Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ско́рик Лари́са Па́влівна (до шлюбу Ку́зма; нар. 4 жовтня 1939, Любачів) — українська архітекторка та громадсько-політична діячка, професор Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури, народний депутат України І скликання.
| Лариса Павлівна Скорик | |
|---|---|
Лариса Павлівна Кузма | |
 | |
| Народження | 4 жовтня 1939 (84 роки) |
| Національність | українка |
| Країна |  СРСР →  Україна |
| Навчання | Львівський політехнічний інститут |
| Діяльність | архітекторка, політична діячка, викладачка університету |
| Праця в містах | Львів, Хмельницький, Вінниця, Івано-Франківськ |
| Членство | Національна спілка архітекторів України |
| Нагороди |  |
| Сайт | skoryk.in.ua |
 Скорик Лариса Павлівна у Вікісховищі | |
| Народний депутат України | |||
|---|---|---|---|
| 1-го скликання | |||
| Народний рух України | 15 травня 1990 | — | 12 травня 1994 |
Біографія
Народилася 4 жовтня 1939 року, в м. Любачів, (нині — Польща) у сім'ї вчителів. Закінчила Львівський політехнічний інститут.
- 1954 рік---- студентка Львівського політехнічного інституту.
- 1960 рік — архітектор Донецького філіалу Інституту «Діпромісто».
- 1961 рік — архітектор Львівського філіалу «Львівтеплоелектропроект».
- 1963 рік — старший. архітектор проєктного інституту «Діпромісто» м. Львів.
- 1967 рік — аспірант Київського інженерно-будівельного інституту.
- 1971 рік — старший. викладач, керівниця творчої майстерні кафедри архітектурного проєктування, доцент Київського державного художнього інституту.
- 1990 рік — професор кафедри архітектури Української академії мистецтв. Була членом НРУ, а саме: членом фракції Конгресу національно-демократичних сил, делегатом Установчих зборів НРУ, ; віце-президентом Спілки архітекторів України, членом Центрального проводу; головою Всенародного руху України.
Перший чоловік — був напівшвед, познайомилася і розписалася в Таллінні під час студентських канікул. Через півтора року шлюб розпався.
Другий чоловік — композитор Мирослав Скорик, на час знайомства навчався в аспірантурі у Дмитра Кабалевського у Москві. Познайомилася, ставши першою виконавицею його пісні «Не топчіть конвалій» на союзному телебаченні у передачі «Голубой огонёк».
Громадська та політична діяльність
Член НРУ, делегат Установчих зборів НРУ, член Центрального проводу; голова .
Трудовий колектив Київського державного художнього інституту висунув її кандидатуру у народні депутати України. Завдяки 45.04% голосів, які вона отримала в 2-му турі, у 18.03.1990 році, була обрана Народним депутатом України з 26 претендентів.
Після цього приєдналася до фракції Конгресу національно-демократичних сил.
В період свого депутатського мандату, обймала посаду Голови підкомісії Комісії ВР України з питань культури та духовного відродження.
Окрім депутатського мандату 1990 року, її кандидатуру було висунуто виборцями на голосування у Народні депутати України Верховної Ради XIII скликання, за результатами якого. вона зайняла 2 місце з 20-ти претендентів, оскільки отримала 40.78 % голосів у 2-му турі.
Голова підкомісії Комісії ВР України з питань культури та духовного відродження.
