Зимовий наступ у Західній Україні (1918—1919) — відступ військ ЗУНР та УНР внаслідок наступу військ Польської Республіки на території Західної України. Закінчився тимчасовим перемир'ям, згодом розгорнулися нові бойові дії.
Зимовий (1918—1919) наступ польської армії на Західній Україні | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Польсько-українська війна (1918—1919) | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
II Польська Республіка | ЗУНР |
Передісторія
Вуличні бої у містах Галичини
Встановлення влади УНР в Галичині. Бій за Перемишль
У ніч на 1 листопада 1918 року 1500 озброєних солдатів та офіцерів Українських січових стрільців (входили до того до складу австро-угорської армії) за організації Української Національної Ради без попередження увійшли до Львова. Озброєні формування українців за одну ніч зайняли всі найважливіші установи міста: будівлю австрійського штабу військового командування та будівлю управління королівством Галичини та Лодомерії, Сейм королівства Галичини та Лодомерії, залізничний вокзал, казарми армії та поліції, пошту. Українські формування застали гарнізон міста зненацька, тому той практично не чинив опору. Усі австрійські солдати були роззброєні, генерал-коменданта міста було взято під арешт, який перед цим склав свої повноваження. Штаб українських військ розташувався у Львівському Народному домі.
Австрійці у такій ситуації оголосили про нейтралітет. Вранці місто повністю контролювалось українськими військами. Тієї ж ночі влада безкровно перейшла до рук українців у Станіславові (Івано-Франківську), Тарнополі (Тернопіль), Золочеві, Сокалі, Раві-Руській, Коломиї, Снятині, Печеніжині, Бориславі та ін.
Польські організації, що сподівалися на безкровне входження Галичини до складу Польщі, після її відродження. Тому 1 листопада у Перемишлі польські загони міліції разом із нерегулярними озброєними формуваннями поляків почали збройний опір воєнізованим формуваннями українців. Приводом для початку військових дій став інцидент 2 листопада біля залізничного вокзалу, внаслідок якого загинуло 7 українців. 3 листопада до Перемишля увійшли 220 озброєних селян-українців із навколишніх сіл, які вибили із міста польську міліцію. Під час битви селяни змогли заарештувати австрійського коменданта міста та командувача загонами польської міліції. Протягом одного тижня у Перемишлі зберігався відносний спокій. Місто контролювалося українськими загонами, до складу яких увійшло відразу 500 осіб.
10 листопада із заходу до Перемишля підійшли регулярні польські війська, які налічували 2000 чоловік піхоти, кілька бронеавтомобілів, один бронепоїзд та кілька гармат. Їм протистояли 700 українців, що мали дві гармати. На підступах до Перемишля розпочався бій, внаслідок якого місто перейшло під контроль польської армії. Взяття Перемишля поляками дозволило їм розгорнути наступ на Львів, де точилися інтенсивні вуличні бої.
Бій за Львів
Бої у Львові розпочалися на день пізніше, ніж у Перемишлі. Вранці 1 листопада, одразу після переходу влади у місті до рук українців, польські лідери Львова оголосили про початок мобілізації. Одночасно розпочалося укріплення польських кварталів міста. У першій половині дня зберігалася напружена ситуація, хоча зіткнень не відбувалося. У другій половині дня польські формування перетворили Львівський політехнічний інститут та собор святого Юра на укріплені пункти для збору призовників. Вулиці навколо цих будівель були перегороджені барикадами.
Тим часом українська влада Львова не могла дійти спільного рішення, як відреагувати на «польську активність у місті». Незважаючи на це, і з українського боку розпочалися приготування до боїв. У ніч з 1 на 2 листопада у місті встановилося затишшя, яке і українці, і поляки використовували як час для перегрупування сил.
Рано-вранці 2 листопада у Львові пролунали перші постріли. У різних частинах міста почалися бої, які переросли у запекле протистояння біля вокзалу, товарної станції, складів зброї та продовольства. В результаті поляки опанували ці ключові точки, що їм дозволило додатково озброїти ще 3000 осіб. Також 200 ветеранів світової війни з Польської військової організації розташувалися у школі імені Сенкевича. Маючи 64 гвинтівки вони виступили проти українських січовиків на західній околиці міста. Наступного дня лави польських захисників Львова вже налічували 6000 осіб, з них 1400 підлітків — гарцерів, гімназистів та студентів, які отримали за свою хоробрість прізвисько «львівських орлят» (найвідоміший серед них — тринадцятирічний , Віртуті Мілітарі). Незважаючи на бої, того ж дня між поляками та українцями розпочалися переговори щодо вироблення спільних угод та припинення вогню. Переговори провалилися і 3 листопада вуличні бої відновилися. До того дня поляки мобілізувати ще 1150 солдатів, яким протистояло 2050 бійців українських формувань. Але поляки мали чисельну перевагу в кількості професійних бійців та офіцерів, тоді як на українському боці переважно воювали рядові військовики.
Посилення польських військ у Львові
Українського коменданта міста було обрано ще в ніч з 1 на 2 листопада. Польські сили своїм комендантом 3 листопада обрали . Одночасно було створено . Того ж дня польські формування здійснили рейд до центру Львова, який контролювали українські сили. Тим часом зі сходу до міста увійшло 1000 українських січових стрільців під командуванням Гриця Коссака, які вже 4 листопада були кинуті у бій поблизу залізничного вокзалу. 5 листопада поляки відбили атаку українців і самі перейшли у наступ. Внаслідок вуличних боїв центр Львова був оточений польськими формуваннями з трьох боків — із півдня, заходу та півночі. У центрі перебувала українська влада міста та всієї Галичини.
