Колу́мбія (ісп. Colombia МФА: [koˈlombja] Коло́мб'я), офіційно Респу́бліка Колу́мбія — країна в Південній Америці, що межує з Панамою на північному заході, Венесуелою на сході і північному сході, Бразилією на південному сході, Перу і Еквадором на південному заході, з півночі та заходу омивається Карибським морем і Тихим океаном. Колумбія — єдина південноамериканська країна, що має вихід як до Атлантичного (через Карибське море), так і до Тихого океану.
Республіка Колумбія | |||||
| |||||
Девіз: Libertad y Orden Свобода і порядок | |||||
Гімн: «Oh, Gloria Inmarcesible!» | |||||
Столиця (та найбільше місто) | Богота country H G O | ||||
Офіційні мови | іспанська мова | ||||
---|---|---|---|---|---|
Форма правління | Республіка | ||||
- Президент | Густаво Петро | ||||
Незалежність | |||||
- від Іспанії | 20 липня 1810 | ||||
Площа | |||||
- Загалом | 1 141 748 км² (26) | ||||
- Внутр. води | 8,8 % | ||||
Населення | |||||
- оцінка 2021 | 51 895 000 (28) | ||||
- перепис 2021 | 51 049 498 | ||||
- Густота | 42/км² (161) | ||||
ВВП (ПКС) | 2019 р., оцінка | ||||
- Повний | $867 190 мільярдів (32) | ||||
- На душу населення | $16,803 (82) | ||||
ІЛР (2007) | 0,807 (medium) (77) | ||||
Валюта | Колумбійський песо (COP ) | ||||
Часовий пояс | (UTC-5) | ||||
Коди ISO 3166 | CO / COL / 170 | ||||
Домен | .co | ||||
Телефонний код | +57 | ||||
|
Географія, природа
Природні умови Колумбії дуже різноманітні. Західну частину країни, що становить приблизно 2/5 її площі, займає високогірна область Колумбійських Анд (г Крістобаль-Колон, 5800 м) з Прикарибською і Тихоокеанською низовинами. Інші 3/5 території на схід від Анд займають степи, або льянос, басейну Оріноко і дощові ліси, або сельва, басейну Амазонки. Східна частина країни — плоскогір'я, обрамоване Орінокською та Амазонською низовинами. Річкова мережа дуже густа, річки порожисті, головним чином дощового живлення. Головні річки: Магдалена з Каукою, Атрато (впадають у Карибське море), притоки Оріноко — Ґуав'яре і Мета, притоки Амазонки — Путумайо і Какета. З них тільки Магдалена придатна для судноплавства. Клімат екваторіальний та субекваторіальний.
Історія
Історична хроніка: До приходу іспанців у 1499 році, територія Колумбії належала державам індіанців.
1499 р. — іспанські конкистадори проникли на територію країни.
1533 р. — засновано іспанський порт Картахену. Встановлення в країні колоніального режиму.
1538 р. — м. Богота стала центром колонії, названої «Нова Гранада».
1542 — землі Колумбії ввійшли до складу віце-королівства Перу.
1718 — землі Колумбії ввійшли до складу віце-королівства Велика Гранада.
1810 р. — початок озброєної боротьби за незалежність під керівництвом Сімона Болівара.
1819 р. — розгром іспанських військ у битві при Бояке. Проголошення федеративної республіки Велика Колумбія.
1818–1830 — Симон Болівар проголошує незалежність Великої Колумбії.
1830 р. — розпад федерації та утворення самостійних держав — Колумбії, Венесуели, Еквадору.
1832 — утворення незалежної республіки Нова Гранада.
1851 р. — скасування рабства в країні.
1863 — Сполучені Штати Колумбії.
1886 — унітарна республіка Колумбія.
1903 р. — зі складу Колумбії вийшла республіка Панама.
1932–1934 рр. — безрезультатна війна з Перу.
1952 р. — пакт про військову допомогу з США.
1990-і рр. — війна уряду з наркобізнесом.
1996 р. — розгром калійського кокаїнового картелю.
XX—XXI століття — громадянська війна між урядом і повстанцями з ФАРК.
Повну незалежність від Іспанії Колумбія здобула в 1886 році. У 1949 році розпочалася громадянська війна, консерватори та ліберали створили Народний фронт. Віргіліо Барко Вагас був обраний главою держави в 1986 році, в 1989 він оголосив війну наркобізнесу. У 1991 році прийнято нову Конституцію, лідерів наркомафії було заарештовано.
Населення
Чисельність населення — 47 846 160 осіб.
Щорічний приріст населення — 1,2 %.
Середня тривалість життя — 71 рік у чоловіків і 77,8 року у жінок.
Міське населення — 74 % (у 2008 році).
Грамотність — 90,4 % (за переписом 2005 року).
Расовий склад:
- метиси 48 %
- білі 39 %
- чорні 10,6 %
- індіанці 2,4 %
Економіка
Є аграрно-індустріальною країною. Основні галузі промисловості: текстильна, харчова, нафтова, хімічна, цементна, гірнича. Транспорт: залізничний, автомобільний, морський, повітряний. Найбільші порти: Картахена, Барранкілья, Буенавентура, Тумако, і (останні два — нафтові). Обсяг повітряних перевезень вантажів наприкінці XX століття різко зріс і склав у 1996 близько 60 тис. тонн.
За даними Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A (2001): ВВП — $ 97,5 млрд. Темп зростання ВВП — 0,6 %. ВВП на душу населення — $ 2392. Прямі закордонні інвестиції — $ 1,5 млрд. Імпорт — $ 18 млрд (головним чином США — 41,5 %, Венесуела — 10,0 %, Німеччина — 5,0 %, Японія — 4,3 %). Експорт — $ 15,2 млрд (головним чином США — 48,5 %, Венесуела — 7,9 %, Німеччина — 9,0 %, Італія — 6,0 %).
Обробна промисловість продовжує грати ключову роль в економіці Колумбії; на її частку припадає 19 % ВВП (дані на 1996 рік) і 16 % трудових ресурсів (за даними на 1990 рік). Велика частина обладнання і машин ввозиться з-за кордону. На початку 1990-х років продукція обробних галузей становила 20-30 % від обсягу експорту.
Інфраструктура
Мережа доріг в Колумбії завдовжки приблизно 215000 км, з них 23000 км мають тверде покриття. [en] призначений в основному для вантажних перевезень, а загальна протяжність залізничної мережі становить 1,700 км потенційно активних залізничних шляхів. Колумбія має 3960 кілометрів газопроводів, 4900 кілометрів нафтопроводів, і 2990 кілометрів трубопроводів для транспортування нафтопродуктів.
