Канаки (фр. kanak, застаріле: canaque) — корінне меланезійське населення Нової Каледонії. Вони є найбільшою громадою країни, хоча й становлять менше половини її населення (41,2 % за даними перепису 2019 року). 341 канацьке плем'я розселене в усіх трьох її провінціях. Вони розмовляють 28 різними мовами.
Канаки | |
---|---|
Канацькі жінки | |
Самоназва | Kanak |
Кількість | Нова Каледонія: 111 856 (2019, перепис) Франція: кілька тисяч |
Раса | австралоїдна раса |
Близькі до: | ні-вануату, фіджійці |
Входить до | меланезійці |
Мова | 27 мов і груп діалектів, західна увеа, французька |
Релігія | християнство (католики і протестанти) |
Сучасні канаки поділені на велику кількість відокремлених груп. Така ситуація була успадкована з доколоніальної доби. За відсутності центральної влади, кожен клан або група кланів сформували власні культурні особливості й розмовляли власною мовою; не існувало й загальної назви корінних мешканців Нової Каледонії. Поступово йде процес консолідації цих груп. Канаки ведуть боротьбу за надання Новій Каледонії незалежності. Багато їх продовжує розмовляти власними мовами та дотримуватися своїх споконвічних звичаїв.
Назва
До 1990-х років для позначення корінного населення Нової Каледонії офіційно використовувався термін «меланезійці» (фр. Melanesian). Зародження національно-визвольного руху в канацькому середовищі принесло з собою й появу етноніму «канак» як одного із символів національної ідентичності. Канацький лідер Жан-Марі Чибоу вперше представив його під час культурного фестивалю «Меланезія 2000», що проходив в Нумеа в 1975 році. 1983 року термін «канаки» був офіційно визнаний французькою державою, а Нумейська угода 1998 року формалізувала його використання.
Сама назва «канаки» не має витоків у меланезійських мовах, якими говорять в Новій Каледонії. Цей термін є гібридним, він з'явився в XIX ст. в басейні Тихого океану в результаті контактів полінезійських мов із англійською й походить від гавайського словосполучення «канака маолі». Полінезійське слово «канак» (Kanak) означає «людина». Воно увійшло до побудованого на англійській основі тихоокеанського піджину, канаками в регіоні стали називати тубільців. Це слово було запозичено французами, канаками (фр. Canaque) вони називали корінне населення Нової Каледонії, але в даному випадку термін набув образливої конотації.
У другій половині XX ст. канацькі лідери надали терміну «канак» нове наповнення. Його пов'язали з канацьким міфічним героєм Канаке (фр. Kanaké). Характерною була відмова від французького написання (Canaque) на користь англійського (Kanak). Така радикальна зміна вказувала на бажання корінних жителів Нової Каледонії дистанціюватися від Франції та встановити тісні зв'язки з іншими країнами Меланезії (Папуа Нова Гвінея, Соломонові Острови, Вануату, Фіджі), населення яких користується англійською мовою, а також з Австралією та Нову Зеландією, які підтримували боротьбу канаків за незалежність. Прибічники незалежності Нової Каледонії зробили термін «канаки» символом боротьби за визнання оригінальної канацької культури та самобутності народу. Важливо, що цей термін став застосовуватись для позначення не лише канацького етносу, а й Нової Каледонії як країни канаків (фр. Kanaky).
1985 року уряд увів нове написання Kanak замість французького Canaque. Матіньонська угода 1988 році офіційно закріпила таку орфографію. Це слово незмінюване, чоловічого роду, використовується без артикля.
Чисельність і розселення
Динаміка чисельності канаків та їхня частка в населенні Нової Каледонії за даними переписів населення 1969—2019 рр.:
1969 | 1976 | 1983 | 1989 | 1996 | 2009 | 2014 | 2019 | |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Все населення, осіб | 100 579 | 133 233 | 145 368 | 164 173 | 196 836 | 245 580 | 268 767 | 271 407 |
Канаки, осіб | 46 200 | 55 598 | 61 870 | 73 598 | 86 788 | 99 078 | 104 958 | 111 856 |
Частка канаків | 45,9 % | 41,7 % | 42,6 % | 44,8 % | 44,1 % | 40,3 % | 39,1 % | 41,2 % |
Канаки живуть у всіх трьох провінціях Нової Каледонії, але існують суттєві регіональні відмінності в етнічному складі населення країни. За даними перепису 2019 року канаки становили 94,6 % населення провінції Острови Луайоте, 72,2 % населення Північної провінції (55,5 % на західному узбережжі й 87,0 % на східному узбережжі), 28,8 % населення Південної провінції (26,4 % у Великому Нумеа, 50,0 % в сільських районах).
Динаміка чисельності канаків та їхня частка в населенні провінцій Нової Каледонії за даними переписів населення 1989—2019 рр.:
1989 | 1996 | 2009 | 2014 | 2019 | |
---|---|---|---|---|---|
Провінція Острови Луайоте | |||||
Все населення, осіб | 17 912 | 20 877 | 17 436 | 18 297 | 18 353 |
Канаки, осіб | 17 576 | 20 267 | 16 847 | 17 191 | 17 367 |
Частка канаків | 98,1 % | 97,1 % | 96,6 % | 94,0 % | 94,6 % |
Північна провінція | |||||
Все населення, осіб | 34 526 | 41 413 | 45 137 | 50 487 | 49 910 |
Канаки, осіб | 27 178 | 32 246 | 33 312 | 35 578 | 36 013 |
Частка канаків | 78,7 % | 77,9 % | 73,8 % | 70,5 % | 72,2 % |
Південна провінція | |||||
Все населення, осіб | 111 735 | 134 546 | 183 007 | 199 983 | 203 144 |
Канаки, осіб | 28 844 | 34 275 | 48 919 | 52 189 | 58 476 |
Частка канаків | 25,8 % | 25,5 % | 26,7 % | 26,1 % | 28,8 % |
В Південній провінції, особливо в густонаселеному урбанізованому районі Великого Нумеа, переважає європейська громада. Натомість канаки становлять від 70 % до 99 % населення в комунах на східному узбережжі Гранд-Терр (як у Північній, так і в Південній провінції), а також на островах Луайоте, Пен і Белеп.
Мови
Нова Каледонія відзначається значним мовним розмаїттям. До наших днів збереглося понад 30 різних канацьких мов і діалектів, які належать до центрально-східної гілки океанійських мов, що є частиною австронезійської мовної сім'ї.
Кількість інвентаризованих мов Нової Каледонії різниться залежно від думки конкретного автора, існують розбіжності в ідентифікації окремих мов та їхніх діалектів. Офіційно визнано 28 мов, що використовуються в канацькій громаді, точніше 27 мов і група із 7 діалектів області Во-Коне (фр. Voh-Koné). Проєкт Ethnologue виділяє 33 мови корінного населення Нової Каледонії.
Майже всі вони , їх поділяють на дві основні групи: мови Нової Каледонії та мови островів Луайоте. Окремо стоїть лише полінезійська мова західна увеа (Fagauvea, 28 на мапі) на острові Увеа (острови Луайоте). Меланезійські мови поділяють на такі групи:
- Луайотські мови:
- яйська мова (яї, Iaai, 27 на мапі);
- дрегуйська мова (дрегу, дегу, ліфу, Drehu, 26 на мапі);
- ненгонська мова (ненгоне, маре, Nengone, 25 на мапі).
- Новокаледонські мови:
- мови крайньої півночі (фр. Extrême Nord): ньєлайська мова (ньєлаю, ялаю, Nyelâyu, Yalâyu, 1 на мапі), кумацька мова (кумак, нелемва-ніксумвак, Nêlêmwa-Nixumwak, Kumak, 2 на мапі), чаацька мова (чаач, Caac, 3 на мапі), юанзька мова (юанга, нюа, Yuanga, Yûâga, Zuanga, Nyua, 4 на мапі);
- мови півночі (фр. Nord): дьяойська мова (дьяо, джао, Jawe, Diahoue, 5 на мапі), немійська мова (немі, Nemi, 6 на мапі), поайська мова (поай, фоай, єнген, Fwâi, Poai, Yengen, 7 на мапі), піжейська мова (піже, піндже, Pije, Pindje, 8 на мапі), поапоанська мова (поапоа, Pwapwâ, Poapoa, 9 на мапі), поамейська мова (поамей, Pwaamei, Poamei, 10 на мапі) та діалекти Во-Коне (11 на мапі): боату (Bwatoo), аеке (гаеке, Haeke) авеке (гавеке, Haveke), моавеке (гмовеке, Hmwaveke, Moaveke), вамоанг (Waamwang, Wamoang), вамальська мова (вамале, памале, Vamale, Pamale);
- мови центру (фр. Centre): чемуйська мова (чемуї, чемукі, Cèmuhî, 12 на мапі), пайчийська мова (пайчи, Paicî, 13 на мапі);
- мови півдня (фр. Sud): ажианська мова (ажие, вайлу, Ajië, Wailu, 14 на мапі), аргоська мова (арго, Arhö, 15 на мапі), арганська мова (арга, Arhâ, 16 на мапі), оровська мова (орове, орое, Ôrôé, Orowe, 17 на мапі), нецька мова (неку, Nèku, 18 на мапі), зірська мова (зіре, сіше, Sîshëë, Zîchë, 19 на мапі), тірійська мова (тірі, меа, Tîrî, Méa, з діалектами амеа, Haméa та авеа, Havèâ, 20 на мапі), харачувська мова (харачуу, канала, Xârâcùù, Canala, 21 на мапі), хараґурська мова (хараґуре, Xârâgurè, 22 на мапі);
- мови крайнього півдня (фр. Extrême Sud): друбейська мова (друбеа, ндумбеа, паїта, Drubea, 23 на мапі), нумейська мова (з діалектами нумее (капуме) на півдні Гранд-Терр та квеньї на острові Пен, Numèè, Kapumë, Kwényï, 24 на мапі).
Новокаледонські мови поділяються на 2 підгрупи: північні (мови півночі, крайньої півночі та центру) й південні (мови півдня та крайнього півдня). Межа між ними приблизно навпіл поділяє острів Нова Каледонія. На кожному з трьох головних островів Луайоте поширена своя меланезійська мова: яї на острові Увеа (Яї), дрегу на острові Ліфу та ненгоне на острові Маре. Острів Увеа поділений на 2 лінгвістичні райони: мова яї використовується в його центральних та північно-східних районах, а західна увеа — на півночі та на півдні, для двох районів характерна двомовність. Існують мовні бар'єри, але вони зазвичай спостерігаються між жителями областей, достатньо віддалених одна від одної. В зоні контактів, навпаки, існує значна кількість запозичень із сусідніх мов, а окремі групи населення переходять на мову сусідів.
Канацькі мови залишаються живими, незважаючи на християнізацію, колонізацію, освіту французькою й недавнє зменшення передачі мови наступному поколінню. Станом на 2014 рік канацькими мовами в Новій Каледонії розмовляли 68 345 осіб у віці старше 14 років. За даними перепису населення 2019 року, 81 % канаків говорили принаймні однією канацькою мовою, а 93 % розмовляли або розуміли принаймні одну канацьку мову. Ці показники залишалися стабільними протягом десяти років. Найпоширенішими канацькими мовами, за даними 2014 року, є дрегу — 15 949 носіїв у віці понад 14 років, ненгоне — 8940 носіїв, пайчи — 6866 носіїв, харачуу — 5287 носіїв та ажие — 5019 носіїв. Найменше носіїв мають мови піже (160 осіб), арга (135 осіб), неку (86 осіб), поапоа (79 осіб) та сіше (20 осіб). 18 канацьких мов ЮНЕСКО визнала такими, що перебувають у небезпеці, з них 5 вже майже зникли.
У Новій Каледонії існує звичаєвий адміністративний поділ, який поширюється на корінне населення, що живе за звичаєвим цивільним статусом. Цей поділ був зроблений на мовній основі. Звичаєва область Готмавап (фр. Hoot ma Waap) об'єднує племена, що говорять мовами півночі та крайньої півночі, область Пайчи-Чемуї (фр. Paicî-Cèmuhî) — північно-центральними мовами, області Ажие-Арго (фр. Ajië-Arhö) та Харачуу (фр. Xârâcùù) — мовами півдня, область Друбеа-Капуме (фр. Drubea-Kapumë) — мовами крайнього півдня. На островах Луайоте розташовані 3 звичаєві області: Яї-Фагаувеа (фр. Iaai-Fagauvea) на острові Увеа, Дрегу (фр. Drehu) на острові Ліфу та Ненгоне (фр. Nengone) на острові Маре.
Рівень розвитку та дослідженості різних канацьких мов також є нерівномірним. Ще в середині XIX ст. християнські місіонери розробили писемність для мов дрегу та ажие й використовували її для перекладу Біблії. Деякі релігійні документи були також опубліковані на початку XX ст. мовами яї та західна увеа. Зараз існує писемність для мов чемуї, пайчи, ажие, харачуу, друбеа, квеньї, нумее, ненгоне, дрегу, яї, західна увеа. Всі вони на основі латинської абетки. В той же час більшість канацьких мов продовжує існувати лише в усній формі.
Сьогодні канацька мовна спадщина перебуває під патронатом Академії канацьких мов (фр. l'Académie des Langues Kanak, ALK), державної установи, заснованої 2007 року у відповідності з Нумейською угодою 1998 р. Її місія полягає в захисті та розвитку мов корінного населення. Співробітники Академії розробляють транскрипцію для канацьких мов та діалектів, створюють для них стандартизовані алфавіти, встановлюючи графічні відповідності між фонемами (звуками) та графемами (знаками), досліджують лексичні одиниці, синтаксичні закономірності тощо. Для поширення писемності рідними мовами організуються курси грамотності, передачі на радіо, видаються друковані матеріали, використовуються можливості вебсайту Академії. Здійснюється також запис усної традиції. Академія складається з восьми регіональних відділень (фр. Antennes), розташованих у кожній із звичаєвих областей Нової Каледонії. Кожне відділення проводить роботу зі стандартизації написання, поширення писемності та просування мов і діалектів, поширених на території відповідної області. Співробітники відділень мають бути носіями однієї з місцевих мов або діалектів.
Нумейською угодою канацькі мови були визнані «мовами навчання та культури». Їх вивчають як факультативні предмети в дошкільних установах. Мови пайчи, дрегу, яї, ненгоне, пайчи, харачуу та юанга викладаються в різних державних та приватних коледжах і ліцеях. Всього в приватних і державних установах другого рівня 2005 року рідною мовою навчалося 3014 канаків, 2010 року — 2621, 2012 року — 2216. Чотири мови (дрегу, ненгоне, пайчи та пайчи) з 1992 року були включені до навчального плану закладів вищої освіти, з 1999 р. вони викладаються в університеті, спеціалісти з цих мов мають можливість отримати ступінь бакалавра.
Офіційною мовою Нової Каледонії є французька. Вона є мовою освіти, робочою мовою державних установ. Вона також використовується в спілкування між різними громадами, між канками й не-канаками, між канацькими племенами, що не мають географічних і мовних контактів між собою. Мовна ситуація серед корінного населення відзначається багатомовністю або щонайменше двомовністю (французька плюс місцева або дві місцеві мови). При цьому кожна мова має свою сферу використання. Місцевими мовами говорять у повсякденному житті і в звичаєвих інстанціях. Французька використовується у спілкуванні з представниками державних органів або з іноземцями.
У канацькому середовищі поширена місцева розмовна французька, а не стандартна французька мова. Її використання обмежується кількома типовими ситуаціями. Французькою тут володіють гірше, ніж можна було б очікувати. Хоча діти й навчаються в школі французькою, повертаючись до племені, в спілкуванні з членами своєї громади вони мало використовують її. «Канацька французька» адаптується до місцевого середовища, французькі слова вписуються в меланезійську мову, модифікуються під її норми та правила. Часто звичні для європейців поняття відсутні в мовах канаків і навпаки.
Для більшості учнів, що навчаються в школі французькою, а вдома розмовляють рідною мовою, виникають труднощі в оволодінні шкільною програмою. Їхні показники успішності є значно нижчими за середні для Нової Каледонії: 30 % проти 57,7 % у 1997 році. Йдуть пошуки шляхів для подолання такої ситуації. Крім суто технічних проблем, відсутності вчителів, що знають мови корінного населення, та адаптації шкільних програм до канацької мови, культури, історії тощо, існують також перешкоди психологічного плану. З одного боку, місцеві авторитети, що є адептами збереження старих традицій та звичаїв, певною мірою вважають, що писемність може посунути їхню роль і прерогативи в суспільстві, але ця перешкода не є непереборною. З іншого боку, дорослі канаки мають подвійне ставлення до знань, які їхні діти отримують у школі. Вони вважають їх непотрібними, адже після закінчення навчання молода людина повертається в рамки звичаєвого життя.
Релігія
Абсолютна більшість населення Нової Каледонії — християни. Католики становлять близько 67 % населення, 21 % — протестанти. Християнства дотримується 90 % канаків, серед них є як католики, так і протестанти. Вже 1947 року меланезійські громади були майже порівну поділені між католиками та протестантами. Тоді серед них було 15 125 католиків, 15 208 протестантів і 363 особи без релігії.
Християнські місіонери прибули на острови в середині XIX ст. Перед канаками стояла дилема: вбити євангелістів чи прийняти їхню віру. В перший період колоніальної доби архіпелагом прокотилися епідемії туберкульозу, прокази, спорадично спалахувала дизентерія. Народжуваність сильно відставала від смертності. Корінні народи перебували в сльозах і розпачі, спостерігаючи збезлюднення рідної країни. Вожді змушені були пристати до віри в Христа, встановивши тим союз з потужною військовою силою, яка ставила під загрозу їхнє існування. Вони визнали, що існував ще один Бог, сильніший за їхніх племінних богів.
До прийняття християнства канаки вирили у власних богів-творців, напівбогів, які ніколи не були людьми, різноманітних духів. Ці персонажі й досі зберігаються в усній традиції місцевих племен. Зі старими віруваннями пов'язано багато різних забобонів. Християнські місіонери вже в ранній період своєї діяльності асимілювали образи місцевих божеств з образом Христа. Багато канаків все ще вірить, що їхні вожді володіють магією й надприродними здібностями.
Історія
Ранній період
Предки канаків прибули до Нової Каледонії з однією з хвиль мігрантів з Південно-Східної Азії, що розмовляли австронезійськими мовами. За археологічними даними, вони з'явилися в південній Меланезії понад 3200 років тому. Острови Нової Каледонії стали для них останньою територією розселення в регіоні. Перші поселенці в Меланезії та західній Полінезії засвідчені залишками археологічної культури Лапіта. Це розбитий глиняний посуд та інша кераміка, що датуються періодом між 1100 і 1000 до Р. Х. Спочатку люди заселили приморські ділянки Гранд-Терр, але швидко просунулись річковими долинами у внутрішні райони. Протягом I тис. до Р. Х. відбувалося активне випалювання лісів на рівнинних територіях головного острова, ймовірно, пов'язане із сільськогосподарською діяльністю. Знищення лісів викликало вимивання родючих ґрунтів, щезла значна частина ендемічної фауни.
Через брак родючих ґрунтів на рівнині люди стали створювати й використовувати для вирощування таро терасні поля, розташовані на гірських схилах. Ця технологія подібна до терасного культивування рису в азійських країнах. Перші тераси виникли на південному заході Гранд-Терр близько 800 року після Р. Х. На момент прибуття європейців таких терас вже було сотні тисяч. На вузькому східному узбережжі для утримання ґрунту споруджували кам'яні греблі близько 1,5 м заввишки, 10 м завширшки й до 100 м завдовжки, на таких «полях» вирощували батат. На острові Увеа люди викопували в піску великі котловани для зберігання прісної води, що використовувалась для поливу ділянок з таро.
Свідчення існування власне цивілізації канаків підтверджуються періодом близько 1000 років тому. Канацькі клани жили тоді маленькими селами приблизно по 50 осіб. Археологічні дані свідчать про існування численних постійних поселень, що датуються другою половиною XIV ст. На той час вже був знайдений певний політичний баланс і мала місце стійкість розселення більшості груп у своїй географічній області. Місцеві племена мали мало контактів один з одним, і, таким чином, розвинулось багато мов. Більшість людей жила у внутрішніх районах.
Ще за кілька сотень років до появи європейців канаки мали зв'язки з населенням інших архіпелагів Меланезійської Дуги та Полінезії. За усною традицією, десь у XVI—XVIII ст. ряд сімей полінезійців з островів Волліс (полінезійська назва Увеа) поселилися на острові з меланезійською назвою Яї (фр. Iaai), що в архіпелазі Луайоте, й дали йому назву свого рідного острова Увеа (фр. Ouvéa).
Дуже мало лишилося інформації про історію канацьких племен доколоніальної доби, вона не збереглася навіть в усній традиції, адже багато кланів протягом колоніального періоду просто щезли. Мали місце конфлікти між різними племенами в різних районах Нової Каледонії. За усною історією, приблизно в 1750 році тривала війна в районі Понерігуан (фр. Ponérihouen) на східному узбережжі Гранд-Терр, в результаті якої клани наду (фр. Nädù) і ґороту (фр. Görötû) були вигнані зі своєї батьківщини й змушені були шукати собі нові землі. Вони прибули в район Коне (фр. Koné) на західному узбережжі й силою підкорили місцеві клани. Тубільці не чинили їм опору, посунулись або влилися до складу новоприбулих. На півдні острова Гранд-Терр довгий час ішло протиборство між двома великими вождівствами: морарі (фр. Morari, інші назви: Boulari, Nen'Garas) та камбва (фр. Kambwa, інші назви: Houassio, Manangoes). Морарі були місцевими жителями, а камбва — вихідцями з півночі. Завойовники камбва намагалися нав'язати свою владу корінним жителям.
Існування канацької цивілізації було відкрито Західному світові 1774 року, коли до Нової Каледонії прибула експедиція капітана Джеймса Кука. На той час на цих островах, за оцінками, жило понад 70 000 канаків. Більш-менш регулярними контакти корінних жителів з європейцями стали після 1820 року, тоді візитери складалися з рибалок і китобоїв. У 1840-х роках прийшли торговці сандаловим деревом та християнські місіонери. Європейці принесли на острови тесаки, скляні пляшки, чавунні горщики тощо, а ще хвороби, до яких місцеве населення не мало імунітету, та вогнепальну зброю, яка стала використовуватись у конфліктах між меланезійськими кланами. Як результат, середина XIX ст. була відзначена демографічним спадом серед корінного населення, його чисельність скоротилася до 27 000 осіб. Водночас розпочалася акультурація канаків, ці два явища викликали ослаблення й крах традиційного суспільства.
Британські місіонери з Лондонського місіонерського товариства 1840 року з'явилися на острові Пен, що на південь від острова Нова Каледонія, а згодом на островах Луайоте: 1841 року на Маре, 1842 року на Ліфу. На першому етапі своєї роботи вони використовували пресвітеріанських пастирів полінезійського походження, з 1854 року євангелізація стала справою британських місіонерів. Протестанти досягли помітних успіхів і навернули на християнство значну частину населення островів Луайоте. Епідемії туберкульозу, прокази, дизентерії буквально спустошували в ті часи острови. Канацькі вожді змушені були пристати до віри Христа, встановивши тим союз з потужною військовою силою, яка ставила під загрозу їхнє існування. Вони визнали також, що існував ще один бог, сильніший за їхніх богів.
1843 року на північ острова Нова Каледонія прибула група католицьких місіонерів з конгрегації Товариства Марії (фр. Société de Marie, брати-маристи). Початок виявився для них важким: канацька ворожість і британські протести змусили католицьку місію 1847 року залишити острови. Але вже 1851 року вони повернулися й, заручившись підтримкою місцевих вождів та виявляючи терпимість до канацьких «споконвічних традицій» (язичництво, багатоженство, канібалізм тощо), діяли більш успішно й почали навертати корінне населення на християнство. Антагонізм між кланами полегшував місіонерську роботу. 1866 року брати-маристи поширили свою діяльність і на острови Луайоте.
