Київський національний академічний театр оперети (Київська оперета) — оперетковий театр у Києві. Організовано у 1934 році як Державний театр музичної комедії УРСР, з 1966 року театр іменувався як Київський державний театр оперети, з 2004 року академічний, у 2009 році театру надано статус національного.
Київський національний академічний театр оперети | ||||
---|---|---|---|---|
Київський національний академічний театр оперети | ||||
50°26′00″ пн. ш. 30°30′58″ сх. д. / 50.4335388900277763469° пн. ш. 30.51627778002777802° сх. д.Координати: 50°26′00″ пн. ш. 30°30′58″ сх. д. / 50.4335388900277763469° пн. ш. 30.51627778002777802° сх. д. | ||||
Країна | Україна | |||
Місто | ||||
Адреса | вул. Велика Васильківська, 53/3 | |||
Тип | оперетковий театр | |||
Статус | академічний театр | |||
Відкрито | 1934 | |||
Колишні назви | Київський театр музичної комедії Національний зразковий театр | |||
Репертуар | класичні і сучасні музичні драми і комедії, мюзикли, костюмовані концерти і шоу-програми | |||
Керівництво | Богдан Струтинський генеральний директор — художній керівник, Вадим Прокопенко головний балетмейстер, Олександр Білозуб головний художник | |||
operetta.com.ua | ||||
Ідентифікатори і посилання | ||||
UA-80-382-0608 | ||||
EUTA theatre ID | 3119 | |||
| ||||
Київський національний академічний театр оперети у Вікісховищі |
Загальні дані
Театр розміщено у будівлі колишнього Троїцького народного дому, збудованого на початку ХХ-го століття на благочинні кошти.
Сучасна реконструкція театру проектувалася групою архітекторів Київського інституту Діпроміст під керівництвом лауреата Шевченківської премії Ернеста Бикова.
Адреса театру: вул. Велика Васильківська, 53/3, м. Київ-03150 (Україна).
Керівники
- Струтинський Богдан Дмитрович — генеральний директор — художній керівник театру (з 2003), народний артист України.
- Прокопенко Вадим Валерійович — головний балетмейстер (з 2011), заслужений артист України. 1980—2010 років цю посаду займав Сегаль Олександр Наумович.
- Сергій Дідок — головний диригент театру (з 2020), заслужений діяч мистецтв України. В 1983—1990 роках — Литвиненко Святослав Іванович, народний артист України.
- Опанасенко Олена Олександрівна — головний концертмейстер, заслужена артистка України.
- Ярошенко Ігор Вікторович — головний хормейстер, заслужений діяч мистецтв України.
- Мадараш Оксана Степанівна — диригент-постановник, народна артистка України.
- Білозуб Олександр Сергійович — головний художник, народний артист України
Репертуар і діяльність
В сучасності театр поряд з традиційними популярними оперетами здійснює також постановки мюзиклів, музичних вистав, музично-пластичних дійств, шоу-програм.
Майже кожного сезону колектив Київської оперети готує прем'єрну виставу (або й декілька прем'єр). 2008—2009 років (74-й театральний сезон) такими були оперета Імре Кальмана «Містер Ікс» та мюзикл «Лампа Аладдіна».
Творчий склад
- Народні артисти України
- Тимошко Тамара Михайлівна — народна артистка України (1980)
- Маковецька Людмила Георгіївна — народна артистка України (1985)
- Трофимчук Олександр Павлович — народний артист України (1989)
- Чемена Валентина Леонідівна — народна артистка України (1994)
- Павлінов Сергій Миколайович — народний артист України (1999)
- Камінська Ольга Іванівна — народна артистка України (1999)
- Альошина-Костюкова Вікторія Дмитрівна — народна артистка України (1997)
- Авдєєв Сергій Григорович — народний артист України (2019)
- Кравченко Олександр Іванович — народний артист України (1997)
- Богомаз Володимир Іванович — народний артист України (2008)
- Рожков Валентин Федорович — народний артист України (2009)
- Бутковський Микола Юхимович — народний артист України (2011)
- Бєльська Людмила Василівна — народна артистка України (2014)
- Бондаренко Сергій Григорович — народний артист України (2014)
- Лапіна Ірина Іванівна — народна артистка України (2014)
- Струтинський Богдан Дмитрович — художній керівник, народний артист України (2015)
- Мельниченко Сергій Григорович — народний артист України (2017)
- Литвиненко Святослав Іванович — народний артист України- диригент оркестру (1985)
- Левенець Ігор Анатолійович — народний артист України (2019)
- Мадараш Оксана Степанівна — диригент оркестру, народна артистка України (2019)
- Чорний В'ячеслав Григорович - ведучий артист театру оперети
- Заслужені діячі мистецтв України
- Струтинський Богдан Дмитрович — художній керівник, народний артист України (2015)
- Ярошенко Ігор Вікторович — головний хормейстер
- Ворвулєв Володимир Миколайович — хормейстер (головний хормейстер 1989—2014)
- — диригент
- Заслужені артисти України
- Арбузова Олена
- Беспалова-Примак Ірина Володимирівна
- Гаврилюк Єлізавета Олександрівна
- Головчанська-Сивач Тамара Федорівна
- Голосняк Володимир Васильович
- Грегорчак-Одринська Галина Василівна
- Доброноженко Любов Володимирівна
- Довбня Ганна Петрівна
- Донченко-Бутковська Валентина Петрівна
- Зельдич Леонід Володимирович — артист оркестру
- Ільченко Юлія Володимирівна — артистка балету
- Кузьменко Любов Іванівна
- Курбанов Арсен Шахбазович — артист-вокаліст
- Наумов Сергій Олександрович
- Підгородецький Анатолій Миколайович
- Приймак Соломія Іванівна
- Прокопенко Вадим Валерійович — головний балетмейстер
- Середа-Голдун Ася Михайлівна
- Ходакова Тамара Анатоліївна
- Шарабурін Дмитро Олександрович
- Яцук Сергій Миколайович
- — артист балету
- — артистка оркестру
- — артистка хору
- Одринський Володимир Леонідович
- Сазонова Яніна Миколаївна — артистка балету
- Федоренко Ольга Сергіївна
- Заслужені працівники культури України
- Жмура Ольга Марківна
- Кравченко Зоя Борисівна
- Цуркан Вадим Лауренційович — артист балету
- Хабалікян Галина Миколаївна — начальник відділу
- Ловінська Антоніна Петрівна — начальник відділу
- Когут Оксана Володимирівна — комерційний директор
- Собко Володимир Георгійович — начальник відділу
- Сладкова Олена Геннадіївна — головний адміністратор
- Заслужений юрист України
- Листопадська Олена Євгенівна — заступник керівника
- Заслужений економіст України
- Залєвська Валентина Юріївна
Історія
Початок XX сторіччя
Саме в приміщенні Троїцького народного дому М. К. Садовський у 1907 році заснував перший стаціонарний театр в Україні. На сцені теперішньої оперети працювали корифеї українського театру початку ХХ ст. — його тодішньою примою була М. К. Заньковецька, свою акторську діяльність у 1916 році розпочав Лесь Курбас.