З 5 по 11 листопада точилася позиційна війна навколо центру Львова. Великі битви велися біля львівської Цитаделі, казарм та кадетської школи. Усі спроби сторін розпочати переговори переривалися, оскільки кожна із сторін вважала місто споконвічно своїм. 12 листопада українці прорвали оточення, і поляки розпочали відступ від центру міста. 13 листопада у Львові було проголошено створення Західноукраїнської Народної Республіки, президентом якої було обрано Євгена Петрушевича. Тим часом поляки прорвалися до південної частини Львова, зупинивши наступ українців на околиці міста та увійшовши в тил частинам українських військ. 14 листопада фронт знову змінився: українці увійшли до північних кварталів міста, вибивши звідти поляків. 15 листопада польські війська на автомобілях увірвалися до північних кварталів Львова, знову повернувши контроль над ними. 16 листопада бої знову стали позиційними.
Після довгих, безуспішних для обидвох сторін боїв за Львів розпочалися переговори. 17 листопада у Львові було підписано договір про припинення вогню на два дні. За ці два дні уряд ЗУНР звернувся до своїх прихильників у Галичині, де не велися бойові дії, з проханням надіслати підкріплення. Але погано організована система мобілізації не дозволила українським силам вчасно надіслати до міста додаткові сили, тому бійці, які прибували в наступні дні до Львова, не змогли переламати ситуацію на користь влади ЗУНР. Тим часом поляки, яким тижнем раніше вдалося захопити Перемишль, підвезли залізницею до Львова 1400 піхотинців, 8 гармат та 11 кулеметів. Також до міста прибув польський бронепоїзд. Це значно змінило співвідношення сил у місті. Тепер перевага була на боці поляків — 5 800 осіб, коли українці мали лише 4 600 осіб, з яких половина була непрофесійними волонтерами. Тепер бої точилися між двома повноцінними арміями, польською та українською, які встигли на той момент сформуватися, а не між напівпрофесійними нерегулярними формуваннями.
Відступ українців зі Львова
21 листопада термін перемир'я минув. О 6-й годині ранку поляки розпочали загальний наступ. Польський під командуванням майора Міхала Токажевського-Каршевича (уродженця Львова) прорвався до столиці ЗУНР з боку Перемишля, завдяки чому поляки отримали значну перевагу і надвечір взяли в кільце українців у центрі Львова. Поляками був зайнятий цвинтар — стратегічно ключовий пункт у місті. У ніч проти 22 листопада полковник Стефанов наказав українським частинам залишити Львів. Українські частини зосередилися за 30 кілометрів на півдні, сході та півночі міста, взявши його в облогу.
Вранці поляки увійшли до центру міста. Однак польське командування було розчароване тим, що спромоглося випустити з «котла» 4000 ворожого війська. Відразу після взяття міста у Львові відбувся єврейський погром. Євреї зберігали нейтралітет у польсько-українському протистоянні. В результаті погрому 500 євреїв отримало поранення різного ступеня, ще близько 70 було вбито.
Тим часом, в українській частині Галичини з 22 по 25 листопада відбулися вибори 150 членів Української Національної Ради — законодавчого органу ЗУНР. Майже третину місць було зарезервовано для національних меншин (насамперед — поляків та євреїв). Поляки вибори бойкотували, на відміну від євреїв, які становили майже 10 % від складу депутатів.
На згадку про про-польських захисників міста у 1920-і роки було зведено меморіал на Личаківському цвинтарі, звідки у 1925 році до Варшави було вивезено прах загиблого у Львові солдата, де він був перепохований у могилі Невідомого солдата.
Хід наступу
Відкриття фронту на Волині та похід на Закарпаття
З середини листопада 1918 року розпочалося формування українсько — польського фронту загальною довжиною близько 200 кілометрів від Волині на півночі та до румунського кордону на півдні. Така довжина була обумовлена численними повстаннями поляків проти українців не лише у великих містах, а й у невеликих населених пунктах Галичини. До кінця листопада фронт проходив лінією річка Тісна — Хирів — Перемишль — східні околиці Львова — Ярослав — Любачів — Рава-Руська — Белз — Крилов.
5 грудня 1918 року відбулася битва за Хирів, у якій взяло участь 2 тис. поляків та 1 тис. українців. Хоча перевага була на боці військ Польщі, українцям вдалося заволодіти містом. Завдяки цьому вони змогли розгорнути наступ на Перемишль. 9 грудня українські галицькі частини впритул підійшли до міста, але не змогли взяти його, оскільки місто було потужною фортецею колишньої австро-угорської армії. Поляки скористалися цим, і 12 грудня розгорнули контрнаступ від Перемишля до Хирова. 16 грудня під час боїв з українцями поляки знову опанували Хировим. До січня 1919 року лінія фронту не змінювалася (крім Волині), на фронті взимку спостерігалося затишшя.
3 січня 1919 року польські сили увійшли на територію Волині, яку залишали німецькі окупаційні війська. До 14 січня усі ключові населені пункти регіону контролювали поляки. Під час походу на Волинь польські війська зіткнулися зі збройними формуваннями Директорії УНР, які чинили опір полякам, але змушені були відступити. На це негайно відреагував Симон Петлюра, який разом із частинами армії ЗУНР створив на Волині Холмсько-Волинський фронт та Північно-Західний фронт. Перед фронтами стояло завдання відкинути польські війська за річки Буг та Сян, зайнявши Володимир-Волинський та Ковель.
Тим часом на півдні польсько-українського фронту українські галицькі війська зробили спробу приєднати до ЗУНР Закарпаття. Скориставшись чехословацько-угорською війною, кілька батальйонів галичан проникли в цей регіон. До того моменту на території Закарпаття вже знаходилися одразу дві держави — Підкарпатська Русь, що претендувала на поєднання з Чехословаччиною, і автономія у складі Угорщини Руська країна. Однак похід провалився, а військові дії обмежилися незначними боями з чехословацькими волонтерами та угорською поліцією. Однак війна з Чехословаччиною не була вигідна Західноукраїнській народній республіці, тому українські галицькі війська після кількох днів перебування на Закарпатті покинули цей регіон.