Серед європейського населення, що прибуло до Нової Каледонії протягом XVIII—XIX ст., сформувалися два погляди на корінне населення. Місіонери та адміністратори прагнули «спасти» «дикі» корінні народи шляхом цивілізаційної місії Франції. Для колоністів тубільці були особами, що чинять перешкоди для освоєння ними нових земель. При цьому обидві групи активно займалися відчуженням земель корінних жителів.
Колоніальна доба
Рішучі зміни відбулися 1853 році, коли архіпелаг силою захопила Франція. 1855 року французький уряд проголосив себе власником всіх земель на Новій Каледонії, залишаючи за адміністрацією повний контроль над їхнім розподілом і переплануванням. 1866 року французьким володінням були оголошені острови Луайоте. Меланезійці Нової Каледонії стали «тубільцями», й надалі на них чекали експропріація споконвічних земель, створення резервацій та інші прояви колоніального панування.
З того часу, як французи ствердили свою присутність на островах, інформація про канаків міститься майже виключно в документах колоніальної адміністрації або місіонерському листуванні. Ці джерела переповнені ідеологією, що підкреслює перевагу білої цивілізації, створює позитивний імідж колонізації.
Із самого початку французької колонізації Нової Каледонії стали виникати земельні суперечки між канаками та поселенцями. Потреба в землі для створення в'язниці, а потім для вільної колонізації, посунула тубільців з їхніх споконвічних земель.
Були зруйновані канацькі соціально-політичні структури та традиційні поняття про власність на землю. Для канаків власниками земель виступали тільки їхні клани, а права на землю були невід'ємними й непорушними. Натомість французи сприймали меланезійське суспільство як таке, що функціює в умовах «первісного комунізму». Колоніальна адміністрація ввела поняття «племені» (фр. tribu), що означало народ, етнічну групу. За таким штучно створеним об'єднанням на правах колективної власності була закріплена певна територія, що також називалася «племенем». «Плем'я» в Новій Каледонії постало як окрема юридична особа з колективною відповідальністю за дії своїх членів. Вождь сприймався французами як єдиний представник такої недиференційованої групи. При цьому вожді стали структурною ланкою колоніального управління. Була створена посада «малого вождя» (фр. petit chef), як керівника угруповання кланів, а 1889 року «племена» були об'єднані в округи (фр. district) на чолі з «великим вождем» (фр. grand chef), який безпосередньо мав справу з французькою адміністрацією. В системі управління «великого вождя» діяли також «ради старійшин» (фр. conseil des anciens). Всі тубільні посадовці призначалися французьким губернатором, але великий вождь пропонував кандидатів на посаду малих вождів. Це посилювало його авторитет і владу.
Дії колоніальної адміністрації відзначалися жорстокістю. Встановлення контролю над територією здійснювалось із застосуванням військової сили, колоніальна армія вдавалась до масових страт, спалювання житла, знищення сільськогосподарської продукції, депортації населення. Канацькі громади, позбавлені власних земель, мусили шукати притулок в інших краях і вступали в конфлікт з місцевими племенами, а це, як ланцюгова реакція, породжувало нові конфлікти й міграції інших кланів. З метою дестабілізації влади спадкових вождів французи спеціально провокували конфлікти між кланами й заохочувати появу нових лідерів.
Канаки переживали гуманітарну катастрофу протягом усього XIX ст. Колонії потрібні були землі, й корінних жителів виганяли з кращих земель у резервації, розташовані переважно на гірських схилах. Резервації були задумані як простір, вилучений з ринкової економіки, в якому канаки мали жити за своїми традиціями та звичаями. Корінні жителі розглядалися як занадто «примітивні» для того, вони могли вписатись у «цивілізоване суспільство». Вони визнавалися суб'єктами у Французькій колоніальній імперії, їм відмовлялося в політичних правах, які мали лише «громадяни» Імперії. Канаки мали перебувати під безпосереднім контролем місіонерів. Така сегрегація підсилювалась так званим Режимом громадянства (фр. Code de l’indigénat), який включав перелік обмежень, що вводились для корінного населення та покарань у разі їх порушення. Зокрема, канакам заборонялося без дозволу виходити за межі резервації, для корінного населення був встановлений подушний податок, застосовувалась безоплатна примусова праця.
Дії колоніальної адміністрації викликали невдоволення канаків, а це призводило до бунтів та повстань. Найбільшим із них стало повстання 1878 року, яке очолив великий вождь Атай (фр. Ataï) з області Ла-Фоа. Атая підтримала більшість вождів центральної частини Гранд-Терр. Французи вдалися до грубої військової сили для придушення повстання. Атай організував партизанську війну, яка коштувала життям 200 французів та 1200 канаків. Зрештою Атай був зраджений вождями племен-конкурентів і вбитий. Після придушення повстання французи посилили тиск на корінне населення. До кінця XIX ст. було завершене створення резервацій. Загалом на головному острові їх було 78, а острови Луайоте та Пен цілковито були оголошені резерваціями.
1917 року колоніальний уряд здійснював примусове вербування меланезійців до французької армії. Близько 1000 канаків загинуло на фронтах Першої світової війни. 1917 року корінні жителі на чолі з великим вождем Ноелем (фр. Noel) підняли нове повстання. Вони воліли воювати з французами на своїй землі, а не з німцями в Європі. Повстання не було таким масштабним, як 1878 року, боротьба тривала два місяці на півночі та північному заході Гранд-Терр, загинуло 11 європейців і 200 канаків. Так само, як і перше, воно було жорстко придушене колоніальною адміністрацією.
1932 року канаки-ветерани, що відбули десять років на військовій або цивільній службі, отримали можливість отримати французьке громадянство, за умови, що вони можуть читати й писати французькою.
1939 року, коли Франція оголосила війну Німеччині, канаків знову почали набирати до французької армії. Після окупації Франції 1940 року німецькими військами та приходу до влади в метрополії уряду Віші жителі Нової Каледонії вирішили приєднатися до «Вільної Франції». Генерал де Голль відновив Тихоокеанський батальйон, в якому об'єднав європейців і канаків, а також вихідців з інших островів Тихого океану. Батальйон відзначився у багатьох боях в Північній Африці, а згодом він брав участь у визволенні Франції.
На шляху до незалежності
Протягом усього періоду війни Нова Каледонія практично не мала зв'язків з метрополією. Натомість вона стала важливою військовою базою союзників, у першу чергу армії США. Понад мільйон американських військовослужбовців протягом 1942-46 рр. пройшло через Нову Каледонію. Меланезійців використовували на будівництві військових об'єктів та як постачальників продовольства для армії. Населення резервацій забезпечувало солдатів американської армії фруктами й овочами, в обмін їм часто пропонували сигарети та різну їжу, часто досі невідому на архіпелазі. Все це зруйнувало замкненість внутрішнього світу корінного населення й пов'язало його з цивілізацією. Канаки тепер стали отримувати таку ж заробітну плату, що й білі. Вони побачили, що, крім французів, були й інші білі люди, народився американський міф. Ці події зміцнили усвідомлення канаками своєї ідентичності, надало сенсу їхній боротьбі за свої права.
Після Другої світової війни в структурі колоніального управління Новою Каледонією сталися радикальні зміни. Острови отримали статус заморської території (фр. Territoire d'outre-mer, ТОМ). Був скасований дискримінаційний режим громадянства для корінного населення, заборонена примусова праця. Більше не діяла заборона для канаків залишати свої резервації без дозволу поліції. Вони отримали можливість вільно пересуватися, у них з'явилася свобода вибору свого роботодавця й можливість жити там, де вони хотіли. Це відкрило початок добровільному переселенню канаків до міста Нумеа.
Канаки також отримали французьке громадянство та право голосу на виборах. Проте, повне загальне виборче право було встановлене лише 1957 року. При цьому канаки зберегли особливий стан звичаєвого права з можливістю відмови від нього заради переходу до загального цивільного стану.
1946 року Нова Каледонія була включена в список країн, які повинні були бути деколонізовані, проте під тиском Франції була викреслена з нього вже 1947 року.
Отримання французького громадянства означало також включення канаків до політичного життя, але оголошений як «природний», вступ меланезійців до політичної системи відбувався не без труднощів. Потягом 1946—1958 років корінні жителі експериментували зі своїм новим статусом та формували нові погляди відповідно до ситуації, що змінювалась. Почалось повільне формування політиків, які були б здатні вирішувати їхні питання.
Щоб утримати контроль над канацьким населенням, 1947 року місіонери створили асоціації, які мали захищати інтереси корінних жителів на політичній арені: католицький Союз корінних каледонських друзів свободи в порядку (фр. l'Union des Indigènes calédoniens amis de la liberté dans l'ordre, UICALO) та протестантська Асоціація корінних Каледонії і французьких островів лояльності (фр. l'Association des Indigènes calédoniens et loyaltiens français, AICLF). Обидві групи охоплювали як корінних жителів, так і новокаледонців європейського походження.
До кінця 1950-х років тривали дебати між католиками та протестантами щодо форм участі корінного населення у виборних органах влади. Меланезійські лідери, які отримали освіту в місіонерських школах, не мали потрібних знань і підготовки. Існували також побоювання стосовно нездатності меланезійської спільноти розібратися в політичній ситуації, очікувалось, що вони просто можуть стати маріонетками в чиїхось руках. Меланезійці, що становили більшість населення, могли змінити баланс сил в представницьких органах і похитнути владу європейської олігархії. Проте, крайня роздробленість меланезійських громад не сприяла їхній спільній мобілізації. Політичне життя канаків протікало під контролем місіонерів. Механізм, за яким меланезійський електорат залучався до виборів, базувався на особистих зв'язках їхніх лідерів. На виборах канаки діяли згідно зі звичаєм, вони підкорялися тому, що мало бути добре для племені, тобто тому, як вирішили вождь та рада старійшин.
1953 року UICALO та AICLF об'єдналися в політичну партію Каледонський Союз (фр. Union Calédonienne, UC), девізом якої стало гасло «два кольори, єдиний народ». Ця сила швидко зайняла провідні позиції на політичній арені Нової Каледонії.
1957 року Нова Каледонія, як і інші заморські території Франції, отримала широкі повноваження. Партія Каледонський союз перемогла на виборах 1957 року. Вона мала підтримку як селян-європейців і профспілок, так і переважної більшості меланезійців. Каледонський союз отримав контроль майже над усіма інституціями території. Вперше канаки були представлені в урядових установах. Здавалося, Нова Каледонія стала на шлях до незалежності, але зі зміною влади у Франції 1958 року ситуація змінилася. Захист вищих інтересів французької нації став справою державної політики. У відповідь на ці тенденції в Новій Каледонії стали набирати сили профранцузькі настрої, які охопили більшість каледонців європейського походження, зокрема багато їх вийшло із Каледонського союзу. Разом із тим, спираючись на підтримку меланезійського населення, ця партія знову перемогла на виборах 1958 і 1962 років.
Протягом 1962—1965 рр. відбувався поступовий демонтаж автономних повноважень Нової Каледонії, й метрополія взяла територію під свій повний контроль. Придушення автономії супроводжувалось втратою впливу Каледонського Союзу й зростанням в його лавах сепаратистських (незалежницьких) ідей. У 1968—1971 рр. серед канацьких студентів, що повернулися з метрополії, виникають групи молодих радикалів. В 1970-х рр. утворилося декілька нових канацьких партій незалежницького спрямування. В руслі цих подій 1977 року Каледонський союз проголосив заклик до незалежності країни. Прихильники партій, що виступали за незалежність, згуртувалися в складі Фронту за незалежність (фр. Front Indépendantiste, FI) на чолі з канаком Жаном-Марі Чибоу.
1975 року в Нумеа пройшов масштабний культурний захід під назвою «Меланезія 2000». Він був спрямований на пробудження в канаків інтересу до власної спадщини й подолання комплексу меншовартості, що сформувався в умовах відсторонення їх від політичного життя колонії. Це була своєрідна акція протесту, маніфест пафосу канацького народу, усвідомлення ним власної ідентичності. На фестивалі був представлений масив канацьких мистецтв і традицій. Був відроджений термін «канак» (фр. Kanak) для самоідентифікації корінного населення Нової Каледонії. Ставилося за мету об'єднання в 2000 році меланезійців усього архіпелагу за культурною ознакою. Але пройшло ще 15 років, поки канацька боротьба за незалежність на повний голос заявила про себе на французькому політичному просторі.
Прогресивна індустріалізація міського району Нумеа, зростання сектора послуг й особливо різке збільшення виробництва в період нікелевого буму 1968—1972 рр. потребували додаткової робочої сили й сприяли розвиткові внутрішніх міграцій корінного населення в напрямку столиці. Багато канаків у пошуках роботи залишали племена й після нікелевого буму. За період з 1956 до 1976 рр. частка міських канаків збільшилась з 10,7 % до 23,3 %.
На виборах 1982 року Фронт за незалежність отримав більшість у Територіальних зборах. Жан-Марі Чибоу став заступником голови Урядової ради. Спроби встановлення примирення між європейською та меланезійською громадами Нової Каледонії на ґрунті визнання законності права канаків на незалежність, здійснені 1983 року, зазнали невдачі через відмову лідерів європейської громади підписувати спільну декларацію. 1984 року прибічники незалежності об'єдналися в Канацький соціалістичний фронт національного визволення (фр. Front de Libération Nationale Kanake et Socialiste, FLNKS), який став наступником Фронту за незалежність й об'єднав Каледонський союз та інші незалежницькі партії. Нову коаліцію очолив Чибоу.
1984 року 130-а річниця вступу Франції у володіння островами була оголошена прибічниками незалежності днем жалоби за загиблими канаками. FLNKS вдався до активно бойкоту виборів до Територіальної Асамблеї, що мали відбутися 18 листопада 1984 р. Після виборів непорозуміння між таборами лоялістів і сепаратистів посилились, напруженість перейшла у відкриту конфронтацію. 1 грудня 1984 року FLNKS проголосив створення Тимчасового уряду канаків на чолі з Чибоу й посилив свої блок-пости на всій території. Вимогою було негайне проголошення незалежності Нової Каледонії. Не було ніякого способу уникнути конфронтації. 1984 рік був відзначений масовими заворушеннями, знущаннями, запеклими сутичками та вбивствами, вибухами, засідками, розстрілами, депортацією противників незалежності зі східного узбережжя Гранд-Терр та з островів Луайоте. Акти насильства відбувалися один за одним. Кров пролилася з обох сторін, і позиції стали непримиримими.
У Новій Каледонії був оголошений Надзвичайний стан. Уряд Франції спочатку намагався врегулювати ситуацію шляхом поступок корінному населенню, але з приходом до влади 1986 року Жака Ширака ситуація докорінно змінилася. Франція зайняла жорстку позицію, канацькі претензії на право на землю, природні ресурси та незалежність розглядалися як недоречні. Для придушення протестів у таборах, влаштованих поруч з канацькими селами, були розміщені французькі війська, які мали наглядати за корінними жителями. У відповідь на міжнародну критику, французький уряд 13 вересня 1987 року провів у Новій Каледонії референдум з питання про незалежність території. Більшість канаків бойкотувала голосування, тому результат був 97,3 % на користь збереження Нової Каледонії в складі Франції. Після цього уряд Ширака відмовився вести переговори з канаками.
Невдоволення канацького населення вилилось у марш проти дій уряду під гаслом: «Через п'ятнадцять днів Канаки» (тобто незалежна канацька держава). По всій території канаками були зведені блок-пости, у відповідь на спроби поліції прибрати їх пікетники відкривали вогонь. Зіткнення між силами безпеки та сепаратистами відбувалися по всій Новій Каледонії, але апогеєм протистояння стали події на острові Увеа (острови Луайоте). Було заплановане загальне повстання, але група із 40 канаків на острові Увеа почала діяти передчасно. 22 квітня 1988 року бойовики з FLNKS захопили місцевий відділок жандармерії та взяли заручників, яких утримували в печері на півночі острова. У відповідь уряд вдався до силових методів наведення порядку. 5 травня спецпризначенці здійснили штурм печери, заручники були звільнені, але двоє військових та дев'ятнадцять канаків загинули під час проведення операції. Островом Увеа пройшли арешти осіб, причетних до заворушень.
Шок, який справили криваві події на Увеа, спонукав сторони до мирних переговорів під егідою французької держави. На цей момент до влади у Франції повернулися соціалісти, що сприяло спокійному ходу вирішення проблеми Нової Каледонії. В червні-серпні 1988 року була підписана так звана Матіньонська угода, яка скріпила компроміс між протиборчими сторонами й відкрила шлях до відновлення громадянського миру в Новій Каледонії. Матіньонська угода стала офіційним визнанням канацького народу. Вона стала інструментом децентралізації, перебалансування фінансових ресурсів і відновлення економічної рівноваги та розвитку регіонів. Нова Каледонія була поділена на три провінції (Північну, Південну і Острови Луайоте) з елементами автономії. Влада в Північній провінції та на Островах Луайоте опинилася в руках прихильників незалежності, в Південній провінції — лоялістів. Держава взяла на себе зобов'язання фінансувати заходи, спрямовані на пріоритетний розвиток Північної провінції та провінції Острови Луайоте з переважно канацьким населенням. З 1988 року впроваджувалась політика так званої позитивної дискримінації, яка мала забезпечити професійну підготовку управлінців з числа корінного населення. 23 травня 1990 року розпочала свою роботу Консультативна звичаєва рада, що складалася із сорока трьох вождів. 25 грудня 1993 відбулося святкування стоп'ятдесятиріччя прибуття Євангелія до Нової Каледонії. З цього приводу католицька церква офіційно вибачилась перед меланезийским населенням за страждання, які були заподіяні їм за часи колоніальної історії.
Радикальне крило незалежників виступило рішуче проти домовленостей із лоялістами, називало їх зрадою й закликало відмовитись від співпраці з колоніальною владою та розпочати боротьбу за незалежність за принципом «все або нічого». Особливо сильним було невдоволення на острові Увеа. Саме тут під час проведення поминальної служби по жертвам подій 1988 року, канацький екстреміст убив двох лідерів FLNKS, зокрема й Ж.-М. Чибоу, звинувативши їх у зраді. Незважаючи на побоювання щодо подальшого ходу реалізації домовленостей, що з'явилися після цієї трагедії, сторони продовжували дотримуватись прийнятих на себе зобов'язань. З іншого боку, загибель Чибоу стала значною втратою для канацького руху за незалежність. Більшість наступних їхніх лідерів були слабкими фігурами, французам було легко підкупити їх і маніпулювати ними.
Матиньонська угода, серед іншого, передбачала проведення в 1998 році референдуму про незалежність Нової Каледонії. Проте на основі досягнутого компромісу в травні 1998 року сторони підписали нову так звану Нумейську угоду, яка передбачала досягнення територією незалежності на основі спільного суверенітету з Францією. Протягом 20-річного перехідного періоду більшість державних повноважень мали бути поступово передані Францією Новій Каледонії. Червоною ниткою, яка пронизує Нумейську угоду, є побудова спільної долі для всіх громад, що живуть у Новій Каледонії. Було конституційно встановлене каледонське громадянство. Передбачалося, що назва країни, прапор, гімн, девіз, а також графічний дизайн банкнот повинні виявляти канацьку ідентичність і спільне майбутнє для всіх каледонців. Був створений Звичаєвий сенат (фр. Sénat coutumier), що складається з традиційних вождів — представників восьми звичаєвих областей. Ця установа наділена повноваженнями надавати консультації з усіх законодавчих актів і судових слухань, що стосуються канацьких звичаєвих питань та вияву канацької ідентичності. 4 травня 1998 року в Нумеа відкрився Культурний центр Чибоу, який став освітнім стовпом канацької культури.
Починаючи з 1989 року, в Новій Каледонії відбулися помітні зрушення в плані зростання рівня освіти та професійної підготовки канацького населення, поліпшення умов життя корінних жителів країни. Проте й досі зберігається істотне їхнє відставання від європейської громади. Брак освіти також заважає канакам сформувати еліту суспільства, пояснює їхню маргінальну позицію в багатьох галузях суспільно-політичного життя.
Лідери канацьких партій, дотримуючись положень Нумейської угоди, тепер не вживають слово «незалежність», вони акцентуються на поняттях «визнання канацької ідентичності», «деколонізація» та «повний суверенітет». Питання суверенітету Нової Каледонії вони розглядають у партнерстві із Францією. В червні 2014 року Звичаєвий Сенат представив Конгресу Нової Каледонії документ, в якому викладений канацький план побудови нового суспільства країни. Йдеться про право канацького народу на самовизначення «на внутрішньому рівні», тобто без порушення територіальної цілісності французької держави. При цьому наголошується на тому, що канаки, їхні звичаєві органи влади й установи вільні самі визначати рівень своєї участі в державному управлінні.
Нумейська угода передбачала голосування з питання незалежності Нової Каледонії від Франції в період між 2013 і 2018 роками. З моменту підписання угоди зберігалася стабільність розкладу політичних сил на місцях, влада в Північній провінції та провінції Острови Луайоте з канацькою більшістю належала прибічникам незалежності, в Південній провінції, де переважають європейці, — лоялістам. Громадяни Нової Каледонії голосували тричі — 2018, 2020 і 2021 року; результати були відповідно 56,7 %, 53,3 % і 96,5 % за збереження країни в складі Франції. Прибічники незалежності бойкотували третій референдум, в результаті явка виборців 2021 року становила лише 43,9 %.
Господарство
Приблизно 23 % земель Нової Каледонії належить племенам, де канацькі клани зберігають родовий спосіб життя й традиційне господарство, займаючись землеробством та рибальством.
Землеробство традиційно займає центральне місце в житті місцевого населення. В цій галузі зайнято 60 % канаків. Культивують переважно місцеві продовольчі культури, головною з яких є ямс. Ще в передколоніальний період у канаків було розвинене ручне землеробство на основі цієї бульби, яке досягло більш високого рівня ніж в інших частинах Меланезії. Вирощують також таро, маніок, батат, кокосову пальму, банани тощо. Урожайність залишається низькою.
Рибальство поширене в прибережних районах, використовується крайка моря: рифи, пляжі, мангри. Промисел ведуть у межах території, що належить відповідному клану. Канаки використовують різні методи рибальства. Вони можуть ходити вздовж берега поодинці й добувати рибу за допомогою списа, лука зі стрілами або просто голими руками. Використання сіток для лову риби вимагає колективних зусиль. Декілька екіпажів на човнах-катамаранах ставлять сітки в лагунах або за бар'єрним рифом. Для різної риби використовують свої сітки.
Певний розвиток отримали ремесла: різьблення по дереву, гончарство. Будівництво човнів є колективною справою. Цим займаються прибережні клани, але до процесу залучаються й люди з інших кланів, що живуть у долинах далі від узбережжя. Вони надають стовбури дерев, зрізають і транспортують їх; за це приморські клани мають їх віддячити рибою.
У колоніальний період канаки почали розводити свиней.
Сучасні канаки працюють переважно найманими працівниками на підприємствах Великого Нумеа, на нікелевих рудниках і плантаціях кави та копри.
Суспільство
Структура канацького суспільства
Канацька ідентичність визначається на трьох рівнях. Перший — це батьківська (патріархальна) сім'я, другий — клан (рід), третій — альянс кланів у межах вождівства (племені). Факт свого існування канаки розглядають з точки зору спорідненості, поділу на своїх та інших, що впливає на формування стосунків між людьми.
Канацьке суспільство структуроване за звичаєвою організацією, заснованою на кланах. Клан об'єднує людей, пов'язаних місцем народження їхньої спільноти (громади), й усі його члени вважають, що походять від одного першопредка за чоловічою лінією. Вони мають спільний міф (легенду) про своє походження і свою землю (територію). Ідентичність в традиційному канацькому суспільстві пов'язана в першу чергу із рідною землею. Ці поняття невіддільні одне від одного. Назва клану, яку кожна людина додає до свого прізвища, зазвичай відповідає оригінальній назві його прабатьківщини. Буває, що різні клани мають однакові назви, це говорить про те, що їх об'єднує спільне походження, спільне проживання в минулому; єдність між ними зберігається й сьогодні.
Звичаєві правила організовують клани в ієрархічну структуру з вождем та радою старійшин на чолі. Традиційне суспільство побудоване навколо вождя, господаря землі, носія культури й охоронця традицій. Лише вождь може говорити від імені клану, він навіть уважається «втіленням свого клану». Вважалося, що традиційні вожді володіли магією, що підтверджувало їхні владні повноваження.
