Соціоло́гія (від лат. societas — «суспільство» та грец. λογος — «вчення», «знання», «наука») — наука про умови та процеси у суспільстві, а також їхні дослідження. Соціологія постала з епохи Просвітництва як системно-критична наука соціального і зайняла проміжне місце між природничими та гуманітарними науками.
Соціологія | |
Тема вивчення/дослідження | суспільство, гендер, групова дія[d], освіта, праця, соціальний клас, соціальний конфлікт і d |
---|---|
Досліджується в | історія соціології, d і d |
Класифікаційний код ACM 2012 | 10010461 |
Соціологія у Вікісховищі |
Термін «соціологія» запропонував 1839 року французький учений Оґюст Конт, ще до того як у другій половині XIX ст. соціологія стала самостійною університетською дисципліною. Але ще до Оґюста Конта це поняття вживала перша у світі жінка-соціолог — Гарієт Мартіно, а ще раніше, у 1780-х рр. — абат Сієс.
Предмет і визначення соціології
Складаючись із гуманітарних наук, соціологія витворює ядро соціальних наук. Об'єктом соціології є соціальна реальність у всій багатоманітності, але оскільки вона досить мінлива, то предмет соціології надзвичайно складно визначити, він не може бути постійним, статичним. Таким чином, соціологія вивчає всі сторони соціального співжиття людей в спільнотах і союзах, в той час, як інші соціальні дисципліни, такі як політологія чи економіка, встановлюють своїми предметами певні специфічні аспектні області соціального (політика — легітимне здійснення влади, економіка — дефіцит). Соціологія звертається до розуміння і систематизації соціальної дії — теорії дій, оскільки згідно з ними поведінка регулюється цінностями і нормами. Її дослідницьким предметом є як суспільство в цілісності, так і його окремі частини: соціальні системи, інститути, , групи. При цьому, вона має справу з і , із соціальними конфліктами та соціальними змінами.
Також соціальні структури, праця, сім'я, соціальні мережі, засоби комунікації (мас-медіа), міграція, , технологія, життєсвіт — теми, якими займається соціологія. Для багатьох з них встановлювались , , інші — як от питання щодо взаємодії дії та структур — стали загальною темою соціології. Соціологічна постанова питання часто перетинається з соціальною психологією, з іншими соціальними науками, з філософією, рештою гуманітарних дисциплін, а також почастинно і суміжними природничими науками, наприклад, з нейробіологією.
І. Валлерстайн пропонує розглядати соціологію як певну культуру, яка формується спільнотою соціологів.
Єдиного фахового визначення соціології не існує. Часто визнається дефініція Макса Вебера, який покладав акцент на соціальну дію.
- «Соціологією називається така наука, яка розуміє соціальну дію проблемно і через це причинно пояснює її хід та результати.» (Макс Вебер, «Економіка та суспільство», 1921)
Історія соціології
Як самостійна наука соціологія почала визнаватись лише з кінця XIX ст. В той час вона відмежовувалась як окрема дисципліна від філософії, економіки, науки про державу та народознавства. Історія її виникнення тісно пов'язана з розвитком громадянського суспільства і поступом індустріалізації в Європі XIX ст.
Провісників соціології бачать в історичній науці, політекономії, а також в журналістиці та . Мислителів початку і середини XIX ст., таких як Анрі Сен-Сімон, Герберт Спенсер, Карл Маркс, сьогодні розглядають як засновників або фундаторів соціології. Свій внесок зробили і математики, зокрема, Адольф Кетле. Тим, хто дав соціології ім'я, був Оґюст Конт зі своєю виданою 1851-54 рр. чотиритомною працею «Система позитивної політики». З тих пір вона намагається формулювати претензії на власний предмет пізнання — частково в подальший розвиток, частково в протилежність давнішим авторам, які також займались соціальними взаємодіями (як приклад, Ксенофон в 4 столітті до н. е., Полібій двома століттями пізніше, Ібн Хальдун у 14 ст., Джамбаттіста Віко на початку і в кінці 18 ст.).
Для Конта цим предметом була «соціальна фізика», яку він відповідно до законів розділив на соціальну статику і соціальну динаміку. Для Еміля Дюркгайма ним був «соціальний факт», який існує ззовні, незалежно від індивідуальної свідомості і має примусовий характер. Для Макса Вебера це була «соціальна дія» (див. вище).
Соціологічне розуміння, соціологічне пояснення
В соціології як у науці про соціальне теорія і досвід посилаються один на одне. Соціологія прагне змістовно і слідуючи правилам логіки зрозуміти спостережуване і розвинути його пояснення за допомогою (аксіом). Подвійність дослідницьких засад в ній відповідає цьому — з одного боку герменевтичні інтерпретування, а з іншого каузальні методи, при чому перші приймають перспективу учасника, останні — спостерігача.
Соціологічні теорії у суперництві
Соціологічні теорії ніколи не слідували однаковій парадигмі, це означає, що вони посилаються в своїй науковій основі не лише на один визначений спосіб мислення. Цим пояснюється ступінь їхньої теоретичної складності — предмет надто комплексний.
Крім того, уже методологічно, але також нерідко і з моральних мотивів, експерименти (часто вирішальні) переважно забороняються. Можливі замість цього опитування містять в собі концептуальні та інтерпретативні проблеми. Приміром, журналісти вносять суб'єктивні аспекти, починають обманювати, в окремих випадках навіть підробляють свідчення. Отож, соціологія залишається залежною від спостережень.
