Федералістів група, Фракція федералістів — опозиція в КП(б)У, яка стояла на позиціях комуністичного «самостійництва». Заснована в червні 1919 в Києві частиною більшовиків (здебільшого вихідців з Української соціал-демократичної робітничої партії), прихильників відродження української державності, невдоволених шовіністично-централізаторською практикою РКП(б)—КП(б)У в Україні. Виникла під впливом виступів В.Шахрая та С.Мазлаха, почала діяльність із приватних нарад, до 1920 не оформлювалася організаційно. Фундатори: П.Слинько, Є.Касьяненко, П. І. Попов, Г.Лапчинський. У листопаді 1919 П.Попов звернувся до ЦК РКП(б) із меморандумом, де сформулював осн. програмні засади Ф.г. Українська політика РКП(б) визначалася як «колоніальна», необхідність принципово нової комуністичної стратегії обґрунтовувалася специфікою національно-історичних умов, соціального та економічного становища України. Федералісти наполягали на: 1) повній суверенності Української радянської республіки та її уряду з підпорядкуванням йому армії та господарського управління;
2) створенні самостійної компартії більшовиків в Україні через об'єднання останніх із боротьбистами та іншими українськими політичними течіями, політичний центр якої мав зноситися з РКП(б) через Інтернаціонал Комуністичний. Союз радянських республік Ф.г. бачила як федерацію на засадах рівності всіх радянських республік. Звернення Ф.г. були формально розглянуті ЦК РКП(б) та його керівництвом і використані в їхній риториці з українського питання, але відкинуті по суті. Керівництво КП(б)У негативно відреагувало на виступи Ф.г. На партійній нараді в Гомелі (нині місто в Білорусі; листопад 1919) доповідь Г.Лапчинського «Про радянське будівництво» і його тези з партійного будівництва зусиллями провідників КП(б)У (В.Затонського, С.Косіора, Д.Мануїльського, Р.Фарбмана, Ю.Коцюбинського) були відкинуті. 1920 боротьба Ф.г. за свою платформу тривала, але 4-та конференція КП(б)У (березень 1920) визнала їхні погляди некомуністичними, хоч і залишила в партії. Під час 4-го Всеукраїнського з'їзду Рад (травень 1920) Ф.г. утворила оргбюро у складі Г.Лапчинського, Є.Касьяненка, М.Криворотченка, Ерського, Я.Ландера й випустила нову відозву. Незабаром за вказівкою політбюро ЦК КП(б)У частину членів Ф.г. було заарештовано ВУЧК, виключено з партії. У їхній справі було створено спеціальну партійно-чекістську комісію на чолі з Ф.Дзержинським та С.Косіором. Жорсткий політичний, адміністративний та моральний тиск спричинив ідейний та організаційний розклад і зникнення Ф.г. влітку 1920.
Джерела та література
- Юренко О. П. Федералістів група [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 273. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Federalistiv grupa Frakciya federalistiv opoziciya v KP b U yaka stoyala na poziciyah komunistichnogo samostijnictva Zasnovana v chervni 1919 v Kiyevi chastinoyu bilshovikiv zdebilshogo vihidciv z Ukrayinskoyi social demokratichnoyi robitnichoyi partiyi prihilnikiv vidrodzhennya ukrayinskoyi derzhavnosti nevdovolenih shovinistichno centralizatorskoyu praktikoyu RKP b KP b U v Ukrayini Vinikla pid vplivom vistupiv V Shahraya ta S Mazlaha pochala diyalnist iz privatnih narad do 1920 ne oformlyuvalasya organizacijno Fundatori P Slinko Ye Kasyanenko P I Popov G Lapchinskij U listopadi 1919 P Popov zvernuvsya do CK RKP b iz memorandumom de sformulyuvav osn programni zasadi F g Ukrayinska politika RKP b viznachalasya yak kolonialna neobhidnist principovo novoyi komunistichnoyi strategiyi obgruntovuvalasya specifikoyu nacionalno istorichnih umov socialnogo ta ekonomichnogo stanovisha Ukrayini Federalisti napolyagali na 1 povnij suverennosti Ukrayinskoyi radyanskoyi respubliki ta yiyi uryadu z pidporyadkuvannyam jomu armiyi ta gospodarskogo upravlinnya 2 stvorenni samostijnoyi kompartiyi bilshovikiv v Ukrayini cherez ob yednannya ostannih iz borotbistami ta inshimi ukrayinskimi politichnimi techiyami politichnij centr yakoyi mav znositisya z RKP b cherez Internacional Komunistichnij Soyuz radyanskih respublik F g bachila yak federaciyu na zasadah rivnosti vsih radyanskih respublik Zvernennya F g buli formalno rozglyanuti CK RKP b ta jogo kerivnictvom i vikoristani v yihnij ritorici z ukrayinskogo pitannya ale vidkinuti po suti Kerivnictvo KP b U negativno vidreaguvalo na vistupi F g Na partijnij naradi v Gomeli nini misto v Bilorusi listopad 1919 dopovid G Lapchinskogo Pro radyanske budivnictvo i jogo tezi z partijnogo budivnictva zusillyami providnikiv KP b U V Zatonskogo S Kosiora D Manuyilskogo R Farbmana Yu Kocyubinskogo buli vidkinuti 1920 borotba F g za svoyu platformu trivala ale 4 ta konferenciya KP b U berezen 1920 viznala yihni poglyadi nekomunistichnimi hoch i zalishila v partiyi Pid chas 4 go Vseukrayinskogo z yizdu Rad traven 1920 F g utvorila orgbyuro u skladi G Lapchinskogo Ye Kasyanenka M Krivorotchenka Erskogo Ya Landera j vipustila novu vidozvu Nezabarom za vkazivkoyu politbyuro CK KP b U chastinu chleniv F g bulo zaareshtovano VUChK viklyucheno z partiyi U yihnij spravi bulo stvoreno specialnu partijno chekistsku komisiyu na choli z F Dzerzhinskim ta S Kosiorom Zhorstkij politichnij administrativnij ta moralnij tisk sprichiniv idejnij ta organizacijnij rozklad i zniknennya F g vlitku 1920 Dzherela ta literaturaYurenko O P Federalistiv grupa 13 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 273 ISBN 978 966 00 1359 9