Сільське господарство
26 % працездатного населення зайнято в сільському господарстві. 5 % земель використовується під посіви, 38 % — під випасання худоби. Найродючіші ґрунти знаходяться на плато і в деяких рівнинних регіонах. Колумбія — другий у світі виробник кави. Для гірських районів товарними культурами є бавовна і тютюн. У низинах розташовані плантації експортних культур — бананів, квітів і цукрової тростини. Для внутрішнього ринку вирощують рис, кукурудзу, картоплю і сорго. У тваринництві переважає розведення великої рогатої худоби, свинарство і вівчарство.
Протягом всієї своєї історії сільське господарство — головна стаття економіки країни. Колумбія самодостатня у власному забезпеченні всіма сільгосптоварами. Однак, оскільки велика частина країни має гористий рельєф, сільськогосподарські землі становлять приблизно тільки одну п'яту частину території країни, і лише невелика частина з них використовується під посіви. На великих територіях, де ґрунти менш родючі, практикується екстенсивне тваринництво. Робітники, зайняті у сільськогосподарському секторі, зосереджені головним чином у землеробських районах, при цьому триває освоєння нових земель. Саме сільське господарство здавна забезпечувало активний торговельний баланс в країні, надаючи значну перевагу експорту над імпортом.
Хоч частка придатних для обробки земель невелика, Колумбія все-таки має значні ресурси родючих земель, розташованих у найрізноманітніших кліматичних умовах. Завдяки цьому Колумбія не тільки експортує сільськогосподарську продукцію, але й повністю задовольняє власні потреби в харчових продуктах і сировині для наявної в країні розвиненої текстильної промисловості. У Південній Америці Колумбія займає друге місце за виробництвом сільськогосподарських продуктів.
Оброблювані землі розташовані у різних висотних поясах — від тропіків до холодного пояса на позначках вищих за 2000 м. На морському узбережжі та в долині річки Магдалена вирощується ряд комерційних культур — банани (колись — основна стаття колумбійського експорту), цукрова тростина, бавовник, рис, кукурудза, гвінейська олійна пальма; інші культури, такі як какао, боби, касава (юка) і різноманітні фрукти, вирощуються головним чином для внутрішнього споживання. Розташовані вище родючі долини річок у межах департаментів Каука і Толіма використовуються переважно для виробництва цукрової тростини та соєвих бобів (Каука), тютюну, рису і кави (Толіма); в обох районах є плантації бавовника. Вище на схилах Анд вирощується кава особливих м'яких ароматних сортів, якими славиться Колумбія; в цій області з рівним помірним кліматом практично не буває ні заморозків, які періодично уражають кавові плантації Бразилії, ні сильних вітрів, від яких страждають деякі інші країни — виробники кави. За даними на початку 1990-х, обсяг виробництва кави в Колумбії становив близько 950 тис. тонн; за експортом кави країна знаходиться на другому місці у світі (після Бразилії), однак внаслідок зниження цін на світовому ринку частка кави у доходах від колумбійського експорту зменшилася до 1991 нижче за 20 %, тоді як десять років тому вона була близькою до 50 %.
У межах холодного поясу, зокрема в околицях Боготи та інших міст, розташованих у горах, можна вирощувати картоплю, боби, маїс, пшеницю, ячмінь та деякі фрукти. На плато неподалік Боготи вирощуються квіти, які протягом 1980-х років поступово зайняли одне з провідних місць у колумбійському експорті.
Лісове господарство
Хоч значна частина території країни (за деякими оцінками — більш ніж половина) покрита лісами, у тому числі цінних порід, вартість цих ресурсів підвищується через їх важкодоступність, що пояснюється рельєфом країни, а також тим, що значна частина цінних порід знаходиться в Амазонці; таким чином частка цього сектора у ВВП не перевищує 1 %.
Тваринництво
За даними 1989, поголів'я великої худоби оцінювалося приблизно у 25 млн голів або дещо менше. В інтервалі 1970–1988 у секторі тваринництва відзначалося стійке, хоч і не надто швидке зростання виробництва, що становило приблизно 2,8 % на рік; 60 % цього зростання припадає на велику рогату худобу. Темпи розвитку свинарства були помірними, а птахівництво, навпаки, розвивалося швидше. Тваринництвом, яке раніше було зосереджено у долинах річок і на північному узбережжі, зараз займаються і на східних рівнинах (льянос).
Рибальство
Слабко розвинуте рибальство відіграє незначну роль у господарстві Колумбії; заходи щодо розвитку цієї галузі призвели до зростання обсягу виробництва, що становив 7,7 % у 1993 р.
Гірничовидобувна галузь
Колумбія має великі запаси корисних копалин, зосереджених переважно у гірських районах Анд. В країні видобувають золото, срібло, платину, смарагди (90 % світового видобутку), кам'яне вугілля (12,5 млн тонн/року), нафту (19 млн тонн/року), природний газ. Знайдені родовища міді, ртуті, свинцю і марганцю.
Мови
Колумбія — друга найбільша за населенням країна світу, де іспанська мова є офіційною (після Мексики й перед Іспанією). У конституції вказано: «Кастильська мова є офіційною мовою Колумбії. Мови та діалекти етнічних груп є офіційними на їхніх територіях. Навчання в громадах з власними мовними традиціями є двомовним». Відповідно до перепису 2005 року, близько 99 % населення володіє іспанською. У Колумбії майже нема іммігрантів (0,3 % населення), тому іспанська мова загальнозрозуміла на всій території країни.
Існує 87 корінних народностей (1,4 млн осіб — 3,4 % населення), які розмовляють 64 мовами. Більшість корінного населення живе в сільській місцевості, часто це важкодоступні джунглі, савани та гори. За оцінкою, лише 20 % корінного населення розмовляє мовами рідних народів, решта перейшла на іспанську. Статус живих мов Колумбії за каталогом Ethnologue:
- 3 — лінгва франка у своїх регіонах: іспанська (вся країна), (північний захід департаменту Ваупес) і (південний схід департаменту Ваупес);
- 23 — розвиваються (найбільші: , ваю (ґуахіро), , гуамбіано або кононуко, , , , мініканська вітотська, );
- 7 — міцні, енергійні барі, інґа (діалект кічуа), , , і тунебо), райсальська креольська англійська);
- 36 — під загрозою;
- 13 — майже мертві (до 50 носіїв, усі старшого віку, нема шансів на відновлення).
Серед мов:
- кічуа — північний варіант макромови кечуа, давньої мови імперії інків.