Треба розрізняти дві головні епістемологічні засади. Причому цілковито вільних від світоглядних мотивів, незалежних дослідницьких результатів не досягається, але вони можуть добиватись цього:
- Одні теорії виходять із самоочевидного — «окремі а́ктори діють соціально» (в цілому: «люди роблять суспільство»). На цій основі можна розглядати всі соціологічні питання. Між тим, дані теорії потребують біологічної, антропологічної і, особливо, соціобіологічної фундації для таких високоскладних засад особистої поведінки як воля чи раціональність актора. Деякі теорії в цьому відношенні досить сумнівні — соціально діючі актори є як діючими суб'єктами, так і об'єктами соціальної дії інших акторів, на відміну від дослідницьких суб'єктів у природничих науках (див. самовтілюване пророцтво).
- Інші теорії замість самоочевидного покладають за основу «надіндивідуальну цілісність» (в цілому: «не індивіди мають вирішальне значення»). Прикладом таких цілісностей можуть бути окремі суспільства, шість резидуїв, чотири принципово можливі види комунікації, обидві статі чи людство в цілому. Між тим, ці визначальні соціально-філософські визначення завжди повинні бути самоочевидно обґрунтовними. Однак це виявляється надзвичайно складним. До того ж з'являються проблеми розмежування цілісностей між, наприклад, колективами, мотивами і системами, чоловіками і жінками чи людьми і не людьми (у випадку тварин або роботів).
Деякі центральні поняття соціології
Суспільство
Поняття «суспільство» в соціології посилається на зв'язки і співвідношення між окремими людьми. Отже, об'єднує не одні лиш просторові, кількісні показники індивідів, але і їхню соціальність. Таким чином, завдяки неперервним зразкам поведінки наміченими є структури, які одержують своє походження з міжлюдських вчинків і реалізують свій вплив в цій сфері. В соціології не існує єдності щодо специфічних прикмет для суспільства. Найзагальніше визначення суспільства визначається як «відповідна щонайосяжніша система людського співжиття».
Процеси, які роблять з індивідів членів суспільства, називають усуспільненням.
Такі інститути як держава, сім'я, право чи виховання сьогодні вважаються підкатегоріями (субсистемами) суспільства. Різниця між «державою» і «суспільством» на початках соціології була однією з її показових прикмет.
Поняття «соціальне» чи «соціальність» мають на увазі дослідницький предмет соціології і відповідають у своєму значенні поняттю «суспільство».
Поняття соціальної дії в соціології означає (за Максом Вебером) вчинок (поведінку, непротивлення чи бездіяльність), який для діючих осіб (акторів) суб'єктивно об'єднаний із «сенсом». Також тлумачення поняття соціальна дія визначається ще тим, що вона спрямована на інших, змістовно орієнтована на їхню поведінку.
Соціальний факт
Соціальним фактом (fait social) є (за Емілем Дюркгаймом) «кожен більш чи менш визначений тип дії, який володіє здатністю чинити зовнішній тиск (примус) на індивідів, а також виникає відокремлено в сфері даного суспільства, при цьому володіючи власним життям, яке не залежить від індивідуальних виявів».
Класифікація соціології
Поділ за одиницями дослідження
Класифікація соціології, що часто зустрічається, виділяє
- засадничий пункт суспільств як цілісностей (макросоціологія) і
- засадничий пункт соціальної дії і взаємодії акторів (мікросоціологія).
Цими науково підтягнутими альтернативами незадоволені представники погляду на проміжну площину схарактеризованого як мезосоціологія (акцентування «сюди і туди») та засновку, який недавно був схарактеризований як макро-мікро-соціологія і вимагає подолати аналітичну однобокість виключного макро- та мікророзгляду (акцентування «або-або»).
Макросоціологія (суспільство, колектив, структура, система)
- Марксистська соціологія
- Структуралізм
- Функціоналізм
- Структурний функціоналізм
- Критична теорія
- Теорія систем
Мікросоціологія (а́ктор, індивід, дія)
- Конфліктологія
- Символічний інтеракціонізм
- Феноменологічна соціологія
- Методологічний індивідуалізм (зокрема теорія раціонального вибору)
- (спірно)
- Етнометодологія
Мезосоціологія
Це поняття менше визначене і описане, наприклад, соціологія інститутів, ритуалів чи організацій.
Макро-мікро-соціологія
Тут основою використовується утворення Норберта Еліаса, фігуративна соціологія (також процесуальна соціологія), яка виходить за межі аналізу акторів і є потоково-структурною («фігуративною»), однак відхиляє макросоціологічну реїфікацію .
Поділ за охопленням теорем
Крім того, тематичні області соціології можуть розрізнятись за тим, чи є вони віднесеними до , тобто претендують на універсальну силу, або чи йдеться в них про теми спеціальної соціології. теоретично відносяться до загальної соціології, проте у практиці вищої школи ними часто займаються окремо.
Структура соціологічного знання
- розглядає: суспільство як цілісний організм, систему соціальних механізмів, місце і роль основних соціальних зв'язків, формулює принципи соціального пізнання, основні методологічні підходи до соціологічного аналізу (системний аналіз, стратифікаційно-класовий підхід, генетичний аналіз, комплексний конкретно-історичний підхід, аналіз соціальних явищ у їхній взаємодії з іншими), визначає місце людини як істоти соціальної.
- , які вивчають суб'єктів суспільного життя (досліджують розвиток і відтворення людиною окремих соціальних спільнот, суть і основні характеристики людини соціальної).
- Соціологія особистості
- Соціологія сім'ї
- Соціологія класу
- Соціологія стану, прошарку
- Соціологія етносу
- Соціологія нації: тощо
- , які вивчають життєдіяльність соціальних суб'єктів в окремих сферах (розкривають механізми життєдіяльності та функціонування соціальних спільнот у певних сферах суспільного життя та процеси соціалізації людини).
- Емпіричні соціологічні дослідження, скеровані на з'ясування, аналіз і узагальнення соціальних фактів: дій, вчинків і мислення людей, конкретних продуктів людської діяльності, розвитку і взаємодії створених людьми соціальних спільнот.
