Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Есто́нці (eestlased — самоназва із середини XIX століття, до цього maarahvas — буквально «народ своєї землі») — народ, що становить основне населення Естонії.
| Естонці eestlased | |
|---|---|
| Кількість | 1 100 000 |
| Ареал |  Естонія: 909 307
 Ісландія: 111 |
| Близькі до: | сету, фіни, карели, вепси, водь, іжора |
| Мова | естонська |
| Релігія | лютерани, православні, атеїсти |
Розселення
Загальна чисельність становить 1 100 000 осіб. Найбільша громада проживає в Естонії — 930 тис. Невеликі групи естонців проживають в Україні, у Ленінградській, Псковській та Омській областях Росії, у Латвії, а також у Канаді, США, Швеції та Австралії.
Історія
Естонці — народ, що утворився в результаті змішування місцевих фіномовних племен з балтськими, скандинавськими та слов'янськими племенами. У складі естонців виділяється етнічна група або навіть окремий народ сету, що зазнав сильного східнослов'янського впливу.
Естонці сформувалися в Східній Балтії на основі змішання стародавнього аборигенного населення і фіно-угорських племен, що прийшли зі сходу в III тисячолітті до нашої ери. Пізніше вони увібрали фіно-угорські, балтські, германські й слов'янські елементи. До I тисячоліття нашої ери склалися основні угрупування естських племен, до XIII століття склалися територіальні об'єднання-мааконди:
- Уганді і Сакала на півдні,
- Вірумаа, Ярвамаа, Харьюмаа і Рявала на півночі,
- Ляенемаа і Сааремаа на заході Естонії.
З початку XIII століття почалася експансія Лівонського ордену на Південь і данців на Північ Естонії. До 1227 територія Естонії була включена в землі Лівонського ордену, в 1238-1346 північна частина Естонії (Рявала, Гар'юмаа і Вірумаа) належала Данії. Естонці були обернені в католицтво. В результаті Лівонської війни 1558-83 років територія Естонії була поділена між Річчю Посполитою (південна частина), Швецією (північна частина) і Данією (острів Сааремаа). До середини XVII століття Естонія відійшла до Швеції.
Від Реформації до ХХІ століття
Реформація, розповсюдження богослужіння і книгодрукування, з кінця XVII століття — шкільного навчання естонською мовою сприяли формуванню естонської національної культури. У 1632 в Дерпті створюється університет з навчанням латиною і шведською, пізніше — німецькою мовою (сучасний Тартуський університет).
В ході Північної війни 1700-21 Естонію увійшла до складу Росії. Північна Естонія утворила Естляндську губернію, південна увійшла до складу Ліфляндської губернії. У XIX столітті внаслідок аграрних реформ і розвитку капіталізму посилюється переселенський рух естонського селянства у внутрішні області Росії і міста. Зросла чисельність Естонців у міському населенні (у 1897 63 % жителів Таллінну). Розвивається естонський національний рух.
Після Жовтневої революції в лютому 1918 була проголошена незалежна Естонська республіка, окупована потім німцями (до листопада 1918); з кінця листопада 1918 по січень 1919 на частини території Естонії існувала проголошена більшовиками Естонська радянська республіка. У 1940 Естонська республіка була включена до складу СРСР. У 1991 Естонія стала незалежною.
Мова
Розмовляють естонською мовою балтійсько-фінської підгрупи угро-фінської групи уральської сім'ї. Діалекти:
- північний (середньо-північний, острівний, східний і західний говори),
- південний (мулькський, тартуський і вируський говори),
- північно-східний прибережний.
Літературна мова на основі північного діалекту, писемність (з 16 століття) на основі латинської графіки.
Релігія
Віруючі — в основному лютерани, широко поширені пієтистські течії (баптисти, адвентисти, гернгутери). Православні, в основному сету, що проживають на південному сході Естонії і в Печорському районі Псковської області.
Культура
Традиційна культура західної і північної Естонії зазнала потужного германського і фінського впливу, південна і східна — балтського і східнослов'янського.
Духовна культура
- Фольклор
Фольклор включає рунічні пісні, на основі яких складений національний епос «Кальовіпоег» (Kalevipoeg, 1857-61), пісні, казки.
