Ця стаття містить , але походження окремих тверджень через брак . |
Комуністи́чна па́ртія Украї́ни (КПУ; до 1952 — Комуністична партія (більшовиків) України — КП(б)У) — республіканська організація Комуністичної партії Радянського Союзу (КПРС) в Українській РСР, що здійснювала керівництво усіма галузями життєдіяльності УРСР згідно з політичними директивами КПРС. Ідеологічною платформою КПУ був марксизм-ленінізм, організаційним принципом — демократичний централізм, програмною метою — побудова соціалістичного і комуністичного суспільства. Норми внутрішнього життя визначалися статутом КПРС.
Партія була утворена у 1918 році як частина (обласна організація) Російської комуністичної партії (більшовиків). Це була реакція більшовиків на Українську революцію 1917–1921 років та утворення Української Народної Республіки і було необхідно, щоб забезпечити майбутнє підпорядкування України радянському уряду у Москві.
Партія була заборонена у серпні 1991 року після провалу спроби державного перевороту в СРСР.
У 1993 році вже у незалежній Україні була утворена однойменна партія, яка брала активну участь в політичному житті України і позиціонувала себе як правонаступниця КПУ радянського періоду. Ця партія була заборонена у 2015 році, хоча рішення про заборону не було впроваджене до 2022 року.
Історія
Передумови
КПУ виникла з більшовицьких осередків Російської соціал-демократичної робітничої партії (РСДРП), які діяли в українських губерніях Російської Імперії. До революції 1917 року вони не були об'єднані в окрему всеукраїнську організацію. Більшовики визнавали існування української нації — її права на самовизначення.
З активізацією діяльності більшовицьких організацій в Україні після Жовтневого перевороту керівництво РСДРП(б) погодилось створити загальноукраїнський більшовицький центр і відправило до Києва членів ЦК Зінов'єва і комісара Румунського фронту Рошаля. 3 грудня 1917 року у Києві відкрився з'їзд, що увійшов в історію як Крайовий (Обласний) з'їзд РСДРП(б). З'їзд проголосив утворення всеукраїнської більшовицької організації під назвою «РСДРП(б) — Соціал-демократія України» та обрав її керівний центр — ().
До Головного комітету було обрано дев'ять членів: Володимир Ауссем, Василь Шахрай, Євгенія Бош, Георгій Лапчинський, Володимир Затонський, Олександр Горвіц та інших. За деякими спогадами головою комітету стала Євгенія Бош, згідно з іншими джерелами посаду секретаря обійняв Лапчинський. Фактично керівний центр виявився недієздатним. Причин цього декілька. Одна — невизнання Донецько-Криворізьким обкомом РСДРП(б) як всеукраїнського партійного центру; друга — переобтяженість членів роботою в ЦВК і Народному Секретаріаті; третя — невизначеність позиції ЦК РСДРП(б).
Створення. І з'їзд КП(б)У
Створення партії проголошене за ініціативи Миколи Скрипника на нараді представників більшовицьких організацій українських губерній у Таганрозі 18-20 квітня 1918 р. під назвою Комуністична партія (більшовиків) України.
Радянські джерела у офіційному виданні зазначали, що КП(б)У: «Формально заснована у квітні 1918 як самостійна компартія, але вже через 3 міс., на своєму I з'їзді, КП(б)У увійшла до РКП(б) з підпорядкуванням загальним партійним з'їздам і ЦК».
На час створення УСРР КП(б)У, що входила на правах обласної організації до РКП(б) і спиралася на збройні сили РСЧА РСФСР, була проголошена керівною силою в УСРР. На той час КП(б)У була малочисельною: наприкінці 1918 р. — 4364 членів на десятки мільйонів українського населення, і, внаслідок цієї обставини, не була представником ні робітничого класу, ні селянства. Національний склад членів партії, як зазначав на XII з'їзді РКП(б) Микола Бухарін, був переважно «російсько-єврейським».
На І з'їзді КП(б)У, який відбувся у липні 1918 в Москві на вимогу російських більшовиків було ухвалене рішення про входження до складу РКП(б) із збереженням власної назви. З'їзд КП(б)У ухвалив наступну резолюцію:
І з'їзд Комуністичної партії (більшовиків) України вважає, що завданням нашої партії на Україні є: рішуче порвавши з помилками минулого, боротися за революційне об'єднання України з Росією на засадах пролетарського централізму, в межах Російської Радянської Соціалістичної Республіки, на шляху до утворення всесвітньої пролетарської комуни |
Спочатку партію очолював Георгій П'ятаков (липень-вересень 1918 р.), потім — Серафима Гопнер (вересень-жовтень 1918 р.), Емануїл Квірінг (жовтень 1918 р. — березень 1919 р.), Станіслав Косіор (травень 1919 — листопад 1920 р.).
Пріоритетність українських національних питань виборювалась, а не падала як манна небесна, у міжнародному комуністичному русі. Так, повстання у Таврійській губернії у травні 1919 р. (6-ї радянської дивізії під командуванням Григор'єва) спонукало до того, щоб Українська комуністична партія (боротьбистів) (члени — Олександр Шумський, Василь Еллан-Блакитний та інші), яка стояла біля джерел створення УНР, інтегрувалась до лав КП(б)У.
Після серії військових поразок та в зв'язку з ризиком втрати України на початку липня 1919 замість ЦК КП(б)У було створене для керівництва підпільними організаціями у тилу військ генерала Денікіна. Чільником залишався Станіслав Косіор, а місце перебування бюро постійно змінювалося. Деякий час Зафронтове бюро квартирувало у Брянську, потім — у Серпухові. В грудні 1919 року воно припинило свою роботу.
Навесні 1920 року відбулась значна подія в історії Комуністичної партії України: IV конференція КП(б)У, що проходила у Харкові від 17 до 23 березня. З доповіддю на ній виступив російсько-грузинський комуніст Йосип Сталін, який виклав тези ЦК РКП(б) до IX з'їзду партії. Після бурхливої дискусії за тези ЦК РКП(б) проголосувало 86 чоловік, проти — 117. Більшість отримало революційно-пролетарське крило партії — «децисти», а основу більшості складала Харківська партійна організація. Меншість на знак протесту залишила конференцію. Усі рішення IV конференції КП(б)У не були визнані московським керівництвом РКП(б), а Центральний комітет КП(б)У, обраний на конференції, — розпущено і 5 квітня призначено тимчасовий ЦК.
20 березня 1920 р. відбулося спільне засідання IV конференції КП(б)У та конференції УКП(б). Так під тиском Комінтерну до КП(б)У приєдналася Українська комуністична партія (боротьбистів), а згодом — і Українська Комуністична Партія. До 1925 року змінилося ще три партійних керівника — Вячеслав Молотов (листопад 1920 р. — грудень 1921 рр.), Дмитро Мануїльський (грудень 1921 р. — квітень 1923 р.) і ще раз Емануїл Квірінг. У 1925 році першим секретарем ЦК КП(б)У став Лазар Каганович, який проводив подвійну політику — формально партія підтримувала курс на українізацію, неформально — усі її чільні провідники ізолювалися і усувалися від впливу на ухвалення рішень. У 1928 році Кагановича було зміщено, а його посаду став обіймати Станіслав Косіор, який був першим секретарем ЦК КП(б)У аж до 1938 року.
Порівняно із чисельністю українського населення на споконвічних етнічних територіях, кількість членів КП(б)У була незначною: наприкінці 1918 року — 4364 членів; у березні 1923 року — 56000 членів і 14000 кандидатів, із них українців за національністю лише 24 %; після т. зв. «ленінського призову» — 165000 членів і кандидатів, з них українців — 33 %; у листопаді 1925 року — 98000 членів і 69000 кандидатів, з них українців — 38 %; наприкінці 1928 року — 114000 членів і 64000 кандидатів.
