Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Етносоціологія (від грецьк. ethnos — народ; латин. socius — суспільний; грець. logos — наука) — це наука, яка досліджує параметри соціальної структури народів як етносів, значимі явища культури різних етносів, взаємозв'язок змін у культурі та суспільстві, зокрема у мові, побуті, етнічних орієнтаціях, закономірності й особливості міжетнічних стосунків. У широкому розумінні терміну предмет етносоціології включає соціальні події, процеси, зв'язки, явища, які відбуваються в етнічно маркованому соціальному просторі.
Загальний опис
Одним із головних завдань етносоціології є з'ясування механізму відтворення етнічних феноменів, їхньої взаємодії з суспільними явищами того чи іншого соціального організму, оскільки етноси завжди є складовими різних соціальних утворень. Етносоціологія є міждисциплінарною наукою, оскільки вона виникла на межі соціології та етнології (а якщо брати західну науку — на межі соціології та культурної антропології). Її предметом стали соціологічно збагненні зв'язки та відносини у середовищі етнічних спільнот як соціумів (систем) та за їхніми межами, а також зв'язки, що виникають при взаємодії одної спільноти з іншими. Етносоціологія вивчає комунікації (взаємодію та відносини) homo ethnikos (людини етнічної) та суспільства. Homo ethnikos (поруч з подібними феноменами — homo politikus — людиною політичною та homo oekonomicos — людиною економічною) — це саме ті іпостасі людини як соціального àктора, коли вона діє як представник певної етнічної спільноти.
До структури основних функціональних напрямів етносоціології належать:
- соціологія етносу як соціокультурної комунікативної системи, вивчення проблем етнічної ідентифікації та етнічної стратифікації;
- соціологія етнічних (національних) меншин та діаспор, мігрантських груп;
- соціологічне дослідження міжетнічних (міжнаціональних) конфліктів;
- вивчення проблем соціальної адаптації у різних етнокультурних середовищах;
- проблеми етнорегіоналізму та етносепаратизму, міжетнічної взаємодії.
Основними функціями етносоціології є теоретико-когністивна, прогностична, просвітницька.
Історія
Етносоціологія як окрема галузь соціологічного знання почала формуватися у 20 30-ті рр. XX ст. у Німеччині та США. Вважається, що її початки були закладені у класичній праці В. Томаса та Ф. Знанецького «Польський селянин в Європі та Америці» (1918 р.). На території колишнього Радянського Союзу вона виокремлюється у 1960 1970-ті рр., що було пов'язано з усвідомленням необхідності адекватного проникнення у сутність суспільних явищ, зміст котрих великою мірою визначався етнічною специфікою країни чи її окремих регіонів. В Україні етносоціологія як наука формується починаючи з кінця 1980-х р. і зосереджує увагу на дослідженнях поліетнічного характеру українського суспільства; статусу українського етносу й етнічних меншин та їх взаємодії, етносоціальних процесів у їхньому середовищі; української діаспори, зокрема, взаємодії її представників з населенням країни проживання та з країною походження; міграцій, передусім умови їх інтеграції у суспільстві поселення та адаптивні можливості самих мігрантів. З середини 1990-х р. етносоціологія включена до бакалаврських та магістерських програм багатьох вузів як навчальна дисципліна. Об'єктом етносоціології виступають етнічні спільноти суспільства (етноси, нації, етнічні (національні) меншини; субетнічні групи; мігрантські групи; діаспорні спільноти тощо). Предметом етносоціології є вивчення соціальних аспектів розвитку та функціонування етнічних спільнот, взаємозв'язків особистості, що включена у ці спільноти, та її соціального середовища.