Нині канацька звичаєва організація отримала офіційне оформлення й визнана державою. Плем'я (фр. Tribu) є визнаною адміністративною одиницею канаків. Поняття племені було введене указом від 24 грудня 1867 року з метою адміністративного позначення громади канаків, яка проживає на певній території (резервації, фр. Réserve). Воно охоплює саму громаду, її організацію, а також територію або місце проживання членів племені. Канацькі клани об'єднані в племена як базові адміністративні одиниці звичаєвої організації Нової Каледонії. На чолі племені стоять так званий «малий вождь» (фр. Petit chef) та рада старійшин. Вони фактично безроздільно володіють землями резервації. Декілька племен утворюють звичаєвий округ (фр. District coutumiers), які, в свою чергу, згруповані в звичаєві області (фр. Aires coutumières). На чолі звичаєвого округу стоїть «великий вождь» (фр. Grand chef), він несе відповідальність за підтримання порядку на підвладній території. Попередниками звичаєвих округів були великі вождівства, створені 1898 року. Межі округів приблизно відповідають зонам впливу великих вождів. Всього в Новій Каледонії налічується 341 плем'я, 61 звичаєвий округ і 8 звичаєвих областей. Звичаєві області були утворені згідно з положеннями Матіньонських угод 1988 року, 5 із них розташовані на острові Гранд-Терр, ще 3 — на островах Луайоте. Така організація, підтримувана традиційним правом, наділяє раду старійшин, «малого вождя» і «великого вождя» повноваженнями ухвалювати всі види рішень в інтересах громади, чи то рішення цивільного характеру, чи рішення, які мають «дисциплінарну» природу. Ця прадавня «дисциплінарна» система існує й сьогодні в повсякденному житті. Традиційні лідери мають право втручатися й вживати заходів для забезпечення збереження «звичаєвого громадського порядку», й їхні повноваження підтверджені на законодавчому рівні. В сучасних умовах канацькі звичаї набули нового змісту. Вони розглядаються як спосіб збереження ідентичності народу, як засіб захисту канацької самобутності та їхньої культурної спадщини, запобігання асиміляції корінного населення Нової Каледонії.
Звичаєвий стан, звичаєве право
Нова Каледонія є унікальним у правовому плані явищем. Тут співіснують два цивільні стани: загальний та звичаєвий. Загальне цивільне законодавство не застосовується до канаків, що живуть у племенах, та їхньої власності. Вони мають особливий цивільний звичаєвий статус (фр. Statut civil coutumier), тобто життя всередині племінних громад регулюється звичаями. Канаки дуже прив'язані до свого звичаєвого статусу, й лише деякі з них виявляють бажання змінити його. Значною мірою це пояснюється тим, що вони розглядають це як визнання їхньої ідентичності. 101 400 осіб під час проведення перепису населення 2019 року вказали, що вони мають звичаєвий цивільний статус. Це 37 % населення Нової Каледонії і 84 % канаків, серед останніх 93 % тих, що проживають на територіях племен, і 76 % тих, що живуть поза їхніми межами.
На території племен канаки продовжують жити за давніми традиціями й керуватися нормами звичаєвого права. Вони дуже сильно відрізняються від традицій західного суспільства. Для позначення всіх місцевих традицій у Новій Каледонії використовується термін «звичай» (фр. Coutume). Він об'єднує в одне ціле культурні та релігійні традиції, обряди, звичаєві закони, інститути та норми, що діють у суспільстві. Таким чином, вираз «робити звичай» (фр. Faire la coutume) стосується суспільного акту, який зачіпає всю громаду. Канацький світ включає їхніх предків, колективну та особисту долю, зв'язок із землею та всім тим, що вона дає. Ці категорії визначають спосіб буття й, відповідно, соціальні та правові норми, які його регулюють. Всі члени клану неухильно дотримуються встановлених звичаїв. Звичай є фундаментом меланезийських соціальних зв'язків. Канацьке суспільство розглядає себе на шляху буття, бачить своє існування в увічненні через покоління своїх кланів і родоводів. Воно розглядає групу в цілому, не відокремлюючи окрему особу від її оточення. Воно міркує з точки зору генеалогії, де фізична особа є менш важливою, ніж безперервність і виживання всієї групи.
Ключовим чинником для канаків є земля. Кожна людина, кожен клан мають тісний зв'язок з конкретною долиною, горою, ділянкою моря, гирлом річки тощо. В канаків земля є невідчужуваним капіталом, успадкованим від предків і, як така, вона повинна бути збережена й у цілості передана майбутнім поколінням. При цьому йдеться не про володіння, а про право користування землею. Звичай визначає колективні зобов'язання людей стосовно рідних земель. Кожен клан є охоронцем своєї землі й має обов'язок зберігати її.
Мертві продовжують відігравати суттєву роль серед живих, які повсякчас згадують своїх предків. Світ мертвих для канаків перебуває в постійному контакті зі світом живих. Люди весь час у повсякденному житті звертаються до своїх предків по допомогу. Вони ставляться до них як до «богів»-родоначальників роду. Входження небіжчика в царство мертвих відзначається рядом церемоніальних ритуалів, що символізують проходження людини з одного світу в інший. Інші церемонії, такі як весілля, траур або свято ямсу також є ще однією можливістю підтвердити зв'язок між живими та мертвими.
На додаток до обожнення мертвих та предків, кожен клан має свою власну тотемну тварину, рослину або мінерал, який втілює в собі його родючість і силу життя. Тотеми є основними елементами «традиційної» духовності, вважаються засновниками (першопредками) клану.
До 1988 року канацьке звичаєве право не мало ніякої кодифікації. Всі важливі рішення ухвалювалися шляхом так званої «балаканини» — організованого обговорення питань вождями та іншими авторитетними особами з дотриманням звичаєвих норм. Тепер ця процедура набула офіційного характеру. Колишні «оральні записи» трансформувалися в складання протоколу «балаканини» звичаєвими державними службовцями, а завершується це обговорення ухваленням правочинних документів, які з 2007 року звуться звичаєвими актами. Звичаєві службовці на правах нотаріуса засвідчують чинність звичаєвого акту своїм підписом. Звичаєві акти видаються при вкладанні угоди між кланами, для встановлення прав власності на звичаєві землі, при вкладанні або розірванні звичаєвого шлюбу тощо.
Норми обрядовості
Життя спільноти суворо регламентоване в рамках чіткого календарного графіку, в якому перемежовуються соціальна та сільськогосподарська діяльність. Канацький сільськогосподарський календар побудований на етапах вирощування ямсу, священної для канаків бульби, яка є символом чоловічої мужності та честі. Вона розглядається в сакральному вимірі, тісно прив'язана до землі й символізує силу батьківського роду. Тому вирощуванням ямсу займаються тільки чоловіки. Хороший урожай ямсу — це благо для усього клану. Тому всі головні фази вирощування цієї священної бульби відзначають відповідними церемоніями. Цикл вирощування ямсу — це не просто сільськогосподарський календар, він регулює весь ритм життя клану. Ці бульби народжуються, вмирають і відроджуються у вічному циклі, який символізує божественний порядок. Всі етапи вирощування ямсу (підготовка землі та насіння, посадка, перші сходи, поява листя тощо) пов'язані з певними періодами в житті людини, тому відповідно планують і всі важливі громадські заходи: весілля, похорони, вкладання союзів між кланами, інтронізація вождів тощо.
Головні й наймасштабніші святкові церемонії проводять з нагоди підготовки землі під посіви та після збирання врожаю ямсу. На початку лютого старійшина клану пригощає інших членів клану ямсом старого врожаю, ця церемонія водночас є підтвердженням його владних повноважень. З лютого по квітень, залежно від регіону, бульби визрівають. З цієї нагоди відбувається найбільше канацьке свято — свято Нового Ямсу. Воно супроводжується великим бенкетом, ритуальними церемоніями, піснями та танцями. Кожен клан святкує окремо, але коли ямсу вдосталь, є можливість запросити до себе вождів сусідніх кланів. В минулому клани-сусіди часто по черзі проводили в себе велике спільне свято, тим самим підтверджуючи дружні стосунки, що існують між ними. Ямс скріплював альянси між кланами та був гарантією слів їхніх вождів.
Будь-яка значуща подія в канацькому суспільстві збирає багато людей, їх може бути присутньо кілька сотень. Всі традиційні церемонії відбуваються за точно визначеного протоколу, який передбачає набір обов'язкових дій та ритуалів. При цьому ключове місце займають подарунки та промови. Кожна зустріч, громадська або сімейна подія передбачає символічний обмін подарунками. Подарунок з нагоди народження дитини, шлюбу або смерті є виявом поваги членів родини один до одного. На рівні кланів завдяки такій процедурі утворюються складні альянси між племенами, створюються нові й поновлюються старі торгові шляхи.
Подарунків завжди буває багато. Їх викладають на центральному майдані села. Це насамперед харчові продукти (сільськогосподарський урожай, їжа, здобута на полюванні або рибалці). До них додаються тканини, килимки, але центральне місце традиційно займають «канацькі гроші» та ямс. Канацькі гроші не мають нічого спільного з грошима в звичайному розумінні. Вони не є мірилом, яке визначає операції обміну, а мають символічне значення. Зазвичай це набір черепашок або кісток кажана, нанизаних на дріт, який кладуть у кошик, сплетений з рослинного волокна. Вартість таких грошей визначає колір (чорний для важливих подій, білий для більш простих церемоній), а також довжина намиста. Канацькі гроші символізують передачу слів предків, вони є елементом, що складає ідентифікацію клану, якому вони належать.
Давання в канацькому суспільстві є важливішим за придбання. Виконуючи обряд вручення подарунка, людина кладе його перед тим, кому він призначений, і виголошує промову, яка пояснює причину цього жесту. Людина, яка отримує подарунок, забирає його (це означає, що подарунок прийнятий), а тоді робить «жест у відповідь» і кладе еквівалентний подарунок, що символізує подяку. В ході виконання звичаю обміну, кожна людина підтверджує свою повагу до іншої й зобов'язана дотримуватися законів клану. Дане слово вважається священним. Обіцянка — це слово честі, вона є священною й недоторканою, обов'язково має збігатися з діями людини.
Подарунки нічого не означають без промови. Ці два поняття нероздільні й разом утворюють ритуальний акт. Вожді публічно виголошують великі промови під скандування натовпу. Це слово вітання, слово подяки, похвали кланам. Промови побудовані за сталою формулою, наповнені поетичними образами. Церемоніальна промова пов'язує живих з мертвими, спрямовує людей до миру й гармонії. Слова промови передаються усно з покоління в покоління. Кожна промова починається з історії походження клану, переліку вождів. Сенс слів поступово розширюється. Закінчення кожної частини промови супроводжується оплесками та вигуками схвалення й підтримки. Текст промови відрізняється залежно від того, з якого приводу проводиться церемонія.
Жінки, молодь та діти під час виступу поводяться стримано, але активно підключаються до колективних танців, що відбуваються після неї.
Оскільки канацьке суспільство є патрилокальним, звичаєві обряди, як правило, організуються групою родичів по батьку. На захід також запрошують родичів по матері, при цьому відбувається символічний обмін подарунками між двома кланами.
Християнські проповідники боролися з канацькою практикою проведення урочистих зборів, а також з усіма формами ритуалів, які вони вважали «язичницькими». Однак, незважаючи на формальну євангелізацію канаків, традиційні ритуальні обряди ніколи не переставали здійснюватись, хоча й певною мірою таємно, вони й надалі розвивалися.
Шлюб
Патріархальна сім'я є базовою одиницею канацького суспільства. Шлюб для канаків — це не лише союз чоловіка та жінки, а й символ об'єднання двох кланів. Один клан довіряє іншому відповідальність і турботу про жінку, яка буде приносити дітей, що належатимуть до клану її чоловіка. Канаки й сьогодні у виборі партнера керуються дотриманням правил традиційного союзу. Важливими лишаються правила екзогамії кланів, шлюби вкладаються лише між членами патрилінійних угрупувань, які ведуть свій родовід від різних прадавніх міфологічних предків. Батьки вибирають своїм синам подружжя та сватаються. На практиці вибір нареченої обмежується також заборонами на родичання з певними кланами, що виникли з історичних або символічних міркувань. Не допускаються, зокрема, шлюбні союзи між угрупуваннями, які ворогували між собою. В центральних районах Гранд-Терр перевага при виборі партнера надається кроскузенним шлюбам, коли хлопець одружується з дочкою брата своєї матері. Дівчат іноді силою заставляють йти за нелюба, проте частіше використовується не фізичний, а моральний тиск. Бронювання дівчаток задля шлюбу, а також багатоженство, з чим енергійно боролися місіонери, значно скоротилися в 1920—1930 роках.
Вкладання звичаєвого шлюбу проходить у декілька етапів й узгоджується із графіком проведення сільськогосподарських робіт. Спочатку готують поле на наступний рік. Тоді дядько по матері хлопця робить родині дівчини пропозицію шлюбу. Далі в плані підготовки до весілля споруджують хатину для гостей, сім'я молодого готує подарунки для нареченої. За тиждень до весілля сім'ї та клани здійснюють звичаєву церемонію обміну, приносячи гроші, тканини, ямс, рис, цукор. Сама весільна процедура є дуже важливою й символічною в канацькому суспільстві. Вона починається з того, що члени клану чоловіка приносять ямс для споживання як заставу продовження родоводу. Через 3-4 дні після формального вкладання шлюбу відбувається фінальний етап, коли дівчина приходить на місце проведення церемонії й приймає звичаєві подарунки від родини хлопця. Молодята живуть у сім'ї чоловіка. Батько «силою предків» передає своїм дітям свій родовід та права на землю. Звичаєвий шлюб вкладається поза державним контролем і повністю залежить від рішення клану. Він просто оголошується й реєструється в службі звичаєвого цивільного стану (відбувається його формальне «узаконення»). Шлюб майже в усіх випадках визнається дійсним лише після закінчення випробувального терміну, протягом якого молоді люди живуть разом. Цей період, як правило, санкціює народження дитини.
Статевий дуалізм пронизує все життя канаків. Суспільство поділяється на вищу (чоловічу) та нижчу (жіночу) статі. Чоловіки та жінки утворюють два різних соціальних простори й тримаються окремо. Чоловікам належить політична влада й правонаступництво, від батька діти отримують соціальний статус у суспільстві. Натомість жінка дає людям життя, але її місце лишається на кухні. При цьому жінки смиренно несуть свій тягар. Після вступу в шлюб жінка має служити своєму чоловікові. Шлюб розглядається як спосіб привласнення чоловіком репродуктивної здатності дружини. Таке придбання вимагає заплатити родині нареченої «ціну» за шлюб грошима або «канацькими грошима», їжею, тканинами, черепашками тощо. У випадку розлучення подружжя, сплачена «ціна» має бути повернута.
Гендерний поділ поширюється й на інструменти та сільськогосподарські культури. Чоловіки займаються вирощуванням ямсу, й ця культура в місцевому суспільстві нерозривно пов'язана з чоловіком. Натомість жінки вирощують «жіночі» рослини: цукрову тростину, таро, різні коренеплоди.
Чоловіки з презирством ставляться до жінок. За канацькими уявами, жінки під час менструації та пологів викликають забруднення навколишнього середовища й становлять небезпеку для чоловіків та полів з ямсом; це вимагає ізоляції жінок. Навіть при похованні чоловічі й жіночі кістки кладуть у різних кутках.
Незважаючи на споживацьке ставлення до жінки, материнство в канацькому суспільстві дуже цінується. Сімейне життя визнається дійсним після народження дитини, що залишилася живою. Бажаними є хлопчики, адже вони є спадкоємцями й продовжувачами роду. Успішна жінка визначається не тільки за кількістю дітей, яких народила (в ідеалі їх повинно бути п'ять або шість), а й за їхньою статтю (має бути один або декілька хлопчиків), життєздатністю й навіть характером, а також за періодом між пологами, який має складати два або три роки. Незважаючи на зміни, що сталися, такий соціальний ідеал продовжує жити. Коли жінка має сина, її статус у суспільстві підвищується. Натомість ситуація, коли жінка не має дітей, рішуче не схвалюється суспільством, особливо якщо вона заміжня. Раніше безпліддя завжди приписували жінкам. Жінка, яка не відповідає соціальним вимогам материнства, може бути звинувачена в неповазі до роду чоловіка, незалежно від причини безпліддя. Відсутність дітей інтерпретується як результат прокляття. Жінку звинувачують у відсутності реального бажання мати дітей. Відсутність дітей може бути для чоловіка приводом взяти іншу дружину.
Сімейне насильство розглядається як нормальне явище. Це може бути просто вираженням чоловічого невдоволення. Нормально сприймаються й побої чоловіка дружиною за його проступки, в тому числі сексуальні або алкоголізм. Акти сімейного насильства та врегульовані випадки подружньої зради є звичайними явищами в канацькому суспільстві й завжди вважалися абсолютно законними. Лише як виняток мають місце випадки, коли жертви подають скаргу в поліцію. Чоловік, який не в змозі контролювати свою дружину, сприймається суспільством як нікчема. За традицією він має повіситись. Якщо ж він цього не робить, то часто впадає в алкоголізм.
Натомість позашлюбні статеві стосунки та перелюб розглядаються канаками як злочин. Винних у минулому зв'язували, роздягали й роздушували чоловічі яєчка. Перелюб, зґвалтування й розбещення молодої дівчини (за обопільною згодою), всі ці поняття, мають у канацьких мовах одну назву «нетрадиційні стосунки», і всі вони пов'язані з «крадіжкою» (так це поняття називають усіма канацькими мовами) з боку жінки. Ці явища засуджуються, але досить широко практикуються. Вважається, що канацькі жінки часто користуються відносною сексуальною свободою. Це стосується навіть молодих вдів, які ще не вступили у повторний шлюб, або заміжніх жінок, що не мають дітей. Вони вважаються правопорушницями, звинувачуються в «крадіжці» чоловіків; уважають, що вони навіть використовують з цією метою магію. Іноді такі жінки й публічно звинувачуються у застосуванні чаклунства, за це їх зазвичай судять.
У старі часи була зафіксована традиція нічних танців, які перетворювались на сексуальні оргії. У них брали участь як неодружені, так і одружені чоловіки й жінки. Як відгомін минулого, відносно часто, особливо в сільській місцевості, трапляються масові зґвалтування. Іноді такі випадки мають місце під час масових зібрань (весілля, похорони, концерти), за участі юнаків, що прийшли з іншого села. Такі акції сприймаються як приниження з боку сусідів, і тоді відповідна громада здійснює аналогічний акт покарання у відповідь. Причиною цих зґвалтувань називають алкоголь, а сп'яніння в канаків вважається пом'якшувальним фактором, щонайменше стосовно чоловіків. Правопорушення, скоєне під впливом алкоголю, тобто в стані афекту, за звичаєвим правом знімає покарання. Зазвичай обмежуються простою доганою або публічною прочуханкою. Лише невелика частина жертв, незадоволених таким вироком, звертається до французьких судів.
Жінки не ставлять під сумнів ні ідеологію чоловічого домінування, ні свою позицію щодо материнства. Але вони постійно нагадують, що без них чоловіки не будуть існувати. Клан зобов'язаний своїм існуванням жінці. Жінки пасивно протестують і виявляють свою ворожість. Вони можуть просто під вигаданим приводом уникати своїх обов'язків по дому. Показово, що голос канацьких жінок відсутній на політичній сцені, немає жодної канацької жінки в представницьких органах влади. Намагаючись змінити свій соціальний статус, окремі канацькі жінки змінюють свій звичаєвий статус на загальний. Тоді, зокрема, процедура розлучення відбувається відповідно до французького законодавства.
Усиновлення
Усиновлення (адопція) дітей, а іноді й дорослих, у Новій Каледонії, як загалом в Океанії, є загальноприйнятою й дуже поширеною практикою. Дослідження, проведене в 1989—1996 роках в районі Понерігуан на східному узбережжі Нової Каледонії виявило, що серед 1752 сімей канаків 1370 мали дітей, в тому числі 535 (39 %) адоптованих.
У Новій Каледонії розрізняють повністю «прийнятих» дітей та дітей, взятих на виховання. Перша категорія дітей приймає всі права й обов'язки, які має й рідна дитина; відбувається зміна ідентичності, діти беруть ім'я та символіку лінії прийомних батьків. Діти, взяті на виховання, зберігають за собою всі права й обов'язки, що належать їм в силу належності до своєї біологічної лінії, однак вони можуть отримати від роду прийомних батьків деякі права на землю та особисте майно під час церемоніальних обмінів. Адоптовані діти стають повноцінними членами нової родини з новим тотемом, тоді як діти, взяті на виховання, можуть через певний час повернутися до своїх справжніх батьків і свого клану. Обидві практики дуже важливі в житті місцевих громад.
В минулому передача дітей в іншу сім'ї часто була вмотивована стратегічними міркуваннями. Цей акт міг скріплювати мир між двома кланами або бути жестом подяки за надані послуги. Завжди звертали увагу на підтримання балансу в обмінах.
Як правило, канаки віддають дітей у сім'ї, які вже мають власних біологічних дітей. Дівчинка є менш цінним подарунком. Коли під адопцію підпадає хлопчик, потрібна згода всіх членів клану, адже йдеться про спадок. Одні й ті самі сім'ї можуть передавати дітей в декілька кланів і, таким чином, встановлювати множинні зв'язки між різними групами. Усиновлення може бути також пов'язане з необхідністю мати нащадків у бездітних сім'ях.
Існує також усиновлення дітей дідусями й бабусями як онуків, адопція дитини або дорослої людини як брата чи сестри.
Якщо раніше процес передачі дітей узгоджувався лише усною угодою між двома зацікавленими кланами, то тепер на нього слід отримати формальний дозвіл через рішення цивільного суду. Суд при цьому посилається на відповідні норми звичаєвого права й ухвалює рішення на основі згоди відповідних сімей.
Міські канаки
У другій половині XX ст. сформувалась група так званих «міських канаків». У Новій Каледонії очевидним є дисбаланс між племенами, де домінує натуральне господарство, та економічно розвинутим районом Нумеа. Люди прямують до міста в пошуках заробітку, адже можливість знайти оплачувану роботу в сільській місцевості є дуже низькою. Серед мігрантів переважають нежонаті чоловіки, які влаштовуються на некваліфіковані роботи на державній службі або в промисловості. Значно менше в місті жінок, які зазвичай працюють як домашня прислуга в приватних осіб і живуть разом зі своїми роботодавцями.
З кінця 1980-х років майже 30 % канаків живе у Великому Нумеа, що включає місто Нумеа й приміські комуни Паїта, Мон-Доре та Думбеа. В Нумеа сформувався окремий меланезійський квартал Монравель (фр. Montravel). Хоча міграції спрямовані переважно до столиці, існує також міграція канаків до гірничодобувних центрів Північної провінції, де потреба в робочій силі, як правило, забезпечується навколишніми племенами. Проте, незважаючи на потужні міграційні процеси, канаки продовжують складати меншість міського населення.
Переселення канаків до міст може бути добровільним, а може бути результатом вигнання людини із племені. Також у Нумеа люди уникають, хоча б частково, конкретних форм традиційного соціального контролю. Це особливо приваблює жінок і молодь. Перше покоління канаків з Нумеа підтримує тісні контакти з родичами в племені, періодично люди відвідують племена й завжди можуть повернутися назад. Вони мають подвійну ідентичність. Канаки, що не перший рік живуть у Нумеа, все рідше відвідують племена. Вони більше не залежать від свого клану, їхнє життя тепер перебуває у власних руках. Накопичені цінності стають їхньою персональною власністю, а не громадською власністю племені. З іншого боку, вони більше не можуть претендувати на власність у племенах, плем'я їх більше не приймає.
