Жузеп Марія Субіракс-і-Сіджар (кат. Josep Maria Subirachs i Sitjar; 11 березня 1927, Барселона – 7 квітня 2014, там само) — іспанський (каталонський) скульптор, художник, графік, сценограф і художній критик.
Жузеп Марія Субіракс | ||||
---|---|---|---|---|
Субіракс у студії храму Святого Сімейства, квітень 1987 | ||||
При народженні | Жузеп Марія Субіракс-і-Сіджар | |||
Народження | 11 березня 1927 Барселона | |||
Смерть | 7 квітня 2014 (87 років) | |||
Барселона (хвороба Паркінсона) | ||||
Національність | іспанець | |||
Країна | Іспанія | |||
Релігія | агностицизм[1] | |||
Жанр | скульптура, живопис, графіка, сценографія | |||
Навчання | d | |||
Діяльність | художник, скульптор, художній критик, сценограф, унаочнювач | |||
Напрямок | , експресіонізм, абстракціонізм, фігуративізм | |||
Вчитель | Енрік Монжо | |||
Член | d і Королівська академія витончених мистецтв Сан-Фернандо | |||
Твори | Q51823374?, d, d і d | |||
Діти | d і d | |||
Роботи в колекції | Королівський музей витончених мистецтв[2] | |||
Нагороди | ||||
Автограф | ||||
Сайт | www.eng.subirachs.cat | |||
| ||||
Жузеп Марія Субіракс у Вікісховищі | ||||
Найбільше знаний як автор скульптурної групи фасаду Страстей Христових (1987–2009) храму Святого Сімейства у Барселоні.
Нагороджений хрестом Сант-Жорді (1982), орденом Мистецтв та літератури (1986), золотою медаллю за художні заслуги від мерії Барселони (2011) та іншими.
Роботи Субіракса були представлені на найбільших виставках у всьому світі, зокрема у Чикаго (1962), Нью-Йорку (1982), Японії (1990), Пекіні (2006) та багатьох інших.
Біографія
1927–1940
Жузеп Марія Субіракс-і-Сіджар народися 11 березня 1927 року у м. Барселона, на вулиці каррер-Пере IV в районі Публеноу. Батько, Жузеп Субіракс-і-Казановас, працівник на фабриці фарб Rottier, мати — Жузепа Сіджар-і-Феррер. 1931 року пішов у школу Центр моралі і культури у Побленоу (Барселона).
23 січня 1935 року у нього народилась сестра Марія делс Анджелс. Того ж року почав навчання у школі «Мир і справедливість». 1936 року отримав Премію пошани від шкільної ради Борі-і-Фонтеста за участь дитячому художньому конкурсі в Побленоу (Барселона).
У 1938 році, для того, аби укритись від бомбардувань у місті Барселона (див. Громадянська війна в Іспанії 1936–1939), провів рік у Мартурелясі з матір'ю і сестрою. Там, двоюрідна сестра матері, Долорс Казалс-і-Сіджар, працювала шкільною вчителькою.
У 1939 році продовжив навчання в академії Ескуела Меркантіль (більш відомій як Л'Альянса і заснованій Ілдефонсом Педрою); здобув премію з малювання.
1941–1950
У березні 1941 року почав працювати у майстерні золотаря Фольгеролеса, розташованій на площі Пла-де-Палау у Барселоні. 1942 року розпочав навчання в майстерні скульптора Енріка Монжо (1896–1976). 1943 року взяв участь у груповій виставці в казино «Л'Альянса» в Побленоу (Барселона). 1945 року як вільний студент відвідував нічні заняття з малюнку в Барселонському коледжі витончених мистецтв.
У 1947 році залишив майстерню Енріка Монжо і потім упродовж кількох місяців пропрацював у майстерні «Noucentista» скульптора Енріка Казановаса (1882–1948).
2 січня 1948 року Енрік Казановас помер. Того ж року, спільно з художньою групою з Побленоу (Барселона), організував конференцію, присвячену останнім роботам Казановаса. Провів першу персональну виставку у Будинку книги у Барселоні, на якій представив 10 скульптур і 6 малюнків.
У 1949 році участь у 2-му Жовтневому салоні принесла Субіраксу велике суспільне визнання. Він брав постійну участь у цьому щорічному салоні до 1957 року.
У 1950 році разом із скульпторами Франсеском Торрес Монсо і , а також художниками Естер Бош, і Жуакіном Даджірою заснував художню групу «Протектура», яка влаштувала презентацію з маніфестом та виставку у Галереях Лайтанес у Барселоні.
1951–1960
У 1951 році отримав стипендію від Circle Maillol Французького інституту Барселони на навчання у Парижі. 1953 року разом з Енріком Планасдура́, Антоні Тапіесом, Жуан Жузепом Тарратсом, Жуаном Флувія́ і Александре Сірісі-і-Пеллісером, увійшов до організаційного комітету Асоціації сучасних художників (AAA). Здобув першу премію зі скульптури на 3-му Джазовому салоні у Барселоні, організованому Club 49 у галереї Лайтанес. Познайомився з бельгійським художником (1916–1994).
У 1954 році познайомився з поетесою Сесілією Бургайя Ібаньєс. 30 травня того ж року, на запрошення Люка Пейре, приїхав до Бельгії, де він згодом проживав, працював і влаштовував персональні та колективні виставки. 1955 року виставлявся на Міжнародному бієнале скульптури в Антверпені (Бельгія). 23 листопада одружився з Сесілією Бургайя Ібаньєс у Брюсселі. У березні 1956 року повернувся в Барселону. У квітні почав працювати в рекламній компанії Zen, створеній Александре Сірісі-і-Пеллісером.
11 вересня у нього народився син Рожер у Барселоні. Взяв участь у першій виставці Галереї Хардін у Барселоні. На Різдво рекламна компанія Zen представила знамениті вікна, створені Броссою, Кішаром, Ромесом, Субіраксом і Тапієсом, у філії магазину Gales на пасео-де-Грасіа. 1957 року створив скульптуру «Форма 212» для входу до будинку Мундет у Барселоні, яка стала першою абстрактною роботою, зведеною у громадському місці у місті. Отримав бронзову медаль на 2-й Середземноморській дворічній виставці (бієнале) в Александрії (Єгипет).
У 1958 році нагороджений гран-прі Сант-Жорді Міською радою Барселони за скульптуру «Собор». Отримав скульптурну премію ім. Хуліо Гонсалеса від Асоціації сучасних художників та Барселонської палати сучасного мистецтва за скульптуру «Текель». Виграв конкурс Заохочення декоративного мистецтва (Fomento de las Artes y del Diseño, FAD) на створення дощок для використання як премії FAD Awards з архітектури та дизайну інтер'єру.
11 березня 1959 року народилась донька Жудіт у Барселоні; 5 квітня у Барселоні померла його матір. У співпраці з художником-керамістом Антоні Кумелья створив рельєф «Таблиці закону» для фасаду юридичного факультету Барселонського університету. Виграв конкурс на створення скульптур на фасаді святилища Вірхен-дель-Каміно у Леоні. З серпня того року до відкриття святилища, жив у Мадриді, Леоні та Барселоні. 1960 року абстрактну скульптуру «Втілення моря» розміщено на проспекті Жуана де Борбо в Барселонеті (Барселона). Того ж року скульптура «Святилище» представлена у постановці «Шкіри бика» у Купула-дель-Колісуем, місці розташування Музею сучасного мистецтва, створеного Александре Сірісі-і-Пеллісером.
1961–1970
У 1961 році відбулось відкриття святилища Вірхен-дель-Каміно у Леоні, для фасаду якого Субіракс створив 13 великих бронзових фігур, 4 бронзових дверей і декілька культових предметів для інтер'єру споруди. У жовтні почав давати уроки в школі дизайну в Барселоні. 1962 року створив сценографію драми-притчі «Перша історія Есфірі» Сальвадора Еспріу, яку поставив режисер Рікар Сальва у театрі Ромеа у Барселоні. Скульптура «Вертикальне лиття» встановлена у садах Маркет-центр-еворд у Далласі. Створив скульптуру «Хрест св. Михаїла» для Монсерратського монастиря.
У 1963 році створив пам'ятник Нарсісу Монтуріолю у Барселоні. Переїхав у будинок-майстерню, збудованому за проєктом архітектора Антоні де Морагас-і-Галлісса, розташованому у карретера-де-ла-Аррабассада у Барселоні. Створив пам'ятник жертвам повені у Вальєсі у муніципалітеті Рубі. 1964 року представив скульптуру «Поліфем» у Сала-Гаспар у Барселоні.
У 1965 створив пам'ятник Помпеу Фабрі у с. і пам'ятник жертвам авіакатастрофи у Кармоні (Севілья). 17 жовтня у нього народився син Даніель у Барселоні. 1966 року отримав 1-у міжнародну премію з малювання Інглада-Гійо. Скульптура «Христос біля колони» виставлена в експозиції Мідделгеймського музею в Антверпені (Бельгія). Виконав медаль для ознаменування створення Демократичного союзу студентів Барселонського університету, кошти від продажі яких були зібрані для оплати штрафів, що стягувались з учасників «капучінади».
У 1967 році створив скульптуру «Венера пагорбу Пеніскола» у Пенісколі (Кастельйон) і скульптуру-годинник «Вимірювання простору-часу» для будівлі Меркурі в Барселоні. 1968 року створив пам'ятник міжнародній торгівлі в Далласі (США) і пам'ятник у Мехіко, щоб вшанувати пам'ять XIX Літніх Олімпійських ігор. Створив декорації для «Першої історія Есфірі» Сальвадора Еспріу, для другої версії постановки режисера Рікара Сальва в театрі Бандерас у Більбао. Виконав спеціальну залу на 34-й виставці Венеціанського бієнале.
У 1969 році створив пам'ятник «Присвята Барселоні» у Монжуїк-парку у Барселоні. Виконав фриз і велике настінне панно для фасаду нової будівлі мерії Барселони, а також панно для станції «Діагональ» Барселонського метрополітену. 1970 року створив пам'ятник св. Домініку у Монсерраті. Виконав інсталяцію для левів і тигрів у .
1971–1980
У 1971 році нагороджений першою міжнародною премією Сант-Марті́ д'Ор. Виконав рельєфи для фасаду банку на Рамбла-де-Каталунья у Барселоні. Створив рельєфи «Зв'язок» і «Розрахунок» для фасаду будівлі Індуба́н на площі Франсеска Масія́ у Барселоні.
