Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
По́лоцьке князі́вство (Полоцька земля) — середньовічна східноєвропейська феодальна монархічна держава зі столицею у місті Полоцьк. Виникло у Х столітті на основі племінного союзу кривичів-полочан. Знаходилося на торговому шляху «з варяг у греки».
| Полоцьке князівство | ||||
| ||||
|
Герб | ||||
 | ||||
| Столиця | Полоцьк | |||
| Мови | руська | |||
| Релігії | Язичництво Православ'я | |||
| Форма правління | монархія | |||
| Князь полоцький | ||||
| - 981—1001 | Ізяслав Володимирович | |||
| - 1044—1101 | Всеслав Брячиславич | |||
| Історія | ||||
| - Засновано | Х століття | |||
| - Входження до ВКЛ | 1392 | |||
| ||||
Полоцьк постійно змагався проти Києва. Наприкінці Х століття майбутній князь київський Володимир Святославич захопив Полоцьке князівство, убивши місцевого князя Рогволода, але згодом передав його своєму сину Ізяславу. За правління Брячислава Ізяславича тривала виснажлива боротьба між Києвом і Полоцьком, яка закінчилась у 1021 році унезалежненням останнього від Київської Русі.
Найбільшого розквіту Полоцьке князівство пережило у середині ХІ століття за князювання Всеслава Брячиславича. Проте його сини поділили батьківщину на уділи, почали міжусобиці та нові війни з Києвом. Наприкінці ХІІ — на початку ХІІІ століття політичне значення Полоцька занепало, а більшість полоцьких міст були захоплені сусідами: Смоленським князівством на сході і Лівонським орденом на заході.
На середину ХІІІ століття ослаблене Полоцьке князівство стало перманентним союзником литовських князів. 1307 року воно увійшло до складу Великого князівства Литовського на правах автономії, яку втратило у 1385 році, перетворившись на Полоцьке воєводство.
Географія
Полоцька земля як державно-політична територія сформувалася раніше других земель. Вона була заселена однорідним кривицьким населенням, яке на цьому терені витіснило або асимілювало балтів. Дещо ізольована від інших земель глухими слабопрохідними лісами, захищена розливами рік, Полоцька земля була змушена створити регіональний ринок, у якому головним напрямком стала балтійська торгівля по Західній Двині і який тільки східним флангом торкався дніпровського шляху. З допомогою найманих варязьких дружин полоцькі кривичі ще у X ст. привели до покори частину сусідніх дреговичів, де виникла Мінська волость, і почали освоювати землі лівських племен, відтісняючи їх від берегів Західної Двини (Даугави). Через географічні фактори полоцькі волості відділялись лісами і болотами ще й одна від одної. Це мало і свої позитивні наслідки, бо така відокремленість стимулювала ремісничий і торговельний розвиток їх центрів. Бюргерство полоцьких міст рано відчуло свою економічну і політичну силу, через що, подібно до сусіднього Новгороду, активно вмішувалося у політичну боротьбу.
Східний кордон Полоцької землі проходив від гирла Друті і Рогачева (в цьому пункті Полоцька земля межувала з Чернігівською) і далі вверх по Дніпру повз Могильов, Копись (смоленський) і Оршу (яка з другої половини XII ст. теж була смоленською) і далі через Вітебське підвищення до Двіни, де через витоки Ловаті і проходив новгородсько-полоцький кордон.
На півночі Полоцька земля межувала з летто-литовськими землями. Територія нинішньої Латвії була заселена лівами і куронами (куршами), які займали узбережжя моря, та латгалами, земгалами і селами. Латгали північними кордонами впиралися в землі естів-чуді, а на сході і півдні межували з псковськими і полоцькими кривичами. За вплив на латгалів Полоцька земля сперечалася з Новгородом. Північніше латгальське князівство Толова наприкінці XII ст. стало новгородським васалом, а його сусіди і Кокнессе — полоцькими васалами, престоли яких були передані князям полоцької династії. Між нижньою течією Даугави і естами, вздовж моря, лежала земля лівів. З XII ст. ліви були данниками полочан. Навіть 1180 року, коли вже частина їхніх земель була опанована хрестоносцями, у полку вітебського князя Брячислава Васильковича під Друцьком знаходилася лівська дружина.
