Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мойсей Мусі й Льво вич Рухимо вич жовтень 1889 1889 Кагальник розстріляний 29 липня 1938 Москва єврейський радянський па

Рухимович Мойсей Львович

Рухимович Мойсей Львович

Мойсей (Мусі́й) Льво́вич Рухимо́вич (жовтень 1889(1889), Кагальник — розстріляний 29 липня 1938, Москва) — єврейський радянський партійний та державний діяч. Член ЦК КП(б)У в грудні 1921 — листопаді 1927 року. Член Політичного бюро ЦК КП(б)У з 17 травня 1924 по 16 жовтня 1926 року. Член ЦК ВКП(б) у травні 1924 — січні 1938 року. Член Організаційного бюро ЦК ВКП(б) з 17 лютого 1927 по 26 червня 1930 року. Член ЦВК СРСР 1—7-го скликань.

Рухимович Мойсей Львович
івр. רוכימאָוויטש משה‎
image
Народився жовтень 1889
Кагальник, Ростовський округ, Область Війська Донського, Російська імперія
Помер 29 липня 1938(1938-07-29) (48 років)
Москва, СРСР
Країна image СРСР
Діяльність державний діяч
Знання мов російська
Членство ЦК КПРС і Центральний виконавчий комітет СРСР
Посада Нарком оборонної промисловості СРСР
1936–1937
Нарком шляхів сполучення СРСР
1930–1931
Заступник голови Вищої Рада Народного Господарства СРСР
1926–1930
Голова Вищої ради народного господарства УРСР
1925–1926
Нарком військових справ ДКР
1918
Партія КПРС
Автограф image
Нагороди
image image

Життєпис

Народився в селі Кагальник Ростовського округу Області війська Донського (тепер — Азовського району Ростовської області) в родині слюсаря. Закінчив двокласну школу в селі Кагальнику, навчався в реальному училищі міста Ростова-на-Дону. З 1903 по 1906 рік працював репетитором у Ростові-на-Дону.

У 1904 році приєднався до соціал-демократичного руху, з 1905 по 1907 рік був членом єврейської робітничої організації «Бунду».

У 1906—1908 роках — в еміграції. Працював на заводі в Палестині, проживав у Туреччині, Єгипті, Греції та Болгарії. У 1908 році повернувся до Російської імперії. З 1908 по 1910 рік — репетитор у Ростові-на-Дону.

У 1910—1911 роках служив у російській армії добровольцем Дагестанського полку в місті Грозному.

Закінчив екстерном сім класів Грозненського реального училища в 1911 році. З 1911 по 1913 рік навчався в Харківському технологічному інституті, навчання не закінчив. У 1913—1914 роках працював репетитором у місті Новоросійську.

Член РСДРП(б) з липня 1913 року.

З 1914 по березень 1917 року служив у російській армії.

У квітні — грудні 1917 року — член Харківського комітету РСДРП(б). Від серпня 1917 року — член військової ради та голова військової секції при Харківській раді робітничих та солдатських депутатів, яка 23 жовтня 1917 року перебрала на себе всю повноту влади. Був керівником військового гарнізону Харкова.

З 6 грудня 1917 року разом з Руднєвим, Моргуновим і Тиняковим співголова штабу Червоної гвардії і Харківського військово-революційного комітету. З 23 грудня 1917 року — член Харківського губернського революційного комітету. З грудня 1917 по березень 1918 року — начальник червоногвардійського загону на Калединському фронті в Донбасі.

На IV-му обласному з'їзді Рад робітничих депутатів Донецького й Криворізького басейнів, з 27 грудня по 30 грудня 1917 року (за новим стилем — з 9 січня по 12 січня 1918 року) в Харкові, увійшов до складу Ради народних комісарів новоствореної Донецько-Криворізької Радянської Республіки як . 8 березня 1918 року його обрано головою «надзвичайного штабу з організації оборони та революційної війни» в складі Коляденка, Сапельникова, Петриківського й Руднева з підпорядкуванням всіх збройних частин Червоної гвардії та армії.

