Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Богдан Пилипович Гнидь (28 червня 1940, с. Йосипівка, нині Золочівського району Львівської області — 27 січня 2004, м. Київ) — радянський і український співак (бас), перекладач, історик вокального мистецтва, педагог, професор (1997). Лауреат (Київ, 1965). Заслужений артист УРСР (1983).
| Гнидь Богдан Пилипович | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 28 червня 1940 |
| Місце народження | Йосипівка, Буський район, Львівська область, Українська РСР, СРСР |
| Дата смерті | 27 січня 2004 (63 роки) |
| Місце смерті | Київ, Україна |
| Громадянство | СРСР і Україна |
| Професії | співак, музичний педагог |
| Освіта | Національна музична академія України імені П. І. Чайковського |
| Співацький голос | бас |
| Інструменти | вокал[d] |
| Заклад | Національна музична академія України імені П. І. Чайковського |
| Нагороди |  |
| Автограф |  |
Життєпис
Народився в с. Йосипівка, що поблизу Олеська, на Львівщині. Батько — Гнидь Пилип Федорович, мати — Текля Іванівна (до шлюбу Яцків). У сім'ї було шестеро дітей. Батько мав чудовий голос, знав нотну грамоту, був дяком у сільській церкві.
1954 року закінчив семирічну школу в Йосипівці. Середню освіту здобув у Олеській школі. Тут Богдан відвідував драматичний гурток, співав у хорі. Вже тоді в юнака проявилися неабиякі вокальні здібності. Про роки навчання, про школу, як примушували вступати в комсомол, про історію Олеська пізніше написав у своїх спогадах «Богдан. Спогади», виданих 2006 року.
Ще малим хлопцем Богдан збагнув, що мусить зробити себе сам. Вперто працював над собою: багато читав, самотужки опановував різні мови та історію. Це не могло не принести плодів — юнак мав енциклопедичні знання. Ще одне захоплення — спорт. У шкільні роки грав у футбольній збірній, а під час навчання у технікуміхарчової промисловості, виборював призові місця як атлет.
Впродовж 1957—1961 років навчався у Львівському технікумі харчової промисловості (механічний відділ).
До музики йшов через самодіяльні хори. Ще один музичний епізод на шляху становлення — духовий оркестр технікуму харчової промисловості, в якому був не лише старостою, а й солістом-вокалістом. Паралельно з навчанням у технікумі відвідував підготовчі курси Львівської консерваторії за спеціальністю «спів». Вступати туди Богдана переконав керівник самодіяльного хору Ігор Жук. А ще він порадив юнаку перейти у хор «Гомін», яким на той час керував Євген Вахняк. Остаточним поштовхом до здобуття музичної освіти була невдала спроба вступу у хор Верьовки.
Навчався у Львівській консерваторії (1960—1964 рр.) у класі доцента Тетяни Феодосіївни Логвіс, яка доклала багато зусиль для становлення Богдана як співака-баса. У 1964 році перевівся у Київську державну консерваторію імені П. І. Чайковського на третій курс. Однак був призваний до армії, де співав у Ансамблі пісні і танцю Радянської армії Київського військового округу. Був солістом хору (старшим сержантом надстрокової служби) до 1971 року. За цей час виступив на 743 концертах у різних куточках тодішнього Радянського Союзу. Водночас продовжував навчання у Київській консерваторії в класі професора Марії Іванівни Єгоричевої.
1970 року закінчив консерваторію і був зарахований солістом (бас) Київської оперного театру імені Т. Г. Шевченка. 1971 року вперше вийшов на оперну сцену в партії барона Дуфоля в опері «Травіата» Джузеппе Верді. А ще того року вперше поїхав на гастролі у Велику Британію, тоді країну капіталістичного табору. Згодом гастролював у США, Канаді, Іспанії, Франції, Німеччині, Данії, Швейцарії, Польщі, Румунії, Угорщині, Бельгії, Росії, Молдові, Литві, Латвії, Естонії.
1983 року Богдану Гнидю надано почесне звання Заслуженого артиста Української РСР.
