Kostyantin Vasil Ostrozkij Knyazhinnya K V Ostrozkogo poznachilosya neabiyakim pidnesennyam ukrayinskoyi kulturi ta osvichenosti bulo zumovleno namagannyam knyazya zrobiti svoyu rezidenciyu centrom kulturnogo oporu katolickij ta unijnij ekspansiyi U volodinnyah Kostyantina Vasilya Ostrozkogo kultura na kilka desyatilit viperedila politiku znevazhena polyakami pravoslavna Rus ne hotila buti durnoyu Russyu Navkolo knyazivskoyi rezidenciyi v Ostrozi utvorivsya gurtok akademiya slov yanskih ta greckih uchenih publicistiv teologiv ta bogosloviv do yakogo vhodili Gerasim Smotrickij Vasil Surazkij Hristofor Filalet Martin Bronevskij Kirilo Lukaris majbutnij Oleksandrijskij ta Konstantinopolskij patriarh Nikifor Parashes Kantakuzen Klirik Ostrozkij Zizanij Tustanovskij Dem yan Nalivajko ta inshi Za spriyannya Kostyantina Vasilya Ostrozkogo v Ostrozi bula zibrana velika biblioteka yaka vklyuchala v sebe grecku ta zahidnoyevropejsku bogoslovsku literaturu peredruki antichnih tvoriv slovniki kosmografiyi gramatiki ta inshe V 1575 roci zaprosiv peresliduvanogo Ivana Fedorova dlya organizaciyi drukarni u knyazivskij rezidenciyi Zavdyaki ostrozkij drukarni svit pobachilo bilshe 20 vidan v tomu chisli pershij povnij tekst Bibliyi slov yanskoyu movoyu 1580 roku Ostrozka Bibliya Blizko 1576 roku pri akademiyi pochav diyati navchalnij zaklad Ostrozka akademiya de okrim nizki tradicijnih na toj chas tochnih ta gumanitarnih disciplin vpershe paralelno vikladalisya latinska grecka ta cerkovnoslov yanska gramatiki Dosvid ta programa ostrozkoyi shkoli buli zapozicheni Lvivskoyu Luckoyu ta inshimi bratskimi shkolami Zasnovnik shkil u Turovi v 1572 roci Volodimiri Volinskomu u 1577 roci Ostrozkoyi akademiyi u 1576 roci i drukarni v Ostrozi blizko 1577 roku Pri Bogoyavlenskij zamkovij cerkvi mala status kafedralnogo soboru odin z najznachnishih pravoslavnih hramiv togo chasu vinikla vlasna ikonopisna tradiciya Kilka ostrozkih ikon napisanih v toj chas vvazhayutsya shedevrami pravoslavnogo ikonopisu Sprichinivsya do rozbudovi Mezhirickogo monastirya vali Zaslavska ta Dubenska ne zbereglas brami Mihajlo Grushevskij nazvav diyalnist K V Ostrozkogo pershim nacionalnim vidrodzhennyam Ukrayini Ostanni roki knyazhinnya Postupovo vidijshov vid uchasti v politichnomu i kulturnomu zhitti krayini dozhivav u Dubenskomu zamku Zbajduzhinnya Kostyantina Ostrozkogo do lyudskih sprav negativno poznachilosya na diyalnosti akademiyi Ostroga yaka na pochatku XVII stolittya postupovo zanepadaye Pomer mizh 23 lyutogo data lista pro te sho knyaz pri smerti ta 29 lyutogo 1608 roku data smerti za nizkoyu dzherel v m Ostrog 27 kvitnya 1608 roku buv pohovanij u kripti Bogoyavlenskoyi cerkvi Ostroga Sim yaKaterina Radzivill U sichni 1553 roku odruzhivsya iz Sofiyeyu z Tarnovskih gerbu Leliva donkoyu Yana Amora Tarnovskogo majbutnogo velikogo koronnogo getmana Diti Kostyantin krajchij litovskij starosta volodimirskij pidchashij litovskij buv odruzhenij z Oleksandroyu Tishkevich yiyi drugij shlyub tretij cholovik starosta snyatinskij sokalskij Mikolaj Yazloveckij Yanush ostannij predstavnik rodu Oleksandr volinskij voyevoda Yelizaveta druzhina Yana Kishki