Після відходу з України під натиском німецько-австрійських військ, Мойсей Рухимович з березня по листопад 1918 року служив військовим комісаром 5-ї армії РСЧА на Царицинському (Південному) фронті в Харкові та Царицині. У листопаді — грудні 1918 року — начальник (військовий комісар) Центрального управління постачання Робітничо-селянської Червоної армії в Москві.

image
Керівні діячі КП(б)У під час українсько-більшовицької війни. Зліва направо: Олександр Хмельницький, Мойсей Рухимович, Мойсей Грановський, Володимир Юдовський, Климент Ворошилов, Володимир Мещеряков, Микола Подвойський, Анжеліка Балабанова, Християн Раковський, Микола Скрипник, Володимир Затонський.

З грудня 1918 по січень 1919 року — комісар Центрального управління з формування Червоної армії Української Радянської Народної Республіки (УНР), народний комісар з військових справ (УНР). У січні — травні 1919 рокуроку — член Ради народних комісарів УНР, завідувач гірничопромислового відділу Радянської України.

З 11 серпня по 24 жовтня 1919 року — військовий комісар 41-ї стрілецької дивізії 14 армії. З жовтня 1919 року — начальник постачання 14-ї армії Південного фронту. З 8 грудня 1919 по 21 листопада 1920 року — член Революційної військової ради 14-ї армії РСЧА, відповідальний за забезпечення військ.

6 грудня 1919 року за рішенням РВР Південного фронту Рухимович на визволених від денікінських військ теренах входить до складу заново створенного Харківського революційного комітету. У 1919—1920 роках — член Революційної військової ради Української РСР.

У грудні 1920 — вересні 1923 року — голова виконавчого комітету Донецької губернської ради та голова виконавчого комітету Бахмутської повітової ради. Одночасно з грудня 1920 по жовтень 1921 року — керуючий тресту «Донвугілля». Учасник придушення Кронштадтського повстання у березні 1921 року.

У 1923 — серпні 1926 року — керівник Державного тресту з виробництва і продажі кам'яного вугілля і антрациту (що об'єднував усі шахти Донецького басейну) в місті Харкові.

З 1925 по 1926 рік (за сумісництвом) — голова Вищої ради народного господарства Української СРР.

З 21 вересня 1926 по 1930 рік — заступник голови Вищої Ради Народного Господарства (ВРНГ) СРСР. 23 вересня 1927 року постановою Ради народних комісарів СРСР введений до Президії ВРНГ. На VIII з'їзді професійних союзів Московської області виступив з доповіддю про перспективи розвитку промисловості СРСР.

З 11 червня 1930 по 2 жовтня 1931 року — народний комісар шляхів сполучення СРСР.

З жовтня 1931 по червень 1934 року — керуючий кам'яновугільного, хімічного і металургійного державного тресту «Кузбасвугілля» в місті Новосибірську.

У червні 1934 — грудні 1936 року — заступник народного комісара важкої промисловості СРСР з палива. Одночасно у лютому 1935 — грудні 1936 року — начальник Головного управління вугільної промисловості «Головвугілля» Народного комісаріату важкої промисловості СРСР.

8 грудня 1936 — 15 жовтня 1937 року — народний комісар оборонної промисловості СРСР.

18 жовтня 1937 року заарештований органами НКВС. Засуджений до страти 28 липня 1938 року. Розстріляний наступного дня. Похований на розстрільному полігоні «Комунарка» біля Москви

Посмертно реабілітований 14 березня 1956 року.

Нагороди

Примітки

  1. «Вестник Украинской Народной-Республики», № 38, 8 березня 1918, Полтава.
  2. Запис розмови по прямому проводу члена РВР Південного фронту Сталіна з членом РВР 14-ї армії Орджонікідзе про бої під Орлом 25 жовтня 1919 р.
  3. РДВА/ЦГАСА ф. 100, оп. 9, сп. 34, арк. 26-27. Копія.
  4. РДВА/ЦГАСА ф. 100, оп. 1, сп. 6, арк. 169. Оригінал.
  5. Итоги и ближайшие перспективы работы промышленности СССР // Москва: «Труд и книга», — 1927.
  6. . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 22 червня 2015.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

Бібліографія друкованих праць М. Л. Рухимовича

  • Рухимович М. Л. Несокрушима мощь СССР // Правда. — 1937. — 23 февраля.
  • Рухимович М. Л. За социалистическую реконструкцию транспорта. Доклад на V пленуме ВЦСПС 25 января 1931 г. — М. : Московский рабочий, 1931. — С. 2-34.
  • Рухимович М. Л. Пятилетний план и подготовка кадров. Доклад на VIII съезде ВЛКСМ. — М.: Молодая гвардия, 1928. — С. 7-12.