Етносоціологічні дослідження
Етносоціологічні дослідження — дослідження, спрямовані на з'ясування сутності етнічних явищ у суспільному розвитку поліетнічної країни із застосуванням соціологічних методів. В етносоціологічних дослідженнях, у порівнянні з рештою соціологічних досліджень, існують певні особливості вибірки, обумовлені специфікою її об'єкту та предмету. При проведенні етносоціологічних досліджень, звичайно, важливо мати якнайповніше уявлення про усіх членів етнічної спільноти. Це є ідеальною, а тому важко досяжною, обставиною, оскільки тут ми стикаємося з проблемами як свідомої самоідентифікації людини, так і низкою обставин адміністративного, політико-правового та побутового характеру; а ще складніше мати справу з діаспорною (буквально «розсіяною») спільнотою, яка дійсно суттєво територіально розпорошена. Трохи простіше з діаспорами, яки мають чітку локалізацію у певних економічних нішах, специфіку виробничої діяльності, відомі способи «заробітчанства». Етнічні спільноти бувають різними за кількістю, локалізацією проживання, соціальним статусом. Їхні представники дуже рідко бувають не розпорошені територіально та статусно у певному суспільстві, — а, зазвичай, етносоціологічні дослідження починаються «від меншин», бо саме останні (у співвідношенні з провідним етносом) і формують комплекс етносоціальних проблем. У тій ситуації, коли не можна мати «повний список», етносоціологи чинять так само, як і звичайні соціологи, намагаючись сформувати вибірку, найбільш репрезентативну щодо відомих параметрів етнічної спільноти. Існують загальнодержавні переписи населення, які інформують дослідника про загальну кількість членів етнічної групи в країні, дещо про їх концентрацію по регіонах, імовірно, про їхній рівень освіти або житлові умови. Будь-яка подальша конкретизація — доля і завдання дослідника-етносоціолога. Коли справа не йде про дослідження у середовищі компактно розселеної (чітко географічно локалізованої) етнічної групи, то етносоціолог вишукує своїх респондентів, відбираючи їх з решти людей, які не належать до визначеної етнічної спільноти. Тому найчастіше етносоціологи мають справу не з власне вибіркою, а з цілеспрямованим відбором респондентів.
Методами відбору респондентів певної національності (етнічності) такі: метод «фільтра». За цією методикою опитується більш широкий масив, аніж потрібно для вирішення конкретного завдання дослідження. Частина питань задається тільки представникам етнічної спільноти, яка є об'єктом конкретного етносоціологічного дослідження. «Фільтром» тут є питання про національну (етнічну) належність. Кінцева вибірка формується не до, а після проведення опитування. Власне масив тих, хто опитується, поділяється на дві підвибірки: основну (тільки представники даної етнічної спільноти) і додаткову, тобто ті, хто попав у попередню вибірку, але не належить до етнічної спільноти, яка досліджується. Порівняння результатів з обох масивів, або лише результати опитування «відфільтрованих» і є у даній ситуації матеріалом для етносоціологічного аналізу.
Етносоціологічні дослідження в Україні
В Україні такий метод етносоціології застосовуються при дослідженні етнічних спільнот, що мешкають у міських агломераціях та індустріально-урбанізованих регіонах; метод снігового кому («snowball») застосовується тоді, коли етнічна спільнота чисельна і розселена компактно у рамках одного населеного пункту. Формування вибірки у цьому випадку починається з вибору кількох «стартових точок», «стартових персон». Найкраще формувати вибірку методом снігового кому через товариства, центри, національні школи тощо. Ця ситуація є більш зручною для дослідника, у порівнянні з першою, бо тут дослідження здійснюється переважно в ареалах компактного проживання етнічних спільнот. До таких у нас відносяться історично стабільні і географічно локалізовані етнічні групи: угорці, румуни, гагаузи, молдавани, болгари при їхній локалізації в аграрних регіонах традиційного проживання, частково білоруси, греки, поляки, росіяни, кримські татари та інші, які мешкають невеликими громадами, сполучаючи компактне проживання з розпорошеністю; метод відбору за непрямими ознаками, тими, що пов'язані з національністю (етнічністю), наприклад, за прізвищем, зокрема, у списках, підготовлених до чергових виборів. Цей метод, маючи короткотермінові та технічні переваги, має найбільші проблеми у сенсі репрезентативності та повноти вибірки, бо не враховує аспект самоідентифікації громадян. Наприклад, людина з російським прізвищем може вважати себе генетичним і свідомим українцем — і навпаки. Процеси потужної асиміляції українців росіянами в Росії і українцями росіян в Україні доводяться порівнянням результатів останніх переписів населення. Тому застосування цього методу більш плідне у ситуації помітної етнокультурної дистанції та належності етнічних груп, які досліджуються, принаймні, до різних мовних родин, що передбачає більш помітні бар'єри для асиміляції (наприклад: українці та угорці, українці та румуни), бо у межах східнослов'янського середовища він є непродуктивним. Особливості опитування пов'язані з тією концепцією етносу, яка приймається у даній програмі. Головна методологічна проблема — подолання міжкультурної дистанції між дослідником і об'єктом дослідження. Джерельну базу етносоціологічних досліджень складають: переписи населення, які містять питання про національність або етнічність, рідну мову або мову спілкування; поточний облік населення, який містить особисті характеристики представників тих чи інших етнічних спільнот; архіви відділів ЗАГС (РАГС); картотеки паспортних столів; домові та господарські книги; відомчі джерела; опубліковані матеріали: довідково-енциклопедичні та історичні; статистичні збірники, результати попередніх соціологічних досліджень та моніторингів; матеріали до історії та сучасного стану етнічних спільнот; відомості про національно-культурні товариства; періодична преса та художня література.