Незалежність КП(б)У відмічає помічник-ренегат Сталіна у контексті конкуренції у російській ВКП(б) 1920-х років між керівником апарату ВКП(б) Сталіним і керівником Ленінградського губкому ВКП(б) Зінов'євим:
« | Висунувши навесні 1922 року Сталіна на пост генерального секретаря партії, Зінов'єв вважав, що позиції, які він сам займав у Комінтерні і в Політбюро, явно важливіші, ніж позиція на чолі партійного апарату. Це був прорахунок і нерозуміння процесів, зосередження влади в руках апарату, що відбувалися в партії. Зокрема, одна річ для людей, які боролися за владу, повинна бути абсолютно ясною. Щоб бути при владі, треба було мати свою більшість у Центральному Комітеті. Але Центральний Комітет обирається з'їздом партії. Щоб обрати свій Центральний Комітет, треба було мати свою більшість на з'їзді. А для цього треба було мати за собою більшість делегацій на з'їзд від губернських, обласних і крайових партійних організацій. Тим часом ці делегації не стільки вибираються, скільки підбираються керівниками місцевого партійного апарату — секретарем губкому і його найближчими співробітниками. Підібрати й розсадити своїх людей у секретарі та основні працівники губкомів, і таким чином буде ваше більшість на з'їзді. Ось цим підбором і займаються систематично вже протягом декількох років Сталін і Молотов. Чи не всюди це проходить гладко і просто. Наприклад, складний і важкий шлях ЦК України, у якого кілька губкомов. Доводиться комбінувати, зміщувати, переміщати, то садити на ЦК України першим секретарем Кагановича, щоб навів у апараті порядок, то переміщати, висувати і видаляти непокірних українських працівників. Але в 1925 році основне в цьому розсаджуванні людей було зроблено. Зінов'єв побачить це тоді, коли вже буде пізно. Оригінальний текст (рос.) Выдвинув весной 1922 года Сталина на пост генерального секретаря партии, Зиновьев считал, что позиции, которые он сам занимал в Коминтерне и в Политбюро, явно важнее, чем позиция во главе партийного аппарата. Это был просчет и непонимание происходивших в партии процессов, сосредоточивавших власть в руках аппарата. В частности, одна вещь для людей, боровшихся за власть, должна быть совершенно ясной. Чтобы быть у власти, надо было иметь свое большинство в Центральном Комитете. Но Центральный Комитет избирается съездом партии. Чтобы избрать свой Центральный Комитет, надо было иметь свое большинство на съезде. А для этого надо было иметь за собой большинство делегаций на съезд от губернских, областных и краевых партийных организаций. Между тем эти делегации не столько выбираются, сколько подбираются руководителями местного партийного аппарата — секретарем губкома и его ближайшими сотрудниками. Подобрать и рассадить своих людей в секретари и основные работники губкомов, и таким образом будет ваше большинство на съезде. Вот этим подбором и занимаются систематически уже в течение нескольких лет Сталин и Молотов. Не всюду это проходит гладко и просто. Например, сложен и труден путь ЦК Украины, у которого несколько губкомов. Приходится комбинировать, смещать, перемещать, то сажать на ЦК Украины первым секретарем Кагановича, чтоб навел в аппарате порядок, то перемещать, выдвигать и удалять строптивых украинских работников. Но в 1925 году основное в этом рассаживании людей проделано. Зиновьев увидит это тогда, когда уже будет поздно. | » |
— Борис Бажанов |
У роки Другої світової
Під час Другої світової війни — в умовах нацистської окупації — КП(б)У діяла в підпіллі, після повернення на територію України Червоної армії швидко відновила свою структуру. Найяскравішими комуністичними діячами українського підпілля були Сидір Ковпак в північних областях України та представники Молодої гвардії в південно-східних областях.
Українські лідери радянського комуністичного підпілля повністю орієнтувалися на ЦК ВКП(б). Виконували всі вказівки Москви.
Післявоєнна відбудова
У березні 1947 р. на посаду першого секретаря ЦК КП(б)У повернули Лазаря Кагановича, у грудні того ж року його змінив Микита Хрущов, з грудня 1949 р. українськими комуністами керував Леонід Мельников. З приходом до керівництва КПРС Микити Хрущова в СРСР і в Україні почалася «відлига».
Народжений на території Російської імперії у селі, яке розташоване сьогодні в Росії поруч з українським кордоном, Хрущов став одним з найвпливовіших проукраїнських політиків світового масштабу. Його прізвище має українське коріння (слова «хрущ» немає в російській мові), його дружина — українка-галичанка родом з міста Перемишль, а більша частина його трудової діяльності пов'язана з Україною.
Політика керівництва Компартії України — Олексія Кириченка (1953—1957 рр.), Миколи Підгорного (1957—1963 рр.) і Петра Шелеста (1963—1972 рр.) послідовністю не відзначалися. На часи Шелеста припадає кілька кампанії по боротьбі з дисидентами, які звинувачувалися в «українському націоналізмі», самого керівника КПУ усунули з посади з майже аналогічною аргументацією. Врешті решт, Підгорний і Шелест зрадили Хрущова, підтримавши закулісний переворот Брежнєва в 1964 році.
З приходом до керма партії в 1972 році Володимира Щербицького у відносинах із керівництвом КПРС встановилося повне взаєморозуміння, яке пізніше назвали «застоєм». Щербицький відіграв значну роль у приході до влади в Москві Михайла Горбачова, але з ним у очільників КПУ відносини не склалися.
У жовтні 1989 р. Горбачов домігся призначення на посаду першого секретаря ЦК Компартії України Володимира Івашка. У квітні 1990 р. Івашка обрали головою Верховної Ради України. Обидві посади він обіймав недовго, влітку 1990 р. переїхав на роботу до Москви. Компартію очолив Станіслав Гуренко, на посаді спікера парламенту Івашка змінив другий секретар ЦК КПУ Леонід Кравчук.
Комуністична партія України як громадське об'єднання була зареєстрована Міністерством юстиції Української РСР 22 липня 1991 року. Її діяльність поширювалась на територію Української РСР
Заборона діяльності
Після провалу спроби державного перевороту 19–21 серпня 1991 року Радянським Союзом прокотилася хвиля стихійного засудження КПРС та масового виходу з її лав. Прагнучи відмежуватися від дій дискредитованого ЦК КПРС, 22 серпня політбюро ЦК КПУ засудило «авантюрну спробу державного перевороту». 23 серпня голова Львівської обласної ради В'ячеслав Чорновіл видав розпорядження про припинення діяльності Комуністичної партії на території області, а її приміщення були опечатані.
Питання оцінки діяльності КПУ у період путчу неодноразово порушувалося в ході позачергового засідання Верховної Ради України 24 серпня 1991 року, на якому було проголошено незалежність України. Першим про необхідність створення комісії для з'ясування діяльності «посадових осіб» упродовж трьох буремних днів заявив депутат Василь Червоній. На численні повідомлення депутатів про солідарність зі змовниками багатьох високопосадовців України голова президії Верховної Ради України Леонід Кравчук підтримав необхідність створення спеціальної комісії, яка б вивчила поведінку посадових осіб і сформулювала пропозиції щодо необхідності покарання у разі виявлення фактів їхнього сприяння ДКНС. На тому ж засіданні депутати заборонили діяльність осередків політичних партій у державних органах, установах, на підприємствах, у прокуратурі, МВС та КДБ республіки. Однак для створення зазначеної комісії та дозволу опечатати необхідні приміщення і запобігти втраті доказових документів того ж дня голосів не вистачило. Водночас неодноразово лунали заклики про неприпустимість огульного обвинувачення та переслідування усіх без винятку членів КПУ.