У 1972 році скульптура «З іншого боку стіни» виставлена у Музеї скульптур просто неба на Пасео-де-ла-Кастельяна у Мадриді.
24 лютого 1973 року помер його батько у Барселоні. Виконав рельєф для вежі Уркінаона в Барселоні. Створив скульптуру «Відбиток руки» у Санта-Крус-де-Тенерифе (Канарські острови). Того ж року історик мистецтва Даніель Жіра-Міракль опублікував книгу «Субіракс».
У 1974 році здобув премію критиків Барселони за найкращу виставку сезону 1972–1973 років. Відкрито галерею Естуді Регомір, засновану антикваром та арт-дилером Артуром Рамоном Піка, яка зберігала і управляла творами Субіракса. Галереєю, що розташовувалась на однойменній вулиці, спочатку управляв Жорді Умбер Понс і пізніше, з 1986 року, Марія Тереза Жовер Преза.
У 1975 створив пам'ятник Л'Оспіталету у Л'Оспіталет-де-Льобрегат. Виконав бронзові двері, які з'єднують Палау-де-Льоктінент з залами Сало́-дел-Тінелль в Барселоні. Книгу «Субіракс» Хосе Корредор-Матеоса, опубліковану видавництвом Ediciones Polígrafa, представлено у галереї Рене Метраса у Барселоні. Книгу «Субіракс: портрет художника як дорослого скульптора» Марії Аурелії Кармань, опубліковану видавництвом Editorial Pòrtic, представлено в художній галереї Артура Рамона у Барселоні.
У 1976 виконав двері для ризниці каплиці святого Георгія та рельєф св. Георгія-Тесея на балконі, який з'єднує будівлю палацу уряду Каталонії (Палау-де-Женералітат-де-Каталунья) з будівлею Каза-делс-Канонжес в Барселоні. Призначений членом-кореспондентом Американського іспанського товариства в Нью-Йорку. Створив пам'ятник Раймунду Луллію в Монсерраті. У 1977 створив каплицю Святого Причастя (вівтар і рельєф на дверях) у базиліці в Монсерраті. Створив декорації трагедії «Цар Едіп» Софокла (у версії Жауме Відал Альковера) у Грецькому театрі в Барселоні для постановки Жузепа Антона Кодіна-і-Оліве́ (театральна трупа «Ла-Рода»).
У 1978 році виконав декорації для п'єси «Чекаючи на Годо» Семюела Беккета, режисер-постановник Вісенте Сайнс де ла Пенья (Трупа Марії Пас Беллестерос, Мадрид). У 1979 створив фриз на фасаді залізничного вокзалу «Сантс» у Барселоні та пам'ятник Манресі.
У 1980 обраний членом Королівської академії витончених мистецтв Сант-Жорді. Виконав декорації для трагедії «Вакханки» Евріпіда; постановка Жузепа Монсеррата, режисура Рікара Сальва.
1981–1990
У 1981 році створив декорації до балету «Федра, дія II, сцена 5», в постановці Алена Марті, прем'єра якої відбулась в Опера-Комік у Парижі. Виконав рельєф для Міжнародному аеропорту Барахас в Мадриді (нині рельєф розташований в аеропорту Аліканте). Створив бронзову табличку для парламенту Каталонії на честь руху Опору, яку подарувала Associació Catalana d'Expresos Polítics.
У 1982 виступив з офіційною промовою-згодою на включення до Королівської академії витончених мистецтв Сант-Жорді. Нагороджений Урядом Каталонії Хрестом Сант-Жорді. Скульптура «Нурія-Федра», на яку Субіракса надихнула п'єса Сальвадора Еспріу «Іншу Федру, будь ласка», роль в якій виконала актриса Нурія Есперт, встановлений у будівлі Музею театрального мистецтва (є підрозділом Інституту театру в Барселоні). Створив пам'ятник відновленню уряду Каталонії в Сервері.
29 березня 1983 року у нього народилась онука Клея Субіракс Барракер у Сан-Клімент-де-Льобрегат. Створив скульптури «Іонійка» у Пальмі (Мальорка) та «Олімп» в парку Шато-де-Віді в Лозанні (Швейцарія), а також пам'ятник президенту уряду Каталонії, Франсеску Масія́ (1859–1933) у Віланова-і-ла-Желтру. Виконав рельєф на пам'ятнику у Матаро.
У 1984 році створив пам'ятник Пау Казальсу у церкві Сан-Сальвадор у Вендрелі. Скульптуру «Матерія-форма» встановлено у холі мерії Барселони. Бюст Франсеска Масія розміщено в апельсиновому саду Палацу уряду Каталонії у Барселоні. Виконав надгробок Пау Казальса на Вендрельському цвинтарі. Нагороджений медаллю Автономного університету Барселони (UAB).
8 грудня 1985 його сестра Марія делс Анжелс померла в Мадриді. Виконав рельєф на вході Банку Сабадель на Пасео-де-Грасія, Барселона. Створив амвон головного вівтаря у . Отримав медаль 2-го Міжнародного конгресу каталонської мови.
У 1986 році створив пам'ятник Сальвадору Еспріу в Санта-Колома-де-Фарнерс і рельєф, присвячених поетові, встановлений на колишніх будівлях Барселонського університету. Виконав пам'ятник Буррелю II в Кардоні та бюст піаністки у Палаці каталонської музики у Барселоні. Створив скульптуру «Святий Георгій» у Монсерраті та пам'ятник будівельникам Жиронського собору в єврейському кварталі міста. Призначений кавалером ордену Мистецтв та літератури (Франція). 10 червня з нагоди 60-річчя з дня смерті Антоніо Гауді взявся за роботу у храмі Святого Сімейства в Барселоні, щоб створити скульптурну групу на фасад Страстей Христових.
У 1987 році переїхав у житло, розташоване поруч храму Святого Сімейства у Барселоні. Створив монумент «Стовпи неба» на честь XXIV Літніх Олімпійських ігор (Південна Корея). За внесок у мистецтво здобув міжнародну нагороду «Людиною року» у Парижі. У листопаді встановлена перша скульптура «Бичування Христа» на фасаді Страстей Христових храму Святого Сімейства у Барселоні.
У 1988 році створив пам'ятник Гаспару де Портола (у співпраці з Франсеском Карулья) у Сан-Франциско (Каліфорнія) і пам'ятник Федеріко Гарсії Лорка в Кадакесі. Отримав премію Спаро від Каталонської асоціації митців (ACEA). 1989 року став членом Королівської академія витончених мистецтв Сан-Фернандо у Мадриді. Створив пам'ятник «Союз між Східним і Західним світами» в Сеулі (Південна Корея) з нагоди першої річниці проведення літніх Олімпійських ігор в країні, а також скульптуру «Кліо» в Сант-Жулія-де-Лорія (Андорра).
У 1990 році виступив з офіційною промовою-згодою на включення до Королівської академія витончених мистецтв Сан-Фернандо у Мадриді. Виконав бюст президента Льюїса Компані в апельсиновому саду Палацу уряду Каталонії у Барселоні. Створив пам'ятник тисячоліттю Каталонії в Таррагоні. Книга «Субіракс» Лоурдес Сірльо, опублікована Артуром Рамоном, представлено у книгарні Tocs в Барселоні. Відділ культури Уряду Каталонії організував ретроспективну виставку робіт Субіракса у художньому музеї Гіндза в Токіо (Японія).
1991–2000
У 1991 році виступив з промовою на щорічному фестивалі в районі Побленоу (Барселона). Завершив пам'ятник президенту Франсеску Масія на площі Каталонії (Барселона). 1992 року призначений почесним членом Музичного коледжу-ліцею у Барселоні. Створив декорації до п'єси «Морські коники» братів Жузепа Луїса і , яку поставили режисери Жузеп Марія Флотатс та Ігнасі Кампродон у театрі Поліорама в Барселоні.
У 1993 році виконав фриз «Ірис» на площі у Мадриді. У Барселоні та Мадриді представлено книгу «La sima de las penúltimas inocencias» Каміло Хосе Сели з малюнками Субіракса. Отримав премію «Correo de las Artes» як найкращий скульптор. Книга «Наближення до графічних робіт Субіракса» Пілара Велеса, опублікована видавництвом Editorial Mediterrània, була представлена у залі мистецтва Марагаль у Барселоні.
17 червня 1994 року померли його дружина Сесілія Бургайя у Барселоні. Скульптуру «Каталонія» встановлено на площі Каталонії у Сабаделі. 1995 року виконав бронзові ворота, присвячені Гетсиманському саду, які були встановлені на фасаді Страстей Христових храму Святого Сімейства у Барселоні.
У 1996 році отримав золоту медаль від Барселонського міжнародного фонду мистецтв. 1997 року названий «найвидатнішим серед нині живих каталонських художників XX століття» за даними опитування, проведеного газетою «La Vanguardia», Каталонським радіо і Каталонською енциклопедією.
У 1998 році нагороджений золота медаллю за заслуги в образотворчому мистецтві Міністерством культури і спорту Іспанії.
У 1999 році виконав бюст президента Жузепа Таррадельяса в апельсиновому саду Палацу уряду Каталонії у Барселоні. 2000 року останні дві бронзові двері воріт, присвячених Євангеліє від Матвія та Євангеліє від Івана, були встановлені на фасаді Страстей Христових храму Святого Сімейства у Барселоні.
2001–2014
У 2001 році музей Матаро організував ретроспективну виставку «Субіракс. Ідея, матерія, форма», на якій було представлено понад 100 робіт. Підписав угоду з фондом Caixa Penedès, яка зобов'язалась надати і профінансувати необхідну будівлю для постійного розміщення робіт Субіракса. 2002 року скульптура «Іонійка. Присвята новесентизму» у садах готелю Balneario Vichy Catalan в (Жирона). Отримав мистецьку нагороду «Protagonistas» від радіопередачі режисара Луїса дель Ольмо на радіо-станції Onda Cero.
У 2003 відділ культури Уряду Каталонії організував ретроспективну виставку «Субіракс. Об'єми, текстури, символи» у палаці Моха у Барселоні. Створив скульптурний монумент для парку скульптур міста Кванджу (Південна Корея). Королівська академія витончених мистецтв святої Єлизавети Угорської у Севільї нагородила почесною медаллю зі скульптури. Наприкінці року повернувся до будинку-майстерні, збудованого за проєктом архітектора Антоні де Морагаса, на карретера-де-ла-Аррабассада в Барселоні.