У 1917 році сама будівля театру зіграла важливу історичну роль, тут зібралися представники київського гарнізону для координації і керування процесом українізації підрозділів армії. На зібранні було створено Український військовий клуб ім. Гетьмана Павла Полуботка та визначено головне завдання — формування української армії.
За часів Української Народної Республіки, театр отримав іншу назву — Національний зразковий театр.
Наприкінці 1920-х років у приміщенні був клуб металістів і спортивні зали. Лише 1934 року театр відновлено як Державний театр музичної комедії УРСР.
Першою виставою наново організованого Театру музичної комедії стала оперета «Продавець птахів» К. Целлера (прем'єра — 1 грудня 1935 року). Поряд з нею, в репертуарі театру були оперети «Кажан» Й. Штрауса, «Циганська любов» Ф. Легара, «Синя борода» Ж. Оффенбаха. 1938 року на сцені театру була вперше поставлена українська оперета — «Весілля в Малинівці» О. Рябова.
В роки Другої світової війни театр було евакуйовано до Казахстану. Протягом багатьох років існування театру в ньому працювали такі актори як В. Новинська, Г. Лойко, М. Блашук, Л. Пресман, Д. Пономаренко, К. Мамикіна, Д. Шевцов та багато інших. Серед перших режисерів театру — С. Каргальський, Б. Балабан, О. Барсегян. Довгий час головним диригентом театру був композитор та диригент Олексій Рябов — автор відомих українських оперет «Весілля в Малинівці» (1938 рік), «Сорочинський ярмарок» (1943 рік), «Червона калина» (1954 рік).
Троїцький народний будинок Київського товариства грамотності (Київський державний академічний театр оперети), 1901—1902. Архітектор Г. Антоновський.
Діяло Київське товариство грамотності (1902—1908), очолюване педагогом громадсько-політичним діячем В. Науменком.
У діяльності товариства брали участь відомі діячі науки і культури, громадсько-політичного та державного життя.
Розміщувалися:
- редакції журналів «Кіевская старина» (редактор В. Науменко) (1902—1906) та «Україна» (1907),
- відділення редакції газети «Рада» (1906—1908), що видавалася коштом Є. Чикаленка, редактори: Ф. Матушевський (1906—1907), М. Павловський (з 1907 р.), секретар — С. Петлюра.
Діяло правління Українського товариства «Просвіта» на пам'ять про Т. Г. Шевченка (1907—1910), голови: Б. Грінченко (1906—1909), С. Тимошенко (1909—1910).
Глядачеву залу народного будинку товариство здавало в оренду театральним колективам.
Тут виступала оперна група антрепренера М. Бородая (1902—1907, з перервами). 1907—1917 працював перший стаціонарний український професійний театр під керівництвом М. Садовського, який проживав у цьому будинку (1907—1920).
Тут працювали відомі діячі культури:
- співачка і драматична акторка М. Авсюкевич (1907—1917);
- актор, режисер Г. Березовський (1907—1917);
- акторка, народна артистка УСРР Г. Борисоглібська (1907—1917);
- художник І. Бурячок (1912—1917);
- актор, співак, режисер С. Бутовський (1909—1915);
- режисер, актор, театрознавець, народний артист СРСР В. Василько (1911—1915);
- композитор, диригент, співак, хореограф, етнограф, актор В. Верховинець (1906—1915);
- актор, режисер М. Вільшанський (1907—1916);
- поет, критик, перекладач, театрознавець, актор, режисер М. Вороний (1910—1912);
- диригент, музичний діяч П. Гончаров (1916—1917);
- акторка Н. Горленко (1912—1915);
- співачка і драматична акторка М. Гребінецька (1914—1917);
- драматична акторка і співачка З. Діброва (1908—1915);
- драматична акторка і співачка Є. Доля (1907—1915);
- актор І. Загорський (1907—1909);
- акторка, народна артистка Республіки М. Заньковецька (1907—1909);
- акторка Г. Затиркевич-Карпинська (1917);
- актор Є. Захарчук (1907—1917);
- співак і драматичний актор Т. Івлєв (1911—1917);
- актор, режисер П. Карабіневич (1917);
- оперний співак М. Карлашов (1910—1913);
- актор І. Ковалевський (1907—1917);
- актор, педагог, перекладач П. Коваленко (1910—1917);
- драматичний актор і співак, костюмер М. Колесник (1908—1917);
- драматична акторка, співачка, танцівниця П. Колесникова (1909—1917);
- актор, режисер О. Корольчук (1907—1917);
- хоровий диригент, композитор О. Кошиць (1912—1916);
- живописець, графік, архітектор, художник театру й кіно, майстер декоративно-ужиткового В. Кричевський (1907—1910);
- режисер, актор, теоретик театру, драматург, перекладач, народний артист Республіки Курбас Лесь (1916—1917);
- співачка і драматична акторка М. Лебедєва (1907—1915);
- актор, режисер, драматург, заслужений артист Республіки Ф. Левицький (1908—1917);
- співачка, народна артистка СРСР М. Литвиненко-Вольгемут (1912—1914);
- акторка Л. Ліницька (1909—1915);
- акторка М. Малиш-Федорець (1906—1917);
- драматичний актор і співак, народний артист УРСР Г. Маринич (1911—1914);
- актор, режисер, педагог, народний артист СРСР І. Мар'яненко (1907—1914; проживав у цьому будинку до початку 1920-х років);
- співак, народний артист УРСР М. Микиша (1910—1914);
- актор Ю. Милович (1907—1917);
- співак і драматичний актор Д. Мироненко (1910—1917);
- актор, перекладач С. Паньківський (1907—1917);
- актор О. Певний (1907—1909, 1914—1917);
- актор, режисер М. Петлішенко (1910—1915);
- журналіст, громадсько-політичний і державний діяч С. Петлюра (1908);
- співачка О. Петляш (1907—1912);
- співачка і драматична акторка О. Полянська (1907—1914);
- співак і драматичний актор Є. Рибчинський (1909—1917);
- актор, режисер Й. Стадник (1917);
- драматична акторка і співачка С. Стадникова (1915—1917);
- оперна співачка В. Старостинецька (1915—1917);
- поет, державний і громадський діяч, акад. ВУАН, Герой Соціалістичної Праці П. Тичина (1916—1917);
- акторка, фольклористка, письменниця С. Тобілевич (1908—1916);
- акторка, заслужена артистка УРСР Є. Хуторна (1907—1917);
- письменник, драматург, журналіст, режисер С. Черкасенко (1912—1917);
- актор, співак П. Чугай (1915—1917).