Ключовим компонентом етносоціологічних досліджень є їх програма — наукова робота теоретичного характеру: від неї залежить цілеспрямованість дослідження, можливість отримання науково значущих, достовірних результатів.
Програма включає: формулювання проблеми дослідження; визначення його цілей та завдань; операціоналізація понять; гіпотези, які варто перевірити; визначення об'єктів дослідження; визначення одиниць дослідження (вибірка); розробку методичних засобів збору інформації; прийоми аналізу і узагальнення матеріалів (процедури соціологічного дослідження). Структура дослідницького поля етносоціології. Окреслені нижче теми визначають саму структуру дослідницького поля етносоціології, як, зрештою, і структуру цієї науки у контексті її розвитку, передусім в українському суспільстві: теоретичні проблеми етносоціології пов'язані з розробкою методологічних та концептуальних засад формування та розвитку науки, методів етносоціологічних досліджень, термінів та понять, які можуть застосовуватися в етносоціології, моделі взаємодії етносоціології з іншими соціогуманітарними науками; етнонаціональна структура та етнічна динаміка населення поліетнічних суспільств, з особливим акцентом на вплив на неї етнодемографічих чинників — міграцій; етнічність як етнокультурне та соціальне явище, що включає етнічну ідентифікацію та ідентичність, етнічне відродження, етнічну ментальність, етнічні стереотипи та етнічні автостереотипи, етнічну мову, етнічні маркери сучасних суспільств та процесів; трансформаційні процеси, які відбуваються під впливом взаємодії етнічних явищ з явищами соціальними, такі як маргіналізація, міжетнічна конфліктність, асиміляція, адаптація тощо; етносоціальний простір поліетнічного суспільства, його динаміка під впливом сучасних міграційних процесів, етнополітики та інших об'єктивних й суб'єктивних факторів; етнокультурний простір та функціонування у ньому культур компонентів етнонаціональної структури суспільства з врахуванням взаємин поліетнічної країни з іншими країнами, передусім, із країнами походження різних компонентів етнонаціональної структури суспільства; етнолігвістичний простір й функціонування та взаємодія у ньому мов як одного з основних етнічних маркерів людських спільнот; глобальні міграції та глобальні діаспори, зокрема процеси формування нових етнічних спільнот та їх вплив на динаміку світового порядку; етнополітичний менеджмент у поліетнічних суспільствах: компаративний аналіз та побудова моделей етносоціального розвитку, які в силу природи зазначеного структурного компонента проблемного поля етносоціології творяться на стиці етносоціології та етнополітології.
Джерела
- Етносоціологія // Етнічність: енциклопедичний довідник / В. Б. Євтух; Нац. пед. ун-т імені М. П. Драгоманова, Центр етноглобалістики. — К.: Фенікс, 2012. — С. 136—141. — 396 с. — .
- Середа В. В. Етносоціологія: Навчальний посібник. — Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2007. — 160 с.
- Українська етносоціологія: навч. посіб. [для викл. і студентів ф-тів соціології ВНЗ]. Ч.1 / О. В. Нельга. — Київ: "Вид. дім «Персонал», 2015. — 540 с. — Бібліогр. в кінці розділів. —
Література
- В. Євтух. Етносоціологія // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — С. 247. —
- Л . Аза. Етносоціологія // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
Посилання
- Етносоціологія // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 357.