У 2004 році розпочався творчий період присвячений живопису. 4 травня 2005 році встановлено скульптуру «Вознесіння», яка стала останньою фігурою у скульптурній групі фасаду Страстей Христових храму Святого Сімейства у Барселоні. 2006 року видавництво Editorial Mediterrània опублікувало книгу «Субіракс у Каталонії. Роботи у громадських місцях». 2007 року організував виставку «Субіракс у Монсерраті» з нагоди 80-річчя скульптора. 18 квітня відкрито бронзову фігуру святого Георгія у храмі Святого Сімейства в Барселоні.
13 липня 2008 року відкрито скульптурний монумент у парку Кан-Роберт в Сітжесі (Барселона). 2009 року відкрито бронзові ворота «Падре-нуестро», створені Субіраксом, на фасаді Слави храму Святого Сімейства. 2010 року організовану виставку «Субіракс. Аналогії, двоїстості, опозиції» у Ла-Лонха (Сарагоса), яка стала наймасштабнішою ретроспективною виставкою робіт скульптора. 2011 року отримав золоту медаль за художні заслуги від мерії Барселони.
Після декількох років художньої перерви 7 квітня 2014 року Жузеп Марія Субіракс помер у віці 87 років від о 9:30 ранку у Барселоні.
Основні роботи
- 1957 «Форма 212». Будинок Мундет, Барселона.
- 1958 «Текель», колекція скульптора.
- 1959 Фриз на фасаді святилища Вірхен-дель-Каміно, Леон.
- 1959 «Таблиці закону» на фасаді юридичного факультету Барселонського університету.
- 1960 «Втілення моря», проспект Жуана де Борбо, Барселона.
- 1962 «Вертикальне лиття», сади Маркет-центр-еворд, Даллас.
- 1962 «Хрест св. Михаїла», Монсерратський монастир.
- 1963 Пам'ятник Нарсісу Монтуріолю, Барселона.
- 1963 Пам'ятник жертвам повіні у Вальєсі, Рубі.
- 1965 Пам'ятник Помпеу Фабрі, .
- 1965 Пам'ятник жертвам авіакатастрофи у Кармоні, Севілья.
- 1966 «Христос біля колони», Мідделгеймський музей, Антверпен.
- 1967 «Венера пагорбу Пеніскола», Пенісколі.
- 1967 «Вимірювання простору-часу», будівля Меркурі, Барселона.
- 1968 Пам'ятник міжнародній торгівлі, Даллас.
- 1968 Пам'ятник у Мехіко на честь XIX літніх Олімпійських ігор, Мехіко.
- 1969 Пам'ятник «Присвята Барселоні», Монжуїк-парк, Барселона.
- 1969 Фриз і велике настінне панно на фасаді нової будівлі мерії Барселони.
- 1969 «Діагональ», панно на однойменній станції Барселонського метрополітену.
- 1970 Пам'ятник св. Домініку, Монсерратський монастир.
- 1971 Рельєфи на фасаді банку Banc de Sabadell, Рамбла-де-Каталунья, Барселона.
- 1971 «Зв'язок» і «Розрахунок», фасаду будівлі Індуба́н, площа Франсеска Масія́, Барселона.
- 1972 «З іншого боку стіни», Музей скульптур просто неба на Пасео-де-ла-Кастельяна, Мадрид.
- 1973 «Відбиток руки», Санта-Крус-де-Тенерифе.
- 1975 Пам'ятник Л'Оспіталету.
- 1975 Бронзові двері, які з'єднують Палау-де-Льоктінент з залами Сало́-дел-Тінелль, Барселона.
- 1976 Пам'ятник Раймунду Луллію, Монсерратський монастир.
- 1976 Двері для ризниці каплиці святого Георгія та рельєф св. Георгія-Тесея на балконі, який з'єднує будівлю палацу уряду Каталонії (Палау-де-Женералітат-де-Каталунья) з будівлею Каза-делс-Канонжес, Барселона.
- 1977 Каплиця Святого Причастя (вівтар і рельєф на дверях) у базиліці, Монсерратський монастир.
- 1979 Фриз на фасаді залізничного вокзалу «Сантс», Барселона.
- 1979 Пам'ятник Манресі.
- 1979 «Нурія-Федра», Музей театрального мистецтва, Інституту театру в Барселоні.
- 1981 Рельєф у Міжнародному аеропорту Барахас, Мадрид (нині — в аеропорту Аліканте).
- 1982–1984 «Матерія-форма», мерії Барселони.
- 1983 «Іонійка» (пам'ятник Кавафісу), Пальма.
- 1983 «Олімп», парк Шато-де-Віді, Лозанна.
- 1983 Пам'ятник президенту Франсеску Масія, Віланова-і-ла-Желтру.
- 1984 Пам'ятник Пау Казальсу, (Таррагона).
- 1984 Бюст Франсеска Масія, апельсиновий сад Палацу уряду Каталонії, Барселона.
- 1985 Амвон головного вівтаря у .
- 1986 Пам'ятник Сальвадору Еспріу в Санта-Колома-де-Фарнерс і рельєф, присвячений поетові, встановлений на колишній будівлі Барселонського університету.
- 1986 Пам'ятник графу Буррелю II, Кардона.
- 1986 Бюст піаністки у Палаці каталонської музики, Барселона.
- 1986 «Святий Георгій», Монсерратський монастир.
- 1986 «Архітектор» (Пам'ятник будівельникам Жиронського собору), Жирона
- 1987–2009 Фасад Страстей Христових храму Святого Сімейства, Барселона.
- 1987 «Стовпи неба» на честь XXIV літніх Олімпійських ігор.
- 1988 Пам'ятник Гаспару де Портола (у співпраці з Франсеском Карулья), Сан-Франциско.
- 1988 Пам'ятник Федеріко Гарсії Лорка, Кадакес.
- 1989 Пам'ятник «Союз між Східни і Західним світами», Сеул.
- 1989 «Кліо», Сант-Жулія-де-Лорія.
- 1990 Бюст президента Льюїса Компані в апельсиновому саду Палацу уряду Каталонії, Барселона.
- 1990 Пам'ятник тисячоліттю Каталонії, Таррагона.
- 1991 Пам'ятник Франсеску Масія, Барселона.
- 1994 «Каталонія», площа Каталонії, Сабадель.
- 1995 Гетсиманські ворота фасаду Страстей Христових храму Святого Сімейства, Барселона
- 1999 Бюст президента Жузепа Таррадельяса в апельсиновому саду Палацу уряду Каталонії, Барселона.
- 2002 «Іонійка» (Присвята новесентизму). Сади готелю Balneario Vichy Catalan, , Жирона.
- 2002 Скульптурний монумент для парку скульптур міста Кванджу.
Виставки
|
|
Роботи у музеях світу
|
|
Нагороди
|
|
Член-кореспондент Американського іспанського товариства (Нью-Йорк) з 1976 року, член Королівської академії витончених мистецтв Сант-Жорді (Барселона) з 1980 року, член Королівської академія витончених мистецтв Сан-Фернандо (Мадрид) з 1989 року.
Примітки
- Sagrada - el misteri de la creació, Gaudi, Le Mystère de la Sagrada Familia — 2012.
- http://kmska.be/collection/work/data/b47lz8
- . Agència Catalana de Notícies (CNA). 9 квітня 2015. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 21 серпня 2015. (англ.)