До ангажементу запрошувалися солісти київської опери Г. Внуковський, Ф. Павловський, У хорі співав майбутній народний артист СРСР І. Козловський (1918). З театром співпрацювали композитори М. Лисенко та К. Стеценко. На сцені Театру Миколи Садовського проводила репетиції трупа Леся Курбаса і розпочав вистави Молодий театр (1916—1917).
Від української революції 1917-21
У вересні 1917 р. відбулося відкриття Українського національного театру (з 1919 р. — Народний театр). Театром керував актор, режисер, народний артист СРСР, Герой Праці П. Саксаганський (1918—1922).
З січня 1923 р. — Театр ім. М. Заньковецької, який в тому ж році виїхав з Києва.
У театрі працював Олімпійський комітет, який займався підготовкою і проведенням першої Олімпіади в Російській імперії (1913).
Діяло Товариство «Український військовий клуб імені гетьмана Павла Полуботка» (1917—1918); керівники клубу — М. Міхновський, В. Павелко та інші.
Тимчасово працював Перший театр Української Радянської Республіки ім. Шевченка (травень-серпень 1919 р.).
З 1934 р. Державний театр музичної комедії УРСР ,1966 р. — Київський державний театр оперети (з 2004 р. — академічний).
В театрі працювали:
- акторка Г. Лисянська (1935)
- акторка, заслужена артистка УРСР Н. Аннікова (1956—1968);
- актор, режисер, заслужений артист Б. Балабан (1944—1947);
- актор, заслужений артист УРСР М. Блащук (1949—1978);
- художник кіно і театру Олексій Бобровников (1940-1950-ті роки, 1993);
- актор, заслужений артист В. Борисенко (1957—1989);
- актор, заслужений артист УРСР Ю. Бурих (1965—1985);
- акторка, заслужена артистка УСРР В. Варецька (1936—1937);
- актор, заслужений артист УРСР В. Васильєв-Гуменик (1936—1962);
- хореограф Є. Вігільов (1935—1940);
- режисер, заслужений артист РСФРР, народний артист УРСР В. Вільнер (1947—1950);
- заслужений артист УРСР, народний артист РРФСР В. Вржесинський (1968—1971);
- актор, народний артист УРСР Г. Горюшко (1969—2000);
- артистка балету, заслужена артистка УРСР Т. Ващенко-Демпель (1941—1962);
- театральний художник, заслужений діяч мистецтв УРСР М. Духновський (1950—1951);
- артист балету, балетмейстер, заслужений артист УРСР В. Єрмолаєв (1937—1960);
- режисер, заслужений артист УРСР І. Земгано (1948—1959);
- актор, режисер, заслужений артист УСРР С. Каргальський (1934—1937);
- співак, народний артист УРСР В. Козерацький (1937—1951);
- художник театру і кіно М. Ліпкін (1940-1950-ті роки);
- актор, заслужений артист УРСР Г. Лойко (1944—1967);
- композитор В. Лукашов (1950-1970-ті роки);
- акторка, заслужена артистка УРСР К. Мамикіна (1944—1989);
- акторка, заслуженна артистка УРСР Т. Гагаріна (1973—2003);
- художник театру, заслужений діяч мистецтв УРСР В. Меллер (1948—1950);
- актор, заслужений артист УРСР О. Михайлов (1955—1982);
- режисер, педагог, народна артистка УРСР І. Молостова (1962, 1968);
- режисер, педагог, заслужений діяч мистецтв УРСР, народний артист Чечено-Інгуської АРСР В. Неллі (1940, 1947, 1966);
- акторка, народна артистка УРСР В. Новинська (1935—1972);
- актор, заслужений артист УРСР М. Пилипенко (1936—1937);
- актор, народний артист УРСР Д. Пономаренко (1961—1967);
- актор, режисер Л. Пресман (1936—1985);
- акторка, заслужена артистка УРСР Ю. Росіна (1935—1949);
- режисер, заслужений діяч мистецтв РРФСР і Казахської РСР Б. Рябікін (1961—1970, 1990—1991);
- композитор, диригент, заслужений діяч мистецтв УРСР О. Рябов (1941—1955);
- акторка, заслужена артистка УРСР А. Савченко (1944—1963);
- композитор, заслужений артист Казахської РСР, заслужений діяч мистецтв УРСР О. Сандлер (1940-ві, 1960-1970-ті роки);
- актор, режисер, народний артист УРСР Л. Силаєв (1948—1958);
- актор, режисер, педагог, народний артист УРСР А. Скибенко (1949—1954);
- актор, режисер, народний артист УРСР М. Соколов (1958, 1966);
- театральний діяч, директор театру В. Стебловський (1939—1941);
- режисер О. Сумароков (1938—1942);
- артист балету, балетмейстер, заслужений артист УРСР Б. Таїров (1944—1972);
- художник театру, заслужений діяч мистецтв УРСР М. Улановський (1988—1990);
- художник театру і кіно М. Уманський (1947, 1948);
- актор і режисер оперети, заслужений діяч мистецтв РРФСР, народний артист Карельської АРСР О. Феона (1937, 1940);
- сценограф, художник, заслужений діяч мистецтв УРСР М. Френкель;
- артист оперети, заслужений артист УРСР Б. Хенкін (1935—1960);
- артист оперети, заслужений артист УРСР (1980) В. Оберенко (народний артист України з 1995);