27 січня 2014 року потрапила в політичний скандал за участю галичан. Так вона під час організованого першим Президентом незалежної України Л. М. Кравчуком круглого стола мала необережність висловити свою думку: «Я навіть не можу сказати напівосвітлена, це практично неосвічена орда плюндрує Україну. Якої свободи їм не вистачало? Може, свободи слова? Це нашестя, яке увійде в історію як нашестя абсолютних варварів». Зазначені слова стали причиною суспільного резонансу, наслідком якого стало написання відкритого листа представниками львівської інтелігенції до архітектора, а також народного депутата першого скликання (НРУ) Лариси Скорик, в якому вони вимагали від неї публічних вибачень, оскільки на їх думку, вона дозволила «собі цинічно принижувати і ображати власний народ, ділити його на «правильних» і «неправильних», досягаючи неабияких «відкриттів», зокрема, в антигалицьких судженнях». Окрім того нагадали їй. що саме завдяки їх підтримки, Скорик у 1990 році отримала депутатський мандат. Щоб зрозуміти масштаб ситуації, достатньо перелічити видатних осіб того часу, які підписали це звернення, а саме: письменник Роман Іваничук, народний артист України Богдан Козак, директор МIOK НУ «Львівська політехніка» Ірина Ключковська, народний художник України Мирослав Откович, співачка Софія Федина, генеральний директор Львівської національної галереї мистецтв ім. Б. Г. Возницького Лариса Возницька-Разінкова, заслужений працівник культури України Роман Яців, член Національної спілки письменників України Ніна Бічуя, лауреат Шевченківської премії України Роман Лубківський, лауреат Шевченківської премії України Василь Откович.
У березні 2021 року брала участь у телемості з Москвою з нагоди дня народження Тараса Шевченка в київському представництві Росспівробітництва, де подякувала російській владі та заявила, що між Росією й Україною «чудові стосунки, які ніхто не зіпсує».
Архітектура
Серед проєктів Л. Скорик:
- парк-скансен «Шевченківський гай» у Львові (1966).
- станція метро «Мінська» (1980).
- проєкти реконструкції центральної частини Львова (1970), Хмельницького (1973), Вінниці (1974), Івано-Франківська (1983).
- храм Богородиці у Борисполі (1989—1992).
- храм Св. Миколи у с. Світанок Переяслав-Хмельницького району (1999).
- скансен «Мамаєва Слобода» у Києві (1992—2006).
- Храм Василія Великого у Києві (будівництво завершене у 2000).
- реконструкція Центрального універмагу в Києві (2012—2016).
- стадіон «Дружба» (тепер «Україна»), Львів
Реконструкція музею Тараса Шевченка у Каневі
Будівля музею Тараса Шевченка у Каневі перебувала на реконструкції 7 років з 2003—2010 рр, а вже 23 серпня 2010 року очікуване відкриття відбулося. Але була дуже цікава передісторія між рішенням 2003 року, щодо відновлення музею та сміливим кроком Лариси Скорик у березні 2010 року про те, що в неї є готовий проект реконструкції музею, який здивує кожного відвідувача музею.
Найбільш цікавий варіант реконструкції запропонував колектив Шевченківського національного заповідника (ШНЗ) у Каневі. Їх варіант передбачав реконструкцію будівлі Кричевського в оригінальному вигляді як з фасаду, так і в інтер'єрах. Окрім того, Шевченко треба було представити у вигляді старого шкарбуна у смушковій шапці, найбільш відомого символу суворого Батька селянської «нацменшини» за совіцькими канонами. Проте, група радників міністра культури Василя Вовкуна, зробила висновок щодо наради з питань концепції Шевченківського національного заповідника (ШНЗ) у Каневі 17 червня 2008 року, і як наслідок цього висновку, він повністю протирічив ідеологічним канонам та загальній концепції, яку запропонували колектив Шевченківського національного заповідника.
Через те, що обидва варіанти концептуально протирічили один одному, було запролоновано розробити проект, який би об'єднював головні принципи запропоновані колективом Шевченківського національного заповідника (ШНЗ) у Каневі та групи радників міністра культури Василя Вовкуна. У підсумку було створено такий проект, який з однієї сторони відповідає сучасному уяленню про музей як громадської установи, яка має головну мету -- зберігання експонатів минулого, а з інщої -- така установа має бути високотехнологічною, розважальною, пізнвальною та відповідати усім вимогам майбутніх відвідувачів, незважаючи на їх вік, національність та релігійні переконання. Іншими словами, музей мав би стати українським аналогом Мона Лізи у Луврі, тобто стати інтерактивним осередком, який би поєднував цікаві історії з мультимедійними технологіями.
І одночасно - а це й налевно було надметою - музей мав стати точкою сходу модерної національної ідеї.