Бібліографія друкованих праць про М. Л. Рухимовича

  • Прокова Л. И. Его ценил Ленин / Л. И. Прокова // «Мы даем клятву…»: Сборник. Х.: Прапор, 1989. — С. 189—197.
  • Гавриленко А. А. М. Л. Рухимович: неизвестные страницы биографии / А. А. Гавриленко // Вестник Харьковского университета: проблемы политической истории Украины. — Харьков: Основа, 1993. — № 375. — С. 72-79.
  • Гавриленко О. А., Логвиненко І. А. Більшовицький переворот у Харкові: як це було // Наукові записки кафедри українознавства Харківського ун-ту. Вип. 1. — Харків, 1994. — С. 41-48.
  • Озерський Ю. А., Гавриленко О. А. Військовий комісар Донецько-Криворізької республіки // Деякі питання історії української держави. — Харків: Харківськ. політехн. ін-т, 1993. — С. 78-87.
  • Гавриленко А. А. М. Л. Рухимович: украинофил или украинофоб? / А. А. Гавриленко // Сборник научных работ аспирантов Харьковск. гос. ун-та (Гуманитарные науки). — Харьков, 1992. — С. 136—140.
  • Гавриленко О. А. М. Л. Рухимович: особистість, політик, господарський діяч. Дис… канд. іст. наук. 07.00.01 — Історія громадських рухів і політичних партій. — Дніпропетровськ, 1994.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mojsej Musi j Lvo vich Ruhimo vich zhovten 1889 1889 Kagalnik rozstrilyanij 29 lipnya 1938 Moskva yevrejskij radyanskij partijnij ta derzhavnij diyach Chlen CK KP b U v grudni 1921 listopadi 1927 roku Chlen Politichnogo byuro CK KP b U z 17 travnya 1924 po 16 zhovtnya 1926 roku Chlen CK VKP b u travni 1924 sichni 1938 roku Chlen Organizacijnogo byuro CK VKP b z 17 lyutogo 1927 po 26 chervnya 1930 roku Chlen CVK SRSR 1 7 go sklikan Ruhimovich Mojsej Lvovichivr רוכימא וויטש משה Narodivsya zhovten 1889 Kagalnik Rostovskij okrug Oblast Vijska Donskogo Rosijska imperiyaPomer 29 lipnya 1938 1938 07 29 48 rokiv Moskva SRSRKrayina SRSRDiyalnist derzhavnij diyachZnannya mov rosijskaChlenstvo CK KPRS i Centralnij vikonavchij komitet SRSRPosada Narkom oboronnoyi promislovosti SRSR 1936 1937 Narkom shlyahiv spoluchennya SRSR 1930 1931 Zastupnik golovi Vishoyi Rada Narodnogo Gospodarstva SRSR 1926 1930 Golova Vishoyi radi narodnogo gospodarstva URSR 1925 1926 Narkom vijskovih sprav DKR 1918Partiya KPRSAvtografNagorodi Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v seli Kagalnik Rostovskogo okrugu Oblasti vijska Donskogo teper Azovskogo rajonu Rostovskoyi oblasti v rodini slyusarya Zakinchiv dvoklasnu shkolu v seli Kagalniku navchavsya v realnomu uchilishi mista Rostova na Donu Z 1903 po 1906 rik pracyuvav repetitorom u Rostovi na Donu U 1904 roci priyednavsya do social demokratichnogo ruhu z 1905 po 1907 rik buv chlenom yevrejskoyi robitnichoyi organizaciyi Bundu U 1906 1908 rokah v emigraciyi Pracyuvav na zavodi v Palestini prozhivav u Turechchini Yegipti Greciyi ta Bolgariyi U 1908 roci povernuvsya do Rosijskoyi imperiyi Z 1908 po 1910 rik repetitor u Rostovi na Donu U 1910 1911 rokah sluzhiv u rosijskij armiyi dobrovolcem Dagestanskogo polku v misti Groznomu Zakinchiv eksternom sim klasiv Groznenskogo realnogo uchilisha v 1911 roci Z 1911 po 1913 rik navchavsya v Harkivskomu tehnologichnomu instituti navchannya ne zakinchiv U 1913 1914 rokah pracyuvav repetitorom u misti Novorosijsku