- актор і режисер оперети, народний артист УРСР, заслужений діяч мистецтв ЧССР Д. Шевцов (1956-80);
- акторка, заслужена артистка УРСР Л. Запорожцева (1961—1985);
- співачка, артистка О. Юровська (1935—1960);
- художник театру й кіно Й. Юцевич (1940-1950-ті роки);
- головний балетмейтер нар.арт. УРСР О. Н. Сегаль (1980—2010);
- художній керівник нар.арт. України В. О. Шулаков (1988—2001);
- режисер-постановник (з 1981 до 1997 керівник театру), народний артист УРСР, перший лауреат Національної премії України імені Т. Шевченка — С. К. Сміян (1981—2014);
- хоровий диригент, заслужений артист України Сергій Адаменко (1989—1991).
Художні керівники театру
- 1934–1937 — Каргальський Сергій Іванович
- 1937–1947 — Хенкін Борис Аркадійович
- 1947–1950 — Вільнер Володимир Бертольдович
- 1950–1955 — Рябов Олексій Пантелеймонович
- 1956–1960 — Хенкін Борис Аркадійович
- 1961–1970 — Рябікін Борис Олександрович
- 1970–1973 — Барсегян Олександр Сергійович
- 1973–1975 — Митницький Едуард Маркович
- 1975–1981 — Бегма Володимир Володимирович (старший)
- 1981–1988 — Сміян Сергій Костянтинович
- 1988–1990 — Шулаков Віктор Олександрович
- 1990–1991 — Рябікін Борис Олександрович
- 1991–1997 — Сміян Сергій Костянтинович
- 1998–2001 — Шулаков Віктор Олександрович
- 2001–2003 — в.о. Шейко Володимир Олександрович
- з 2003 — Струтинський Богдан Дмитрович
Меморіальні дошки
- в пам'ять зборів і мітингів демократичних організацій Києва 1905 р. (1947, замінена в 1979 р.);
- в пам'ять утворення в 1905 р. перших профспілок робітників Києва (1925; скульп. Б. Кратко);
- Миколі Садовському (1957; скульп. Е. Фрідман, арх. Д. Демидович);
- Олексію Рябову (2007) — (1899—1955) — українському композитору, скрипалю і диригенту, заслуженому діячу мистецтв УРСР.
Галерея
Див. також
Категорія .
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Київський національний академічний театр оперети |
- . Архів оригіналу за 5 Жовтня 2013. Процитовано 27 Грудня 2009.
- [1] [ 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.] на [2] [ 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
- Указ президента України
- О. Кучерук. 1917—1919, Київ. Адреси. Події. Люди. — Київ, 2008. — с. 20.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 Жовтня 2012. Процитовано 15 Жовтня 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Посилання
- Київський театр оперети // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 394-395.
- Офіційний сайт [ 28 Вересня 2012 у Wayback Machine.]
- Ольга Жук Корифеї у своїй хаті. Київська оперета відзначила 100-річчя Першого стаціонарного українського театру і показала гримерку Марії Заньковецької [ 6 Вересня 2009 у Wayback Machine.] // «Україна молода», № 246 за 27 грудня 2008 року
- Людмила Олтаржевська Спокуси «Лампи Аладдіна». У своїй новій виставі Київська оперета наголошує: любов дорожча за золото, навіть якщо воно блищить… говорить і танцює [ 23 Січня 2009 у Wayback Machine.] // «Україна молода», № 004 за 13 січня 2008 року
- Де завжди свято. Фільм про історію театру. 2009 [ 4 Квітня 2016 у Wayback Machine.]Відео
- Раніше народний дім товариства грамотності. Зараз тут знаходиться міський театр оперети. [ 2 Грудня 2021 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kiyivskij nacionalnij akademichnij teatr opereti Kiyivska opereta operetkovij teatr u Kiyevi Organizovano u 1934 roci yak Derzhavnij teatr muzichnoyi komediyi URSR z 1966 roku teatr imenuvavsya yak Kiyivskij derzhavnij teatr opereti z 2004 roku akademichnij u 2009 roci teatru nadano status nacionalnogo Kiyivskij nacionalnij akademichnij teatr opereti Kiyivskij nacionalnij akademichnij teatr operetiKiyivskij nacionalnij akademichnij teatr opereti50 26 00 pn sh 30 30 58 sh d 50 4335388900277763469 pn sh 30 51627778002777802 sh d 50 4335388900277763469 30 51627778002777802 Koordinati 50 26 00 pn sh 30 30 58 sh d 50 4335388900277763469 pn sh 30 51627778002777802 sh d 50 4335388900277763469 30 51627778002777802 Krayina UkrayinaMisto KiyivAdresa vul Velika Vasilkivska 53 3Tip operetkovij teatrStatus akademichnij teatrVidkrito 1934Kolishni nazvi Kiyivskij teatr muzichnoyi komediyi Nacionalnij zrazkovij teatrRepertuar klasichni i suchasni muzichni drami i komediyi myuzikli kostyumovani koncerti i shou programiKerivnictvo Bogdan Strutinskij generalnij direktor hudozhnij kerivnik Vadim Prokopenko golovnij baletmejster Oleksandr Bilozub golovnij hudozhnikoperetta com uaIdentifikatori i posilannyaUA 80 382 0608EUTA theatre ID 3119 Kiyivskij nacionalnij akademichnij teatr opereti u VikishovishiZagalni daniTeatr rozmisheno u budivli kolishnogo Troyickogo narodnogo domu zbudovanogo na pochatku HH go stolittya na blagochinni koshti Suchasna rekonstrukciya teatru proektuvalasya grupoyu arhitektoriv Kiyivskogo institutu Dipromist pid kerivnictvom laureata Shevchenkivskoyi premiyi Ernesta Bikova Adresa teatru vul Velika Vasilkivska 53 3 m Kiyiv 03150 Ukrayina KerivnikiStrutinskij Bogdan Dmitrovich generalnij direktor hudozhnij kerivnik teatru z 2003 narodnij artist Ukrayini Prokopenko Vadim Valerijovich golovnij baletmejster z 2011 zasluzhenij artist Ukrayini 1980 2010 rokiv cyu posadu zajmav Segal Oleksandr Naumovich Sergij Didok golovnij dirigent teatru z 2020 zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini V 1983 1990 rokah Litvinenko Svyatoslav Ivanovich narodnij artist Ukrayini Opanasenko Olena Oleksandrivna golovnij koncertmejster zasluzhena artistka Ukrayini Yaroshenko Igor Viktorovich golovnij hormejster zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini Madarash Oksana Stepanivna dirigent postanovnik narodna artistka Ukrayini Bilozub Oleksandr Sergijovich golovnij hudozhnik narodnij artist UkrayiniRepertuar i diyalnistV suchasnosti teatr poryad z tradicijnimi populyarnimi operetami zdijsnyuye takozh postanovki myuzikliv muzichnih vistav muzichno plastichnih dijstv shou program Majzhe kozhnogo sezonu kolektiv Kiyivskoyi opereti gotuye prem yernu vistavu abo j dekilka prem yer 2008 2009 rokiv 74 j teatralnij sezon takimi buli opereta Imre Kalmana Mister Iks ta myuzikl Lampa Aladdina Tvorchij skladNarodni artisti Ukrayini Timoshko Tamara Mihajlivna narodna artistka Ukrayini 1980 Makovecka Lyudmila Georgiyivna narodna artistka Ukrayini 1985 Trofimchuk Oleksandr Pavlovich narodnij artist Ukrayini 1989 Chemena Valentina Leonidivna narodna artistka Ukrayini 1994 Pavlinov Sergij Mikolajovich narodnij artist Ukrayini 1999 Kaminska Olga Ivanivna narodna artistka Ukrayini 1999 Aloshina Kostyukova Viktoriya Dmitrivna narodna artistka Ukrayini 1997 Avdyeyev Sergij Grigorovich narodnij artist Ukrayini 2019 Kravchenko Oleksandr Ivanovich narodnij artist Ukrayini 1997 Bogomaz Volodimir Ivanovich narodnij artist Ukrayini 2008 Rozhkov Valentin Fedorovich narodnij artist Ukrayini 2009 Butkovskij Mikola Yuhimovich narodnij artist Ukrayini 2011 Byelska Lyudmila Vasilivna narodna artistka Ukrayini 2014 Bondarenko Sergij Grigorovich narodnij artist Ukrayini 2014 Lapina Irina Ivanivna narodna artistka Ukrayini 2014 Strutinskij Bogdan Dmitrovich hudozhnij kerivnik narodnij artist Ukrayini 2015 Melnichenko Sergij Grigorovich narodnij artist Ukrayini 2017 Litvinenko Svyatoslav Ivanovich narodnij artist Ukrayini dirigent orkestru 1985 Levenec Igor Anatolijovich narodnij artist Ukrayini 2019 Madarash Oksana Stepanivna dirigent orkestru narodna artistka Ukrayini 2019 Chornij V yacheslav Grigorovich veduchij artist teatru opereti Zasluzheni diyachi mistectv Ukrayini Strutinskij Bogdan Dmitrovich hudozhnij kerivnik narodnij artist Ukrayini 2015 Yaroshenko Igor Viktorovich golovnij hormejster Vorvulyev Volodimir Mikolajovich hormejster golovnij hormejster 1989 2014 dirigent Zasluzheni artisti Ukrayini Arbuzova Olena Bespalova Primak Irina Volodimirivna Gavrilyuk Yelizaveta Oleksandrivna Golovchanska Sivach Tamara Fedorivna Golosnyak Volodimir Vasilovich Gregorchak Odrinska Galina Vasilivna Dobronozhenko Lyubov Volodimirivna Dovbnya Ganna Petrivna Donchenko Butkovska Valentina Petrivna Zeldich Leonid Volodimirovich artist orkestru Ilchenko Yuliya Volodimirivna artistka baletu Kuzmenko Lyubov Ivanivna Kurbanov Arsen Shahbazovich artist vokalist Naumov Sergij Oleksandrovich Pidgorodeckij Anatolij Mikolajovich Prijmak Solomiya Ivanivna Prokopenko Vadim Valerijovich golovnij baletmejster Sereda Goldun Asya Mihajlivna Hodakova Tamara Anatoliyivna Sharaburin Dmitro Oleksandrovich Yacuk Sergij Mikolajovich artist baletu artistka orkestru artistka horu Odrinskij Volodimir Leonidovich Sazonova Yanina Mikolayivna artistka baletu Fedorenko Olga Sergiyivna Zasluzheni pracivniki kulturi Ukrayini Zhmura Olga Markivna Kravchenko Zoya Borisivna Curkan Vadim Laurencijovich artist baletu Habalikyan Galina Mikolayivna nachalnik viddilu Lovinska Antonina Petrivna nachalnik viddilu Kogut Oksana Volodimirivna komercijnij direktor Sobko Volodimir Georgijovich nachalnik viddilu Sladkova Olena Gennadiyivna golovnij administrator Zasluzhenij yurist Ukrayini Listopadska