Старовинні музичні інструменти — каннел (kannel, типу гусел), дерев'яні труби, козячі ріжки, сопілки, волинки.
У 18 столітті розповсюджується скрипка, в 19 столітті утворюються духові оркестри, розвивається хорове мистецтво. У 1869 проводиться перше вссестонське співецьке свято. Зберігаються деякі народні звичаї, наприклад святкування Іванова дня із запаленням багать, піснями, гойданням на гойдалках.
Розвинено прикладне мистецтво (візерункове ткання, вишивка і в'язання, плетіння мережив, обробка шкіри, срібла, на заході — різьблення і випалювання по дереву тощо).
Матеріальна культура
Заняття
Головним заняттями естонців були землеробство (жито, ячмінь, льон, боби), ріллі, тваринництво (молочна худоба, свині, вівці). З 2-й половини 19 століття розповсюджуються товарне виробництво льону, картоплі, молочне тваринництво, рибальство. Розвивається промисловість, головним чином текстильна і машинобудування.
Житло
Якнайдавніші сільські поселення — села купчастого і рядового планування, на півдні — також однодвірні і розкидані поселення. Основне традиційне житло — житлова клуня (рехетуба) — зрубова трикамерна споруда з високим солом'яним дахом; центральне житлове приміщення, опалювальне по-чорному (клуня), використовувалося також для просушування снопів; примикаючі приміщення — холодна комора-камора (kamber) і тік (rehealune). Інші споруди садиби — кліть (ait), хлів (laut), літня кухня (köök), лазня (saun). В кінці 19 століття у заможних селян число камір росте, в них влаштовуються спальні, з'являються печі з димарем. Іноді житло будують окремо, залишаючи за клунею тільки господарське призначення. У 20 столітті розповсюджуються будинки типу котеджів.
Національний одяг
Традиційний жіночий одяг середини 19 століття — сорочка туниковидного крою (särk, hame), смугаста спідниця (seelik, kört), тканий пояс, верхня суконна коротка кофта в талію (kampsun) або безрукавка (liistik). На півночі поширена коротка блуза з пишними рукавами (käised). Заміжні жінки носили фартух, рушниковий головний убір (linik), пізніше — полотняний чіпець (tanu), на півночі і заході — убір типу кокошника (pottmüts, kabimüts). Головний убір дівчат — вінець на твердій основі (pärg) або стрічка. Характерне лляне (õlalinik, kaal) або шерстяне (sõba). Святковий одяг прикрашався срібними фібулами — конічними (sõlg) і плоскими (prees), ланцюжками з монетами і намистами; особливо рясні нагрудні прикраси сету. Жіночий одяг сету відрізняли російські елементи: рубаха-долгорукавка (пізніше — т. з. новгородського типу з широкими рукавами) і глухий косоклинний сарафан (rüüd, sukman). Головний убір — рушниковий линик, дівчата носили вінець російського типу (vanik).
Чоловічий одяг — туниковидна сорочка з прямим розрізом коміра (särk), штани — довгі або по (püksid) коліна, жилет (vest), куртка (vammus), повстяний капелюх (kaap). У сету була поширена російська косоворотка. Верхній чоловічий і жіночий одяг — каптан, взимку шуба.
Взуття — шкіряні постоли (pastlad), у свята — туфлі у жінок, високі чоботи у чоловіків. Були поширені в'язані кольорові рукавички (kindad), панчохи (sukad), шкарпетки (sokid).
Кухня
Основна традиційна їжа — житній хліб (leib), каші (головним чином ячмінні), юшки, овочі (бруква, ріпа, капуста, з 19 століття — картопля), риба, кисле молоко, м'ясо (солона і копчена свинина, баранина, яловичина).
Напої — квас (taar), пиво (õlu).
До свят випікали чистий житній або пшеничний хліб (sepik), готували ковбаси (на півдні — кров'яні, на півночі — «білі», з начинкою з крупи), холодець (sült, jaheliha). Для півдня характерний сир (sõir).
