Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сергій Миколайович Дури́лін (рос. Сергей Николаевич Дурылин; псевдоніми: Сергій Сєвєрний, Р. Артем, Бібліофіл, М. Васильєв, С. Д., І. Комісаров, Н. Кутанов, В. Нікітін, Д. Ніколаєв, С. Ніколаєв, Д. Ніколаєв-Дурилін, Н. Сергєєв, М. Раєвський, С. Раєвський, Сергій Раєвський; нар. 26 вересня 1886, Москва — пом. 14 грудня 1954, Болшево) — російський письменник, історик літератури й театру, мистецтвознавець. Доктор філологічних наук з 1944 року, професор з 1945 року; член-кореспондент Академії наук СРСР з 1945 року.
| Дурилін Сергій Миколайович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 14 (26) вересня 1886 або 26 вересня 1886[1] Москва, Російська імперія |
| Помер | 14 грудня 1954[2][1] (68 років) Калінінград, Митищинський район, Московська область, РРФСР, СРСР |
| Поховання | Даниловський цвинтар |
| Країна |  Російська імперія СРСР |
| Діяльність | поет, літературний критик, біограф, письменник, літературознавець, театральний критик, педагог, літературознавець |
| Alma mater | d |
| Галузь | філософія, поезія[3], літературознавство[3] і d[3] |
| Заклад | Інститут світової літератури ім. О. М. Горького |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор філологічних наук[d] |
| Нагороди |  |
| Особ. сторінка | museumkorolev.ru |
 Роботи у Вікіджерелах Висловлювання у Вікіцитатах | |
Біографія
Народився 14 [26] вересня 1886 року в місті Москві (нині Російська Федерація) в сім'ї купця. З 1897 по грудень 1903 року навчався в IV-й Московській чоловічій гімназії. Зблизився з революційним підпіллям. Протягом у 1906—1908 років був кілька разів заарештований. У 1904—1913 роках співпрацював з видавництвом «Посередник», друкувався у журналах «Вільне виховання» (1907—1913; з 1907 року — секретар редакції); «Маяк» (1909—1913), «Терези» (1909), «Російська думка», «Известия археологічного товариства вивчення російської Півночі» (1913), «Известия товариства вивчення Олонецької губернії» (1913); в альманаху «Труди і дні» (1913); газетах «Нова Земля» (1910, 1912), «Російські Відомості» (1910—1913) і низці інших друкованих видань. Одночасно протягом 1910—1914 навчався в . Дипломна робота — іконографія святої Софії.
З початком Першої світової війни приєднався до релігійно-філософського гуртка, вбачаючи призначення Російської імперії зберегти православ'я. У 1917 році прийняв духовний сан. 22 червня 1922 року був заарештований за звинуваченням у антирадянській діяльності і поміщений до Бутирської в'язниці, а потім на півроку — до Владимирської. У 1923 році за свої релігійно-філософські переконання висланий у Челябінську область. 26 вересня 1924 року рішенням Особливої наради при колегії Об'єднаного державного політичного управління достроково звільнений від адміністративного покарання з дозволом проживати у всіх містах країни. У 1927 році заарештований знову і висланий в Томськ, де мешкав три роки. З Томська у 1930 році був переведений жити в місто Киржач Владимирської області.
Після звільнення впродовж років жив у Москві, а з 1936 року в Болшево (нині у складі міста Корольова, Російська Федерація). У 1931–1949 роках працював у Державному інституті театрального мистецтва, та одночасно з 1945 року в . У 1949 році за дослідження в галузі російської класичної драматургії, сценічної історії п'єс, вивчення проблем акторської творчості був нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора. Помер в Болшево 14 грудня 1954 року. Похований в Москві на Даниловському цвинтарі.
Наукова діяльність
Автор праць з історії російської літератури, зокренма про творчість Костянтина Леонтьєва, Михайла Лермонтова, Миколи Гоголя, Олександра Островського, Федора Достоєвського.
Досліджував психологію художньої творчості, зв'язки літератури з театром, музикою, живописом. Після 1945 року вивчав історію українського театру, російсько-українські культурні зв'язки. Серед праць:
- «М. К. Заньковецкая» (1954; український переклад — «Марія Заньковецька», Київ, 1955);
- в книзі «Творча єдність: з історії українсько-російських театральних зв'язків» (Київ, 1957):
- «З історії українсько-російських театральних зв'язків»;
- «Щепкін і Україна»;
- «Мова братнього народу»;
- «Айра Олдрідж і Тарас Шевченко».