Для реалізації цього проекту було створено спеціальну творчу групу, яку мав очолити Микола Яковин, який на той час обіймав посаду заступника Міністра культури України. Окрім нього до складу групи увійшли наступні відомі архітектори та художники, а саме: Олександр Бабак, Петро Бевза, Олександр Дяченко, Микола Журавель, Віктор Вечерський, Віктор Хоменко, Кирило Кобцев.
Про те, до реалізації зазначеного проекту справа не дійшла. Оскільки, очільник групи, Микола Яковин, втратив посаду заступника Міністра культури, проектна документація та усі презентації, які були підготовлені цією групою, були загублені серед кабінетів міністерства, жодних контрактів-договорів із авторським колективом підписано не було, тому й ніяких грошей не було перераховано на реалізацію цього проекту.
Ситуація залишалася безнадійною, доки не відбулося нагородження лауреатів Державної Шевченківської премії у березні 2010 року, яка за збігом обставин трапилася саме в цьому музеї. Організатори та відвідувачі цієї церемонії поскаржилися на жахливий реставраційно-музейних справ, що підштовхнуло тодішнього Президента України, Віктора Януковича, до надання наказу, стосовно виділення коштів на реставрацію, Не треба забувати, що у 2014 році планувалося святкування 200-літньої річниці з дня народження Шевченка, і для влади того часу потрібно було зберегти свій політичний та соціальний статус на достатньому рівні.
А далі ситуація нагадувала нічне жахіття. Новим авторм старого проекту стала Лариса Скорик, яка до цього моменту не мала жодного відношення до реставрації. Вона навіть запросила до себе, в якості консультації, авторський колектив. Про те, це був їх перший та останній візит до Скорик. Усі наступні дії та рішення здійснювалися Скорик одноосібно.
Темпи реконструкції були шалені, оскільки до цієї події була привернена пильна увага зі сторони головних осіб політичного світу країни. Але обрана тактика мала свої негативні наслідки. По-перше, коли ти квапишся із результатом, і тим паче коли ти не був першочерговим розробником складного творчого проекту, важко усвідомлювати всю картину в цілому і не загубити малі, хоча дуже цінні деталі.
Оновлений музей було урочисто відкрито Президентом України Віктором Януковичем 23 серпня 2010 р. Відреставрований музей отримав неоднозначну оцінку різних фахівців: від повного схвалення до жорсткої критики.
Наприклад, коли першочерговий авторський колектив завітав на відкриття музею, то тяжко зітхнув. Оскільки те що в остаточному випадку вийшло, мало в чому відповідало тій візуальній презентації, яку вони в свій час зробили.
Справжній художник у цей момент відчуває біль та сором за те, як його ошукали та перекрили його істинний задум. Так, перший проект був взагалі інший, а те що в остаточному випадку -- нагадує дитяче прислів'я: "де 10 відмінностей ?'.
Культуролог, журналіст та художник Іда Ворс звинуватила Ларису Скорик в тому, що та присвоїла собі чужий проєкт реконструкції, та невдало його втілила у життя.
Заповідник «Бабин Яр»
У 2012 році Лариса Скорик презентувала розроблену власною архітектурною майстернею Концепцію розвитку Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр». Згідно з цією концепцією Музей пам'яті жертв «Бабиного Яру» у плані має вигляд шестикутної «Зірки Давида». Передпроєктна документація будівництва музею за проєктом Скорик була схвалена Науково-методичною радою з питань охорони культурної спадщини Міністерства культури України. Також концепція розвитку заповідника «Бабин Яр» Лариси Скорик отримала схвалення Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища.
Нагороди
- (Орден князя Ярослава Мудрого V ступеня) (2010),
- Почесна Грамота Президії Верховної Ради України (1991),
- Відзнака Київського міського голови «Знак Пошани» (2004).