Olena Yevgenivna zastupnik kerivnika Zasluzhenij ekonomist Ukrayini Zalyevska Valentina YuriyivnaIstoriyaPochatok XX storichchya Same v primishenni Troyickogo narodnogo domu M K Sadovskij u 1907 roci zasnuvav pershij stacionarnij teatr v Ukrayini Na sceni teperishnoyi opereti pracyuvali korifeyi ukrayinskogo teatru pochatku HH st jogo todishnoyu primoyu bula M K Zankovecka svoyu aktorsku diyalnist u 1916 roci rozpochav Les Kurbas U 1917 roci sama budivlya teatru zigrala vazhlivu istorichnu rol tut zibralisya predstavniki kiyivskogo garnizonu dlya koordinaciyi i keruvannya procesom ukrayinizaciyi pidrozdiliv armiyi Na zibranni bulo stvoreno Ukrayinskij vijskovij klub im Getmana Pavla Polubotka ta viznacheno golovne zavdannya formuvannya ukrayinskoyi armiyi Za chasiv Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki teatr otrimav inshu nazvu Nacionalnij zrazkovij teatr Naprikinci 1920 h rokiv u primishenni buv klub metalistiv i sportivni zali Lishe 1934 roku teatr vidnovleno yak Derzhavnij teatr muzichnoyi komediyi URSR Pershoyu vistavoyu nanovo organizovanogo Teatru muzichnoyi komediyi stala opereta Prodavec ptahiv K Cellera prem yera 1 grudnya 1935 roku Poryad z neyu v repertuari teatru buli opereti Kazhan J Shtrausa Ciganska lyubov F Legara Sinya boroda Zh Offenbaha 1938 roku na sceni teatru bula vpershe postavlena ukrayinska opereta Vesillya v Malinivci O Ryabova V roki Drugoyi svitovoyi vijni teatr bulo evakujovano do Kazahstanu Protyagom bagatoh rokiv isnuvannya teatru v nomu pracyuvali taki aktori yak V Novinska G Lojko M Blashuk L Presman D Ponomarenko K Mamikina D Shevcov ta bagato inshih Sered pershih rezhiseriv teatru S Kargalskij B Balaban O Barsegyan Dovgij chas golovnim dirigentom teatru buv kompozitor ta dirigent Oleksij Ryabov avtor vidomih ukrayinskih operet Vesillya v Malinivci 1938 rik Sorochinskij yarmarok 1943 rik Chervona kalina 1954 rik Troyickij narodnij budinok Troyickij narodnij budinok Kiyivskogo tovaristva gramotnosti Kiyivskij derzhavnij akademichnij teatr opereti 1901 1902 Arhitektor G Antonovskij Diyalo Kiyivske tovaristvo gramotnosti 1902 1908 ocholyuvane pedagogom gromadsko politichnim diyachem V Naumenkom U diyalnosti tovaristva brali uchast vidomi diyachi nauki i kulturi gromadsko politichnogo ta derzhavnogo zhittya Yuvilejna moneta NBU prisvyachena 75 richchyu Kiyivskogo akademichnogo teatru opereti Rozmishuvalisya redakciyi zhurnaliv Kievskaya starina redaktor V Naumenko 1902 1906 ta Ukrayina 1907 viddilennya redakciyi gazeti Rada 1906 1908 sho vidavalasya koshtom Ye Chikalenka redaktori F Matushevskij 1906 1907 M Pavlovskij z 1907 r sekretar S Petlyura Diyalo pravlinnya Ukrayinskogo tovaristva Prosvita na pam yat pro T G Shevchenka 1907 1910 golovi B Grinchenko 1906 1909 S Timoshenko 1909 1910 Glyadachevu zalu narodnogo budinku tovaristvo zdavalo v orendu teatralnim kolektivam Tut vistupala operna grupa antreprenera M Borodaya 1902 1907 z perervami 1907 1917 pracyuvav pershij stacionarnij ukrayinskij profesijnij teatr pid kerivnictvom M Sadovskogo yakij prozhivav u comu budinku 1907 1920 Tut pracyuvali vidomi diyachi kulturi spivachka i dramatichna aktorka M Avsyukevich 1907 1917 aktor rezhiser G Berezovskij 1907 1917 aktorka narodna artistka USRR G Borisoglibska 1907 1917 hudozhnik I Buryachok 1912 1917 aktor spivak rezhiser S Butovskij 1909 1915 rezhiser aktor teatroznavec narodnij artist SRSR V Vasilko 1911 1915 kompozitor dirigent spivak horeograf etnograf aktor V Verhovinec 1906 1915 aktor rezhiser M Vilshanskij 1907 1916 poet kritik perekladach teatroznavec aktor rezhiser M Voronij 1910 1912 dirigent muzichnij diyach P Goncharov 1916 1917 aktorka N Gorlenko 1912 1915 spivachka i dramatichna aktorka M Grebinecka 1914 1917 dramatichna aktorka i spivachka Z Dibrova 1908 1915 dramatichna aktorka i spivachka Ye Dolya 1907 1915 aktor I Zagorskij 1907 1909 aktorka narodna artistka Respubliki M Zankovecka 1907 1909 aktorka G Zatirkevich Karpinska 1917 aktor Ye Zaharchuk 1907 1917 spivak i dramatichnij aktor T Ivlyev 1911 1917 aktor rezhiser P Karabinevich 1917 opernij spivak M Karlashov 1910 1913 aktor I Kovalevskij 1907 1917 aktor pedagog perekladach P Kovalenko 1910 1917 dramatichnij aktor i spivak kostyumer M Kolesnik 1908 1917 dramatichna aktorka spivachka tancivnicya P Kolesnikova 1909 1917 aktor rezhiser O Korolchuk 1907 1917 horovij dirigent kompozitor O Koshic 1912 1916 zhivopisec grafik arhitektor hudozhnik teatru j kino