Функції соціології та її роль у розвитку суспільства
Функції:
- Теоретико-пізнавальна — здобуває та формує нові знання про різні сфери соціального життя, розкриває перспективи соціального розвитку, виявляє у суспільстві те, що вимагає радикальних перетворень та змін;
- Описово-інформаційна — систематичний опис і накопичення матеріалу;
- Соціальне планування (на основі зібраної інформації);
- Прогностична функція (визначається діапазон можливостей і імовірностей, пропонуються кілька сценаріїв подальшого розвитку подій);
Роль соціології:
- Сприяє формуванню знань про суспільство;
- Пояснює логіку процесів соціального розвитку;
- Допомагає людині визначити своє місце у суспільстві;
- Допомагає вирішувати соціальні суперечності.
Місце соціології в системі наук
У системі суспільних, гуманітарних наук соціологія посідає важливе місце. Це зумовлено тим, що: вона є наукою про суспільство, його процеси та явища; охоплює загальну соціологічну теорію (теорію суспільства), яка виступає як теорія та методологія всіх інших суспільних і гуманітарних наук; усі науки, які вивчають різноманітні сторони життєдіяльності суспільства і людини, завжди передбачають і соціальний аспект, тобто закони та закономірності, які досліджуються в певній сфері суспільного життя, реалізуються через діяльність людей; техніка й методика вивчення людини та її діяльності, методи соціального вимірювання та ін., які розробляються соціологією, використовуються всіма іншими суспільними та гуманітарними науками. На межі соціології з іншими науками склалася ціла система досліджень — «соціальні дослідження» (соціально-економічні, соціально-політичні, соціально-демографічні та ін.).
Те, що соціологія посідає загальне, а не окреме місце серед суспільних і гуманітарних наук, не означає, що вона є філософською наукою, її значення для інших наук полягає в тому, що вона дає науково обґрунтовану теорію про суспільство та його структури, забезпечує розуміння законів і закономірностей взаємодії його різноманітних структур.
У системі суспільних наук соціологія найбільше пов'язана з історією.
Об'єктом і предметом досліджень історії та соціології є суспільство та його закономірності в їх конкретних виявах. Обидві науки відтворюють соціальну дійсність в єдності необхідного й випадкового.
Відмінність між ними полягає в тому, що історія вивчає не сьогоднішній день, а минуле суспільства, відображає процес в хронологічній послідовності, причому часто іншими засобами, ніж соціологія. Джерела, використовувані історією та соціологією, збігаються лише частково.
Багато спільного між соціологією та філософією. Але, на відміну від філософії, соціологія має справу не лише з абстрактними законами та категоріями, а й з конкретними фактами дійсності, її висновки та узагальнення мають частковий характер.
Соціологія працює і на межі з економічною наукою, предметом якої є вивчення закономірностей і форм функціонування й розвитку відносин, що складаються в процесі виробництва, обміну й розподілу матеріальних благ. Оскільки спосіб виробництва лежить в основі всіх соціальних відносин і процесів, є умовою всієї життєдіяльності людини, зрозуміло, що багато економічних досліджень безпосередньо змикаються з соціологічними студіями. І, навпаки, соціологічні дослідження (соціологія праці, міста і села, економічна соціологія тощо) значною мірою базуються на результатах пошуку економічної науки.
Вивчаючи міжкласові та внутрішньокласові відносини, соціальні дії мас та особистостей, соціологія спирається на дані правових наук, в полі зору яких — юридичні норми, що законодавче закріплюють певні відносини між класами та регулюють соціальну поведінку людей.
Із психології як науки соціологія запозичує теорію мотивів поведінки, особистих та масових реакцій, методи дослідження соціальних орієнтацій особистості, які є необхідними компонентами при дослідженні поведінки особистості в колективі та суспільстві.
Різноманітні галузі педагогіки, як і соціальної психології, мають велике значення при вивченні соціологічних проблем освіти. Вивчаючи взаємовідносини людей у колективі, сім'ї, їх ставлення до праці, власності тощо, соціологія використовує , основні ідеї етики.
У певні взаємовідносини вступає вона і з технічними науками у процесі дослідження системи «людина—техніка» в межах окремих виробничих процесів, виробництв, галузей, зокрема при вивченні соціальних аспектів роботизації, автоматизації виробництва. Широко застосовує соціологія математичні методи, вироблені кібернетикою, теорією інформації, теорією ділових ігор тощо. Створюються і спеціальні математичні методи та теорії (шкільний, факторний, причинний і латентний аналізи), пристосовані до специфіки соціологічного дослідження.
Таким чином, соціологія функціонує у тісній взаємодії з комплексом соціально-гуманітарних наук, яка в кожному конкретному випадку має свої специфічні аспекти.
Соціологія породжує також нові напрямки, наприклад біосоціологію.
Засновники сучасної соціології
Соціологічна освіта в Україні
В Україні підготовка фахівців-соціологів розпочалася в 1986 році в стінах КНУ імені Тараса Шевченка. Станом на 2015 рік фахівців за спеціальністю «Соціологія» випускають понад тридцять ВНЗ країни, але лише в чотирьох із них існують окремі соціологічні факультети:
- факультет соціологій в Національному університеті «Києво-Могилянській академії»
- факультет соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка
- соціологічний факультет Харківського національного університету імені Василя Каразіна
- факультет соціології Чорноморського національного університету імені Петра Могили
Див. також
Примітки
- Данило Судин. Точки відліку української соціології // Україна Модерна. — 03.10.2016
- В.В. Танчер, В.П. Степаненко (2004). Суспільна трансформація: концептуалізація, тенденції, український досвід (ukr) . Київ: Інститут соціології НАН України. с. 244. ISBN .