- мова жестів острова Провіденсія — мова жестів, рідна для людей із вродженими вадами слуху (дев'ятнадцять осіб станом на 1986 р.) з острова Провіденсія. На острові вищий, ніж у світі, відсоток вродженої глухоти, більшість 5-тисячного населення розуміє місцеву мову жестів.
- — мова афроколумбійців, нащадків колишніх рабів, які компактно мешкають у місті Сан-Базіліо-де-Паленке (департамент Болівар). У паленкеро потужний субстрат мов банту із впливом іспанської й, можливо, португальської. Кількість мовців оцінюють у 500 людей.
- райсальська креольська англійська або Сан-Андреська креольська виникла на основі англійської, має бл. 12 тисяч носіїв, які живуть на островах Сан-Андрес-і-Провіденсія в Карибському морі.
-
- Ґуахібські мови
-
- Мови чібчан
-
Політика
Більш ніж століття, політика Колумбії була монополізована двома політичними партіями: Ліберальною та Консервативною. Ліберальна партія була створена у 1848 році на засадах антиклерикалізму, федералізму та ліберального шляху ведення економіки. Консервативна (1849 р.) — відстоювала ідеї протекціонізму, централізованої влади та католицизму. Кульмінацією довготривалої боротьби між цими партіями стало створення Народного Фронту, який закріпив чергування влади між двома партіями, дозволяючи кожній бути при владі протягом чотирьох президентських термінів, також була виключена будь-яка можливість заснування інших партій чи політичних угрупувань, що могли отримати владу. Це стало вагомим поштовхом до зародження військового конфлікту всередині держави.
Після розпуску Народного фронту (1974 р.) традиційні політичні об'єднання почали фрагментуватися. Процес поділу партій продовжується з того часу і до сьогодні. Це підтверджується результатами останніх президентських виборів, проведених 28 травня 2006 року, на яких переміг Альваро Урібе з 62 % голосів, обраний на 2-й термін. (Починав свою кар'єру президент Урібе приєднавшись до партії лібералів, та балотувався на посаду президента країни, як незалежний кандидат у рамках свого новоствореного з підтримкою вже Консервативної партії. Приділення великої уваги питанням національної безпеки та ліберальний тип ведення економіки поставили його у «крило правих» в сучасному політичному спектрі.) На другому місці з 22 % голосів був Карлос Ґавіріа, лідер Альтернативно-Демократичного Полюсу (Alternative Democratic Pole), новосформованого соціально-демократичного альянсу, який включає елементи формального руху М-19 (guerilla). Гораціо Сепра (представник ліберальної партії) досягнув 3-го місця з 12 % голосів. Також звернемо увагу на те, що на виборах до уряду, проведених раніше у тому ж році, дві традиційні партії зайняли тільки 93 місця у парламенті з 268 можливих.
Партизанський рух
У Колумбії активно діє лівий партизанський рух (герілья). Починаючи з листопаду 2011 року його очолює Родріґо Лондоньйо-Ечеверрі.
Адміністративний поділ
Колумбія — унітарна республіка, що поділяється на 32 департаменти (ісп. departamentos) і Столичний округ (Distrito Capital).
№ | Департамент | Адміністративний центр | Площа, \ км² | Населення, осіб (2005) | Густина, осіб/км² |
---|---|---|---|---|---|
1. | Амасонас | Летісія | 109 665 | 56 036 | 0,51 |
2. | Антіокія | Медельїн | 63 612 | 5 671 689 | 89,16 |
3. | Араука | Араука | 23 818 | 208 605 | 8,76 |
4. | Атлантико | Барранкілья | 3 388 | 2 112 128 | 623,41 |
5. | Болівар | Картахена | 25 978 | 1 860 445 | 71,62 |
6. | Бояка | Тунха | 23 189 | 1 211 186 | 52,23 |
7. | Кальдас | Манісалес | 7 888 | 908 841 | 115,22 |
8. | Какета | Флоренсія | 88 965 | 404 896 | 4,55 |
9. | Касанаре | 44 640 | 282 452 | 6,33 | |
10. | Каука | Попаян | 29 308 | 1 244 886 | 42,48 |
11. | Сесар | Вальєдупар | 22 905 | 879 914 | 38,42 |
12. | Чоко | Кібдо | 46 530 | 441 395 | 9,49 |
13. | Кордова | Монтерія | 25 020 | 1 472 699 | 58,86 |
14. | Кундинамарка | Богота | 22 653 | 2 228 478 | 98,37 |
15. | Ґуайнія | 72 238 | 43 314 | 0,60 | |
16. | Ґуав'яре | Сан-Хосе-дель-Ґуав'яре | 53 460 | 133 326 | 2,49 |
17. | Уїла | 19 890 | 1 006 797 | 50,62 | |
18. | Гуахіра | Ріоача | 20 848 | 623 250 | 29,89 |
19. | Маґдалена | Санта-Марта | 23 188 | 1 136 901 | 49,03 |
20. | Мета | Віявісенсіо | 85 635 | 789 276 | 9,22 |
21. | Нариньйо | Пасто | 33 268 | 1 521 777 | 45,74 |
22. | Норте-де-Сантандер | Кукута | 21 658 | 1 228 028 | 56,70 |
23. | Путумайо | Мокоа | 24 885 | 299 286 | 12,03 |
24. | Кіндіо | Арменія | 1 845 | 518 691 | 281,13 |
25. | Рисаральда | Перейра | 4 140 | 863 663 | 208,61 |
26. | Сан-Андрес та Провіденсія | Сан-Андрес | 52 | 59 573 | 1145,63 |
27. | Сантандер | Букараманґа | 30 537 | 1 916 336 | 62,75 |
28. | Сукре | 10 917 | 765 285 | 70,10 | |
29. | Толіма | Ібаге | 23 562 | 1 335 177 | 56,67 |
30. | Вальє-дель-Каука | Калі | 22 140 | 4 060 196 | 183,39 |
31. | Ваупес | Міту | 54 135 | 27 124 | 0,50 |
32. | Вічада | Пуерто-Карреньйо | 100 242 | 55 158 | 0,55 |
33. | Столичний округ | Богота | 1 776 | 7 363 762 | 4146,26 |
всього | 1 141 975 | 42 730 570 | 37,42 |
Міжнародні відносини
Колумбія має розвинуті зовнішні зв'язки з більшістю країн світу.
Відносини з Україною
Дипломатичні відносини Колумбії і України встановлені 18 серпня 1992 р.