26 серпня 1991 року президія Верховної Ради України утворила Тимчасову комісію президії Верховної Ради України для перевірки діяльності посадових осіб, органів влади, управлінь, об'єднань і організацій у зв'язку з державним переворотом 19–21 серпня 1991 року. До її складу на чолі з колишнім прокурором з Харкова Юрієм Гайсинським увійшов 21 народний депутат, зокрема Раїса Богатирьова, Юрій Костенко, Іван Салій, Лариса Скорик, Віктор Шишкін. Аналогічні комісії мали утворити Верховна Рада Кримської АРСР та місцеві ради народних депутатів, які за сприяння службових осіб та правоохоронних органів повинні були опечатати службові приміщення партійних комітетів КПУ і взяти їх під охорону. Того ж дня президія Верховної Ради України тимчасово припинила діяльність КПУ до з'ясування усіх обставин, пов'язаних з її діяльністю під час державного перевороту.
Того ж дня відбувся напівпідпільний пленум ЦК КПУ, який засудив «вчинену групою заколотників з числа осіб, що входили до складу керівництва країни і КПРС, спробу здійснити державний переворот» та заявив про невмотивованість і неконституційність постановки питання про припинення діяльності КПУ й доручив на випадок тимчасового припинення діяльності КПУ представляти її інтереси групі осіб.
Правовий статус комісії Гайсинського та межі її компетентності були визначені лише 29 серпня, коли президія схвалила «Положення» про неї: вона створювалася «для ознайомлення з діяльністю посадових осіб органів державної влади і управління», пов'язаною зі спробою державного перевороту й мала одержати пояснення відповідних громадян, у першу чергу високопосадовців, щодо їх поведінки 19–21 серпня 1991 року.
На своєму вечірньому засіданні 30 серпня президія Верховної Ради розглянула звіт комісії, який засвідчив сприяння окремих комуністів змовникам з ДКНС. Переконливим доказом солідарності керівних органів КПУ з путчистами стала шифротелеграма за підписом першого секретаря ЦК КПУ Станіслава Гуренка, другого секретаря Григорія Харченка і секретарів Валентина Острожинського та Анатолія Савченка, яку вони 19 серпня направили першим секретарям Кримського республіканського комітету, обкомів та Київського міськкому КПУ, що фактично дублювала шифрограму з Москви від 18 серпня про необхідність підтримки ДКНС членами партії. «У зв'язку з введенням у країні надзвичайного стану» секретаріат ЦК КПУ називав «найважливішим завданням партійних комітетів сприяння Державному комітету з надзвичайного стану в СРСР», орієнтував на забезпечення порядку і дисципліни, стабільності, присікання екстремістських дій, недопущення друку в ЗМІ матеріалів, що могли б дестабілізувати обстановку. «Уживані керівництвом країни зі стабілізації обстановки і виходу з кризи заходи відповідають настрою переважної більшості трудящих і співзвучні принциповій позиції Компартії України», — йшлося у шифротелеграмі. Попри те, що 20 серпня вона була відкликана, а 22 — знищена, її зміст став відомим завдяки рішучим діям В'ячеслава Чорновола у Львові.
Спираючись на висновки комісії про те, що керівництво КПУ «своїми діями підтримало державний переворот і тим самим сприяло його здійсненню на території України», 30 серпня 1991 року президія Верховної Ради України ухвалила указ про заборону діяльності Комуністичної партії України. Майно відповідних партійних комітетів мали взяти на свій баланс Верховна Рада Кримської АРСР та місцеві ради народних депутатів, тоді як майно Управління справами ЦК КПРС та ЦК КПУ переходило на баланс ВР України. Правовою підставою для заборони стала частина друга статті 7 Конституції Української РСР, що забороняла створення і діяльність партій, націлених на зміну конституційного ладу насильницьким шляхом.
22 грудня 1991 року ВР України прийняла закон «Про обернення майна Компартії України та КПРС на державну власність».
Спроба відновлення
14 травня 1993 року президія ВР України своєю постановою підтвердила чинність указів від 26 і 30 серпня 1991 року, одночасно зазначивши, що «громадяни України, які поділяють комуністичні ідеї, можуть утворювати партійні організації відповідно до діючого законодавства України». Це рішення відкривало легітимне поле для діяльності комуністичних організацій в Україні.
19 червня 1993 року в Донецьку проходив 2-й етап Всеукраїнської конференції комуністів, який проголосив відновлення діяльності КПУ шляхом реєстрації нової однойменної партії. Однак Міністерство юстиції України відмовило у реєстрації новій КПУ, оскільки нова партія спочатку позиціонувала себе як правонаступниця тієї Комуністичної партії України, що входила до складу КПРС. Після того керівництво партії внесло відповідні зміни до свого статуту, і 5 жовтня 1993 року Міністерство юстиції зареєструвало нову Комуністичну партію України.
Партія у подальшому брала активну участь в політичному житті країни і, зокрема, домоглась розгляду конституційності указів «Про тимчасове припинення діяльності Компартії України» і «Про заборону діяльності Компартії України» Конституційним судом України, який у своєму рішенні 27 грудня 2001 року констатував, що, приймаючи їх, президія ВР України перевищила межі своїх повноважень «щодо Компартії України, зареєстрованої 22 липня 1991 року» та скасував обидва укази.
У травні 2002 року відбувся об'єднавчий позачерговий з'їзд обох комуністичних партій України — тієї, що була зареєстрована 22 липня 1991 року, і тієї, що була зареєстрована 5 жовтня 1993 року. Під час з'їзду керівництво КПУ заявило, що партія є повноважною правонаступницею КП(б)У–КПУ, утвореної 12 липня 1918 року.
Діяльність нової КПУ була заборонена 23 липня 2015 року наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження Правового висновку Комісії з питань дотримання Закону України «Про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки», але це рішення було оскаржено у судовому порядку і через тривалі судові суперечки довгий час не було доведене до кінця. Остаточна заборона відбулася згідно рішення апеляційного суду лише 5 липня 2022 року.
Список з'їздів і конференцій (на правах з'їзду)
- I з'їзд КП(б)У — Москва, 5—12 липня 1918 р.
- II з'їзд КП(б)У — Москва 17—22 жовтня 1918 р.
- III з'їзд КП(б)У — Харків, 1—6 березня 1919 р.
- IV конференція КП(б)У — Харків, 17—23 березня 1920 р.
- V конференція КП(б)У — Харків, 17—22 листопада 1920 р.
- VI Всеукраїнська конференція КП(б)У — Харків, 9—14 грудня 1921 р.
- VII Всеукраїнська конференція КП(б)У — Харків, 6—10 квітня 1923 р.
- VIII Всеукраїнська конференція КП(б)У — Харків, 12—16 травня 1924 р.
- IX з'їзд КП(б)У — Харків, 6—12 грудня 1925 р.
- X з'їзд КП(б)У — Харків, 20—29 листопада 1927 р.
- XI з'їзд КП(б)У — Харків, 5—15 червня 1930 р.
- XII з'їзд КП(б)У — Харків, 18—23 січня 1934 р.
- XIII з'їзд КП(б)У — Київ, 27 травня — 3 червня 1937 р.
- XIV з'їзд КП(б)У — Київ, 13—18 червня 1938 р.
- XV з'їзд КП(б)У — Київ, 13—17 травня 1940 р.
- XVI з'їзд КП(б)У — Київ, 25—28 січня 1949 р.
- XVII з'їзд КП(б)У — Київ, 23—27 вересня 1952 р.
- XVIII з'їзд КПУ — Київ, 23—26 березня 1954 р.
- XIX з'їзд КПУ — Київ, 17—21 січня 1956 р.
- XX позачерговий з'їзд КПУ — Київ, 16—17 січня 1959 р.
- XXI з'їзд КПУ — Київ, 16—19 лютого 1960 р.
- XXII з'їзд КПУ — Київ, 27—30 вересня 1961 р.
- XXIII з'їзд КПУ — Київ, 15—18 березня 1966 р.
- XXIV з'їзд КПУ — Київ, 17—20 березня 1971 р.
- XXV з'їзд КПУ — Київ, 10—13 лютого 1976 р.
- XXVI з'їзд КПУ — Київ, 10—12 лютого 1981 р.
- XXVII з'їзд КПУ — Київ, 6—8 лютого 1986 р.
