Канацький соціалістичний фронт національного визволення (фр. Front de libération nationale kanak et socialiste, скорочено FLNKS) — радикальний альянс політичних партій, що виступає за незалежність Нової Каледонії. Був утворений 24 вересня 1984 року. Його прибічниками є, головним чином, представники корінного населення країни — канаків, але має своїх прихильників і серед інших етнічних громад.
Рух стоїть на позиціях меланезійського соціалізму, який поєднує європейські соціалістичні теорії з християнськими цінностями і місцевими меланезійськими культурно-релігійними традиціями. Комбінація цих ідей визначає особливий меланезійський шлях до соціалізму.
На цій ідеологічній основі FLNKS домагається набуття незалежності Новою Каледонією, а також відстоює ідею єдності країн Меланезії: Вануату, Нової Каледонії, Фіджі, Соломонових Островів, Папуа Нової Гвінеї.
Склад FLNKS
До складу FLNKS входить ряд лівих партій і організацій, серед яких основними є:
- Каледонський союз (фр. Union calédonienne, скорочено UC) — лівоцентристська, спочатку багатонаціональна і лояльна до французької адміністрації політична сила, що виникла після Другої світової війни. Виступала за надання автономії Новій Каледонії. Згодом помітно радикалізувалася у відповідь на централістські реформи Шарля де Голля. Нині підтримує надання острову статусу вільно асоційованої території, що відрізняє її від інших учасників фронту, які стоять на позиціях повної незалежності.
- Партія визволення канаків (фр. Parti de libération kanak, скорочено PALIKA) — ліворадикальний рух, заснований в 1975 році випускниками французьких університетів, як марксистська партія. PALIKA завжди дотримувалася революційних поглядів на майбутнє Нової Каледонії (незалежна республіка, націоналізація основних галузей економіки, повернення земель у власність канацьких громад), чим відрізнялася від помірного у поглядах Каледонського союзу. Ці розбіжності стали причиною того, що після Матіньонської угоди PALIKA виставила на виборах 1995 року на півночі острова окремий від Канацького соціалістичного фронту національного визволення список під назвою «Національний союз за незалежність». У 1999 році Партія визволення канаків і Каледонський союз очолили окремі виборчі списки в усіх трьох провінціях.
- Меланезійський прогресивний союз (фр. Union progressiste mélanésienne, скорочено UPM) — об'єднання, що виступає за незалежність території. Має обмежену підтримку корінного населення, в основному на західному узбережжі головного острова, де в селі Пойя народився його покійний засновник Едмон Некіріаї. UPM був заснований в 1974 році меланезійцями, що вийшли з Каледонського союзу через незгоду з політикою його керівництва. Свого часу Меланезійський прогресивний союз займав ліворадикальні позиції, дотримувався троцькістської орієнтації і співпрацював з Революційною комуністичною лігою.
- Океанійський демократичний рух (фр. Rassemblement démocratique océanien, скорочено RDO) — партія соціалістичного спрямування, що об'єднує полінезійців, вихідців з островів Волліс і Футуна.
Історія
Ідеї меланезійської соціалізму, що зародилися в Вануату, були взяті на озброєння сформованим в 1979 році Фронтом за незалежність (фр. Front indépendantiste), який об'єднав п'ять політичних партій і організацій. Його наступником став Канацький соціалістичний фронт національного визволення, заснований на установчій конференції 22-24 вересня 1984 року.
Спочатку Фронт закликав до громадянської непокори і розпочав свою діяльність з бойкоту територіальних виборів 1984 року. З 1985 року FLNKS, очолюваний Жаном-Марі Чибоу (фр. Jean-Marie Tjibaou), що не відбувся священиком і випускником Сорбонни, фахівцем в області етнології, вів агітацію за створення незалежної держави Канаки (фр. Kanaky), навіть символічно проголосив її незалежність. 2 грудня 1986 року, завдяки підтримці Форуму тихоокеанських островів і Руху Неприєднання, FLNKS домігся позитивного голосування на Генеральній Асамблеї ООН за визнання невід'ємного права народу Нової Каледонії на самовизначення і незалежність. У жовтні 1987 року Чибоу навіть представив ООН проект Конституції Республіки Канаки (фр. République de Kanaky).