У січні 1919 року Президент ЗУНР Євген Петрушевич віддав розпорядження сформувати з регулярних військових загонів колишньої австро-угорської армії, що складаються переважно з українців Українську галицьку армію (УГА). Українці скористалися затишшям для формування цієї армії та реорганізації військ.
Наступ польської армії
21 січня 1919 року війська Української Народної Республіки чисельністю до 6500 осіб, маючи 8 гармат, рушили до Ковеля та Володимира. 22 січня, внаслідок запеклих боїв, українські підрозділи увійшли до цих міст. Однак Ковель та Володимир-Волинський перебували під контролем українців недовго, бо в тилу ЗУНР та УНР тривав наступ українських радянських військ на захід. Наприкінці січня червоноармійські війська самопроголошеної УСРР завдали удару по військам УНР у районі Полісся біля Сарн, Коростеня та Ковеля. Цим скористалися поляки, розпочавши загальний наступ на північній частині всього польсько-українського фронту. Таким чином, на Волині частини Української народної республіки були «розчавленими» між двома супротивниками — Польщею та Українською СРР. Незважаючи на це, вони змогли утриматися в цьому регіоні завдяки, головним чином, масовим антибільшовицьким повстанням у тилу Української радянської армії.
Після невеликої перерви 3 березня 1919 року розпочався новий наступ польських військ на Волині, що тривав до 8 березня. Регулярній польській армії активно допомагали місцеві жителі — етнічні поляки. Вони орудували у тилу армії УНР, займаючись диверсіями. В результаті польські частини взяли під контроль кілька населених пунктів Волині, але великі міста Луцьк та Рівне, як і раніше, утримувалися частинами армії УНР.
6 січня поляки з Рави-Руської завдали удару по групі військ «Північ» Української галицької армії. Основний удар припав на Жовкву, і група «Північ» зазнала величезних втрат. Унаслідок наступу 11 січня польська група військ Ромера пробилася до Львова. Однак галичани швидко відновили свої сили і знову зайняли Жовкву, захопивши там польські обози з харчами та боєприпасами, що йшли за Ромером. У відповідь поляки зробили спробу допомогти підрозділам Ромера, атакувавши галицькі війська на північ від Львова. Атака провалилася.
Одночасно відбувався процес об'єднання ЗУНР з УНР (Директорією Симона Петлюри). Об'єднання було проголошено 3 січня 1919 року. Після підготовки 22 січня було підписано «Акт Злуки», і ЗУНР увійшла до складу УНР як Західна Область Української Народної Республіки. 28 січня, після урочистого мітингу в Києві та офіційного оголошення про возз'єднання, Симон Петлюра направив до ЗУНР зброю, боєприпаси та кількох військових керівників. Проте цієї допомоги вистачило ненадовго. Вже в лютому 1919 року частини УГА відчули гостру нестачу боєприпасів.
Вовчухівська операція. Мирні переговори
У лютому 1919 року боям під Львовом знову приділялася велика увага з обидвох боків. Українці хотіли заволодіти містом, яке вважали столицею ЗУНР, при тому, що поляки вважали Львів своїм споконвічно польським містом. Тим часом Польська Республіка не могла належно забезпечувати свої військові частини в Галичині через кілька прикордонних конфліктів із Чехословаччиною, чим скористалося командування УГА.
Для штурму Львова полковниками Української галицької армії Євгеном Мишковським та Миколою Какуріним почав розроблятися план Вовчухівської операції. Основний удар мав бути завданий у напрямку Львова із села Вовчухи (нині — Городоцького району Львівської області). Командування УГА вважало, що місто потрібно взяти за будь-яку ціну, не зважаючи на втрати. Після захоплення Львова планувався штурм Перемишля, а тоді вже можна було розпочати переговори з Польщею за підтримки місії Антанти.
16 лютого 1919 року українські війська завдали удару у напрямку Львова. Після запеклих боїв 18 лютого УГА перерізала залізничну лінію з Перемишля до Львова, позбавивши польські війська підтримки з Польщі. Через це у Львові розпочалася паніка, командувачі польської армії готувалися до добровільної здачі міста. Одночасно українці розгорнули наступ на Раву-Руську. У зв'язку з ситуацією, що загострилася, владою Польської Республіки на Львівський фронт було терміново відправлено 10 500 бійців. 20 лютого підкріплення дісталися лінії фронту, і поляки перейшли в контрнаступ. 23 лютого було відновлено лінію фронту, яка існувала до Вовчухівської операції.
Того ж дня до Львова прибула миротворча місія Антанти, головною метою якої було створення демаркаційної лінії в Галичині між поляками та українцями та припинення війни. Місію очолював генерал Жозеф Бартелемі. Незважаючи на свої мирні цілі, в складі місії було привезено для польської армії 100 кулеметів, 18 літаків та 10 000 гвинтівок.
Після прибуття до Галичини Бартелемі запропонував свою лінію поділу Галичини, при цьому Львів та Дрогобич переходили до Польщі, що не влаштовувало ЗУНР. Від польської армії генерал вимагав відійти з Галичини до Західного Бугу. 2 лютого відбулися переговори Бартелемі з урядом ЗУНР, де делегація УНР категорично відмовилася підтримати умови посередника. Наступний етап переговорів відбувся 22 лютого у Ходорові, куди приїхав і Симон Петлюра. Ці переговори провалилися, причому їхній провал серйозно позначився на становищі УНР. Нещодавно проведене об'єднання ЗУНР та УНР фактично обнулилося через сварку Петлюри із західноукраїнським урядом з приводу умов миру з Польщею. Незважаючи на це, Антанта 24 лютого змогла домогтися в Галичині перемир'я, і в наступні дні переговори ЗУНР з Польщею відновилися. 28 лютого третій етап переговорів провалився, і ЗУНР повністю розірвала відносини з Польщею, а потім денонсувала «Акт Злуки» з УНР.
