Зоя Христич

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Христич.

Зо́я Петрі́вна Хри́стич (лат. Zoia Khrystych,1 листопада 1932(19321101), Тираспіль, Молдавська АРСР, Українська Радянська Соціалістична Республіка — 3 травня 2016, Київ, Україна) — українська оперна співачка (ліричне сопрано), педагогиня. Народна артистка Української РСР (1965).

Зоя Христич
Зоя Петрівна Христич
Основна інформація
Дата народження	2 листопада 1932(1932-11-02)
Місце народження	Тирасполь, Українська СРР, СРСР
Дата смерті	3 травня 2016(2016-05-03) (83 роки)
Місце смерті	Київ, Україна
Роки активності	1956 — 2011
Громадянство	СРСР  Україна
Національність	українка
Професія	оперна співачка, викладач
Освіта	Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової
Вчителі	Ольга Благовидова
Відомі учні	Лідія Забіляста, Володимир Гришко, Людмила Маковецька, Ольга Камінська, Ольга Фомічова, Мері Гревцова (Вихрова)
Праця в операх	солістка Київського театру опери та балету імені Т. Г. Шевченка
Співацький голос	сопрано
Інструменти	ліричне сопрано
Жанр	класика
Нагороди
Звання	Заслужена артистка УРСР (1962) Народна артистка УРСР (1965)

Біографія

У 1956 році закінчила Одеську консерваторію (клас Ольги Благовидової). Після дипломної вистави Зоя Христич запрошена солісткою Одеського оперного театру.

У цьому ж році, після успішного виступу на республіканському огляді молодих виконавців — випускників консерваторій України, запрошена до Київського театру опери та балету імені Т. Г. Шевченка. Її першою роллю була партія Наталки в опері «Наталка-Полтавка» Миколи Лисенка.

Наступною великою роботою була партія Катерини в опері «Катерина» Миколи Миколайовича Аркаса за однойменною поемою Тараса Григоровича Шевченка.

Лауреатка міжнародних конкурсів вокалістів у Женеві (1956), Відні (1959), Тулузі (1962), Софії (1963).

1956—1981 — солістка Київського театру опери та балету. Гастролювала в багатьох країнах світу.

У 1965—2011 роках — викладала в Київській консерваторії, від 1984 — професор. Зоя Христич — була членкинею журі багатьох міжнародних конкурсів в Україні та за її межами.

Серед учнів та учениць — Лідія Забіляста, Володимир Гришко, Людмила Маковецька, Ольга Камінська, Ольга Фомічова, Мері Гревцова (Вихрова).

Творчість

• Наталка («Наталка Полтавка» Миколи Лисенка).
• Катерина (однойменна опера Миколи Аркаса) за однойменною поемою Тараса Григоровича Шевченка.
• Оксана («Запорожець за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського).
• Мікаела («Кармен» Жорж Бізе).
• Ельза («Лоенґрін» Ріхард Вагнера).
• Леонора («Трубадур» Джузеппе Верді).
• Б'янка («Приборкання непокірної» Віссаріона Шебаліна)
• Маргарита («Фауст» Шарль Гуно).
• Цариця Ночі («Чарівна флейта» Вольфганга Моцарта).
• Гелена («Богдан Хмельницький» Костянтина Данькевича).

Зоя Христич — лауреатка міжнародних конкурсів. Виступала з концертами в Польщі, Румунії, Угорщині, Німеччині, Болгарії, Югославії, Італії та на Кубі.

Примітки

1. Сценічна діяльність Зої Христич у контексті розвитку вокального мистецтва України [ 9 липня 2021 у Wayback Machine.] mir.dspu.edu.ua 16.02.2021
2. Зоя Христич [ 9 липня 2021 у Wayback Machine.] pisni.org.ua 04.02.2013

Джерела

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .. Словникова частина. — Т. 10.
• Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — . — С. 621.
• Гнидь Б. П. Виконавські школи України. — К.: НМАУ, 2002.

Література

• Історія вокального мистецтва / О. Д. Шуляр: [монографія]: Ч.ІІ. — Івано-Франківськ, «Плай» 2012. — С.230

Посилання

• Зоя Христич арія панночки «Ой чи давно це було» 1963 [ 9 липня 2021 у Wayback Machine.] youtube.com
• Зоя Христич «Ой не світи місяченьку» Київ, 1972 [ 9 липня 2021 у Wayback Machine.] youtube.com