В кінці 1980-х років виступи за незалежність Нової Каледонії особливо активізувалися, вони прийняли характер масових демонстрацій, акцій громадянської непокори, мали місце зіткнення з правоохоронними органами та відверта збройна партизанська боротьба. 1987 року FLNKS бойкотувала референдум за незалежність.
Напруженість досягла свого піку в квітні-травні 1988 року, коли, внаслідок розпочатих заворушень, бійці Канацького соціалістичного фронту національного визволення захопили на острові Увеа 27 заручників, серед яких французького жандарма і суддю. Була поставлена вимога негайного надання незалежності Новій Каледонії. Однак французький уряд відкинув будь-які переговори з бунтівниками і здійснив силову акцію, в ході якої було вбито 19 канаків, причому більша частина їх була страчена вже після припинення опору; ніхто із заручників не постраждав.
Громадськість була шокована трагедією на Увеа і неадекватним використанням владою сили, і французька адміністрація була змушена піти на значні поступки. Конфлікт був погашений, коли Жак Лефлер (фр. Jacques Lafleur), як представник прем'єр-міністра Франції Мішеля Рокара, і Жан-Марі Чибоу 26 червня 1988 року підписали Матіньонську угоду (фр. Accords de Matignon). Угода, зокрема, скасовувала посаду верховного комісара, який раніше здійснював пряме управління Нової Каледонії. Учасники подій на Увеа були амністовані, новий референдум про незалежність домовлено було провести 1988 року, а FLNKS зобов'язувався протягом цих 10 років не піднімати питання про надання країні незалежності. Сам Чибоу і Єйвене Єйвене (фр. Yeiwéné Yeiwéné), особа номер 2 в FLNKS, були вбиті в травні 1989 року канацькими екстремістами, які не підтримали Матіньонської угоди. На перших провінційних виборах, що відбулись 11 червня 1989 року представники FLNKS перемогли в двох із трьох провінціях Нової Каледонії, а саме в Північній провінції і провінції Острови Луайоте.
На виборах 1995 року виявилися перші розбіжності в лавах FLNKS, представники Каледонського союзу і Національного союзу за незалежність (фр. Union nationale pour l'indépendance, скорочено UNI, до його складу входили, зокрема, PALIKA, UPM і RDO) не могли між собою домовитись стосовно висунення спільних кандидатів. Далі конфлікт між Каледонським союзом і Партією визволення канаків лише загострювався. На провінційні вибори 1999 року партії йшли окремими списками. 26-й з'їзд FLNKS, який відбувся 2003 року, лише підкреслив глибокий розкол між UNI і UC. Спроба нового об'єднання була зроблена напередодні виборів 2007 року, партії виставили спільних кандидатів, але вони зазнали поразки.
Примітки
- (фр.) . Архів оригіналу за 7 листопада 2019.