Примітки
- Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. — 1915. — Т. 25. статья «Львов, город в Галиции»
- Польско-украинская война 1918 - 1919 гг (рос.). ХРОНОС. 19 грудня 2001. оригіналу за 12 жовтня 2011. Процитовано 23 березня 2009.
- Энциклопедия украиноведения: в 10 томах / Владимир Кубийович. — Париж, Нью-Йорк: Молоде Життя, 1954—1989. статья «Українсько-польська війна в Галичині 1918—19»
- Савченко В. А. [militera.lib.ru/h/savchenko_va/index.html Двенадцать войн за Украину]. — Харьков : Фолио, 2006. — 415 с. глава «Начало конфликта. Бои за Львов»
- Савченко В. А. [militera.lib.ru/h/savchenko_va/index.html Двенадцать войн за Украину]. — Харьков : Фолио, 2006. — 415 с. глава «Стабилизация фронта»
Джерела
- Ґалан В. Перехід за Збруч. (Уривок з книжки «Батерія смерти») // Вісті Комбатанта.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР. — Львів : Інститут українознавства НАНУ; видавнича фірма «Олір», 1995. — 368 с.; іл. — .
- Крезуб А. Нарис історії українсько-польської війни. Львів, 1933.
- Омелянович-Павленко, М. Українсько-польська війна 1918—1919. Прага, 1929.
- Шанковський Л. Українська Галицька армія. Вінніпег, 1974.
- Литвин М. Українсько-польська війна 1918—1919 рр. Львів, 1998.
- Литвин М. Р. Українсько-польська війна 1918—1919 // Енциклопедія історії України: Україна—Українці. Кн. 2. Київ. Наукова думка, 2019
- Українсько-польська війна 1918—19 // Довідник з історії України: у 3 т. / укл. І. Підкова, Р. Шуст. — Львів, 2001.
- Klimecki M. Polsko-ukraińska wojna o Lwów i Wschodnią Galicę 1918—1919 r.: Aspekty polityczne і wojskowe. Warszawa, 1997.
Рекомендована література
- Західно-Українська Народна Республіка 1918—1923. Енциклопедія. Т. 1: А–Ж. Івано-Франківськ: Манускрипт-Львів, 2018. — 688 с.
- Західно-Українська Народна Республіка 1918—1923. Енциклопедія. Т. 2: З–О. Івано-Франківськ: Манускрипт-Львів, 2019. — 832 с. -61
- Західно-Українська Народна Республіка 1918—1923. Енциклопедія. Т. 3: П — С. Івано-Франківськ: Манускрипт-Львів, 2020. — 576 с.
- Західно-Українська Народна Республіка 1918—1923. Енциклопедія. Т. 4: Т — Я. Івано-Франківськ: Манускрипт-Львів, 2021. — 688 с. ISBN: 978-966-2067-72-9
Посилання
- Велика історія України
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zimovij nastup u Zahidnij Ukrayini 1918 1919 vidstup vijsk ZUNR ta UNR vnaslidok nastupu vijsk Polskoyi Respubliki na teritoriyi Zahidnoyi Ukrayini Zakinchivsya timchasovim peremir yam zgodom rozgornulisya novi bojovi diyi Zimovij 1918 1919 nastup polskoyi armiyi na Zahidnij Ukrayini Polsko ukrayinska vijna 1918 1919 Data 5 grudnya 1918 24 lyutogo 1919 roku Misce Galichina Zahidna Ukrayina Rezultat Timchasove peremir ya potim rozgornulisya novi bojovi diyi Storoni II Polska Respublika ZUNR UNR Guculska Respublika Komanchanska RespublikaPeredistoriyaVulichni boyi u mistah Galichini Vstanovlennya vladi UNR v Galichini Bij za Peremishl Dokladnishe Listopadovij chin Dokladnishe Bitva za Peremishl Polskij vijskovij diyach Edvard Ridz Smigli U nich na 1 listopada 1918 roku 1500 ozbroyenih soldativ ta oficeriv Ukrayinskih sichovih strilciv vhodili do togo do skladu avstro ugorskoyi armiyi za organizaciyi Ukrayinskoyi Nacionalnoyi Radi bez poperedzhennya uvijshli do Lvova Ozbroyeni formuvannya ukrayinciv za odnu nich zajnyali vsi najvazhlivishi ustanovi mista budivlyu avstrijskogo shtabu vijskovogo komanduvannya ta budivlyu upravlinnya korolivstvom Galichini ta Lodomeriyi Sejm korolivstva Galichini ta Lodomeriyi zaliznichnij vokzal kazarmi armiyi ta policiyi poshtu Ukrayinski formuvannya zastali garnizon mista znenacka tomu toj praktichno ne chiniv oporu Usi avstrijski soldati buli rozzbroyeni general komendanta mista bulo vzyato pid aresht yakij pered cim sklav svoyi povnovazhennya Shtab ukrayinskih vijsk roztashuvavsya u Lvivskomu Narodnomu domi Avstrijci u takij situaciyi ogolosili pro nejtralitet Vranci misto povnistyu kontrolyuvalos ukrayinskimi vijskami Tiyeyi zh nochi vlada bezkrovno perejshla do ruk ukrayinciv u Stanislavovi Ivano Frankivsku Tarnopoli Ternopil Zolochevi Sokali Ravi Ruskij Kolomiyi Snyatini Pechenizhini Borislavi ta in Polski organizaciyi sho spodivalisya na bezkrovne vhodzhennya Galichini do skladu Polshi pislya yiyi vidrodzhennya Tomu 1 listopada u Peremishli polski zagoni miliciyi razom iz neregulyarnimi ozbroyenimi formuvannyami polyakiv pochali zbrojnij opir voyenizovanim formuvannyami ukrayinciv Privodom dlya pochatku vijskovih dij stav incident 2 listopada bilya zaliznichnogo vokzalu vnaslidok