Бібліографія
Монографії
- Armengol, Manuel, photo.; et al. Subirachs [s.n.], Barcelona, 1990
- Blanch, Montserrat. Subirachs. Obra gràfica 1949-1975. Ediciones Saturno, Barcelona, 1976
- Borot, Marie-France. Subirachs: le dur désir de créer. Editorial Mediterrània, Barcelona, 1999
- Borot, Marie-France. Subirachs: le dur désir de créer [2ª ed. revisada i augmentada]. Editorial Mediterrània, Barcelona, 2004
- Borot, Marie-France; Iriarte, Joan. Subirachs. Àmbit Serveis Editorials, S.A., Barcelona, 1985
- Borràs, Ramon. Subirachs. Medals. Editorial Mediterrània, Barcelona, 1997
- Cadena, Josep M. Subirachs in General Óptica. Editorial Mediterrània, Barcelona, 2001
- Capmany, Maria Aurèlia. Subirachs o retrat de l'artista com a escultor adult. Editorial Pòrtic, Barcelona, 1975
- Carreira, Manuel, photo.; Wolf, Ricard, text. Sagrada Família: la façana de ponent (Sagrada Família: the west façade). Editorial Mediterrània, Barcelona, 2007
- Cirlot, Juan-Eduardo. Subirachs. Xifré editor, Barcelona, 1960
- Cirlot, Lourdes. Subirachs. Artur Ramon editor, Barcelona, 1990
- Corredor-Matheos, José. Subirachs. Ediciones Polígrafa, S.A., Barcelona, 1975
- Espriu, Salvador; et al. Món de Subirachs. Edipoides S.A. i Eumo, Vic, 1984
- Espriu, Salvador; et al. Approximation to three sculptures by Subirachs and other texts. Edipoies; Eumo, Vic, 1985
- Fontanals, Imma. Subirachs. Suite 219. Hotel Estela Barcelona, Sitges, 1999
- Fontanals, Imma; Iriarte, Joan, fot. Subirachs a la Sagrada Família. Editorial Mediterrània, Barcelona, 1998
- Fontanals, Imma; Iriarte, Joan, fot. Subirachs to the Sagrada Família [2nd edition, revised and extended]. Editorial Mediterrània, Barcelona, 2004
- Gilbert, Trinitat. The obelisk that commemorates Francesc Macià. Vilanova i la Geltrú Council, Vilanova i la Geltrú, 2007
- Giralt-Miracle, Daniel. Subirachs. Ediciones Saturno, Barcelona, 1973
- Giralt-Miracle, Daniel. Subirachs. Ministry of Education and Science, Madrid, 1973
- Iriarte, Joan. Subirachs. Sagrada Família 1987-1988, Eikon, S.A., Barcelona, 1989
- Iriarte, Joan. Subirachs a la Sagrada Família, Enciclopèdia Catalana, Barcelona, 1991
- Miralles, Francesc, Subirachs. Un creador de símbolos, Ediciones Altaya, S.A., Barcelona, 1999
- Peña, Maria, Subirachs. [Maestros actuales de la pintura y escultura catalanas; 3], La Gran Enciclopedia Vasca, Bilbao, 1974
- Rodríguez-Aguilera, Cesáreo. Subirachs: works from 1949 to 1995, [s.n.], Barcelona, 1995
- Santos Torroella, Rafael. Subirachs, 0 figura. Sala Gaspar, Barcelona, 1962
- Sarró, Maite; Bayés, Pilarín. Petita història de Josep Maria Subirachs, Editorial Mediterrània, Barcelona, 1996
- Subirachs Burgaya, Judit. Subirachs a Catalunya. Obra en espais públics, Editorial Mediterrània, Barcelona, 2006
- Subirachs Burgaya, Judit. Subirachs a Barcelona, Editorial Mediterrània i Ajuntament de Barcelona, Barcelona, 2012
- Subirachs, Josep Maria. Quadern de taller 1954-1987, Els llibres de Les Quatre Estacions i Eumo, Vic, 1987
- Subirachs, Josep Maria. La Torre de Babel i altres textos, Eumo, Vic, 1989
- Subirachs, Josep Maria; et al. Quadern de la Façana de Ponent, Eumo Editorial, Vic, 1990
- Subirachs, Josep Maria; Fontanals, Imma. L'art és l'erotisme de la història. L'alfabet simbòlic de Subirachs, Editorial Mediterrània, Barcelona, 2003
- Vélez, Pilar. Aproximació a l'obra gràfica de Subirachs, Editorial Mediterrània, Barcelona, 1993
- Vélez, Pilar. Subirachs en General Óptica II, Editorial Mediterrània, Barcelona, 2002
Каталоги
- Sartoris, Alberto. Subirachs, Catàleg de l'exposició Subirachs. Galerías Jardín, Barcelona, 1958
- Cirlot, Juan-Eduardo. Subirachs, Catàleg de l'exposició De la Escuela de Barcelona: Alcoy, Hernández Pijuan, Planell, Subirachs. RM, Barcelona, 1959
- Cirlot, Juan-Eduardo. Subirachs, Catàleg de l'exposició Subirachs. Cuadernos de arte del Ateneo de Madrid, Madrid, 1960
- Seuphor, Michel. Subirachs, Catàleg de l'exposició Subirachs. Mesure, Paris, 1962
- Lloveras, Gonçal. Subirachs, Catàleg de l'exposició Cinco artists de la escuela de Barcelona . Publicaciones Españolas, Cuadernos de Arte, Madrid, 1963
- Permanyer, Lluís. Subirachs, Catàleg de l'exposició Esculturas de Subirachs. Sur Gallery, Santander, 1965
- Seuphor, Michel. Pour Subirachs, Catàleg de l'exposició Josep M. Subirachs. Gráficas Mendoza, Barcelona, 1965
- Bordas, Josep M. Josep M. Subirachs, Catàleg de l'exposició Josep M. Subirachs. Gráficas Mendoza, Barcelona, 1965
- Areán, Carlos. Josep Maria Subirachs, Catàleg de l'exposició Subirachs. Publicaciones Españolas, Cuadernos de Arte, Madrid, 1966
- Seuphor, Michel. Pour Subirachs, Catàleg de l'exposició Subirachs. Publicaciones Españolas, Cuadernos de Arte, Madrid, 1966
Документальний фільм
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Документальний фільм про Субіракса |
5 листопада 2010 року на телеканалі Canal 33, що належить (TVC) вийшов 53-хвилинний документальний фільм про кар'єру Жузепа Марії Субіракса, знятий режисером Мартіном Майслером.
Див. також
Посилання
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Жузеп Марія Субіракс
- Офіційний сайт [ 9 листопада 2015 у Wayback Machine.] (кат.) (англ.) (ісп.) (фр.)
- Біографія [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] на сайті Королівської академії витончених мистецтв Сан-Фернандо (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhuzep Mariya Subiraks i Sidzhar kat Josep Maria Subirachs i Sitjar 11 bereznya 1927 Barselona 7 kvitnya 2014 tam samo ispanskij katalonskij skulptor hudozhnik grafik scenograf i hudozhnij kritik Zhuzep Mariya Subiraks Premiyi Subiraks u studiyi hramu Svyatogo Simejstva kviten 1987Pri narodzhenniZhuzep Mariya Subiraks i SidzharNarodzhennya11 bereznya 1927 1927 03 11 BarselonaSmert7 kvitnya 2014 2014 04 07 87 rokiv Barselona hvoroba Parkinsona NacionalnistispanecKrayinaIspaniyaReligiyaagnosticizm 1 Zhanrskulptura zhivopis grafika scenografiyaNavchannyadDiyalnisthudozhnik skulptor hudozhnij kritik scenograf unaochnyuvachNapryamok ekspresionizm abstrakcionizm figurativizmVchitelEnrik MonzhoChlend i Korolivska akademiya vitonchenih mistectv San FernandoTvoriQ51823374 d d i dDitid i dRoboti v kolekciyiKorolivskij muzej vitonchenih mistectv 2 NagorodiAvtografSajtwww eng subirachs cat Zhuzep Mariya Subiraks u Vikishovishi Najbilshe znanij yak avtor skulpturnoyi grupi fasadu Strastej Hristovih 1987 2009 hramu Svyatogo Simejstva u Barseloni Nagorodzhenij hrestom Sant Zhordi 1982 ordenom Mistectv ta literaturi 1986 zolotoyu medallyu za hudozhni zaslugi vid meriyi Barseloni 2011 ta inshimi Roboti Subiraksa buli predstavleni na najbilshih vistavkah u vsomu sviti zokrema u Chikago 1962 Nyu Jorku 1982 Yaponiyi 1990 Pekini 2006 ta bagatoh inshih Biografiya1927 1940 Zhuzep Mariya Subiraks i Sidzhar narodisya 11 bereznya 1927 roku u m Barselona na vulici karrer Pere IV v rajoni Publenou Batko Zhuzep Subiraks i Kazanovas pracivnik na fabrici farb Rottier mati Zhuzepa Sidzhar i Ferrer 1931 roku pishov u shkolu Centr morali i kulturi u Poblenou Barselona 23 sichnya 1935 roku u nogo narodilas sestra Mariya dels Andzhels Togo zh roku pochav navchannya u shkoli Mir i spravedlivist 1936 roku otrimav Premiyu poshani vid shkilnoyi radi Bori i Fontesta za uchast dityachomu hudozhnomu konkursi v Poblenou Barselona U 1938 roci dlya togo abi ukritis vid bombarduvan u misti Barselona div Gromadyanska vijna v Ispaniyi 1936 1939 proviv rik u Marturelyasi z matir yu i sestroyu Tam dvoyuridna sestra materi Dolors Kazals i Sidzhar pracyuvala shkilnoyu vchitelkoyu U 1939 roci prodovzhiv navchannya v akademiyi Eskuela Merkantil bilsh vidomij yak L Alyansa i zasnovanij Ildefonsom Pedroyu zdobuv premiyu z malyuvannya 1941 1950 U berezni 1941 roku pochav pracyuvati u majsterni zolotarya Folgerolesa roztashovanij na ploshi Pla de Palau u Barseloni 1942 roku rozpochav navchannya v majsterni skulptora Enrika Monzho 1896 1976 1943 roku vzyav uchast u grupovij vistavci v kazino L Alyansa v Poblenou Barselona 1945 roku yak vilnij student vidviduvav nichni zanyattya z malyunku v Barselonskomu koledzhi vitonchenih mistectv U 1947 roci zalishiv majsternyu Enrika Monzho i potim uprodovzh kilkoh misyaciv propracyuvav u majsterni Noucentista skulptora Enrika Kazanovasa 1882 1948 2 sichnya 1948 roku Enrik Kazanovas pomer Togo zh roku