{{}}
: Перевірте значення|isbn=
: недійсний символ () - Офіційний сайт факультету соціології КНУ імені Тараса Шевченка
- Офіційний сайт факультету соціології КНУ імені Тараса Шевченка
- . Архів оригіналу за 12 травня 2015. Процитовано 11 вересня 2010.
- . Архів оригіналу за 20 березня 2015. Процитовано 16 травня 2015.
Джерела та література
- Етапи розвитку соціологічної думки : Монтеск‘є, Конт, Маркс, Токвіль, Дюркгайм, Парето, Вебер / Р. Арон ; пер. з фр. Г. Філіпчука. – К. : Юніверс, 2004. – 688 с. – .
- Історія соціологічної думки: навч. енциклопед. слов.-довід. / за наук. ред. В. М. Пічі ; Соціол. асоц. України, Львів. обл. від-ня САУ. — Львів: Новий Світ-2000 : Піча С. В., 2016. — 686 с. — (Вища освіта в Україні). — Бібліогр. в кінці ст. — Імен. покажч.: с. 666—676. — (Новий Світ-2000). —
- Кондратик Л. Й. Історія соціології України в іменах: Навч. посібник / Волинський держ. ун-т ім. Лесі Українки, Ін-т соціальних наук; Відп. ред. Г. О. Юхимчук. — Луцьк: Вид-во ВДУ, 1996. — 105 с.
- Лапан Т. Д. Історія соціології. Ч. І. Навчальний посібник. — Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2007. — 236 с.
- Мартинов А. Ю. Історична соціологія // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 572. — .
- Математико-статистичні методи в соціології: навч. посіб. для студентів ВНЗ / Г. І. Білущак, І. В. Когут; Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Львів: Сорока Т. Б., 2016. — 111 c.
- Організація діяльності соціологічних служб: навч. посіб. для студентів ВНЗ / Л. В. Калашнікова ; Чорномор. держ. ун-т ім. Петра Могили. — Миколаїв: ЧДУ ім. П. Могили, 2016. — 191 с. : табл. — Бібліогр.: с. 143—150 (121 назва) та в тексті. —
- Основи соціології: підручник / Є. Б. Тихомирова. — Рівне: Перспектива, 2007. — 333 с. — .
- Соціологія і журналістика: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / І. М. Лубкович; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2002. — 159 c.
- Соціологія: підручник / М. П. Козирєв ; Львів. держ. ун-т внутр. справ. — Львів: Львів. держ. ун-т внутр. справ, 2016. — 655 с. — Бібліогр.: с. 645—655 (202 назви). —
- Микита Шаповал. Загальна соціологія. — Прага: «Вільна Спілка», 1934 — 238 с.
Посилання
- Соціологія // Енциклопедія історії України
- Соціологія // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1813. — 1000 екз.
- Богдан О. Що варто знати про соціологію та соціальні дослідження? Посібник-довідник для громадських активістів та всіх зацікавлених / Олена Богдан; консультант-рецензент Володимир Паніотто. — К.: Дух і Літера, 2015. — 380 с.
Це незавершена стаття з соціології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sociolo giya vid lat societas suspilstvo ta grec logos vchennya znannya nauka nauka pro umovi ta procesi u suspilstvi a takozh yihni doslidzhennya Sociologiya postala z epohi Prosvitnictva yak sistemno kritichna nauka socialnogo i zajnyala promizhne misce mizh prirodnichimi ta gumanitarnimi naukami Sociologiya Tema vivchennya doslidzhennyasuspilstvo gender grupova diya d osvita pracya socialnij klas socialnij konflikt i d Doslidzhuyetsya vistoriya sociologiyi d i d Klasifikacijnij kod ACM 201210010461 Sociologiya u Vikishovishi Termin sociologiya zaproponuvav 1839 roku francuzkij uchenij Ogyust Kont she do togo yak u drugij polovini XIX st sociologiya stala samostijnoyu universitetskoyu disciplinoyu Ale she do Ogyusta Konta ce ponyattya vzhivala persha u sviti zhinka sociolog Gariyet Martino a she ranishe u 1780 h rr abat Siyes Predmet i viznachennya sociologiyiSkladayuchis iz gumanitarnih nauk sociologiya vitvoryuye yadro socialnih nauk Ob yektom sociologiyi ye socialna realnist u vsij bagatomanitnosti ale oskilki vona dosit minliva to predmet sociologiyi nadzvichajno skladno viznachiti vin ne mozhe buti postijnim statichnim Takim chinom sociologiya vivchaye vsi storoni socialnogo spivzhittya lyudej v spilnotah i soyuzah v toj chas yak inshi socialni disciplini taki yak politologiya chi ekonomika vstanovlyuyut svoyimi predmetami pevni specifichni aspektni oblasti socialnogo politika legitimne zdijsnennya vladi ekonomika deficit Sociologiya zvertayetsya do rozuminnya i sistematizaciyi socialnoyi diyi teoriyi dij oskilki zgidno z nimi povedinka regulyuyetsya cinnostyami i normami Yiyi doslidnickim predmetom ye yak suspilstvo v cilisnosti tak i jogo okremi chastini socialni sistemi instituti grupi Pri comu vona maye spravu z i iz socialnimi konfliktami ta socialnimi zminami Takozh socialni strukturi pracya sim ya socialni merezhi zasobi komunikaciyi mas media migraciya tehnologiya zhittyesvit temi yakimi zajmayetsya sociologiya Dlya bagatoh z