Примітки
- Лариса Скорик: «однажды композитор Кабалевский… Объелся моими пончиками с вишнями и розовым вареньем» [ 24 лютого 2016 у Wayback Machine.] // Ирина ЛИСНИЧЕНКО, «ФАКТЫ», 14.10.2009
- Постанова Верховної Ради УРСР від 28 червня 1990 року № 38-XII «Про обрання Комісії Верховної Ради Української РСР з питань культури та духовного відродження»
- Довідка: Скорик Лариса Павлівна [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // Офіційна Україна сьогодні
- Скорик Лариса Павлівна [ 31 грудня 2011 у Wayback Machine.] // сайт Національної академії мистецтв України
- Білан, Богдан (25 грудня 2014). . Фотографії старого Львова (укр.). Архів оригіналу за 1 лютого 2022. Процитовано 1 лютого 2022.
- . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 1 вересня 2021.
- . Архів оригіналу за 18 квітня 2017. Процитовано 1 вересня 2021.
- . Архів оригіналу за 1 вересня 2021. Процитовано 1 вересня 2021.
- Науково- методична рада з питань охорони культурної спадщини Міністерства культури України [ 27 квітня 2012 у Wayback Machine.] // 6 квітня 2012 року
- Головне управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища розглянуло та погодило концепцію розвитку Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» [ 27 квітня 2012 у Wayback Machine.] // 12 квітня 2012
- Указ Президента України від 4 березня 2010 року № 291/2010 «Про відзначення державними нагородами України»
Посилання
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Скорик Лариса Павлівна |
- Поліна Харченка. Лариса Скорик (до дня народження) // Актуальні проблеми мистецької практики і мистецтвознавчої науки: Мистецькі обрії '2009. — Вип. 2 (11) / Ін-т пробл. сучасн. мист-ва Акад. мис-тв України / Наук. керівник теми і головн. наук. ред. І. Д. Безгін. — К.:ІПСМ АМУ; КЖД «Софія», 2009. — 440 с.: іл. (стор. 97-99)
- Музей Голокосту чи всіх жертв Бабиного Яру? [ 10 квітня 2012 у Wayback Machine.] // Історична правда, 9 квітня 2012
- Еліта Львова жорстко відповіла Ларисі Скорик [ 8 лютого 2014 у Wayback Machine.]
Джерела
- Архітектор «системи координат». Лариса Скорик про війну, містику і справедливість [ 12 січня 2013 у Wayback Machine.] // Газета «День». — 2003. — 16 травня.
- Гарицька О. Лариса Скорик: мій вівтар — моя Україна // Київ. — № 7, 1991. — С. 3—6.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Skorik Sko rik Lari sa Pa vlivna do shlyubu Ku zma nar 4 zhovtnya 1939 Lyubachiv ukrayinska arhitektorka ta gromadsko politichna diyachka profesor Nacionalnoyi akademiyi obrazotvorchogo mistectva ta arhitekturi narodnij deputat Ukrayini I sklikannya Larisa Pavlivna SkorikLarisa Pavlivna KuzmaNarodzhennya4 zhovtnya 1939 1939 10 04 84 roki LyubachivNacionalnistukrayinkaKrayina SRSR UkrayinaNavchannyaLvivskij politehnichnij institutDiyalnistarhitektorka politichna diyachka vikladachka universitetuPracya v mistahLviv Hmelnickij Vinnicya Ivano FrankivskChlenstvoNacionalna spilka arhitektoriv UkrayiniNagorodiOrden Knyazya Yaroslava Mudrogo V stupenyaSajtskoryk in ua Skorik Larisa Pavlivna u Vikishovishi Narodnij deputat Ukrayini 1 go sklikannya Narodnij ruh Ukrayini 15 travnya 1990 12 travnya 1994BiografiyaNarodilasya 4 zhovtnya 1939 roku v m Lyubachiv