З 1984 року — викладач Київської консерваторії на кафедрі сольного співу, з 1997 року — професор. Розробив і читав курс лекцій з історії вокального виконавства. Є автором першого україномовного підручника «Історія вокального мистецтва» (Київ,1997), збірника «Виконавські школи України. Кафедра сольного співу НМАУ» (2002). Друкувався у виданнях Національної музичної академії України імені Петра Чайковського, в періодичній пресі, писав вірші.
6 серпня 1989 року під час перебування у відпустці в рідній Йосипівці взяв участь у Службі Божій біля пам'ятника Маркіянові Шашкевичу. Це свято на Білій горі, яке було заборонене з 1944 року, стало знаковою подією для краян, пробудженням від політичного сну.
Гнидь Богдан Пилипович пішов з життя 27 січня 2004 року. Похований в рідному селі Йосипівка.
Творчість
Найкращі оперні партії — Великий Інквізитор («Дон Карлос» Джузеппе Верді), Раймонд («Лючія ді Ламмермур» Гаетано Доніцетті), Коллен («Богема» Джакомо Пуччіні), Джеронімо («Таємний шлюб» Доменіко Чімарози) та ін.
Гастролював у США, Канаді, Великій Британії, Іспанії, Франції, Німеччині, Данії, Швейцарії, Польщі, Румунії, Угорщині, Бельгії, Росії, Молдові, Литві, Латвії, Естонії.
Проводив широку наукову роботу. Добре знаючи італійську, а також польську та німецьку мови, Богдан Гнидь перекладав оперні лібрето українською мовою, зокрема: «Таємний шлюб» Д. Чімарози (в репертуарі Національної опери України з 1985 року), «Поргі і Бесс» Дж. Гершвіна (прем'єра в Київському театрі оперети, 1998), «Норма» В. Белліні, «Манон Леско» Дж. Пуччіні, «Віва ля мама» Г. Доніцетті, «Рогніда» О. Сєрова та ін.
На Всесвітній службі радіо «Україна» протягом 1991—2001 років провів 40 радіопередач про творчість видатних українських співаків.
Серед учнів — Р. Смоляр, О. Чорнощоков, В. Чемер, Т. Усенко, В. Гайдук, Ю. Фединський (США), К. Левитський, В. Кондратюк, Джанг Су Джін (Корея).
Особистий архів Богдана Гнидя зберігається в Центральному Державному архіві-музеї Літератури й мистецтва України. В архіві зберігаються документи, творчі матеріали, щоденники, записні книжки з «творчими записами», наукові роботи, конспекти лекцій з історії вокального виконавства, переклади оперних лібрето, статті, тексти радіопередач про оперних співаків і виконавську майстерність, особисті речі співака та членів його родини, вся видана ним література, статті про нього, фотографії, альбоми тощо.
Фільмографія
- «Фауст» (1982, фільм-опера) — Вагнер (закадровий вокал, роль Гельдура Сааде).
Родина
- 1971 року одружився зі Світланою Миколаївною Матеюк, випускницею Київської консерваторії, солісткою Оперної студії при Київській консерваторії.
- Брат: (нар. 1947) — український хоровий диригент. Заслужений працівник культури України (1998).
Цитати
На початку книги «Богдан. Спогади», Богдан Гнидь пише про себе так: «Я — Богдан. У «Словнику співаків України» Івана Лисенка про мене написано: Гнидь Богдан Пилипович (н. 28.06. 1940 р., с. Йосипівка тепер Буського р-ну Львівської області) — український оперний співак (бас). Засл. артист УРСР (1983). Вокальну освіту здобув у Львівській (клас Тетяни Логвіс) та Київській (клас Марини Єгоричевої) консерваторіях. Артистичну діяльність розпочав солістом ансамблю пісні й танцю Київського Військового округу, а з 1970 — соліст Київської опери… З 1984 року — викладач Київської консерваторії».
Вибрані праці
- Гнидь Б. П. Історія вокального мистецтва: Підручник / Богдан Гнидь. — К.: НМАУ, 1997. — 320 с.
- Гнидь Б. П. Виконавські школи України. — К.: НМАУ, 2002.