Chlen RSDRP b z lipnya 1913 roku Z 1914 po berezen 1917 roku sluzhiv u rosijskij armiyi U kvitni grudni 1917 roku chlen Harkivskogo komitetu RSDRP b Vid serpnya 1917 roku chlen vijskovoyi radi ta golova vijskovoyi sekciyi pri Harkivskij radi robitnichih ta soldatskih deputativ yaka 23 zhovtnya 1917 roku perebrala na sebe vsyu povnotu vladi Buv kerivnikom vijskovogo garnizonu Harkova Z 6 grudnya 1917 roku razom z Rudnyevim Morgunovim i Tinyakovim spivgolova shtabu Chervonoyi gvardiyi i Harkivskogo vijskovo revolyucijnogo komitetu Z 23 grudnya 1917 roku chlen Harkivskogo gubernskogo revolyucijnogo komitetu Z grudnya 1917 po berezen 1918 roku nachalnik chervonogvardijskogo zagonu na Kaledinskomu fronti v Donbasi Na IV mu oblasnomu z yizdi Rad robitnichih deputativ Doneckogo j Krivorizkogo basejniv z 27 grudnya po 30 grudnya 1917 roku za novim stilem z 9 sichnya po 12 sichnya 1918 roku v Harkovi uvijshov do skladu Radi narodnih komisariv novostvorenoyi Donecko Krivorizkoyi Radyanskoyi Respubliki yak 8 bereznya 1918 roku jogo obrano golovoyu nadzvichajnogo shtabu z organizaciyi oboroni ta revolyucijnoyi vijni v skladi Kolyadenka Sapelnikova Petrikivskogo j Rudneva z pidporyadkuvannyam vsih zbrojnih chastin Chervonoyi gvardiyi ta armiyi Pislya vidhodu z Ukrayini pid natiskom nimecko avstrijskih vijsk Mojsej Ruhimovich z bereznya po listopad 1918 roku sluzhiv vijskovim komisarom 5 yi armiyi RSChA na Caricinskomu Pivdennomu fronti v Harkovi ta Caricini U listopadi grudni 1918 roku nachalnik vijskovij komisar Centralnogo upravlinnya postachannya Robitnicho selyanskoyi Chervonoyi armiyi v Moskvi Kerivni diyachi KP b U pid chas ukrayinsko bilshovickoyi vijni Zliva napravo Oleksandr Hmelnickij Mojsej Ruhimovich Mojsej Granovskij Volodimir Yudovskij Kliment Voroshilov Volodimir Mesheryakov Mikola Podvojskij Anzhelika Balabanova Hristiyan Rakovskij Mikola Skripnik Volodimir Zatonskij Z grudnya 1918 po sichen 1919 roku komisar Centralnogo upravlinnya z formuvannya Chervonoyi armiyi Ukrayinskoyi Radyanskoyi Narodnoyi Respubliki UNR narodnij komisar z vijskovih sprav UNR U sichni travni 1919 rokuroku chlen Radi narodnih komisariv UNR zaviduvach girnichopromislovogo viddilu Radyanskoyi Ukrayini Z 11 serpnya po 24 zhovtnya 1919 roku vijskovij komisar 41 yi strileckoyi diviziyi 14 armiyi Z zhovtnya 1919 roku nachalnik postachannya 14 yi armiyi Pivdennogo frontu Z 8 grudnya 1919 po 21 listopada 1920 roku chlen Revolyucijnoyi vijskovoyi radi 14 yi armiyi RSChA vidpovidalnij za zabezpechennya vijsk 6 grudnya 1919 roku za rishennyam RVR Pivdennogo frontu Ruhimovich na vizvolenih vid denikinskih vijsk terenah vhodit do skladu zanovo stvorennogo Harkivskogo revolyucijnogo komitetu U 1919 1920 rokah chlen Revolyucijnoyi vijskovoyi radi Ukrayinskoyi RSR U grudni 1920 veresni 1923 roku golova vikonavchogo komitetu Doneckoyi gubernskoyi radi ta golova vikonavchogo komitetu Bahmutskoyi povitovoyi radi Odnochasno z grudnya 1920 po zhovten 1921 roku keruyuchij trestu Donvugillya Uchasnik pridushennya Kronshtadtskogo povstannya u berezni 1921 roku U 1923 serpni 1926 roku kerivnik Derzhavnogo trestu z virobnictva i prodazhi kam yanogo vugillya i antracitu sho ob yednuvav