nini Polsha u sim yi vchiteliv Zakinchila Lvivskij politehnichnij institut 1954 rik studentka Lvivskogo politehnichnogo institutu 1960 rik arhitektor Doneckogo filialu Institutu Dipromisto 1961 rik arhitektor Lvivskogo filialu Lvivteploelektroproekt 1963 rik starshij arhitektor proyektnogo institutu Dipromisto m Lviv 1967 rik aspirant Kiyivskogo inzhenerno budivelnogo institutu 1971 rik starshij vikladach kerivnicya tvorchoyi majsterni kafedri arhitekturnogo proyektuvannya docent Kiyivskogo derzhavnogo hudozhnogo institutu 1990 rik profesor kafedri arhitekturi Ukrayinskoyi akademiyi mistectv Bula chlenom NRU a same chlenom frakciyi Kongresu nacionalno demokratichnih sil delegatom Ustanovchih zboriv NRU vice prezidentom Spilki arhitektoriv Ukrayini chlenom Centralnogo provodu golovoyu Vsenarodnogo ruhu Ukrayini Pershij cholovik buv napivshved poznajomilasya i rozpisalasya v Tallinni pid chas studentskih kanikul Cherez pivtora roku shlyub rozpavsya Drugij cholovik kompozitor Miroslav Skorik na chas znajomstva navchavsya v aspiranturi u Dmitra Kabalevskogo u Moskvi Poznajomilasya stavshi pershoyu vikonaviceyu jogo pisni Ne topchit konvalij na soyuznomu telebachenni u peredachi Goluboj ogonyok Gromadska ta politichna diyalnistChlen NRU delegat Ustanovchih zboriv NRU chlen Centralnogo provodu golova Trudovij kolektiv Kiyivskogo derzhavnogo hudozhnogo institutu visunuv yiyi kandidaturu u narodni deputati Ukrayini Zavdyaki 45 04 golosiv yaki vona otrimala v 2 mu turi u 18 03 1990 roci bula obrana Narodnim deputatom Ukrayini z 26 pretendentiv Pislya cogo priyednalasya do frakciyi Kongresu nacionalno demokratichnih sil V period svogo deputatskogo mandatu objmala posadu Golovi pidkomisiyi Komisiyi VR Ukrayini z pitan kulturi ta duhovnogo vidrodzhennya Okrim deputatskogo mandatu 1990 roku yiyi kandidaturu bulo visunuto viborcyami na golosuvannya u Narodni deputati Ukrayini Verhovnoyi Radi XIII sklikannya za rezultatami yakogo vona zajnyala 2 misce z 20 ti pretendentiv oskilki otrimala 40 78 golosiv u 2 mu turi Golova pidkomisiyi Komisiyi VR Ukrayini z pitan kulturi ta duhovnogo vidrodzhennya 27 sichnya 2014 roku potrapila v politichnij skandal za uchastyu galichan Tak vona pid chas organizovanogo pershim Prezidentom nezalezhnoyi Ukrayini L M Kravchukom kruglogo stola mala neoberezhnist visloviti svoyu dumku Ya navit ne mozhu skazati napivosvitlena ce praktichno neosvichena orda plyundruye Ukrayinu Yakoyi svobodi yim ne vistachalo Mozhe svobodi slova Ce nashestya yake uvijde v istoriyu yak nashestya absolyutnih varvariv Zaznacheni slova stali prichinoyu suspilnogo rezonansu naslidkom yakogo stalo napisannya vidkritogo lista predstavnikami lvivskoyi inteligenciyi do arhitektora a takozh narodnogo deputata pershogo sklikannya NRU Larisi Skorik v yakomu voni vimagali vid neyi publichnih vibachen oskilki na yih dumku vona dozvolila sobi cinichno prinizhuvati i obrazhati vlasnij narod diliti jogo na pravilnih i nepravilnih dosyagayuchi neabiyakih vidkrittiv zokrema v antigalickih sudzhennyah Okrim togo nagadali yij sho same zavdyaki yih pidtrimki Skorik u 1990 roci otrimala deputatskij mandat Shob zrozumiti masshtab situaciyi dostatno perelichiti