- Гнидь Б. П. Богдан Спогади / Б. П. Гнидь. — К.: Варта. 2006. — 400 с.
Примітки
- М. А. Варзацька. Гнидь Володимир Пилипович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 5 : Вод — Гн. — 728 с. — .
Джерела
- Гнидь Б. П. Історія вокального мистецтва: Підручник. — К.; НМАУ, 1997—320 с. [ 26 листопада 2011 у Wayback Machine.]
- Словник співаків України / І. М. Лисенко. — К.: Рада, 1997. — 354 с.
- Дупелич Б. Йосипівка у ХХ столітті / Дупелич Б., Заставний М. — Львів, 2004. — 176 с.
- Туркевич В. Мистецтво як простір життя // Урядовий кур'єр. — 21 грудня 2002.
- М. А. Варзацька. Гнидь Богдан Пилипович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 5 : Вод — Гн. — 728 с. — .
Література
- Історія вокального мистецтва / О. Д. Шуляр: монографія: Ч.ІІ. — Івано-Франківськ, «Плай» 2012. — С. 257.
Посилання
- Гнидь Богдан Пилипович // Українська музична енциклопедія. Т. 1: [А – Д] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2006. — С. 478.
| Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (лютий 2014) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bogdan Pilipovich Gnid 28 chervnya 1940 19400628 s Josipivka nini Zolochivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti 27 sichnya 2004 m Kiyiv radyanskij i ukrayinskij spivak bas perekladach istorik vokalnogo mistectva pedagog profesor 1997 Laureat Kiyiv 1965 Zasluzhenij artist URSR 1983 Gnid Bogdan PilipovichZobrazhennyaOsnovna informaciyaData narodzhennya28 chervnya 1940 1940 06 28 Misce narodzhennyaJosipivka Buskij rajon Lvivska oblast Ukrayinska RSR SRSRData smerti27 sichnya 2004 2004 01 27 63 roki Misce smertiKiyiv UkrayinaGromadyanstvoSRSR i UkrayinaProfesiyispivak muzichnij pedagogOsvitaNacionalna muzichna akademiya Ukrayini imeni P I ChajkovskogoSpivackij golosbasInstrumentivokal d ZakladNacionalna muzichna akademiya Ukrayini imeni P I ChajkovskogoNagorodiAvtografZhittyepisNarodivsya v s Josipivka sho poblizu Oleska na Lvivshini Batko Gnid Pilip Fedorovich mati Teklya Ivanivna do shlyubu Yackiv U sim yi bulo shestero ditej Batko mav chudovij golos znav notnu gramotu buv dyakom u silskij cerkvi 1954 roku zakinchiv semirichnu shkolu v Josipivci Serednyu osvitu zdobuv u Oleskij shkoli Tut Bogdan vidviduvav dramatichnij gurtok spivav u hori Vzhe todi v yunaka proyavilisya neabiyaki vokalni zdibnosti Pro roki navchannya pro shkolu yak primushuvali vstupati v komsomol pro istoriyu Oleska piznishe napisav u svoyih spogadah Bogdan Spogadi vidanih 2006 roku She malim hlopcem Bogdan zbagnuv sho musit zrobiti sebe sam Vperto pracyuvav nad soboyu bagato chitav samotuzhki opanovuvav rizni movi ta istoriyu Ce ne moglo ne prinesti plodiv yunak mav enciklopedichni znannya She odne zahoplennya sport U shkilni roki grav u futbolnij zbirnij a pid chas navchannya u tehnikumiharchovoyi promislovosti viboryuvav prizovi miscya yak atlet Vprodovzh 1957 1961 rokiv navchavsya u Lvivskomu tehnikumi harchovoyi promislovosti mehanichnij viddil Do muziki jshov cherez samodiyalni hori She odin muzichnij epizod na shlyahu stanovlennya duhovij