- XXVIII з'їзд КПУ — Київ, 19—23 червня 1990 р. (перший етап), 13—14 грудня 1990 р. (другий етап).
Див. також
Примітки
- Пиріг Р. Я. Комуністична партія України Радянської доби // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — 528 с. : іл. — .
- Як і чому було створено Комуністичну партію (більшовиків) України?. Історична правда. 3 ЛИСТОПАДА 2022. Процитовано 7 грудня 2022.
- Крупина, Віктор (29 серпня 2018). Цей день в історії : 30 серпня 1991 : Перша заборона Комуністичної партії України. Цей день в історії (англ.). Процитовано 7 грудня 2022.
- Головко В. В. Комуністична партія України доби незалежності // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — 528 с. : іл. — .
- Суд заборонив Компартію України: пояснюємо, чому вона досі існує. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. 5 липня 2022. Процитовано 7 грудня 2022.
- Таганрог входив до Запоріжжя і пізніше до Області Війська Донського, а на час з'їзду був у межах Донської Радянської Республіки у складі РРФСР
- І з'їзд КП(б) проходив у Москві 5-12 липня 1918 р.
- За пропозицією Еммануїла Квірінга
- Малая Советская Энциклопедия. Том четвертый. Ковальская—массив. — М. : Акционерное общество «Советская энциклопедия», 1929. — С. 278.
- Варгатюк П. Л. На шляху до І з'їзду КП(б)У / П. Л. Варгатюк, І. Л. Гошуляк, І. Ф. Курас // Про минуле — заради майбутнього / упоряд. Ю. І. Шаповал; редкол.: І. Ф. Курас та ін. — К. : Вид-во при Київ. ун-ті, 1989.— С. 29.
- РКП(б). СЪЕЗД. 12-й. Москва. 1923. Стенографический отчет.— М. : Политиздат, 1968.— С. 612. (Ин-т марксизма-ленинизма при ЦК КПСС. Протоколы и стеногр. отчеты съеадов и конференций Коммунистич. партии Советского Союза. Двенадцатый съезд РКП(б). Апрель 1923 г.)
- З рішень І з'їзду Комуністичної партії (більшовиків) України (5-12 липня 1918 р.). — У кн: Національні процеси в Україні : Історія і сучасність : Документи і матеріали. У 2-х ч. — К. : Вища школа, 1997. — Ч. 1.//Цит. по: [недоступне посилання Губський C. Створення та діяльність державного центру УНР в екзилі.][недоступне посилання з липня 2019]
- Малая Советская Энциклопедия. Том четвертый. Ковальская — Массив. — М.: Акционерное об-во «Советская Энциклопедия», 1929.— Стб.280.
- Бажанов Борис. Воспоминания бывшего секретаря Сталина. [ 11 Листопада 2011 у Wayback Machine.] — Санкт-Петербург: Всемирное слово, 1992.(рос.)
- Свідоцтво про реєстрацію статуту громадського об'єднання N 107 від 22 липня 1991 року.
- . Архів оригіналу за 21 Січня 2022. Процитовано 3 Квітня 2021.
- . Архів оригіналу за 19 Листопада 2018. Процитовано 3 Квітня 2021.
- Сайт Державної реєстраційної служби України. Архів оригіналу за 6 липня 2013. Процитовано 30 січня 2016.
- . Архів оригіналу за 7 Лютого 2016. Процитовано 30 Січня 2016.
- Суд заборонив Комуністичну партію України. РБК-Украина (рос.). 5 липня 2022. Процитовано 7 грудня 2022.
- КПУ заборонили ще раз. Історична правда. 7 липня 2022. Процитовано 7 грудня 2022.
Література
- Майстренко І. Історія комуністичної партії України. Б.м. (Нью-Йорк), 1979. [ 28 Січня 2012 у Wayback Machine.]
- Калініченко В. В., Рибалка І. К. // Історія України. Частина ІІІ: 1917—2003 рр. — Харків: ХНУ, 2004.
- Четверта конференція Комуністичної партії (більшовиків) України. 17 — 23 березня 1920 р. Стенограма. К., 2003,
Посилання
- Пиріг Р. Я. Комуністична партія України Радянської доби // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — 528 с. : іл. — .
- Цей день в історії : 5 липня 1918 : Створення Комуністичної партії (більшовиків) України. Цей день в історії (англ.). 4 липня 2018. Процитовано 11 липня 2023.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya okremih tverdzhen zalishayetsya nezrozumilim cherez brak vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Ne plutati z Komunistichna partiya Ukrayini 1993 2022 U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Komunistichna partiya Ukrayini Komunisti chna pa rtiya Ukrayi ni KPU do 1952 Komunistichna partiya bilshovikiv Ukrayini KP b U respublikanska organizaciya Komunistichnoyi partiyi Radyans ko go Soyuzu KPRS v Ukrayinskij RSR sho zdijsnyuvala kerivnictvo usima galuzyami zhittyediyalnosti URSR zgidno z politichnimi direktivami KPRS Ideologichnoyu platformoyu KPU buv marksizm leninizm organizacijnim principom demokratichnij centralizm programnoyu metoyu pobudova socialistichnogo i komunistichnogo suspilstva Normi vnutrishnogo zhittya viznachalisya statutom KPRS Partiya bula utvorena u 1918 roci yak chastina oblasna organizaciya Rosijskoyi komunistichnoyi partiyi bilshovikiv Ce bula reakciya bilshovikiv na Ukrayinsku revolyuciyu 1917 1921 rokiv ta utvorennya Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki i bulo neobhidno shob zabezpechiti majbutnye pidporyadkuvannya Ukrayini radyanskomu uryadu u Moskvi Partiya bula zaboronena u serpni 1991 roku pislya provalu sprobi derzhavnogo perevorotu v SRSR U 1993 roci vzhe u nezalezhnij Ukrayini bula utvorena odnojmenna partiya yaka brala aktivnu uchast v politichnomu zhitti Ukrayini i pozicionuvala sebe yak pravonastupnicya KPU radyanskogo periodu Cya partiya bula zaboronena u 2015 roci hocha rishennya pro zaboronu ne bulo vprovadzhene do 2022 roku IstoriyaPeredumovi KPU vinikla z bilshovickih oseredkiv Rosijskoyi social demokratichnoyi robitnichoyi partiyi RSDRP yaki diyali v ukrayinskih guberniyah Rosijskoyi Imperiyi Do revolyuciyi 1917 roku voni ne buli ob yednani v okremu vseukrayinsku organizaciyu Bilshoviki viznavali isnuvannya ukrayinskoyi naciyi yiyi prava na samoviznachennya Z aktivizaciyeyu diyalnosti bilshovickih organizacij v Ukrayini pislya Zhovtnevogo perevorotu kerivnictvo RSDRP b pogodilos stvoriti zagalnoukrayinskij bilshovickij centr i vidpravilo do Kiyeva chleniv CK Zinov yeva i komisara Rumunskogo frontu Roshalya 3 grudnya 1917 roku u Kiyevi vidkrivsya z yizd sho uvijshov v istoriyu yak Krajovij Oblasnij z yizd RSDRP b Z yizd progolosiv utvorennya vseukrayinskoyi bilshovickoyi organizaciyi pid nazvoyu RSDRP b Social demokratiya Ukrayini ta obrav yiyi kerivnij centr Do Golovnogo komitetu bulo obrano dev yat chleniv Volodimir Aussem Vasil Shahraj Yevgeniya