vidatnih osib togo chasu yaki pidpisali ce zvernennya a same pismennik Roman Ivanichuk narodnij artist Ukrayini Bogdan Kozak direktor MIOK NU Lvivska politehnika Irina Klyuchkovska narodnij hudozhnik Ukrayini Miroslav Otkovich spivachka Sofiya Fedina generalnij direktor Lvivskoyi nacionalnoyi galereyi mistectv im B G Voznickogo Larisa Voznicka Razinkova zasluzhenij pracivnik kulturi Ukrayini Roman Yaciv chlen Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini Nina Bichuya laureat Shevchenkivskoyi premiyi Ukrayini Roman Lubkivskij laureat Shevchenkivskoyi premiyi Ukrayini Vasil Otkovich U berezni 2021 roku brala uchast u telemosti z Moskvoyu z nagodi dnya narodzhennya Tarasa Shevchenka v kiyivskomu predstavnictvi Rosspivrobitnictva de podyakuvala rosijskij vladi ta zayavila sho mizh Rosiyeyu j Ukrayinoyu chudovi stosunki yaki nihto ne zipsuye ArhitekturaSered proyektiv L Skorik park skansen Shevchenkivskij gaj u Lvovi 1966 stanciya metro Minska 1980 proyekti rekonstrukciyi centralnoyi chastini Lvova 1970 Hmelnickogo 1973 Vinnici 1974 Ivano Frankivska 1983 hram Bogorodici u Borispoli 1989 1992 hram Sv Mikoli u s Svitanok Pereyaslav Hmelnickogo rajonu 1999 skansen Mamayeva Sloboda u Kiyevi 1992 2006 Hram Vasiliya Velikogo u Kiyevi budivnictvo zavershene u 2000 rekonstrukciya Centralnogo univermagu v Kiyevi 2012 2016 stadion Druzhba teper Ukrayina Lviv Rekonstrukciya muzeyu Tarasa Shevchenka u Kanevi Budivlya muzeyu Tarasa Shevchenka u Kanevi perebuvala na rekonstrukciyi 7 rokiv z 2003 2010 rr a vzhe 23 serpnya 2010 roku ochikuvane vidkrittya vidbulosya Ale bula duzhe cikava peredistoriya mizh rishennyam 2003 roku shodo vidnovlennya muzeyu ta smilivim krokom Larisi Skorik u berezni 2010 roku pro te sho v neyi ye gotovij proekt rekonstrukciyi muzeyu yakij zdivuye kozhnogo vidviduvacha muzeyu Najbilsh cikavij variant rekonstrukciyi zaproponuvav kolektiv Shevchenkivskogo nacionalnogo zapovidnika ShNZ u Kanevi Yih variant peredbachav rekonstrukciyu budivli Krichevskogo v originalnomu viglyadi yak z fasadu tak i v inter yerah Okrim togo Shevchenko treba bulo predstaviti u viglyadi starogo shkarbuna u smushkovij shapci najbilsh vidomogo simvolu suvorogo Batka selyanskoyi nacmenshini za sovickimi kanonami Prote grupa radnikiv ministra kulturi Vasilya Vovkuna zrobila visnovok shodo naradi z pitan koncepciyi Shevchenkivskogo nacionalnogo zapovidnika ShNZ u Kanevi 17 chervnya 2008 roku i yak naslidok cogo visnovku vin povnistyu protirichiv ideologichnim kanonam ta zagalnij koncepciyi yaku zaproponuvali kolektiv Shevchenkivskogo nacionalnogo zapovidnika Cherez te sho obidva varianti konceptualno protirichili odin odnomu bulo zaprolonovano rozrobiti proekt yakij bi ob yednyuvav golovni principi zaproponovani kolektivom Shevchenkivskogo nacionalnogo zapovidnika ShNZ u Kanevi ta grupi radnikiv ministra kulturi Vasilya Vovkuna U pidsumku bulo stvoreno takij proekt yakij z odniyeyi storoni vidpovidaye suchasnomu uyalennyu pro muzej yak gromadskoyi ustanovi yaka maye golovnu metu zberigannya eksponativ minulogo a z inshoyi taka ustanova maye buti visokotehnologichnoyu rozvazhalnoyu piznvalnoyu ta vidpovidati usim vimogam majbutnih vidviduvachiv