majster dekorativno uzhitkovogo V Krichevskij 1907 1910 rezhiser aktor teoretik teatru dramaturg perekladach narodnij artist Respubliki Kurbas Les 1916 1917 spivachka i dramatichna aktorka M Lebedyeva 1907 1915 aktor rezhiser dramaturg zasluzhenij artist Respubliki F Levickij 1908 1917 spivachka narodna artistka SRSR M Litvinenko Volgemut 1912 1914 aktorka L Linicka 1909 1915 aktorka M Malish Fedorec 1906 1917 dramatichnij aktor i spivak narodnij artist URSR G Marinich 1911 1914 aktor rezhiser pedagog narodnij artist SRSR I Mar yanenko 1907 1914 prozhivav u comu budinku do pochatku 1920 h rokiv spivak narodnij artist URSR M Mikisha 1910 1914 aktor Yu Milovich 1907 1917 spivak i dramatichnij aktor D Mironenko 1910 1917 aktor perekladach S Pankivskij 1907 1917 aktor O Pevnij 1907 1909 1914 1917 aktor rezhiser M Petlishenko 1910 1915 zhurnalist gromadsko politichnij i derzhavnij diyach S Petlyura 1908 spivachka O Petlyash 1907 1912 spivachka i dramatichna aktorka O Polyanska 1907 1914 spivak i dramatichnij aktor Ye Ribchinskij 1909 1917 aktor rezhiser J Stadnik 1917 dramatichna aktorka i spivachka S Stadnikova 1915 1917 operna spivachka V Starostinecka 1915 1917 poet derzhavnij i gromadskij diyach akad VUAN Geroj Socialistichnoyi Praci P Tichina 1916 1917 aktorka folkloristka pismennicya S Tobilevich 1908 1916 aktorka zasluzhena artistka URSR Ye Hutorna 1907 1917 pismennik dramaturg zhurnalist rezhiser S Cherkasenko 1912 1917 aktor spivak P Chugaj 1915 1917 Do angazhementu zaproshuvalisya solisti kiyivskoyi operi G Vnukovskij F Pavlovskij U hori spivav majbutnij narodnij artist SRSR I Kozlovskij 1918 Z teatrom spivpracyuvali kompozitori M Lisenko ta K Stecenko Na sceni Teatru Mikoli Sadovskogo provodila repeticiyi trupa Lesya Kurbasa i rozpochav vistavi Molodij teatr 1916 1917 Vid ukrayinskoyi revolyuciyi 1917 21 U veresni 1917 r vidbulosya vidkrittya Ukrayinskogo nacionalnogo teatru z 1919 r Narodnij teatr Teatrom keruvav aktor rezhiser narodnij artist SRSR Geroj Praci P Saksaganskij 1918 1922 Z sichnya 1923 r Teatr im M Zankoveckoyi yakij v tomu zh roci viyihav z Kiyeva U teatri pracyuvav Olimpijskij komitet yakij zajmavsya pidgotovkoyu i provedennyam pershoyi Olimpiadi v Rosijskij imperiyi 1913 Diyalo Tovaristvo Ukrayinskij vijskovij klub imeni getmana Pavla Polubotka 1917 1918 kerivniki klubu M Mihnovskij V Pavelko ta inshi Timchasovo pracyuvav Pershij teatr Ukrayinskoyi Radyanskoyi Respubliki im Shevchenka traven serpen 1919 r Z 1934 r Derzhavnij teatr muzichnoyi komediyi URSR 1966 r Kiyivskij derzhavnij teatr opereti z 2004 r akademichnij V teatri pracyuvali aktorka G Lisyanska 1935 aktorka zasluzhena artistka URSR N Annikova 1956 1968 aktor rezhiser zasluzhenij artist B Balaban 1944 1947 aktor zasluzhenij artist URSR M Blashuk 1949 1978 hudozhnik kino i teatru Oleksij Bobrovnikov 1940 1950 ti roki 1993 aktor zasluzhenij artist V Borisenko 1957 1989 aktor zasluzhenij artist URSR Yu Burih 1965 1985 aktorka zasluzhena artistka USRR V Varecka 1936 1937 aktor zasluzhenij artist URSR V Vasilyev Gumenik 1936 1962 horeograf Ye Vigilov 1935 1940 rezhiser zasluzhenij artist RSFRR narodnij artist URSR V Vilner 1947 1950 zasluzhenij artist URSR narodnij artist RRFSR V Vrzhesinskij 1968 1971 aktor narodnij artist URSR G Goryushko 1969 2000 artistka baletu zasluzhena artistka URSR T Vashenko Dempel 1941 1962 teatralnij hudozhnik zasluzhenij diyach mistectv URSR M Duhnovskij 1950 1951 artist baletu baletmejster zasluzhenij artist URSR V Yermolayev 1937 1960 rezhiser zasluzhenij artist URSR I Zemgano 1948 1959 aktor rezhiser zasluzhenij artist USRR S Kargalskij 1934 1937 spivak narodnij artist URSR V Kozerackij 1937 1951 hudozhnik teatru i kino M Lipkin 1940 1950 ti roki aktor zasluzhenij artist URSR G Lojko 1944 1967 kompozitor V Lukashov 1950 1970 ti roki aktorka zasluzhena artistka URSR K Mamikina 1944 1989 aktorka zasluzhenna artistka URSR T Gagarina 1973 2003 hudozhnik teatru zasluzhenij diyach mistectv URSR V Meller 1948 1950 aktor zasluzhenij artist URSR O Mihajlov 1955 1982 rezhiser pedagog narodna artistka URSR I Molostova 1962 1968 rezhiser pedagog zasluzhenij diyach mistectv URSR narodnij artist Checheno Inguskoyi ARSR V Nelli 1940 1947 1966 aktorka narodna artistka URSR V Novinska 1935 1972 aktor zasluzhenij artist URSR M Pilipenko 1936 1937 aktor narodnij artist URSR D Ponomarenko 1961 1967 aktor rezhiser L Presman 1936 1985 aktorka zasluzhena artistka URSR Yu Rosina 1935 