spilno z hudozhnoyu grupoyu z Poblenou Barselona organizuvav konferenciyu prisvyachenu ostannim robotam Kazanovasa Proviv pershu personalnu vistavku u Budinku knigi u Barseloni na yakij predstaviv 10 skulptur i 6 malyunkiv U 1949 roci uchast u 2 mu Zhovtnevomu saloni prinesla Subiraksu velike suspilne viznannya Vin brav postijnu uchast u comu shorichnomu saloni do 1957 roku U 1950 roci razom iz skulptorami Franseskom Torres Monso i a takozh hudozhnikami Ester Bosh i Zhuakinom Dadzhiroyu zasnuvav hudozhnyu grupu Protektura yaka vlashtuvala prezentaciyu z manifestom ta vistavku u Galereyah Lajtanes u Barseloni 1951 1960 Forma 212 1957 Barselona U 1951 roci otrimav stipendiyu vid Circle Maillol Francuzkogo institutu Barseloni na navchannya u Parizhi 1953 roku razom z Enrikom Planasdura Antoni Tapiesom Zhuan Zhuzepom Tarratsom Zhuanom Fluviya i Aleksandre Sirisi i Pelliserom uvijshov do organizacijnogo komitetu Asociaciyi suchasnih hudozhnikiv AAA Zdobuv pershu premiyu zi skulpturi na 3 mu Dzhazovomu saloni u Barseloni organizovanomu Club 49 u galereyi Lajtanes Poznajomivsya z belgijskim hudozhnikom 1916 1994 U 1954 roci poznajomivsya z poetesoyu Sesiliyeyu Burgajya Ibanyes 30 travnya togo zh roku na zaproshennya Lyuka Pejre priyihav do Belgiyi de vin zgodom prozhivav pracyuvav i vlashtovuvav personalni ta kolektivni vistavki 1955 roku vistavlyavsya na Mizhnarodnomu biyenale skulpturi v Antverpeni Belgiya 23 listopada odruzhivsya z Sesiliyeyu Burgajya Ibanyes u Bryusseli U berezni 1956 roku povernuvsya v Barselonu U kvitni pochav pracyuvati v reklamnij kompaniyi Zen stvorenij Aleksandre Sirisi i Pelliserom Tablici zakonu 1959 yuridichnij fakultet Barselonskogo universitetu keramist Antoni Kumelya 11 veresnya u nogo narodivsya sin Rozher u Barseloni Vzyav uchast u pershij vistavci Galereyi Hardin u Barseloni Na Rizdvo reklamna kompaniya Zen predstavila znameniti vikna stvoreni Brossoyu Kisharom Romesom Subiraksom i Tapiyesom u filiyi magazinu Gales na paseo de Grasia 1957 roku stvoriv skulpturu Forma 212 dlya vhodu do budinku Mundet u Barseloni yaka stala pershoyu abstraktnoyu robotoyu zvedenoyu u gromadskomu misci u misti Otrimav bronzovu medal na 2 j Seredzemnomorskij dvorichnij vistavci biyenale v Aleksandriyi Yegipet U 1958 roci nagorodzhenij gran pri Sant Zhordi Miskoyu radoyu Barseloni za skulpturu Sobor Otrimav skulpturnu premiyu im Hulio Gonsalesa vid Asociaciyi suchasnih hudozhnikiv ta Barselonskoyi palati suchasnogo mistectva za skulpturu Tekel Vigrav konkurs Zaohochennya dekorativnogo mistectva Fomento de las Artes y del Diseno FAD na stvorennya doshok dlya vikoristannya yak premiyi FAD Awards z arhitekturi ta dizajnu inter yeru 11 bereznya 1959 roku narodilas donka Zhudit u Barseloni 5 kvitnya u Barseloni pomerla jogo matir U spivpraci z hudozhnikom keramistom Antoni Kumelya stvoriv relyef Tablici zakonu dlya fasadu yuridichnogo fakultetu Barselonskogo universitetu Vigrav konkurs na stvorennya skulptur na fasadi svyatilisha Virhen del Kamino u Leoni Z serpnya togo roku do vidkrittya svyatilisha zhiv u Madridi Leoni ta Barseloni 1960 roku abstraktnu skulpturu Vtilennya morya rozmisheno na prospekti Zhuana de Borbo v Barseloneti Barselona Togo zh roku skulptura Svyatilishe predstavlena u postanovci Shkiri bika u Kupula del Kolisuem misci roztashuvannya Muzeyu suchasnogo mistectva stvorenogo Aleksandre Sirisi i Pelliserom 1961 1970 Fasad svyatilisha Virhen del Kamino u Leoni U 1961 roci vidbulos vidkrittya svyatilisha Virhen del Kamino u Leoni dlya fasadu yakogo Subiraks stvoriv 13 velikih bronzovih figur 4 bronzovih dverej i dekilka kultovih predmetiv dlya inter yeru sporudi U zhovtni pochav davati uroki v shkoli dizajnu v Barseloni 1962 roku stvoriv scenografiyu drami pritchi Persha istoriya Esfiri Salvadora Espriu yaku postaviv rezhiser Rikar Salva u teatri Romea u Barseloni Skulptura Vertikalne littya vstanovlena u sadah Market centr evord u Dallasi Stvoriv skulpturu Hrest sv Mihayila dlya Monserratskogo monastirya U 1963 roci stvoriv pam yatnik Narsisu Monturiolyu u Barseloni Pereyihav u budinok majsternyu zbudovanomu za proyektom arhitektora Antoni de Moragas i Gallissa roztashovanomu u karretera de la Arrabassada u Barseloni Stvoriv pam yatnik zhertvam poveni u Valyesi u municipaliteti Rubi 1964 roku predstaviv skulpturu Polifem u Sala Gaspar u Barseloni Diagonal 1969 panno na odnojmennij stanciyi Barselonskogo metropolitenu U 1965 stvoriv pam yatnik Pompeu Fabri u s i pam yatnik zhertvam aviakatastrofi u Karmoni Sevilya 17 zhovtnya u nogo narodivsya sin Daniel u Barseloni 1966 roku otrimav 1 u mizhnarodnu premiyu z malyuvannya Inglada Gijo Skulptura Hristos bilya koloni vistavlena v ekspoziciyi Middelgejmskogo muzeyu v Antverpeni Belgiya Vikonav medal dlya oznamenuvannya stvorennya Demokratichnogo soyuzu studentiv Barselonskogo universitetu koshti vid prodazhi yakih buli zibrani dlya oplati shtrafiv sho styaguvalis z uchasnikiv kapuchinadi U 1967 roci stvoriv skulpturu Venera pagorbu Peniskola u Peniskoli Kasteljon i skulpturu godinnik Vimiryuvannya prostoru chasu dlya budivli Merkuri v Barseloni 1968 roku stvoriv pam yatnik mizhnarodnij torgivli v Dallasi SShA i pam yatnik u Mehiko shob vshanuvati pam yat XIX Litnih Olimpijskih igor Stvoriv dekoraciyi dlya Pershoyi istoriya Esfiri Salvadora Espriu dlya drugoyi versiyi postanovki rezhisera Rikara Salva v teatri Banderas u Bilbao Vikonav specialnu zalu na 34 j vistavci Venecianskogo biyenale U 1969 roci stvoriv pam yatnik Prisvyata Barseloni u Monzhuyik parku u Barseloni Vikonav friz i velike nastinne panno dlya fasadu novoyi budivli meriyi Barseloni a takozh panno dlya stanciyi Diagonal Barselonskogo metropolitenu 1970 roku stvoriv pam yatnik sv Dominiku u Monserrati Vikonav instalyaciyu dlya leviv i tigriv u 1971 1980 Pam yatnik Rajmundu Lulliyu 1976 u Monserratskomu monastiri U 1971 roci nagorodzhenij pershoyu mizhnarodnoyu premiyeyu Sant Marti d Or Vikonav relyefi dlya fasadu banku na Rambla de Katalunya u Barseloni Stvoriv relyefi Zv yazok i Rozrahunok dlya fasadu budivli Induba n na ploshi Franseska Masiya u Barseloni U 1972 roci skulptura Z inshogo boku stini vistavlena u Muzeyi skulptur prosto neba na Paseo de la Kastelyana u Madridi 24 lyutogo 1973 roku pomer jogo batko u Barseloni Vikonav relyef dlya vezhi Urkinaona v Barseloni Stvoriv skulpturu Vidbitok ruki u Santa Krus de Tenerife Kanarski ostrovi Togo zh roku istorik mistectva Daniel Zhira Mirakl opublikuvav knigu Subiraks U 1974 roci zdobuv premiyu kritikiv Barseloni za najkrashu vistavku sezonu 1972 1973 rokiv Vidkrito galereyu Estudi Regomir zasnovanu antikvarom ta art dilerom Arturom Ramonom Pika yaka zberigala i upravlyala tvorami Subiraksa Galereyeyu sho roztashovuvalas na odnojmennij vulici spochatku upravlyav Zhordi Umber Pons i piznishe z 1986 roku Mariya Tereza Zhover Preza U 1975 stvoriv pam yatnik L Ospitaletu u L Ospitalet de Lobregat Vikonav bronzovi dveri yaki z yednuyut Palau de Loktinent z zalami Salo del Tinell v Barseloni Knigu Subiraks Hose Korredor Mateosa opublikovanu vidavnictvom Ediciones Poligrafa predstavleno u galereyi Rene Metrasa u Barseloni Knigu Subiraks portret hudozhnika yak doroslogo skulptora Mariyi Aureliyi Karman opublikovanu vidavnictvom Editorial Portic predstavleno v hudozhnij galereyi Artura Ramona u Barseloni U 1976 vikonav dveri dlya riznici kaplici svyatogo Georgiya ta relyef sv Georgiya Teseya na balkoni yakij z yednuye budivlyu palacu uryadu Kataloniyi Palau de Zheneralitat de Katalunya z budivleyu Kaza dels Kanonzhes v Barseloni Priznachenij chlenom korespondentom Amerikanskogo ispanskogo tovaristva v Nyu Jorku Stvoriv pam yatnik Rajmundu Lulliyu v Monserrati U 1977 stvoriv kaplicyu Svyatogo Prichastya vivtar i relyef na dveryah u bazilici v Monserrati Stvoriv dekoraciyi tragediyi Car Edip Sofokla u versiyi Zhaume Vidal Alkovera u Greckomu teatri v Barseloni dlya postanovki Zhuzepa Antona Kodina i Olive teatralna trupa La Roda U 1978 roci vikonav dekoraciyi dlya p yesi Chekayuchi na Godo Semyuela Bekketa rezhiser postanovnik Visente Sajns de la Penya Trupa Mariyi Pas Bellesteros Madrid U 1979 stvoriv friz na fasadi zaliznichnogo vokzalu Sants u Barseloni ta pam yatnik Manresi U 1980 obranij chlenom Korolivskoyi akademiyi vitonchenih mistectv Sant Zhordi Vikonav