Місто можна розглядати як «інший світ». Нумеа являє собою делокалізований простір. Потрапляючи сюди, людина більше не належить до певного племені. Конфлікти, що існували в племенах між окремими особами, сім'ями й кланами в сільському середовищі, в місті приглушуються відстанню й новими умовами життя. Міські канаки втрачають зв'язок з племенами, стають нумейцями з постійним місцем проживання й сталим повсякденним оточенням. Нумеа — це невелике містечко, й тут усі знають один одного, між сусідами встановлюються тісні стосунки, часто вони стають родичами. Місцевих меланезійців можна назвати «нумейськими канаками». Багато з них народилося в місті, тут пройшло їхнє дитинство. Міські канаки вже давно призвичаїлись до переваг міського життя: короткі поїздки, магазини, лікарні тощо. Розмовляють вони переважно французькою. Вони вдягаються не так, як у селі. Відрізняються міські канаки й своєю поведінкою, особливо жінки та молодь. Вони мають інші інтереси, пристосовані до цивілізації й міського життя. Багато з них має бажання з'їздити до Франції.
Незважаючи на певну руйнацію в місті традиційного поділу на клани, загалом канаки в Нумеа продовжують дотримуватись моделей поведінки, характерних для канацького суспільства. Для людей, що підтримують сталий зв'язок між містом і селом, зберігається й відчуття належності до певного племені та певної сімейної групи. Мігранти з островів Луайоте більше зберігають зв'язок з рідною землею та рідним племенем, часто їздять туди-назад. На островах Луайоте вихідці з островів, що живуть в Нумеа, розглядаються як міський сегмент місцевих родин.
Історичний чинник обумовив певне протистояння та конфлікти між канацькою та європейською міськими громадами. До 1946 року перебування канаків у Нумеа обмежувалось і суворо контролювалось. У таких умовах сформувалися ідентичність і система цінностей «білого міста». Осідаючи в Нумеа, вихідці з племен утворювали специфічні неформальні поселення в центрі та на околицях міста, в яких певною мірою підтримувати традиційний спосіб життя. Вони не ставали частиною місцевого світу, жителі якого походять з інших країн.
1981 року грошовий дохід міських канаків був в середньому вдвічі більшим, ніж у сільській місцевості, але вдвічі нижчим, ніж у європейців в Нумеа. Незважаючи на матеріальні переваги міського життя, канаки в Нумеа залишаються серед маргінальних прошарків населення. Хоча вони й набули вже певних професійних навичок, все одно ще поступаються за кваліфікацією працівникам європейського походження й зазвичай отримують низькооплачувану роботу. Канаки в Нумеа також стикаються з етнічною сегрегацією та соціально-економічними бар'єрами. Рівень безробіття серед корінного населення є помітно вищим, ніж серед інших громад. Агенції з працевлаштування мають певні проблеми з молодими канаками, ті вимагають не дуже складної, але добре оплачуваної й не брудної роботи. Часто вони просто перебувають на утриманні батьків. Молодих канаків можна побачити, як вони блукають центральними площами Нумеа й сидять навпочіпки. Вони знаходять собі притулок у музиці та наркотиках. Головною проблемою для міських канаків лишається житло, часто їм доводиться жити в умовах мінімального комфорту й гігієни. Будівництво соціального житла у 1970-ті роки певною мірою покращило ситуацію.
Канацька культура
Традиційна культура канаків — загальномеланезійська. Нумейська угода 1998 року підвищила статус меланезійської культури, й вона стала більш помітною в новокаледонському суспільстві. 2002 року в Новій Каледонії був прийнятий проєкт закону «Про охорону земель канацької нематеріальної спадщини». Він складений у міжнародному контексті визнання прав корінних і місцевих громад на їхні традиційні знання, особистий статус й унікальний статус традиційних земель.
4 травня 1998 року, напередодні підписання Нумейскої угоди, в присутності прем'єр-міністра Франції Ліонеля Жоспена на околиці Нумеа був відкритий Культурний центр Чибоу (фр. Centre Culturel Tjibaou). Центр включає музей, критий і відкритий простір для перфомансу, спеціалізовану бібліотеку, тут експонується археологічна та оральна спадщина канаків, стоять традиційні хатини, прикрашені гравюрами та скульптурами канацьких майстрів, регулярно проводяться художні виставки. Завдання центру полягає в проведенні досліджень, збиранні та збільшенні канацької культурної спадщини, впровадженні та розвитку канацької художньої творчості, формуванні й підтримці культурних практик, спільних для всіх жителів Нової Каледонії. Центр надає підтримку різним мистецьким ініціативам канаків (танці, пісні, музика тощо), займається організацією регіональних та міжнародних культурних обмінів.
У Нумеа є музей Нової Каледонії, який має чудову колекцію канацьких й океанійських експонатів. У Північній провінції (комуна Єнген) діє музей традиційного мистецтва канаків, у Південній провінції (комуна Бурай) — музей історії й народного мистецтва.
Канека (фр. Kaneka) — новокаледонський музичний стиль, що народився в 1980-х роках. Він побудований на традиційних канацьких ритмах й увібрав у себе також мелодії регі, джазу та блюзу. Пісні виконуються французькою або місцевими мовами з використанням традиційних музичних інструментів, таких як конх (раковина молюска) або обтягнуті шкірою барабани, а також сучасних електрогітар та синтезаторів.
Література Нової Каледонії вийшла з канацької міфології та її легенд, значне число яких тепер записані. Найвідомішою канацькою авторкою є Деве Городе (фр. Déwé Gorodey, Déwé Gorodé, 1949—2022). Її романи та поезії присвячені традиційній культурі меланезійців та сучасним політичним проблемам. Деве Городе була не лише письменницею, а й вчителькою, феміністкою та політиком. Поль Вамо (фр. Paul Wamo) — канацький поет, співак і автор пісень. Народився 1981 р. в племені нанг на острові Ліфу, але виріс на околиці Нумеа. В своїх виступах він сполучає стилі реп, слем і канека, поєднує традиції та сучасність.
Надзвичайно різноманітною є канацька театральна сцена. Місцеві трупи створюють вистави, засновані на традиціях корінного населення, поточних подіях або класиці. П'єр Гоп (фр. Pierre Gope, народився в 1966 році на острові Маре) є найвідомішим канацьким драматургом. Його роботи наповнені гумором та поезією й, разом із тим, висвітлюють серйозні теми, подають критичний погляд на життя свого народу. Фестиваль Пікінікі (фр. Pikiniki), який проходить в середині року по всьому архіпелагу, орієнтований на молодіжну аудиторію. Діє пересувний театр, що мандрує Новою Каледонією, досягаючи навіть найвіддаленіших племен. Він відіграє роль мобільного культурного центру, проводить шоу з музикою й танцями, театром і кіно, які включають також вставки з оповіданнями та поезією.
На міжнародному рівні канацьке мистецтво було продемонстроване під час виставки «Канаки: Мистецтво — це Слово» (англ. Kanak: Art Is a Word, фр. Kanak, l'art est une parole), яка відбулася в Музеї на набережній Бранлі в Парижі з жовтня 2013 по січень 2014 р. Були представлені близько 300 творів мистецтва, документи з фондів великих європейських музеїв і музеїв Нової Каледонії.
Джерела
- New Caledonia. Maison de la Nouvelle Calédonie, 2014 (англ.)
- La population de Nouvelle-Calédonie. Maison de la Nouvelle Calédonie, 2016 (фр.)
- L'histoire de la Nouvelle Calédonie. Maison de la Nouvelle Calédonie, 2010 (фр.)
- Le droit coutumier en Nouvelle-Calédonie. Maison de la Nouvelle Calédonie, 2012 (фр.)
- Culture. Maison de la Nouvelle Calédonie (фр.)
- Les Institutions de la Nouvelle-Calédonie. Maison de la Nouvelle Calédonie, 2013 (фр.)
- Dorothée Dussy. La mémoire kanak de Nouméa. Alban Bensa & Isabelle Leblic, s. dir., En pays kanak. Ethnologie, linguistique, archéologie, histoire de la Nouvelle-Calédonie. Paris, Éditions de la Maison des sciences de l'homme, 2000, p. 147—168 (фр.)
- Isabelle Bril. Histoire et mémoire d'une institution coloniale. Enquête linguistique et enjeux culturels. Alban Bensa & Isabelle Leblic, s. dir., En pays kanak. Ethnologie, linguistique, archéologie, histoire de la Nouvelle-Calédonie. Paris, Éditions de la Maison des sciences de l'homme, 2000, p. 273—291 (фр.)
- Christine Salomon. Hommes et femmes. Harmonie d'ensemble ou antagonisme sourd ?. Alban Bensa & Isabelle Leblic, s. dir., En pays kanak. Ethnologie, linguistique, archéologie, histoire de la Nouvelle-Calédonie. Paris, Éditions de la Maison des sciences de l'homme, 2000, p. 311-338 (фр.)
- Isabelle Leblic. Adoptions et transferts d'enfants dans la région de Ponérihouen. Alban Bensa & Isabelle Leblic, s. dir., En pays kanak. Ethnologie, linguistique, archéologie, histoire de la Nouvelle-Calédonie. Paris, Éditions de la Maison des sciences de l'homme, 2000, p. 49-67 (фр.)
- Christine Hamelin. " Les gens de Nouméa ". Mutations et permanences en milieu urbain. Alban Bensa & Isabelle Leblic, s. dir., En pays kanak. Ethnologie, linguistique, archéologie, histoire de la Nouvelle-Calédonie. Paris, Éditions de la Maison des sciences de l'homme, 2000, p. 339-354 (фр.)
- Charles Illouz. Chronique meurtrière d'une mutation théologique Maré (îles Loyauté). Alban Bensa & Isabelle Leblic, s. dir., En pays kanak. Ethnologie, linguistique, archéologie, histoire de la Nouvelle-Calédonie. Paris, Éditions de la Maison des sciences de l'homme, 2000, p. 195-215 (фр.)
- Michel Naepels. Partir à Nouméa. Remarques sur les migrants originaires de la région ajië. Alban Bensa & Isabelle Leblic, s. dir., En pays kanak. Ethnologie, linguistique, archéologie, histoire de la Nouvelle-Calédonie. Paris, Éditions de la Maison des sciences de l'homme, 2000, p. 355-365 (фр.)
- Darot Mireille. Calédonie, Kanaky ou Caillou ? Implicites identitaires dans la désignation de la Nouvelle-Calédonie. In: Mots, décembre 1997, N°53. pp. 8-25 (Etude et analyse de Mme. Mireille Darot, Université Paris 3 Sorbonne Nouvelle — Décembre 1997) (фр.)
- Denise Fisher. Tjibaou's Kanak: Ethnic Identity as New Caledonia Prepares its Future. Australian National University, SSGM Discussion Paper 2014/4 (англ.)
- David Stanley. South Pacific Handbook, 7th Ed. Avalon Travel Publishing, 2000, pp. 712-731: New Caledonia. (англ.)
- Isabelle Leblic. Chronologie de Kanaky Nouvelle-Calédonie (1774—2018). Journal de la Société des Océanistes 147: La Kanaky Nouvelle-Calédonie a rendez-vous avec l'histoire. 2018-2, p. 529-564 DOI:10.4000/jso.9574 (фр.)
- P. Rivoilan. Synthèse. Les tribus en Nouvelle-Calédonie en 2019. Institut de la statistique et des études économiques de Nouvelle-Calédonie (фр.)
- Julia Ogier-Guindo. Le pays invisible. Représentations de la mort dans les discours cérémoniels kanak (Nouvelle-Calédonie). Cahiers de Littérature Orale, 2011, 69: 79-106 (фр.)
- Nouvelle-Caledonie — Presskit 2016 (EN). AT Media, France Media platform (англ.)
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Канаки |
- Population de la Nouvelle-Calédonie selon la communauté d'appartenance. ISEE — Institut de la statistique et des études économiques Nouvelle-Calédonie (фр.)
- Images de la population de la Nouvelle-Caledonie. Principaux résultats du recensement 1996. Ministère de l’Économie et des Finances, Institut national de la statistique et des études économiques (INSEE) (фр.)
- Lewis, M. Paul, Gary F. Simons, and Charles D. Fennig (eds.), 2016. Ethnologue: Languages of the World, Nineteenth edition. allas, Texas: SIL International. (англ.)
- Aires coutumières. Académie des Langues Kanak (ALK) (фр.)
- P. Rivoilan. Synthèse. Les tribus en Nouvelle-Calédonie en 2019. Institut de la statistique et des études économiques de Nouvelle-Calédonie (фр.)
- . Académie des Langues Kanak (фр.)
- New Caledonia. Maison de la Nouvelle Calédonie, 2014 (англ.)
- . ISEE-TEC édition 2012, 16-18 (Institut des Statistiques et Etudes Economiques — ISEE) (фр.)
- Isabelle Bril. Histoire et mémoire d'une institution coloniale. Enquête linguistique et enjeux culturels. Alban Bensa & Isabelle Leblic, s. dir., En pays kanak. Ethnologie, linguistique, archéologie, histoire de la Nouvelle-Calédonie. Paris, Éditions de la Maison des sciences de l'homme, 2000, p. 273-291 (фр.)
- Éric Soriano. Tisser des liens politiques. Mobilisation électorale et vote mélanésien (1946—1958). Alban Bensa & Isabelle Leblic, s. dir., En pays kanak. Ethnologie, linguistique, archéologie, histoire de la Nouvelle-Calédonie. Paris, Éditions de la Maison des sciences de l'homme, 2000, p. 235-252 (фр.)
- Dorothée Dussy. La mémoire kanak de Nouméa. Alban Bensa & Isabelle Leblic, s. dir., En pays kanak. Ethnologie, linguistique, archéologie, histoire de la Nouvelle-Calédonie. Paris, Éditions de la Maison des sciences de l'homme, 2000, p. 147—168 (фр.)
- Roch Wamytan. . Submitted by piradmin on Thu, 10/27/2005 (англ.)
- Denise Fisher. . Australian National University, SSGM Discussion Paper 2014/4 (англ.)
- Нова Каледонія втретє на референдумі проголосувала проти незалежності від Франції. Портал новин LB.ua (укр.)
- Isabelle Leblic. Adoptions et transferts d'enfants dans la région de Ponérihouen. Alban Bensa & Isabelle Leblic, s. dir., En pays kanak. Ethnologie, linguistique, archéologie, histoire de la Nouvelle-Calédonie. Paris, Éditions de la Maison des sciences de l'homme, 2000, p. 49-67 (фр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kanaki fr kanak zastarile canaque korinne melanezijske naselennya Novoyi Kaledoniyi Voni ye najbilshoyu gromadoyu krayini hocha j stanovlyat menshe polovini yiyi naselennya 41 2 za danimi perepisu 2019 roku 341 kanacke plem ya rozselene v usih troh yiyi provinciyah Voni rozmovlyayut 28 riznimi movami KanakiKanacki zhinkiSamonazva KanakKilkist Nova Kaledoniya 111 856 2019 perepis Franciya kilka tisyachRasa avstraloyidna rasaBlizki do ni vanuatu fidzhijciVhodit do melanezijciMova 27 mov i grup dialektiv zahidna uvea francuzkaReligiya hristiyanstvo katoliki i protestanti Suchasni kanaki podileni na veliku kilkist vidokremlenih grup Taka situaciya bula uspadkovana z dokolonialnoyi dobi Za vidsutnosti centralnoyi vladi kozhen klan abo grupa klaniv sformuvali vlasni kulturni osoblivosti j rozmovlyali vlasnoyu movoyu ne isnuvalo j zagalnoyi nazvi korinnih meshkanciv Novoyi Kaledoniyi Postupovo jde proces konsolidaciyi cih grup Kanaki vedut borotbu za nadannya Novij Kaledoniyi nezalezhnosti Bagato yih prodovzhuye rozmovlyati vlasnimi movami ta dotrimuvatisya svoyih spokonvichnih zvichayiv NazvaDo 1990 h rokiv dlya poznachennya korinnogo naselennya Novoyi Kaledoniyi oficijno vikoristovuvavsya termin melanezijci fr Melanesian Zarodzhennya nacionalno vizvolnogo ruhu v kanackomu seredovishi prineslo z soboyu j poyavu etnonimu kanak yak odnogo iz simvoliv nacionalnoyi identichnosti Kanackij lider Zhan Mari Chibou vpershe predstaviv jogo pid chas kulturnogo festivalyu Melaneziya 2000 sho prohodiv v Numea v 1975 roci 1983 roku termin kanaki buv oficijno viznanij francuzkoyu derzhavoyu a Numejska ugoda 1998 roku formalizuvala jogo vikoristannya Sama nazva kanaki ne maye vitokiv u melanezijskih movah yakimi govoryat v Novij Kaledoniyi Cej termin ye gibridnim vin z yavivsya v XIX st v basejni Tihogo okeanu v rezultati kontaktiv polinezijskih mov iz anglijskoyu j pohodit vid gavajskogo slovospoluchennya kanaka maoli Polinezijske slovo kanak Kanak oznachaye lyudina Vono uvijshlo do pobudovanogo na anglijskij osnovi tihookeanskogo pidzhinu kanakami v regioni stali nazivati tubilciv Ce slovo bulo zapozicheno francuzami kanakami fr Canaque voni nazivali korinne naselennya Novoyi Kaledoniyi ale v danomu vipadku termin nabuv obrazlivoyi konotaciyi U drugij polovini XX st kanacki lideri nadali terminu kanak nove napovnennya Jogo pov yazali z kanackim mifichnim geroyem Kanake fr Kanake Harakternoyu bula vidmova vid francuzkogo napisannya Canaque na korist anglijskogo Kanak Taka radikalna zmina vkazuvala na bazhannya korinnih zhiteliv Novoyi Kaledoniyi distanciyuvatisya vid Franciyi ta vstanoviti tisni zv yazki z inshimi krayinami Melaneziyi Papua Nova Gvineya Solomonovi Ostrovi Vanuatu Fidzhi naselennya yakih koristuyetsya anglijskoyu movoyu a takozh z Avstraliyeyu ta Novu Zelandiyeyu yaki pidtrimuvali borotbu kanakiv za nezalezhnist Pribichniki nezalezhnosti Novoyi Kaledoniyi zrobili termin kanaki simvolom borotbi za viznannya originalnoyi kanackoyi kulturi ta samobutnosti narodu Vazhlivo sho cej termin stav zastosovuvatis dlya poznachennya ne lishe kanackogo etnosu a j Novoyi Kaledoniyi yak krayini kanakiv fr Kanaky 1985 roku uryad uviv nove napisannya Kanak zamist francuzkogo Canaque Matinonska ugoda 1988 roci oficijno zakripila taku orfografiyu Ce slovo nezminyuvane cholovichogo rodu vikoristovuyetsya bez artiklya Chiselnist i rozselennyaDinamika chiselnosti kanakiv ta yihnya chastka v naselenni Novoyi Kaledoniyi za danimi perepisiv naselennya 1969 2019 rr 1969 1976 1983 1989 1996 2009 2014 2019 Vse naselennya osib 100 579 133 233 145 368 164 173 196 836 245 580 268 767 271 407 Kanaki osib 46 200 55 598 61 870 73 598 86 788 99 078 104 958 111 856 Chastka kanakiv 45 9 41 7 42 6 44 8 44 1 40 3 39 1 41 2 Kanaki zhivut u vsih troh provinciyah Novoyi Kaledoniyi ale isnuyut suttyevi regionalni vidminnosti v etnichnomu skladi naselennya krayini Za danimi perepisu 2019 roku kanaki stanovili 94 6 naselennya provinciyi Ostrovi Luajote 72 2 naselennya Pivnichnoyi provinciyi 55 5 na zahidnomu uzberezhzhi j 87 0 na shidnomu uzberezhzhi 28 8 naselennya Pivdennoyi provinciyi 26 4 u Velikomu Numea 50 0 v silskih rajonah Dinamika chiselnosti kanakiv ta yihnya chastka v naselenni provincij Novoyi Kaledoniyi za danimi perepisiv naselennya 1989 2019 rr 1989 1996 2009 2014 2019 Provinciya Ostrovi Luajote Vse naselennya osib 17 912 20 877 17 436 18 297 18 353 Kanaki osib 17 576 20 267 16 847 17 191 17 367 Chastka kanakiv 98 1 97 1 96 6 94 0 94 6 Pivnichna provinciya Vse naselennya osib 34 526 41 413 45 137 50 487 49 910 Kanaki osib 27 178 32 246 33 312 35 578 36 013 Chastka kanakiv 78 7 77 9 73 8 70 5 72 2 Pivdenna provinciya Vse naselennya osib 111 735 134 546 183 007 199 983 203 144 Kanaki osib 28 844 34 275 48 919 52 189 58 476 Chastka kanakiv 25 8 25 5 26 7 26 1 28 8 V Pivdennij provinciyi osoblivo v gustonaselenomu urbanizovanomu rajoni Velikogo Numea perevazhaye yevropejska gromada Natomist kanaki stanovlyat vid 70 do 99 naselennya v komunah na shidnomu uzberezhzhi Grand Terr yak u Pivnichnij tak i v Pivdennij provinciyi a takozh na ostrovah Luajote Pen i Belep MoviNova Kaledoniya vidznachayetsya znachnim movnim rozmayittyam Do nashih dniv zbereglosya ponad 30 riznih kanackih mov i dialektiv yaki nalezhat do centralno shidnoyi gilki okeanijskih mov sho ye chastinoyu avstronezijskoyi movnoyi sim yi Rajoni poshirennya kanackih mov na mapi zvichayevih oblastej Novoyi Kaledoniyi Na diagrami grafichno poznachena kilkist yihnih nosiyiv Kilkist inventarizovanih mov Novoyi Kaledoniyi riznitsya zalezhno vid dumki konkretnogo avtora isnuyut rozbizhnosti v identifikaciyi okremih mov ta yihnih dialektiv Oficijno viznano 28 mov sho vikoristovuyutsya v kanackij gromadi tochnishe 27 mov i grupa iz 7 dialektiv oblasti Vo Kone fr Voh Kone Proyekt Ethnologue vidilyaye 33 movi korinnogo naselennya Novoyi Kaledoniyi Majzhe vsi voni yih podilyayut na dvi osnovni grupi movi Novoyi Kaledoniyi ta movi ostroviv Luajote Okremo stoyit lishe polinezijska mova zahidna uvea Fagauvea 28 na mapi na ostrovi Uvea ostrovi Luajote Melanezijski movi podilyayut na taki grupi Luajotski movi yajska mova yayi Iaai 27 na mapi dregujska mova dregu degu lifu Drehu 26 na mapi nengonska mova nengone mare Nengone 25 na mapi Novokaledonski movi movi krajnoyi pivnochi fr Extreme Nord nyelajska mova nyelayu yalayu Nyelayu Yalayu 1 na mapi kumacka mova kumak nelemva niksumvak Nelemwa Nixumwak Kumak 2 na mapi chaacka mova chaach Caac 3 na mapi yuanzka mova yuanga nyua Yuanga Yuaga