Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Маринич Григорій Васильович (* 17 (29) листопада 1876, с. Гупалівка Новомосковського повіту Катеринославської губернії, нині - Магдалинівського району Дніпропетровської області — † 11 квітня 1961, Дніпропетровськ) — український драматичний актор характерного плану і співак (тенор).
| Маринич Григорій Васильович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Інші імена | Грицько Маринич | |||
| Народився | 17 (29) листопада 1876 Гупалівка Магдалинівського району Дніпропетровської області | |||
| Помер | 11 квітня 1961 (84 роки) Дніпропетровськ | |||
| Діяльність | театральний актор, співак (тенор) | |||
| Нагороди та премії | ||||
 Народний артист УРСР (1943) | ||||
| | ||||
Виступав у трупах П. Саксаганського, І. Карпенка-Карого, в Театрі Миколи Садовського (1911—1914), в Дніпропетровському музично-драматичному театрі імені Тараса Шевченка.
Життєпис
Григорій Маринич народився 17 (29) листопада 1876 на Катеринославщині.
Рано залишившись без батька, був змушений наймитувати. В юнацькі роки служив у Полтавському кадетському корпусі. Під час російсько-японської війни воював на фронті, звідки повернувся зі срібною Георгієвською медаллю “За хоробрість”.
Любов до пісень і поезії привели його на театральну сцену. Спочатку він грав в аматорських драматичних гуртках, а з 1906 року пройшов велику акторську школу у трупах корифеїв театру Панаса Саксаганського та Івана Карпенка-Карого.
1910 року виступав у трупі антрепренера Т. Колесниченка.
В 1900-х роках брав участь у перших звукозаписах на патефонну платівку українських пісень і декламацій (в тому числі на слова М. Л. Кропивницького), зокрема є відомості про запис вокальних творів Марка Лукича «За сонцем хмаронька пливе» і «Де ти бродиш, моя доле» у виконанні дуету Грицька Маринича (тенор) й Уколова (баритон).
З 1911 до 1914 виступав у знаменитому Театрі Миколи Садовського.
1917-1918 — в Національному зразковому театрі.
1919 — в Народному театрі на чолі з П. Саксаганським.
З 1920 — в Українському драматичному театрі ім. Т. Шевченка і Полтавському театрі.
1921—1924 — в аматорському театрі в Курську.
З 1925 до 1957 — актор Дніпропетровського музично-драматичного театру імені Тараса Шевченка.
В 1943 році Григорію Васильовичу було присвоєно звання Народного артиста УРСР.
У театрі імені Т. Шевченка в Дніпропетровську актор працював з дня його заснування і до кінця своєї творчої діяльності. За той час створив сотні образів. Дід Кирило у п’єсі “Дві сім’ї” Марка Кропивницького, війт в “Украденому щасті” Івана Франка, Терешко Сурма в “Суєті” Івана Карпенка-Карого. Вважається майстром епізоду.
Племінником Григорію Мариничу доводився заслужений діяч мистецтв Білорусі живописець Іван Семенович Дмухайло (1914-2007), народжений у с. Топчине неподалік від Гупалівки, і померлий у Мінську.
Ролі
Григорій Маринич зіграв близько 500 ролей:
- Бобчинський («Ревізор» М. Гоголя)
- Сват («Назар Стодоля» Т. Шевченка)
- Свідок («По ревізії» М. Кропивницького)
- Куць («Лісова пісня» Л. Українки)
- Ганчірник Горнінч («Ткачі» Г. Гауптмана, переклад Л. Українки)
- Бублик («Платон Кречет» О. Корнійчука)
- Терешко Сурма («Суєта» І. Карпенка-Карого)
- Боцман Бухта, дід Тарас («Загибель ескадри», «В степах України» О. Корнійчука)
- Пікалов («Любов Ярова» К. Треньова)
- Дід Кирило («Дві сім’ї» М. Кропивницького)
- Війт («Украдене щастя» І. Франка)
У театрі Садовського:
- Чорт Куций («Зачароване коло» Л. Риделя)
- Татарин («Лісова квітка» Л. Яновського)
- Стецько («Зальоти соцького Мусія» М. Кропивницького)
- Глухонімий горбань Жорж («Жарт життя» С. Черкасенка)
Мемуари Григорія Маринича
- Маринич Г. Марко Лукич Кропивницький // Збірник статей, спогадів і матеріалів. — К.: «Мистецтво», 1955.