Естонці в Україні
Естонці поселилися в Україні в 1861—1877 роках у Криму. Це були учасники сектантського руху, спрямованого проти соціального і релігійного гноблення з боку балтійських поміщиків і духовенства. Дотепер збереглося кілька невеликих естонських селищ у Красногвардійському районі Криму. Тоді для естонців у Сімферопольському, Євпаторійському, Перекопському та Феодосійському повітах Таврійської губернії уряд Російської імперії виділив 36 тис. десятин землі в 40 селах, зокрема в Джурчі (нині смт Первомайське), Замрук (нині с. Берегове), Бурлюк (нині с. Віліне, обидва Бахчисарайського р-ну), Актачи-Кият (нині с. Білоглинка Сімферопольського р-ну), Кият-Орка (нині с-ще Упорне Первомайського р-ну). В с. Замрук у серед. 19 ст. було відкрито школу, до якої запросили вчителя з Естонії. Також було зведено молитовний будинок.
Наприкінці 19 — поч. 20 ст. естонці, які мешкали в селах Криму, почали виїжджати на заробітки в Сімферополь, Севастополь, Феодосію та Ялту.
За переписом нас. 1897, на території України (без урахування Галичини, Буковини та Закарпатської України) проживало 2227 естонців, з них 1887 осіб — у сільській місцевості (62,9 %). Найбільше естонців (2210 осіб) мешкало в Таврійській губернії, за родом занять їх розподіл тут був таким: землеробство — 1482 особи, армійська служба — 140, приватне обслуговування — 123, виготовлення одягу — 44 особи. Після Першої світової війни та громадянської війни в Україні 1917—1921 кількість естонського населення на території України зросла насамперед внаслідок міграцій військової та робочої сили.
У 1920 було створено Естонську секцію (відділ) агітації та пропаганди при ЦК КП(б)У. Існувала подібна компартійна секція також в Одесі. У Харкові діяв естонський к-т, що будував свою діяльність на засадах національно-патріотичної ідеї.
У 1930 в Криму в місцях компактного проживання естонців були створені національні сільради: у Сімферопольському р-ні — 2, Джанкойському — 1. У 1924/25 навчальному році в Криму діяло 5 естон. шкіл 1-го ст. (початкових), в яких навчався 131 учень. Навчання велося естонською мовою.
Між переписами населення 1959 і 1989 чисельність естонців істотно не змінилася. При цьому вони були дисперсно розселені по Україні (чи не єдиний виняток — компактне проживання естонців у с. Краснодарка Красногвардійського р-ну Крим. обл., нині АР Крим). У містах проживало (1970, 1979 та 1989) відповідно 3729, 3414 і 3452 особи, або 81,6, 83,0 та 82,2 % українців естонського походження.
За даними перепису населення 2001 року в Україні проживало 2868 естонців.
Див. також
Примітки
- . Statistics Estonia. 30 березня 2012. Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 30 березня 2012.
- . Архів оригіналу за 11 червня 2020. Процитовано 17 березня 2015.
- . Бюро перепису населення США. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 2 вересня 2014.
- . estemb.ca. Архів оригіналу за 5 липня 2015. Процитовано 30 березня 2016.
- . Архів оригіналу за 20 листопада 2013. Процитовано 17 березня 2015.
- . Архів оригіналу за 17 лютого 2015. Процитовано 30 березня 2016.
- . Архів оригіналу за 18 січня 2012. Процитовано 17 березня 2015.
- . Ethnologue. Архів оригіналу за 13 лютого 2013. Процитовано 17 березня 2015.
- . Australian Bureau of Statistics. 2001. Архів оригіналу (PDF) за 11 березня 2019. Процитовано 17 вересня 2011.
- Population, by Norwegian/foreign citizenship and country background. . 1 січня 2011. Процитовано 17 вересня 2011.
- . State Statistics Committee of Ukraine. 2001. Архів оригіналу за 5 грудня 2008. Процитовано 30 березня 2016.
- . Архів оригіналу за 6 серпня 2011. Процитовано 30 березня 2016.
- . Central Statistical Bureau of Latvia. 2012. Архів оригіналу за 6 липня 2018. Процитовано 30 березня 2016.
- . Архів оригіналу за 21 лютого 2015. Процитовано 17 березня 2015.
- . rannsokn.hagstofa.is. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 20 березня 2022.