Zuanga Nyua 4 na mapi movi pivnochi fr Nord dyaojska mova dyao dzhao Jawe Diahoue 5 na mapi nemijska mova nemi Nemi 6 na mapi poajska mova poaj foaj yengen Fwai Poai Yengen 7 na mapi pizhejska mova pizhe pindzhe Pije Pindje 8 na mapi poapoanska mova poapoa Pwapwa Poapoa 9 na mapi poamejska mova poamej Pwaamei Poamei 10 na mapi ta dialekti Vo Kone 11 na mapi boatu Bwatoo aeke gaeke Haeke aveke gaveke Haveke moaveke gmoveke Hmwaveke Moaveke vamoang Waamwang Wamoang vamalska mova vamale pamale Vamale Pamale movi centru fr Centre chemujska mova chemuyi chemuki Cemuhi 12 na mapi pajchijska mova pajchi Paici 13 na mapi movi pivdnya fr Sud azhianska mova azhie vajlu Ajie Wailu 14 na mapi argoska mova argo Arho 15 na mapi arganska mova arga Arha 16 na mapi orovska mova orove oroe Oroe Orowe 17 na mapi necka mova neku Neku 18 na mapi zirska mova zire sishe Sishee Ziche 19 na mapi tirijska mova tiri mea Tiri Mea z dialektami amea Hamea ta avea Havea 20 na mapi harachuvska mova harachuu kanala Xaracuu Canala 21 na mapi haragurska mova haragure Xaragure 22 na mapi movi krajnogo pivdnya fr Extreme Sud drubejska mova drubea ndumbea payita Drubea 23 na mapi numejska mova z dialektami numee kapume na pivdni Grand Terr ta kvenyi na ostrovi Pen Numee Kapume Kwenyi 24 na mapi Novokaledonski movi podilyayutsya na 2 pidgrupi pivnichni movi pivnochi krajnoyi pivnochi ta centru j pivdenni movi pivdnya ta krajnogo pivdnya Mezha mizh nimi priblizno navpil podilyaye ostriv Nova Kaledoniya Na kozhnomu z troh golovnih ostroviv Luajote poshirena svoya melanezijska mova yayi na ostrovi Uvea Yayi dregu na ostrovi Lifu ta nengone na ostrovi Mare Ostriv Uvea podilenij na 2 lingvistichni rajoni mova yayi vikoristovuyetsya v jogo centralnih ta pivnichno shidnih rajonah a zahidna uvea na pivnochi ta na pivdni dlya dvoh rajoniv harakterna dvomovnist Isnuyut movni bar yeri ale voni zazvichaj sposterigayutsya mizh zhitelyami oblastej dostatno viddalenih odna vid odnoyi V zoni kontaktiv navpaki isnuye znachna kilkist zapozichen iz susidnih mov a okremi grupi naselennya perehodyat na movu susidiv Kanacki movi zalishayutsya zhivimi nezvazhayuchi na hristiyanizaciyu kolonizaciyu osvitu francuzkoyu j nedavnye zmenshennya peredachi movi nastupnomu pokolinnyu Stanom na 2014 rik kanackimi movami v Novij Kaledoniyi rozmovlyali 68 345 osib u vici starshe 14 rokiv Za danimi perepisu naselennya 2019 roku 81 kanakiv govorili prinajmni odniyeyu kanackoyu movoyu a 93 rozmovlyali abo rozumili prinajmni odnu kanacku movu Ci pokazniki zalishalisya stabilnimi protyagom desyati rokiv Najposhirenishimi kanackimi movami za danimi 2014 roku ye dregu 15 949 nosiyiv u vici ponad 14 rokiv nengone 8940 nosiyiv pajchi 6866 nosiyiv harachuu 5287 nosiyiv ta azhie 5019 nosiyiv Najmenshe nosiyiv mayut movi pizhe 160 osib arga 135 osib neku 86 osib poapoa 79 osib ta sishe 20 osib 18 kanackih mov YuNESKO viznala takimi sho perebuvayut u nebezpeci z nih 5 vzhe majzhe znikli U Novij Kaledoniyi isnuye zvichayevij administrativnij podil yakij poshiryuyetsya na korinne naselennya sho zhive za zvichayevim civilnim statusom Cej podil buv zroblenij na movnij osnovi Zvichayeva oblast Gotmavap fr Hoot ma Waap ob yednuye plemena sho govoryat movami pivnochi ta krajnoyi pivnochi oblast Pajchi Chemuyi fr Paici Cemuhi pivnichno centralnimi movami oblasti Azhie Argo fr Ajie Arho ta Harachuu fr Xaracuu movami pivdnya oblast Drubea Kapume fr Drubea Kapume movami krajnogo pivdnya Na ostrovah Luajote roztashovani 3 zvichayevi oblasti Yayi Fagauvea fr Iaai Fagauvea na ostrovi Uvea Dregu fr Drehu na ostrovi Lifu ta Nengone fr Nengone na ostrovi Mare Riven rozvitku ta doslidzhenosti riznih kanackih mov takozh ye nerivnomirnim She v seredini XIX st hristiyanski misioneri rozrobili pisemnist dlya mov dregu ta azhie j vikoristovuvali yiyi dlya perekladu Bibliyi Deyaki religijni dokumenti buli takozh opublikovani na pochatku XX st movami yayi ta zahidna uvea Zaraz isnuye pisemnist dlya mov chemuyi pajchi azhie harachuu drubea kvenyi numee nengone dregu yayi zahidna uvea Vsi voni na osnovi latinskoyi abetki V toj zhe chas bilshist kanackih mov prodovzhuye isnuvati lishe v usnij formi Sogodni kanacka movna spadshina perebuvaye pid patronatom Akademiyi kanackih mov fr l Academie des Langues Kanak ALK derzhavnoyi ustanovi zasnovanoyi 2007 roku u vidpovidnosti z Numejskoyu ugodoyu 1998 r Yiyi misiya polyagaye v zahisti ta rozvitku mov korinnogo naselennya Spivrobitniki Akademiyi rozroblyayut transkripciyu dlya kanackih mov ta dialektiv stvoryuyut dlya nih standartizovani alfaviti vstanovlyuyuchi grafichni vidpovidnosti mizh fonemami zvukami ta grafemami znakami doslidzhuyut leksichni odinici sintaksichni zakonomirnosti tosho Dlya poshirennya pisemnosti ridnimi movami organizuyutsya kursi gramotnosti peredachi na radio vidayutsya drukovani materiali vikoristovuyutsya mozhlivosti vebsajtu Akademiyi Zdijsnyuyetsya takozh zapis usnoyi tradiciyi Akademiya skladayetsya z vosmi regionalnih viddilen fr Antennes roztashovanih u kozhnij iz zvichayevih oblastej Novoyi Kaledoniyi Kozhne viddilennya provodit robotu zi standartizaciyi napisannya poshirennya pisemnosti ta prosuvannya mov i dialektiv poshirenih na teritoriyi vidpovidnoyi oblasti Spivrobitniki viddilen mayut buti nosiyami odniyeyi z miscevih mov abo dialektiv Numejskoyu ugodoyu kanacki movi buli viznani movami navchannya ta kulturi Yih vivchayut yak fakultativni predmeti v doshkilnih ustanovah Movi pajchi dregu yayi nengone pajchi harachuu ta yuanga vikladayutsya v riznih derzhavnih ta privatnih koledzhah i liceyah Vsogo v privatnih i derzhavnih ustanovah drugogo rivnya 2005 roku ridnoyu movoyu navchalosya 3014 kanakiv 2010 roku 2621 2012 roku 2216 Chotiri movi dregu nengone pajchi ta pajchi z 1992 roku buli vklyucheni do navchalnogo planu zakladiv vishoyi osviti z 1999 r voni vikladayutsya v universiteti specialisti z cih mov mayut mozhlivist otrimati stupin bakalavra Oficijnoyu movoyu Novoyi Kaledoniyi ye francuzka Vona ye movoyu osviti robochoyu movoyu derzhavnih ustanov Vona takozh vikoristovuyetsya v spilkuvannya mizh riznimi gromadami mizh kankami j ne kanakami mizh kanackimi plemenami sho ne mayut geografichnih i movnih kontaktiv mizh soboyu Movna situaciya sered korinnogo naselennya vidznachayetsya bagatomovnistyu abo shonajmenshe dvomovnistyu francuzka plyus misceva abo dvi miscevi movi Pri comu kozhna mova maye svoyu sferu vikoristannya Miscevimi movami govoryat u povsyakdennomu zhitti i v zvichayevih instanciyah Francuzka vikoristovuyetsya u spilkuvanni z predstavnikami derzhavnih organiv abo z inozemcyami U kanackomu seredovishi poshirena misceva rozmovna francuzka a ne standartna francuzka mova Yiyi vikoristannya obmezhuyetsya kilkoma tipovimi situaciyami Francuzkoyu tut volodiyut girshe nizh mozhna bulo b ochikuvati Hocha diti j navchayutsya v shkoli francuzkoyu povertayuchis do plemeni v spilkuvanni z chlenami svoyeyi gromadi voni malo vikoristovuyut yiyi Kanacka francuzka adaptuyetsya do miscevogo seredovisha francuzki slova vpisuyutsya v melanezijsku movu modifikuyutsya pid yiyi normi ta pravila Chasto zvichni dlya yevropejciv ponyattya vidsutni v movah kanakiv i navpaki Dlya bilshosti uchniv sho navchayutsya v shkoli francuzkoyu a vdoma rozmovlyayut ridnoyu movoyu vinikayut trudnoshi v ovolodinni shkilnoyu programoyu Yihni pokazniki uspishnosti ye znachno nizhchimi za seredni dlya Novoyi Kaledoniyi 30 proti 57 7 u 1997 roci Jdut poshuki shlyahiv dlya podolannya takoyi situaciyi Krim suto tehnichnih problem vidsutnosti vchiteliv sho znayut movi korinnogo naselennya ta adaptaciyi shkilnih program do kanackoyi movi kulturi istoriyi tosho isnuyut takozh pereshkodi psihologichnogo planu Z odnogo boku miscevi avtoriteti sho ye adeptami zberezhennya starih tradicij ta zvichayiv pevnoyu miroyu vvazhayut sho pisemnist mozhe posunuti yihnyu rol i prerogativi v suspilstvi ale cya pereshkoda ne ye neperebornoyu Z inshogo boku dorosli kanaki mayut podvijne stavlennya do znan yaki yihni diti otrimuyut u shkoli Voni vvazhayut yih nepotribnimi adzhe pislya zakinchennya navchannya moloda lyudina povertayetsya v ramki zvichayevogo zhittya ReligiyaAbsolyutna bilshist naselennya Novoyi Kaledoniyi hristiyani Katoliki stanovlyat blizko 67 naselennya 21 protestanti Hristiyanstva dotrimuyetsya 90 kanakiv sered nih ye yak katoliki tak i protestanti Vzhe 1947 roku melanezijski gromadi buli majzhe porivnu podileni mizh katolikami ta protestantami Todi sered nih bulo 15 125 katolikiv 15 208 protestantiv i 363 osobi bez religiyi Hristiyanski misioneri pribuli na ostrovi v seredini XIX st Pered kanakami stoyala dilema vbiti yevangelistiv chi prijnyati yihnyu viru V pershij period kolonialnoyi dobi arhipelagom prokotilisya epidemiyi tuberkulozu prokazi sporadichno spalahuvala dizenteriya Narodzhuvanist silno vidstavala vid smertnosti Korinni narodi perebuvali v slozah i rozpachi sposterigayuchi zbezlyudnennya ridnoyi krayini Vozhdi zmusheni buli pristati do viri v Hrista vstanovivshi tim soyuz z potuzhnoyu vijskovoyu siloyu yaka stavila pid zagrozu yihnye isnuvannya Voni viznali sho isnuvav she odin Bog silnishij za yihnih pleminnih bogiv Do prijnyattya hristiyanstva kanaki virili u vlasnih bogiv tvorciv napivbogiv yaki nikoli ne buli lyudmi riznomanitnih duhiv Ci personazhi j dosi zberigayutsya v usnij tradiciyi miscevih plemen Zi starimi viruvannyami pov yazano bagato riznih zaboboniv Hristiyanski misioneri vzhe v rannij period svoyeyi diyalnosti asimilyuvali obrazi miscevih bozhestv z obrazom Hrista Bagato kanakiv vse she virit sho yihni vozhdi volodiyut magiyeyu j nadprirodnimi zdibnostyami IstoriyaRannij period Predki kanakiv pribuli do Novoyi Kaledoniyi z odniyeyu z hvil migrantiv z Pivdenno Shidnoyi Aziyi sho rozmovlyali avstronezijskimi movami Za arheologichnimi danimi voni z yavilisya v pivdennij Melaneziyi ponad 3200 rokiv tomu Ostrovi Novoyi Kaledoniyi stali dlya nih ostannoyu teritoriyeyu rozselennya v regioni Pershi poselenci v Melaneziyi ta zahidnij Polineziyi zasvidcheni zalishkami arheologichnoyi kulturi Lapita Ce rozbitij glinyanij posud ta insha keramika sho datuyutsya periodom mizh 1100 i 1000 do R H Spochatku lyudi zaselili primorski dilyanki Grand Terr ale shvidko prosunulis richkovimi dolinami u vnutrishni rajoni Protyagom I tis do R H vidbuvalosya aktivne vipalyuvannya lisiv na rivninnih teritoriyah golovnogo ostrova jmovirno pov yazane iz silskogospodarskoyu diyalnistyu Znishennya lisiv viklikalo vimivannya rodyuchih gruntiv shezla znachna chastina endemichnoyi fauni Cherez brak rodyuchih gruntiv na rivnini lyudi stali stvoryuvati j vikoristovuvati dlya viroshuvannya taro terasni polya roztashovani na girskih shilah Cya tehnologiya podibna do terasnogo kultivuvannya risu v azijskih krayinah Pershi terasi vinikli na pivdennomu zahodi Grand Terr blizko 800 roku pislya R H Na moment pributtya yevropejciv takih teras vzhe bulo sotni tisyach Na vuzkomu shidnomu uzberezhzhi dlya utrimannya gruntu sporudzhuvali kam yani grebli blizko 1 5 m zavvishki 10 m zavshirshki j do 100 m zavdovzhki na takih polyah viroshuvali batat Na ostrovi Uvea lyudi vikopuvali v pisku veliki kotlovani dlya zberigannya prisnoyi vodi sho vikoristovuvalas dlya polivu dilyanok z taro Kanackij voyin malyunok 1870 roku Svidchennya isnuvannya vlasne civilizaciyi kanakiv pidtverdzhuyutsya periodom blizko 1000 rokiv tomu Kanacki klani zhili todi malenkimi selami priblizno po 50 osib Arheologichni dani svidchat pro isnuvannya chislennih postijnih poselen sho datuyutsya drugoyu polovinoyu XIV st Na toj chas vzhe buv znajdenij pevnij politichnij balans i mala misce stijkist rozselennya bilshosti grup u svoyij geografichnij oblasti Miscevi plemena mali malo kontaktiv odin z odnim i takim chinom rozvinulos bagato mov Bilshist lyudej zhila u vnutrishnih rajonah She za kilka soten rokiv do poyavi yevropejciv kanaki mali zv yazki z naselennyam inshih arhipelagiv Melanezijskoyi Dugi ta Polineziyi Za usnoyu tradiciyeyu des u XVI XVIII st ryad simej polinezijciv z ostroviv Vollis polinezijska nazva Uvea poselilisya na ostrovi z melanezijskoyu nazvoyu Yayi fr Iaai sho v arhipelazi Luajote j dali jomu nazvu svogo ridnogo ostrova Uvea fr Ouvea Duzhe malo lishilosya informaciyi pro istoriyu kanackih plemen dokolonialnoyi dobi vona ne zbereglasya navit v usnij tradiciyi adzhe bagato klaniv protyagom kolonialnogo periodu prosto shezli Mali misce konflikti mizh riznimi plemenami v riznih rajonah Novoyi Kaledoniyi Za usnoyu istoriyeyu priblizno v 1750 roci trivala vijna v rajoni Poneriguan fr Ponerihouen na shidnomu uzberezhzhi Grand Terr v rezultati yakoyi klani nadu fr Nadu i gorotu fr Gorotu buli vignani zi svoyeyi batkivshini j zmusheni buli shukati sobi novi zemli Voni pribuli v rajon Kone fr Kone na zahidnomu uzberezhzhi j siloyu pidkorili miscevi klani Tubilci ne chinili yim oporu posunulis abo vlilisya do skladu novopribulih Na pivdni ostrova Grand Terr dovgij chas ishlo protiborstvo mizh dvoma velikimi vozhdivstvami morari fr Morari inshi nazvi Boulari Nen Garas ta kambva fr Kambwa inshi nazvi Houassio Manangoes Morari buli miscevimi zhitelyami a kambva vihidcyami z pivnochi Zavojovniki kambva namagalisya nav yazati svoyu vladu korinnim zhitelyam Isnuvannya kanackoyi civilizaciyi bulo vidkrito Zahidnomu svitovi 1774 roku koli do Novoyi Kaledoniyi pribula ekspediciya kapitana Dzhejmsa Kuka Na toj chas na cih ostrovah za ocinkami zhilo ponad 70 000 kanakiv Bilsh mensh regulyarnimi kontakti korinnih zhiteliv z yevropejcyami stali pislya 1820 roku todi viziteri skladalisya z ribalok i kitoboyiv U 1840 h rokah prijshli torgovci sandalovim derevom ta hristiyanski misioneri Yevropejci prinesli na ostrovi tesaki sklyani plyashki chavunni gorshiki tosho a she hvorobi do yakih misceve naselennya ne malo imunitetu ta vognepalnu zbroyu yaka stala vikoristovuvatis u konfliktah mizh melanezijskimi klanami Yak rezultat seredina XIX st bula vidznachena demografichnim spadom sered korinnogo naselennya jogo chiselnist skorotilasya do 27 000 osib Vodnochas rozpochalasya akulturaciya kanakiv ci dva yavisha viklikali oslablennya j krah tradicijnogo suspilstva Britanski misioneri z Londonskogo misionerskogo tovaristva 1840 roku z yavilisya na ostrovi Pen sho na pivden vid ostrova Nova Kaledoniya a zgodom na ostrovah Luajote 1841 roku na Mare 1842 roku na Lifu Na pershomu etapi svoyeyi roboti voni vikoristovuvali presviterianskih pastiriv polinezijskogo pohodzhennya z 1854 roku yevangelizaciya stala spravoyu britanskih misioneriv Protestanti dosyagli pomitnih uspihiv i navernuli na hristiyanstvo znachnu chastinu naselennya ostroviv Luajote Epidemiyi tuberkulozu prokazi dizenteriyi bukvalno spustoshuvali v ti chasi ostrovi Kanacki vozhdi zmusheni buli pristati do viri Hrista vstanovivshi tim soyuz z potuzhnoyu vijskovoyu siloyu yaka stavila pid zagrozu yihnye isnuvannya Voni viznali takozh sho isnuvav she odin bog silnishij za yihnih bogiv 1843 roku na pivnich ostrova Nova Kaledoniya pribula grupa katolickih misioneriv z kongregaciyi Tovaristva Mariyi fr Societe de Marie brati maristi Pochatok viyavivsya dlya nih vazhkim kanacka vorozhist i britanski protesti zmusili katolicku misiyu 1847 roku zalishiti ostrovi Ale vzhe 1851 roku voni povernulisya j zaruchivshis pidtrimkoyu miscevih vozhdiv ta viyavlyayuchi terpimist do kanackih spokonvichnih tradicij yazichnictvo bagatozhenstvo kanibalizm tosho diyali bilsh uspishno j pochali navertati korinne naselennya na hristiyanstvo Antagonizm mizh klanami polegshuvav misionersku robotu 1866 roku brati maristi poshirili svoyu diyalnist i na ostrovi Luajote Sered yevropejskogo naselennya sho pribulo do Novoyi Kaledoniyi protyagom XVIII XIX st sformuvalisya dva poglyadi na korinne naselennya Misioneri ta administratori pragnuli spasti diki korinni narodi shlyahom civilizacijnoyi misiyi Franciyi Dlya kolonistiv tubilci buli osobami sho chinyat pereshkodi dlya osvoyennya nimi novih zemel Pri comu obidvi grupi aktivno zajmalisya vidchuzhennyam zemel korinnih zhiteliv Kolonialna doba Rishuchi zmini vidbulisya 1853 roci koli arhipelag siloyu zahopila Franciya 1855 roku francuzkij uryad progolosiv sebe vlasnikom vsih zemel na Novij Kaledoniyi zalishayuchi za administraciyeyu povnij kontrol nad yihnim rozpodilom i pereplanuvannyam 1866 roku francuzkim volodinnyam buli ogolosheni ostrovi Luajote Melanezijci Novoyi Kaledoniyi stali tubilcyami j nadali na nih chekali ekspropriaciya spokonvichnih zemel stvorennya rezervacij ta inshi proyavi kolonialnogo panuvannya Z togo chasu yak francuzi stverdili svoyu prisutnist na ostrovah informaciya pro kanakiv mistitsya majzhe viklyuchno v dokumentah kolonialnoyi administraciyi abo misionerskomu listuvanni Ci dzherela perepovneni ideologiyeyu sho pidkreslyuye perevagu biloyi civilizaciyi stvoryuye pozitivnij imidzh kolonizaciyi Iz samogo pochatku francuzkoyi kolonizaciyi Novoyi Kaledoniyi stali vinikati zemelni superechki mizh kanakami ta poselencyami Potreba v zemli dlya stvorennya v yaznici a potim dlya vilnoyi kolonizaciyi posunula tubilciv z yihnih spokonvichnih zemel Buli zrujnovani kanacki socialno politichni strukturi ta tradicijni ponyattya pro vlasnist na zemlyu Dlya kanakiv vlasnikami zemel vistupali tilki yihni klani a prava na zemlyu buli nevid yemnimi j neporushnimi Natomist francuzi sprijmali melanezijske suspilstvo yak take sho funkciyuye v umovah pervisnogo komunizmu Kolonialna administraciya vvela ponyattya plemeni fr tribu sho oznachalo narod etnichnu grupu Za takim shtuchno stvorenim ob yednannyam na pravah kolektivnoyi vlasnosti bula zakriplena pevna teritoriya sho takozh nazivalasya plemenem Plem ya v Novij Kaledoniyi postalo yak okrema yuridichna osoba z kolektivnoyu vidpovidalnistyu za diyi svoyih chleniv Vozhd sprijmavsya francuzami yak yedinij predstavnik takoyi nediferencijovanoyi grupi Pri comu vozhdi stali strukturnoyu lankoyu kolonialnogo upravlinnya Bula stvorena posada malogo vozhdya fr petit chef yak kerivnika ugrupovannya klaniv a 1889 roku plemena buli ob yednani v okrugi fr district na choli z velikim vozhdem fr grand chef yakij bezposeredno mav spravu z francuzkoyu administraciyeyu V sistemi upravlinnya velikogo vozhdya diyali takozh radi starijshin fr conseil des anciens Vsi tubilni posadovci priznachalisya francuzkim gubernatorom ale velikij vozhd proponuvav kandidativ na posadu malih vozhdiv Ce posilyuvalo jogo avtoritet i vladu Diyi kolonialnoyi administraciyi vidznachalisya zhorstokistyu Vstanovlennya kontrolyu nad teritoriyeyu zdijsnyuvalos iz zastosuvannyam vijskovoyi sili kolonialna armiya vdavalas do masovih strat spalyuvannya zhitla znishennya silskogospodarskoyi produkciyi deportaciyi naselennya Kanacki gromadi pozbavleni vlasnih zemel musili shukati pritulok v inshih krayah i vstupali v konflikt z miscevimi plemenami a ce yak lancyugova reakciya porodzhuvalo novi konflikti j migraciyi inshih klaniv Z metoyu destabilizaciyi vladi spadkovih vozhdiv francuzi specialno provokuvali konflikti mizh klanami j zaohochuvati poyavu novih lideriv Kanacke selo svitlina zroblena do 1906 roku Kanaki perezhivali gumanitarnu katastrofu protyagom usogo XIX st Koloniyi potribni buli zemli j korinnih zhiteliv viganyali z krashih zemel u rezervaciyi roztashovani perevazhno na girskih shilah Rezervaciyi buli zadumani yak prostir viluchenij z rinkovoyi ekonomiki v yakomu kanaki mali zhiti za svoyimi tradiciyami ta zvichayami Korinni zhiteli rozglyadalisya yak zanadto primitivni dlya togo voni mogli vpisatis u civilizovane suspilstvo Voni viznavalisya sub yektami u Francuzkij kolonialnij imperiyi yim vidmovlyalosya v politichnih pravah yaki mali lishe gromadyani Imperiyi Kanaki mali perebuvati pid bezposerednim kontrolem misioneriv