Національна кухня
Колумбійська кухня багата і різноманітна, в кожному регіоні своя, кухня представлена стравами з птиці, свинини, картоплі, рису, бобових і супів:
- Ахіако — суп з курчам, картоплею й овочами, популярний у Боготі, який подається зі сметаною, качаном кукурудзи й каперсами, «арепас»;
- Арепа — несолоні кукурудзяні коржі, що подаються замість хліба під суп;
- Аррос-кон-коко — рис, приготовлений у кокосовій олії, делікатес узбережжя;
- Бандеха пайса — (страва з яловичого фаршу, сосисок, бобових, рису, бананів і авокадо), — м'ясна страва з маніоком, рисом, смаженим подорожником і квасолею — що подається в Медельїні;
- Касуела-де-маріскос — тушковані морепродукти — На узбережжі Карибського моря дуже багато страв готується з морських продуктів. Наприклад, страви з лобстера (морського рака) славляться своїм ароматом.
- Орміга кулона — незвичайна страва, характерна для Сантандера, з особливого виду смажених мурашок,
- Лечона — запечене цілим поросятко з рисом, характерне для Толіми.
У багатьох ресторанах подають недорогі страви, наприклад — комідас корр'єнтес — шматок смаженого м'яса з бобами і рисом. Вражає різноманітність фруктів, можна замовити каву і пиво.
У ресторанах подаються страви міжнародної кухні, обслуговування за столиком — норма. Місцевих страв багато, і вони смачні, відчувається присутність іспанських традицій.
Колумбійці рідко вживають алкоголь з м'ясом. Безалкогольні газовані напої називають «Гасеоса». Попросите «тінто» і вам можуть подати чашечку чорної кави, це слово означає і червоне вино або «вино тінто». Колумбійські вина невисокої якості. Чилійські й Аргентинські вина можна придбати в ресторанах за доступними цінами. В Колумбії виробляється безліч марок рому. Можна порекомендувати «канеласо» — коктейль на основі рому, який п'ють і гарячим, і холодним. Тимчасових обмежень для продажу алкогольних напоїв немає.
Культура
Культура Колумбії знаходиться на перехресті культур латинської Америки та відзначається неймовірною багатогранністю. Європейський вплив, африканський, вплив корінних американців, вплив Близького Сходу та інші латино-американські культурні впливи, такі як Мексиканський і Карибський є добре відчутними у сучасній культурі Колумбії. Географія країни та роки соціальної та політичної екстабільності фрагментували її на п'ять культурних областей, які також відповідають національним районам Колумбії.
Внутрішні міграції, індустріалізація, глобалізація та інші політичні та соціально-економічні проблеми роками змінювали колумбійський стиль життя.
Співаки
Однією з найвідоміших співачок є Шакіра. Популярність у всьому світі (і в першу чергу в США) до неї прийшла після випуску англомовного альбому. Гурт Los Iankovers заснований у 2018 році колумбійським українцем Янко-Богданом Пеньяфорт-Лобунцем (мама Наталія — приїжджа, українка, родом із Києва, а тато Хав'єр — місцевий, колумбієць із Боготи) відомий у Європі та в Україні.
Див. також
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Колумбійські прислів'я |
Примітки
- Champin, J., Cortés, R., Kohon, J., & Rodríguez, M. (2016). Desafíos del transporte ferroviario de carga en Colombia
- Конституція Колумбії [ 7 листопада 2017 у Wayback Machine.] (corteconstitucional.gov.co) (ісп.)
- Francisco Moreno Fernández, Jaime Otero Roth, Demografía de la lengua española [ 23 вересня 2010 у Wayback Machine.] (2006) (ісп.)
- . Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 30 жовтня 2017.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 30 жовтня 2017.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Colombiaya.com (ред.). Division Política de Colombia. Архів оригіналу за 4 квітня 2013. Процитовано 18 лютого 2018.
- Л. Д. Чекаленко. Зовнішня політика України: Підручник. Київ. «Либідь». 2006. — 712с. с.46.
Література
Karl R.A. Forgotten Peace: Reform, Violence, and the Making of Contemporary Colombia. University of California Press, 2017.
La Rosa M.J., Mejía P.G. Colombia: a concise contemporary history. Rowman & Littlefield, 2017.
Luzardo-Luna I. Colombia's Slow Economic Growth: From the Nineteenth to the Twenty-First Century. Springer International Publishing;Palgrave Pivot, 2019.
Palacios M. Coffee in Colombia, 1850—1970: An Economic, Social and Political History. Cambridge University Press, 2002.
The Colombia Reader: History, Culture, Politics. [Ed. by A. Farnsworth-Alvear, M. Palacios, A. M. G. López]. Duke University Press, 2017.
Посилання
- Колумбія [ 18 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — .
Панама | Карибське море | Венесуела |
Тихий океан | Венесуела | |
Еквадор | Перу | Бразилія |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kolumbiya znachennya Kolu mbiya isp Colombia MFA koˈlombja Kolo mb ya oficijno Respu blika Kolu mbiya krayina v Pivdennij Americi sho mezhuye z Panamoyu na pivnichnomu zahodi Venesueloyu na shodi i pivnichnomu shodi Braziliyeyu na pivdennomu shodi Peru i Ekvadorom na pivdennomu zahodi z pivnochi ta zahodu omivayetsya Karibskim morem i Tihim okeanom Kolumbiya yedina pivdennoamerikanska krayina sho maye vihid yak do Atlantichnogo cherez Karibske more tak i do Tihogo okeanu Respublika Kolumbiya isp Republica de Colombia Prapor Gerb Deviz Libertad y Orden Svoboda i poryadok Gimn Oh Gloria Inmarcesible Roztashuvannya Kolumbiyi Stolicya ta najbilshe misto Bogota 4 39 pn sh 74 03 zh d country H G O Oficijni movi ispanska mova Forma pravlinnya Respublika Prezident Gustavo Petro Nezalezhnist vid Ispaniyi 20 lipnya 1810 Plosha Zagalom 1 141 748 km 26 Vnutr vodi 8 8 Naselennya ocinka 2021 51 895 000 28 perepis 2021 51 049 498 Gustota 42 km 161 VVP PKS 2019 r ocinka Povnij 867 190 milyardiv 32 Na dushu naselennya 16 803 82 ILR 2007 0 807 medium 77 Valyuta Kolumbijskij peso a href wiki D0 9A D0 BB D0 B0 D1 81 D0 B8 D1 84 D1 96 D0 BA D0 B0 D1 86 D1 96 D1 8F D0 B2 D0 B0 D0 BB D1 8E D1 82 ISO 4217 title Klasifikaciya valyut ISO 4217 COP a Chasovij poyas UTC 5 Kodi ISO 3166 CO COL 170 Domen co Telefonnij kod 57 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu KolumbiyaGeografiya prirodaDokladnishe Administrativnij podil Kolumbiyi Geografiya Kolumbiyi ta Geologiya Kolumbiyi Prirodni umovi Kolumbiyi duzhe riznomanitni Zahidnu chastinu krayini sho stanovit priblizno 2 5 yiyi ploshi zajmaye visokogirna oblast Kolumbijskih And g Kristobal Kolon 5800 m z Prikaribskoyu i Tihookeanskoyu nizovinami Inshi 3 5 teritoriyi na shid vid And zajmayut stepi abo lyanos basejnu Orinoko i doshovi lisi abo selva basejnu Amazonki Shidna chastina krayini ploskogir ya obramovane Orinokskoyu ta Amazonskoyu nizovinami Richkova merezha duzhe gusta richki porozhisti golovnim chinom doshovogo zhivlennya Golovni richki Magdalena z Kaukoyu Atrato vpadayut u Karibske more pritoki Orinoko Guav yare i Meta pritoki Amazonki Putumajo i Kaketa Z nih tilki Magdalena pridatna dlya sudnoplavstva Klimat ekvatorialnij ta subekvatorialnij IstoriyaDokladnishe Istoriya Kolumbiyi Istorichna hronika Do prihodu ispanciv u 1499 roci teritoriya Kolumbiyi nalezhala derzhavam indianciv 1499 r ispanski konkistadori pronikli na teritoriyu krayini 1533 r zasnovano ispanskij port Kartahenu Vstanovlennya v krayini kolonialnogo rezhimu 1538 r m Bogota stala centrom koloniyi nazvanoyi Nova Granada 1542 zemli Kolumbiyi vvijshli do skladu vice korolivstva Peru 1718 zemli Kolumbiyi vvijshli do skladu vice korolivstva Velika Granada 1810 r pochatok ozbroyenoyi borotbi za nezalezhnist pid kerivnictvom Simona Bolivara 1819 r rozgrom ispanskih vijsk u bitvi pri Boyake Progoloshennya federativnoyi respubliki Velika Kolumbiya 1818 1830 Simon Bolivar progoloshuye nezalezhnist Velikoyi Kolumbiyi 1830 r rozpad federaciyi ta utvorennya samostijnih derzhav Kolumbiyi Venesueli Ekvadoru 1832 utvorennya nezalezhnoyi respubliki Nova Granada 1851 r skasuvannya rabstva v krayini 1863 Spolucheni Shtati Kolumbiyi 1886 unitarna respublika Kolumbiya 1903 r zi skladu Kolumbiyi vijshla respublika Panama 1932 1934 rr bezrezultatna vijna z Peru 1952 r pakt pro vijskovu dopomogu z SShA 1990 i rr vijna uryadu z narkobiznesom 1996 r rozgrom kalijskogo kokayinovogo kartelyu XX XXI stolittya gromadyanska vijna mizh uryadom i povstancyami z FARK Povnu nezalezhnist vid Ispaniyi Kolumbiya zdobula v 1886 roci U 1949 roci rozpochalasya gromadyanska vijna konservatori ta liberali stvorili Narodnij front Virgilio Barko Vagas buv obranij glavoyu derzhavi v 1986 roci v 1989 vin ogolosiv vijnu narkobiznesu U 1991 roci prijnyato novu Konstituciyu lideriv narkomafiyi bulo zaareshtovano NaselennyaDokladnishe Naselennya Kolumbiyi Mapa Kolumbiyi Los Lyanos Kolumbiya Richka Magdalena Kolumbiya Vulkan Nevado del Tolima 5 200 m Kolumbijske okeanichne uzberezhzhya Chiselnist naselennya 47 846 160 osib Shorichnij pririst naselennya 1 2 Serednya trivalist zhittya 71 rik u cholovikiv i 77 8 roku u zhinok Miske naselennya 74 u 2008 roci Gramotnist 90 4 za perepisom 2005 roku Rasovij sklad metisi 48 bili 39 chorni 10 6 indianci 2 4 EkonomikaDokladnishe Ekonomika Kolumbiyi Ye agrarno industrialnoyu krayinoyu Osnovni galuzi promislovosti tekstilna harchova naftova himichna cementna girnicha Transport zaliznichnij avtomobilnij morskij povitryanij Najbilshi porti Kartahena Barrankilya Buenaventura Tumako i ostanni dva naftovi Obsyag povitryanih perevezen vantazhiv naprikinci XX stolittya rizko zris i sklav u 1996 blizko 60 tis tonn Za danimi Index of Economic Freedom The Heritage Foundation U S A 2001 VVP 97 5 mlrd Temp zrostannya VVP 0 6 VVP na dushu naselennya 2392 Pryami zakordonni investiciyi 1 5 mlrd Import 18 mlrd golovnim chinom SShA 41 5 Venesuela 10 0 Nimechchina 5 0 Yaponiya 4 3 Eksport 15 2 mlrd golovnim chinom SShA 48 5 Venesuela 7 9 Nimechchina 9 0 Italiya 6 0 Obrobna promislovist prodovzhuye grati klyuchovu rol v ekonomici Kolumbiyi na yiyi chastku pripadaye 19 VVP dani na 1996 rik i 16 trudovih resursiv za danimi na 1990 rik Velika chastina obladnannya i mashin vvozitsya z za kordonu Na pochatku 