Полоцькі князі не зуміли зберегти свій вплив на лівів, землі яких були протягом 1158—1210 років включені в державу хрестоносців, де панівним став німецький елемент. Земгали (земигола) жили на лівобережжі Даугави і мали вихід до моря у межиріччі Даугави і Лієлупи (Аа). На сході земигола межувала з селами, на заході — з куршами, а на півдні — з литовцями. Земгали платили данину Полоцьку ще з X ст., ранньофеодальна держава у них склалася не пізніше кінця XI ст. В XII ст. Полоцьк ще продовжував боротися за збереження свого впливу в їх землях. Особливо сильним був похід 1106 р. Але після удару, який був завданий Полоцькій землі Мстиславом Володимировичем, вплив у землі земгалів був втрачений. Протягом 1200—1290 рр. земгали чинили опір хрестоносцям, поки не були включені до їх держави. Вздовж балтійського берега від кордонів латгальської землі до р. Мінге (Мінья) жили курони (курші). Курші теж платили данину Полоцьку. Довший час курони були об'єктом нападів вікінгів, але в XI—XII ст. вони самі прекрасно оволоділи морським мистецтвом і прославились як пірати на Балтиці. Десь між 1106—1127 роками куронська держава позбулася опіки Полоцька. У 1210—1267 роках вона самотужки відбивалася від хрестоносців. Теж саме можна сказати і про латгалів. Сели, окрім торгівлі тісніших зв'язків з Полоцьком не мали.
Торгівля з IX ст. зв'язувала руські землі з Литвою (скарби монет Аббасидів з 894-922 років, Саффаридів з 846-847 років і Саманідів з 896—943 років). Спроби руських князів 1040 (чи 1044) і 1132 років добитися данини з Литви скінчилися безрезультатно. Литовсько-полоцькі кордони проходили по витоках Дsсни, середній течії Няриса до Ізяславської волості і витоків Німану.
Південно-західна і південна межі Полоцької землі проходили по межах Мінської і Свислоцької волостей. Тут сусідами полочан були Городенське князівство на південному заході та Туріво-Пінське на півдні. Слуцько-Клецьке князівство яке розташовувалось між Полоцькою та Турівською землями спочатку входило до Київських волостей, в середині ХІІ ст. вже до Чернігівських, а подальша його приналежність невідома.
Історія
Утворення Полоцького князівства
У середині Х століття правителем Полоцька був князь Рогволод, який, ймовірно, походив зі Скандинавії. Близько 978 року на той час новгородський князь Володимир Святославич здійснив похід на Полоцьк, вбив Рогволода, одружися з його дочкою Рогнідою. та приєднав князівство до Київської Русі.
Близько 988 року Володимир виділив Полоцьке князівство для свого старшого сина від Рогніди, Ізяслава (бл. 979—1001), нащадки якого правили Полоцькою землею до кінця ХІІІ століття.
Полоцьк у період розквіту
У правління князів Брячислава Ізяславича (1003—1044) та Всеслава Брячиславича (1044—1069, 1071—1101) Полоцьке князівство займало досить відокремлене становище в Київській Русі, місцеві князі рідко брали участь у загальноруських військових походах та з'їздах. В цей час князівство активно розширювалось на північний захід за рахунок залучення нових данників та союзників, на півдні Полоцьку вдалось підкорити північну групу дреговичів, а на півночі в ході війни з Новгородом Всеславу Ізяславичу вдалось захопити два новгородських погоста. У 1069 князівство було підкорено Великим князем Київським, Ізяславом Ярославичем, який посадив у Полоцьку своїх синів Мстислава (1069) та Святополка (1069—1071), а князь Всеслав Чародій потрапив у полон та був ув'язнений у Києві.
Проте після невдалої для Русі битви на річці Альті проти половців та Київського повстання викликаного цією поразкою, Всеслав Брячиславич зумів вирватись з ув'язнення, на короткий час стати великим князем київським та, невдовзі, повернутись в Полоцьк.
Розпад на уділи
Після смерті князя Всеслава Полоцька земля була розділена між його численними синами, головну роль серед яких грали мінський князь Гліб Всеславич та князь полоцький Борис-Рогволод Всеславич. Полоцьк формально залишався «старшим столом» для Ізяславичів, при цьому з князівства виділились та відокремились такі уділи як Мінське, Друцьке та Вітебське князівства.