Taka segregaciya pidsilyuvalas tak zvanim Rezhimom gromadyanstva fr Code de l indigenat yakij vklyuchav perelik obmezhen sho vvodilis dlya korinnogo naselennya ta pokaran u razi yih porushennya Zokrema kanakam zaboronyalosya bez dozvolu vihoditi za mezhi rezervaciyi dlya korinnogo naselennya buv vstanovlenij podushnij podatok zastosovuvalas bezoplatna primusova pracya Diyi kolonialnoyi administraciyi viklikali nevdovolennya kanakiv a ce prizvodilo do buntiv ta povstan Najbilshim iz nih stalo povstannya 1878 roku yake ocholiv velikij vozhd Ataj fr Atai z oblasti La Foa Ataya pidtrimala bilshist vozhdiv centralnoyi chastini Grand Terr Francuzi vdalisya do gruboyi vijskovoyi sili dlya pridushennya povstannya Ataj organizuvav partizansku vijnu yaka koshtuvala zhittyam 200 francuziv ta 1200 kanakiv Zreshtoyu Ataj buv zradzhenij vozhdyami plemen konkurentiv i vbitij Pislya pridushennya povstannya francuzi posilili tisk na korinne naselennya Do kincya XIX st bulo zavershene stvorennya rezervacij Zagalom na golovnomu ostrovi yih bulo 78 a ostrovi Luajote ta Pen cilkovito buli ogolosheni rezervaciyami 1917 roku kolonialnij uryad zdijsnyuvav primusove verbuvannya melanezijciv do francuzkoyi armiyi Blizko 1000 kanakiv zaginulo na frontah Pershoyi svitovoyi vijni 1917 roku korinni zhiteli na choli z velikim vozhdem Noelem fr Noel pidnyali nove povstannya Voni volili voyuvati z francuzami na svoyij zemli a ne z nimcyami v Yevropi Povstannya ne bulo takim masshtabnim yak 1878 roku borotba trivala dva misyaci na pivnochi ta pivnichnomu zahodi Grand Terr zaginulo 11 yevropejciv i 200 kanakiv Tak samo yak i pershe vono bulo zhorstko pridushene kolonialnoyu administraciyeyu 1932 roku kanaki veterani sho vidbuli desyat rokiv na vijskovij abo civilnij sluzhbi otrimali mozhlivist otrimati francuzke gromadyanstvo za umovi sho voni mozhut chitati j pisati francuzkoyu 1939 roku koli Franciya ogolosila vijnu Nimechchini kanakiv znovu pochali nabirati do francuzkoyi armiyi Pislya okupaciyi Franciyi 1940 roku nimeckimi vijskami ta prihodu do vladi v metropoliyi uryadu Vishi zhiteli Novoyi Kaledoniyi virishili priyednatisya do Vilnoyi Franciyi General de Goll vidnoviv Tihookeanskij bataljon v yakomu ob yednav yevropejciv i kanakiv a takozh vihidciv z inshih ostroviv Tihogo okeanu Bataljon vidznachivsya u bagatoh boyah v Pivnichnij Africi a zgodom vin brav uchast u vizvolenni Franciyi Na shlyahu do nezalezhnosti Protyagom usogo periodu vijni Nova Kaledoniya praktichno ne mala zv yazkiv z metropoliyeyu Natomist vona stala vazhlivoyu vijskovoyu bazoyu soyuznikiv u pershu chergu armiyi SShA Ponad miljon amerikanskih vijskovosluzhbovciv protyagom 1942 46 rr projshlo cherez Novu Kaledoniyu Melanezijciv vikoristovuvali na budivnictvi vijskovih ob yektiv ta yak postachalnikiv prodovolstva dlya armiyi Naselennya rezervacij zabezpechuvalo soldativ amerikanskoyi armiyi fruktami j ovochami v obmin yim chasto proponuvali sigareti ta riznu yizhu chasto dosi nevidomu na arhipelazi Vse ce zrujnuvalo zamknenist vnutrishnogo svitu korinnogo naselennya j pov yazalo jogo z civilizaciyeyu Kanaki teper stali otrimuvati taku zh zarobitnu platu sho j bili Voni pobachili sho krim francuziv buli j inshi bili lyudi narodivsya amerikanskij mif Ci podiyi zmicnili usvidomlennya kanakami svoyeyi identichnosti nadalo sensu yihnij borotbi za svoyi prava Pislya Drugoyi svitovoyi vijni v strukturi kolonialnogo upravlinnya Novoyu Kaledoniyeyu stalisya radikalni zmini Ostrovi otrimali status zamorskoyi teritoriyi fr Territoire d outre mer TOM Buv skasovanij diskriminacijnij rezhim gromadyanstva dlya korinnogo naselennya zaboronena primusova pracya Bilshe ne diyala zaborona dlya kanakiv zalishati svoyi rezervaciyi bez dozvolu policiyi Voni otrimali mozhlivist vilno peresuvatisya u nih z yavilasya svoboda viboru svogo robotodavcya j mozhlivist zhiti tam de voni hotili Ce vidkrilo pochatok dobrovilnomu pereselennyu kanakiv do mista Numea Kanaki takozh otrimali francuzke gromadyanstvo ta pravo golosu na viborah Prote povne zagalne viborche pravo bulo vstanovlene lishe 1957 roku Pri comu kanaki zberegli osoblivij stan zvichayevogo prava z mozhlivistyu vidmovi vid nogo zaradi perehodu do zagalnogo civilnogo stanu 1946 roku Nova Kaledoniya bula vklyuchena v spisok krayin yaki povinni buli buti dekolonizovani prote pid tiskom Franciyi bula vikreslena z nogo vzhe 1947 roku Otrimannya francuzkogo gromadyanstva oznachalo takozh vklyuchennya kanakiv do politichnogo zhittya ale ogoloshenij yak prirodnij vstup melanezijciv do politichnoyi sistemi vidbuvavsya ne bez trudnoshiv Potyagom 1946 1958 rokiv korinni zhiteli eksperimentuvali zi svoyim novim statusom ta formuvali novi poglyadi vidpovidno do situaciyi sho zminyuvalas Pochalos povilne formuvannya politikiv yaki buli b zdatni virishuvati yihni pitannya Shob utrimati kontrol nad kanackim naselennyam 1947 roku misioneri stvorili asociaciyi yaki mali zahishati interesi korinnih zhiteliv na politichnij areni katolickij Soyuz korinnih kaledonskih druziv svobodi v poryadku fr l Union des Indigenes caledoniens amis de la liberte dans l ordre UICALO ta protestantska Asociaciya korinnih Kaledoniyi i francuzkih ostroviv loyalnosti fr l Association des Indigenes caledoniens et loyaltiens francais AICLF Obidvi grupi ohoplyuvali yak korinnih zhiteliv tak i novokaledonciv yevropejskogo pohodzhennya Do kincya 1950 h rokiv trivali debati mizh katolikami ta protestantami shodo form uchasti korinnogo naselennya u vibornih organah vladi Melanezijski lideri yaki otrimali osvitu v misionerskih shkolah ne mali potribnih znan i pidgotovki Isnuvali takozh poboyuvannya stosovno nezdatnosti melanezijskoyi spilnoti rozibratisya v politichnij situaciyi ochikuvalos sho voni prosto mozhut stati marionetkami v chiyihos rukah Melanezijci sho stanovili bilshist naselennya mogli zminiti balans sil v predstavnickih organah i pohitnuti vladu yevropejskoyi oligarhiyi Prote krajnya rozdroblenist melanezijskih gromad ne spriyala yihnij spilnij mobilizaciyi Politichne zhittya kanakiv protikalo pid kontrolem misioneriv Mehanizm za yakim melanezijskij elektorat zaluchavsya do viboriv bazuvavsya na osobistih zv yazkah yihnih lideriv Na viborah kanaki diyali zgidno zi zvichayem voni pidkoryalisya tomu sho malo buti dobre dlya plemeni tobto tomu yak virishili vozhd ta rada starijshin 1953 roku UICALO ta AICLF ob yednalisya v politichnu partiyu Kaledonskij Soyuz fr Union Caledonienne UC devizom yakoyi stalo gaslo dva kolori yedinij narod Cya sila shvidko zajnyala providni poziciyi na politichnij areni Novoyi Kaledoniyi 1957 roku Nova Kaledoniya yak i inshi zamorski teritoriyi Franciyi otrimala shiroki povnovazhennya Partiya Kaledonskij soyuz peremogla na viborah 1957 roku Vona mala pidtrimku yak selyan yevropejciv i profspilok tak i perevazhnoyi bilshosti melanezijciv Kaledonskij soyuz otrimav kontrol majzhe nad usima instituciyami teritoriyi Vpershe kanaki buli predstavleni v uryadovih ustanovah Zdavalosya Nova Kaledoniya stala na shlyah do nezalezhnosti ale zi zminoyu vladi u Franciyi 1958 roku situaciya zminilasya Zahist vishih interesiv francuzkoyi naciyi stav spravoyu derzhavnoyi politiki U vidpovid na ci tendenciyi v Novij Kaledoniyi stali nabirati sili profrancuzki nastroyi yaki ohopili bilshist kaledonciv yevropejskogo pohodzhennya zokrema bagato yih vijshlo iz Kaledonskogo soyuzu Razom iz tim spirayuchis na pidtrimku melanezijskogo naselennya cya partiya znovu peremogla na viborah 1958 i 1962 rokiv Protyagom 1962 1965 rr vidbuvavsya postupovij demontazh avtonomnih povnovazhen Novoyi Kaledoniyi j metropoliya vzyala teritoriyu pid svij povnij kontrol Pridushennya avtonomiyi suprovodzhuvalos vtratoyu vplivu Kaledonskogo Soyuzu j zrostannyam v jogo lavah separatistskih nezalezhnickih idej U 1968 1971 rr sered kanackih studentiv sho povernulisya z metropoliyi vinikayut grupi molodih radikaliv V 1970 h rr utvorilosya dekilka novih kanackih partij nezalezhnickogo spryamuvannya V rusli cih podij 1977 roku Kaledonskij soyuz progolosiv zaklik do nezalezhnosti krayini Prihilniki partij sho vistupali za nezalezhnist zgurtuvalisya v skladi Frontu za nezalezhnist fr Front Independantiste FI na choli z kanakom Zhanom Mari Chibou 1975 roku v Numea projshov masshtabnij kulturnij zahid pid nazvoyu Melaneziya 2000 Vin buv spryamovanij na probudzhennya v kanakiv interesu do vlasnoyi spadshini j podolannya kompleksu menshovartosti sho sformuvavsya v umovah vidstoronennya yih vid politichnogo zhittya koloniyi Ce bula svoyeridna akciya protestu manifest pafosu kanackogo narodu usvidomlennya nim vlasnoyi identichnosti Na festivali buv predstavlenij masiv kanackih mistectv i tradicij Buv vidrodzhenij termin kanak fr Kanak dlya samoidentifikaciyi korinnogo naselennya Novoyi Kaledoniyi Stavilosya za metu ob yednannya v 2000 roci melanezijciv usogo arhipelagu za kulturnoyu oznakoyu Ale projshlo she 15 rokiv poki kanacka borotba za nezalezhnist na povnij golos zayavila pro sebe na francuzkomu politichnomu prostori Progresivna industrializaciya miskogo rajonu Numea zrostannya sektora poslug j osoblivo rizke zbilshennya virobnictva v period nikelevogo bumu 1968 1972 rr potrebuvali dodatkovoyi robochoyi sili j spriyali rozvitkovi vnutrishnih migracij korinnogo naselennya v napryamku stolici Bagato kanakiv u poshukah roboti zalishali plemena j pislya nikelevogo bumu Za period z 1956 do 1976 rr chastka miskih kanakiv zbilshilas z 10 7 do 23 3 Na viborah 1982 roku Front za nezalezhnist otrimav bilshist u Teritorialnih zborah Zhan Mari Chibou stav zastupnikom golovi Uryadovoyi radi Sprobi vstanovlennya primirennya mizh yevropejskoyu ta melanezijskoyu gromadami Novoyi Kaledoniyi na grunti viznannya zakonnosti prava kanakiv na nezalezhnist zdijsneni 1983 roku zaznali nevdachi cherez vidmovu lideriv yevropejskoyi gromadi pidpisuvati spilnu deklaraciyu 1984 roku pribichniki nezalezhnosti ob yednalisya v Kanackij socialistichnij front nacionalnogo vizvolennya fr Front de Liberation Nationale Kanake et Socialiste FLNKS yakij stav nastupnikom Frontu za nezalezhnist j ob yednav Kaledonskij soyuz ta inshi nezalezhnicki partiyi Novu koaliciyu ocholiv Chibou 1984 roku 130 a richnicya vstupu Franciyi u volodinnya ostrovami bula ogoloshena pribichnikami nezalezhnosti dnem zhalobi za zagiblimi kanakami FLNKS vdavsya do aktivno bojkotu viboriv do Teritorialnoyi Asambleyi sho mali vidbutisya 18 listopada 1984 r Pislya viboriv neporozuminnya mizh taborami loyalistiv i separatistiv posililis napruzhenist perejshla u vidkritu konfrontaciyu 1 grudnya 1984 roku FLNKS progolosiv stvorennya Timchasovogo uryadu kanakiv na choli z Chibou j posiliv svoyi blok posti na vsij teritoriyi Vimogoyu bulo negajne progoloshennya nezalezhnosti Novoyi Kaledoniyi Ne bulo niyakogo sposobu uniknuti konfrontaciyi 1984 rik buv vidznachenij masovimi zavorushennyami znushannyami zapeklimi sutichkami ta vbivstvami vibuhami zasidkami rozstrilami deportaciyeyu protivnikiv nezalezhnosti zi shidnogo uzberezhzhya Grand Terr ta z ostroviv Luajote Akti nasilstva vidbuvalisya odin za odnim Krov prolilasya z oboh storin i poziciyi stali neprimirimimi U Novij Kaledoniyi buv ogoloshenij Nadzvichajnij stan Uryad Franciyi spochatku namagavsya vregulyuvati situaciyu shlyahom postupok korinnomu naselennyu ale z prihodom do vladi 1986 roku Zhaka Shiraka situaciya dokorinno zminilasya Franciya zajnyala zhorstku poziciyu kanacki pretenziyi na pravo na zemlyu prirodni resursi ta nezalezhnist rozglyadalisya yak nedorechni Dlya pridushennya protestiv u taborah vlashtovanih poruch z kanackimi selami buli rozmisheni francuzki vijska yaki mali naglyadati za korinnimi zhitelyami U vidpovid na mizhnarodnu kritiku francuzkij uryad 13 veresnya 1987 roku proviv u Novij Kaledoniyi referendum z pitannya pro nezalezhnist teritoriyi Bilshist kanakiv bojkotuvala golosuvannya tomu rezultat buv 97 3 na korist zberezhennya Novoyi Kaledoniyi v skladi Franciyi Pislya cogo uryad Shiraka vidmovivsya vesti peregovori z kanakami Nevdovolennya kanackogo naselennya vililos u marsh proti dij uryadu pid gaslom Cherez p yatnadcyat dniv Kanaki tobto nezalezhna kanacka derzhava Po vsij teritoriyi kanakami buli zvedeni blok posti u vidpovid na sprobi policiyi pribrati yih piketniki vidkrivali vogon Zitknennya mizh silami bezpeki ta separatistami vidbuvalisya po vsij Novij Kaledoniyi ale apogeyem protistoyannya stali podiyi na ostrovi Uvea ostrovi Luajote Bulo zaplanovane zagalne povstannya ale grupa iz 40 kanakiv na ostrovi Uvea pochala diyati peredchasno 22 kvitnya 1988 roku bojoviki z FLNKS zahopili miscevij viddilok zhandarmeriyi ta vzyali zaruchnikiv yakih utrimuvali v pecheri na pivnochi ostrova U vidpovid uryad vdavsya do silovih metodiv navedennya poryadku 5 travnya specpriznachenci zdijsnili shturm pecheri zaruchniki buli zvilneni ale dvoye vijskovih ta dev yatnadcyat kanakiv zaginuli pid chas provedennya operaciyi Ostrovom Uvea projshli areshti osib prichetnih do zavorushen Shok yakij spravili krivavi podiyi na Uvea sponukav storoni do mirnih peregovoriv pid egidoyu francuzkoyi derzhavi Na cej moment do vladi u Franciyi povernulisya socialisti sho spriyalo spokijnomu hodu virishennya problemi Novoyi Kaledoniyi V chervni serpni 1988 roku bula pidpisana tak zvana Matinonska ugoda yaka skripila kompromis mizh protiborchimi storonami j vidkrila shlyah do vidnovlennya gromadyanskogo miru v Novij Kaledoniyi Matinonska ugoda stala oficijnim viznannyam kanackogo narodu Vona stala instrumentom decentralizaciyi perebalansuvannya finansovih resursiv i vidnovlennya ekonomichnoyi rivnovagi ta rozvitku regioniv Nova Kaledoniya bula podilena na tri provinciyi Pivnichnu Pivdennu i Ostrovi Luajote z elementami avtonomiyi Vlada v Pivnichnij provinciyi ta na Ostrovah Luajote opinilasya v rukah prihilnikiv nezalezhnosti v Pivdennij provinciyi loyalistiv Derzhava vzyala na sebe zobov yazannya finansuvati zahodi spryamovani na prioritetnij rozvitok Pivnichnoyi provinciyi ta provinciyi Ostrovi Luajote z perevazhno kanackim naselennyam Z 1988 roku vprovadzhuvalas politika tak zvanoyi pozitivnoyi diskriminaciyi yaka mala zabezpechiti profesijnu pidgotovku upravlinciv z chisla korinnogo naselennya 23 travnya 1990 roku rozpochala svoyu robotu Konsultativna zvichayeva rada sho skladalasya iz soroka troh vozhdiv 25 grudnya 1993 vidbulosya svyatkuvannya stop yatdesyatirichchya pributtya Yevangeliya do Novoyi Kaledoniyi Z cogo privodu katolicka cerkva oficijno vibachilas pered melanezijskim naselennyam za strazhdannya yaki buli zapodiyani yim za chasi kolonialnoyi istoriyi Radikalne krilo nezalezhnikiv vistupilo rishuche proti domovlenostej iz loyalistami nazivalo yih zradoyu j zaklikalo vidmovitis vid spivpraci z kolonialnoyu vladoyu ta rozpochati borotbu za nezalezhnist za principom vse abo nichogo Osoblivo silnim bulo nevdovolennya na ostrovi Uvea Same tut pid chas provedennya pominalnoyi sluzhbi po zhertvam podij 1988 roku kanackij ekstremist ubiv dvoh lideriv FLNKS zokrema j Zh M Chibou zvinuvativshi yih u zradi Nezvazhayuchi na poboyuvannya shodo podalshogo hodu realizaciyi domovlenostej sho z yavilisya pislya ciyeyi tragediyi storoni prodovzhuvali dotrimuvatis prijnyatih na sebe zobov yazan Z inshogo boku zagibel Chibou stala znachnoyu vtratoyu dlya kanackogo ruhu za nezalezhnist Bilshist nastupnih yihnih lideriv buli slabkimi figurami francuzam bulo legko pidkupiti yih i manipulyuvati nimi Matinonska ugoda sered inshogo peredbachala provedennya v 1998 roci referendumu pro nezalezhnist Novoyi Kaledoniyi Prote na osnovi dosyagnutogo kompromisu v travni 1998 roku storoni pidpisali novu tak zvanu Numejsku ugodu yaka peredbachala dosyagnennya teritoriyeyu nezalezhnosti na osnovi spilnogo suverenitetu z Franciyeyu Protyagom 20 richnogo perehidnogo periodu bilshist derzhavnih povnovazhen mali buti postupovo peredani Franciyeyu Novij Kaledoniyi Chervonoyu nitkoyu yaka pronizuye Numejsku ugodu ye pobudova spilnoyi doli dlya vsih gromad sho zhivut u Novij Kaledoniyi Bulo konstitucijno vstanovlene kaledonske gromadyanstvo Peredbachalosya sho nazva krayini prapor gimn deviz a takozh grafichnij dizajn banknot povinni viyavlyati kanacku identichnist i spilne majbutnye dlya vsih kaledonciv Buv stvorenij Zvichayevij senat fr Senat coutumier sho skladayetsya z tradicijnih vozhdiv predstavnikiv vosmi zvichayevih oblastej Cya ustanova nadilena povnovazhennyami nadavati konsultaciyi z usih zakonodavchih aktiv i sudovih sluhan sho stosuyutsya kanackih zvichayevih pitan ta viyavu kanackoyi identichnosti 4 travnya 1998 roku v Numea vidkrivsya Kulturnij centr Chibou yakij stav osvitnim stovpom kanackoyi kulturi Pochinayuchi z 1989 roku v Novij Kaledoniyi vidbulisya pomitni zrushennya v plani zrostannya rivnya osviti ta profesijnoyi pidgotovki kanackogo naselennya polipshennya umov zhittya korinnih zhiteliv krayini Prote j dosi zberigayetsya istotne yihnye vidstavannya vid yevropejskoyi gromadi Brak osviti takozh zavazhaye kanakam sformuvati elitu suspilstva poyasnyuye yihnyu marginalnu poziciyu v bagatoh galuzyah suspilno politichnogo zhittya Lideri kanackih partij dotrimuyuchis polozhen Numejskoyi ugodi teper ne vzhivayut slovo nezalezhnist voni akcentuyutsya na ponyattyah viznannya kanackoyi identichnosti dekolonizaciya ta povnij suverenitet Pitannya suverenitetu Novoyi Kaledoniyi voni rozglyadayut u partnerstvi iz Franciyeyu V chervni 2014 roku Zvichayevij Senat predstaviv Kongresu Novoyi Kaledoniyi dokument v yakomu vikladenij kanackij plan pobudovi novogo suspilstva krayini Jdetsya pro pravo kanackogo narodu na samoviznachennya na vnutrishnomu rivni tobto bez porushennya teritorialnoyi cilisnosti francuzkoyi derzhavi Pri comu nagoloshuyetsya na tomu sho kanaki yihni zvichayevi organi vladi j ustanovi vilni sami viznachati riven svoyeyi uchasti v derzhavnomu upravlinni Numejska ugoda peredbachala golosuvannya z pitannya nezalezhnosti Novoyi Kaledoniyi vid Franciyi v period mizh 2013 i 2018 rokami Z momentu pidpisannya ugodi zberigalasya stabilnist rozkladu politichnih sil na miscyah vlada v Pivnichnij provinciyi ta provinciyi Ostrovi Luajote z kanackoyu bilshistyu nalezhala pribichnikam nezalezhnosti v Pivdennij provinciyi de perevazhayut yevropejci loyalistam Gromadyani Novoyi Kaledoniyi golosuvali trichi 2018 2020 i 2021 roku rezultati buli vidpovidno 56 7 53 3 i 96 5 za zberezhennya krayini v skladi Franciyi Pribichniki nezalezhnosti bojkotuvali tretij referendum v rezultati yavka viborciv 2021 roku stanovila lishe 43 9 GospodarstvoPriblizno 23 zemel Novoyi Kaledoniyi nalezhit plemenam de kanacki klani zberigayut rodovij sposib zhittya j tradicijne gospodarstvo zajmayuchis zemlerobstvom ta ribalstvom Zemlerobstvo tradicijno zajmaye centralne misce v zhitti miscevogo naselennya V cij galuzi zajnyato 60 kanakiv Kultivuyut perevazhno miscevi prodovolchi kulturi golovnoyu z yakih ye yams She v peredkolonialnij period u kanakiv bulo rozvinene ruchne zemlerobstvo na osnovi ciyeyi bulbi yake dosyaglo bilsh visokogo rivnya nizh v inshih chastinah Melaneziyi Viroshuyut takozh taro maniok batat kokosovu palmu banani tosho Urozhajnist zalishayetsya nizkoyu Ribalstvo poshirene v priberezhnih rajonah vikoristovuyetsya krajka morya rifi plyazhi mangri Promisel vedut u mezhah teritoriyi sho nalezhit vidpovidnomu klanu Kanaki vikoristovuyut rizni metodi ribalstva Voni mozhut hoditi vzdovzh berega poodinci j dobuvati ribu za dopomogoyu spisa luka zi strilami abo prosto golimi rukami Vikoristannya sitok dlya lovu ribi vimagaye kolektivnih zusil Dekilka ekipazhiv na chovnah katamaranah stavlyat sitki v lagunah abo za bar yernim rifom Dlya riznoyi ribi vikoristovuyut svoyi sitki Pevnij rozvitok otrimali remesla rizblennya po derevu