Bosh Georgij Lapchinskij Volodimir Zatonskij Oleksandr Gorvic ta inshih Za deyakimi spogadami golovoyu komitetu stala Yevgeniya Bosh zgidno z inshimi dzherelami posadu sekretarya obijnyav Lapchinskij Faktichno kerivnij centr viyavivsya nediyezdatnim Prichin cogo dekilka Odna neviznannya Donecko Krivorizkim obkomom RSDRP b yak vseukrayinskogo partijnogo centru druga pereobtyazhenist chleniv robotoyu v CVK i Narodnomu Sekretariati tretya neviznachenist poziciyi CK RSDRP b Stvorennya I z yizd KP b U Kerivni diyachi KP b U pid chas ukrayinsko bilshovickoyi vijni Zliva napravo O Hmelnickij M Ruhimovich M Granovskij V Yudovskij K Voroshilov V Mesheryakov M Podvojskij A Balabanova H Rakovskij M Skripnik V Zatonskij Stvorennya partiyi progoloshene za iniciativi Mikoli Skripnika na naradi predstavnikiv bilshovickih organizacij ukrayinskih gubernij u Taganrozi 18 20 kvitnya 1918 r pid nazvoyu Komunistichna partiya bilshovikiv Ukrayini Radyanski dzherela u oficijnomu vidanni zaznachali sho KP b U Formalno zasnovana u kvitni 1918 yak samostijna kompartiya ale vzhe cherez 3 mis na svoyemu I z yizdi KP b U uvijshla do RKP b z pidporyadkuvannyam zagalnim partijnim z yizdam i CK Na chas stvorennya USRR KP b U sho vhodila na pravah oblasnoyi organizaciyi do RKP b i spiralasya na zbrojni sili RSChA RSFSR bula progoloshena kerivnoyu siloyu v USRR Na toj chas KP b U bula malochiselnoyu naprikinci 1918 r 4364 chleniv na desyatki miljoniv ukrayinskogo naselennya i vnaslidok ciyeyi obstavini ne bula predstavnikom ni robitnichogo klasu ni selyanstva Nacionalnij sklad chleniv partiyi yak zaznachav na XII z yizdi RKP b Mikola Buharin buv perevazhno rosijsko yevrejskim Na I z yizdi KP b U yakij vidbuvsya u lipni 1918 v Moskvi na vimogu rosijskih bilshovikiv bulo uhvalene rishennya pro vhodzhennya do skladu RKP b iz zberezhennyam vlasnoyi nazvi Z yizd KP b U uhvaliv nastupnu rezolyuciyu I z yizd Komunistichnoyi partiyi bilshovikiv Ukrayini vvazhaye sho zavdannyam nashoyi partiyi na Ukrayini ye rishuche porvavshi z pomilkami minulogo borotisya za revolyucijne ob yednannya Ukrayini z Rosiyeyu na zasadah proletarskogo centralizmu v mezhah Rosijskoyi Radyanskoyi Socialistichnoyi Respubliki na shlyahu do utvorennya vsesvitnoyi proletarskoyi komuni Spochatku partiyu ocholyuvav Georgij P yatakov lipen veresen 1918 r potim Serafima Gopner veresen zhovten 1918 r Emanuyil Kviring zhovten 1918 r berezen 1919 r Stanislav Kosior traven 1919 listopad 1920 r Prioritetnist ukrayinskih nacionalnih pitan viboryuvalas a ne padala yak manna nebesna u mizhnarodnomu komunistichnomu rusi Tak povstannya u Tavrijskij guberniyi u travni 1919 r 6 yi radyanskoyi diviziyi pid komanduvannyam Grigor yeva sponukalo do togo shob Ukrayinska komunistichna partiya borotbistiv chleni Oleksandr Shumskij Vasil Ellan Blakitnij ta inshi yaka stoyala bilya dzherel stvorennya UNR integruvalas do lav KP b U Pislya seriyi vijskovih porazok ta v zv yazku z rizikom vtrati Ukrayini na pochatku lipnya 1919 zamist CK KP b U bulo stvorene dlya kerivnictva pidpilnimi organizaciyami u tilu vijsk generala Denikina Chilnikom zalishavsya Stanislav Kosior a misce perebuvannya byuro postijno zminyuvalosya Deyakij chas Zafrontove byuro kvartiruvalo u Bryansku potim u Serpuhovi V grudni 1919 roku vono pripinilo svoyu robotu Navesni 1920 roku vidbulas znachna podiya v istoriyi Komunistichnoyi partiyi Ukrayini IV konferenciya KP b U sho prohodila u Harkovi vid 17 do 23 bereznya Z dopoviddyu na nij vistupiv rosijsko gruzinskij komunist Josip Stalin yakij viklav tezi CK RKP b do IX z yizdu partiyi Pislya burhlivoyi diskusiyi za tezi CK RKP b progolosuvalo 86 cholovik proti 117 Bilshist otrimalo revolyucijno proletarske krilo partiyi decisti a osnovu bilshosti skladala Harkivska partijna organizaciya Menshist na znak protestu zalishila konferenciyu Usi rishennya IV konferenciyi KP b U ne buli viznani moskovskim kerivnictvom RKP b a Centralnij komitet KP b U obranij na konferenciyi rozpusheno i 5 kvitnya priznacheno timchasovij CK 20 bereznya 1920 r vidbulosya spilne zasidannya IV konferenciyi KP b U ta konferenciyi UKP b Tak pid tiskom Kominternu do KP b U priyednalasya Ukrayinska komunistichna partiya borotbistiv a zgodom i Ukrayinska Komunistichna Partiya Do 1925 roku zminilosya she tri partijnih kerivnika Vyacheslav Molotov listopad 1920 r gruden 1921 rr Dmitro Manuyilskij gruden 1921 r kviten 1923 r i she raz Emanuyil Kviring U 1925 roci pershim sekretarem CK KP b U stav Lazar Kaganovich yakij provodiv podvijnu politiku formalno partiya pidtrimuvala kurs na ukrayinizaciyu neformalno usi yiyi chilni providniki izolyuvalisya i usuvalisya vid vplivu na uhvalennya rishen U 1928 roci Kaganovicha bulo zmisheno a jogo posadu stav obijmati Stanislav Kosior yakij buv pershim sekretarem CK KP b U azh do 1938 roku Porivnyano iz chiselnistyu ukrayinskogo naselennya na spokonvichnih etnichnih teritoriyah kilkist chleniv KP b U bula neznachnoyu naprikinci 1918 roku 4364 chleniv u berezni 1923 roku 56000 chleniv i 14000 kandidativ iz nih ukrayinciv za nacionalnistyu lishe 24 pislya t zv leninskogo prizovu 165000 chleniv i kandidativ z nih ukrayinciv 33 u listopadi 1925 roku 98000 chleniv i 69000 kandidativ z nih ukrayinciv 38 naprikinci 1928 roku 114000 chleniv i 64000 kandidativ Nezalezhnist KP b U vidmichaye pomichnik renegat Stalina u konteksti konkurenciyi u rosijskij VKP b 1920 h rokiv mizh kerivnikom aparatu VKP b Stalinim i kerivnikom Leningradskogo gubkomu VKP b Zinov yevim Visunuvshi navesni 1922 roku Stalina na post generalnogo sekretarya partiyi Zinov yev vvazhav sho poziciyi yaki vin sam zajmav u Kominterni i v Politbyuro yavno vazhlivishi nizh poziciya na choli partijnogo aparatu Ce buv prorahunok i nerozuminnya procesiv zoseredzhennya vladi v rukah aparatu sho vidbuvalisya v partiyi Zokrema odna rich dlya lyudej yaki borolisya za vladu povinna buti absolyutno yasnoyu Shob buti pri vladi treba bulo mati svoyu bilshist u Centralnomu Komiteti Ale Centralnij Komitet obirayetsya z yizdom partiyi Shob obrati svij Centralnij Komitet treba bulo mati svoyu bilshist na z yizdi A dlya