Кагальник старовинне українське село в Азовському районі Ростовської області Входить до складу Кагальницького сільського

Кагальник — старовинне українське село в Азовському районі Ростовської області. Входить до складу Кагальницького сільського поселення, є його адміністративним центром.

Кагальник




Країна	Росія
Суб'єкт Російської Федерації	Ростовська область
Муніципальний район	Азовський район
Код ЗКАТУ:	60201830001
Код ЗКТМО:	60601430101
Основні дані
Час заснування	1670
Населення	8116 (2010 рік)
Поштовий індекс	346770
Телефонний код	+7 86342
Географічні координати:	47°04′37″ пн. ш. 39°19′25″ сх. д. / 47.07700700002777694° пн. ш. 39.32364400002777671° сх. д.Координати: 47°04′37″ пн. ш. 39°19′25″ сх. д. / 47.07700700002777694° пн. ш. 39.32364400002777671° сх. д.
Мапа
Кагальник Кагальник

Кагальник положено на правому березі річки й на лівому березі рукава Дону .

Історія

Кагальник заснований в 1670 році Степаном Разіним. Є, щонайменше, три версії про виникнення села.

В квітні 1671 козацька верхівка в Кагальнику захопила братів Степана та і видала їх царському урядові.

Таганрізький й Катеринославський єпископ Феодосій Макаревський в «Матеріалах для історико-статистичного опису Катеринославської єпархії» (1880) пише:

Въ Кагальникъ издавна зимовниками и хуторами сидело нѣсколько запорожцевъ, спокойно занимавшихся рыбнымъ и звѣринымъ промыслами.... Въ 1736 году въ Кагальникѣ поселилось нѣсколько семействъ малороссійскаго народа; около 1750 года число семейнаго малороссійскаго народа въ Кагальникѣ увеличилось. Въ 1750 году Кагальничане имѣли уже у себя походную церковь во имя Покрова Богоматере и при ней іеромонаха Самарскаго монастыря. Въ 1776 году, губернаторъ Чертковъ, ... назвалъ Кагаль-никъ государственною слободою... Въ октябрѣ 1781 года жители Кагальницкой государственной малороссійской слободы,... начали хлопотать объ устройствѣ въ своей слободѣ постоянной, не-подвижной церкви

«Всі мандрівники з західного краю, всі чумацькі і козацькі ватажки, які йшли на Дон і в Кагальник за рибою, з одного боку, а разом з усім промисловці і торговці з Курської та Орловської, з Воронізької та Харківської губерній, які вирушали в Крим по сіль, з іншого боку, — всі переїжджали через Дніпро, на правій стороні його, у Нового Кодака, а на лівій — у Кам'янки».»

Місцевості

Старовинні назви місцевостей Кагальника:

Беззадівка,
Глинища,
Замост'я,
Короста,
Кішачий городок, (ймовірно від Коша)
Мілліонівка,
Мотня,
Пеньки,
Черепаше,
Кам'янка.

Примітки

Разін Фрол Тимофійович [ 24 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Див. також

Музей козацтва, етнографії і культури Приазов'я

[1] Разін Фрол Тимофійович [ 24 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.