yakogo zaginulo 7 ukrayinciv 3 listopada do Peremishlya uvijshli 220 ozbroyenih selyan ukrayinciv iz navkolishnih sil yaki vibili iz mista polsku miliciyu Pid chas bitvi selyani zmogli zaareshtuvati avstrijskogo komendanta mista ta komanduvacha zagonami polskoyi miliciyi Protyagom odnogo tizhnya u Peremishli zberigavsya vidnosnij spokij Misto kontrolyuvalosya ukrayinskimi zagonami do skladu yakih uvijshlo vidrazu 500 osib 10 listopada iz zahodu do Peremishlya pidijshli regulyarni polski vijska yaki nalichuvali 2000 cholovik pihoti kilka broneavtomobiliv odin bronepoyizd ta kilka garmat Yim protistoyali 700 ukrayinciv sho mali dvi garmati Na pidstupah do Peremishlya rozpochavsya bij vnaslidok yakogo misto perejshlo pid kontrol polskoyi armiyi Vzyattya Peremishlya polyakami dozvolilo yim rozgornuti nastup na Lviv de tochilisya intensivni vulichni boyi Bij za Lviv Dokladnishe Bitva za Lviv 1918 Boyi u Lvovi rozpochalisya na den piznishe nizh u Peremishli Vranci 1 listopada odrazu pislya perehodu vladi u misti do ruk ukrayinciv polski lideri Lvova ogolosili pro pochatok mobilizaciyi Odnochasno rozpochalosya ukriplennya polskih kvartaliv mista U pershij polovini dnya zberigalasya napruzhena situaciya hocha zitknen ne vidbuvalosya U drugij polovini dnya polski formuvannya peretvorili Lvivskij politehnichnij institut ta sobor svyatogo Yura na ukripleni punkti dlya zboru prizovnikiv Vulici navkolo cih budivel buli peregorodzheni barikadami Lvivskij politehnichnij institut u nashi dni Tim chasom ukrayinska vlada Lvova ne mogla dijti spilnogo rishennya yak vidreaguvati na polsku aktivnist u misti Nezvazhayuchi na ce i z ukrayinskogo boku rozpochalisya prigotuvannya do boyiv U nich z 1 na 2 listopada u misti vstanovilosya zatishshya yake i ukrayinci i polyaki vikoristovuvali yak chas dlya peregrupuvannya sil Rano vranci 2 listopada u Lvovi prolunali pershi postrili U riznih chastinah mista pochalisya boyi yaki pererosli u zapekle protistoyannya bilya vokzalu tovarnoyi stanciyi skladiv zbroyi ta prodovolstva V rezultati polyaki opanuvali ci klyuchovi tochki sho yim dozvolilo dodatkovo ozbroyiti she 3000 osib Takozh 200 veteraniv svitovoyi vijni z Polskoyi vijskovoyi organizaciyi roztashuvalisya u shkoli imeni Senkevicha Mayuchi 64 gvintivki voni vistupili proti ukrayinskih sichovikiv na zahidnij okolici mista Nastupnogo dnya lavi polskih zahisnikiv Lvova vzhe nalichuvali 6000 osib z nih 1400 pidlitkiv garceriv gimnazistiv ta studentiv yaki otrimali za svoyu horobrist prizvisko lvivskih orlyat najvidomishij sered nih trinadcyatirichnij Virtuti Militari Nezvazhayuchi na boyi togo zh dnya mizh polyakami ta ukrayincyami rozpochalisya peregovori shodo viroblennya spilnih ugod ta pripinennya vognyu Peregovori provalilisya i 3 listopada vulichni boyi vidnovilisya Do togo dnya polyaki mobilizuvati she 1150 soldativ yakim protistoyalo 2050 bijciv ukrayinskih formuvan Ale polyaki mali chiselnu perevagu v kilkosti profesijnih bijciv ta oficeriv todi yak na ukrayinskomu boci perevazhno voyuvali ryadovi vijskoviki Posilennya polskih vijsk u Lvovi Ukrayinskogo komendanta mista bulo obrano she v nich z 1 na 2 listopada Polski sili svoyim komendantom 3 listopada obrali Odnochasno bulo stvoreno Togo zh dnya polski formuvannya zdijsnili rejd do centru Lvova yakij kontrolyuvali ukrayinski sili Tim chasom zi shodu do mista uvijshlo 1000 ukrayinskih sichovih strilciv pid komanduvannyam Gricya Kossaka yaki vzhe 4 listopada buli kinuti u bij poblizu zaliznichnogo vokzalu 5 listopada polyaki vidbili ataku ukrayinciv i sami perejshli u nastup Vnaslidok vulichnih boyiv centr Lvova buv otochenij polskimi formuvannyami z troh bokiv iz pivdnya zahodu ta pivnochi U centri perebuvala ukrayinska vlada mista ta vsiyeyi Galichini Ukrayinskij snaryad sho ne rozirvavsya zastryag u stini Preobrazhenskoyi cerkvi u Lvovi Z 5 po 11 listopada tochilasya pozicijna vijna navkolo centru Lvova Veliki bitvi velisya bilya lvivskoyi Citadeli kazarm ta kadetskoyi shkoli Usi sprobi storin rozpochati peregovori pererivalisya oskilki kozhna iz storin vvazhala misto spokonvichno svoyim 12 listopada ukrayinci prorvali otochennya i polyaki rozpochali vidstup vid centru mista 13 listopada u Lvovi bulo progolosheno stvorennya Zahidnoukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki prezidentom yakoyi bulo obrano Yevgena Petrushevicha Tim chasom polyaki prorvalisya do pivdennoyi chastini Lvova zupinivshi nastup ukrayinciv na okolici mista ta uvijshovshi v til chastinam ukrayinskih vijsk 