Посилання
- Сайт Партії визволення канаків [ 29 травня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kanackij socialistichnij front nacionalnogo vizvolennya fr Front de liberation nationale kanak et socialiste skorocheno FLNKS radikalnij alyans politichnih partij sho vistupaye za nezalezhnist Novoyi Kaledoniyi Buv utvorenij 24 veresnya 1984 roku Jogo pribichnikami ye golovnim chinom predstavniki korinnogo naselennya krayini kanakiv ale maye svoyih prihilnikiv i sered inshih etnichnih gromad Ruh stoyit na poziciyah melanezijskogo socializmu yakij poyednuye yevropejski socialistichni teoriyi z hristiyanskimi cinnostyami i miscevimi melanezijskimi kulturno religijnimi tradiciyami Kombinaciya cih idej viznachaye osoblivij melanezijskij shlyah do socializmu Na cij ideologichnij osnovi FLNKS domagayetsya nabuttya nezalezhnosti Novoyu Kaledoniyeyu a takozh vidstoyuye ideyu yednosti krayin Melaneziyi Vanuatu Novoyi Kaledoniyi Fidzhi Solomonovih Ostroviv Papua Novoyi Gvineyi Sklad FLNKSDo skladu FLNKS vhodit ryad livih partij i organizacij sered yakih osnovnimi ye Kaledonskij soyuz fr Union caledonienne skorocheno UC livocentristska spochatku bagatonacionalna i loyalna do francuzkoyi administraciyi politichna sila sho vinikla pislya Drugoyi svitovoyi vijni Vistupala za nadannya avtonomiyi Novij Kaledoniyi Zgodom pomitno radikalizuvalasya u vidpovid na centralistski reformi Sharlya de Gollya Nini pidtrimuye nadannya ostrovu statusu vilno asocijovanoyi teritoriyi sho vidriznyaye yiyi vid inshih uchasnikiv frontu yaki stoyat na poziciyah povnoyi nezalezhnosti Partiya vizvolennya kanakiv fr Parti de liberation kanak skorocheno PALIKA livoradikalnij ruh zasnovanij v 1975 roci vipusknikami francuzkih universitetiv yak marksistska partiya PALIKA zavzhdi dotrimuvalasya revolyucijnih poglyadiv na majbutnye Novoyi Kaledoniyi nezalezhna respublika nacionalizaciya osnovnih galuzej ekonomiki povernennya zemel u vlasnist kanackih gromad chim vidriznyalasya vid pomirnogo u poglyadah Kaledonskogo soyuzu Ci rozbizhnosti stali prichinoyu togo sho pislya Matinonskoyi ugodi PALIKA vistavila na viborah 1995 roku na pivnochi ostrova okremij vid Kanackogo socialistichnogo frontu nacionalnogo vizvolennya spisok pid nazvoyu Nacionalnij soyuz za nezalezhnist U 1999 roci Partiya vizvolennya kanakiv i Kaledonskij soyuz ocholili okremi viborchi spiski v usih troh provinciyah Melanezijskij progresivnij soyuz fr Union progressiste melanesienne skorocheno UPM ob yednannya sho vistupaye za nezalezhnist teritoriyi Maye obmezhenu pidtrimku korinnogo naselennya v osnovnomu na zahidnomu uzberezhzhi golovnogo ostrova de v seli Pojya narodivsya jogo pokijnij zasnovnik Edmon Nekiriayi UPM buv zasnovanij v 1974 roci melanezijcyami sho vijshli z Kaledonskogo soyuzu cherez nezgodu z politikoyu jogo kerivnictva Svogo chasu Melanezijskij progresivnij soyuz zajmav livoradikalni poziciyi dotrimuvavsya trockistskoyi oriyentaciyi i spivpracyuvav z Revolyucijnoyu komunistichnoyu ligoyu Okeanijskij demokratichnij ruh fr Rassemblement democratique oceanien skorocheno RDO partiya socialistichnogo spryamuvannya sho ob yednuye polinezijciv vihidciv z ostroviv Vollis i Futuna IstoriyaIdeyi melanezijskoyi socializmu sho zarodilisya v Vanuatu buli vzyati na ozbroyennya sformovanim v 1979 roci Frontom za nezalezhnist fr Front independantiste yakij ob yednav p yat politichnih partij i organizacij Jogo nastupnikom stav Kanackij socialistichnij front nacionalnogo vizvolennya zasnovanij na ustanovchij konferenciyi 22 24 veresnya 1984 roku Spochatku Front zaklikav do gromadyanskoyi nepokori i rozpochav svoyu diyalnist z bojkotu teritorialnih viboriv 1984 roku Z 1985 roku FLNKS ocholyuvanij Zhanom Mari Chibou fr Jean Marie Tjibaou sho ne vidbuvsya svyashenikom i vipusknikom Sorbonni fahivcem v oblasti etnologiyi viv agitaciyu za stvorennya nezalezhnoyi derzhavi Kanaki fr Kanaky navit simvolichno progolosiv yiyi nezalezhnist 2 grudnya 1986 roku zavdyaki pidtrimci Forumu tihookeanskih ostroviv i Ruhu Nepriyednannya FLNKS domigsya pozitivnogo golosuvannya na Generalnij Asambleyi OON za viznannya nevid yemnogo prava narodu Novoyi Kaledoniyi na samoviznachennya i nezalezhnist U zhovtni 1987 roku Chibou navit predstaviv OON proekt Konstituciyi Respubliki Kanaki fr Republique de Kanaky V kinci 1980 h rokiv vistupi za nezalezhnist Novoyi Kaledoniyi osoblivo aktivizuvalisya voni prijnyali harakter masovih demonstracij akcij gromadyanskoyi nepokori mali misce zitknennya z pravoohoronnimi organami ta vidverta zbrojna partizanska borotba 1987 roku FLNKS bojkotuvala referendum za nezalezhnist Napruzhenist dosyagla svogo piku v kvitni travni 1988 roku koli vnaslidok rozpochatih zavorushen bijci Kanackogo socialistichnogo frontu nacionalnogo vizvolennya zahopili na ostrovi Uvea 27 zaruchnikiv sered yakih francuzkogo zhandarma i suddyu Bula postavlena vimoga negajnogo nadannya nezalezhnosti Novij Kaledoniyi Odnak francuzkij uryad vidkinuv bud yaki peregovori z buntivnikami i zdijsniv silovu akciyu v hodi yakoyi bulo vbito 19 kanakiv prichomu bilsha chastina yih bula strachena vzhe pislya pripinennya oporu nihto iz zaruchnikiv ne postrazhdav Gromadskist bula shokovana tragediyeyu na Uvea i neadekvatnim vikoristannyam vladoyu sili i francuzka administraciya bula zmushena piti na znachni postupki Konflikt buv pogashenij koli Zhak Lefler fr Jacques Lafleur yak predstavnik prem yer ministra Franciyi Mishelya Rokara i Zhan Mari Chibou 26 chervnya 1988 roku pidpisali Matinonsku ugodu fr Accords de Matignon Ugoda zokrema skasovuvala posadu verhovnogo komisara yakij ranishe zdijsnyuvav pryame upravlinnya Novoyi Kaledoniyi Uchasniki podij na Uvea buli amnistovani novij referendum pro nezalezhnist domovleno bulo provesti 1988 roku a FLNKS zobov yazuvavsya protyagom cih 10 rokiv ne pidnimati pitannya pro nadannya krayini nezalezhnosti Sam Chibou i Yejvene Yejvene fr Yeiwene Yeiwene osoba nomer 2 v FLNKS buli vbiti v travni 1989 roku kanackimi ekstremistami yaki ne pidtrimali Matinonskoyi ugodi Na pershih provincijnih viborah sho vidbulis 11 chervnya 1989 roku predstavniki FLNKS peremogli v dvoh iz troh provinciyah Novoyi Kaledoniyi a same v Pivnichnij provinciyi i provinciyi Ostrovi Luajote Na viborah 1995 roku viyavilisya pershi rozbizhnosti v lavah FLNKS predstavniki Kaledonskogo soyuzu i Nacionalnogo soyuzu za nezalezhnist fr Union nationale pour l independance skorocheno UNI do jogo skladu vhodili zokrema PALIKA UPM i RDO ne mogli mizh soboyu domovitis stosovno visunennya spilnih kandidativ Dali konflikt mizh Kaledonskim soyuzom i Partiyeyu vizvolennya kanakiv lishe zagostryuvavsya Na provincijni vibori 1999 roku partiyi jshli okremimi spiskami 26 j z yizd FLNKS yakij vidbuvsya 2003 roku lishe pidkresliv glibokij rozkol mizh UNI i UC Sproba novogo ob yednannya bula zroblena naperedodni viboriv 2007 roku partiyi vistavili spilnih kandidativ ale voni zaznali porazki Primitki fr Arhiv originalu za 7 listopada 2019 PosilannyaSajt Partiyi vizvolennya kanakiv 29 travnya 2016 u Wayback Machine