Про п'єси Івана Котляревського відгукнувся як про творіння народного поета, взяте з глибин народного життя.
У статті «Крепостные дети» (книга «Крепостные дети: Очерк С. Дурылина. — Песни о неволе и воле», Москва, 1911) окремий розділ присвятив Тарасу Шевченку.
У дослідженні «Из семейной хроники Гоголя: Переписка В. А. и М. И. Гоголь-Яновских, письма М. И. Гоголь к Аксаковым» (Москва, 1928) є значний матеріал про українську культуру.
Пам'ять
- У місті Корольові у 1993 році в мікрорайоні Болшево відкрито «Музей-квартиру Сергія Миколайовича Дуриліна». У 2006 році цей будинок-музей виграв конкурс на отримання президентських грантів в галузі культури та мистецтва;
- На честь Дуриліна названа одна з міських вулиць міста Корольова і Болшевська міська бібліотека № 2;
- У Корольові міською адміністрацією з 2008 року заснована «Літературна премія пам'яті Сергія Миколайовича Дуриліна». У конкурсі беруть участь прозаїки, поети, публіцисти, дитячі письменники у п'яти номінаціях: «Проза», «Поезія», «Драматургія», «Літературознавство», «Публіцистика» та «Відкриття року».
Примітки
- Русская литература XX века. Прозаики, поэты, драматурги / под ред. Н. Н. Скатов — 2005. — С. 671–674. —
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Czech National Authority Database
- Меморіальний музей «Слідча тюрьма НКВС». [ 10 вересня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
Література
- Зеров М. [Рецензія на книгу: Дурылин С. Из семейной хроники Гоголя. Москва, 1928] // «Україна». 1930. Кн. 40;
- Кузьмина В. Д. С. Н. Дурылин // Сообщения Института истории искусств. Выпуск 6. Театр. Москва, 1955;
- Тернюк П. Об авторе и его книге // Дурылин С. Н. Мария Заньковецкая. К., 1982;
- Яковлев В. Пером и словом // Литературное обозрение. 1987. № 4;
- Дурилін Сергій Миколайович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 231. — . [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
- Бажинов І. Д. Дурилін Сергій Миколайович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sergij Mikolajovich Duri lin ros Sergej Nikolaevich Durylin psevdonimi Sergij Syevyernij R Artem Bibliofil M Vasilyev S D I Komisarov N Kutanov V Nikitin D Nikolayev S Nikolayev D Nikolayev Durilin N Sergyeyev M Rayevskij S Rayevskij Sergij Rayevskij nar 26 veresnya 1886 Moskva pom 14 grudnya 1954 Bolshevo rosijskij pismennik istorik literaturi j teatru mistectvoznavec Doktor filologichnih nauk z 1944 roku profesor z 1945 roku chlen korespondent Akademiyi nauk SRSR z 1945 roku Durilin Sergij MikolajovichNarodivsya14 26 veresnya 1886 abo 26 veresnya 1886 1886 09 26 1 Moskva Rosijska imperiyaPomer14 grudnya 1954 1954 12 14 2 1 68 rokiv Kaliningrad Mitishinskij rajon Moskovska oblast RRFSR SRSRPohovannyaDanilovskij cvintarKrayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnistpoet literaturnij kritik biograf pismennik literaturoznavec teatralnij kritik pedagog literaturoznavecAlma materdGaluzfilosofiya poeziya 3 literaturoznavstvo 3 i d 3 ZakladInstitut svitovoyi literaturi im O M GorkogoVchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor filologichnih nauk d NagorodiOsob storinkamuseumkorolev ruRoboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u VikicitatahBiografiyaNarodivsya 14 26 veresnya 1886 18860926 roku v misti Moskvi nini Rosijska Federaciya v sim yi kupcya Z 1897 po gruden 1903 roku navchavsya v IV j Moskovskij cholovichij gimnaziyi Zblizivsya z revolyucijnim pidpillyam Protyagom u 1906 1908 rokiv buv kilka raziv zaareshtovanij U 1904 1913 rokah spivpracyuvav z vidavnictvom Poserednik drukuvavsya u zhurnalah Vilne vihovannya 1907 1913 z 1907 