У 1-ій половині ХІІ століття сформувались три основні лінії полоцьких Ізяславичів, які суперничали між собою за владу у Полоцькій землі (мінські Глібовичі, друцькі Рогволдовичі та вітебсько-ізяславські Святославичі). В першій третині ХІІ ст. полоцький стіл ймовірно займали Борис-Рогволод Всеславич (1101—1127) та його брат Давид (1127—1128), хоча серед істориків досі немає одностайної думки щодо послідовності правління Всеславичів через брак інформації у джерелах.
Вторгнення Мстислава Великого та заслання полоцьких князів у Візантію
Князівство у другій половині ХІІ ст.
Після смерті Василька Святославича у Полоцькому князівстві розпочалась боротьба за владу між друцькими Рогволдовичами та мінськими Глібовичами. В середині ХІІ століття завдяки династичним шлюбам Ізяславичам вдалось інтегруватись в загальноруське політичне життя. Найбільший вплив на становище Полоцької землі в цей час мали Смоленські князі Ростиславичі та Чернігівські Ольговичі. При цьому Ростиславичі підтримували вітебських Святославичів, а в 1180-х — друцьких Рогволдовичів. Ольговичі, в свою чергу виступали на стороні Рогволдовичів, а пізніше Святославичів.
Спочатку найбільшого успіху в боротьбі за Полоцьк досягнув князь Рогволод (Василь) Борисович (1143—1151), проте він був вигнаний мінським князем Ростиславом Глібовичем, який правив у 1151—1158 роках. Наприкінці 1150-х Рогволоду вдалось вернутись до Полоцька за підтримки чернігівського князя Святослава Ольговича, а після посилення у Києві позицій Смоленських Ростиславичів правителем князівства став союзний їм князь Всеслав Василькович (1161—1166, 1166 — після 1181). У 1166 він був ненадовго витіснений князем Володарем Глібовичем.
У 1180-х роках між мінськими Глібовичами та друцькими Рогволдовичами було досягнуто компроміс. Князем Полоцька став Гліб Ростиславич (1181—бл. 1184) з друцької лінії, а після нього престол надовго зайняв князь Володимир Володаревич (або Всеславич), походження якого до кінця не ясно.
Боротьба Полоцька з хрестоносцями та руськими князями наприкінці ХІІ — в першій половині ХІІІ ст.
Близько 1184 року Володимир дозволив католицькому місіонеру Мейнарду проповідувати у землях залежного від полоцька племені лівів. В подальшому, у 1206, 1208 та 1216 роках полоцький князь активно вмішувався у життя Прибалтики, в яку почали проникати хрестоносці Ордену Мечоносців. Проте він не зміг зупинити послідовного переходу князівств Герцике та Кокнесе у яких правили представники полоцької династії під контроль ризьких єпископів та лицарства.
Смерть Володимира Володаревича викликала новий виток боротьби за Полоцьк. У 1223 році князівство захопили смоленські війська і новим князем став представник Смоленських Ростиславичів, Святослав Мстиславич (1223—1232). За його правління Полоцьке князівство перебувало у залежності від Смоленська.
Після Святослава правителем Полоцька ймовірно став вітебський князь Брячислав Василькович, який відомий лише за тим що у 1239 році видав дочку за новгородського князя Олександра Невського. Наприкінці 1230-х років, в умовах татаро-монгольського нашестя на Русь, на Полоцьку землю посилився тиск з боку литовських племен у яких якраз відбувалось становлення держави. Ймовірно саме за союз проти литви, близько 1254 року полоцький князь Костянтин Безрукий (до 1245-бл. 1258) віддав Лівонському ордену права на полоцькі землі у Нижньому Подвінні.
Початок литовського панування у Полоцькій землі
У середині ХІІІ ст. Полоцька земля поступово підпадає під вплив литовських князів. Першим з них був племінник Міндовга, нальшанський князь Товтивіл (бл. 1258—1264). Після нього князем скоріш за все був Ізяслав Василькович (1264—?), який перебував в залежності від великого князя литовського, Войшелка. Відомості про Полоцьке князівство наприкінці ХІІІ ст. практично відсутні. Згідно послання Римського Папи Климента V наприкінці ХІІІ ст., бездітний правитель Полоцького князівства (ймовірно Ізяслав) заповів його Лівонському ордену.