orkestr tehnikumu harchovoyi promislovosti v yakomu buv ne lishe starostoyu a j solistom vokalistom Paralelno z navchannyam u tehnikumi vidviduvav pidgotovchi kursi Lvivskoyi konservatoriyi za specialnistyu spiv Vstupati tudi Bogdana perekonav kerivnik samodiyalnogo horu Igor Zhuk A she vin poradiv yunaku perejti u hor Gomin yakim na toj chas keruvav Yevgen Vahnyak Ostatochnim poshtovhom do zdobuttya muzichnoyi osviti bula nevdala sproba vstupu u hor Verovki Navchavsya u Lvivskij konservatoriyi 1960 1964 rr u klasi docenta Tetyani Feodosiyivni Logvis yaka doklala bagato zusil dlya stanovlennya Bogdana yak spivaka basa U 1964 roci perevivsya u Kiyivsku derzhavnu konservatoriyu imeni P I Chajkovskogo na tretij kurs Odnak buv prizvanij do armiyi de spivav u Ansambli pisni i tancyu Radyanskoyi armiyi Kiyivskogo vijskovogo okrugu Buv solistom horu starshim serzhantom nadstrokovoyi sluzhbi do 1971 roku Za cej chas vistupiv na 743 koncertah u riznih kutochkah todishnogo Radyanskogo Soyuzu Vodnochas prodovzhuvav navchannya u Kiyivskij konservatoriyi v klasi profesora Mariyi Ivanivni Yegorichevoyi 1970 roku zakinchiv konservatoriyu i buv zarahovanij solistom bas Kiyivskoyi opernogo teatru imeni T G Shevchenka 1971 roku vpershe vijshov na opernu scenu v partiyi barona Dufolya v operi Traviata Dzhuzeppe Verdi A she togo roku vpershe poyihav na gastroli u Veliku Britaniyu todi krayinu kapitalistichnogo taboru Zgodom gastrolyuvav u SShA Kanadi Ispaniyi Franciyi Nimechchini Daniyi Shvejcariyi Polshi Rumuniyi Ugorshini Belgiyi Rosiyi Moldovi Litvi Latviyi Estoniyi 1983 roku Bogdanu Gnidyu nadano pochesne zvannya Zasluzhenogo artista Ukrayinskoyi RSR Z 1984 roku vikladach Kiyivskoyi konservatoriyi na kafedri solnogo spivu z 1997 roku profesor Rozrobiv i chitav kurs lekcij z istoriyi vokalnogo vikonavstva Ye avtorom pershogo ukrayinomovnogo pidruchnika Istoriya vokalnogo mistectva Kiyiv 1997 zbirnika Vikonavski shkoli Ukrayini Kafedra solnogo spivu NMAU 2002 Drukuvavsya u vidannyah Nacionalnoyi muzichnoyi akademiyi Ukrayini imeni Petra Chajkovskogo v periodichnij presi pisav virshi 6 serpnya 1989 roku pid chas perebuvannya u vidpustci v ridnij Josipivci vzyav uchast u Sluzhbi Bozhij bilya pam yatnika Markiyanovi Shashkevichu Ce svyato na Bilij gori yake bulo zaboronene z 1944 roku stalo znakovoyu podiyeyu dlya krayan probudzhennyam vid politichnogo snu Gnid Bogdan Pilipovich pishov z zhittya 27 sichnya 2004 roku Pohovanij v ridnomu seli Josipivka Kniga B Gnidya z avtorskim darchim napisom muzikoznavcyu G Ganzburgu TvorchistNajkrashi operni partiyi Velikij Inkvizitor Don Karlos Dzhuzeppe Verdi Rajmond Lyuchiya di Lammermur Gaetano Donicetti Kollen Bogema Dzhakomo Puchchini Dzheronimo Tayemnij shlyub Domeniko Chimarozi ta in Gastrolyuvav u SShA Kanadi Velikij Britaniyi Ispaniyi Franciyi Nimechchini Daniyi Shvejcariyi Polshi Rumuniyi Ugorshini Belgiyi Rosiyi Moldovi Litvi Latviyi Estoniyi Provodiv shiroku naukovu robotu Dobre znayuchi italijsku a takozh polsku ta nimecku movi Bogdan Gnid perekladav operni libreto