- Етносоціологія // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Etnosociologiya vid greck ethnos narod latin socius suspilnij grec logos nauka ce nauka yaka doslidzhuye parametri socialnoyi strukturi narodiv yak etnosiv znachimi yavisha kulturi riznih etnosiv vzayemozv yazok zmin u kulturi ta suspilstvi zokrema u movi pobuti etnichnih oriyentaciyah zakonomirnosti j osoblivosti mizhetnichnih stosunkiv U shirokomu rozuminni terminu predmet etnosociologiyi vklyuchaye socialni podiyi procesi zv yazki yavisha yaki vidbuvayutsya v etnichno markovanomu socialnomu prostori Zagalnij opisOdnim iz golovnih zavdan etnosociologiyi ye z yasuvannya mehanizmu vidtvorennya etnichnih fenomeniv yihnoyi vzayemodiyi z suspilnimi yavishami togo chi inshogo socialnogo organizmu oskilki etnosi zavzhdi ye skladovimi riznih socialnih utvoren Etnosociologiya ye mizhdisciplinarnoyu naukoyu oskilki vona vinikla na mezhi sociologiyi ta etnologiyi a yaksho brati zahidnu nauku na mezhi sociologiyi ta kulturnoyi antropologiyi Yiyi predmetom stali sociologichno zbagnenni zv yazki ta vidnosini u seredovishi etnichnih spilnot yak sociumiv sistem ta za yihnimi mezhami a takozh zv yazki sho vinikayut pri vzayemodiyi odnoyi spilnoti z inshimi Etnosociologiya vivchaye komunikaciyi vzayemodiyu ta vidnosini homo ethnikos lyudini etnichnoyi ta suspilstva Homo ethnikos poruch z podibnimi fenomenami homo politikus lyudinoyu politichnoyu ta homo oekonomicos lyudinoyu ekonomichnoyu ce same ti ipostasi lyudini yak socialnogo aktora koli vona diye yak predstavnik pevnoyi etnichnoyi spilnoti Do strukturi osnovnih funkcionalnih napryamiv etnosociologiyi nalezhat sociologiya etnosu yak sociokulturnoyi komunikativnoyi sistemi vivchennya problem etnichnoyi identifikaciyi ta etnichnoyi stratifikaciyi sociologiya etnichnih nacionalnih menshin ta diaspor migrantskih grup sociologichne doslidzhennya mizhetnichnih mizhnacionalnih konfliktiv vivchennya problem socialnoyi adaptaciyi u riznih etnokulturnih seredovishah problemi etnoregionalizmu ta etnoseparatizmu mizhetnichnoyi vzayemodiyi Osnovnimi funkciyami etnosociologiyi ye teoretiko kognistivna prognostichna prosvitnicka IstoriyaEtnosociologiya yak okrema galuz sociologichnogo znannya pochala formuvatisya u 20 30 ti rr XX st u Nimechchini ta SShA Vvazhayetsya sho yiyi pochatki buli zakladeni u klasichnij praci V Tomasa ta F Znaneckogo Polskij selyanin v Yevropi ta Americi 1918 r Na teritoriyi kolishnogo Radyanskogo Soyuzu vona viokremlyuyetsya u 1960 1970 ti rr sho bulo pov yazano z usvidomlennyam neobhidnosti adekvatnogo proniknennya u sutnist suspilnih yavish zmist kotrih velikoyu miroyu viznachavsya etnichnoyu specifikoyu krayini chi yiyi okremih regioniv V Ukrayini etnosociologiya yak nauka formuyetsya pochinayuchi z kincya 1980 h r i zoseredzhuye uvagu na doslidzhennyah polietnichnogo harakteru ukrayinskogo suspilstva statusu ukrayinskogo etnosu j etnichnih menshin ta yih vzayemodiyi etnosocialnih procesiv u yihnomu seredovishi ukrayinskoyi diaspori zokrema vzayemodiyi yiyi predstavnikiv z naselennyam krayini prozhivannya ta z krayinoyu pohodzhennya migracij peredusim umovi yih integraciyi u suspilstvi poselennya ta adaptivni mozhlivosti samih migrantiv Z seredini 1990 h r etnosociologiya vklyuchena do bakalavrskih ta magisterskih program