nezvazhayuchi na yih vik nacionalnist ta religijni perekonannya Inshimi slovami muzej mav bi stati ukrayinskim analogom Mona Lizi u Luvri tobto stati interaktivnim oseredkom yakij bi poyednuvav cikavi istoriyi z multimedijnimi tehnologiyami I odnochasno a ce j nalevno bulo nadmetoyu muzej mav stati tochkoyu shodu modernoyi nacionalnoyi ideyi Dlya realizaciyi cogo proektu bulo stvoreno specialnu tvorchu grupu yaku mav ocholiti Mikola Yakovin yakij na toj chas obijmav posadu zastupnika Ministra kulturi Ukrayini Okrim nogo do skladu grupi uvijshli nastupni vidomi arhitektori ta hudozhniki a same Oleksandr Babak Petro Bevza Oleksandr Dyachenko Mikola Zhuravel Viktor Vecherskij Viktor Homenko Kirilo Kobcev Pro te do realizaciyi zaznachenogo proektu sprava ne dijshla Oskilki ochilnik grupi Mikola Yakovin vtrativ posadu zastupnika Ministra kulturi proektna dokumentaciya ta usi prezentaciyi yaki buli pidgotovleni ciyeyu grupoyu buli zagubleni sered kabinetiv ministerstva zhodnih kontraktiv dogovoriv iz avtorskim kolektivom pidpisano ne bulo tomu j niyakih groshej ne bulo pererahovano na realizaciyu cogo proektu Situaciya zalishalasya beznadijnoyu doki ne vidbulosya nagorodzhennya laureativ Derzhavnoyi Shevchenkivskoyi premiyi u berezni 2010 roku yaka za zbigom obstavin trapilasya same v comu muzeyi Organizatori ta vidviduvachi ciyeyi ceremoniyi poskarzhilisya na zhahlivij restavracijno muzejnih sprav sho pidshtovhnulo todishnogo Prezidenta Ukrayini Viktora Yanukovicha do nadannya nakazu stosovno vidilennya koshtiv na restavraciyu Ne treba zabuvati sho u 2014 roci planuvalosya svyatkuvannya 200 litnoyi richnici z dnya narodzhennya Shevchenka i dlya vladi togo chasu potribno bulo zberegti svij politichnij ta socialnij status na dostatnomu rivni A dali situaciya nagaduvala nichne zhahittya Novim avtorm starogo proektu stala Larisa Skorik yaka do cogo momentu ne mala zhodnogo vidnoshennya do restavraciyi Vona navit zaprosila do sebe v yakosti konsultaciyi avtorskij kolektiv Pro te ce buv yih pershij ta ostannij vizit do Skorik Usi nastupni diyi ta rishennya zdijsnyuvalisya Skorik odnoosibno Tempi rekonstrukciyi buli shaleni oskilki do ciyeyi podiyi bula privernena pilna uvaga zi storoni golovnih osib politichnogo svitu krayini Ale obrana taktika mala svoyi negativni naslidki Po pershe koli ti kvapishsya iz rezultatom i tim pache koli ti ne buv pershochergovim rozrobnikom skladnogo tvorchogo proektu vazhko usvidomlyuvati vsyu kartinu v cilomu i ne zagubiti mali hocha duzhe cinni detali Onovlenij muzej bulo urochisto vidkrito Prezidentom Ukrayini Viktorom Yanukovichem 23 serpnya 2010 r Vidrestavrovanij muzej otrimav neodnoznachnu ocinku riznih fahivciv vid povnogo shvalennya do zhorstkoyi kritiki Napriklad koli pershochergovij avtorskij kolektiv zavitav na vidkrittya muzeyu to tyazhko zithnuv Oskilki te sho v ostatochnomu vipadku vijshlo malo v chomu vidpovidalo tij vizualnij prezentaciyi yaku voni v svij chas zrobili Spravzhnij hudozhnik u cej moment vidchuvaye bil ta sorom za te yak jogo oshukali ta perekrili jogo istinnij zadum Tak pershij proekt buv vzagali inshij a te sho v ostatochnomu vipadku nagaduye dityache prisliv ya de 10 