1990 h rokiv produkciya obrobnih galuzej stanovila 20 30 vid obsyagu eksportu Infrastruktura Dokladnishe Transport Kolumbiyi Merezha dorig v Kolumbiyi zavdovzhki priblizno 215000 km z nih 23000 km mayut tverde pokrittya en priznachenij v osnovnomu dlya vantazhnih perevezen a zagalna protyazhnist zaliznichnoyi merezhi stanovit 1 700 km potencijno aktivnih zaliznichnih shlyahiv Kolumbiya maye 3960 kilometriv gazoprovodiv 4900 kilometriv naftoprovodiv i 2990 kilometriv truboprovodiv dlya transportuvannya naftoproduktiv Silske gospodarstvo 26 pracezdatnogo naselennya zajnyato v silskomu gospodarstvi 5 zemel vikoristovuyetsya pid posivi 38 pid vipasannya hudobi Najrodyuchishi grunti znahodyatsya na plato i v deyakih rivninnih regionah Kolumbiya drugij u sviti virobnik kavi Dlya girskih rajoniv tovarnimi kulturami ye bavovna i tyutyun U nizinah roztashovani plantaciyi eksportnih kultur bananiv kvitiv i cukrovoyi trostini Dlya vnutrishnogo rinku viroshuyut ris kukurudzu kartoplyu i sorgo U tvarinnictvi perevazhaye rozvedennya velikoyi rogatoyi hudobi svinarstvo i vivcharstvo Protyagom vsiyeyi svoyeyi istoriyi silske gospodarstvo golovna stattya ekonomiki krayini Kolumbiya samodostatnya u vlasnomu zabezpechenni vsima silgosptovarami Odnak oskilki velika chastina krayini maye goristij relyef silskogospodarski zemli stanovlyat priblizno tilki odnu p yatu chastinu teritoriyi krayini i lishe nevelika chastina z nih vikoristovuyetsya pid posivi Na velikih teritoriyah de grunti mensh rodyuchi praktikuyetsya ekstensivne tvarinnictvo Robitniki zajnyati u silskogospodarskomu sektori zoseredzheni golovnim chinom u zemlerobskih rajonah pri comu trivaye osvoyennya novih zemel Same silske gospodarstvo zdavna zabezpechuvalo aktivnij torgovelnij balans v krayini nadayuchi znachnu perevagu eksportu nad importom Hoch chastka pridatnih dlya obrobki zemel nevelika Kolumbiya vse taki maye znachni resursi rodyuchih zemel roztashovanih u najriznomanitnishih klimatichnih umovah Zavdyaki comu Kolumbiya ne tilki eksportuye silskogospodarsku produkciyu ale j povnistyu zadovolnyaye vlasni potrebi v harchovih produktah i sirovini dlya nayavnoyi v krayini rozvinenoyi tekstilnoyi promislovosti U Pivdennij Americi Kolumbiya zajmaye druge misce za virobnictvom silskogospodarskih produktiv Obroblyuvani zemli roztashovani u riznih visotnih poyasah vid tropikiv do holodnogo poyasa na poznachkah vishih za 2000 m Na morskomu uzberezhzhi ta v dolini richki Magdalena viroshuyetsya ryad komercijnih kultur banani kolis osnovna stattya kolumbijskogo eksportu cukrova trostina bavovnik ris kukurudza gvinejska olijna palma inshi kulturi taki yak kakao bobi kasava yuka i riznomanitni frukti viroshuyutsya golovnim chinom dlya vnutrishnogo spozhivannya Roztashovani vishe rodyuchi dolini richok u mezhah departamentiv Kauka i Tolima vikoristovuyutsya perevazhno dlya virobnictva cukrovoyi trostini ta soyevih bobiv Kauka tyutyunu risu i kavi Tolima v oboh rajonah ye plantaciyi bavovnika Vishe na shilah And viroshuyetsya kava osoblivih m yakih aromatnih sortiv yakimi slavitsya Kolumbiya v cij oblasti z rivnim pomirnim klimatom praktichno ne buvaye ni zamorozkiv yaki periodichno urazhayut kavovi plantaciyi Braziliyi ni silnih vitriv vid yakih strazhdayut deyaki inshi krayini virobniki kavi Za danimi na pochatku 1990 h obsyag virobnictva kavi v Kolumbiyi stanoviv blizko 950 tis tonn za eksportom kavi krayina znahoditsya na drugomu misci u sviti pislya Braziliyi odnak vnaslidok znizhennya cin na svitovomu rinku chastka kavi u dohodah vid kolumbijskogo eksportu zmenshilasya do 1991 nizhche za 20 todi yak desyat rokiv tomu vona bula blizkoyu do 50 U mezhah holodnogo poyasu zokrema v okolicyah Bogoti ta inshih mist roztashovanih u gorah mozhna viroshuvati kartoplyu bobi mayis pshenicyu yachmin ta deyaki frukti Na plato nepodalik Bogoti viroshuyutsya kviti yaki protyagom 1980 h rokiv postupovo zajnyali odne z providnih misc u kolumbijskomu eksporti Lisove gospodarstvo Hoch znachna chastina teritoriyi krayini za deyakimi ocinkami bilsh nizh polovina pokrita lisami u tomu chisli cinnih porid vartist cih resursiv pidvishuyetsya cherez yih vazhkodostupnist sho poyasnyuyetsya relyefom krayini a takozh tim sho znachna chastina cinnih porid znahoditsya v Amazonci takim chinom chastka cogo sektora u VVP ne perevishuye 1 Tvarinnictvo Za danimi 1989 pogoliv ya velikoyi hudobi ocinyuvalosya priblizno u 25 mln goliv abo desho menshe V intervali 1970 1988 u sektori tvarinnictva vidznachalosya stijke hoch i ne nadto shvidke zrostannya virobnictva sho stanovilo priblizno 2 8 na rik 60 cogo zrostannya pripadaye na veliku rogatu hudobu Tempi rozvitku svinarstva buli pomirnimi a ptahivnictvo navpaki rozvivalosya shvidshe Tvarinnictvom yake ranishe bulo zoseredzheno u dolinah richok i na pivnichnomu uzberezhzhi zaraz zajmayutsya i na shidnih rivninah lyanos Ribalstvo Slabko rozvinute ribalstvo vidigraye neznachnu rol u gospodarstvi Kolumbiyi zahodi shodo rozvitku ciyeyi galuzi prizveli do zrostannya obsyagu virobnictva sho stanoviv 7 7 u 1993 r Girnichovidobuvna galuz Kolumbiya maye veliki zapasi korisnih kopalin zoseredzhenih perevazhno u girskih rajonah And V krayini vidobuvayut zoloto sriblo platinu smaragdi 90 svitovogo vidobutku kam yane vugillya 12 5 mln tonn roku naftu 19 mln tonn roku prirodnij gaz Znajdeni rodovisha midi rtuti svincyu i margancyu Dokladnishe Korisni kopalini Kolumbiyi Girnicha