ukrayinskoyu movoyu zokrema Tayemnij shlyub D Chimarozi v repertuari Nacionalnoyi operi Ukrayini z 1985 roku Porgi i Bess Dzh Gershvina prem yera v Kiyivskomu teatri opereti 1998 Norma V Bellini Manon Lesko Dzh Puchchini Viva lya mama G Donicetti Rognida O Syerova ta in Na Vsesvitnij sluzhbi radio Ukrayina protyagom 1991 2001 rokiv proviv 40 radioperedach pro tvorchist vidatnih ukrayinskih spivakiv Sered uchniv R Smolyar O Chornoshokov V Chemer T Usenko V Gajduk Yu Fedinskij SShA K Levitskij V Kondratyuk Dzhang Su Dzhin Koreya Memorialna tablicya Gnidyu Bogdanu Pilipovichu u Kiyivskij konservatoriyi Osobistij arhiv Bogdana Gnidya zberigayetsya v Centralnomu Derzhavnomu arhivi muzeyi Literaturi j mistectva Ukrayini V arhivi zberigayutsya dokumenti tvorchi materiali shodenniki zapisni knizhki z tvorchimi zapisami naukovi roboti konspekti lekcij z istoriyi vokalnogo vikonavstva perekladi opernih libreto statti teksti radioperedach pro opernih spivakiv i vikonavsku majsternist osobisti rechi spivaka ta chleniv jogo rodini vsya vidana nim literatura statti pro nogo fotografiyi albomi tosho Filmografiya Faust 1982 film opera Vagner zakadrovij vokal rol Geldura Saade Rodina1971 roku odruzhivsya zi Svitlanoyu Mikolayivnoyu Mateyuk vipuskniceyu Kiyivskoyi konservatoriyi solistkoyu Opernoyi studiyi pri Kiyivskij konservatoriyi Brat nar 1947 ukrayinskij horovij dirigent Zasluzhenij pracivnik kulturi Ukrayini 1998 CitatiNa pochatku knigi Bogdan Spogadi Bogdan Gnid pishe pro sebe tak Ya Bogdan U Slovniku spivakiv Ukrayini Ivana Lisenka pro mene napisano Gnid Bogdan Pilipovich n 28 06 1940 r s Josipivka teper Buskogo r nu Lvivskoyi oblasti ukrayinskij opernij spivak bas Zasl artist URSR 1983 Vokalnu osvitu zdobuv u Lvivskij klas Tetyani Logvis ta Kiyivskij klas Marini Yegorichevoyi konservatoriyah Artistichnu diyalnist rozpochav solistom ansamblyu pisni j tancyu Kiyivskogo Vijskovogo okrugu a z 1970 solist Kiyivskoyi operi Z 1984 roku vikladach Kiyivskoyi konservatoriyi Vibrani praciGnid B P Istoriya vokalnogo mistectva Pidruchnik Bogdan Gnid K NMAU 1997 320 s Gnid B P Vikonavski shkoli Ukrayini K NMAU 2002 Gnid B P Bogdan Spogadi B P Gnid K Varta 2006 400 s PrimitkiM A Varzacka Gnid Volodimir Pilipovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2006 T 5 Vod Gn 728 s ISBN 966 02 3355 8 DzherelaGnid B P Istoriya vokalnogo mistectva Pidruchnik K NMAU 1997 320 s 26 listopada 2011 u Wayback Machine Slovnik spivakiv Ukrayini I M Lisenko K Rada 1997 354 s Dupelich B Josipivka u HH stolitti Dupelich B Zastavnij M Lviv 2004 176 s Turkevich V Mistectvo yak prostir zhittya Uryadovij kur yer 21 grudnya 2002 M A Varzacka Gnid Bogdan Pilipovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2006 T 5 Vod Gn 728 s ISBN 966 02 3355 8 LiteraturaIstoriya vokalnogo mistectva O D Shulyar monografiya Ch II Ivano Frankivsk Plaj 2012 S 257 PosilannyaGnid Bogdan Pilipovich Ukrayinska muzichna enciklopediya T 1 A D Gol redkol G Skripnik Kiyiv IMFE NANU 2006 S 478 Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno lyutij 2014