usi shahti Doneckogo basejnu v misti Harkovi Z 1925 po 1926 rik za sumisnictvom golova Vishoyi radi narodnogo gospodarstva Ukrayinskoyi SRR Z 21 veresnya 1926 po 1930 rik zastupnik golovi Vishoyi Radi Narodnogo Gospodarstva VRNG SRSR 23 veresnya 1927 roku postanovoyu Radi narodnih komisariv SRSR vvedenij do Prezidiyi VRNG Na VIII z yizdi profesijnih soyuziv Moskovskoyi oblasti vistupiv z dopoviddyu pro perspektivi rozvitku promislovosti SRSR Z 11 chervnya 1930 po 2 zhovtnya 1931 roku narodnij komisar shlyahiv spoluchennya SRSR Z zhovtnya 1931 po cherven 1934 roku keruyuchij kam yanovugilnogo himichnogo i metalurgijnogo derzhavnogo trestu Kuzbasvugillya v misti Novosibirsku U chervni 1934 grudni 1936 roku zastupnik narodnogo komisara vazhkoyi promislovosti SRSR z paliva Odnochasno u lyutomu 1935 grudni 1936 roku nachalnik Golovnogo upravlinnya vugilnoyi promislovosti Golovvugillya Narodnogo komisariatu vazhkoyi promislovosti SRSR 8 grudnya 1936 15 zhovtnya 1937 roku narodnij komisar oboronnoyi promislovosti SRSR 18 zhovtnya 1937 roku zaareshtovanij organami NKVS Zasudzhenij do strati 28 lipnya 1938 roku Rozstrilyanij nastupnogo dnya Pohovanij na rozstrilnomu poligoni Komunarka bilya Moskvi Posmertno reabilitovanij 14 bereznya 1956 roku Nagorodiorden Lenina 7 07 1935 orden Chervonogo Prapora 20 02 1928 Primitki Vestnik Ukrainskoj Narodnoj Respubliki 38 8 bereznya 1918 Poltava Zapis rozmovi po pryamomu provodu chlena RVR Pivdennogo frontu Stalina z chlenom RVR 14 yi armiyi Ordzhonikidze pro boyi pid Orlom 25 zhovtnya 1919 r RDVA CGASA f 100 op 9 sp 34 ark 26 27 Kopiya RDVA CGASA f 100 op 1 sp 6 ark 169 Original Itogi i blizhajshie perspektivy raboty promyshlennosti SSSR Moskva Trud i kniga 1927 Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 22 chervnya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Bibliografiya drukovanih prac M L RuhimovichaRuhimovich M L Nesokrushima mosh SSSR Pravda 1937 23 fevralya Ruhimovich M L Za socialisticheskuyu rekonstrukciyu transporta Doklad na V plenume VCSPS 25 yanvarya 1931 g M Moskovskij rabochij 1931 S 2 34 Ruhimovich M L Pyatiletnij plan i podgotovka kadrov Doklad na VIII sezde VLKSM M Molodaya gvardiya 1928 S 7 12 Bibliografiya drukovanih prac pro M L RuhimovichaProkova L I Ego cenil Lenin L I Prokova My daem klyatvu Sbornik H Prapor 1989 S 189 197 Gavrilenko A A M L Ruhimovich neizvestnye stranicy biografii A A Gavrilenko Vestnik Harkovskogo universiteta problemy politicheskoj istorii Ukrainy Harkov Osnova 1993 375 S 72 79 Gavrilenko O A Logvinenko I A Bilshovickij perevorot u Harkovi yak ce bulo Naukovi zapiski kafedri ukrayinoznavstva Harkivskogo un tu Vip 1 Harkiv 1994 S 41 48 Ozerskij Yu A Gavrilenko O A Vijskovij komisar Donecko Krivorizkoyi respubliki Deyaki pitannya istoriyi ukrayinskoyi derzhavi Harkiv Harkivsk politehn in t 1993 S 78 87 Gavrilenko A A M L Ruhimovich ukrainofil ili ukrainofob A A Gavrilenko Sbornik nauchnyh rabot aspirantov Harkovsk gos un ta Gumanitarnye nauki Harkov 1992 S 136 140 Gavrilenko O A M L Ruhimovich osobistist politik gospodarskij diyach Dis kand ist nauk 07 00 01 Istoriya gromadskih ruhiv i politichnih partij Dnipropetrovsk 1994

Дата публікації:
Топ