cogo treba bulo mati za soboyu bilshist delegacij na z yizd vid gubernskih oblasnih i krajovih partijnih organizacij Tim chasom ci delegaciyi ne stilki vibirayutsya skilki pidbirayutsya kerivnikami miscevogo partijnogo aparatu sekretarem gubkomu i jogo najblizhchimi spivrobitnikami Pidibrati j rozsaditi svoyih lyudej u sekretari ta osnovni pracivniki gubkomiv i takim chinom bude vashe bilshist na z yizdi Os cim pidborom i zajmayutsya sistematichno vzhe protyagom dekilkoh rokiv Stalin i Molotov Chi ne vsyudi ce prohodit gladko i prosto Napriklad skladnij i vazhkij shlyah CK Ukrayini u yakogo kilka gubkomov Dovoditsya kombinuvati zmishuvati peremishati to saditi na CK Ukrayini pershim sekretarem Kaganovicha shob naviv u aparati poryadok to peremishati visuvati i vidalyati nepokirnih ukrayinskih pracivnikiv Ale v 1925 roci osnovne v comu rozsadzhuvanni lyudej bulo zrobleno Zinov yev pobachit ce todi koli vzhe bude pizno Originalnij tekst ros Vydvinuv vesnoj 1922 goda Stalina na post generalnogo sekretarya partii Zinovev schital chto pozicii kotorye on sam zanimal v Kominterne i v Politbyuro yavno vazhnee chem poziciya vo glave partijnogo apparata Eto byl proschet i neponimanie proishodivshih v partii processov sosredotochivavshih vlast v rukah apparata V chastnosti odna vesh dlya lyudej borovshihsya za vlast dolzhna byt sovershenno yasnoj Chtoby byt u vlasti nado bylo imet svoe bolshinstvo v Centralnom Komitete No Centralnyj Komitet izbiraetsya sezdom partii Chtoby izbrat svoj Centralnyj Komitet nado bylo imet svoe bolshinstvo na sezde A dlya etogo nado bylo imet za soboj bolshinstvo delegacij na sezd ot gubernskih oblastnyh i kraevyh partijnyh organizacij Mezhdu tem eti delegacii ne stolko vybirayutsya skolko podbirayutsya rukovoditelyami mestnogo partijnogo apparata sekretarem gubkoma i ego blizhajshimi sotrudnikami Podobrat i rassadit svoih lyudej v sekretari i osnovnye rabotniki gubkomov i takim obrazom budet vashe bolshinstvo na sezde Vot etim podborom i zanimayutsya sistematicheski uzhe v techenie neskolkih let Stalin i Molotov Ne vsyudu eto prohodit gladko i prosto Naprimer slozhen i truden put CK Ukrainy u kotorogo neskolko gubkomov Prihoditsya kombinirovat smeshat peremeshat to sazhat na CK Ukrainy pervym sekretarem Kaganovicha chtob navel v apparate poryadok to peremeshat vydvigat i udalyat stroptivyh ukrainskih rabotnikov No v 1925 godu osnovnoe v etom rassazhivanii lyudej prodelano Zinovev uvidit eto togda kogda uzhe budet pozdno Boris Bazhanov U roki Drugoyi svitovoyi Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni v umovah nacistskoyi okupaciyi KP b U diyala v pidpilli pislya povernennya na teritoriyu Ukrayini Chervonoyi armiyi shvidko vidnovila svoyu strukturu Najyaskravishimi komunistichnimi diyachami ukrayinskogo pidpillya buli Sidir Kovpak v pivnichnih oblastyah Ukrayini ta predstavniki Molodoyi gvardiyi v pivdenno shidnih oblastyah Ukrayinski lideri radyanskogo komunistichnogo pidpillya povnistyu oriyentuvalisya na CK VKP b Vikonuvali vsi vkazivki Moskvi Pislyavoyenna vidbudova U berezni 1947 r na posadu pershogo sekretarya CK KP b U povernuli Lazarya Kaganovicha u grudni togo zh roku jogo zminiv Mikita Hrushov z grudnya 1949 r ukrayinskimi komunistami keruvav Leonid Melnikov Z prihodom do kerivnictva KPRS Mikiti Hrushova v SRSR i v Ukrayini pochalasya vidliga Narodzhenij na teritoriyi Rosijskoyi imperiyi u seli yake roztashovane sogodni v Rosiyi poruch z ukrayinskim kordonom Hrushov stav odnim z najvplivovishih proukrayinskih politikiv svitovogo masshtabu Jogo prizvishe maye ukrayinske korinnya slova hrush nemaye v rosijskij movi jogo druzhina ukrayinka galichanka rodom z mista Peremishl a bilsha chastina jogo trudovoyi diyalnosti pov yazana z Ukrayinoyu Politika kerivnictva Kompartiyi Ukrayini Oleksiya Kirichenka 1953 1957 rr Mikoli Pidgornogo 1957 1963 rr i Petra Shelesta 1963 1972 rr poslidovnistyu ne vidznachalisya Na chasi Shelesta pripadaye kilka kampaniyi po borotbi z disidentami yaki zvinuvachuvalisya v ukrayinskomu nacionalizmi samogo kerivnika KPU usunuli z posadi z majzhe analogichnoyu argumentaciyeyu Vreshti resht Pidgornij i Shelest zradili Hrushova pidtrimavshi zakulisnij perevorot Brezhnyeva v 1964 roci Zastij Z prihodom do kerma partiyi v 1972 roci Volodimira Sherbickogo u vidnosinah iz kerivnictvom KPRS vstanovilosya povne vzayemorozuminnya yake piznishe nazvali zastoyem Sherbickij vidigrav znachnu rol u prihodi do vladi v Moskvi Mihajla Gorbachova ale z nim u ochilnikiv KPU vidnosini ne sklalisya Perebudova U zhovtni 1989 r Gorbachov domigsya priznachennya na posadu pershogo sekretarya CK Kompartiyi Ukrayini Volodimira Ivashka U kvitni 1990 r Ivashka obrali golovoyu Verhovnoyi Radi Ukrayini Obidvi posadi vin obijmav nedovgo vlitku 1990 r pereyihav na robotu do Moskvi Kompartiyu ocholiv Stanislav Gurenko na posadi spikera parlamentu Ivashka zminiv drugij sekretar CK KPU Leonid Kravchuk Komunistichna partiya Ukrayini yak gromadske ob yednannya bula zareyestrovana Ministerstvom yusticiyi Ukrayinskoyi RSR 22 lipnya 1991 roku Yiyi diyalnist poshiryuvalas na teritoriyu Ukrayinskoyi RSR Zaborona diyalnosti Div takozh Serpnevij putch ta Akt progoloshennya nezalezhnosti Ukrayini Pislya provalu sprobi derzhavnogo perevorotu 19 21 serpnya 1991 roku Radyanskim Soyuzom prokotilasya hvilya stihijnogo zasudzhennya KPRS ta masovogo vihodu z yiyi lav Pragnuchi vidmezhuvatisya vid dij diskreditovanogo CK KPRS 22 serpnya politbyuro CK KPU zasudilo avantyurnu sprobu derzhavnogo perevorotu 23 serpnya golova Lvivskoyi oblasnoyi radi V yacheslav Chornovil vidav rozporyadzhennya pro pripinennya diyalnosti Komunistichnoyi partiyi na teritoriyi oblasti a yiyi primishennya buli opechatani Pitannya ocinki diyalnosti KPU u period putchu neodnorazovo porushuvalosya v hodi pozachergovogo zasidannya Verhovnoyi Radi Ukrayini 24 serpnya 1991 roku na yakomu bulo progolosheno nezalezhnist Ukrayini Pershim pro neobhidnist stvorennya komisiyi dlya z yasuvannya diyalnosti posadovih osib uprodovzh troh buremnih dniv zayaviv deputat Vasil Chervonij Na chislenni povidomlennya deputativ pro solidarnist zi zmovnikami bagatoh visokoposadovciv Ukrayini golova prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayini Leonid Kravchuk pidtrimav neobhidnist stvorennya specialnoyi komisiyi yaka b vivchila povedinku posadovih osib i sformulyuvala propoziciyi shodo neobhidnosti pokarannya u razi viyavlennya faktiv yihnogo spriyannya DKNS Na tomu zh zasidanni deputati zaboronili diyalnist oseredkiv politichnih partij u derzhavnih organah ustanovah na pidpriyemstvah u prokuraturi MVS ta KDB respubliki Odnak dlya stvorennya zaznachenoyi komisiyi ta dozvolu opechatati neobhidni primishennya i zapobigti vtrati dokazovih dokumentiv togo zh dnya golosiv ne vistachilo Vodnochas neodnorazovo lunali zakliki pro nepripustimist ogulnogo obvinuvachennya ta peresliduvannya usih bez vinyatku chleniv KPU 26 serpnya 1991 roku prezidiya Verhovnoyi Radi Ukrayini utvorila Timchasovu komisiyu prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayini dlya perevirki diyalnosti posadovih osib organiv vladi upravlin ob yednan i organizacij u zv yazku z derzhavnim perevorotom 19 21 serpnya 1991 roku Do yiyi skladu na choli z kolishnim prokurorom z Harkova Yuriyem Gajsinskim uvijshov 21 narodnij deputat zokrema Rayisa Bogatirova Yurij Kostenko Ivan Salij Larisa Skorik Viktor Shishkin Analogichni komisiyi mali utvoriti Verhovna Rada Krimskoyi ARSR ta miscevi radi narodnih deputativ yaki za spriyannya sluzhbovih osib ta pravoohoronnih organiv povinni buli opechatati sluzhbovi primishennya partijnih komitetiv KPU i vzyati yih pid ohoronu Togo zh dnya prezidiya Verhovnoyi Radi Ukrayini timchasovo pripinila diyalnist KPU do z yasuvannya usih obstavin pov yazanih z yiyi diyalnistyu pid chas derzhavnogo perevorotu Togo zh dnya vidbuvsya napivpidpilnij plenum CK KPU yakij zasudiv vchinenu grupoyu zakolotnikiv z chisla osib sho vhodili do skladu kerivnictva krayini i KPRS sprobu zdijsniti derzhavnij perevorot ta zayaviv pro nevmotivovanist i nekonstitucijnist postanovki pitannya pro pripinennya diyalnosti KPU j doruchiv na vipadok timchasovogo pripinennya diyalnosti KPU predstavlyati yiyi interesi grupi osib Pravovij status komisiyi Gajsinskogo ta mezhi yiyi kompetentnosti buli viznacheni lishe 29 serpnya koli prezidiya shvalila Polozhennya pro neyi vona stvoryuvalasya dlya oznajomlennya z diyalnistyu posadovih osib organiv derzhavnoyi vladi i upravlinnya pov yazanoyu zi sproboyu derzhavnogo perevorotu j mala oderzhati poyasnennya vidpovidnih gromadyan u pershu chergu visokoposadovciv shodo yih povedinki 19 21 serpnya 1991 roku Na svoyemu vechirnomu zasidanni 30 serpnya prezidiya Verhovnoyi Radi rozglyanula zvit komisiyi yakij zasvidchiv spriyannya okremih komunistiv zmovnikam z DKNS Perekonlivim dokazom solidarnosti kerivnih organiv KPU z putchistami stala shifrotelegrama za pidpisom pershogo sekretarya CK KPU Stanislava Gurenka drugogo sekretarya Grigoriya Harchenka i sekretariv Valentina Ostrozhinskogo ta Anatoliya Savchenka yaku voni 19 serpnya napravili pershim sekretaryam Krimskogo respublikanskogo komitetu obkomiv ta Kiyivskogo miskkomu KPU sho faktichno dublyuvala shifrogramu z Moskvi vid 18 serpnya pro neobhidnist pidtrimki DKNS chlenami partiyi U zv yazku z vvedennyam u krayini nadzvichajnogo stanu sekretariat CK KPU nazivav najvazhlivishim zavdannyam partijnih komitetiv spriyannya Derzhavnomu komitetu z nadzvichajnogo stanu v SRSR oriyentuvav na zabezpechennya poryadku i disciplini stabilnosti prisikannya ekstremistskih dij nedopushennya druku v ZMI materialiv sho mogli b destabilizuvati obstanovku Uzhivani kerivnictvom krayini zi stabilizaciyi obstanovki i vihodu z krizi zahodi vidpovidayut nastroyu perevazhnoyi bilshosti trudyashih i spivzvuchni principovij poziciyi Kompartiyi Ukrayini jshlosya u shifrotelegrami Popri te sho 20 serpnya vona bula vidklikana a 22 znishena yiyi zmist stav vidomim zavdyaki rishuchim diyam V yacheslava Chornovola u Lvovi Spirayuchis na visnovki komisiyi pro te sho kerivnictvo KPU svoyimi diyami pidtrimalo derzhavnij perevorot i tim samim spriyalo jogo zdijsnennyu na teritoriyi Ukrayini 30 serpnya 1991 roku prezidiya Verhovnoyi Radi Ukrayini uhvalila ukaz pro zaboronu diyalnosti Komunistichnoyi partiyi Ukrayini Majno vidpovidnih partijnih komitetiv mali vzyati na svij balans Verhovna Rada Krimskoyi ARSR ta miscevi radi narodnih deputativ todi yak majno Upravlinnya spravami CK KPRS ta CK KPU perehodilo na balans VR Ukrayini Pravovoyu pidstavoyu dlya zaboroni stala chastina druga statti 7 Konstituciyi Ukrayinskoyi RSR sho zaboronyala stvorennya i diyalnist partij nacilenih na zminu konstitucijnogo ladu nasilnickim shlyahom 22 grudnya 1991 roku VR Ukrayini prijnyala zakon Pro obernennya majna Kompartiyi Ukrayini ta KPRS na derzhavnu vlasnist Sproba vidnovlennya Dokladnishe Komunistichna partiya Ukrayini 1993 2022 14 travnya 1993 roku prezidiya VR Ukrayini svoyeyu postanovoyu pidtverdila chinnist ukaziv vid 26 i 30 serpnya 1991 roku odnochasno zaznachivshi sho gromadyani Ukrayini yaki podilyayut komunistichni ideyi mozhut utvoryuvati partijni organizaciyi vidpovidno do diyuchogo zakonodavstva Ukrayini Ce rishennya vidkrivalo legitimne pole dlya diyalnosti komunistichnih organizacij v Ukrayini 19 chervnya 1993 roku v Donecku prohodiv 2 j etap Vseukrayinskoyi konferenciyi komunistiv yakij progolosiv vidnovlennya diyalnosti KPU shlyahom reyestraciyi novoyi odnojmennoyi partiyi Odnak Ministerstvo yusticiyi Ukrayini vidmovilo u reyestraciyi novij KPU oskilki nova partiya spochatku pozicionuvala sebe yak pravonastupnicya tiyeyi Komunistichnoyi partiyi Ukrayini sho vhodila do skladu KPRS Pislya togo kerivnictvo partiyi vneslo vidpovidni zmini do svogo statutu i 5 zhovtnya 1993 roku Ministerstvo yusticiyi zareyestruvalo novu Komunistichnu partiyu Ukrayini Partiya u podalshomu brala aktivnu uchast v politichnomu zhitti krayini i zokrema domoglas rozglyadu konstitucijnosti ukaziv Pro timchasove pripinennya diyalnosti Kompartiyi Ukrayini i Pro zaboronu diyalnosti Kompartiyi Ukrayini Konstitucijnim sudom Ukrayini yakij u svoyemu rishenni 27 grudnya 2001 roku konstatuvav sho