Під владою Гедиміновичів
Вже на початку XIV ст. Полоцьке князівство перебувало під владою Великого князя Литовського Витеня. Першим князем з династії Гедиміновичів був брат Вітеня та Гедиміна, Воїн (після 1307 — бл. 1335). Після нього правителем князівства був Наримунт Гедимінович (1330—1345), який деякий час також перебував у Новгороді. У 1345 році князівство перейшло до сина великого князя Ольгерда, Андрія (1345—1377, 1381—1387), з яким пов'язаний тимчасовий розквіт князівства. В цей час полоцьке військо часто брало участь у походах литовських князів проти Лівонського ордену. Під час від'їзду Андрія у Москву (1377—1381) Полоцьком правили його брати Скиргайло та Лугвеній. У 1387 році Андрій Полоцький відмовився визнавати себе васалом брата Ягайла, який уклав Кревську унію та став польським королем. Проти бунтівного полоцького князя було направлено військо на чолі з Скиргайлом який виманив брата з міста та схопив у полон, а Полоцьк взяв під свій контроль. 1392 року Полоцьке князівство було передано Вітовту, який ліквідував його та поставив туди свого намісника. У 1504 році утворено Полоцьке воєводство.
Удільні князівства
Князівства подані за ступенем старшинства:
- Полоцьке князівство — землі з центром у Полоцьку;
- Мінське князівство — землі з центром у Мінську;
- Вітебське князівство — землі з центром у Вітебську;
- Друцьке князівство — землі з центром у Друцьку;
- — землі з центром у Ізяславі;
- Логойське князівство — землі з центром у Логойську;
- — землі з центром у Лукомлі;
- — землі з центром у Борисові, згадки про нього фрагментарні.
- — землі з центром у Свіслочі, згадки про нього фрагментарні.
- Слуцьке князівство — землі з центром у Слуцьку, приналежність уділу дискусійна.
Князі полоцькі
Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Князі полоцькі.
| Полоцькі князі | ||
|---|---|---|
| Князь | Роки | Примітки |
| Ізяслав Володимирович | 990—1001 | |
| Брячислав Ізяславич | 1001—1044 | |
| Всеслав Брячиславич | 1044—1067 | |
| Всеслав Брячиславич | 1070 | вдруге |
| Всеслав Брячиславич | 1071—1101 | втретє |
| Давид Всеславич | 1101—1127 | |
| Рогволод Всеславич | 1127—1128 | |
| Давид Всеславич | 1128—1130 | вдруге |
Див. також
Джерела та література
- Войтович Л. Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Історико-генеалогічне дослідження. Львів, 2002. — Розділ: 3.2.
- Полоцька земля в літописних та актових джерелах XI—XVI століть / М. А. Філіпович ; [відп. ред. Л. А. Дубровіна] ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т рукопису. — Київ: НБУВ, 2014. — 204 с. : іл. — Бібліогр.: с. 145—166. —
Посилання
- Полацк і Наваполацк — Гісторыя і культура Паўночнай Беларусі
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Po locke knyazi vstvo Polocka zemlya serednovichna shidnoyevropejska feodalna monarhichna derzhava zi stoliceyu u misti Polock Viniklo u H stolitti na osnovi pleminnogo soyuzu krivichiv polochan Znahodilosya na torgovomu shlyahu z varyag u greki Polocke knyazivstvoH stolittya 1392GerbPolock istorichni kordoni na kartiPolocke knyazivstvo u 11 13 st Stolicya PolockMovi ruskaReligiyi Yazichnictvo Pravoslav yaForma pravlinnya monarhiyaKnyaz polockij 981 1001 Izyaslav Volodimirovich 1044 1101 Vseslav BryachislavichIstoriya Zasnovano H stolittya Vhodzhennya do VKL 1392Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Polocke knyazivstvo Polock postijno zmagavsya proti Kiyeva Naprikinci H stolittya majbutnij knyaz kiyivskij Volodimir Svyatoslavich zahopiv Polocke