Пале-Рояль (фр. Palais Royal — «королівський палац») — палац і парк, розташовані в Парижі навпроти північного крила Лувру.
Пале-Рояль | |
---|---|
| |
48°51′48″ пн. ш. 2°20′13″ сх. д. / 48.8633333333607780° пн. ш. 2.33694444447217764° сх. д.Координати: 48°51′48″ пн. ш. 2°20′13″ сх. д. / 48.8633333333607780° пн. ш. 2.33694444447217764° сх. д. | |
Країна | Франція[1][2] |
Розташування | d[2] |
Тип | королівський палац[d][1] |
Стиль | d |
Архітектор | П'єр-Франсуа-Леонар Фонтен |
Дата заснування | 1628 |
Адреса | d, d і d |
Пале-Рояль Пале-Рояль (Франція) | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Кардинальський палац
Попри свою назву, палац, що стоїть на площі, був побудований за проєктом Жака Лемерсьє для кардинала Рішельє і спочатку називався кардинальським. Після смерті Рішельє палац зайняла вдовуюча Анна Австрійська з юним Людовиком XIV, потім тут оселився кардинал Мазаріні.
Резиденція герцога Орлеанського
За Людовика XIV і його наступників палац правив міською резиденцією герцога Орлеанського, і в малоліття Людовика XV саме звідси принц-регент керував усією Францією. В одному з флігелів «Король-Сонце» поселив свою фаворитку ; там вона народила двох позашлюбних синів короля.
Театр Комеді Франсез
На початку XVIII століття палацові апартаменти були оновлені в стилі рококо. Ці інтер'єри були знищені в 1784 року, коли на місці частини палацу було зведено будівлю театру для розміщення Комеді Франсез. До цього тут існував , що був настільки ж тісно пов'язаний з життям і творчістю Мольєра, як лондонський «Глобус» — з творчістю Шекспіра.
Публічний сад
У ті ж передреволюційні роки власник палацу, герцог Орлеанський, згодом відомий як , відкрив сад для відвідування всіма охочими й спорудив на площі величні колонади з крамничками. Цей прояв популізму таки спрацював і приніс герцогу Орлеанському прихильність найширших верств паризького суспільства. Незабаром тут засяяли вогнями наймодніші клуби та кав'ярні міста.
Державні установи
1852 року площа була розширена під час реконструкції Парижа, здійсненої під керівництвом барона Османа. У часи Паризької комуни 1871 року палац згорів, але був відбудований вже через два роки й відтоді став осідком різних урядових установ — Державної ради, Конституційної ради та Міністерства культури. Відразу за палацом розташовані старі будівлі Національної бібліотеки.
1986 року на площі з'явилися сучасні інсталяції — так звані («Мистецтво перетворює місто»).
Див. також
Примітки
- base Mérimée — ministère de la Culture, 1978.
- archINFORM — 1994.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пале-Рояль |
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Пале-Рояль |
- Пале-Рояль на сайті Insécula
- sur le site du ministère de la culture — віртуальна екскурсія міністерства культури
- Сайт Конституційної Ради
- Пале-Рояль на сайті monuments nationaux.fr
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pale Royal fr Palais Royal korolivskij palac palac i park roztashovani v Parizhi navproti pivnichnogo krila Luvru Pale Royal48 51 48 pn sh 2 20 13 sh d 48 8633333333607780 pn sh 2 33694444447217764 sh d 48 8633333333607780 2 33694444447217764 Koordinati 48 51 48 pn sh 2 20 13 sh d 48 8633333333607780 pn sh 2 33694444447217764 sh d 48 8633333333607780 2 33694444447217764Krayina Franciya 1 2 Roztashuvannya d 2 Tip korolivskij palac d 1 Stil dArhitektor P yer Fransua Leonar FontenData zasnuvannya 1628Adresa d d i dPale RoyalPale Royal Franciya Mediafajli u Vikishovishi U parku Pale Royal Odin z inter yeriv Pale RoyalKardinalskij palacPalais Royal Paris Popri svoyu nazvu palac sho stoyit na ploshi buv pobudovanij za proyektom Zhaka Lemersye dlya kardinala Rishelye i spochatku nazivavsya kardinalskim Pislya smerti Rishelye palac zajnyala vdovuyucha Anna Avstrijska z yunim Lyudovikom XIV potim tut oselivsya kardinal Mazarini Rezidenciya gercoga OrleanskogoZa Lyudovika XIV i jogo nastupnikiv palac praviv miskoyu rezidenciyeyu gercoga Orleanskogo i v malolittya Lyudovika XV same zvidsi princ regent keruvav usiyeyu Franciyeyu V odnomu z fligeliv Korol Sonce poseliv svoyu favoritku tam vona narodila dvoh pozashlyubnih siniv korolya Teatr Komedi FransezNa pochatku XVIII stolittya palacovi apartamenti buli onovleni v stili rokoko Ci inter yeri buli znisheni v 1784 roku koli na misci chastini palacu bulo zvedeno budivlyu teatru dlya rozmishennya Komedi Fransez Do cogo tut isnuvav sho buv nastilki zh tisno pov yazanij z zhittyam i tvorchistyu Molyera yak londonskij Globus z tvorchistyu Shekspira Publichnij sadU ti zh peredrevolyucijni roki vlasnik palacu gercog Orleanskij zgodom vidomij yak vidkriv sad dlya vidviduvannya vsima ohochimi j sporudiv na ploshi velichni kolonadi z kramnichkami Cej proyav populizmu taki spracyuvav i prinis gercogu Orleanskomu prihilnist najshirshih verstv parizkogo suspilstva Nezabarom tut zasyayali vognyami najmodnishi klubi ta kav yarni mista Derzhavni ustanoviFasad palacu budivlya Derzhavnoyi radi 1852 roku plosha bula rozshirena pid chas rekonstrukciyi Parizha zdijsnenoyi pid kerivnictvom barona Osmana U chasi Parizkoyi komuni 1871 roku palac zgoriv ale buv vidbudovanij vzhe cherez dva roki j vidtodi stav osidkom riznih uryadovih ustanov Derzhavnoyi radi Konstitucijnoyi radi ta Ministerstva kulturi Vidrazu za palacom roztashovani stari budivli Nacionalnoyi biblioteki 1986 roku na ploshi z yavilisya suchasni instalyaciyi tak zvani Mistectvo peretvoryuye misto Div takozhVelikij teatr Bordo Viktor LuyiPrimitkibase Merimee ministere de la Culture 1978 d Track Q384602d Track Q68471231d Track Q809830 archINFORM 1994 d Track Q265049PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Pale Royal Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Pale Royal Pale Royal na sajti Insecula sur le site du ministere de la culture virtualna ekskursiya ministerstva kulturi Sajt Konstitucijnoyi Radi Pale Royal na sajti monuments nationaux fr