- Маринич Г. Спогади про Івана Тобілевича. — Радянське мистецтво, 1945.
- Маринич Григорій. Про Дмитра Яворницького// Іван Шаповал. Козацький батько. Кривий Ріг, 1998. - С. 102-104.
Примітки
- Василько В. Микола Садовський та його театр. К.: 1962. с. 192
- Моє Придніпров'я. Календар пам'ятних дат області на рік. Дніпропетровська обласна бібліотека. 2006
- . Архів оригіналу за 28 січня 2015. Процитовано 24 січня 2015.
- В. М. Кропивницький. Із сімейної хроніки Марка Кропивницького. — 1968. — с. 211
- Музичний архів М. Д. Леонтовича: каталог. — 1999. с. 37
- Маринич Григорій Васильович [ 28 січня 2015 у Wayback Machine.]leksika.com.ua
- Перший, двічі народжений [ 28 січня 2015 у Wayback Machine.]Голос України, 03.06.2009
Джерела
- Н. І. Кривенко. Маринич Григорій Васильович // ЕСУ
Література
- Невтомне служіння рідному мистецтву // Зоря. — 1957. — 2 березня.
- Левенець С. Увічнимо пам’ять актора // Прапор юності. — 1967. — 27 серпня.
- Історія міст і сіл Української РСР. Дніпропетровська область. — К.: УРЕ, 1969.— с. 22, 41.
- Маринич Григорій Васильович // УРЕ. — К.: — Т. 8. с. 477.
- Маринич Григорій Васильович // УРЕС: В 3-х т. / Редкол.: А. В. Кудрицький та ін.— 2-е вид. — К.: Голов. ред. УРЕ, 1987. — Т. 2. — с. 345.
Посилання
- Маринич Григорій Васильович // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 71.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Marinich Marinich Grigorij Vasilovich 17 29 listopada 1876 18761129 s Gupalivka Novomoskovskogo povitu Katerinoslavskoyi guberniyi nini Magdalinivskogo rajonu Dnipropetrovskoyi oblasti 11 kvitnya 1961 Dnipropetrovsk ukrayinskij dramatichnij aktor harakternogo planu i spivak tenor Marinich Grigorij VasilovichInshi imenaGricko MarinichNarodivsya17 29 listopada 1876 1876 11 29 Gupalivka Magdalinivskogo rajonu Dnipropetrovskoyi oblastiPomer11 kvitnya 1961 1961 04 11 84 roki DnipropetrovskDiyalnistteatralnij aktor spivak tenor Nagorodi ta premiyiNarodnij artist URSR 1943 Vistupav u trupah P Saksaganskogo I Karpenka Karogo v Teatri Mikoli Sadovskogo 1911 1914 v Dnipropetrovskomu muzichno dramatichnomu teatri imeni Tarasa Shevchenka Narodnij artist URSR 1943 ZhittyepisGrigorij Marinich narodivsya 17 29 listopada 1876 18761129 na Katerinoslavshini Rano zalishivshis bez batka buv zmushenij najmituvati V yunacki roki sluzhiv u Poltavskomu kadetskomu korpusi Pid chas rosijsko yaponskoyi vijni voyuvav na fronti zvidki povernuvsya zi sribnoyu Georgiyevskoyu medallyu Za horobrist Lyubov do pisen i poeziyi priveli jogo na teatralnu scenu Spochatku vin grav v amatorskih dramatichnih gurtkah a z 1906 roku projshov veliku aktorsku shkolu u trupah korifeyiv teatru Panasa Saksaganskogo ta Ivana Karpenka Karogo 1910 roku vistupav u trupi antreprenera T Kolesnichenka V 1900 h rokah brav uchast u pershih zvukozapisah na patefonnu plativku ukrayinskih pisen i deklamacij v tomu chisli na slova M L Kropivnickogo zokrema ye vidomosti pro zapis vokalnih tvoriv Marka Lukicha Za soncem hmaronka plive i De ti brodish moya dole u vikonanni duetu Gricka