knyazivstvo ubivshi miscevogo knyazya Rogvoloda ale zgodom peredav jogo svoyemu sinu Izyaslavu Za pravlinnya Bryachislava Izyaslavicha trivala visnazhliva borotba mizh Kiyevom i Polockom yaka zakinchilas u 1021 roci unezalezhnennyam ostannogo vid Kiyivskoyi Rusi Najbilshogo rozkvitu Polocke knyazivstvo perezhilo u seredini HI stolittya za knyazyuvannya Vseslava Bryachislavicha Prote jogo sini podilili batkivshinu na udili pochali mizhusobici ta novi vijni z Kiyevom Naprikinci HII na pochatku HIII stolittya politichne znachennya Polocka zanepalo a bilshist polockih mist buli zahopleni susidami Smolenskim knyazivstvom na shodi i Livonskim ordenom na zahodi Na seredinu HIII stolittya oslablene Polocke knyazivstvo stalo permanentnim soyuznikom litovskih knyaziv 1307 roku vono uvijshlo do skladu Velikogo knyazivstva Litovskogo na pravah avtonomiyi yaku vtratilo u 1385 roci peretvorivshis na Polocke voyevodstvo GeografiyaKnyazivstva Kiyivskoyi Rusi u 1054 1132 rr Polocka zemlya yak derzhavno politichna teritoriya sformuvalasya ranishe drugih zemel Vona bula zaselena odnoridnim krivickim naselennyam yake na comu tereni vitisnilo abo asimilyuvalo baltiv Desho izolovana vid inshih zemel gluhimi slaboprohidnimi lisami zahishena rozlivami rik Polocka zemlya bula zmushena stvoriti regionalnij rinok u yakomu golovnim napryamkom stala baltijska torgivlya po Zahidnij Dvini i yakij tilki shidnim flangom torkavsya dniprovskogo shlyahu Z dopomogoyu najmanih varyazkih druzhin polocki krivichi she u X st priveli do pokori chastinu susidnih dregovichiv de vinikla Minska volost i pochali osvoyuvati zemli livskih plemen vidtisnyayuchi yih vid beregiv Zahidnoyi Dvini Daugavi Cherez geografichni faktori polocki volosti viddilyalis lisami i bolotami she j odna vid odnoyi Ce malo i svoyi pozitivni naslidki bo taka vidokremlenist stimulyuvala remisnichij i torgovelnij rozvitok yih centriv Byurgerstvo polockih mist rano vidchulo svoyu ekonomichnu i politichnu silu cherez sho podibno do susidnogo Novgorodu aktivno vmishuvalosya u politichnu borotbu Shidnij kordon Polockoyi zemli prohodiv vid girla Druti i Rogacheva v comu punkti Polocka zemlya mezhuvala z Chernigivskoyu i dali vverh po Dnipru povz Mogilov Kopis smolenskij i Orshu yaka z drugoyi polovini XII st tezh bula smolenskoyu i dali cherez Vitebske pidvishennya do Dvini de cherez vitoki Lovati i prohodiv novgorodsko polockij kordon Na pivnochi Polocka zemlya mezhuvala z letto litovskimi zemlyami Teritoriya ninishnoyi Latviyi bula zaselena livami i kuronami kurshami yaki zajmali uzberezhzhya morya ta latgalami zemgalami i selami Latgali pivnichnimi kordonami vpiralisya v zemli estiv chudi a na shodi i pivdni mezhuvali z pskovskimi i polockimi krivichami Za vpliv na latgaliv Polocka zemlya sperechalasya z Novgorodom Pivnichnishe latgalske knyazivstvo Tolova naprikinci XII st stalo novgorodskim vasalom a jogo susidi i Koknesse polockimi vasalami prestoli yakih buli peredani knyazyam polockoyi dinastiyi Mizh nizhnoyu techiyeyu Daugavi i estami vzdovzh morya lezhala zemlya liviv Z XII st livi buli dannikami polochan Navit 1180 roku koli vzhe chastina yihnih zemel bula opanovana hrestonoscyami u polku vitebskogo knyazya Bryachislava Vasilkovicha pid Druckom znahodilasya livska druzhina Polocki knyazi ne zumili zberegti svij vpliv na liviv zemli yakih buli protyagom 1158 1210 rokiv vklyucheni v derzhavu hrestonosciv de panivnim stav nimeckij element Zemgali zemigola zhili na livoberezhzhi