- Наулко, 1970.
Джерела
- Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с. Автор: М.М. Вівчарик.; url: http://history.org.ua/?termin=Estonci_v_Ukraini; том: 3
Література
- Наулко В. Естонське населення в Україні // Народна творчість та етнографія. — 1970. — № 5.
- Етнічний довідник, ч. 2. К., 1996;
- Наулко В. Хто і відколи живе в Україні. К., 1998;
- Пономарьов А. П. Українська етнографія: Курс лекцій. К., 1999; Національний склад населення України та його мовні ознаки. За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року. К., 2003.
Посилання
| Вікіцитати містять висловлювання на тему: Естонці |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Естонці
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Esto nci eestlased samonazva iz seredini XIX stolittya do cogo maarahvas bukvalno narod svoyeyi zemli narod sho stanovit osnovne naselennya Estoniyi Estonci eestlasedKilkist1 100 000Areal Estoniya 909 307 Finlyandiya 48 354 SShA 27 113 Kanada 23 180 50 000 Shveciya 25 509 Rosiya 17 875 Velika Britaniya 14 000 Franciya 12 590 Avstraliya 7 543 Nimechchina 5 000 Norvegiya 2 871 Ukrayina 2 868 Irlandiya 2 560 Latviya 2 000 Belgiya 2 000 Islandiya 111Blizki do setu fini kareli vepsi vod izhoraMovaestonskaReligiyalyuterani pravoslavni ateyistiRozselennyaZagalna chiselnist stanovit 1 100 000 osib Najbilsha gromada prozhivaye v Estoniyi 930 tis Neveliki grupi estonciv prozhivayut v Ukrayini u Leningradskij Pskovskij ta Omskij oblastyah Rosiyi u Latviyi a takozh u Kanadi SShA Shveciyi ta Avstraliyi IstoriyaEstonci narod sho utvorivsya v rezultati zmishuvannya miscevih finomovnih plemen z baltskimi skandinavskimi ta slov yanskimi plemenami U skladi estonciv vidilyayetsya etnichna grupa abo navit okremij narod setu sho zaznav silnogo shidnoslov yanskogo vplivu Estonci sformuvalisya v Shidnij Baltiyi na osnovi zmishannya starodavnogo aborigennogo naselennya i fino ugorskih plemen sho prijshli zi shodu v III tisyacholitti do nashoyi eri Piznishe voni uvibrali fino ugorski baltski germanski j slov yanski elementi Do I tisyacholittya nashoyi eri sklalisya osnovni ugrupuvannya estskih plemen do XIII stolittya sklalisya teritorialni ob yednannya maakondi Ugandi i Sakala na pivdni Virumaa Yarvamaa Haryumaa i Ryavala na pivnochi Lyaenemaa i Saaremaa na zahodi Estoniyi Z pochatku XIII stolittya pochalasya ekspansiya Livonskogo ordenu na Pivden i danciv na Pivnich Estoniyi Do 1227 teritoriya Estoniyi bula vklyuchena v zemli Livonskogo ordenu v 1238 1346 pivnichna chastina Estoniyi Ryavala Gar yumaa i Virumaa nalezhala Daniyi Estonci buli oberneni v katolictvo V rezultati Livonskoyi vijni 1558 83 rokiv teritoriya Estoniyi bula podilena mizh Richchyu Pospolitoyu pivdenna chastina Shveciyeyu pivnichna chastina i Daniyeyu ostriv Saaremaa Do seredini XVII stolittya Estoniya vidijshla do Shveciyi Vid Reformaciyi do HHI stolittya Reformaciya rozpovsyudzhennya bogosluzhinnya i knigodrukuvannya z kincya XVII stolittya shkilnogo navchannya estonskoyu movoyu spriyali formuvannyu estonskoyi nacionalnoyi kulturi U 1632 v Derpti stvoryuyetsya universitet z navchannyam latinoyu i shvedskoyu piznishe nimeckoyu movoyu suchasnij Tartuskij universitet V hodi Pivnichnoyi vijni 1700 21 Estoniyu uvijshla do skladu