Hristofora Peruna Radzivilla Katerina Anna druzhina Hristofora Peruna Radzivilla VlasnistNaprikinci XVI stolittya Kostyantin Vasil Ostrozkij buv najbilshim pislya korolya zemlevlasnikom Rechi Pospolitoyi jomu nalezhalo 80 mistechok i 2760 sil Richnij pributok knyazya perevishuvav 19 miljoniv zlotih Koshti knyazivska skarbnicya perevazhno otrimuvala vid orenda mita a takozh mala nadhodzhennya iz zamkovih sil Zokrema jomu nalezhav Ternopil yakij otrimav yak vino druzhini Sofiyi z Tarnovskih v 1567 roci Vin vidav 3 gramoti dlya ternopilskih mishan 1570 roku 1593 roku pro stvorennya cerkovno dobrodijnogo bratstva zgodom vidilennya jomu 235 morgiv i 1463 sazhniv polya dlya utrimannya shpitalyu vbogih mishan pravoslavnogo viroviznannya utrimannya bratstvom shkoli zi slov yano ruskoyu movoyu navchannya pro budivnictvo Cerkvi Rizdva Hristovogo Pislya podilu z bratovoyu Beatoyu otrimav perevazhnu chastinu spadku na Volini Dubno Stepan Dorogobuzh Krupu pol Krupe Zdovbicyu Zvyagel Chudniv Starokostyantiniv Kuzmin Po yiyi smerti ta otrimannya zapisu vid bratanici Galshki otrimav Ostrog Rivne Zharnove Kolodne Krasiliv Polonne Chernigiv Skupleni golovno v Luckomu ta Krem yaneckomu povitah mayetki plosheyu syagali led ne polovini Volinskogo voyevodstva Po batkovi otrimav takozh Romaniv sela Nesolon Pidlubi Barashi bilya Zvyagelya Kupiv Vilsk Dimer Vshanuvannya pam yatiPam yatnik knyazyam Ostrozkim Ostrog Pam yatnik knyazyu Ostrozkomu v Starokostyantinovi Budivlya Fundaciyi Ostrozkih Ternopil Ukrayina U m Ostrozi Rivenskoyi oblasti v 2000 roci buv vstanovlenij Pam yatnik knyazyam Ostrozkim U m Starokostyantinovi Hmelnickoyi oblasti buv vstanovlenij pam yatnik rotonda na chest Kostyantina Vasilya Ostrozkogo U m Polonnomu Hmelnickoyi oblasti na ploshi Tisyacholittya sered byustiv istorichnih osib v 2012 roci buv vstanovlenij byust Kostyantina Vasilya Ostrozkogo U m Ternopoli vulicya Knyazya Ostrozkogo U m Lucku 1 chervnya 2013 roku vulicya Krasnodonciv bula perejmenovana na vulicyu Knyaziv Ostrozkih U m Zhitomiri 19 lyutogo 2016 vulicya Shelushkova bula perejmenovana na vulicyu Knyaziv Ostrozkih U m Rivnomu ye Vulicya Knyazya Ostrozkogo U m Vinnicya ye Vulicya Ostrozkogo U misti Krasiliv vulicyu Ostrovskogo perejmenuvali na vulicyu Kostyantina Ostrozkogo Litva U Vilnyusi Litva za iniciativoyu Svyato Duhovogo pravoslavnogo bratstva v 1908 roci zakladeno a v 1913 roci osvyacheno hram pam yatnik do 300 richchya Kostyantina Vasilya Ostrozkogo Polsha U Bilostoci zasnovano fond knyazya Kostyantina Vasilya Ostrozkogo Bilorus 26 lyutogo 2008 roku v Minsku poruch z Petropavlivskim soborom buv vstanovlenij pam yatnij hrest na chest Kostyantina Vasilya Ostrozkogo 12 travnya 2008 roku v Beresti na teritoriyi Brestskoyi forteci v chest knyazya buv vstanovlenij pam yatnij hrest KanonizaciyaUkrayinska pravoslavna cerkva Kiyivskogo patriarhatu na Pomisnomu sobori 2008 roku kanonizuvala knyazya yak blagovirnogo Div takozhInventar mayetkiv knyaziv Ostrozkih 1620 Ostrozka akademiya Medal Vasilya Kostyantina OstrozkogoPrimitkiPas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 Urzednicy wojewodztw kijowskiego i czernihowskiego XV