Daugavi i mali vihid do morya u mezhirichchi Daugavi i Liyelupi Aa Na shodi zemigola mezhuvala z selami na zahodi z kurshami a na pivdni z litovcyami Zemgali platili daninu Polocku she z X st rannofeodalna derzhava u nih sklalasya ne piznishe kincya XI st V XII st Polock she prodovzhuvav borotisya za zberezhennya svogo vplivu v yih zemlyah Osoblivo silnim buv pohid 1106 r Ale pislya udaru yakij buv zavdanij Polockij zemli Mstislavom Volodimirovichem vpliv u zemli zemgaliv buv vtrachenij Protyagom 1200 1290 rr zemgali chinili opir hrestonoscyam poki ne buli vklyucheni do yih derzhavi Vzdovzh baltijskogo berega vid kordoniv latgalskoyi zemli do r Minge Minya zhili kuroni kurshi Kurshi tezh platili daninu Polocku Dovshij chas kuroni buli ob yektom napadiv vikingiv ale v XI XII st voni sami prekrasno ovolodili morskim mistectvom i proslavilis yak pirati na Baltici Des mizh 1106 1127 rokami kuronska derzhava pozbulasya opiki Polocka U 1210 1267 rokah vona samotuzhki vidbivalasya vid hrestonosciv Tezh same mozhna skazati i pro latgaliv Seli okrim torgivli tisnishih zv yazkiv z Polockom ne mali Torgivlya z IX st zv yazuvala ruski zemli z Litvoyu skarbi monet Abbasidiv z 894 922 rokiv Saffaridiv z 846 847 rokiv i Samanidiv z 896 943 rokiv Sprobi ruskih knyaziv 1040 chi 1044 i 1132 rokiv dobitisya danini z Litvi skinchilisya bezrezultatno Litovsko polocki kordoni prohodili po vitokah Dssni serednij techiyi Nyarisa do Izyaslavskoyi volosti i vitokiv Nimanu Pivdenno zahidna i pivdenna mezhi Polockoyi zemli prohodili po mezhah Minskoyi i Svislockoyi volostej Tut susidami polochan buli Gorodenske knyazivstvo na pivdennomu zahodi ta Turivo Pinske na pivdni Slucko Klecke knyazivstvo yake roztashovuvalos mizh Polockoyu ta Turivskoyu zemlyami spochatku vhodilo do Kiyivskih volostej v seredini HII st vzhe do Chernigivskih a podalsha jogo prinalezhnist nevidoma IstoriyaUtvorennya Polockogo knyazivstva U seredini H stolittya pravitelem Polocka buv knyaz Rogvolod yakij jmovirno pohodiv zi Skandinaviyi Blizko 978 roku na toj chas novgorodskij knyaz Volodimir Svyatoslavich zdijsniv pohid na Polock vbiv Rogvoloda odruzhisya z jogo dochkoyu Rognidoyu ta priyednav knyazivstvo do Kiyivskoyi Rusi Blizko 988 roku Volodimir vidiliv Polocke knyazivstvo dlya svogo starshogo sina vid Rognidi Izyaslava bl 979 1001 nashadki yakogo pravili Polockoyu zemleyu do kincya HIII stolittya Polock u period rozkvitu U pravlinnya knyaziv Bryachislava Izyaslavicha 1003 1044 ta Vseslava Bryachislavicha 1044 1069 1071 1101 Polocke knyazivstvo zajmalo dosit vidokremlene stanovishe v Kiyivskij Rusi miscevi knyazi ridko brali uchast u zagalnoruskih vijskovih pohodah ta z yizdah V cej chas knyazivstvo aktivno rozshiryuvalos na pivnichnij zahid za rahunok zaluchennya novih dannikiv ta soyuznikiv na pivdni Polocku vdalos pidkoriti pivnichnu grupu dregovichiv a na pivnochi v hodi vijni z Novgorodom Vseslavu Izyaslavichu vdalos zahopiti dva novgorodskih pogosta U 1069 knyazivstvo bulo pidkoreno Velikim knyazem Kiyivskim Izyaslavom Yaroslavichem yakij posadiv u Polocku svoyih siniv Mstislava 1069 ta Svyatopolka 1069 1071 a knyaz Vseslav Charodij potrapiv u polon ta buv uv yaznenij u Kiyevi Prote pislya nevdaloyi dlya Rusi bitvi na richci Alti proti polovciv ta Kiyivskogo povstannya viklikanogo ciyeyu porazkoyu Vseslav Bryachislavich zumiv virvatis z uv yaznennya na korotkij chas stati velikim knyazem kiyivskim ta nevdovzi povernutis v Polock Rozpad na udili Pislya