bagatoh vuziv yak navchalna disciplina Ob yektom etnosociologiyi vistupayut etnichni spilnoti suspilstva etnosi naciyi etnichni nacionalni menshini subetnichni grupi migrantski grupi diasporni spilnoti tosho Predmetom etnosociologiyi ye vivchennya socialnih aspektiv rozvitku ta funkcionuvannya etnichnih spilnot vzayemozv yazkiv osobistosti sho vklyuchena u ci spilnoti ta yiyi socialnogo seredovisha Etnosociologichni doslidzhennyaEtnosociologichni doslidzhennya doslidzhennya spryamovani na z yasuvannya sutnosti etnichnih yavish u suspilnomu rozvitku polietnichnoyi krayini iz zastosuvannyam sociologichnih metodiv V etnosociologichnih doslidzhennyah u porivnyanni z reshtoyu sociologichnih doslidzhen isnuyut pevni osoblivosti vibirki obumovleni specifikoyu yiyi ob yektu ta predmetu Pri provedenni etnosociologichnih doslidzhen zvichajno vazhlivo mati yaknajpovnishe uyavlennya pro usih chleniv etnichnoyi spilnoti Ce ye idealnoyu a tomu vazhko dosyazhnoyu obstavinoyu oskilki tut mi stikayemosya z problemami yak svidomoyi samoidentifikaciyi lyudini tak i nizkoyu obstavin administrativnogo politiko pravovogo ta pobutovogo harakteru a she skladnishe mati spravu z diaspornoyu bukvalno rozsiyanoyu spilnotoyu yaka dijsno suttyevo teritorialno rozporoshena Trohi prostishe z diasporami yaki mayut chitku lokalizaciyu u pevnih ekonomichnih nishah specifiku virobnichoyi diyalnosti vidomi sposobi zarobitchanstva Etnichni spilnoti buvayut riznimi za kilkistyu lokalizaciyeyu prozhivannya socialnim statusom Yihni predstavniki duzhe ridko buvayut ne rozporosheni teritorialno ta statusno u pevnomu suspilstvi a zazvichaj etnosociologichni doslidzhennya pochinayutsya vid menshin bo same ostanni u spivvidnoshenni z providnim etnosom i formuyut kompleks etnosocialnih problem U tij situaciyi koli ne mozhna mati povnij spisok etnosociologi chinyat tak samo yak i zvichajni sociologi namagayuchis sformuvati vibirku najbilsh reprezentativnu shodo vidomih parametriv etnichnoyi spilnoti Isnuyut zagalnoderzhavni perepisi naselennya yaki informuyut doslidnika pro zagalnu kilkist chleniv etnichnoyi grupi v krayini desho pro yih koncentraciyu po regionah imovirno pro yihnij riven osviti abo zhitlovi umovi Bud yaka podalsha konkretizaciya dolya i zavdannya doslidnika etnosociologa Koli sprava ne jde pro doslidzhennya u seredovishi kompaktno rozselenoyi chitko geografichno lokalizovanoyi etnichnoyi grupi to etnosociolog vishukuye svoyih respondentiv vidbirayuchi yih z reshti lyudej yaki ne nalezhat do viznachenoyi etnichnoyi spilnoti Tomu najchastishe etnosociologi mayut spravu ne z vlasne vibirkoyu a z cilespryamovanim vidborom respondentiv Metodami vidboru respondentiv pevnoyi nacionalnosti etnichnosti taki metod filtra Za ciyeyu metodikoyu opituyetsya bilsh shirokij masiv anizh potribno dlya virishennya konkretnogo zavdannya doslidzhennya Chastina pitan zadayetsya tilki predstavnikam etnichnoyi spilnoti yaka ye ob yektom konkretnogo etnosociologichnogo doslidzhennya Filtrom tut ye pitannya pro nacionalnu etnichnu nalezhnist Kinceva vibirka formuyetsya ne do a pislya provedennya opituvannya Vlasne masiv tih hto opituyetsya podilyayetsya na dvi pidvibirki osnovnu tilki predstavniki danoyi etnichnoyi spilnoti i dodatkovu tobto ti hto popav u poperednyu vibirku ale ne nalezhit do