1949 rezhiser zasluzhenij diyach mistectv RRFSR i Kazahskoyi RSR B Ryabikin 1961 1970 1990 1991 kompozitor dirigent zasluzhenij diyach mistectv URSR O Ryabov 1941 1955 aktorka zasluzhena artistka URSR A Savchenko 1944 1963 kompozitor zasluzhenij artist Kazahskoyi RSR zasluzhenij diyach mistectv URSR O Sandler 1940 vi 1960 1970 ti roki aktor rezhiser narodnij artist URSR L Silayev 1948 1958 aktor rezhiser pedagog narodnij artist URSR A Skibenko 1949 1954 aktor rezhiser narodnij artist URSR M Sokolov 1958 1966 teatralnij diyach direktor teatru V Steblovskij 1939 1941 rezhiser O Sumarokov 1938 1942 artist baletu baletmejster zasluzhenij artist URSR B Tayirov 1944 1972 hudozhnik teatru zasluzhenij diyach mistectv URSR M Ulanovskij 1988 1990 hudozhnik teatru i kino M Umanskij 1947 1948 aktor i rezhiser opereti zasluzhenij diyach mistectv RRFSR narodnij artist Karelskoyi ARSR O Feona 1937 1940 scenograf hudozhnik zasluzhenij diyach mistectv URSR M Frenkel artist opereti zasluzhenij artist URSR B Henkin 1935 1960 artist opereti zasluzhenij artist URSR 1980 V Oberenko narodnij artist Ukrayini z 1995 aktor i rezhiser opereti narodnij artist URSR zasluzhenij diyach mistectv ChSSR D Shevcov 1956 80 aktorka zasluzhena artistka URSR L Zaporozhceva 1961 1985 spivachka artistka O Yurovska 1935 1960 hudozhnik teatru j kino J Yucevich 1940 1950 ti roki golovnij baletmejter nar art URSR O N Segal 1980 2010 hudozhnij kerivnik nar art Ukrayini V O Shulakov 1988 2001 rezhiser postanovnik z 1981 do 1997 kerivnik teatru narodnij artist URSR pershij laureat Nacionalnoyi premiyi Ukrayini imeni T Shevchenka S K Smiyan 1981 2014 horovij dirigent zasluzhenij artist Ukrayini Sergij Adamenko 1989 1991 Hudozhni kerivniki teatru 1934 1937 Kargalskij Sergij Ivanovich 1937 1947 Henkin Boris Arkadijovich 1947 1950 Vilner Volodimir Bertoldovich 1950 1955 Ryabov Oleksij Pantelejmonovich 1956 1960 Henkin Boris Arkadijovich 1961 1970 Ryabikin Boris Oleksandrovich 1970 1973 Barsegyan Oleksandr Sergijovich 1973 1975 Mitnickij Eduard Markovich 1975 1981 Begma Volodimir Volodimirovich starshij 1981 1988 Smiyan Sergij Kostyantinovich 1988 1990 Shulakov Viktor Oleksandrovich 1990 1991 Ryabikin Boris Oleksandrovich 1991 1997 Smiyan Sergij Kostyantinovich 1998 2001 Shulakov Viktor Oleksandrovich 2001 2003 v o Shejko Volodimir Oleksandrovich z 2003 Strutinskij Bogdan Dmitrovich Memorialni doshki v pam yat zboriv i mitingiv demokratichnih organizacij Kiyeva 1905 r 1947 zaminena v 1979 r v pam yat utvorennya v 1905 r pershih profspilok robitnikiv Kiyeva 1925 skulp B Kratko Mikoli Sadovskomu 1957 skulp E Fridman arh D Demidovich Oleksiyu Ryabovu 2007 1899 1955 ukrayinskomu kompozitoru skripalyu i dirigentu zasluzhenomu diyachu mistectv URSR GalereyaBudivlya teatru Inter yer zali teatru Scena z vistavi Mister Iks listopad 2008 Kvitki i afisha na listopad 74 go sezonu teatru 2008 Gastroli v Gorkomu Kvitok na vistavu Bayadera 1987Div takozhKategoriya Aktori Kiyivskogo nacionalnogo akademichnogo teatru opereti PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kiyivskij nacionalnij akademichnij teatr opereti Arhiv originalu za 5 Zhovtnya 2013 Procitovano 27 Grudnya 2009 1 6 zhovtnya 2014 u Wayback Machine na 2 6 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Ukaz prezidenta Ukrayini O Kucheruk 1917 1919 Kiyiv Adresi Podiyi Lyudi Kiyiv 2008 s 20 PDF Arhiv originalu PDF za 21 Zhovtnya 2012 Procitovano 15 Zhovtnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya PosilannyaKiyivskij teatr opereti Ukrayinska muzichna enciklopediya U 2 t T 2 E K gol redkol G Skripnik Kiyiv Vidavnictvo Institutu mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi NAN Ukrayini 2008 S 394 395 Portal Teatr Oficijnij sajt 28 Veresnya 2012 u Wayback Machine Olga Zhuk Korifeyi u svoyij hati Kiyivska opereta vidznachila 100 richchya Pershogo stacionarnogo ukrayinskogo teatru i pokazala grimerku Mariyi Zankoveckoyi 6 Veresnya 2009 u Wayback Machine Ukrayina moloda 246 za 27 grudnya 2008 roku Lyudmila Oltarzhevska Spokusi Lampi Aladdina U svoyij novij vistavi Kiyivska opereta nagoloshuye lyubov dorozhcha za zoloto navit yaksho vono blishit govorit i tancyuye 23 Sichnya 2009 u Wayback Machine Ukrayina moloda 004 za 13 sichnya 2008 roku De zavzhdi svyato Film pro istoriyu teatru 2009 4 Kvitnya 2016 u Wayback Machine Video Ranishe narodnij dim tovaristva gramotnosti Zaraz tut znahoditsya miskij teatr opereti 2 Grudnya 2021 u Wayback Machine