smerti knyazya Vseslava Polocka zemlya bula rozdilena mizh jogo chislennimi sinami golovnu rol sered yakih grali minskij knyaz Glib Vseslavich ta knyaz polockij Boris Rogvolod Vseslavich Polock formalno zalishavsya starshim stolom dlya Izyaslavichiv pri comu z knyazivstva vidililis ta vidokremilis taki udili yak Minske Drucke ta Vitebske knyazivstva U 1 ij polovini HII stolittya sformuvalis tri osnovni liniyi polockih Izyaslavichiv yaki supernichali mizh soboyu za vladu u Polockij zemli minski Glibovichi drucki Rogvoldovichi ta vitebsko izyaslavski Svyatoslavichi V pershij tretini HII st polockij stil jmovirno zajmali Boris Rogvolod Vseslavich 1101 1127 ta jogo brat David 1127 1128 hocha sered istorikiv dosi nemaye odnostajnoyi dumki shodo poslidovnosti pravlinnya Vseslavichiv cherez brak informaciyi u dzherelah Vtorgnennya Mstislava Velikogo ta zaslannya polockih knyaziv u Vizantiyu Knyazivstvo u drugij polovini HII st Pislya smerti Vasilka Svyatoslavicha u Polockomu knyazivstvi rozpochalas borotba za vladu mizh druckimi Rogvoldovichami ta minskimi Glibovichami V seredini HII stolittya zavdyaki dinastichnim shlyubam Izyaslavicham vdalos integruvatis v zagalnoruske politichne zhittya Najbilshij vpliv na stanovishe Polockoyi zemli v cej chas mali Smolenski knyazi Rostislavichi ta Chernigivski Olgovichi Pri comu Rostislavichi pidtrimuvali vitebskih Svyatoslavichiv a v 1180 h druckih Rogvoldovichiv Olgovichi v svoyu chergu vistupali na storoni Rogvoldovichiv a piznishe Svyatoslavichiv Spochatku najbilshogo uspihu v borotbi za Polock dosyagnuv knyaz Rogvolod Vasil Borisovich 1143 1151 prote vin buv vignanij minskim knyazem Rostislavom Glibovichem yakij praviv u 1151 1158 rokah Naprikinci 1150 h Rogvolodu vdalos vernutis do Polocka za pidtrimki chernigivskogo knyazya Svyatoslava Olgovicha a pislya posilennya u Kiyevi pozicij Smolenskih Rostislavichiv pravitelem knyazivstva stav soyuznij yim knyaz Vseslav Vasilkovich 1161 1166 1166 pislya 1181 U 1166 vin buv nenadovgo vitisnenij knyazem Volodarem Glibovichem U 1180 h rokah mizh minskimi Glibovichami ta druckimi Rogvoldovichami bulo dosyagnuto kompromis Knyazem Polocka stav Glib Rostislavich 1181 bl 1184 z druckoyi liniyi a pislya nogo prestol nadovgo zajnyav knyaz Volodimir Volodarevich abo Vseslavich pohodzhennya yakogo do kincya ne yasno Borotba Polocka z hrestonoscyami ta ruskimi knyazyami naprikinci HII v pershij polovini HIII st Blizko 1184 roku Volodimir dozvoliv katolickomu misioneru Mejnardu propoviduvati u zemlyah zalezhnogo vid polocka plemeni liviv V podalshomu u 1206 1208 ta 1216 rokah polockij knyaz aktivno vmishuvavsya u zhittya Pribaltiki v yaku pochali pronikati hrestonosci Ordenu Mechonosciv Prote vin ne zmig zupiniti poslidovnogo perehodu knyazivstv Gercike ta Koknese u yakih pravili predstavniki polockoyi dinastiyi pid kontrol rizkih yepiskopiv ta licarstva Smert Volodimira Volodarevicha viklikala novij vitok borotbi za Polock U 1223 roci knyazivstvo zahopili smolenski vijska i novim knyazem stav predstavnik Smolenskih Rostislavichiv Svyatoslav Mstislavich 1223 1232 Za jogo pravlinnya Polocke knyazivstvo perebuvalo u zalezhnosti vid Smolenska Pislya Svyatoslava pravitelem Polocka jmovirno stav vitebskij knyaz Bryachislav Vasilkovich yakij vidomij lishe za tim sho u 1239 roci vidav dochku za novgorodskogo knyazya Oleksandra Nevskogo Naprikinci 1230 h rokiv v umovah tataro mongolskogo nashestya na Rus na Polocku zemlyu posilivsya tisk z boku