nih vstanovlyuvalis inshi yak ot pitannya shodo vzayemodiyi diyi ta struktur stali zagalnoyu temoyu sociologiyi Sociologichna postanova pitannya chasto peretinayetsya z socialnoyu psihologiyeyu z inshimi socialnimi naukami z filosofiyeyu reshtoyu gumanitarnih disciplin a takozh pochastinno i sumizhnimi prirodnichimi naukami napriklad z nejrobiologiyeyu I Vallerstajn proponuye rozglyadati sociologiyu yak pevnu kulturu yaka formuyetsya spilnotoyu sociologiv Yedinogo fahovogo viznachennya sociologiyi ne isnuye Chasto viznayetsya definiciya Maksa Vebera yakij pokladav akcent na socialnu diyu Sociologiyeyu nazivayetsya taka nauka yaka rozumiye socialnu diyu problemno i cherez ce prichinno poyasnyuye yiyi hid ta rezultati Maks Veber Ekonomika ta suspilstvo 1921 Istoriya sociologiyiDokladnishe Istoriya sociologiyi Yak samostijna nauka sociologiya pochala viznavatis lishe z kincya XIX st V toj chas vona vidmezhovuvalas yak okrema disciplina vid filosofiyi ekonomiki nauki pro derzhavu ta narodoznavstva Istoriya yiyi viniknennya tisno pov yazana z rozvitkom gromadyanskogo suspilstva i postupom industrializaciyi v Yevropi XIX st Provisnikiv sociologiyi bachat v istorichnij nauci politekonomiyi a takozh v zhurnalistici ta Misliteliv pochatku i seredini XIX st takih yak Anri Sen Simon Gerbert Spenser Karl Marks sogodni rozglyadayut yak zasnovnikiv abo fundatoriv sociologiyi Svij vnesok zrobili i matematiki zokrema Adolf Ketle Tim hto dav sociologiyi im ya buv Ogyust Kont zi svoyeyu vidanoyu 1851 54 rr chotiritomnoyu praceyu Sistema pozitivnoyi politiki Z tih pir vona namagayetsya formulyuvati pretenziyi na vlasnij predmet piznannya chastkovo v podalshij rozvitok chastkovo v protilezhnist davnishim avtoram yaki takozh zajmalis socialnimi vzayemodiyami yak priklad Ksenofon v 4 stolitti do n e Polibij dvoma stolittyami piznishe Ibn Haldun u 14 st Dzhambattista Viko na pochatku i v kinci 18 st Dlya Konta cim predmetom bula socialna fizika yaku vin vidpovidno do zakoniv rozdiliv na socialnu statiku i socialnu dinamiku Dlya Emilya Dyurkgajma nim buv socialnij fakt yakij isnuye zzovni nezalezhno vid individualnoyi svidomosti i maye primusovij harakter Dlya Maksa Vebera ce bula socialna diya div vishe Sociologichne rozuminnya sociologichne poyasnennyaV sociologiyi yak u nauci pro socialne teoriya i dosvid posilayutsya odin na odne Sociologiya pragne zmistovno i sliduyuchi pravilam logiki zrozumiti sposterezhuvane i rozvinuti jogo poyasnennya za dopomogoyu aksiom Podvijnist doslidnickih zasad v nij vidpovidaye comu z odnogo boku germenevtichni interpretuvannya a z inshogo kauzalni metodi pri chomu pershi prijmayut perspektivu uchasnika ostanni sposterigacha Sociologichni teoriyi u supernictvi Sociologichni teoriyi nikoli ne sliduvali odnakovij paradigmi ce oznachaye sho voni posilayutsya v svoyij naukovij osnovi ne lishe na odin viznachenij sposib mislennya Cim poyasnyuyetsya stupin yihnoyi teoretichnoyi skladnosti predmet nadto kompleksnij Krim togo uzhe metodologichno ale takozh neridko i z moralnih motiviv eksperimenti chasto virishalni perevazhno zaboronyayutsya Mozhlivi zamist cogo opituvannya mistyat v sobi konceptualni ta interpretativni problemi Primirom zhurnalisti vnosyat sub yektivni aspekti pochinayut obmanyuvati v okremih vipadkah navit pidroblyayut svidchennya Otozh sociologiya zalishayetsya zalezhnoyu vid sposterezhen Treba rozriznyati dvi golovni epistemologichni zasadi Prichomu cilkovito vilnih vid svitoglyadnih motiviv nezalezhnih doslidnickih rezultativ ne dosyagayetsya ale voni mozhut dobivatis cogo Odni teoriyi vihodyat iz samoochevidnogo okremi a ktori diyut socialno v cilomu lyudi roblyat suspilstvo Na cij osnovi mozhna rozglyadati vsi sociologichni pitannya Mizh tim dani teoriyi potrebuyut biologichnoyi antropologichnoyi i osoblivo sociobiologichnoyi fundaciyi dlya takih visokoskladnih zasad osobistoyi povedinki yak volya chi racionalnist aktora Deyaki teoriyi v comu vidnoshenni dosit sumnivni socialno diyuchi aktori ye yak diyuchimi sub yektami tak i ob yektami socialnoyi diyi inshih aktoriv na vidminu vid doslidnickih sub yektiv u prirodnichih naukah div samovtilyuvane proroctvo Inshi teoriyi zamist samoochevidnogo pokladayut za osnovu nadindividualnu cilisnist v cilomu ne individi mayut virishalne znachennya Prikladom takih cilisnostej mozhut buti okremi suspilstva shist reziduyiv chotiri principovo mozhlivi vidi komunikaciyi obidvi stati chi lyudstvo v cilomu Mizh tim ci viznachalni socialno filosofski viznachennya zavzhdi povinni buti samoochevidno obgruntovnimi Odnak ce viyavlyayetsya nadzvichajno skladnim Do togo