XVIII wieku spisy Kornik Biblioteka Kornicka 2002 S 67 344 s ISBN 83 85213 37 6 d Track Q123739312d Track Q6453758 Urzednicy wolynscy XIV XVIII wieku spisy za red M Wolski Kornik Biblioteka Kornicka 2007 S 138 188 s ISBN 978 83 85213 51 2 d Track Q122963178d Track Q55392283d Track Q6453758 Arhiv originalu za 11 grudnya 2009 Procitovano 18 lipnya 2011 Voronchuk I Ostrozkij Vasil Kostyantin Kostyantinovich S 690 PDF Arhiv originalu PDF za 7 sichnya 2022 Procitovano 2 kvitnya 2022 Niesiecki K Korona polska 26 serpnya 2014 u Wayback Machine S 515 Arhiv originalu za 19 veresnya 2016 Procitovano 28 lipnya 2016 Zelewski R Jazlowiecki Monasterski Jerzy h Abdank Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1964 T XI 1 zeszyt 48 S 121 123 pol Czernihow Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 826 pol S 826 pol Ya R Dashkevich L A Procenko 3 S Homutecka 1971 PDF ukr Kiyiv Naukova dumka s 34 35 Arhiv originalu PDF za 8 kvitnya 2019 Procitovano 8 kvitnya 2019 Otdel III Izvѣstiya gramot dokumentov Sbornik materialov dlya istoricheskoj topografii Kieva i ego okrestnostej redaktori Volodimir Antonovich F Ternovskij K tipografiya E Ya Fedorova 1874 S 54 55 Lulewicz H Radziwill Krzysztof zwany Piorunem h Traby 1547 1603 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Lodz Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1987 T XXX 2 zeszyt 125 S 275 pol Tarnow Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1892 T XII S 198 pol S 198 pol Majewski W Nalewajko Nalywajko Semen Seweryn zm 1597 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1977 T XXII 3 zeszyt 94 S 489 491 pol Niesiecki K Korona polska 26 serpnya 2014 u Wayback Machine t 3 S 516 Senik S Peredumovi Berestejskoyi uniyi Osnovni dokumenti Berestejskoyi uniyi Lviv Svichado 1996 S 14 ISBN 966 561 007 4 Vecherskij V Ukrayinski monastiri S 319 Senik S Peredumovi Berestejskoyi uniyi S 19 Vecherskij V Ukrayinski monastiri S 321 Vecherskij V Ukrayinski monastiri S 317 Frolenkov V Ostrozki knyazi S 698 PDF Arhiv originalu PDF za 20 kvitnya 2021 Procitovano 17 lyutogo 2021 Chynczewska Hennel T Ostrogski Konstanty Wasyl ksiaze ok 1526 1608 S 495 Kulakovskij P OSTROZKI hrami yak miscya pohovannya knyaziv i shlyahti u pershij polovini XVII s Naukovi zapiski Seriya Istorichne religiyeznavstvo 2011 Vip 5 S 126 Niesiecki K Korona polska 18 zhovtnya 2014 u Wayback Machine T 3 S 519 Ksiazeta Ostrogscy 13 listopada 2013 u Wayback Machine pol Lulewicz H Radziwill Krzysztof zwany Piorunem h Traby 1547 1603 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Lodz Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1987 T XXX 2 zeszyt 125 S 274 227 pol Teslenko I A Hto ye hto v imperiyi Starogo knyazya Ostrozka shlyahta 21 grudnya 2016 u Wayback Machine Socium almanah socialnoyi istoriyi gol red V A Smolij Nac akademiya nauk Ukrayini In t istoriyi Ukrayini Centr soc istoriyi K In t istoriyi Ukrayini 2009 Vip 8 S 119 133 Frolenkov V Ostrozki knyazi S 699 Arhiv originalu za 17 listopada 2015 Procitovano 5 serpnya 2013 Suhomlin Sergij 19 lyutogo 2016 Rozporyadzhennya 112 Pro perejmenuvannya toponimichnih ob yektiv ta demontazh pam yatnih znakiv