prijmayuchi yih prezidiya VR Ukrayini perevishila mezhi svoyih povnovazhen shodo Kompartiyi Ukrayini zareyestrovanoyi 22 lipnya 1991 roku ta skasuvav obidva ukazi U travni 2002 roku vidbuvsya ob yednavchij pozachergovij z yizd oboh komunistichnih partij Ukrayini tiyeyi sho bula zareyestrovana 22 lipnya 1991 roku i tiyeyi sho bula zareyestrovana 5 zhovtnya 1993 roku Pid chas z yizdu kerivnictvo KPU zayavilo sho partiya ye povnovazhnoyu pravonastupniceyu KP b U KPU utvorenoyi 12 lipnya 1918 roku Diyalnist novoyi KPU bula zaboronena 23 lipnya 2015 roku nakazom Ministerstva yusticiyi Ukrayini Pro zatverdzhennya Pravovogo visnovku Komisiyi z pitan dotrimannya Zakonu Ukrayini Pro zasudzhennya komunistichnogo i nacional socialistichnogo nacistskogo totalitarnih rezhimiv v Ukrayini ta zaboronu propagandi yih simvoliki ale ce rishennya bulo oskarzheno u sudovomu poryadku i cherez trivali sudovi superechki dovgij chas ne bulo dovedene do kincya Ostatochna zaborona vidbulasya zgidno rishennya apelyacijnogo sudu lishe 5 lipnya 2022 roku Spisok z yizdiv i konferencij na pravah z yizdu I z yizd KP b U Moskva 5 12 lipnya 1918 r II z yizd KP b U Moskva 17 22 zhovtnya 1918 r III z yizd KP b U Harkiv 1 6 bereznya 1919 r IV konferenciya KP b U Harkiv 17 23 bereznya 1920 r V konferenciya KP b U Harkiv 17 22 listopada 1920 r VI Vseukrayinska konferenciya KP b U Harkiv 9 14 grudnya 1921 r VII Vseukrayinska konferenciya KP b U Harkiv 6 10 kvitnya 1923 r VIII Vseukrayinska konferenciya KP b U Harkiv 12 16 travnya 1924 r IX z yizd KP b U Harkiv 6 12 grudnya 1925 r X z yizd KP b U Harkiv 20 29 listopada 1927 r XI z yizd KP b U Harkiv 5 15 chervnya 1930 r XII z yizd KP b U Harkiv 18 23 sichnya 1934 r XIII z yizd KP b U Kiyiv 27 travnya 3 chervnya 1937 r XIV z yizd KP b U Kiyiv 13 18 chervnya 1938 r XV z yizd KP b U Kiyiv 13 17 travnya 1940 r XVI z yizd KP b U Kiyiv 25 28 sichnya 1949 r XVII z yizd KP b U Kiyiv 23 27 veresnya 1952 r XVIII z yizd KPU Kiyiv 23 26 bereznya 1954 r XIX z yizd KPU Kiyiv 17 21 sichnya 1956 r XX pozachergovij z yizd KPU Kiyiv 16 17 sichnya 1959 r XXI z yizd KPU Kiyiv 16 19 lyutogo 1960 r XXII z yizd KPU Kiyiv 27 30 veresnya 1961 r XXIII z yizd KPU Kiyiv 15 18 bereznya 1966 r XXIV z yizd KPU Kiyiv 17 20 bereznya 1971 r XXV z yizd KPU Kiyiv 10 13 lyutogo 1976 r XXVI z yizd KPU Kiyiv 10 12 lyutogo 1981 r XXVII z yizd KPU Kiyiv 6 8 lyutogo 1986 r XXVIII z yizd KPU Kiyiv 19 23 chervnya 1990 r pershij etap 13 14 grudnya 1990 r drugij etap Div takozhKomintern Spisok pershih sekretariv Centralnogo Komitetu Komunistichnoyi partiyi Ukrayini LKSM Ukrayini Komunistichna partiya Ukrayini 1993 2022 Ukrayinska komunistichna partiya Ukrayinska komunistichna partiya borotbistiv Ukrayinska partiya socialistiv revolyucioneriv Frakciya federalistivPrimitkiPirig R Ya Komunistichna partiya Ukrayini Radyanskoyi dobi Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom 528 s il ISBN 978 966 00 0692 8 Yak i chomu bulo stvoreno Komunistichnu partiyu bilshovikiv Ukrayini Istorichna pravda 3 LISTOPADA 2022 Procitovano 7 grudnya 2022 Krupina Viktor 29 serpnya 2018 Cej den v istoriyi 30 serpnya 1991 Persha zaborona Komunistichnoyi partiyi Ukrayini Cej den v istoriyi angl Procitovano 7 grudnya 2022 Golovko V V Komunistichna partiya Ukrayini dobi nezalezhnosti Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom 528 s il ISBN 978 966 00 0692 8 Sud zaboroniv Kompartiyu Ukrayini poyasnyuyemo chomu vona dosi isnuye Zerkalo nedeli Dzerkalo tizhnya Mirror Weekly 5 lipnya 2022 Procitovano 7 grudnya 2022 Taganrog vhodiv do Zaporizhzhya i piznishe do Oblasti Vijska Donskogo a na chas z yizdu buv u mezhah Donskoyi Radyanskoyi Respubliki u skladi RRFSR I z yizd KP b prohodiv u Moskvi 5 12 lipnya 1918 r Za propoziciyeyu Emmanuyila Kviringa Malaya Sovetskaya Enciklopediya Tom chetvertyj Kovalskaya massiv M Akcionernoe obshestvo Sovetskaya enciklopediya 1929 S 278 Vargatyuk P L Na shlyahu do I z yizdu KP b U P L Vargatyuk I L Goshulyak I F Kuras Pro minule zaradi majbutnogo uporyad Yu I Shapoval redkol I F Kuras ta in K Vid vo pri Kiyiv un ti 1989 S 29 RKP b SEZD 12 j Moskva 1923 Stenograficheskij otchet M Politizdat 1968 S 612 In t marksizma leninizma pri CK KPSS Protokoly i stenogr otchety seadov i konferencij Kommunistich partii Sovetskogo Soyuza Dvenadcatyj sezd RKP b Aprel 1923 g Z rishen I z yizdu Komunistichnoyi partiyi bilshovikiv Ukrayini 5 12 lipnya 1918 r U kn Nacionalni procesi v Ukrayini Istoriya i suchasnist Dokumenti i materiali U 2 h ch K Visha shkola 1997 Ch 1 Cit po nedostupne posilannya Gubskij C Stvorennya ta diyalnist derzhavnogo centru UNR v ekzili nedostupne posilannya z lipnya 2019 Malaya Sovetskaya Enciklopediya Tom chetvertyj Kovalskaya Massiv M Akcionernoe ob vo Sovetskaya Enciklopediya 1929 Stb 280 Bazhanov Boris Vospominaniya byvshego sekretarya Stalina 11 Listopada 2011 u Wayback Machine Sankt Peterburg Vsemirnoe slovo 1992 ros Svidoctvo pro reyestraciyu statutu gromadskogo ob yednannya N 107 vid 22 lipnya 1991 roku Arhiv originalu za 21 Sichnya 2022 Procitovano 3 Kvitnya 2021 Arhiv originalu za 19 Listopada 2018 Procitovano 3 Kvitnya 2021 Sajt Derzhavnoyi reyestracijnoyi sluzhbi Ukrayini Arhiv originalu za 6 lipnya 2013 Procitovano 30 sichnya 2016 Arhiv originalu za 7 Lyutogo 2016 Procitovano 30 Sichnya 2016 Sud zaboroniv Komunistichnu partiyu Ukrayini RBK Ukraina ros 5 lipnya 2022 Procitovano 7 grudnya 2022 KPU zaboronili she raz Istorichna pravda 7 lipnya 2022 Procitovano 7 grudnya 2022 LiteraturaMajstrenko I Istoriya komunistichnoyi partiyi Ukrayini B m Nyu Jork 1979 28 Sichnya 2012 u Wayback Machine Kalinichenko V V Ribalka I K Istoriya Ukrayini Chastina III 1917 2003 rr Harkiv HNU 2004 Chetverta konferenciya Komunistichnoyi partiyi bilshovikiv Ukrayini 17 23 bereznya 1920 r Stenograma K 2003 PosilannyaPirig R Ya Komunistichna partiya Ukrayini Radyanskoyi dobi Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom 528 s il ISBN 978 966 00 0692 8 Cej den v istoriyi 5 lipnya 1918 Stvorennya Komunistichnoyi partiyi bilshovikiv Ukrayini Cej den v istoriyi angl 4 lipnya 2018 Procitovano 11 lipnya 2023