goncharstvo Budivnictvo chovniv ye kolektivnoyu spravoyu Cim zajmayutsya priberezhni klani ale do procesu zaluchayutsya j lyudi z inshih klaniv sho zhivut u dolinah dali vid uzberezhzhya Voni nadayut stovburi derev zrizayut i transportuyut yih za ce primorski klani mayut yih viddyachiti riboyu U kolonialnij period kanaki pochali rozvoditi svinej Suchasni kanaki pracyuyut perevazhno najmanimi pracivnikami na pidpriyemstvah Velikogo Numea na nikelevih rudnikah i plantaciyah kavi ta kopri SuspilstvoStruktura kanackogo suspilstva Kanacka identichnist viznachayetsya na troh rivnyah Pershij ce batkivska patriarhalna sim ya drugij klan rid tretij alyans klaniv u mezhah vozhdivstva plemeni Fakt svogo isnuvannya kanaki rozglyadayut z tochki zoru sporidnenosti podilu na svoyih ta inshih sho vplivaye na formuvannya stosunkiv mizh lyudmi Kanacke suspilstvo strukturovane za zvichayevoyu organizaciyeyu zasnovanoyu na klanah Klan ob yednuye lyudej pov yazanih miscem narodzhennya yihnoyi spilnoti gromadi j usi jogo chleni vvazhayut sho pohodyat vid odnogo pershopredka za cholovichoyu liniyeyu Voni mayut spilnij mif legendu pro svoye pohodzhennya i svoyu zemlyu teritoriyu Identichnist v tradicijnomu kanackomu suspilstvi pov yazana v pershu chergu iz ridnoyu zemleyu Ci ponyattya neviddilni odne vid odnogo Nazva klanu yaku kozhna lyudina dodaye do svogo prizvisha zazvichaj vidpovidaye originalnij nazvi jogo prabatkivshini Buvaye sho rizni klani mayut odnakovi nazvi ce govorit pro te sho yih ob yednuye spilne pohodzhennya spilne prozhivannya v minulomu yednist mizh nimi zberigayetsya j sogodni Zvichayevi pravila organizovuyut klani v iyerarhichnu strukturu z vozhdem ta radoyu starijshin na choli Tradicijne suspilstvo pobudovane navkolo vozhdya gospodarya zemli nosiya kulturi j ohoroncya tradicij Lishe vozhd mozhe govoriti vid imeni klanu vin navit uvazhayetsya vtilennyam svogo klanu Vvazhalosya sho tradicijni vozhdi volodili magiyeyu sho pidtverdzhuvalo yihni vladni povnovazhennya Nini kanacka zvichayeva organizaciya otrimala oficijne oformlennya j viznana derzhavoyu Plem ya fr Tribu ye viznanoyu administrativnoyu odiniceyu kanakiv Ponyattya plemeni bulo vvedene ukazom vid 24 grudnya 1867 roku z metoyu administrativnogo poznachennya gromadi kanakiv yaka prozhivaye na pevnij teritoriyi rezervaciyi fr Reserve Vono ohoplyuye samu gromadu yiyi organizaciyu a takozh teritoriyu abo misce prozhivannya chleniv plemeni Kanacki klani ob yednani v plemena yak bazovi administrativni odinici zvichayevoyi organizaciyi Novoyi Kaledoniyi Na choli plemeni stoyat tak zvanij malij vozhd fr Petit chef ta rada starijshin Voni faktichno bezrozdilno volodiyut zemlyami rezervaciyi Dekilka plemen utvoryuyut zvichayevij okrug fr District coutumiers yaki v svoyu chergu zgrupovani v zvichayevi oblasti fr Aires coutumieres Na choli zvichayevogo okrugu stoyit velikij vozhd fr Grand chef vin nese vidpovidalnist za pidtrimannya poryadku na pidvladnij teritoriyi Poperednikami zvichayevih okrugiv buli veliki vozhdivstva stvoreni 1898 roku Mezhi okrugiv priblizno vidpovidayut zonam vplivu velikih vozhdiv Vsogo v Novij Kaledoniyi nalichuyetsya 341 plem ya 61 zvichayevij okrug i 8 zvichayevih oblastej Zvichayevi oblasti buli utvoreni zgidno z polozhennyami Matinonskih ugod 1988 roku 5 iz nih roztashovani na ostrovi Grand Terr she 3 na ostrovah Luajote Taka organizaciya pidtrimuvana tradicijnim pravom nadilyaye radu starijshin malogo vozhdya i velikogo vozhdya povnovazhennyami uhvalyuvati vsi vidi rishen v interesah gromadi chi to rishennya civilnogo harakteru chi rishennya yaki mayut disciplinarnu prirodu Cya pradavnya disciplinarna sistema isnuye j sogodni v povsyakdennomu zhitti Tradicijni lideri mayut pravo vtruchatisya j vzhivati zahodiv dlya zabezpechennya zberezhennya zvichayevogo gromadskogo poryadku j yihni povnovazhennya pidtverdzheni na zakonodavchomu rivni V suchasnih umovah kanacki zvichayi nabuli novogo zmistu Voni rozglyadayutsya yak sposib zberezhennya identichnosti narodu yak zasib zahistu kanackoyi samobutnosti ta yihnoyi kulturnoyi spadshini zapobigannya asimilyaciyi korinnogo naselennya Novoyi Kaledoniyi Zvichayevij stan zvichayeve pravo Nova Kaledoniya ye unikalnim u pravovomu plani yavishem Tut spivisnuyut dva civilni stani zagalnij ta zvichayevij Zagalne civilne zakonodavstvo ne zastosovuyetsya do kanakiv sho zhivut u plemenah ta yihnoyi vlasnosti Voni mayut osoblivij civilnij zvichayevij status fr Statut civil coutumier tobto zhittya vseredini pleminnih gromad regulyuyetsya zvichayami Kanaki duzhe priv yazani do svogo zvichayevogo statusu j lishe deyaki z nih viyavlyayut bazhannya zminiti jogo Znachnoyu miroyu ce poyasnyuyetsya tim sho voni rozglyadayut ce yak viznannya yihnoyi identichnosti 101 400 osib pid chas provedennya perepisu naselennya 2019 roku vkazali sho voni mayut zvichayevij civilnij status Ce 37 naselennya Novoyi Kaledoniyi i 84 kanakiv sered ostannih 93 tih sho prozhivayut na teritoriyah plemen i 76 tih sho zhivut poza yihnimi mezhami Na teritoriyi plemen kanaki prodovzhuyut zhiti za davnimi tradiciyami j keruvatisya normami zvichayevogo prava Voni duzhe silno vidriznyayutsya vid tradicij zahidnogo suspilstva Dlya poznachennya vsih miscevih tradicij u Novij Kaledoniyi vikoristovuyetsya termin zvichaj fr Coutume Vin ob yednuye v odne cile kulturni ta religijni tradiciyi obryadi zvichayevi zakoni instituti ta normi sho diyut u suspilstvi Takim chinom viraz robiti zvichaj fr Faire la coutume stosuyetsya suspilnogo aktu yakij zachipaye vsyu gromadu Kanackij svit vklyuchaye yihnih predkiv kolektivnu ta osobistu dolyu zv yazok iz zemleyu ta vsim tim sho vona daye Ci kategoriyi viznachayut sposib buttya j vidpovidno socialni ta pravovi normi yaki jogo regulyuyut Vsi chleni klanu neuhilno dotrimuyutsya vstanovlenih zvichayiv Zvichaj ye fundamentom melanezijskih socialnih zv yazkiv Kanacke suspilstvo rozglyadaye sebe na shlyahu buttya bachit svoye isnuvannya v uvichnenni cherez pokolinnya svoyih klaniv i rodovodiv Vono rozglyadaye grupu v cilomu ne vidokremlyuyuchi okremu osobu vid yiyi otochennya Vono mirkuye z tochki zoru genealogiyi de fizichna osoba ye mensh vazhlivoyu nizh bezperervnist i vizhivannya vsiyeyi grupi Klyuchovim chinnikom dlya kanakiv ye zemlya Kozhna lyudina kozhen klan mayut tisnij zv yazok z konkretnoyu dolinoyu goroyu dilyankoyu morya girlom richki tosho V kanakiv zemlya ye nevidchuzhuvanim kapitalom uspadkovanim vid predkiv i yak taka vona povinna buti zberezhena j u cilosti peredana majbutnim pokolinnyam Pri comu jdetsya ne pro volodinnya a pro pravo koristuvannya zemleyu Zvichaj viznachaye kolektivni zobov yazannya lyudej stosovno ridnih zemel Kozhen klan ye ohoroncem svoyeyi zemli j maye obov yazok zberigati yiyi Mertvi prodovzhuyut vidigravati suttyevu rol sered zhivih yaki povsyakchas zgaduyut svoyih predkiv Svit mertvih dlya kanakiv perebuvaye v postijnomu kontakti zi svitom zhivih Lyudi ves chas u povsyakdennomu zhitti zvertayutsya do svoyih predkiv po dopomogu Voni stavlyatsya do nih yak do bogiv rodonachalnikiv rodu Vhodzhennya nebizhchika v carstvo mertvih vidznachayetsya ryadom ceremonialnih ritualiv sho simvolizuyut prohodzhennya lyudini z odnogo svitu v inshij Inshi ceremoniyi taki yak vesillya traur abo svyato yamsu takozh ye she odniyeyu mozhlivistyu pidtverditi zv yazok mizh zhivimi ta mertvimi Na dodatok do obozhnennya mertvih ta predkiv kozhen klan maye svoyu vlasnu totemnu tvarinu roslinu abo mineral yakij vtilyuye v sobi jogo rodyuchist i silu zhittya Totemi ye osnovnimi elementami tradicijnoyi duhovnosti vvazhayutsya zasnovnikami pershopredkami klanu Do 1988 roku kanacke zvichayeve pravo ne malo niyakoyi kodifikaciyi Vsi vazhlivi rishennya uhvalyuvalisya shlyahom tak zvanoyi balakanini organizovanogo obgovorennya pitan vozhdyami ta inshimi avtoritetnimi osobami z dotrimannyam zvichayevih norm Teper cya procedura nabula oficijnogo harakteru Kolishni oralni zapisi transformuvalisya v skladannya protokolu balakanini zvichayevimi derzhavnimi sluzhbovcyami a zavershuyetsya ce obgovorennya uhvalennyam pravochinnih dokumentiv yaki z 2007 roku zvutsya zvichayevimi aktami Zvichayevi sluzhbovci na pravah notariusa zasvidchuyut chinnist zvichayevogo aktu svoyim pidpisom Zvichayevi akti vidayutsya pri vkladanni ugodi mizh klanami dlya vstanovlennya prav vlasnosti na zvichayevi zemli pri vkladanni abo rozirvanni zvichayevogo shlyubu tosho Normi obryadovosti Zhittya spilnoti suvoro reglamentovane v ramkah chitkogo kalendarnogo grafiku v yakomu peremezhovuyutsya socialna ta silskogospodarska diyalnist Kanackij silskogospodarskij kalendar pobudovanij na etapah viroshuvannya yamsu svyashennoyi dlya kanakiv bulbi yaka ye simvolom cholovichoyi muzhnosti ta chesti Vona rozglyadayetsya v sakralnomu vimiri tisno priv yazana do zemli j simvolizuye silu batkivskogo rodu Tomu viroshuvannyam yamsu zajmayutsya tilki choloviki Horoshij urozhaj yamsu ce blago dlya usogo klanu Tomu vsi golovni fazi viroshuvannya ciyeyi svyashennoyi bulbi vidznachayut vidpovidnimi ceremoniyami Cikl viroshuvannya yamsu ce ne prosto silskogospodarskij kalendar vin regulyuye ves ritm zhittya klanu Ci bulbi narodzhuyutsya vmirayut i vidrodzhuyutsya u vichnomu cikli yakij simvolizuye bozhestvennij poryadok Vsi etapi viroshuvannya yamsu pidgotovka zemli ta nasinnya posadka pershi shodi poyava listya tosho pov yazani z pevnimi periodami v zhitti lyudini tomu vidpovidno planuyut i vsi vazhlivi gromadski zahodi vesillya pohoroni vkladannya soyuziv mizh klanami intronizaciya vozhdiv tosho Golovni j najmasshtabnishi svyatkovi ceremoniyi provodyat z nagodi pidgotovki zemli pid posivi ta pislya zbirannya vrozhayu yamsu Na pochatku lyutogo starijshina klanu prigoshaye inshih chleniv klanu yamsom starogo vrozhayu cya ceremoniya vodnochas ye pidtverdzhennyam jogo vladnih povnovazhen Z lyutogo po kviten zalezhno vid regionu bulbi vizrivayut Z ciyeyi nagodi vidbuvayetsya najbilshe kanacke svyato svyato Novogo Yamsu Vono suprovodzhuyetsya velikim benketom ritualnimi ceremoniyami pisnyami ta tancyami Kozhen klan svyatkuye okremo ale koli yamsu vdostal ye mozhlivist zaprositi do sebe vozhdiv susidnih klaniv V minulomu klani susidi chasto po cherzi provodili v sebe velike spilne svyato tim samim pidtverdzhuyuchi druzhni stosunki sho isnuyut mizh nimi Yams skriplyuvav alyansi mizh klanami ta buv garantiyeyu sliv yihnih vozhdiv Bud yaka znachusha podiya v kanackomu suspilstvi zbiraye bagato lyudej yih mozhe buti prisutno kilka soten Vsi tradicijni ceremoniyi vidbuvayutsya za tochno viznachenogo protokolu yakij peredbachaye nabir obov yazkovih dij ta ritualiv Pri comu klyuchove misce zajmayut podarunki ta promovi Kozhna zustrich gromadska abo simejna podiya peredbachaye simvolichnij obmin podarunkami Podarunok z nagodi narodzhennya ditini shlyubu abo smerti ye viyavom povagi chleniv rodini odin do odnogo Na rivni klaniv zavdyaki takij proceduri utvoryuyutsya skladni alyansi mizh plemenami stvoryuyutsya novi j ponovlyuyutsya stari torgovi shlyahi Podarunkiv zavzhdi buvaye bagato Yih vikladayut na centralnomu majdani sela Ce nasampered harchovi produkti silskogospodarskij urozhaj yizha zdobuta na polyuvanni abo ribalci Do nih dodayutsya tkanini kilimki ale centralne misce tradicijno zajmayut kanacki groshi ta yams Kanacki groshi ne mayut nichogo spilnogo z groshima v zvichajnomu rozuminni Voni ne ye mirilom yake viznachaye operaciyi obminu a mayut simvolichne znachennya Zazvichaj ce nabir cherepashok abo kistok kazhana nanizanih na drit yakij kladut u koshik spletenij z roslinnogo volokna Vartist takih groshej viznachaye kolir chornij dlya vazhlivih podij bilij dlya bilsh prostih ceremonij a takozh dovzhina namista Kanacki groshi simvolizuyut peredachu sliv predkiv voni ye elementom sho skladaye identifikaciyu klanu yakomu voni nalezhat Davannya v kanackomu suspilstvi ye vazhlivishim za pridbannya Vikonuyuchi obryad vruchennya podarunka lyudina klade jogo pered tim komu vin priznachenij i vigoloshuye promovu yaka poyasnyuye prichinu cogo zhestu Lyudina yaka otrimuye podarunok zabiraye jogo ce oznachaye sho podarunok prijnyatij a todi robit zhest u vidpovid i klade ekvivalentnij podarunok sho simvolizuye podyaku V hodi vikonannya zvichayu obminu kozhna lyudina pidtverdzhuye svoyu povagu do inshoyi j zobov yazana dotrimuvatisya zakoniv klanu Dane slovo vvazhayetsya svyashennim Obicyanka ce slovo chesti vona ye svyashennoyu j nedotorkanoyu obov yazkovo maye zbigatisya z diyami lyudini Podarunki nichogo ne oznachayut bez promovi Ci dva ponyattya nerozdilni j razom utvoryuyut ritualnij akt Vozhdi publichno vigoloshuyut veliki promovi pid skanduvannya natovpu Ce slovo vitannya slovo podyaki pohvali klanam Promovi pobudovani za staloyu formuloyu napovneni poetichnimi obrazami Ceremonialna promova pov yazuye zhivih z mertvimi spryamovuye lyudej do miru j garmoniyi Slova promovi peredayutsya usno z pokolinnya v pokolinnya Kozhna promova pochinayetsya z istoriyi pohodzhennya klanu pereliku vozhdiv Sens sliv postupovo rozshiryuyetsya Zakinchennya kozhnoyi chastini promovi suprovodzhuyetsya opleskami ta vigukami shvalennya j pidtrimki Tekst promovi vidriznyayetsya zalezhno vid togo z yakogo privodu provoditsya ceremoniya Zhinki molod ta diti pid chas vistupu povodyatsya strimano ale aktivno pidklyuchayutsya do kolektivnih tanciv sho vidbuvayutsya pislya neyi Oskilki kanacke suspilstvo ye patrilokalnim zvichayevi obryadi yak pravilo organizuyutsya grupoyu rodichiv po batku Na zahid takozh zaproshuyut rodichiv po materi pri comu vidbuvayetsya simvolichnij obmin podarunkami mizh dvoma klanami Hristiyanski propovidniki borolisya z kanackoyu praktikoyu provedennya urochistih zboriv a takozh z usima formami ritualiv yaki voni vvazhali yazichnickimi Odnak nezvazhayuchi na formalnu yevangelizaciyu kanakiv tradicijni ritualni obryadi nikoli ne perestavali zdijsnyuvatis hocha j pevnoyu miroyu tayemno voni j nadali rozvivalisya Shlyub Patriarhalna sim ya ye bazovoyu odiniceyu kanackogo suspilstva Shlyub dlya kanakiv ce ne lishe soyuz cholovika ta zhinki a j simvol ob yednannya dvoh klaniv Odin klan doviryaye inshomu vidpovidalnist i turbotu pro zhinku yaka bude prinositi ditej sho nalezhatimut do klanu yiyi cholovika Kanaki j sogodni u vibori partnera keruyutsya dotrimannyam pravil tradicijnogo soyuzu Vazhlivimi lishayutsya pravila ekzogamiyi klaniv shlyubi vkladayutsya lishe mizh chlenami patrilinijnih ugrupuvan yaki vedut svij rodovid vid riznih pradavnih mifologichnih predkiv Batki vibirayut svoyim sinam podruzhzhya ta svatayutsya Na praktici vibir narechenoyi obmezhuyetsya takozh zaboronami na rodichannya z pevnimi klanami sho vinikli z istorichnih abo simvolichnih mirkuvan Ne dopuskayutsya zokrema shlyubni soyuzi mizh ugrupuvannyami yaki voroguvali mizh soboyu V centralnih rajonah Grand Terr perevaga pri vibori partnera nadayetsya kroskuzennim shlyubam koli hlopec odruzhuyetsya z dochkoyu brata svoyeyi materi Divchat inodi siloyu zastavlyayut jti za nelyuba prote chastishe vikoristovuyetsya ne fizichnij a moralnij tisk Bronyuvannya divchatok zadlya shlyubu a takozh bagatozhenstvo z chim energijno borolisya misioneri znachno skorotilisya v 1920 1930 rokah Vkladannya zvichayevogo shlyubu prohodit u dekilka etapiv j uzgodzhuyetsya iz grafikom provedennya silskogospodarskih robit Spochatku gotuyut pole na nastupnij rik Todi dyadko po materi hlopcya robit rodini divchini propoziciyu shlyubu Dali v plani pidgotovki do vesillya sporudzhuyut hatinu dlya gostej sim ya molodogo gotuye podarunki dlya narechenoyi Za tizhden do vesillya sim yi ta klani zdijsnyuyut zvichayevu ceremoniyu obminu prinosyachi groshi tkanini yams ris cukor Sama vesilna procedura ye duzhe vazhlivoyu j simvolichnoyu v kanackomu suspilstvi Vona pochinayetsya z togo sho chleni klanu cholovika prinosyat yams dlya spozhivannya yak zastavu prodovzhennya rodovodu Cherez 3 4 dni pislya formalnogo vkladannya shlyubu vidbuvayetsya finalnij etap koli divchina prihodit na misce provedennya ceremoniyi j prijmaye zvichayevi podarunki vid rodini hlopcya Molodyata zhivut u sim yi cholovika Batko siloyu predkiv peredaye svoyim dityam svij rodovid ta prava na zemlyu Zvichayevij shlyub vkladayetsya poza derzhavnim kontrolem i povnistyu zalezhit vid rishennya klanu Vin prosto ogoloshuyetsya j reyestruyetsya v sluzhbi zvichayevogo civilnogo stanu vidbuvayetsya jogo formalne uzakonennya Shlyub majzhe v usih vipadkah viznayetsya dijsnim lishe pislya zakinchennya viprobuvalnogo terminu protyagom yakogo molodi lyudi zhivut razom Cej period yak pravilo sankciyuye narodzhennya ditini Statevij dualizm pronizuye vse zhittya kanakiv Suspilstvo podilyayetsya na vishu cholovichu ta nizhchu zhinochu stati Choloviki ta zhinki utvoryuyut dva riznih socialnih prostori j trimayutsya okremo Cholovikam nalezhit politichna vlada j pravonastupnictvo vid batka diti otrimuyut socialnij status u suspilstvi Natomist zhinka daye lyudyam zhittya ale yiyi misce lishayetsya na kuhni Pri comu zhinki smirenno nesut svij tyagar Pislya vstupu v shlyub zhinka maye sluzhiti svoyemu cholovikovi Shlyub rozglyadayetsya yak sposib privlasnennya cholovikom reproduktivnoyi zdatnosti druzhini Take pridbannya vimagaye zaplatiti rodini narechenoyi cinu za shlyub groshima abo kanackimi groshima yizheyu tkaninami cherepashkami tosho U vipadku rozluchennya podruzhzhya splachena cina maye buti povernuta Gendernij podil poshiryuyetsya j na instrumenti ta silskogospodarski kulturi Choloviki zajmayutsya viroshuvannyam yamsu j cya kultura v miscevomu suspilstvi nerozrivno pov yazana z cholovikom Natomist zhinki viroshuyut zhinochi roslini cukrovu trostinu taro rizni koreneplodi Choloviki z prezirstvom stavlyatsya do zhinok Za kanackimi uyavami zhinki pid chas menstruaciyi ta pologiv viklikayut zabrudnennya navkolishnogo seredovisha j stanovlyat nebezpeku dlya cholovikiv ta poliv z yamsom ce vimagaye izolyaciyi zhinok Navit pri pohovanni cholovichi j zhinochi kistki kladut u riznih kutkah Nezvazhayuchi na spozhivacke stavlennya do zhinki materinstvo v kanackomu suspilstvi duzhe cinuyetsya Simejne zhittya viznayetsya dijsnim pislya narodzhennya ditini sho zalishilasya zhivoyu Bazhanimi ye hlopchiki adzhe voni ye spadkoyemcyami j prodovzhuvachami rodu Uspishna zhinka viznachayetsya ne tilki za kilkistyu ditej yakih narodila v ideali yih povinno buti p yat abo shist a j za yihnoyu stattyu maye buti odin abo dekilka hlopchikiv zhittyezdatnistyu j navit harakterom a takozh za periodom mizh pologami yakij maye skladati dva abo tri roki Nezvazhayuchi na zmini sho stalisya takij socialnij ideal prodovzhuye zhiti Koli zhinka maye sina yiyi status u suspilstvi pidvishuyetsya Natomist situaciya koli zhinka ne maye ditej rishuche ne shvalyuyetsya suspilstvom osoblivo yaksho vona zamizhnya Ranishe bezpliddya zavzhdi pripisuvali zhinkam Zhinka yaka ne vidpovidaye socialnim vimogam materinstva mozhe buti zvinuvachena v nepovazi do rodu cholovika nezalezhno vid prichini bezpliddya Vidsutnist ditej interpretuyetsya yak rezultat proklyattya Zhinku zvinuvachuyut u vidsutnosti realnogo bazhannya mati ditej Vidsutnist ditej mozhe buti dlya cholovika privodom vzyati inshu druzhinu Simejne nasilstvo rozglyadayetsya yak normalne yavishe Ce mozhe buti prosto virazhennyam cholovichogo nevdovolennya Normalno sprijmayutsya j poboyi cholovika druzhinoyu za jogo prostupki v tomu chisli seksualni abo alkogolizm Akti simejnogo nasilstva ta vregulovani vipadki podruzhnoyi zradi ye zvichajnimi yavishami v kanackomu suspilstvi j zavzhdi vvazhalisya absolyutno zakonnimi Lishe yak vinyatok mayut misce vipadki koli zhertvi podayut skargu v policiyu Cholovik yakij ne v zmozi kontrolyuvati svoyu druzhinu sprijmayetsya suspilstvom yak nikchema Za tradiciyeyu vin maye povisitis Yaksho zh vin cogo ne robit to chasto vpadaye v alkogolizm Natomist pozashlyubni statevi stosunki ta perelyub rozglyadayutsya kanakami yak zlochin Vinnih u minulomu zv yazuvali rozdyagali j rozdushuvali cholovichi yayechka Perelyub zgvaltuvannya j rozbeshennya molodoyi divchini za obopilnoyu zgodoyu vsi ci ponyattya mayut u kanackih movah odnu nazvu netradicijni stosunki i vsi voni pov yazani z kradizhkoyu tak ce ponyattya nazivayut usima kanackimi movami z boku zhinki Ci yavisha zasudzhuyutsya ale dosit shiroko praktikuyutsya Vvazhayetsya sho kanacki zhinki chasto koristuyutsya vidnosnoyu seksualnoyu svobodoyu Ce stosuyetsya navit molodih vdiv yaki she ne vstupili u povtornij shlyub abo zamizhnih zhinok sho ne mayut ditej Voni vvazhayutsya pravoporushnicyami zvinuvachuyutsya v kradizhci cholovikiv uvazhayut sho voni navit vikoristovuyut z ciyeyu metoyu magiyu Inodi taki zhinki j publichno zvinuvachuyutsya u zastosuvanni chaklunstva za ce yih zazvichaj sudyat U stari chasi bula zafiksovana tradiciya nichnih tanciv yaki peretvoryuvalis na seksualni orgiyi U nih brali uchast yak neodruzheni tak i odruzheni choloviki j zhinki Yak vidgomin minulogo vidnosno chasto osoblivo v silskij miscevosti traplyayutsya masovi zgvaltuvannya Inodi taki vipadki mayut misce pid chas masovih zibran vesillya pohoroni koncerti za uchasti yunakiv sho prijshli z inshogo sela Taki akciyi sprijmayutsya yak prinizhennya z boku susidiv i todi vidpovidna gromada zdijsnyuye analogichnij akt pokarannya u vidpovid Prichinoyu cih zgvaltuvan nazivayut alkogol a sp yaninnya v kanakiv vvazhayetsya pom yakshuvalnim faktorom shonajmenshe stosovno cholovikiv Pravoporushennya skoyene pid vplivom alkogolyu tobto v stani afektu za zvichayevim pravom znimaye pokarannya Zazvichaj obmezhuyutsya prostoyu doganoyu abo publichnoyu prochuhankoyu Lishe nevelika chastina zhertv nezadovolenih takim virokom zvertayetsya do francuzkih sudiv Zhinki ne stavlyat pid sumniv ni ideologiyu cholovichogo dominuvannya ni svoyu poziciyu shodo materinstva Ale voni postijno nagaduyut sho bez nih choloviki ne budut isnuvati Klan zobov yazanij svoyim isnuvannyam zhinci Zhinki pasivno protestuyut i viyavlyayut svoyu vorozhist Voni mozhut prosto pid vigadanim privodom unikati svoyih obov yazkiv po domu Pokazovo sho golos kanackih zhinok vidsutnij na politichnij sceni nemaye zhodnoyi kanackoyi zhinki v predstavnickih organah vladi Namagayuchis zminiti svij socialnij status okremi kanacki zhinki zminyuyut svij zvichayevij status na zagalnij Todi zokrema procedura rozluchennya vidbuvayetsya vidpovidno do francuzkogo zakonodavstva Usinovlennya Usinovlennya adopciya ditej a inodi j doroslih u Novij Kaledoniyi yak zagalom v Okeaniyi ye zagalnoprijnyatoyu j duzhe poshirenoyu praktikoyu Doslidzhennya provedene v 1989 1996 rokah v rajoni Poneriguan na shidnomu uzberezhzhi Novoyi Kaledoniyi viyavilo sho sered 1752 simej kanakiv 1370 mali ditej v tomu chisli 535 39 adoptovanih U Novij Kaledoniyi rozriznyayut povnistyu prijnyatih ditej ta ditej vzyatih na vihovannya Persha kategoriya ditej prijmaye vsi prava j obov yazki yaki maye j ridna ditina vidbuvayetsya zmina identichnosti diti berut im ya ta simvoliku liniyi prijomnih batkiv Diti vzyati na vihovannya zberigayut za soboyu vsi prava j obov yazki sho nalezhat yim v silu nalezhnosti do svoyeyi biologichnoyi liniyi odnak voni mozhut otrimati vid rodu prijomnih batkiv deyaki prava na zemlyu ta osobiste majno pid chas ceremonialnih obminiv Adoptovani diti stayut povnocinnimi chlenami novoyi rodini z novim totemom todi yak diti vzyati na vihovannya mozhut cherez pevnij chas povernutisya do svoyih spravzhnih batkiv i svogo klanu Obidvi praktiki duzhe vazhlivi v zhitti miscevih gromad V minulomu peredacha ditej v inshu sim yi chasto bula vmotivovana strategichnimi mirkuvannyami Cej akt mig skriplyuvati mir mizh dvoma klanami abo buti zhestom podyaki za nadani poslugi Zavzhdi zvertali uvagu na pidtrimannya balansu v obminah Yak pravilo kanaki viddayut ditej u sim yi yaki vzhe mayut vlasnih biologichnih ditej Divchinka ye mensh cinnim podarunkom Koli pid adopciyu pidpadaye hlopchik potribna zgoda vsih chleniv klanu adzhe jdetsya pro spadok Odni j ti sami sim yi mozhut peredavati ditej v dekilka klaniv i takim chinom vstanovlyuvati mnozhinni zv yazki mizh riznimi grupami Usinovlennya mozhe buti takozh pov yazane z neobhidnistyu mati nashadkiv u bezditnih sim yah Isnuye takozh usinovlennya ditej didusyami j babusyami yak onukiv adopciya ditini abo dorosloyi lyudini yak brata chi sestri Yaksho ranishe proces peredachi ditej uzgodzhuvavsya lishe usnoyu ugodoyu mizh dvoma zacikavlenimi klanami to teper na nogo slid otrimati formalnij dozvil cherez rishennya civilnogo sudu Sud pri comu posilayetsya na vidpovidni normi zvichayevogo prava j uhvalyuye rishennya na osnovi zgodi vidpovidnih simej Miski kanaki U drugij polovini XX st sformuvalas grupa tak zvanih miskih kanakiv U Novij Kaledoniyi ochevidnim ye disbalans mizh plemenami de dominuye naturalne gospodarstvo ta ekonomichno rozvinutim rajonom Numea Lyudi pryamuyut do mista v poshukah zarobitku adzhe mozhlivist znajti oplachuvanu robotu v silskij miscevosti ye duzhe nizkoyu Sered migrantiv perevazhayut nezhonati choloviki yaki vlashtovuyutsya na nekvalifikovani roboti na derzhavnij sluzhbi abo v promislovosti Znachno menshe v misti zhinok yaki zazvichaj pracyuyut yak domashnya prisluga v privatnih osib i zhivut razom zi svoyimi robotodavcyami Z kincya 1980 h rokiv majzhe 30 kanakiv zhive u Velikomu Numea sho vklyuchaye misto Numea j primiski komuni Payita Mon Dore ta Dumbea V Numea sformuvavsya okremij melanezijskij kvartal Monravel fr Montravel Hocha migraciyi spryamovani perevazhno do stolici isnuye takozh migraciya kanakiv do girnichodobuvnih centriv Pivnichnoyi provinciyi de potreba v robochij sili yak pravilo zabezpechuyetsya navkolishnimi plemenami Prote nezvazhayuchi na potuzhni migracijni procesi kanaki prodovzhuyut skladati menshist miskogo naselennya Pereselennya kanakiv do mist mozhe buti dobrovilnim a mozhe buti rezultatom vignannya lyudini iz plemeni Takozh u Numea lyudi unikayut hocha b chastkovo konkretnih form tradicijnogo socialnogo kontrolyu Ce osoblivo privablyuye zhinok i molod Pershe pokolinnya kanakiv z Numea pidtrimuye tisni kontakti z rodichami v plemeni periodichno lyudi vidviduyut plemena j zavzhdi mozhut povernutisya nazad Voni mayut podvijnu identichnist Kanaki sho ne pershij rik zhivut u Numea vse ridshe vidviduyut plemena Voni bilshe ne zalezhat vid svogo klanu yihnye zhittya teper perebuvaye u vlasnih rukah Nakopicheni cinnosti stayut yihnoyu personalnoyu vlasnistyu a ne gromadskoyu vlasnistyu plemeni Z inshogo boku voni bilshe ne mozhut pretenduvati na vlasnist u plemenah plem ya yih bilshe ne prijmaye Misto mozhna rozglyadati yak inshij svit Numea yavlyaye soboyu delokalizovanij prostir Potraplyayuchi syudi lyudina bilshe ne nalezhit do pevnogo plemeni Konflikti sho isnuvali v plemenah mizh okremimi osobami sim yami j klanami v silskomu seredovishi v misti priglushuyutsya vidstannyu j novimi umovami zhittya Miski kanaki vtrachayut zv yazok z plemenami stayut numejcyami z postijnim miscem prozhivannya j stalim povsyakdennim otochennyam Numea ce nevelike mistechko j tut usi znayut odin odnogo mizh susidami vstanovlyuyutsya tisni stosunki chasto voni stayut rodichami Miscevih melanezijciv mozhna nazvati numejskimi kanakami Bagato z nih narodilosya v misti tut projshlo yihnye ditinstvo Miski kanaki vzhe davno prizvichayilis do perevag miskogo zhittya korotki poyizdki magazini likarni tosho Rozmovlyayut voni perevazhno francuzkoyu Voni vdyagayutsya ne tak yak u seli Vidriznyayutsya miski kanaki j svoyeyu povedinkoyu osoblivo zhinki ta molod Voni mayut inshi interesi pristosovani do civilizaciyi j miskogo zhittya Bagato z nih maye bazhannya z yizditi do Franciyi Nezvazhayuchi na pevnu rujnaciyu v misti tradicijnogo podilu na klani zagalom kanaki v Numea prodovzhuyut dotrimuvatis modelej povedinki harakternih dlya kanackogo suspilstva Dlya lyudej sho pidtrimuyut stalij zv yazok mizh mistom i selom zberigayetsya j vidchuttya nalezhnosti do pevnogo plemeni ta pevnoyi simejnoyi grupi Migranti z ostroviv Luajote bilshe zberigayut zv yazok z ridnoyu zemleyu ta ridnim plemenem chasto yizdyat tudi nazad Na ostrovah Luajote vihidci z ostroviv sho zhivut v Numea rozglyadayutsya yak miskij segment miscevih rodin Istorichnij chinnik obumoviv pevne protistoyannya ta konflikti mizh kanackoyu ta yevropejskoyu miskimi gromadami Do 1946 roku perebuvannya kanakiv u Numea obmezhuvalos i suvoro kontrolyuvalos U takih umovah sformuvalisya identichnist i sistema cinnostej bilogo mista Osidayuchi v Numea vihidci z plemen utvoryuvali specifichni neformalni poselennya v centri ta na okolicyah mista v yakih pevnoyu miroyu pidtrimuvati tradicijnij sposib zhittya Voni ne stavali chastinoyu miscevogo svitu zhiteli yakogo pohodyat z inshih krayin 1981 roku groshovij dohid miskih kanakiv buv v serednomu vdvichi bilshim nizh u silskij miscevosti ale vdvichi nizhchim nizh u yevropejciv v Numea Nezvazhayuchi na materialni perevagi miskogo zhittya kanaki v Numea zalishayutsya sered marginalnih prosharkiv naselennya Hocha voni j nabuli vzhe pevnih profesijnih navichok vse odno she postupayutsya za kvalifikaciyeyu pracivnikam yevropejskogo pohodzhennya j zazvichaj otrimuyut nizkooplachuvanu robotu Kanaki v Numea takozh stikayutsya z etnichnoyu segregaciyeyu ta socialno ekonomichnimi bar yerami Riven bezrobittya sered korinnogo naselennya ye pomitno vishim nizh sered inshih gromad Agenciyi z pracevlashtuvannya mayut pevni problemi z molodimi kanakami ti vimagayut ne duzhe skladnoyi ale dobre oplachuvanoyi j ne brudnoyi roboti Chasto voni prosto perebuvayut na utrimanni batkiv Molodih kanakiv mozhna pobachiti yak voni blukayut centralnimi ploshami Numea j sidyat navpochipki Voni znahodyat sobi pritulok u muzici ta narkotikah Golovnoyu problemoyu dlya miskih kanakiv lishayetsya zhitlo chasto yim dovoditsya zhiti v umovah minimalnogo komfortu j gigiyeni Budivnictvo socialnogo zhitla u 1970 ti roki pevnoyu miroyu pokrashilo situaciyu Kanacka kulturaTradicijna kultura kanakiv zagalnomelanezijska Numejska ugoda 1998 roku pidvishila status melanezijskoyi kulturi j vona stala bilsh pomitnoyu v novokaledonskomu suspilstvi 2002 roku v Novij Kaledoniyi buv prijnyatij proyekt zakonu Pro ohoronu zemel kanackoyi nematerialnoyi spadshini Vin skladenij u mizhnarodnomu konteksti viznannya prav korinnih i miscevih gromad na yihni tradicijni znannya osobistij status j unikalnij status tradicijnih zemel 4 travnya 1998 roku naperedodni pidpisannya Numejskoyi ugodi v prisutnosti prem yer ministra Franciyi Lionelya Zhospena na okolici Numea buv vidkritij Kulturnij centr Chibou fr Centre Culturel Tjibaou Centr vklyuchaye muzej kritij i vidkritij prostir dlya perfomansu specializovanu biblioteku tut eksponuyetsya arheologichna ta oralna spadshina kanakiv stoyat tradicijni hatini prikrasheni gravyurami ta skulpturami kanackih majstriv regulyarno provodyatsya hudozhni vistavki Zavdannya centru polyagaye v provedenni doslidzhen zbiranni ta zbilshenni kanackoyi kulturnoyi spadshini vprovadzhenni ta rozvitku kanackoyi hudozhnoyi tvorchosti formuvanni j pidtrimci kulturnih praktik spilnih dlya vsih zhiteliv Novoyi Kaledoniyi Centr nadaye pidtrimku riznim misteckim iniciativam kanakiv tanci pisni muzika tosho zajmayetsya organizaciyeyu regionalnih ta mizhnarodnih kulturnih obminiv U Numea ye muzej Novoyi Kaledoniyi yakij maye chudovu kolekciyu kanackih j okeanijskih eksponativ U Pivnichnij provinciyi komuna Yengen diye muzej tradicijnogo mistectva kanakiv u Pivdennij provinciyi komuna Buraj muzej istoriyi j narodnogo mistectva Virobi kanackih majstriv eksponati z Tuluzkogo muzeyu ostannya chvert XIX st Kaneka fr Kaneka novokaledonskij muzichnij stil sho narodivsya v 1980 h rokah Vin pobudovanij na tradicijnih kanackih ritmah j uvibrav u sebe takozh melodiyi regi dzhazu ta blyuzu Pisni vikonuyutsya francuzkoyu abo miscevimi movami z vikoristannyam tradicijnih muzichnih instrumentiv takih yak konh rakovina molyuska abo obtyagnuti shkiroyu barabani a takozh suchasnih elektrogitar ta sintezatoriv Literatura Novoyi Kaledoniyi vijshla z kanackoyi mifologiyi ta yiyi legend znachne chislo yakih teper zapisani Najvidomishoyu kanackoyu avtorkoyu ye Deve Gorode fr Dewe Gorodey Dewe Gorode 1949 2022 Yiyi romani ta poeziyi prisvyacheni tradicijnij kulturi melanezijciv ta suchasnim politichnim problemam Deve Gorode bula ne lishe pismenniceyu a j vchitelkoyu feministkoyu ta politikom Pol Vamo fr Paul Wamo kanackij poet spivak i avtor pisen Narodivsya 1981 r v plemeni nang na ostrovi Lifu ale viris na okolici Numea V svoyih vistupah vin spoluchaye stili rep slem i kaneka poyednuye tradiciyi ta suchasnist Nadzvichajno riznomanitnoyu ye kanacka teatralna scena Miscevi trupi stvoryuyut vistavi zasnovani na tradiciyah korinnogo naselennya potochnih podiyah abo klasici P yer Gop fr Pierre Gope narodivsya v 1966 roci na ostrovi Mare ye najvidomishim kanackim dramaturgom Jogo roboti napovneni gumorom ta poeziyeyu j razom iz tim visvitlyuyut serjozni temi podayut kritichnij poglyad na zhittya svogo narodu Festival Pikiniki fr Pikiniki yakij prohodit v seredini roku po vsomu arhipelagu oriyentovanij na molodizhnu auditoriyu Diye peresuvnij teatr sho mandruye Novoyu Kaledoniyeyu dosyagayuchi navit najviddalenishih plemen Vin vidigraye rol mobilnogo kulturnogo centru provodit shou z muzikoyu j tancyami teatrom i kino yaki vklyuchayut takozh vstavki z opovidannyami ta poeziyeyu Na mizhnarodnomu rivni kanacke mistectvo bulo prodemonstrovane pid chas vistavki Kanaki Mistectvo ce Slovo angl Kanak Art Is a Word fr Kanak l art est une parole yaka vidbulasya v Muzeyi na naberezhnij Branli v Parizhi z zhovtnya 2013 po sichen 2014 r Buli predstavleni blizko 300 tvoriv mistectva dokumenti z fondiv velikih yevropejskih muzeyiv i muzeyiv Novoyi Kaledoniyi DzherelaNew Caledonia Maison de la Nouvelle Caledonie 2014 angl La population de Nouvelle Caledonie Maison de la Nouvelle Caledonie 2016 fr L histoire de la Nouvelle Caledonie Maison de la Nouvelle Caledonie 2010 fr Le droit coutumier en Nouvelle Caledonie Maison de la Nouvelle Caledonie 2012 fr Culture Maison de la Nouvelle Caledonie fr Les Institutions de la Nouvelle Caledonie Maison de la Nouvelle Caledonie 2013 fr Dorothee Dussy La memoire kanak de Noumea Alban Bensa amp Isabelle Leblic s dir En pays kanak Ethnologie linguistique archeologie histoire de la Nouvelle Caledonie Paris Editions de la Maison des sciences de l homme 2000 p 147 168 fr Isabelle Bril Histoire et memoire d une institution coloniale Enquete linguistique et enjeux culturels Alban Bensa amp Isabelle Leblic s dir En pays kanak Ethnologie linguistique archeologie histoire de la Nouvelle Caledonie Paris Editions de la Maison des sciences de l homme 2000 p 273 291 fr Christine Salomon Hommes et femmes Harmonie d ensemble ou antagonisme sourd Alban Bensa amp Isabelle Leblic s dir En pays kanak Ethnologie linguistique archeologie histoire de la Nouvelle Caledonie Paris Editions de la Maison des sciences de l homme 2000 p 311 338 fr Isabelle Leblic Adoptions et transferts d enfants dans la region de Ponerihouen Alban Bensa amp Isabelle Leblic s dir En pays kanak Ethnologie linguistique archeologie histoire de la Nouvelle Caledonie Paris Editions de la Maison des sciences de l homme 2000 p 49 67 fr Christine Hamelin Les gens de Noumea Mutations et permanences en milieu urbain Alban Bensa amp Isabelle Leblic s dir En pays kanak Ethnologie linguistique archeologie histoire de la Nouvelle Caledonie Paris Editions de la Maison des sciences de l homme 2000 p 339 354 fr Charles Illouz Chronique meurtriere d une mutation theologique Mare iles Loyaute Alban Bensa amp Isabelle Leblic s dir En pays kanak Ethnologie linguistique archeologie histoire de la Nouvelle Caledonie Paris Editions de la Maison des sciences de l homme 2000 p 195 215 fr Michel Naepels Partir a Noumea Remarques sur les migrants originaires de la region ajie Alban Bensa amp Isabelle Leblic s dir En pays kanak Ethnologie linguistique archeologie histoire de la Nouvelle Caledonie Paris Editions de la Maison des sciences de l homme 2000 p 355 365 fr Darot Mireille Caledonie Kanaky ou Caillou Implicites identitaires dans la designation de la Nouvelle Caledonie In Mots decembre 1997 N 53 pp 8 25 Etude et analyse de Mme Mireille Darot Universite Paris 3 Sorbonne Nouvelle Decembre 1997 fr Denise Fisher Tjibaou s Kanak Ethnic Identity as New Caledonia Prepares its Future Australian National University SSGM Discussion Paper 2014 4 angl David Stanley South Pacific Handbook 7th Ed Avalon Travel Publishing 2000 pp 712 731 New Caledonia ISBN 9781566911726 angl Isabelle Leblic Chronologie de Kanaky Nouvelle Caledonie 1774 2018 Journal de la Societe des Oceanistes 147 La Kanaky Nouvelle Caledonie a rendez vous avec l histoire 2018 2 p 529 564 ISBN 978 2 85430 136 6 DOI 10 4000 jso 9574 fr P Rivoilan Synthese Les tribus en Nouvelle Caledonie en 2019 Institut de la statistique et des etudes economiques de Nouvelle Caledonie fr Julia Ogier Guindo Le pays invisible Representations de la mort dans les discours ceremoniels kanak Nouvelle Caledonie Cahiers de Litterature Orale 2011 69 79 106 fr Nouvelle Caledonie Presskit 2016 EN AT Media France Media platform angl PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kanaki Population de la Nouvelle Caledonie selon la communaute d appartenance ISEE Institut de la statistique et des etudes economiques Nouvelle Caledonie fr Images de la population de la Nouvelle Caledonie Principaux resultats du recensement 1996 Ministere de l Economie et des Finances Institut national de la statistique et des etudes economiques INSEE fr Lewis M Paul Gary F Simons and Charles D Fennig eds 2016 Ethnologue Languages of the World Nineteenth edition allas Texas SIL International angl Aires coutumieres Academie des Langues Kanak ALK fr P Rivoilan Synthese Les tribus en Nouvelle Caledonie en 2019 Institut de la statistique et des etudes economiques de Nouvelle Caledonie fr Academie des Langues Kanak fr New Caledonia Maison de la Nouvelle Caledonie 2014 angl ISEE TEC edition 2012 16 18 Institut des Statistiques et Etudes Economiques ISEE fr Isabelle Bril Histoire et memoire d une institution coloniale Enquete linguistique et enjeux culturels Alban Bensa amp Isabelle Leblic s dir En pays kanak Ethnologie linguistique archeologie histoire de la Nouvelle Caledonie Paris Editions de la Maison des sciences de l homme 2000 p 273 291 fr Eric Soriano Tisser des liens politiques Mobilisation electorale et vote melanesien 1946 1958 Alban Bensa amp Isabelle Leblic s dir En pays kanak Ethnologie linguistique archeologie histoire de la Nouvelle Caledonie Paris Editions de la Maison des sciences de l homme 2000 p 235 252 fr Dorothee Dussy La memoire kanak de Noumea Alban Bensa amp Isabelle Leblic s dir En pays kanak Ethnologie linguistique archeologie histoire de la Nouvelle Caledonie Paris Editions de la Maison des sciences de l homme 2000 p 147 168 fr Roch Wamytan Submitted by piradmin on Thu 10 27 2005 angl Denise Fisher Australian National University SSGM Discussion Paper 2014 4 angl Nova Kaledoniya vtretye na referendumi progolosuvala proti nezalezhnosti vid Franciyi Portal novin LB ua ukr Isabelle Leblic Adoptions et transferts d enfants dans la region de Ponerihouen Alban Bensa amp Isabelle Leblic s dir En pays kanak Ethnologie linguistique archeologie histoire de la Nouvelle Caledonie Paris Editions de la Maison des sciences de l homme 2000 p 49 67 fr