14 listopada front znovu zminivsya ukrayinci uvijshli do pivnichnih kvartaliv mista vibivshi zvidti polyakiv 15 listopada polski vijska na avtomobilyah uvirvalisya do pivnichnih kvartaliv Lvova znovu povernuvshi kontrol nad nimi 16 listopada boyi znovu stali pozicijnimi Pislya dovgih bezuspishnih dlya obidvoh storin boyiv za Lviv rozpochalisya peregovori 17 listopada u Lvovi bulo pidpisano dogovir pro pripinennya vognyu na dva dni Za ci dva dni uryad ZUNR zvernuvsya do svoyih prihilnikiv u Galichini de ne velisya bojovi diyi z prohannyam nadislati pidkriplennya Ale pogano organizovana sistema mobilizaciyi ne dozvolila ukrayinskim silam vchasno nadislati do mista dodatkovi sili tomu bijci yaki pribuvali v nastupni dni do Lvova ne zmogli perelamati situaciyu na korist vladi ZUNR Tim chasom polyaki yakim tizhnem ranishe vdalosya zahopiti Peremishl pidvezli zalizniceyu do Lvova 1400 pihotinciv 8 garmat ta 11 kulemetiv Takozh do mista pribuv polskij bronepoyizd Ce znachno zminilo spivvidnoshennya sil u misti Teper perevaga bula na boci polyakiv 5 800 osib koli ukrayinci mali lishe 4 600 osib z yakih polovina bula neprofesijnimi volonterami Teper boyi tochilisya mizh dvoma povnocinnimi armiyami polskoyu ta ukrayinskoyu yaki vstigli na toj moment sformuvatisya a ne mizh napivprofesijnimi neregulyarnimi formuvannyami Vidstup ukrayinciv zi Lvova Dokladnishe Pogrom u Lvovi 1918 Yuzef Pilsudskij 21 listopada termin peremir ya minuv O 6 j godini ranku polyaki rozpochali zagalnij nastup Polskij pid komanduvannyam majora Mihala Tokazhevskogo Karshevicha urodzhencya Lvova prorvavsya do stolici ZUNR z boku Peremishlya zavdyaki chomu polyaki otrimali znachnu perevagu i nadvechir vzyali v kilce ukrayinciv u centri Lvova Polyakami buv zajnyatij cvintar strategichno klyuchovij punkt u misti U nich proti 22 listopada polkovnik Stefanov nakazav ukrayinskim chastinam zalishiti Lviv Ukrayinski chastini zoseredilisya za 30 kilometriv na pivdni shodi ta pivnochi mista vzyavshi jogo v oblogu Vranci polyaki uvijshli do centru mista Odnak polske komanduvannya bulo rozcharovane tim sho spromoglosya vipustiti z kotla 4000 vorozhogo vijska Vidrazu pislya vzyattya mista u Lvovi vidbuvsya yevrejskij pogrom Yevreyi zberigali nejtralitet u polsko ukrayinskomu protistoyanni V rezultati pogromu 500 yevreyiv otrimalo poranennya riznogo stupenya she blizko 70 bulo vbito Tim chasom v ukrayinskij chastini Galichini z 22 po 25 listopada vidbulisya vibori 150 chleniv Ukrayinskoyi Nacionalnoyi Radi zakonodavchogo organu ZUNR Majzhe tretinu misc bulo zarezervovano dlya nacionalnih menshin nasampered polyakiv ta yevreyiv Polyaki vibori bojkotuvali na vidminu vid yevreyiv yaki stanovili majzhe 10 vid skladu deputativ Na zgadku pro pro polskih zahisnikiv mista u 1920 i roki bulo zvedeno memorial na Lichakivskomu cvintari zvidki u 1925 roci do Varshavi bulo vivezeno prah zagiblogo u Lvovi soldata de vin buv perepohovanij u mogili Nevidomogo soldata Hid nastupuVidkrittya frontu na Volini ta pohid na Zakarpattya Dokladnishe Bitva za Hiriv Z seredini listopada 1918 roku rozpochalosya formuvannya ukrayinsko polskogo frontu zagalnoyu dovzhinoyu blizko 200 kilometriv vid Volini na pivnochi ta do rumunskogo kordonu na pivdni Taka dovzhina bula obumovlena chislennimi povstannyami polyakiv proti ukrayinciv ne lishe u velikih mistah a j u nevelikih naselenih punktah Galichini Do kincya listopada front prohodiv liniyeyu richka Tisna Hiriv Peremishl shidni okolici Lvova Yaroslav Lyubachiv Rava Ruska Belz Krilov 5 grudnya 1918 roku vidbulasya bitva za Hiriv u yakij vzyalo uchast 2 tis polyakiv ta 1 tis ukrayinciv Hocha perevaga bula na boci vijsk Polshi ukrayincyam vdalosya zavoloditi mistom Zavdyaki comu voni zmogli rozgornuti nastup na Peremishl 9 grudnya ukrayinski galicki chastini vpritul pidijshli do mista ale ne zmogli vzyati jogo oskilki misto bulo potuzhnoyu forteceyu kolishnoyi avstro ugorskoyi armiyi Polyaki skoristalisya cim i 12 grudnya rozgornuli kontrnastup vid Peremishlya do Hirova 16 grudnya pid chas boyiv z ukrayincyami polyaki znovu opanuvali Hirovim Do sichnya 1919 roku liniya frontu ne zminyuvalasya krim Volini na fronti vzimku sposterigalosya zatishshya Simon Petlyura lider Direktoriyi UNR 3 sichnya 1919 roku polski sili uvijshli na teritoriyu Volini yaku zalishali nimecki okupacijni vijska Do 14 sichnya usi klyuchovi naseleni punkti regionu kontrolyuvali polyaki Pid chas pohodu na Volin polski vijska zitknulisya zi zbrojnimi formuvannyami Direktoriyi UNR yaki chinili