Rosiyi Pivnichna Estoniya utvorila Estlyandsku guberniyu pivdenna uvijshla do skladu Liflyandskoyi guberniyi U XIX stolitti vnaslidok agrarnih reform i rozvitku kapitalizmu posilyuyetsya pereselenskij ruh estonskogo selyanstva u vnutrishni oblasti Rosiyi i mista Zrosla chiselnist Estonciv u miskomu naselenni u 1897 63 zhiteliv Tallinnu Rozvivayetsya estonskij nacionalnij ruh Pislya Zhovtnevoyi revolyuciyi v lyutomu 1918 bula progoloshena nezalezhna Estonska respublika okupovana potim nimcyami do listopada 1918 z kincya listopada 1918 po sichen 1919 na chastini teritoriyi Estoniyi isnuvala progoloshena bilshovikami Estonska radyanska respublika U 1940 Estonska respublika bula vklyuchena do skladu SRSR U 1991 Estoniya stala nezalezhnoyu MovaRozmovlyayut estonskoyu movoyu baltijsko finskoyi pidgrupi ugro finskoyi grupi uralskoyi sim yi Dialekti pivnichnij seredno pivnichnij ostrivnij shidnij i zahidnij govori pivdennij mulkskij tartuskij i viruskij govori pivnichno shidnij priberezhnij Literaturna mova na osnovi pivnichnogo dialektu pisemnist z 16 stolittya na osnovi latinskoyi grafiki ReligiyaViruyuchi v osnovnomu lyuterani shiroko poshireni piyetistski techiyi baptisti adventisti gernguteri Pravoslavni v osnovnomu setu sho prozhivayut na pivdennomu shodi Estoniyi i v Pechorskomu rajoni Pskovskoyi oblasti KulturaTradicijna kultura zahidnoyi i pivnichnoyi Estoniyi zaznala potuzhnogo germanskogo i finskogo vplivu pivdenna i shidna baltskogo i shidnoslov yanskogo Duhovna kultura Folklor Folklor vklyuchaye runichni pisni na osnovi yakih skladenij nacionalnij epos Kalovipoeg Kalevipoeg 1857 61 pisni kazki Starovinni muzichni instrumenti kannel kannel tipu gusel derev yani trubi kozyachi rizhki sopilki volinki U 18 stolitti rozpovsyudzhuyetsya skripka v 19 stolitti utvoryuyutsya duhovi orkestri rozvivayetsya horove mistectvo U 1869 provoditsya pershe vssestonske spivecke svyato Zberigayutsya deyaki narodni zvichayi napriklad svyatkuvannya Ivanova dnya iz zapalennyam bagat pisnyami gojdannyam na gojdalkah Rozvineno prikladne mistectvo vizerunkove tkannya vishivka i v yazannya pletinnya merezhiv obrobka shkiri sribla na zahodi rizblennya i vipalyuvannya po derevu tosho Materialna kultura Estonki u svyatkovomu vbranni Pochatok HH st Zanyattya Golovnim zanyattyami estonciv buli zemlerobstvo zhito yachmin lon bobi rilli tvarinnictvo molochna hudoba svini vivci Z 2 j polovini 19 stolittya rozpovsyudzhuyutsya tovarne virobnictvo lonu kartopli molochne tvarinnictvo ribalstvo Rozvivayetsya promislovist golovnim chinom tekstilna i mashinobuduvannya Varianti nacionalnogo kostyumu estonciv Varianti nacionalnogo kostyumu estonciv Zhitlo Yaknajdavnishi silski poselennya sela kupchastogo i ryadovogo planuvannya na pivdni takozh odnodvirni i rozkidani poselennya Osnovne tradicijne zhitlo zhitlova klunya rehetuba zrubova trikamerna sporuda z visokim solom yanim dahom centralne zhitlove primishennya opalyuvalne po chornomu klunya vikoristovuvalosya takozh dlya prosushuvannya snopiv primikayuchi primishennya holodna komora kamora kamber i tik rehealune Inshi sporudi sadibi klit ait hliv laut litnya kuhnya kook laznya saun V kinci 19 stolittya u zamozhnih selyan chislo kamir roste v nih vlashtovuyutsya spalni z yavlyayutsya