zh z yavlyayutsya problemi rozmezhuvannya cilisnostej mizh napriklad kolektivami motivami i sistemami cholovikami i zhinkami chi lyudmi i ne lyudmi u vipadku tvarin abo robotiv Deyaki centralni ponyattya sociologiyi Suspilstvo Dokladnishe Suspilstvo Ponyattya suspilstvo v sociologiyi posilayetsya na zv yazki i spivvidnoshennya mizh okremimi lyudmi Otzhe ob yednuye ne odni lish prostorovi kilkisni pokazniki individiv ale i yihnyu socialnist Takim chinom zavdyaki neperervnim zrazkam povedinki namichenimi ye strukturi yaki oderzhuyut svoye pohodzhennya z mizhlyudskih vchinkiv i realizuyut svij vpliv v cij sferi V sociologiyi ne isnuye yednosti shodo specifichnih prikmet dlya suspilstva Najzagalnishe viznachennya suspilstva viznachayetsya yak vidpovidna shonajosyazhnisha sistema lyudskogo spivzhittya Procesi yaki roblyat z individiv chleniv suspilstva nazivayut ususpilnennyam Taki instituti yak derzhava sim ya pravo chi vihovannya sogodni vvazhayutsya pidkategoriyami subsistemami suspilstva Riznicya mizh derzhavoyu i suspilstvom na pochatkah sociologiyi bula odniyeyu z yiyi pokazovih prikmet Ponyattya socialne chi socialnist mayut na uvazi doslidnickij predmet sociologiyi i vidpovidayut u svoyemu znachenni ponyattyu suspilstvo Socialna diya Dokladnishe Socialna diya Dokladnishe Interakciya Ponyattya socialnoyi diyi v sociologiyi oznachaye za Maksom Veberom vchinok povedinku neprotivlennya chi bezdiyalnist yakij dlya diyuchih osib aktoriv sub yektivno ob yednanij iz sensom Takozh tlumachennya ponyattya socialna diya viznachayetsya she tim sho vona spryamovana na inshih zmistovno oriyentovana na yihnyu povedinku Socialnij fakt Dokladnishe Socialnij fakt Socialnim faktom fait social ye za Emilem Dyurkgajmom kozhen bilsh chi mensh viznachenij tip diyi yakij volodiye zdatnistyu chiniti zovnishnij tisk primus na individiv a takozh vinikaye vidokremleno v sferi danogo suspilstva pri comu volodiyuchi vlasnim zhittyam yake ne zalezhit vid individualnih viyaviv Klasifikaciya sociologiyiPodil za odinicyami doslidzhennya Klasifikaciya sociologiyi sho chasto zustrichayetsya vidilyaye zasadnichij punkt suspilstv yak cilisnostej makrosociologiya i zasadnichij punkt socialnoyi diyi i vzayemodiyi aktoriv mikrosociologiya Cimi naukovo pidtyagnutimi alternativami nezadovoleni predstavniki poglyadu na promizhnu ploshinu sharakterizovanogo yak mezosociologiya akcentuvannya syudi i tudi ta zasnovku yakij nedavno buv sharakterizovanij yak makro mikro sociologiya i vimagaye podolati analitichnu odnobokist viklyuchnogo makro ta mikrorozglyadu akcentuvannya abo abo Makrosociologiya suspilstvo kolektiv struktura sistema Marksistska sociologiya Strukturalizm Funkcionalizm Strukturnij funkcionalizm Kritichna teoriya Teoriya sistem Mikrosociologiya a ktor individ diya Konfliktologiya Simvolichnij interakcionizm Fenomenologichna sociologiya Metodologichnij individualizm zokrema teoriya racionalnogo viboru spirno Etnometodologiya Mezosociologiya Ce ponyattya menshe viznachene i opisane napriklad sociologiya institutiv ritualiv chi organizacij Makro mikro sociologiya Tut osnovoyu vikoristovuyetsya utvorennya Norberta Eliasa figurativna sociologiya takozh procesualna sociologiya yaka vihodit za mezhi analizu aktoriv i ye potokovo strukturnoyu figurativnoyu odnak vidhilyaye makrosociologichnu reyifikaciyu Podil za ohoplennyam teorem Krim togo tematichni oblasti sociologiyi mozhut rozriznyatis za tim chi ye voni vidnesenimi do tobto pretenduyut na universalnu silu abo chi jdetsya v nih pro temi specialnoyi sociologiyi teoretichno vidnosyatsya do zagalnoyi sociologiyi prote u praktici vishoyi shkoli nimi chasto zajmayutsya okremo Struktura sociologichnogo znannyarozglyadaye suspilstvo yak cilisnij organizm sistemu socialnih mehanizmiv misce i rol osnovnih socialnih zv yazkiv formulyuye principi socialnogo piznannya osnovni metodologichni pidhodi do sociologichnogo analizu sistemnij analiz stratifikacijno klasovij pidhid genetichnij analiz kompleksnij konkretno istorichnij pidhid analiz socialnih yavish u yihnij vzayemodiyi z inshimi viznachaye misce lyudini yak istoti socialnoyi yaki vivchayut sub yektiv suspilnogo zhittya doslidzhuyut rozvitok i vidtvorennya lyudinoyu okremih socialnih spilnot sut i osnovni harakteristiki lyudini socialnoyi Protestantska etika ta duh kapitalizmu Maksa Vebera Sociologiya osobistosti Sociologiya sim yi Sociologiya klasu Sociologiya stanu prosharku Sociologiya etnosu Sociologiya naciyi tosho yaki vivchayut zhittyediyalnist socialnih sub yektiv v okremih sferah rozkrivayut mehanizmi zhittyediyalnosti ta funkcionuvannya socialnih spilnot