Луї-Нікола Луї, відомий як Віктор Луї (10 травня 1731, Париж, Франція — 2 липня 1800, там само) — французький архітектор, творець Великого театру в Бордо.
Віктор Луї | |
---|---|
фр. Victor Louis | |
Народження | 10 травня 1731[1][2][…] |
Смерть | 2 липня 1800[1][3][…] (69 років) |
Країна (підданство) | Франція[5] |
Навчання | Академія архітектури Франції |
Вчителі | d |
Діяльність | архітектор |
Праця в містах | Варшава[6] |
Найважливіші споруди | d, d, d і Комеді Франсез[d] |
Нагороди | |
Віктор Луї у Вікісховищі |
Життєпис
Луї-Нікола народився 10 травня 1731 року в Парижі. Його батько був муляром і підприємцем.
Від 1765 року архітектор почав підписуватися ім'ям Віктор.
1746 року, ще не досягши належного шістнадцятиліття, вступив до Королівської школи архітектури. Його викладачем став , член Королівської академії архітектури. Через дев'ять років навчання, 1755 року, здобув золоту медаль, яка дала йому право на поїздку до Рима (Римська премія). Від 1756 до 1759 року проживав у палаці Манчіні. Там він був співучнем Жана-Оноре Фраґонара та Юбера Робера. Художник , який очолював Французьку академію в Римі, не оцінив Віктора Луї, який вирізнявся «характером неслухняним і захопливим» і впадав у борги. Але Луї наполегливо працював, захоплений давнім Римом. Також захоплювався сучасним Римом. Його надихали твори Берніні грандіозними композиціями.
Спочатку спеціалізувався на релігійних замовленнях, потім збудував багато приватних резиденцій.
Маршал Рішельє, внучатий племінник кардинала, якому Віктор Луї перебудував особняк у Парижі, запросив його до Бордо для будівництва міського театру. У Бордо він став франкмасоном і видатним членом масонської ложі la Française Élue à l'Orient d'Aquitaine. Згодом отримав багато замовлень на будівництво замків у Бордо. [fr], Великий Майстер франкмасонів, який приїхав у Бордо на закладення першого каменя Великого театру, замовив Луї першу перебудову галереї Пале-Рояля.
20 липня 1770 року одружився з [fr], піаністкою та композиторкою. 1774 року в них народилася дочка — Марі-Елен-Віктуар.
Основні роботи
- 1760: каплиця чистилища в [fr] в XI окрузі Парижа
- 1760: каплиця та ґанок бенедиктинського монастиря в XI окрузі Парижа (зруйновані)
- 1767—1773: прикраса хорів Шартрського собору Богоматері
- 1771—1779: колишнє інтендантство Франш-Конте в Безансоні, спільно з Ніколя Ніколем
- 1772—1778: замок Ла-Рошетт (Сена і Марна), поблизу Мелена
- 1773—1780: Великий театр у Бордо
- 1773: приватний [fr] у Безансоні
- 1774: замок Віразей (Ло і Гаронна)
- 1774 року: [fr] (Бордо)
- 1775—1777: старий особняк префектури Бордо (до 1993 року)
- 1776—1778: замок Сен-Мор у Аржан-сюр-Сольдрі
- 1778: замок Тозья в Градіньяні та замок Англад в Ізоні
- 1780: замок Лаїт у Монкрабо
- 1782—1787: розширення церкви Сен-Елуа в Дюнкерку
- 1783: замок Раба в Талансі
- 1785: замок Фільєр у Гомервілі
- 1786—1787: замок Буїль в Сент-Андре-де-Кюбзаку
- 1786—1790: галереї та зал Рішелье в Комеді Франсез у палаці Пале-Рояль у Парижі
- 1787—1789: замок л'Оспіталь у Портетсі
- 1788—1792: особняк Мот-Санген в Орлеані
- 1791: придбав монастир, перетворений на маєток
- 1792—1793: [de] на вулиці Права ([fr]; знесений у 1820-х роках
- 1792—1794: замок Анкло в Пінеї
- ?: Замок Рабо у Боммі
Великий театр у Бордо
Будівництво театру задумано після того, як попередню будівлю знищила пожежа 1755 року. Ініціатором виступив маршал де Рішельє, який очолював провінцію. Будівництво тривало шість років. Новий театр, що відкрився 7 квітня 1780, став шедевром французької театральної архітектури.