pechi z dimarem Inodi zhitlo buduyut okremo zalishayuchi za kluneyu tilki gospodarske priznachennya U 20 stolitti rozpovsyudzhuyutsya budinki tipu kotedzhiv Nacionalnij odyag Tradicijnij zhinochij odyag seredini 19 stolittya sorochka tunikovidnogo kroyu sark hame smugasta spidnicya seelik kort tkanij poyas verhnya sukonna korotka kofta v taliyu kampsun abo bezrukavka liistik Na pivnochi poshirena korotka bluza z pishnimi rukavami kaised Zamizhni zhinki nosili fartuh rushnikovij golovnij ubir linik piznishe polotnyanij chipec tanu na pivnochi i zahodi ubir tipu kokoshnika pottmuts kabimuts Golovnij ubir divchat vinec na tverdij osnovi parg abo strichka Harakterne llyane olalinik kaal abo sherstyane soba Svyatkovij odyag prikrashavsya sribnimi fibulami konichnimi solg i ploskimi prees lancyuzhkami z monetami i namistami osoblivo ryasni nagrudni prikrasi setu Zhinochij odyag setu vidriznyali rosijski elementi rubaha dolgorukavka piznishe t z novgorodskogo tipu z shirokimi rukavami i gluhij kosoklinnij sarafan ruud sukman Golovnij ubir rushnikovij linik divchata nosili vinec rosijskogo tipu vanik Cholovichij odyag tunikovidna sorochka z pryamim rozrizom komira sark shtani dovgi abo po puksid kolina zhilet vest kurtka vammus povstyanij kapelyuh kaap U setu bula poshirena rosijska kosovorotka Verhnij cholovichij i zhinochij odyag kaptan vzimku shuba Vzuttya shkiryani postoli pastlad u svyata tufli u zhinok visoki choboti u cholovikiv Buli poshireni v yazani kolorovi rukavichki kindad panchohi sukad shkarpetki sokid Kuhnya Dokladnishe Estonska kuhnya Osnovna tradicijna yizha zhitnij hlib leib kashi golovnim chinom yachminni yushki ovochi brukva ripa kapusta z 19 stolittya kartoplya riba kisle moloko m yaso solona i kopchena svinina baranina yalovichina Napoyi kvas taar pivo olu Do svyat vipikali chistij zhitnij abo pshenichnij hlib sepik gotuvali kovbasi na pivdni krov yani na pivnochi bili z nachinkoyu z krupi holodec sult jaheliha Dlya pivdnya harakternij sir soir Estonci v UkrayiniDokladnishe Estonci v Ukrayini Estonci poselilisya v Ukrayini v 1861 1877 rokah u Krimu Ce buli uchasniki sektantskogo ruhu spryamovanogo proti socialnogo i religijnogo gnoblennya z boku baltijskih pomishikiv i duhovenstva Doteper zbereglosya kilka nevelikih estonskih selish u Krasnogvardijskomu rajoni Krimu Todi dlya estonciv u Simferopolskomu Yevpatorijskomu Perekopskomu ta Feodosijskomu povitah Tavrijskoyi guberniyi uryad Rosijskoyi imperiyi vidiliv 36 tis desyatin zemli v 40 selah zokrema v Dzhurchi nini smt Pervomajske Zamruk nini s Beregove Burlyuk nini s Viline obidva Bahchisarajskogo r nu Aktachi Kiyat nini s Biloglinka Simferopolskogo r nu Kiyat Orka nini s she Uporne Pervomajskogo r nu V s Zamruk u sered 19 st bulo vidkrito shkolu do yakoyi zaprosili vchitelya z Estoniyi Takozh bulo zvedeno molitovnij budinok Naprikinci 19 poch 20 st estonci yaki meshkali v selah Krimu pochali viyizhdzhati na zarobitki v Simferopol Sevastopol Feodosiyu ta Yaltu Za perepisom nas 1897 na teritoriyi Ukrayini bez urahuvannya Galichini Bukovini ta Zakarpatskoyi Ukrayini prozhivalo 2227 estonciv z nih 1887 osib u silskij miscevosti 62 9 Najbilshe estonciv 2210 osib meshkalo v Tavrijskij guberniyi za rodom zanyat yih rozpodil tut