u pevnih sferah suspilnogo zhittya ta procesi socializaciyi lyudini Sociologiya kulturi Sociologiya religiyi Sociologiya politiki Sociologiya praci j upravlinnya Sociologiya dozvillya Sociologiya osviti Sociologiya reklami tosho Empirichni sociologichni doslidzhennya skerovani na z yasuvannya analiz i uzagalnennya socialnih faktiv dij vchinkiv i mislennya lyudej konkretnih produktiv lyudskoyi diyalnosti rozvitku i vzayemodiyi stvorenih lyudmi socialnih spilnot Funkciyi sociologiyi ta yiyi rol u rozvitku suspilstvaFunkciyi Teoretiko piznavalna zdobuvaye ta formuye novi znannya pro rizni sferi socialnogo zhittya rozkrivaye perspektivi socialnogo rozvitku viyavlyaye u suspilstvi te sho vimagaye radikalnih peretvoren ta zmin Opisovo informacijna sistematichnij opis i nakopichennya materialu Socialne planuvannya na osnovi zibranoyi informaciyi Prognostichna funkciya viznachayetsya diapazon mozhlivostej i imovirnostej proponuyutsya kilka scenariyiv podalshogo rozvitku podij Rol sociologiyi Spriyaye formuvannyu znan pro suspilstvo Poyasnyuye logiku procesiv socialnogo rozvitku Dopomagaye lyudini viznachiti svoye misce u suspilstvi Dopomagaye virishuvati socialni superechnosti Misce sociologiyi v sistemi naukU sistemi suspilnih gumanitarnih nauk sociologiya posidaye vazhlive misce Ce zumovleno tim sho vona ye naukoyu pro suspilstvo jogo procesi ta yavisha ohoplyuye zagalnu sociologichnu teoriyu teoriyu suspilstva yaka vistupaye yak teoriya ta metodologiya vsih inshih suspilnih i gumanitarnih nauk usi nauki yaki vivchayut riznomanitni storoni zhittyediyalnosti suspilstva i lyudini zavzhdi peredbachayut i socialnij aspekt tobto zakoni ta zakonomirnosti yaki doslidzhuyutsya v pevnij sferi suspilnogo zhittya realizuyutsya cherez diyalnist lyudej tehnika j metodika vivchennya lyudini ta yiyi diyalnosti metodi socialnogo vimiryuvannya ta in yaki rozroblyayutsya sociologiyeyu vikoristovuyutsya vsima inshimi suspilnimi ta gumanitarnimi naukami Na mezhi sociologiyi z inshimi naukami sklalasya cila sistema doslidzhen socialni doslidzhennya socialno ekonomichni socialno politichni socialno demografichni ta in Te sho sociologiya posidaye zagalne a ne okreme misce sered suspilnih i gumanitarnih nauk ne oznachaye sho vona ye filosofskoyu naukoyu yiyi znachennya dlya inshih nauk polyagaye v tomu sho vona daye naukovo obgruntovanu teoriyu pro suspilstvo ta jogo strukturi zabezpechuye rozuminnya zakoniv i zakonomirnostej vzayemodiyi jogo riznomanitnih struktur U sistemi suspilnih nauk sociologiya najbilshe pov yazana z istoriyeyu Ob yektom i predmetom doslidzhen istoriyi ta sociologiyi ye suspilstvo ta jogo zakonomirnosti v yih konkretnih viyavah Obidvi nauki vidtvoryuyut socialnu dijsnist v yednosti neobhidnogo j vipadkovogo Vidminnist mizh nimi polyagaye v tomu sho istoriya vivchaye ne sogodnishnij den a minule suspilstva vidobrazhaye proces v hronologichnij poslidovnosti prichomu chasto inshimi zasobami nizh sociologiya Dzherela vikoristovuvani istoriyeyu ta sociologiyeyu zbigayutsya lishe chastkovo Bagato spilnogo mizh sociologiyeyu ta filosofiyeyu Ale na vidminu vid filosofiyi sociologiya maye spravu ne lishe z abstraktnimi zakonami ta kategoriyami a j z konkretnimi faktami dijsnosti yiyi visnovki ta uzagalnennya mayut chastkovij harakter Sociologiya pracyuye i na mezhi z ekonomichnoyu naukoyu predmetom yakoyi ye vivchennya zakonomirnostej i form funkcionuvannya j rozvitku vidnosin sho skladayutsya v procesi virobnictva obminu j rozpodilu materialnih blag Oskilki sposib virobnictva lezhit v osnovi vsih socialnih vidnosin i procesiv ye umovoyu vsiyeyi zhittyediyalnosti lyudini zrozumilo sho bagato ekonomichnih doslidzhen bezposeredno zmikayutsya z sociologichnimi studiyami I navpaki sociologichni doslidzhennya sociologiya praci mista i sela ekonomichna sociologiya tosho znachnoyu miroyu bazuyutsya na rezultatah poshuku ekonomichnoyi nauki Vivchayuchi mizhklasovi ta vnutrishnoklasovi vidnosini socialni diyi mas ta osobistostej sociologiya spirayetsya na dani pravovih nauk v poli zoru yakih yuridichni normi sho zakonodavche zakriplyuyut pevni vidnosini mizh klasami ta regulyuyut socialnu povedinku lyudej Iz psihologiyi yak nauki sociologiya zapozichuye teoriyu motiviv povedinki osobistih ta masovih reakcij metodi doslidzhennya socialnih oriyentacij osobistosti yaki ye neobhidnimi komponentami pri doslidzhenni povedinki osobistosti v kolektivi ta suspilstvi Riznomanitni galuzi pedagogiki yak i socialnoyi psihologiyi mayut velike znachennya pri vivchenni sociologichnih problem osviti Vivchayuchi vzayemovidnosini lyudej u kolektivi sim yi yih