dekoraciyi dlya tragediyi Vakhanki Evripida postanovka Zhuzepa Monserrata rezhisura Rikara Salva 1981 1990 Ionijka 1983 u Korolivskomu sadu u Palmi Malorka U 1981 roci stvoriv dekoraciyi do baletu Fedra diya II scena 5 v postanovci Alena Marti prem yera yakoyi vidbulas v Opera Komik u Parizhi Vikonav relyef dlya Mizhnarodnomu aeroportu Barahas v Madridi nini relyef roztashovanij v aeroportu Alikante Stvoriv bronzovu tablichku dlya parlamentu Kataloniyi na chest ruhu Oporu yaku podaruvala Associacio Catalana d Expresos Politics U 1982 vistupiv z oficijnoyu promovoyu zgodoyu na vklyuchennya do Korolivskoyi akademiyi vitonchenih mistectv Sant Zhordi Nagorodzhenij Uryadom Kataloniyi Hrestom Sant Zhordi Skulptura Nuriya Fedra na yaku Subiraksa nadihnula p yesa Salvadora Espriu Inshu Fedru bud laska rol v yakij vikonala aktrisa Nuriya Espert vstanovlenij u budivli Muzeyu teatralnogo mistectva ye pidrozdilom Institutu teatru v Barseloni Stvoriv pam yatnik vidnovlennyu uryadu Kataloniyi v Serveri 29 bereznya 1983 roku u nogo narodilas onuka Kleya Subiraks Barraker u San Kliment de Lobregat Stvoriv skulpturi Ionijka u Palmi Malorka ta Olimp v parku Shato de Vidi v Lozanni Shvejcariya a takozh pam yatnik prezidentu uryadu Kataloniyi Fransesku Masiya 1859 1933 u Vilanova i la Zheltru Vikonav relyef na pam yatniku u Mataro U 1984 roci stvoriv pam yatnik Pau Kazalsu u cerkvi San Salvador u Vendreli Skulpturu Materiya forma vstanovleno u holi meriyi Barseloni Byust Franseska Masiya rozmisheno v apelsinovomu sadu Palacu uryadu Kataloniyi u Barseloni Vikonav nadgrobok Pau Kazalsa na Vendrelskomu cvintari Nagorodzhenij medallyu Avtonomnogo universitetu Barseloni UAB 8 grudnya 1985 jogo sestra Mariya dels Anzhels pomerla v Madridi Vikonav relyef na vhodi Banku Sabadel na Paseo de Grasiya Barselona Stvoriv amvon golovnogo vivtarya u Otrimav medal 2 go Mizhnarodnogo kongresu katalonskoyi movi U 1986 roci stvoriv pam yatnik Salvadoru Espriu v Santa Koloma de Farners i relyef prisvyachenih poetovi vstanovlenij na kolishnih budivlyah Barselonskogo universitetu Vikonav pam yatnik Burrelyu II v Kardoni ta byust pianistki u Palaci katalonskoyi muziki u Barseloni Stvoriv skulpturu Svyatij Georgij u Monserrati ta pam yatnik budivelnikam Zhironskogo soboru v yevrejskomu kvartali mista Priznachenij kavalerom ordenu Mistectv ta literaturi Franciya 10 chervnya z nagodi 60 richchya z dnya smerti Antonio Gaudi vzyavsya za robotu u hrami Svyatogo Simejstva v Barseloni shob stvoriti skulpturnu grupu na fasad Strastej Hristovih U 1987 roci pereyihav u zhitlo roztashovane poruch hramu Svyatogo Simejstva u Barseloni Stvoriv monument Stovpi neba na chest XXIV Litnih Olimpijskih igor Pivdenna Koreya Za vnesok u mistectvo zdobuv mizhnarodnu nagorodu Lyudinoyu roku u Parizhi U listopadi vstanovlena persha skulptura Bichuvannya Hrista na fasadi Strastej Hristovih hramu Svyatogo Simejstva u Barseloni U 1988 roci stvoriv pam yatnik Gasparu de Portola u spivpraci z Franseskom Karulya u San Francisko Kaliforniya i pam yatnik Federiko Garsiyi Lorka v Kadakesi Otrimav premiyu Sparo vid Katalonskoyi asociaciyi mitciv ACEA 1989 roku stav chlenom Korolivskoyi akademiya vitonchenih mistectv San Fernando u Madridi Stvoriv pam yatnik Soyuz mizh Shidnim i Zahidnim svitami v Seuli Pivdenna Koreya z nagodi pershoyi richnici provedennya litnih Olimpijskih igor v krayini a takozh skulpturu Klio v Sant Zhuliya de Loriya Andorra U 1990 roci vistupiv z oficijnoyu promovoyu zgodoyu na vklyuchennya do Korolivskoyi akademiya vitonchenih mistectv San Fernando u Madridi Vikonav byust prezidenta Lyuyisa Kompani v apelsinovomu sadu Palacu uryadu Kataloniyi u Barseloni Stvoriv pam yatnik tisyacholittyu Kataloniyi v Tarragoni Kniga Subiraks Lourdes Sirlo opublikovana Arturom Ramonom predstavleno u knigarni Tocs v Barseloni Viddil kulturi Uryadu Kataloniyi organizuvav retrospektivnu vistavku robit Subiraksa u hudozhnomu muzeyi Gindza v Tokio Yaponiya 1991 2000 Pam yatnik Fransesku Masiya 1991 na ploshi Kataloniyi v Barseloni U 1991 roci vistupiv z promovoyu na shorichnomu festivali v rajoni Poblenou Barselona Zavershiv pam yatnik prezidentu Fransesku Masiya na ploshi Kataloniyi Barselona 1992 roku priznachenij pochesnim chlenom Muzichnogo koledzhu liceyu u Barseloni Stvoriv dekoraciyi do p yesi Morski koniki brativ Zhuzepa Luyisa i yaku postavili rezhiseri Zhuzep Mariya Flotats ta Ignasi Kamprodon u teatri Poliorama v Barseloni U 1993 roci vikonav friz Iris na ploshi u Madridi U Barseloni ta Madridi predstavleno knigu La sima de las penultimas inocencias Kamilo Hose Seli z malyunkami Subiraksa Otrimav premiyu Correo de las Artes yak najkrashij skulptor Kniga Nablizhennya do grafichnih robit Subiraksa Pilara Velesa opublikovana vidavnictvom Editorial Mediterrania bula predstavlena u zali mistectva Maragal u Barseloni 17 chervnya 1994 roku pomerli jogo druzhina Sesiliya Burgajya u Barseloni Skulpturu Kataloniya vstanovleno na ploshi Kataloniyi u Sabadeli 1995 roku vikonav bronzovi vorota prisvyacheni Getsimanskomu sadu yaki buli vstanovleni na fasadi Strastej Hristovih hramu Svyatogo Simejstva u Barseloni U 1996 roci otrimav zolotu medal vid Barselonskogo mizhnarodnogo fondu mistectv 1997 roku nazvanij najvidatnishim sered nini zhivih katalonskih hudozhnikiv XX stolittya za danimi opituvannya provedenogo gazetoyu La Vanguardia Katalonskim radio i Katalonskoyu enciklopediyeyu U 1998 roci nagorodzhenij zolota medallyu za zaslugi v obrazotvorchomu mistectvi Ministerstvom kulturi i sportu Ispaniyi U 1999 roci vikonav byust prezidenta Zhuzepa Tarradelyasa v apelsinovomu sadu Palacu uryadu Kataloniyi u Barseloni 2000 roku ostanni dvi bronzovi dveri vorit prisvyachenih Yevangeliye vid Matviya ta Yevangeliye vid Ivana buli vstanovleni na fasadi Strastej Hristovih hramu Svyatogo Simejstva u Barseloni 2001 2014 Skulpturna grupa na fasadi Strastej Hristovih hramu Svyatogo Simejstva u Barseloni U 2001 roci muzej Mataro organizuvav retrospektivnu vistavku Subiraks Ideya materiya forma na yakij bulo predstavleno ponad 100 robit Pidpisav ugodu z fondom Caixa Penedes yaka zobov yazalas nadati i profinansuvati neobhidnu budivlyu dlya postijnogo rozmishennya robit Subiraksa 2002 roku skulptura Ionijka Prisvyata novesentizmu u sadah gotelyu Balneario Vichy Catalan v Zhirona Otrimav mistecku nagorodu Protagonistas vid radioperedachi rezhisara Luyisa del Olmo na radio stanciyi Onda Cero U 2003 viddil kulturi Uryadu Kataloniyi organizuvav retrospektivnu vistavku Subiraks Ob yemi teksturi simvoli u palaci Moha u Barseloni Stvoriv skulpturnij monument dlya parku skulptur mista Kvandzhu Pivdenna Koreya Korolivska akademiya vitonchenih mistectv svyatoyi Yelizaveti Ugorskoyi u Sevilyi nagorodila pochesnoyu medallyu zi skulpturi Naprikinci roku povernuvsya do budinku majsterni zbudovanogo za proyektom arhitektora Antoni de Moragasa na karretera de la Arrabassada v Barseloni U 2004 roci rozpochavsya tvorchij period prisvyachenij zhivopisu 4 travnya 2005 roci vstanovleno skulpturu Voznesinnya yaka stala ostannoyu figuroyu u skulpturnij grupi fasadu Strastej Hristovih hramu Svyatogo Simejstva u Barseloni 2006 roku vidavnictvo Editorial Mediterrania opublikuvalo knigu Subiraks u Kataloniyi Roboti u gromadskih miscyah 2007 roku organizuvav vistavku Subiraks u Monserrati z nagodi 80 richchya skulptora 18 kvitnya vidkrito bronzovu figuru svyatogo Georgiya u hrami Svyatogo Simejstva v Barseloni 13 lipnya 2008 roku vidkrito skulpturnij monument u parku Kan Robert v Sitzhesi Barselona 2009 roku vidkrito bronzovi vorota Padre nuestro stvoreni Subiraksom na fasadi Slavi hramu Svyatogo Simejstva 2010 roku organizovanu vistavku Subiraks Analogiyi dvoyistosti opoziciyi u La Lonha Saragosa yaka stala najmasshtabnishoyu retrospektivnoyu vistavkoyu robit skulptora 2011 roku otrimav zolotu medal za hudozhni zaslugi vid meriyi Barseloni Pislya dekilkoh rokiv hudozhnoyi perervi 7 kvitnya 2014 roku Zhuzep Mariya Subiraks pomer u vici 87 rokiv vid o 9 30 ranku u Barseloni Osnovni robotiPam yatnik Narsisu Monturiolyu 1963 Barselona Vidbitok ruki 1973 Santa Krus de Tenerife Arhitektor Pam yatnik budivelnikam Zhironskogo soboru 1986 Zhirona Getsimanski vorota 1995 fasadu Strastej Hristovih hramu Svyatogo Simejstva Barselona 1957 Forma 212 Budinok Mundet Barselona 1958 