promislovist Kolumbiyi ta Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv KolumbiyiMoviDialekti ispanskoyi v krayini Kolumbiya druga najbilsha za naselennyam krayina svitu de ispanska mova ye oficijnoyu pislya Meksiki j pered Ispaniyeyu U konstituciyi vkazano Kastilska mova ye oficijnoyu movoyu Kolumbiyi Movi ta dialekti etnichnih grup ye oficijnimi na yihnih teritoriyah Navchannya v gromadah z vlasnimi movnimi tradiciyami ye dvomovnim Vidpovidno do perepisu 2005 roku blizko 99 naselennya volodiye ispanskoyu U Kolumbiyi majzhe nema immigrantiv 0 3 naselennya tomu ispanska mova zagalnozrozumila na vsij teritoriyi krayini Isnuye 87 korinnih narodnostej 1 4 mln osib 3 4 naselennya yaki rozmovlyayut 64 movami Bilshist korinnogo naselennya zhive v silskij miscevosti chasto ce vazhkodostupni dzhungli savani ta gori Za ocinkoyu lishe 20 korinnogo naselennya rozmovlyaye movami ridnih narodiv reshta perejshla na ispansku Status zhivih mov Kolumbiyi za katalogom Ethnologue 3 lingva franka u svoyih regionah ispanska vsya krayina pivnichnij zahid departamentu Vaupes i pivdennij shid departamentu Vaupes 23 rozvivayutsya najbilshi vayu guahiro guambiano abo kononuko minikanska vitotska 7 micni energijni bari inga dialekt kichua i tunebo rajsalska kreolska anglijska 36 pid zagrozoyu 13 majzhe mertvi do 50 nosiyiv usi starshogo viku nema shansiv na vidnovlennya Sered mov kichua pivnichnij variant makromovi kechua davnoyi movi imperiyi inkiv mova zhestiv ostrova Providensiya mova zhestiv ridna dlya lyudej iz vrodzhenimi vadami sluhu dev yatnadcyat osib stanom na 1986 r z ostrova Providensiya Na ostrovi vishij nizh u sviti vidsotok vrodzhenoyi gluhoti bilshist 5 tisyachnogo naselennya rozumiye miscevu movu zhestiv mova afrokolumbijciv nashadkiv kolishnih rabiv yaki kompaktno meshkayut u misti San Bazilio de Palenke departament Bolivar U palenkero potuzhnij substrat mov bantu iz vplivom ispanskoyi j mozhlivo portugalskoyi Kilkist movciv ocinyuyut u 500 lyudej rajsalska kreolska anglijska abo San Andreska kreolska vinikla na osnovi anglijskoyi maye bl 12 tisyach nosiyiv yaki zhivut na ostrovah San Andres i Providensiya v Karibskomu mori Guahibski movi Movi chibchanPolitikaBilsh nizh stolittya politika Kolumbiyi bula monopolizovana dvoma politichnimi partiyami Liberalnoyu ta Konservativnoyu Liberalna partiya bula stvorena u 1848 roci na zasadah antiklerikalizmu federalizmu ta liberalnogo shlyahu vedennya ekonomiki Konservativna 1849 r vidstoyuvala ideyi protekcionizmu centralizovanoyi vladi ta katolicizmu Kulminaciyeyu dovgotrivaloyi borotbi mizh cimi partiyami stalo stvorennya Narodnogo Frontu yakij zakripiv cherguvannya vladi mizh dvoma partiyami dozvolyayuchi kozhnij buti pri vladi protyagom chotiroh prezidentskih terminiv takozh bula viklyuchena bud yaka mozhlivist zasnuvannya inshih partij chi politichnih ugrupuvan sho mogli otrimati vladu Ce stalo vagomim poshtovhom do zarodzhennya vijskovogo konfliktu vseredini derzhavi Pislya rozpusku Narodnogo frontu 1974 r tradicijni politichni ob yednannya pochali fragmentuvatisya Proces podilu partij prodovzhuyetsya z togo chasu i do sogodni Ce pidtverdzhuyetsya rezultatami ostannih prezidentskih viboriv provedenih 28 travnya 2006 roku na yakih peremig Alvaro Uribe z 62 golosiv obranij na 2 j termin Pochinav svoyu kar yeru prezident Uribe priyednavshis do partiyi liberaliv ta balotuvavsya na posadu prezidenta krayini yak nezalezhnij kandidat u ramkah svogo novostvorenogo Ruhu Spochatku Kolumbiya z pidtrimkoyu vzhe Konservativnoyi partiyi Pridilennya velikoyi uvagi pitannyam nacionalnoyi bezpeki ta liberalnij tip vedennya ekonomiki postavili jogo u krilo pravih v suchasnomu politichnomu spektri Na drugomu misci z 22 golosiv buv Karlos Gaviria lider Alternativno Demokratichnogo Polyusu Alternative Democratic Pole novosformovanogo socialno demokratichnogo alyansu yakij vklyuchaye elementi formalnogo ruhu M 19 guerilla Goracio Sepra predstavnik liberalnoyi partiyi dosyagnuv 3 go miscya z 12 golosiv Takozh zvernemo uvagu na te sho na viborah do uryadu provedenih ranishe u tomu zh roci dvi tradicijni partiyi zajnyali tilki 93 miscya u parlamenti z 268 mozhlivih Partizanskij ruh U Kolumbiyi aktivno diye livij partizanskij ruh gerilya Pochinayuchi z listopadu 2011 roku jogo ocholyuye Rodrigo Londonjo Echeverri Administrativnij podilDokladnishe Administrativnij podil Kolumbiyi Kolumbiya unitarna respublika sho podilyayetsya na 32 departamenti isp departamentos i Stolichnij okrug Distrito Capital Departament Administrativnij centr Plosha km Naselennya osib 2005 Gustina osib km 1 Amasonas Letisiya 109 665 56 036 0 51 2 Antiokiya Medelyin 63 612 5 671 689 89 16 3 Arauka Arauka 23 818 208 605 8 76 4 Atlantiko Barrankilya 3 388 2 112 128 623 41 5 Bolivar Kartahena 25 978 1 860 445 71 62 6 Boyaka Tunha 23 189 1 211 186 52 23 7 Kaldas Manisales 7 888 908 841 115 22 8 Kaketa Florensiya 88 965 404 896 4 55 9 Kasanare 44 640 282 452 6 33 10 Kauka Popayan 29 308 1 244 886 42 48 11 Sesar Valyedupar 22 905 879 914 38 42 12 Choko Kibdo 46 530 441 395 9 49 13 Kordova Monteriya 25 020 1 472 699 58 86 14 Kundinamarka Bogota 22 653 2 228 478 98 37 15 Guajniya 72 238 43 314 0 60 16 Guav yare San Hose del Guav yare 53 460 133 326 2 49 17 Uyila 19 890 1 006 797 50 62 18 Guahira Rioacha 20 848 623 250 29 89 19 Magdalena Santa Marta 23 188 1 136 901 49 03 20 Meta Viyavisensio 85 635 789 276 9 22 21 Narinjo Pasto 33 268 1 521 777 45 