Театр розташований на міській площі і виходить одразу на три головні вулиці міста. У плані будівля прямокутна зі сторонами 46,3 х 85 м. Із трьох боків оточений портиком. Використано колони коринфського ордера. Над колонами розташовано статуї дев'яти муз та трьох богинь. Велику увагу при оздобленні будівлі архітектор приділив підбору облицювального каменю.
До зали для глядачів ведуть парадні сходи, прикрашені статуями Мельпомени й Талії. Атріум театру перекрито куполом.
Архітектор застосував нове перекриття зали, що спирається на чотири колони в залі. Купол зали розписав [fr]. У плані зал підковоподібний. Спочатку був розрахований на 1700 місць.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Victor Louis
- Encyclopædia Britannica
- Європейська театральна архітектура — Arts and Theatre Institute.
- artist list of the National Museum of Sweden — 2016.
- RKDartists
- Albert Lecoy de La Marche. L'Académie de France à Rome: correspondance inédite de ses directeurs ... — Didier, 1874. — С. 282.
- Большой театр в Бордо. Архитектура и дизайн интерьера. www.5arts.info. оригіналу за 2 грудня 2020. Процитовано 31 жовтня 2020.
- Бархин Г. Б. Театры. — М. : Издательство Академии Архитектуры СССР, 1947.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Luyi Nikola Luyi vidomij yak Viktor Luyi 10 travnya 1731 Parizh Franciya 2 lipnya 1800 tam samo francuzkij arhitektor tvorec Velikogo teatru v Bordo Viktor Luyifr Victor LouisNarodzhennya10 travnya 1731 1731 05 10 1 2 Parizh Korolivstvo FranciyaSmert2 lipnya 1800 1800 07 02 1 3 69 rokiv Parizh FranciyaKrayina piddanstvo Franciya 5 NavchannyaAkademiya arhitekturi FranciyiVchitelidDiyalnistarhitektorPracya v mistahVarshava 6 Najvazhlivishi sporudid d d i Komedi Fransez d NagorodiRimska premiya Viktor Luyi u VikishovishiZhittyepisLuyi Nikola narodivsya 10 travnya 1731 roku v Parizhi Jogo batko buv mulyarom i pidpriyemcem Vid 1765 roku arhitektor pochav pidpisuvatisya im yam Viktor 1746 roku she ne dosyagshi nalezhnogo shistnadcyatilittya vstupiv do Korolivskoyi shkoli arhitekturi Jogo vikladachem stav chlen Korolivskoyi akademiyi arhitekturi Cherez dev yat rokiv navchannya 1755 roku zdobuv zolotu medal yaka dala jomu pravo na poyizdku do Rima Rimska premiya Vid 1756 do 1759 roku prozhivav u palaci Manchini Tam vin buv spivuchnem Zhana Onore Fragonara ta Yubera Robera Hudozhnik yakij ocholyuvav Francuzku akademiyu v Rimi ne ociniv Viktora Luyi yakij viriznyavsya harakterom nesluhnyanim i zahoplivim i vpadav u borgi Ale Luyi napoleglivo pracyuvav zahoplenij davnim Rimom Takozh zahoplyuvavsya suchasnim Rimom Jogo nadihali tvori Bernini grandioznimi kompoziciyami Spochatku specializuvavsya na religijnih zamovlennyah potim zbuduvav bagato privatnih rezidencij Marshal Rishelye vnuchatij pleminnik kardinala yakomu Viktor Luyi perebuduvav osobnyak u Parizhi zaprosiv jogo do Bordo dlya budivnictva miskogo teatru U Bordo vin stav frankmasonom i vidatnim chlenom masonskoyi lozhi la Francaise Elue a l Orient d Aquitaine Zgodom otrimav bagato zamovlen na budivnictvo