Tekel kolekciya skulptora 1959 Friz na fasadi svyatilisha Virhen del Kamino Leon 1959 Tablici zakonu na fasadi yuridichnogo fakultetu Barselonskogo universitetu 1960 Vtilennya morya prospekt Zhuana de Borbo Barselona 1962 Vertikalne littya sadi Market centr evord Dallas 1962 Hrest sv Mihayila Monserratskij monastir 1963 Pam yatnik Narsisu Monturiolyu Barselona 1963 Pam yatnik zhertvam povini u Valyesi Rubi 1965 Pam yatnik Pompeu Fabri 1965 Pam yatnik zhertvam aviakatastrofi u Karmoni Sevilya 1966 Hristos bilya koloni Middelgejmskij muzej Antverpen 1967 Venera pagorbu Peniskola Peniskoli 1967 Vimiryuvannya prostoru chasu budivlya Merkuri Barselona 1968 Pam yatnik mizhnarodnij torgivli Dallas 1968 Pam yatnik u Mehiko na chest XIX litnih Olimpijskih igor Mehiko 1969 Pam yatnik Prisvyata Barseloni Monzhuyik park Barselona 1969 Friz i velike nastinne panno na fasadi novoyi budivli meriyi Barseloni 1969 Diagonal panno na odnojmennij stanciyi Barselonskogo metropolitenu 1970 Pam yatnik sv Dominiku Monserratskij monastir 1971 Relyefi na fasadi banku Banc de Sabadell Rambla de Katalunya Barselona 1971 Zv yazok i Rozrahunok fasadu budivli Induba n plosha Franseska Masiya Barselona 1972 Z inshogo boku stini Muzej skulptur prosto neba na Paseo de la Kastelyana Madrid 1973 Vidbitok ruki Santa Krus de Tenerife 1975 Pam yatnik L Ospitaletu 1975 Bronzovi dveri yaki z yednuyut Palau de Loktinent z zalami Salo del Tinell Barselona 1976 Pam yatnik Rajmundu Lulliyu Monserratskij monastir 1976 Dveri dlya riznici kaplici svyatogo Georgiya ta relyef sv Georgiya Teseya na balkoni yakij z yednuye budivlyu palacu uryadu Kataloniyi Palau de Zheneralitat de Katalunya z budivleyu Kaza dels Kanonzhes Barselona 1977 Kaplicya Svyatogo Prichastya vivtar i relyef na dveryah u bazilici Monserratskij monastir 1979 Friz na fasadi zaliznichnogo vokzalu Sants Barselona 1979 Pam yatnik Manresi 1979 Nuriya Fedra Muzej teatralnogo mistectva Institutu teatru v Barseloni 1981 Relyef u Mizhnarodnomu aeroportu Barahas Madrid nini v aeroportu Alikante 1982 1984 Materiya forma meriyi Barseloni 1983 Ionijka pam yatnik Kavafisu Palma 1983 Olimp park Shato de Vidi Lozanna 1983 Pam yatnik prezidentu Fransesku Masiya Vilanova i la Zheltru 1984 Pam yatnik Pau Kazalsu Tarragona 1984 Byust Franseska Masiya apelsinovij sad Palacu uryadu Kataloniyi Barselona 1985 Amvon golovnogo vivtarya u 1986 Pam yatnik Salvadoru Espriu v Santa Koloma de Farners i relyef prisvyachenij poetovi vstanovlenij na kolishnij budivli Barselonskogo universitetu 1986 Pam yatnik grafu Burrelyu II Kardona 1986 Byust pianistki u Palaci katalonskoyi muziki Barselona 1986 Svyatij Georgij Monserratskij monastir 1986 Arhitektor Pam yatnik budivelnikam Zhironskogo soboru Zhirona 1987 2009 Fasad Strastej Hristovih hramu Svyatogo Simejstva Barselona 1987 Stovpi neba na chest XXIV litnih Olimpijskih igor 1988 Pam yatnik Gasparu de Portola u spivpraci z Franseskom Karulya San Francisko 1988 Pam yatnik Federiko Garsiyi Lorka Kadakes 1989 Pam yatnik Soyuz mizh Shidni i Zahidnim svitami Seul 1989 Klio Sant Zhuliya de Loriya 1990 Byust prezidenta Lyuyisa Kompani v apelsinovomu sadu Palacu uryadu Kataloniyi Barselona 1990 Pam yatnik tisyacholittyu Kataloniyi Tarragona 1991 Pam yatnik Fransesku Masiya Barselona 1994 Kataloniya plosha Kataloniyi Sabadel 1995 Getsimanski vorota fasadu Strastej Hristovih hramu Svyatogo Simejstva Barselona 1999 Byust prezidenta Zhuzepa Tarradelyasa v apelsinovomu sadu Palacu uryadu Kataloniyi Barselona 2002 Ionijka Prisvyata novesentizmu Sadi gotelyu Balneario Vichy Catalan Zhirona 2002 Skulpturnij monument dlya parku skulptur mista Kvandzhu Vistavki1948 Budinok knigi Barselona 1949 2 j Zhovtnevij salon Barselona 1950 1 j Salon nezalezhnogo mistectva Sala Karal Barselona 1951 1 j Ispano amerikanskij biyenale Madrid 1953 Mizhnarodnij biyenale San Paulu 2 j Dzhazovij salon Barselona 1954 2 j Mizhnarodnij biyenale skulpturi Antverpen Galereya Unikum Bryugge Galereya Madlen Baes Nokke 1955 3 j Mizhnarodnij biyenale skulpturi Middelgejmskij muzej Antverpen 1956 Galereya Zhorzha Zhiru Bryussel 1957 2 j Seredzemnomorskij biyenale Aleksandriya Kitajskij nacionalnij hudozhnij muzej Tajbej 1958 Galereya Layetanes Barselona 1959 Galereya Hardin Barselona Galereya Bioska Madrid Galereya 59 Ashaffenburg 1960 Ateneum Madrid Sala Gaspar Barselona 1961 4 j Mizhnarodnij biyenale skulpturi Middelgejmskij muzej Antverpen 1962 Galereya Dzhoakima Chikago Galereya Mezyur Parizh Sala Gaspar Barselona 1963 7 j Mizhnarodnij biyenale San Paulu Salon molodih skulptoriv Muzej Rodena Parizh 1964 Vistavka suchasnih skulptoriv Ispaniyi Vsesvitnya vistavka Nyu Jork 1965 Sala Gaspar Barselona Galereya Semihi Yuber Cyurih Galereya Sur Santander 1966 Ateneum Madrid Galereya Grises Bilbao Mizhnarodna vistavka suchasnoyi skulpturi Budinok Rodena Parizh Galereya Berti Shefer Nyu Jork 10 j Mizhnarodnij biyenale skulpturi Middelgejmskij muzej Antverpen 1967 Sala Gaspar Barselona 1968 Galereya Sejker Madrid 34 j Venecijskij biyenale Veneciya 1969 Vistavka suchasnogo mistectva Ispaniyi Muzej Rata Zheneva Vistavka suchasnogo mistectva Ispaniyi Nacionalna galereya Kanadi Ottava 1970 Muzej Malogo palacu Zheneva 1971 Galereya Skira Madrid 1972 Galereya Berti Shefer Nyu Jork 1973 Galereya Rene Metras Barselona 1974 Galereya Artura Ramona Barcelona Galereya D Endt Amsterdam 1975 3 j Mizhnarodnij biyenale maloyi skulpturi Budapesht 1976 Vistavka ART 7 76 Bazel ARTEXPO 76 Barselona Fond Zhoana Miro Barselona 1977 Galereya Bioska Madrid ART 8 77 Bazel Vistavkova zala Caixa Laietana Mataro 1978 1 j Yevropejskij triyenale skulpturi Pale Royal Parizh Galereya Levi Gamburg Galereya Saharoff Barselona ART 9 78 Bazel 1979 ART 10 79 Bazel Vistavka Subiraks Prisvyachennya Fortuni i Gaudi Centr chitannya Reus 1980 Mistecka zala Daedalus Barselona 1981 Galereya Bioska Madrid ART 12 81 Bazel 1982 Galereya R K Parkera Nyu Jork ARCO 82 Madrid 1983 ARCO 83 Madrid ART EXPO 83 Nyu Jork ART 14 83 Bazel 1984 Vistavka organizovana uryadom Kataloniyi u Parizhi Albi i Perpinyan 1985 ARCO 85 Madrid 1 j Hudozhnij biyenale futbolnogo klubu Barselona Palac Pedralbes Barselona 1987 Francuzkij institut Barselona Budinok Gojyi Bordo 1988 Millesgorden Stokgolm Vistavka Subiraks Grafika Sala Teknorama Verona i Hudozhnya galereya Palermo 1990 Retrospektivna vistavka u Hudozhnomu muzeyi Gindza Tokio 1992 Kasa del Monte Madrid Paviljon Kataloniyi na Vsesvitnij vistavci u Sevilyi 1993 Subiraks Ostanni tvori Francuzkij institut Barselona Muzej suchasnogo mistectva Tarragona 1994 Piya Almojna Barselona Centr Zhulola Kan Negre San Zhoan Despi 1995 Galereya Bioska Madrid Hudozhnye kolo Sant Lyuk Barselona 1997 Antologiya Tur Fromazh Valle d Aosta Italiya XII Mizhnarodnij biyenale sportu i vitonchenih mistectv Drassanas Barselona 2000 50 rokiv tvorchosti Subiraksa Municipalnij muzej Tossa de Mar Subiraks Skulpturi malyunki grafika Galereya Openring Margareti Shverer Viden 2001 Subiraks Ob yemi teksturi simvoli Muzej Mataro 2002 Vid Gaudi do Tapiyesa Katalonski majstri XX st Sevilskij muzej vitonchenih mistectv 2003 Retrospektivna vistavka Subiraks Ob yemi teksturi simvoli Palac Moha Barselona 2004 Subiraks 50 rokiv malyunkiv Katalonskij dim Parizh 2005 Muzej shidnogo ozera Hanchzhou Kitaj 2007 Subiraks u Monserrati Muzej Monserrata 2008 Prostir suchasnogo mistectva Puchmarti Bur Madam Franciya 2010 Subiraks Analogiyi dvoyistosti opoziciyi La Lonha Saragosa Roboti u muzeyah svituMuzej amerikanskogo ispanskogo tovaristva Nyu Jork SShA Hudozhnij muzej Dzhoslina Omaha Nebraska SShA Muzej universitetu Pivdennogo Illinojsu Illinojs SShA Sad skulptur Neshera Dallaskij muzej mistectv Tehas SShA Klivlendskij muzej mistectv Ogajo SShA Muzej mistectv universitetu Ajovi SShA Muzej suchasnogo mistectva Peti Pale Zheneva Shvejcariya Olimpijskij muzej Lozanna Shvejcariya Muzej skulptur bilya morya Sheveningen Niderlandi Muzej skulptur prosto neba Middelgejm Antverpen Belgiya Fond Zhenni i Lyuka Pejre Nokke Dorp Belgiya Birmingemskij hudozhnij muzej Angliya Millesgorden Stokgolm Shveciya Kitajskij nacionalnij hudozhnij muzej Tajbej Kitaj Nacionalnij muzej suchasnogo mistectva Kongi Pivdenna Koreya Olimpijskij park Seul Pivdenna Koreya Muzeyi Vatikanu Vatikan Italiya Muzej Korolivskoyi akademiyi vitonchenih mistectv