stavlennya do praci vlasnosti tosho sociologiya vikoristovuye osnovni ideyi etiki U pevni vzayemovidnosini vstupaye vona i z tehnichnimi naukami u procesi doslidzhennya sistemi lyudina tehnika v mezhah okremih virobnichih procesiv virobnictv galuzej zokrema pri vivchenni socialnih aspektiv robotizaciyi avtomatizaciyi virobnictva Shiroko zastosovuye sociologiya matematichni metodi virobleni kibernetikoyu teoriyeyu informaciyi teoriyeyu dilovih igor tosho Stvoryuyutsya i specialni matematichni metodi ta teoriyi shkilnij faktornij prichinnij i latentnij analizi pristosovani do specifiki sociologichnogo doslidzhennya Takim chinom sociologiya funkcionuye u tisnij vzayemodiyi z kompleksom socialno gumanitarnih nauk yaka v kozhnomu konkretnomu vipadku maye svoyi specifichni aspekti Sociologiya porodzhuye takozh novi napryamki napriklad biosociologiyu Zasnovniki suchasnoyi sociologiyiEmil Dyurkgejm Maks Veber Georg Zimmel Vilfredo Pareto Gerbert SpenserSociologichna osvita v UkrayiniV Ukrayini pidgotovka fahivciv sociologiv rozpochalasya v 1986 roci v stinah KNU imeni Tarasa Shevchenka Stanom na 2015 rik fahivciv za specialnistyu Sociologiya vipuskayut ponad tridcyat VNZ krayini ale lishe v chotiroh iz nih isnuyut okremi sociologichni fakulteti fakultet sociologij v Nacionalnomu universiteti Kiyevo Mogilyanskij akademiyi fakultet sociologiyi Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka sociologichnij fakultet Harkivskogo nacionalnogo universitetu imeni Vasilya Karazina fakultet sociologiyi Chornomorskogo nacionalnogo universitetu imeni Petra MogiliDiv takozhSociologiya u sestrinskih Vikiproyektah Citati u Vikicitatah Proyekt Sociologiya Sociologiya u Vikishovishi Alternativna sociologiya Istorichna sociologiya Protosociologiya Povedinkova nauka Sendvich pokolinnya SociofizikaPrimitkiDanilo Sudin Tochki vidliku ukrayinskoyi sociologiyi Ukrayina Moderna 03 10 2016 V V Tancher V P Stepanenko 2004 Suspilna transformaciya konceptualizaciya tendenciyi ukrayinskij dosvid ukr Kiyiv Institut sociologiyi NAN Ukrayini s 244 ISBN ISBN 966 02 3264 0 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Perevirte znachennya isbn nedijsnij simvol dovidka Oficijnij sajt fakultetu sociologiyi KNU imeni Tarasa Shevchenka Oficijnij sajt fakultetu sociologiyi KNU imeni Tarasa Shevchenka Arhiv originalu za 12 travnya 2015 Procitovano 11 veresnya 2010 Arhiv originalu za 20 bereznya 2015 Procitovano 16 travnya 2015 Dzherela ta literaturaEtapi rozvitku sociologichnoyi dumki Montesk ye Kont Marks Tokvil Dyurkgajm Pareto Veber R Aron per z fr G Filipchuka K Yunivers 2004 688 s ISBN 966 8118 02 2 Istoriya sociologichnoyi dumki navch encikloped slov dovid za nauk red V M Pichi Sociol asoc Ukrayini Lviv obl vid nya SAU Lviv Novij Svit 2000 Picha S V 2016 686 s Visha osvita v Ukrayini Bibliogr v kinci st Imen pokazhch s 666 676 ISBN 978 966 418 286 4 Novij Svit 2000 ISBN 978 966 97585 0 7 Kondratik L J Istoriya sociologiyi Ukrayini v imenah Navch posibnik Volinskij derzh un t im Lesi Ukrayinki In t socialnih nauk Vidp red G O Yuhimchuk Luck Vid vo VDU 1996 105 s Lapan T D Istoriya sociologiyi Ch I Navchalnij posibnik Lviv Vidavnichij centr LNU imeni Ivana Franka 2007 236 s Martinov A Yu Istorichna sociologiya Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J S 572 ISBN 966 00 0610 1 Matematiko statistichni metodi v sociologiyi navch posib dlya studentiv VNZ G I Bilushak I V Kogut Nac un t Lviv politehnika Lviv Soroka T B 2016 111 c Organizaciya diyalnosti sociologichnih sluzhb navch posib dlya studentiv VNZ L V Kalashnikova Chornomor derzh un t im Petra Mogili Mikolayiv ChDU im P Mogili 2016 191 s tabl Bibliogr s 143 150 121 nazva ta v teksti ISBN 978 966 336 353 0 Osnovi sociologiyi pidruchnik Ye B Tihomirova Rivne Perspektiva 2007 333 s ISBN 966 7643 81 6 Sociologiya i zhurnalistika Navch posib dlya stud vish navch zakl I M Lubkovich Lviv nac un t im I Franka L 2002 159 c Sociologiya pidruchnik M P Koziryev Lviv derzh un t vnutr sprav Lviv Lviv derzh un t vnutr sprav 2016 655 s Bibliogr s 645 655 202 nazvi ISBN 978 617 511 222 9 Mikita Shapoval Zagalna sociologiya Praga Vilna Spilka 1934 238 s PosilannyaSociologiya Enciklopediya istoriyi Ukrayini Sociologiya Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1965 T 7 kn XIV Literi Sen Sti S 1813 1000 ekz Bogdan O Sho varto znati pro sociologiyu ta socialni doslidzhennya Posibnik dovidnik dlya gromadskih aktivistiv ta vsih zacikavlenih Olena Bogdan konsultant recenzent Volodimir Paniotto K Duh i Litera 2015 380 s Ce nezavershena stattya z sociologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi