Пен (фр. Île-des-Pins, Kunié мовою Kwényï) — острів у південно-західній частині Тихого океану, в складі архіпелагу Нова Каледонія. Належить Франції. Розташований безпосередньо на південний схід від головного острова Гранд-Терр, майже на тропіку Козорога.
Пен | |
---|---|
Île-des-Pins Kunié | |
Розташування острова Пен (позначений червоним). | |
Географія | |
22°37′00″ пд. ш. 167°28′00″ сх. д. / 22.6166666666947797637021722° пд. ш. 167.4666666666977619115641573° сх. д.Координати: 22°37′00″ пд. ш. 167°28′00″ сх. д. / 22.6166666666947797637021722° пд. ш. 167.4666666666977619115641573° сх. д. | |
Місцерозташування | Тихий океан |
Акваторія | Тихий океан |
Група островів | Нова Каледонія |
Площа | 152 км² |
Довжина | 15 км |
Ширина | 13 км |
Найвища точка | пік Нга, 262 м |
Країна | |
Франція | |
Регіон | Нова Каледонія |
(Адм. одиниця) | Нова Каледонія Південна провінція[d] d |
Населення | 2037 (2019) |
Пен Пен (Нова Каледонія) | |
Пен у Вікісховищі |
Площа острова становить 152,3 км², населення — 2037 осіб (2019, перепис). Острів нерівний, найвища його точка пік Нга (фр. Pic N'ga) підіймається на висоту 262 метри. Адміністративно належить до Південної провінції Нової Каледонії й утворює окрему комуну. Адміністративний центр — Вао (фр. Vao), розташований на південному узбережжі.
Острів вкритий хвойним лісом. Особливе місце серед місцевої рослинності займає араукарія коралова (Araucaria columnaris), зовні схожа із сосною. На честь цього дерева острів отримав свою назву. Її дав капітан Джеймс Кук 1774 року, під час своєї подорожі до Нової Зеландії. Буквально англійська назва Isle of Pines означає «острів сосон».
Археологи знайшли на острові Пен фрагменти глиняного посуду, що належать до культури Лапіта й датуються приблизно 1500 р. до Р. Х. Перші європейці з'явилися тут у 40-х роках XIX ст., це були християнські місіонери та торговці сандаловим деревом. 1872 року острів став використовуватись як виправна колонія, вона існувала в Новій Каледонії до 1895 року. Серед каторжан було близько 3000 політичних в'язнів з числа учасників Паризької комуни.
Сьогодні острів Пен є популярним місцем відпочинку туристів. Лише 100 км відділяють його від столиці Нової Каледонії — Нумеа. Клімат тут м'який, купатися можна цілий рік, тропічна негода мало турбує острів. Також тут вирощують креветок та устриць, які йдуть на експорт.
94 % населення острова становлять канаки (1914 осіб за даними перепису 2019 року). Площа в 140,2 км² (92 % території острова) має статус звичаєвих земель. Ці землі належать корінним жителям острова й захищені традиційною племінною системою. Земля тут не продається й не здається в оренду. В рамках звичаєвої організації острів Пен утворює окремий звичаєвий округ (фр. District coutumier) Пен-Квеньї (фр. Île-des-Pins-Kwênyii) в складі звичаєвої області (фр. Aire coutumière) Друбеа-Капуме (фр. Drubea-Kapumë). Округ поділяється на 8 племен: Gadji, Wapan, Touete, Ouatchia, Youwaty, Vao, Comagna, Kere. Кожне з них має свого малого вождя (фр. Petit chef), що перебуває під владою спільного для них великого вождя (фр. Grand chef).
Місцеві жителі розмовляють меланезійською мовою квеньї (Kwényï), але вона не має писемності. Офіційна мова — французька.
Основне заняття канаків — землеробство, вирощують переважно ямс. Ця культура є центром традиційної культури корінного населення. У вересні-жовтні в посадці ямсу беруть участь усі жителі острова. В березні збирають перший урожай, ця подія супроводжується надзвичайно важливими для місцевих жителів церемоніями. Ямс символізує канацьку громаду, її спільне життя, діяльність та плоди її праці. Острів Пен є чи не єдиним місцем в Новій Каледонії, де продовжують будувати традиційні дерев'яні човни з аутригером та трикутним вітрилом. Такі човни використовують місцеві рибалки, ними також розважають туристів. На острові є кілька танцювальних колективів. Канаки проводять показові племінні свята, коли до острова заходять круїзні кораблі. Вони спеціально розмальовують свої тіла, вдягають одяг з листя папороті, пандана або кокосової пальми.
Найбільше людей зосереджено в головному селі острова Вао. Тут розташовані дитячий садочок, початкова та середня школи, церква, ратуша, медичний центр, аптека, супермаркет, базар, банк, поштове відділення.
-
- Панорама острова Пен
- Затока Упі
- Центр села Вао
- Туристична зона
- Вітрильний човен з аутригером
Джерела
- Île des Pins. Island, New Caledonia. Encyclopedia Britannica (англ.)
- Isle of Pines — Ile des Pins — L'Ile des Pins — Kunie — New Caledonia (фр.)(англ.)
Примітки
- Nouvelle-Calédonie. Organisation Coutumière (2016). ISEE — Institut de la statistique et des études économiques Nouvelle-Calédonie (фр.)
- Population de la Nouvelle-Calédonie selon la communauté d'appartenance (Commune). ISEE — Institut de la statistique et des études économiques Nouvelle-Calédonie (фр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pen fr Ile des Pins Kunie movoyu Kwenyi ostriv u pivdenno zahidnij chastini Tihogo okeanu v skladi arhipelagu Nova Kaledoniya Nalezhit Franciyi Roztashovanij bezposeredno na pivdennij shid vid golovnogo ostrova Grand Terr majzhe na tropiku Kozoroga PenIle des Pins KunieRoztashuvannya ostrova Pen poznachenij chervonim Geografiya22 37 00 pd sh 167 28 00 sh d 22 6166666666947797637021722 pd sh 167 4666666666977619115641573 sh d 22 6166666666947797637021722 167 4666666666977619115641573 Koordinati 22 37 00 pd sh 167 28 00 sh d 22 6166666666947797637021722 pd sh 167 4666666666977619115641573 sh d 22 6166666666947797637021722 167 4666666666977619115641573Misceroztashuvannya Tihij okeanAkvatoriya Tihij okeanGrupa ostroviv Nova KaledoniyaPlosha 152 km Dovzhina 15 kmShirina 13 kmNajvisha tochka pik Nga 262 mKrayina FranciyaRegion Nova KaledoniyaAdm odinicya Nova Kaledoniya Pivdenna provinciya d dNaselennya 2037 2019 PenPen Nova Kaledoniya Pen u Vikishovishi Plosha ostrova stanovit 152 3 km naselennya 2037 osib 2019 perepis Ostriv nerivnij najvisha jogo tochka pik Nga fr Pic N ga pidijmayetsya na visotu 262 metri Administrativno nalezhit do Pivdennoyi provinciyi Novoyi Kaledoniyi j utvoryuye okremu komunu Administrativnij centr Vao fr Vao roztashovanij na pivdennomu uzberezhzhi Ostriv vkritij hvojnim lisom Osoblive misce sered miscevoyi roslinnosti zajmaye araukariya koralova Araucaria columnaris zovni shozha iz sosnoyu Na chest cogo dereva ostriv otrimav svoyu nazvu Yiyi dav kapitan Dzhejms Kuk 1774 roku pid chas svoyeyi podorozhi do Novoyi Zelandiyi Bukvalno anglijska nazva Isle of Pines oznachaye ostriv soson Arheologi znajshli na ostrovi Pen fragmenti glinyanogo posudu sho nalezhat do kulturi Lapita j datuyutsya priblizno 1500 r do R H Pershi yevropejci z yavilisya tut u 40 h rokah XIX st ce buli hristiyanski misioneri ta torgovci sandalovim derevom 1872 roku ostriv stav vikoristovuvatis yak vipravna koloniya vona isnuvala v Novij Kaledoniyi do 1895 roku Sered katorzhan bulo blizko 3000 politichnih v yazniv z chisla uchasnikiv Parizkoyi komuni Sogodni ostriv Pen ye populyarnim miscem vidpochinku turistiv Lishe 100 km viddilyayut jogo vid stolici Novoyi Kaledoniyi Numea Klimat tut m yakij kupatisya mozhna cilij rik tropichna negoda malo turbuye ostriv Takozh tut viroshuyut krevetok ta ustric yaki jdut na eksport 94 naselennya ostrova stanovlyat kanaki 1914 osib za danimi perepisu 2019 roku Plosha v 140 2 km 92 teritoriyi ostrova maye status zvichayevih zemel Ci zemli nalezhat korinnim zhitelyam ostrova j zahisheni tradicijnoyu pleminnoyu sistemoyu Zemlya tut ne prodayetsya j ne zdayetsya v orendu V ramkah zvichayevoyi organizaciyi ostriv Pen utvoryuye okremij zvichayevij okrug fr District coutumier Pen Kvenyi fr Ile des Pins Kwenyii v skladi zvichayevoyi oblasti fr Aire coutumiere Drubea Kapume fr Drubea Kapume Okrug podilyayetsya na 8 plemen Gadji Wapan Touete Ouatchia Youwaty Vao Comagna Kere Kozhne z nih maye svogo malogo vozhdya fr Petit chef sho perebuvaye pid vladoyu spilnogo dlya nih velikogo vozhdya fr Grand chef Miscevi zhiteli rozmovlyayut melanezijskoyu movoyu kvenyi Kwenyi ale vona ne maye pisemnosti Oficijna mova francuzka Osnovne zanyattya kanakiv zemlerobstvo viroshuyut perevazhno yams Cya kultura ye centrom tradicijnoyi kulturi korinnogo naselennya U veresni zhovtni v posadci yamsu berut uchast usi zhiteli ostrova V berezni zbirayut pershij urozhaj cya podiya suprovodzhuyetsya nadzvichajno vazhlivimi dlya miscevih zhiteliv ceremoniyami Yams simvolizuye kanacku gromadu yiyi spilne zhittya diyalnist ta plodi yiyi praci Ostriv Pen ye chi ne yedinim miscem v Novij Kaledoniyi de prodovzhuyut buduvati tradicijni derev yani chovni z autrigerom ta trikutnim vitrilom Taki chovni vikoristovuyut miscevi ribalki nimi takozh rozvazhayut turistiv Na ostrovi ye kilka tancyuvalnih kolektiviv Kanaki provodyat pokazovi pleminni svyata koli do ostrova zahodyat kruyizni korabli Voni specialno rozmalovuyut svoyi tila vdyagayut odyag z listya paporoti pandana abo kokosovoyi palmi Najbilshe lyudej zoseredzheno v golovnomu seli ostrova Vao Tut roztashovani dityachij sadochok pochatkova ta serednya shkoli cerkva ratusha medichnij centr apteka supermarket bazar bank poshtove viddilennya Araukariya koralova Panorama ostrova Pen Zatoka Upi Centr sela Vao Turistichna zona Vitrilnij choven z autrigeromDzherelaIle des Pins Island New Caledonia Encyclopedia Britannica angl Isle of Pines Ile des Pins L Ile des Pins Kunie New Caledonia fr angl PrimitkiNouvelle Caledonie Organisation Coutumiere 2016 ISEE Institut de la statistique et des etudes economiques Nouvelle Caledonie fr Population de la Nouvelle Caledonie selon la communaute d appartenance Commune ISEE Institut de la statistique et des etudes economiques Nouvelle Caledonie fr