opir polyakam ale zmusheni buli vidstupiti Na ce negajno vidreaguvav Simon Petlyura yakij razom iz chastinami armiyi ZUNR stvoriv na Volini Holmsko Volinskij front ta Pivnichno Zahidnij front Pered frontami stoyalo zavdannya vidkinuti polski vijska za richki Bug ta Syan zajnyavshi Volodimir Volinskij ta Kovel Tim chasom na pivdni polsko ukrayinskogo frontu ukrayinski galicki vijska zrobili sprobu priyednati do ZUNR Zakarpattya Skoristavshis chehoslovacko ugorskoyu vijnoyu kilka bataljoniv galichan pronikli v cej region Do togo momentu na teritoriyi Zakarpattya vzhe znahodilisya odrazu dvi derzhavi Pidkarpatska Rus sho pretenduvala na poyednannya z Chehoslovachchinoyu i avtonomiya u skladi Ugorshini Ruska krayina Odnak pohid provalivsya a vijskovi diyi obmezhilisya neznachnimi boyami z chehoslovackimi volonterami ta ugorskoyu policiyeyu Odnak vijna z Chehoslovachchinoyu ne bula vigidna Zahidnoukrayinskij narodnij respublici tomu ukrayinski galicki vijska pislya kilkoh dniv perebuvannya na Zakarpatti pokinuli cej region U sichni 1919 roku Prezident ZUNR Yevgen Petrushevich viddav rozporyadzhennya sformuvati z regulyarnih vijskovih zagoniv kolishnoyi avstro ugorskoyi armiyi sho skladayutsya perevazhno z ukrayinciv Ukrayinsku galicku armiyu UGA Ukrayinci skoristalisya zatishshyam dlya formuvannya ciyeyi armiyi ta reorganizaciyi vijsk Nastup polskoyi armiyi 21 sichnya 1919 roku vijska Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki chiselnistyu do 6500 osib mayuchi 8 garmat rushili do Kovelya ta Volodimira 22 sichnya vnaslidok zapeklih boyiv ukrayinski pidrozdili uvijshli do cih mist Odnak Kovel ta Volodimir Volinskij perebuvali pid kontrolem ukrayinciv nedovgo bo v tilu ZUNR ta UNR trivav nastup ukrayinskih radyanskih vijsk na zahid Naprikinci sichnya chervonoarmijski vijska samoprogoloshenoyi USRR zavdali udaru po vijskam UNR u rajoni Polissya bilya Sarn Korostenya ta Kovelya Cim skoristalisya polyaki rozpochavshi zagalnij nastup na pivnichnij chastini vsogo polsko ukrayinskogo frontu Takim chinom na Volini chastini Ukrayinskoyi narodnoyi respubliki buli rozchavlenimi mizh dvoma suprotivnikami Polsheyu ta Ukrayinskoyu SRR Nezvazhayuchi na ce voni zmogli utrimatisya v comu regioni zavdyaki golovnim chinom masovim antibilshovickim povstannyam u tilu Ukrayinskoyi radyanskoyi armiyi Pislya nevelikoyi perervi 3 bereznya 1919 roku rozpochavsya novij nastup polskih vijsk na Volini sho trivav do 8 bereznya Regulyarnij polskij armiyi aktivno dopomagali miscevi zhiteli etnichni polyaki Voni oruduvali u tilu armiyi UNR zajmayuchis diversiyami V rezultati polski chastini vzyali pid kontrol kilka naselenih punktiv Volini ale veliki mista Luck ta Rivne yak i ranishe utrimuvalisya chastinami armiyi UNR 6 sichnya polyaki z Ravi Ruskoyi zavdali udaru po grupi vijsk Pivnich Ukrayinskoyi galickoyi armiyi Osnovnij udar pripav na Zhovkvu i grupa Pivnich zaznala velicheznih vtrat Unaslidok nastupu 11 sichnya polska grupa vijsk Romera probilasya do Lvova Odnak galichani shvidko vidnovili svoyi sili i znovu zajnyali Zhovkvu zahopivshi tam polski obozi z harchami ta boyepripasami sho jshli za Romerom U vidpovid polyaki zrobili sprobu dopomogti pidrozdilam Romera atakuvavshi galicki vijska na pivnich vid Lvova Ataka provalilasya Odnochasno vidbuvavsya proces ob yednannya ZUNR z UNR Direktoriyeyu Simona Petlyuri Ob yednannya bulo progolosheno 3 sichnya 1919 roku Pislya pidgotovki 22 sichnya bulo pidpisano Akt Zluki i ZUNR uvijshla do skladu UNR yak Zahidna Oblast Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 28 sichnya pislya urochistogo mitingu v Kiyevi ta oficijnogo ogoloshennya pro vozz yednannya Simon Petlyura napraviv do ZUNR zbroyu boyepripasi ta kilkoh vijskovih kerivnikiv Prote ciyeyi dopomogi vistachilo nenadovgo Vzhe v lyutomu 1919 roku chastini UGA vidchuli gostru nestachu boyepripasiv Vovchuhivska operaciya Mirni peregovori Dokladnishe Vovchuhivska operaciya U lyutomu 1919 roku boyam pid Lvovom znovu pridilyalasya velika uvaga z obidvoh bokiv Ukrayinci hotili zavoloditi mistom yake vvazhali stoliceyu ZUNR pri tomu sho polyaki vvazhali Lviv svoyim spokonvichno polskim mistom Tim chasom Polska Respublika ne mogla nalezhno zabezpechuvati svoyi vijskovi chastini v Galichini cherez kilka prikordonnih konfliktiv iz Chehoslovachchinoyu chim skoristalosya komanduvannya UGA Dlya shturmu Lvova polkovnikami Ukrayinskoyi galickoyi armiyi Yevgenom Mishkovskim ta Mikoloyu Kakurinim pochav rozroblyatisya plan Vovchuhivskoyi operaciyi Osnovnij