zamkiv u Bordo fr Velikij Majster frankmasoniv yakij priyihav u Bordo na zakladennya pershogo kamenya Velikogo teatru zamoviv Luyi pershu perebudovu galereyi Pale Royalya 20 lipnya 1770 roku odruzhivsya z fr pianistkoyu ta kompozitorkoyu 1774 roku v nih narodilasya dochka Mari Elen Viktuar Osnovni roboti1760 kaplicya chistilisha v fr v XI okruzi Parizha 1760 kaplicya ta ganok benediktinskogo monastirya v XI okruzi Parizha zrujnovani 1767 1773 prikrasa horiv Shartrskogo soboru Bogomateri 1771 1779 kolishnye intendantstvo Fransh Konte v Bezansoni spilno z Nikolya Nikolem 1772 1778 zamok La Roshett Sena i Marna poblizu Melena 1773 1780 Velikij teatr u Bordo 1773 privatnij fr u Bezansoni 1774 zamok Virazej Lo i Garonna 1774 roku fr Bordo 1775 1777 starij osobnyak prefekturi Bordo do 1993 roku 1776 1778 zamok Sen Mor u Arzhan syur Soldri 1778 zamok Tozya v Gradinyani ta zamok Anglad v Izoni 1780 zamok Layit u Monkrabo 1782 1787 rozshirennya cerkvi Sen Elua v Dyunkerku 1783 zamok Raba v Talansi 1785 zamok Filyer u Gomervili 1786 1787 zamok Buyil v Sent Andre de Kyubzaku 1786 1790 galereyi ta zal Rishele v Komedi Fransez u palaci Pale Royal u Parizhi 1787 1789 zamok l Ospital u Portetsi 1788 1792 osobnyak Mot Sangen v Orleani 1791 pridbav monastir peretvorenij na mayetok 1792 1793 de na vulici Prava fr znesenij u 1820 h rokah 1792 1794 zamok Anklo v Pineyi Zamok Rabo u BommiVelikij teatr u BordoDokladnishe Velikij teatr Bordo Teatr Bordo Inter yer teatru Budivnictvo teatru zadumano pislya togo yak poperednyu budivlyu znishila pozhezha 1755 roku Iniciatorom vistupiv marshal de Rishelye yakij ocholyuvav provinciyu Budivnictvo trivalo shist rokiv Novij teatr sho vidkrivsya 7 kvitnya 1780 stav shedevrom francuzkoyi teatralnoyi arhitekturi Teatr roztashovanij na miskij ploshi i vihodit odrazu na tri golovni vulici mista U plani budivlya pryamokutna zi storonami 46 3 h 85 m Iz troh bokiv otochenij portikom Vikoristano koloni korinfskogo ordera Nad kolonami roztashovano statuyi dev yati muz ta troh bogin Veliku uvagu pri ozdoblenni budivli arhitektor pridiliv pidboru oblicyuvalnogo kamenyu Do zali dlya glyadachiv vedut paradni shodi prikrasheni statuyami Melpomeni j Taliyi Atrium teatru perekrito kupolom Arhitektor zastosuvav nove perekrittya zali sho spirayetsya na chotiri koloni v zali Kupol zali rozpisav fr U plani zal pidkovopodibnij Spochatku buv rozrahovanij na 1700 misc PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Victor Louis d Track Q17299517 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Yevropejska teatralna arhitektura Arts and Theatre Institute d Track Q12021673d Track Q43003820 artist list of the National Museum of Sweden 2016 d Track Q16323066d Track Q22681075 RKDartists d Track Q17299517 Albert Lecoy de La Marche L Academie de France a Rome correspondance inedite de ses directeurs Didier 1874 S 282 Bolshoj teatr v Bordo Arhitektura i dizajn interera www 5arts info originalu za 2 grudnya 2020 Procitovano 31 zhovtnya 2020 Barhin G B Teatry M Izdatelstvo Akademii Arhitektury SSSR 1947