buv takim zemlerobstvo 1482 osobi armijska sluzhba 140 privatne obslugovuvannya 123 vigotovlennya odyagu 44 osobi Pislya Pershoyi svitovoyi vijni ta gromadyanskoyi vijni v Ukrayini 1917 1921 kilkist estonskogo naselennya na teritoriyi Ukrayini zrosla nasampered vnaslidok migracij vijskovoyi ta robochoyi sili U 1920 bulo stvoreno Estonsku sekciyu viddil agitaciyi ta propagandi pri CK KP b U Isnuvala podibna kompartijna sekciya takozh v Odesi U Harkovi diyav estonskij k t sho buduvav svoyu diyalnist na zasadah nacionalno patriotichnoyi ideyi U 1930 v Krimu v miscyah kompaktnogo prozhivannya estonciv buli stvoreni nacionalni silradi u Simferopolskomu r ni 2 Dzhankojskomu 1 U 1924 25 navchalnomu roci v Krimu diyalo 5 eston shkil 1 go st pochatkovih v yakih navchavsya 131 uchen Navchannya velosya estonskoyu movoyu Mizh perepisami naselennya 1959 i 1989 chiselnist estonciv istotno ne zminilasya Pri comu voni buli dispersno rozseleni po Ukrayini chi ne yedinij vinyatok kompaktne prozhivannya estonciv u s Krasnodarka Krasnogvardijskogo r nu Krim obl nini AR Krim U mistah prozhivalo 1970 1979 ta 1989 vidpovidno 3729 3414 i 3452 osobi abo 81 6 83 0 ta 82 2 ukrayinciv estonskogo pohodzhennya Za danimi perepisu naselennya 2001 roku v Ukrayini prozhivalo 2868 estonciv Div takozhEstonska diaspora Krimski estonci Ludzenski estonciPrimitki Statistics Estonia 30 bereznya 2012 Arhiv originalu za 7 sichnya 2019 Procitovano 30 bereznya 2012 Arhiv originalu za 11 chervnya 2020 Procitovano 17 bereznya 2015 Byuro perepisu naselennya SShA Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2014 Procitovano 2 veresnya 2014 estemb ca Arhiv originalu za 5 lipnya 2015 Procitovano 30 bereznya 2016 Arhiv originalu za 20 listopada 2013 Procitovano 17 bereznya 2015 Arhiv originalu za 17 lyutogo 2015 Procitovano 30 bereznya 2016 Arhiv originalu za 18 sichnya 2012 Procitovano 17 bereznya 2015 Ethnologue Arhiv originalu za 13 lyutogo 2013 Procitovano 17 bereznya 2015 Australian Bureau of Statistics 2001 Arhiv originalu PDF za 11 bereznya 2019 Procitovano 17 veresnya 2011 Population by Norwegian foreign citizenship and country background 1 sichnya 2011 Procitovano 17 veresnya 2011 State Statistics Committee of Ukraine 2001 Arhiv originalu za 5 grudnya 2008 Procitovano 30 bereznya 2016 Arhiv originalu za 6 serpnya 2011 Procitovano 30 bereznya 2016 Central Statistical Bureau of Latvia 2012 Arhiv originalu za 6 lipnya 2018 Procitovano 30 bereznya 2016 Arhiv originalu za 21 lyutogo 2015 Procitovano 17 bereznya 2015 rannsokn hagstofa is Arhiv originalu za 2 lyutogo 2017 Procitovano 20 bereznya 2022 Naulko 1970 DzherelaEnciklopediya istoriyi Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J 672 s Avtor M M Vivcharik url http history org ua termin Estonci v Ukraini tom 3LiteraturaNaulko V Estonske naselennya v Ukrayini Narodna tvorchist ta etnografiya 1970 5 Etnichnij dovidnik ch 2 K 1996 Naulko V Hto i vidkoli zhive v Ukrayini K 1998 Ponomarov A P Ukrayinska etnografiya Kurs lekcij K 1999 Nacionalnij sklad naselennya Ukrayini ta jogo movni oznaki Za danimi Vseukrayinskogo perepisu naselennya 2001 roku K 2003 PosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Estonci Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Estonci