vidminnostej Kulturolog zhurnalist ta hudozhnik Ida Vors zvinuvatila Larisu Skorik v tomu sho ta prisvoyila sobi chuzhij proyekt rekonstrukciyi ta nevdalo jogo vtilila u zhittya Zapovidnik Babin Yar U 2012 roci Larisa Skorik prezentuvala rozroblenu vlasnoyu arhitekturnoyu majsterneyu Koncepciyu rozvitku Nacionalnogo istoriko memorialnogo zapovidnika Babin Yar Zgidno z ciyeyu koncepciyeyu Muzej pam yati zhertv Babinogo Yaru u plani maye viglyad shestikutnoyi Zirki Davida Peredproyektna dokumentaciya budivnictva muzeyu za proyektom Skorik bula shvalena Naukovo metodichnoyu radoyu z pitan ohoroni kulturnoyi spadshini Ministerstva kulturi Ukrayini Takozh koncepciya rozvitku zapovidnika Babin Yar Larisi Skorik otrimala shvalennya Golovnogo upravlinnya mistobuduvannya arhitekturi ta dizajnu miskogo seredovisha NagorodiOrden knyazya Yaroslava Mudrogo V stupenya 2010 Pochesna Gramota Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayini 1991 Vidznaka Kiyivskogo miskogo golovi Znak Poshani 2004 PrimitkiLarisa Skorik odnazhdy kompozitor Kabalevskij Obelsya moimi ponchikami s vishnyami i rozovym varenem 24 lyutogo 2016 u Wayback Machine Irina LISNIChENKO FAKTY 14 10 2009 Postanova Verhovnoyi Radi URSR vid 28 chervnya 1990 roku 38 XII Pro obrannya Komisiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR z pitan kulturi ta duhovnogo vidrodzhennya Dovidka Skorik Larisa Pavlivna 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Oficijna Ukrayina sogodni Skorik Larisa Pavlivna 31 grudnya 2011 u Wayback Machine sajt Nacionalnoyi akademiyi mistectv Ukrayini Bilan Bogdan 25 grudnya 2014 Fotografiyi starogo Lvova ukr Arhiv originalu za 1 lyutogo 2022 Procitovano 1 lyutogo 2022 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 1 veresnya 2021 Arhiv originalu za 18 kvitnya 2017 Procitovano 1 veresnya 2021 Arhiv originalu za 1 veresnya 2021 Procitovano 1 veresnya 2021 Naukovo metodichna rada z pitan ohoroni kulturnoyi spadshini Ministerstva kulturi Ukrayini 27 kvitnya 2012 u Wayback Machine 6 kvitnya 2012 roku Golovne upravlinnya mistobuduvannya arhitekturi ta dizajnu miskogo seredovisha rozglyanulo ta pogodilo koncepciyu rozvitku Nacionalnogo istoriko memorialnogo zapovidnika Babin Yar 27 kvitnya 2012 u Wayback Machine 12 kvitnya 2012 Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 4 bereznya 2010 roku 291 2010 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini PosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Skorik Larisa Pavlivna Polina Harchenka Larisa Skorik do dnya narodzhennya Aktualni problemi misteckoyi praktiki i mistectvoznavchoyi nauki Mistecki obriyi 2009 Vip 2 11 In t probl suchasn mist va Akad mis tv Ukrayini Nauk kerivnik temi i golovn nauk red I D Bezgin K IPSM AMU KZhD Sofiya 2009 440 s il stor 97 99 Muzej Golokostu chi vsih zhertv Babinogo Yaru 10 kvitnya 2012 u Wayback Machine Istorichna pravda 9 kvitnya 2012 Elita Lvova zhorstko vidpovila Larisi Skorik 8 lyutogo 2014 u Wayback Machine DzherelaArhitektor sistemi koordinat Larisa Skorik pro vijnu mistiku i spravedlivist 12 sichnya 2013 u Wayback Machine Gazeta Den 2003 16 travnya Garicka O Larisa Skorik mij vivtar moya Ukrayina Kiyiv 7 1991 S 3 6