San Fernando Madrid Ispaniya Muzej skulptur prosto neba Madrid Ispaniya Nacionalna biblioteka Ispaniyi Madrid Ispaniya Fond Eduardo Eadi Arganda del Rej Madrid Muzej Vyurt La Rioha Agonsiljo Logronjo Muzej vitonchenih mistectv Bilbao Bilbao Muzej Korolivskoyi akademiya vitonchenih mistectv svyatoyi Yelizaveti Ugorskoyi Sevilya Sevilskij muzej suchasnogo mistectva Sevilya Muzej Sabaleti Kesada Haen Kasteljonskij muzej vitonchenih mistectv Kasteljon de la Plana Centr mistectv i prirodi Fond Beulas Ueska Nacionalnij muzej mistectva Kataloniyi Barselona Muzej suchasnogo mistectva Barselona Muzej Korolivskoyi akademiyi vitonchenih mistectv Sant Zhordi Barselona Institut teatru Barselona Olimpijsko sportivnij muzej Barselona Muzej FK Barselona Barselona Muzej hramu Svyatogo Simejstva Barselona Fond Frana Daurelya Barselona Muzej istor l Ospitaleta Ospitalet de Lobregat Barselona Muzej suchasnogo kilimarstva San Kugat del Vales Barselona Municipalnij muzej Zhoana Abelo Molyet del Valyes Barselona Muzej Mataro Mataro Barselona Kolekciya Bassata Muzej suchasnogo mistectva Kataloniyi Mataro Barselona Muzej arhiv San Andres de Levanerasa San Andres de Levaneras Barselona Muzej Granolyersa Granolyers Barselona Regionalnij muzej Manresi Manresa Barselona Muzej Monserratskomu monastiri Barselona Muzej paperovoyi fabriki Kapelyades Kapelyades Barselona Muzej shkiri Igualadi Igualada Barselona Muzej biblioteka Viktora Balagera Vilanova i la Zheltru Barselona Zaliznij muzej u Vilanova Vilanova i la Zheltru Barselona Muzej suchasnogo mistectva Tarragona Muzej Deu Vendrel Muzej istoriyi mista Zhirona Fond Vila Kasas Palafruzhel Zhirona Muzej regionu Emporda Figeras Zhirona Fond Parramona u Ventalo Ventalo Zhirona Municipalnij muzej Tossa de Mar Zhirona Nagorodi1953 Persha premiya zi skulpturi na 2 mu Dzhazovomu saloni Barselona 1957 Bronzova medal na 2 mu Seredzemnomorskomu biyenale Aleksandriya Yegipet 1958 Gran pri Sant Zhordi Miskoyi radi Barseloni 1958 Premiya Hulio Gonsalesa vid Barselonskoyi palati suchasnogo mistectva 1966 1 a mizhnarodna premiya z malyuvannya Inglada Gijo 1971 Persha mizhnarodna premiya Sant Marti d Or 1974 Premiya kritikiv Barseloni za najkrashu vistavku 1973 roku 1982 Hrest Sant Zhordi vid Uryadu Kataloniyi 1986 Kavaler ordenu Mistectv ta literaturi Franciya 1987 Lyudina roku mizhnarodna nagoroda za vnesok u svit mistectv Parizh 1987 Premiya Sparo vid Katalonskoyi asociaciyi mitciv ACEA 1993 Premiya Correo de las Artes yak najkrashomu hudozhniku sho specializuyetsya na skulpturi Madrid 1996 Zolota medal Mizhnarodnogo fondu zhivopisu Barselona 1997 Nazvanij najvidatnishim sered nini zhivih katalonskih hudozhniv HH stolittya za danimi opituvannya provedenogo gazetoyu La Vanguardia Katalonskim radio i Katalonskoyu enciklopediyeyu 1998 Zolota medal za zaslugi v obrazotvorchomu mistectvi vid Ministerstva kulturi i sportu Ispaniyi 2011 Zolota medal za hudozhni zaslugi vid meriyi Barseloni Chlen korespondent Amerikanskogo ispanskogo tovaristva Nyu Jork z 1976 roku chlen Korolivskoyi akademiyi vitonchenih mistectv Sant Zhordi Barselona z 1980 roku chlen Korolivskoyi akademiya vitonchenih mistectv San Fernando Madrid z 1989 roku PrimitkiSagrada el misteri de la creacio Gaudi Le Mystere de la Sagrada Familia 2012 d Track Q16885369 http kmska be collection work data b47lz8 Agencia Catalana de Noticies CNA 9 kvitnya 2015 Arhiv originalu za 23 veresnya 2015 Procitovano 21 serpnya 2015 angl BibliografiyaMonografiyi Armengol Manuel photo et al Subirachs s n Barcelona 1990 Blanch Montserrat Subirachs Obra grafica 1949 1975 Ediciones Saturno Barcelona 1976 Borot Marie France Subirachs le dur desir de creer Editorial Mediterrania Barcelona 1999 Borot Marie France Subirachs le dur desir de creer 2ª ed revisada i augmentada Editorial Mediterrania Barcelona 2004 Borot Marie France Iriarte Joan Subirachs Ambit Serveis Editorials S A Barcelona 1985 Borras Ramon Subirachs Medals Editorial Mediterrania Barcelona 1997 Cadena Josep M Subirachs in General optica Editorial Mediterrania Barcelona 2001 Capmany Maria Aurelia Subirachs o retrat de l artista com a escultor adult Editorial Portic Barcelona 1975 Carreira Manuel photo Wolf Ricard text Sagrada Familia la facana de ponent Sagrada Familia the west facade Editorial Mediterrania Barcelona 2007 Cirlot Juan Eduardo Subirachs Xifre editor Barcelona 1960 Cirlot Lourdes Subirachs Artur Ramon editor Barcelona 1990 Corredor Matheos Jose Subirachs Ediciones Poligrafa S A Barcelona 1975 Espriu Salvador et al Mon de Subirachs Edipoides S A i Eumo Vic 1984 Espriu Salvador et al Approximation to three sculptures by Subirachs and other texts Edipoies Eumo Vic 1985 Fontanals Imma Subirachs Suite 219 Hotel Estela Barcelona Sitges 1999 Fontanals Imma Iriarte Joan fot Subirachs a la Sagrada Familia Editorial Mediterrania Barcelona 1998 Fontanals Imma Iriarte Joan fot Subirachs to the Sagrada Familia 2nd edition revised and extended Editorial Mediterrania Barcelona 2004 Gilbert Trinitat The obelisk that commemorates Francesc Macia Vilanova i la Geltru Council Vilanova i la Geltru 2007 Giralt Miracle Daniel Subirachs Ediciones Saturno Barcelona 1973 Giralt Miracle Daniel Subirachs Ministry of Education and Science Madrid 1973 Iriarte Joan Subirachs Sagrada Familia 1987 1988 Eikon S A Barcelona 1989 Iriarte Joan Subirachs a la Sagrada Familia Enciclopedia Catalana Barcelona 1991 Miralles Francesc Subirachs Un creador de simbolos Ediciones Altaya S A Barcelona 1999 Pena Maria Subirachs Maestros actuales de la pintura y escultura catalanas 3 La Gran Enciclopedia Vasca Bilbao 1974 Rodriguez Aguilera Cesareo Subirachs works from 1949 to 1995 s n Barcelona 1995 Santos Torroella Rafael Subirachs 0 figura Sala Gaspar Barcelona 1962 Sarro Maite Bayes Pilarin Petita historia de Josep Maria Subirachs Editorial Mediterrania Barcelona 1996 Subirachs Burgaya Judit Subirachs a Catalunya Obra en espais publics Editorial Mediterrania Barcelona 2006 Subirachs Burgaya Judit Subirachs a Barcelona Editorial Mediterrania i Ajuntament de Barcelona Barcelona 2012 Subirachs Josep Maria Quadern de taller 1954 1987 Els llibres de Les Quatre Estacions i Eumo Vic 1987 Subirachs Josep Maria La Torre de Babel i altres textos Eumo Vic 1989 Subirachs Josep Maria et al Quadern de la Facana de Ponent Eumo Editorial Vic 1990 Subirachs Josep Maria Fontanals Imma L art es l erotisme de la historia L alfabet simbolic de Subirachs Editorial Mediterrania Barcelona 2003 Velez Pilar Aproximacio a l obra grafica de Subirachs Editorial Mediterrania Barcelona 1993 Velez Pilar Subirachs en General optica II Editorial Mediterrania Barcelona 2002 Katalogi Sartoris Alberto Subirachs Cataleg de l exposicio Subirachs Galerias Jardin Barcelona 1958 Cirlot Juan Eduardo Subirachs Cataleg de l exposicio De la Escuela de Barcelona Alcoy Hernandez Pijuan Planell Subirachs RM Barcelona 1959 Cirlot Juan Eduardo Subirachs Cataleg de l exposicio Subirachs Cuadernos de arte del Ateneo de Madrid Madrid 1960 Seuphor Michel Subirachs Cataleg de l exposicio Subirachs Mesure Paris 1962 Lloveras Goncal Subirachs Cataleg de l exposicio Cinco artists de la escuela de Barcelona Publicaciones Espanolas Cuadernos de Arte Madrid 1963 Permanyer Lluis Subirachs Cataleg de l exposicio Esculturas de Subirachs Sur Gallery Santander 1965 Seuphor Michel Pour Subirachs Cataleg de l exposicio Josep M Subirachs Graficas Mendoza Barcelona 1965 Bordas Josep M Josep M Subirachs Cataleg de l exposicio Josep M Subirachs Graficas Mendoza Barcelona 1965 Arean Carlos Josep Maria Subirachs Cataleg de l exposicio Subirachs Publicaciones Espanolas Cuadernos de Arte Madrid 1966 Seuphor Michel Pour Subirachs Cataleg de l exposicio Subirachs Publicaciones Espanolas Cuadernos de Arte Madrid 1966Dokumentalnij filmZovnishni videofajli Dokumentalnij film pro Subiraksa 5 listopada 2010 roku na telekanali Canal 33 sho nalezhit TVC vijshov 53 hvilinnij dokumentalnij film pro kar yeru Zhuzepa Mariyi Subiraksa znyatij rezhiserom Martinom Majslerom Div takozh134124 SubiraksPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Zhuzep Mariya Subiraks Oficijnij sajt 9 listopada 2015 u Wayback Machine kat angl isp fr Biografiya 24 veresnya 2015 u Wayback Machine na sajti Korolivskoyi akademiyi vitonchenih mistectv San Fernando angl