u m Zhitomiri zt rada gov ua Procitovano 2 listopada 2017 DzherelaVecherskij V Ukrayinski monastiri Kiyiv Harkiv Inform analit agenciya Nash chas 2008 400 s il Nevidoma Ukrayina ISBN 978 966 1530 06 4 ISBN 966 8174 12 7 seriya Vojtovich L Knyazivski dinastiyi Shidnoyi Yevropi kinec IX pochatok XVI st sklad suspilna i politichna rol Istoriko genealogichne doslidzhennya 10 veresnya 2014 u Wayback Machine Lviv 2002 Rozdil 3 15 ISBN 966 02 1683 1 Voronchuk I Ostrozkij Vasil Kostyantin Kostyantinovich 22 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 690 691 ISBN 978 966 00 1061 1 Gajdaj L Istoriya Ukrayini v osobah terminah nazvah i ponyattyah Luck Vezha 2000 Grushevskij M Istoriya Ukrayini Rusi T VI S 479 487 Dovidnik z istoriyi Ukrayini 10 kvitnya 2009 u Wayback Machine Za red I Pidkovi ta R Shusta K Geneza 1993 Istoriya Ukrayini v osobah IX XVIII st K Ukrayina 1993 396 s Kuras I redaktor Providniki duhovnosti v Ukrayini Dovidnik K Visha shkola 2003 78 s Petrovskij V Radchenko L Semenenko V Istoriya Ukrayini Neuperedzhenij poglyad K Vid dim Shkola 2007 114 s ISBN 966 8182 62 6 Teslenko I Hto ye hto v imperiyi starogo knyazya 7 bereznya 2016 u Wayback Machine Chynczewska Hennel T Ostrogski Konstanty Wasyl ksiaze ok 1526 1608 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1979 T XXIV 3 zeszyt 102 S 489 495 pol Kempa T Akademia i Drukarnia Ostrogska Bialy Dunajec Ostrog wyd Wolanie z Wolynia 2006 ISBN 8388863231 pol Kempa T Dzieje rodu Ostrogskich Torun wyd Adam Marszalek 2002 ISBN 8371749716 pol Kempa T Konstanty Wasyl Ostrogski ok 1524 1525 1608 Wojewoda kijowski i marszalek Ziemi Wolynskiej Torun wyd Uniwersytetu Mikolaja Kopernika 1997 ISBN 8323107963 pol Niesiecki K Korona polska przy zlotej wolnosci 26 serpnya 2014 u Wayback Machine Lwow 1738 T 3 S 514 522 pol PosilannyaOstrozkij Vasil Kostyantin Kostyantinovich Ukrayina v mizhnarodnih vidnosinah Enciklopedichnij slovnik dovidnik Vipusk 6 Biografichna chastina N Ya Vidp red M M Varvarcev K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2016 s 66 69 Multserial Istoriyi nebajduzhih Epizod 1 Kostyantin Ostrozkij ryativnik ukrayinskoyi movi 13 kvitnya 2021 u Wayback Machine Kralyuk P M Timoshenko L Ne zovsim yuvilejni notatki Do 400 richchya vid dnya smerti knyazya Vasilya Kostyantina Ostrozkogo Istoriya zamku knyaziv Ostrozkih u Dubni nedostupne posilannya z lipnya 2019 Telerozpovid u ramkah Tak bulo pro zbroyu chasiv Ostrozkih 18 grudnya 2015 u Wayback Machine Ukrayinska shlyahta XV XVI st Knyaz Kostyantin Vasil I Ostrozkij 26 grudnya 2010 u Wayback Machine Konstanty Bazyli II ks Ostrogski h wl ID dw 3977 18 veresnya 2016 u Wayback Machine pol Bondarchuk Yaroslava Vitaliyivna Knyaz Kostyantin Vasil Ostrozkij 26 lyutogo 2019 u Wayback Machine Naukovij blog Nacionalnogo universitetu Ostrozka akademiya Erusalimskij K Yu Ostrozhskij Konstantin Konstantinovich 30 serpnya 2021 u Wayback Machine Bolshaya rossijskaya enciklopediya elektronnaya versiya Poperednik Illya Ostrozkij Knyaz ostrozkij 1539 1608 Nastupnik Yanush Ostrozkij Poperednik Grigorij Hodkevich Voyevoda kiyivskij 1559 1608 Nastupnik Stanislav Zholkevskij

Дата публікації:
Топ