etnichnoyi spilnoti yaka doslidzhuyetsya Porivnyannya rezultativ z oboh masiviv abo lishe rezultati opituvannya vidfiltrovanih i ye u danij situaciyi materialom dlya etnosociologichnogo analizu Etnosociologichni doslidzhennya v Ukrayini V Ukrayini takij metod etnosociologiyi zastosovuyutsya pri doslidzhenni etnichnih spilnot sho meshkayut u miskih aglomeraciyah ta industrialno urbanizovanih regionah metod snigovogo komu snowball zastosovuyetsya todi koli etnichna spilnota chiselna i rozselena kompaktno u ramkah odnogo naselenogo punktu Formuvannya vibirki u comu vipadku pochinayetsya z viboru kilkoh startovih tochok startovih person Najkrashe formuvati vibirku metodom snigovogo komu cherez tovaristva centri nacionalni shkoli tosho Cya situaciya ye bilsh zruchnoyu dlya doslidnika u porivnyanni z pershoyu bo tut doslidzhennya zdijsnyuyetsya perevazhno v arealah kompaktnogo prozhivannya etnichnih spilnot Do takih u nas vidnosyatsya istorichno stabilni i geografichno lokalizovani etnichni grupi ugorci rumuni gagauzi moldavani bolgari pri yihnij lokalizaciyi v agrarnih regionah tradicijnogo prozhivannya chastkovo bilorusi greki polyaki rosiyani krimski tatari ta inshi yaki meshkayut nevelikimi gromadami spoluchayuchi kompaktne prozhivannya z rozporoshenistyu metod vidboru za nepryamimi oznakami timi sho pov yazani z nacionalnistyu etnichnistyu napriklad za prizvishem zokrema u spiskah pidgotovlenih do chergovih viboriv Cej metod mayuchi korotkoterminovi ta tehnichni perevagi maye najbilshi problemi u sensi reprezentativnosti ta povnoti vibirki bo ne vrahovuye aspekt samoidentifikaciyi gromadyan Napriklad lyudina z rosijskim prizvishem mozhe vvazhati sebe genetichnim i svidomim ukrayincem i navpaki Procesi potuzhnoyi asimilyaciyi ukrayinciv rosiyanami v Rosiyi i ukrayincyami rosiyan v Ukrayini dovodyatsya porivnyannyam rezultativ ostannih perepisiv naselennya Tomu zastosuvannya cogo metodu bilsh plidne u situaciyi pomitnoyi etnokulturnoyi distanciyi ta nalezhnosti etnichnih grup yaki doslidzhuyutsya prinajmni do riznih movnih rodin sho peredbachaye bilsh pomitni bar yeri dlya asimilyaciyi napriklad ukrayinci ta ugorci ukrayinci ta rumuni bo u mezhah shidnoslov yanskogo seredovisha vin ye neproduktivnim Osoblivosti opituvannya pov yazani z tiyeyu koncepciyeyu etnosu yaka prijmayetsya u danij programi Golovna metodologichna problema podolannya mizhkulturnoyi distanciyi mizh doslidnikom i ob yektom doslidzhennya Dzherelnu bazu etnosociologichnih doslidzhen skladayut perepisi naselennya yaki mistyat pitannya pro nacionalnist abo etnichnist ridnu movu abo movu spilkuvannya potochnij oblik naselennya yakij mistit osobisti harakteristiki predstavnikiv tih chi inshih etnichnih spilnot arhivi viddiliv ZAGS RAGS kartoteki pasportnih stoliv domovi ta gospodarski knigi vidomchi dzherela opublikovani materiali dovidkovo enciklopedichni ta istorichni statistichni zbirniki rezultati poperednih sociologichnih doslidzhen ta monitoringiv materiali do istoriyi ta suchasnogo stanu etnichnih spilnot vidomosti pro nacionalno kulturni tovaristva periodichna presa ta hudozhnya literatura Klyuchovim komponentom etnosociologichnih doslidzhen ye yih programa naukova robota teoretichnogo harakteru vid neyi zalezhit cilespryamovanist doslidzhennya mozhlivist otrimannya naukovo