74 22 Norte de Santander Kukuta 21 658 1 228 028 56 70 23 Putumajo Mokoa 24 885 299 286 12 03 24 Kindio Armeniya 1 845 518 691 281 13 25 Risaralda Perejra 4 140 863 663 208 61 26 San Andres ta Providensiya San Andres 52 59 573 1145 63 27 Santander Bukaramanga 30 537 1 916 336 62 75 28 Sukre 10 917 765 285 70 10 29 Tolima Ibage 23 562 1 335 177 56 67 30 Valye del Kauka Kali 22 140 4 060 196 183 39 31 Vaupes Mitu 54 135 27 124 0 50 32 Vichada Puerto Karrenjo 100 242 55 158 0 55 33 Stolichnij okrug Bogota 1 776 7 363 762 4146 26 vsogo 1 141 975 42 730 570 37 42Mizhnarodni vidnosiniKolumbiya maye rozvinuti zovnishni zv yazki z bilshistyu krayin svitu Vidnosini z Ukrayinoyu Dokladnishe Ukrayinsko kolumbijski vidnosini Diplomatichni vidnosini Kolumbiyi i Ukrayini vstanovleni 18 serpnya 1992 r Nacionalna kuhnyaKolumbijska kuhnya bagata i riznomanitna v kozhnomu regioni svoya kuhnya predstavlena stravami z ptici svinini kartopli risu bobovih i supiv Ahiako sup z kurcham kartopleyu j ovochami populyarnij u Bogoti yakij podayetsya zi smetanoyu kachanom kukurudzi j kapersami arepas Arepa nesoloni kukurudzyani korzhi sho podayutsya zamist hliba pid sup Arros kon koko ris prigotovlenij u kokosovij oliyi delikates uzberezhzhya Bandeha pajsa strava z yalovichogo farshu sosisok bobovih risu bananiv i avokado m yasna strava z maniokom risom smazhenim podorozhnikom i kvasoleyu sho podayetsya v Medelyini Kasuela de mariskos tushkovani moreprodukti Na uzberezhzhi Karibskogo morya duzhe bagato strav gotuyetsya z morskih produktiv Napriklad stravi z lobstera morskogo raka slavlyatsya svoyim aromatom Ormiga kulona nezvichajna strava harakterna dlya Santandera z osoblivogo vidu smazhenih murashok Lechona zapechene cilim porosyatko z risom harakterne dlya Tolimi U bagatoh restoranah podayut nedorogi stravi napriklad komidas korr yentes shmatok smazhenogo m yasa z bobami i risom Vrazhaye riznomanitnist fruktiv mozhna zamoviti kavu i pivo U restoranah podayutsya stravi mizhnarodnoyi kuhni obslugovuvannya za stolikom norma Miscevih strav bagato i voni smachni vidchuvayetsya prisutnist ispanskih tradicij Kolumbijci ridko vzhivayut alkogol z m yasom Bezalkogolni gazovani napoyi nazivayut Gaseosa Poprosite tinto i vam mozhut podati chashechku chornoyi kavi ce slovo oznachaye i chervone vino abo vino tinto Kolumbijski vina nevisokoyi yakosti Chilijski j Argentinski vina mozhna pridbati v restoranah za dostupnimi cinami V Kolumbiyi viroblyayetsya bezlich marok romu Mozhna porekomenduvati kanelaso koktejl na osnovi romu yakij p yut i garyachim i holodnim Timchasovih obmezhen dlya prodazhu alkogolnih napoyiv nemaye KulturaZolota statuetka roboti korinnogo narodu Kolumbiyi dokolumbovoyi epohi Kultura Kolumbiyi znahoditsya na perehresti kultur latinskoyi Ameriki ta vidznachayetsya nejmovirnoyu bagatogrannistyu Yevropejskij vpliv afrikanskij vpliv korinnih amerikanciv vpliv Blizkogo Shodu ta inshi latino amerikanski kulturni vplivi taki yak Meksikanskij i Karibskij ye dobre vidchutnimi u suchasnij kulturi Kolumbiyi Geografiya krayini ta roki socialnoyi ta politichnoyi ekstabilnosti fragmentuvali yiyi na p yat kulturnih oblastej yaki takozh vidpovidayut nacionalnim rajonam Kolumbiyi Vnutrishni migraciyi industrializaciya globalizaciya ta inshi politichni ta socialno ekonomichni problemi rokami zminyuvali kolumbijskij stil zhittya Spivaki Odniyeyu z najvidomishih spivachok ye Shakira Populyarnist u vsomu sviti i v pershu chergu v SShA do neyi prijshla pislya vipusku anglomovnogo albomu Gurt Los Iankovers zasnovanij u 2018 roci kolumbijskim ukrayincem Yanko Bogdanom Penyafort Lobuncem mama Nataliya priyizhdzha ukrayinka rodom iz Kiyeva a tato Hav yer miscevij kolumbiyec iz Bogoti vidomij u Yevropi ta v Ukrayini Div takozhVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Kolumbijski prisliv ya Spisok mist Kolumbiyi Naselennya Kolumbiyi Avstrijsko kolumbijski vidnosini Gazoprovodi karibskogo uzberezhzhya KolumbiyiPrimitkiChampin J Cortes R Kohon J amp Rodriguez M 2016 Desafios del transporte ferroviario de carga en Colombia Konstituciya Kolumbiyi 7 listopada 2017 u Wayback Machine corteconstitucional gov co isp Francisco Moreno Fernandez Jaime Otero Roth Demografia de la lengua espanola 23 veresnya 2010 u Wayback Machine 2006 isp Arhiv originalu za 7 listopada 2017 Procitovano 30 zhovtnya 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 7 listopada 2017 Procitovano 30 zhovtnya 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Colombiaya com red Division Politica de Colombia Arhiv originalu za 4 kvitnya 2013 Procitovano 18 lyutogo 2018 L D Chekalenko Zovnishnya politika Ukrayini Pidruchnik Kiyiv Libid 2006 712s s 46 LiteraturaKarl R A Forgotten Peace Reform Violence and the Making of Contemporary Colombia University of California Press 2017 La Rosa M J Mejia P G Colombia a concise contemporary history Rowman amp Littlefield 2017 Luzardo Luna I Colombia s Slow Economic Growth From the Nineteenth to the Twenty First Century Springer International Publishing Palgrave Pivot 2019 Palacios M Coffee in Colombia 1850 1970 An Economic Social and Political History Cambridge University Press 2002 The Colombia Reader History Culture Politics Ed by A Farnsworth Alvear M Palacios A M G Lopez Duke University Press 2017 PosilannyaKolumbiya 18 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6 Panama Karibske more Venesuela Tihij okean Venesuela Ekvador Peru Braziliya