udar mav buti zavdanij u napryamku Lvova iz sela Vovchuhi nini Gorodockogo rajonu Lvivskoyi oblasti Komanduvannya UGA vvazhalo sho misto potribno vzyati za bud yaku cinu ne zvazhayuchi na vtrati Pislya zahoplennya Lvova planuvavsya shturm Peremishlya a todi vzhe mozhna bulo rozpochati peregovori z Polsheyu za pidtrimki misiyi Antanti Finalna stadiya Polsko ukrayinskoyi vijni u 1919 roci 16 lyutogo 1919 roku ukrayinski vijska zavdali udaru u napryamku Lvova Pislya zapeklih boyiv 18 lyutogo UGA pererizala zaliznichnu liniyu z Peremishlya do Lvova pozbavivshi polski vijska pidtrimki z Polshi Cherez ce u Lvovi rozpochalasya panika komanduvachi polskoyi armiyi gotuvalisya do dobrovilnoyi zdachi mista Odnochasno ukrayinci rozgornuli nastup na Ravu Rusku U zv yazku z situaciyeyu sho zagostrilasya vladoyu Polskoyi Respubliki na Lvivskij front bulo terminovo vidpravleno 10 500 bijciv 20 lyutogo pidkriplennya distalisya liniyi frontu i polyaki perejshli v kontrnastup 23 lyutogo bulo vidnovleno liniyu frontu yaka isnuvala do Vovchuhivskoyi operaciyi Togo zh dnya do Lvova pribula mirotvorcha misiya Antanti golovnoyu metoyu yakoyi bulo stvorennya demarkacijnoyi liniyi v Galichini mizh polyakami ta ukrayincyami ta pripinennya vijni Misiyu ocholyuvav general Zhozef Bartelemi Nezvazhayuchi na svoyi mirni cili v skladi misiyi bulo privezeno dlya polskoyi armiyi 100 kulemetiv 18 litakiv ta 10 000 gvintivok Pislya pributtya do Galichini Bartelemi zaproponuvav svoyu liniyu podilu Galichini pri comu Lviv ta Drogobich perehodili do Polshi sho ne vlashtovuvalo ZUNR Vid polskoyi armiyi general vimagav vidijti z Galichini do Zahidnogo Bugu 2 lyutogo vidbulisya peregovori Bartelemi z uryadom ZUNR de delegaciya UNR kategorichno vidmovilasya pidtrimati umovi poserednika Nastupnij etap peregovoriv vidbuvsya 22 lyutogo u Hodorovi kudi priyihav i Simon Petlyura Ci peregovori provalilisya prichomu yihnij proval serjozno poznachivsya na stanovishi UNR Neshodavno provedene ob yednannya ZUNR ta UNR faktichno obnulilosya cherez svarku Petlyuri iz zahidnoukrayinskim uryadom z privodu umov miru z Polsheyu Nezvazhayuchi na ce Antanta 24 lyutogo zmogla domogtisya v Galichini peremir ya i v nastupni dni peregovori ZUNR z Polsheyu vidnovilisya 28 lyutogo tretij etap peregovoriv provalivsya i ZUNR povnistyu rozirvala vidnosini z Polsheyu a potim denonsuvala Akt Zluki z UNR PrimitkiF A Brokgauz I A Efron Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona 1915 T 25 statya Lvov gorod v Galicii Polsko ukrainskaya vojna 1918 1919 gg ros HRONOS 19 grudnya 2001 originalu za 12 zhovtnya 2011 Procitovano 23 bereznya 2009 Enciklopediya ukrainovedeniya v 10 tomah Vladimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode Zhittya 1954 1989 statya Ukrayinsko polska vijna v Galichini 1918 19 Savchenko V A militera lib ru h savchenko va index html Dvenadcat vojn za Ukrainu Harkov Folio 2006 415 s glava Nachalo konflikta Boi za Lvov Savchenko V A militera lib ru h savchenko va index html Dvenadcat vojn za Ukrainu Harkov Folio 2006 415 s glava Stabilizaciya fronta DzherelaGalan V Perehid za Zbruch Urivok z knizhki Bateriya smerti Visti Kombatanta Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Litvin M Naumenko K Istoriya ZUNR Lviv Institut ukrayinoznavstva NANU vidavnicha firma Olir 1995 368 s il ISBN 5 7707 7867 9 Krezub A Naris istoriyi ukrayinsko polskoyi vijni Lviv 1933 Omelyanovich Pavlenko M Ukrayinsko polska vijna 1918 1919 Praga 1929 Shankovskij L Ukrayinska Galicka armiya Vinnipeg 1974 Litvin M Ukrayinsko polska vijna 1918 1919 rr Lviv 1998 Litvin M R Ukrayinsko polska vijna 1918 1919 Enciklopediya istoriyi Ukrayini Ukrayina Ukrayinci Kn 2 Kiyiv Naukova dumka 2019 Ukrayinsko polska vijna 1918 19 Dovidnik z istoriyi Ukrayini u 3 t ukl I Pidkova R Shust Lviv 2001 Klimecki M Polsko ukrainska wojna o Lwow i Wschodnia Galice 1918 1919 r Aspekty polityczne i wojskowe Warszawa 1997 Rekomendovana literatura Zahidno Ukrayinska Narodna Respublika 1918 1923 Enciklopediya T 1 A Zh Ivano Frankivsk Manuskript Lviv 2018 688 s ISBN 978 966 2067 44 6 Zahidno Ukrayinska Narodna Respublika 1918 1923 Enciklopediya T 2 Z O Ivano Frankivsk Manuskript Lviv 2019 832 s ISBN 978 966 2067 61 Zahidno Ukrayinska Narodna Respublika 1918 1923 Enciklopediya T 3 P S Ivano Frankivsk Manuskript Lviv 2020 576 s ISBN 978 966 2067 65 1 Zahidno Ukrayinska Narodna Respublika 1918 1923 Enciklopediya T 4 T Ya Ivano Frankivsk Manuskript Lviv 2021 688 s ISBN 978 966 2067 72 9PosilannyaVelika istoriya Ukrayini