znachushih dostovirnih rezultativ Programa vklyuchaye formulyuvannya problemi doslidzhennya viznachennya jogo cilej ta zavdan operacionalizaciya ponyat gipotezi yaki varto pereviriti viznachennya ob yektiv doslidzhennya viznachennya odinic doslidzhennya vibirka rozrobku metodichnih zasobiv zboru informaciyi prijomi analizu i uzagalnennya materialiv proceduri sociologichnogo doslidzhennya Struktura doslidnickogo polya etnosociologiyi Okresleni nizhche temi viznachayut samu strukturu doslidnickogo polya etnosociologiyi yak zreshtoyu i strukturu ciyeyi nauki u konteksti yiyi rozvitku peredusim v ukrayinskomu suspilstvi teoretichni problemi etnosociologiyi pov yazani z rozrobkoyu metodologichnih ta konceptualnih zasad formuvannya ta rozvitku nauki metodiv etnosociologichnih doslidzhen terminiv ta ponyat yaki mozhut zastosovuvatisya v etnosociologiyi modeli vzayemodiyi etnosociologiyi z inshimi sociogumanitarnimi naukami etnonacionalna struktura ta etnichna dinamika naselennya polietnichnih suspilstv z osoblivim akcentom na vpliv na neyi etnodemografichih chinnikiv migracij etnichnist yak etnokulturne ta socialne yavishe sho vklyuchaye etnichnu identifikaciyu ta identichnist etnichne vidrodzhennya etnichnu mentalnist etnichni stereotipi ta etnichni avtostereotipi etnichnu movu etnichni markeri suchasnih suspilstv ta procesiv transformacijni procesi yaki vidbuvayutsya pid vplivom vzayemodiyi etnichnih yavish z yavishami socialnimi taki yak marginalizaciya mizhetnichna konfliktnist asimilyaciya adaptaciya tosho etnosocialnij prostir polietnichnogo suspilstva jogo dinamika pid vplivom suchasnih migracijnih procesiv etnopolitiki ta inshih ob yektivnih j sub yektivnih faktoriv etnokulturnij prostir ta funkcionuvannya u nomu kultur komponentiv etnonacionalnoyi strukturi suspilstva z vrahuvannyam vzayemin polietnichnoyi krayini z inshimi krayinami peredusim iz krayinami pohodzhennya riznih komponentiv etnonacionalnoyi strukturi suspilstva etnoligvistichnij prostir j funkcionuvannya ta vzayemodiya u nomu mov yak odnogo z osnovnih etnichnih markeriv lyudskih spilnot globalni migraciyi ta globalni diaspori zokrema procesi formuvannya novih etnichnih spilnot ta yih vpliv na dinamiku svitovogo poryadku etnopolitichnij menedzhment u polietnichnih suspilstvah komparativnij analiz ta pobudova modelej etnosocialnogo rozvitku yaki v silu prirodi zaznachenogo strukturnogo komponenta problemnogo polya etnosociologiyi tvoryatsya na stici etnosociologiyi ta etnopolitologiyi DzherelaEtnosociologiya Etnichnist enciklopedichnij dovidnik V B Yevtuh Nac ped un t imeni M P Dragomanova Centr etnoglobalistiki K Feniks 2012 S 136 141 396 s ISBN 978 966 651 966 8 Sereda V V Etnosociologiya Navchalnij posibnik Lviv Vidavnichij centr LNU imeni Ivana Franka 2007 160 s Ukrayinska etnosociologiya navch posib dlya vikl i studentiv f tiv sociologiyi VNZ Ch 1 O V Nelga Kiyiv Vid dim Personal 2015 540 s Bibliogr v kinci rozdiliv ISBN 978 617 02 0206 2LiteraturaV Yevtuh Etnosociologiya Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 S 247 ISBN 978 966 611 818 2 L Aza Etnosociologiya Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X PosilannyaEtnosociologiya Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 357 Etnosociologiya Slovnik ukrayinskoyi movi u 20 t K Naukova dumka 2010 2022