Marinicha tenor j Ukolova bariton Z 1911 do 1914 vistupav u znamenitomu Teatri Mikoli Sadovskogo 1917 1918 v Nacionalnomu zrazkovomu teatri 1919 v Narodnomu teatri na choli z P Saksaganskim Z 1920 v Ukrayinskomu dramatichnomu teatri im T Shevchenka i Poltavskomu teatri 1921 1924 v amatorskomu teatri v Kursku Z 1925 do 1957 aktor Dnipropetrovskogo muzichno dramatichnogo teatru imeni Tarasa Shevchenka V 1943 roci Grigoriyu Vasilovichu bulo prisvoyeno zvannya Narodnogo artista URSR U teatri imeni T Shevchenka v Dnipropetrovsku aktor pracyuvav z dnya jogo zasnuvannya i do kincya svoyeyi tvorchoyi diyalnosti Za toj chas stvoriv sotni obraziv Did Kirilo u p yesi Dvi sim yi Marka Kropivnickogo vijt v Ukradenomu shasti Ivana Franka Tereshko Surma v Suyeti Ivana Karpenka Karogo Vvazhayetsya majstrom epizodu Pleminnikom Grigoriyu Marinichu dovodivsya zasluzhenij diyach mistectv Bilorusi zhivopisec Ivan Semenovich Dmuhajlo 1914 2007 narodzhenij u s Topchine nepodalik vid Gupalivki i pomerlij u Minsku RoliGrigorij Marinich zigrav blizko 500 rolej Bobchinskij Revizor M Gogolya Svat Nazar Stodolya T Shevchenka Svidok Po reviziyi M Kropivnickogo Kuc Lisova pisnya L Ukrayinki Ganchirnik Gorninch Tkachi G Gauptmana pereklad L Ukrayinki Bublik Platon Krechet O Kornijchuka Tereshko Surma Suyeta I Karpenka Karogo Bocman Buhta did Taras Zagibel eskadri V stepah Ukrayini O Kornijchuka Pikalov Lyubov Yarova K Trenova Did Kirilo Dvi sim yi M Kropivnickogo Vijt Ukradene shastya I Franka U teatri Sadovskogo Chort Kucij Zacharovane kolo L Ridelya Tatarin Lisova kvitka L Yanovskogo Stecko Zaloti sockogo Musiya M Kropivnickogo Gluhonimij gorban Zhorzh Zhart zhittya S Cherkasenka Memuari Grigoriya MarinichaMarinich G Marko Lukich Kropivnickij Zbirnik statej spogadiv i materialiv K Mistectvo 1955 Marinich G Spogadi pro Ivana Tobilevicha Radyanske mistectvo 1945 Marinich Grigorij Pro Dmitra Yavornickogo Ivan Shapoval Kozackij batko Krivij Rig 1998 S 102 104 PrimitkiVasilko V Mikola Sadovskij ta jogo teatr K 1962 s 192 Moye Pridniprov ya Kalendar pam yatnih dat oblasti na rik Dnipropetrovska oblasna biblioteka 2006 Arhiv originalu za 28 sichnya 2015 Procitovano 24 sichnya 2015 V M Kropivnickij Iz simejnoyi hroniki Marka Kropivnickogo 1968 s 211 Muzichnij arhiv M D Leontovicha katalog 1999 s 37 Marinich Grigorij Vasilovich 28 sichnya 2015 u Wayback Machine leksika com ua Pershij dvichi narodzhenij 28 sichnya 2015 u Wayback Machine Golos Ukrayini 03 06 2009DzherelaN I Krivenko Marinich Grigorij Vasilovich ESULiteraturaNevtomne sluzhinnya ridnomu mistectvu Zorya 1957 2 bereznya Levenec S Uvichnimo pam yat aktora Prapor yunosti 1967 27 serpnya Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Dnipropetrovska oblast K URE 1969 s 22 41 Marinich Grigorij Vasilovich URE K T 8 s 477 Marinich Grigorij Vasilovich URES V 3 h t Redkol A V Kudrickij ta in 2 e vid K Golov red URE 1987 T 2 s 345 PosilannyaMarinich Grigorij Vasilovich Shevchenkivska enciklopediya T 4 M Pa u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2013 S 71