litovskih plemen u yakih yakraz vidbuvalos stanovlennya derzhavi Jmovirno same za soyuz proti litvi blizko 1254 roku polockij knyaz Kostyantin Bezrukij do 1245 bl 1258 viddav Livonskomu ordenu prava na polocki zemli u Nizhnomu Podvinni Pochatok litovskogo panuvannya u Polockij zemli U seredini HIII st Polocka zemlya postupovo pidpadaye pid vpliv litovskih knyaziv Pershim z nih buv pleminnik Mindovga nalshanskij knyaz Tovtivil bl 1258 1264 Pislya nogo knyazem skorish za vse buv Izyaslav Vasilkovich 1264 yakij perebuvav v zalezhnosti vid velikogo knyazya litovskogo Vojshelka Vidomosti pro Polocke knyazivstvo naprikinci HIII st praktichno vidsutni Zgidno poslannya Rimskogo Papi Klimenta V naprikinci HIII st bezditnij pravitel Polockogo knyazivstva jmovirno Izyaslav zapoviv jogo Livonskomu ordenu Pid vladoyu Gediminovichiv Vzhe na pochatku XIV st Polocke knyazivstvo perebuvalo pid vladoyu Velikogo knyazya Litovskogo Vitenya Pershim knyazem z dinastiyi Gediminovichiv buv brat Vitenya ta Gedimina Voyin pislya 1307 bl 1335 Pislya nogo pravitelem knyazivstva buv Narimunt Gediminovich 1330 1345 yakij deyakij chas takozh perebuvav u Novgorodi U 1345 roci knyazivstvo perejshlo do sina velikogo knyazya Olgerda Andriya 1345 1377 1381 1387 z yakim pov yazanij timchasovij rozkvit knyazivstva V cej chas polocke vijsko chasto bralo uchast u pohodah litovskih knyaziv proti Livonskogo ordenu Pid chas vid yizdu Andriya u Moskvu 1377 1381 Polockom pravili jogo brati Skirgajlo ta Lugvenij U 1387 roci Andrij Polockij vidmovivsya viznavati sebe vasalom brata Yagajla yakij uklav Krevsku uniyu ta stav polskim korolem Proti buntivnogo polockogo knyazya bulo napravleno vijsko na choli z Skirgajlom yakij vimaniv brata z mista ta shopiv u polon a Polock vzyav pid svij kontrol 1392 roku Polocke knyazivstvo bulo peredano Vitovtu yakij likviduvav jogo ta postaviv tudi svogo namisnika U 1504 roci utvoreno Polocke voyevodstvo Udilni knyazivstvaKnyazivstva podani za stupenem starshinstva Polocke knyazivstvo zemli z centrom u Polocku Minske knyazivstvo zemli z centrom u Minsku Vitebske knyazivstvo zemli z centrom u Vitebsku Drucke knyazivstvo zemli z centrom u Drucku zemli z centrom u Izyaslavi Logojske knyazivstvo zemli z centrom u Logojsku zemli z centrom u Lukomli zemli z centrom u Borisovi zgadki pro nogo fragmentarni zemli z centrom u Svislochi zgadki pro nogo fragmentarni Slucke knyazivstvo zemli z centrom u Slucku prinalezhnist udilu diskusijna Knyazi polockiDetalnishi vidomosti z ciyeyi temi vi mozhete znajti v statti Knyazi polocki Dinastiya Ryurikovichiv Dinastiya Gediminovichiv Polocki knyaziKnyaz Roki PrimitkiIzyaslav Volodimirovich 990 1001Bryachislav Izyaslavich 1001 1044Vseslav Bryachislavich 1044 1067Vseslav Bryachislavich 1070 vdrugeVseslav Bryachislavich 1071 1101 vtretyeDavid Vseslavich 1101 1127Rogvolod Vseslavich 1127 1128David Vseslavich 1128 1130 vdrugeDiv takozhIzyaslavichi Polocki Gorodenske knyazivstvo Turovo Pinske knyazivstvo Borisovi kameniDzherela ta literaturaVojtovich L Knyazivski dinastiyi Shidnoyi Yevropi kinec IX pochatok XVI st sklad suspilna i politichna rol Istoriko genealogichne doslidzhennya Lviv 2002 Rozdil 3 2 Polocka zemlya v litopisnih ta aktovih dzherelah XI XVI stolit M A Filipovich vidp red L A Dubrovina NAN Ukrayini Nac b ka Ukrayini im V I Vernadskogo In t rukopisu Kiyiv NBUV 2014 204 s il Bibliogr s 145 166 ISBN 978 966 02 7287 3PosilannyaPolack i Navapolack Gistoryya i kultura Paynochnaj Belarusi