roku sekretar redakciyi Mayak 1909 1913 Terezi 1909 Rosijska dumka Izvestiya arheologichnogo tovaristva vivchennya rosijskoyi Pivnochi 1913 Izvestiya tovaristva vivchennya Oloneckoyi guberniyi 1913 v almanahu Trudi i dni 1913 gazetah Nova Zemlya 1910 1912 Rosijski Vidomosti 1910 1913 i nizci inshih drukovanih vidan Odnochasno protyagom 1910 1914 navchavsya v Diplomna robota ikonografiya svyatoyi Sofiyi Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni priyednavsya do religijno filosofskogo gurtka vbachayuchi priznachennya Rosijskoyi imperiyi zberegti pravoslav ya U 1917 roci prijnyav duhovnij san 22 chervnya 1922 roku buv zaareshtovanij za zvinuvachennyam u antiradyanskij diyalnosti i pomishenij do Butirskoyi v yaznici a potim na pivroku do Vladimirskoyi U 1923 roci za svoyi religijno filosofski perekonannya vislanij u Chelyabinsku oblast 26 veresnya 1924 roku rishennyam Osoblivoyi naradi pri kolegiyi Ob yednanogo derzhavnogo politichnogo upravlinnya dostrokovo zvilnenij vid administrativnogo pokarannya z dozvolom prozhivati u vsih mistah krayini U 1927 roci zaareshtovanij znovu i vislanij v Tomsk de meshkav tri roki Z Tomska u 1930 roci buv perevedenij zhiti v misto Kirzhach Vladimirskoyi oblasti Pislya zvilnennya vprodovzh rokiv zhiv u Moskvi a z 1936 roku v Bolshevo nini u skladi mista Korolova Rosijska Federaciya U 1931 1949 rokah pracyuvav u Derzhavnomu instituti teatralnogo mistectva ta odnochasno z 1945 roku v U 1949 roci za doslidzhennya v galuzi rosijskoyi klasichnoyi dramaturgiyi scenichnoyi istoriyi p yes vivchennya problem aktorskoyi tvorchosti buv nagorodzhenij ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora Pomer v Bolshevo 14 grudnya 1954 roku Pohovanij v Moskvi na Danilovskomu cvintari Naukova diyalnistAvtor prac z istoriyi rosijskoyi literaturi zokrenma pro tvorchist Kostyantina Leontyeva Mihajla Lermontova Mikoli Gogolya Oleksandra Ostrovskogo Fedora Dostoyevskogo Doslidzhuvav psihologiyu hudozhnoyi tvorchosti zv yazki literaturi z teatrom muzikoyu zhivopisom Pislya 1945 roku vivchav istoriyu ukrayinskogo teatru rosijsko ukrayinski kulturni zv yazki Sered prac M K Zankoveckaya 1954 ukrayinskij pereklad Mariya Zankovecka Kiyiv 1955 v knizi Tvorcha yednist z istoriyi ukrayinsko rosijskih teatralnih zv yazkiv Kiyiv 1957 Z istoriyi ukrayinsko rosijskih teatralnih zv yazkiv Shepkin i Ukrayina Mova bratnogo narodu Ajra Oldridzh i Taras Shevchenko Pro p yesi Ivana Kotlyarevskogo vidguknuvsya yak pro tvorinnya narodnogo poeta vzyate z glibin narodnogo zhittya U statti Krepostnye deti kniga Krepostnye deti Ocherk S Durylina Pesni o nevole i vole Moskva 1911 okremij rozdil prisvyativ Tarasu Shevchenku U doslidzhenni Iz semejnoj hroniki Gogolya Perepiska V A i M I Gogol Yanovskih pisma M I Gogol k Aksakovym Moskva 1928 ye znachnij material pro ukrayinsku kulturu Pam yatU misti Korolovi u 1993 roci v mikrorajoni Bolshevo vidkrito Muzej kvartiru Sergiya Mikolajovicha Durilina U 2006 roci cej budinok muzej vigrav konkurs na otrimannya prezidentskih grantiv v galuzi kulturi ta mistectva Na chest Durilina nazvana odna z miskih vulic mista Korolova i Bolshevska miska biblioteka 2 U Korolovi miskoyu administraciyeyu z 2008 roku zasnovana Literaturna premiya pam yati Sergiya Mikolajovicha Durilina U konkursi berut uchast prozayiki poeti publicisti dityachi pismenniki u p yati nominaciyah Proza Poeziya Dramaturgiya Literaturoznavstvo Publicistika ta Vidkrittya roku PrimitkiRusskaya literatura XX veka Prozaiki poety dramaturgi pod red N N Skatov 2005 S 671 674 ISBN 5 94848 245 6 d Track Q124467367d Track Q124510026d Track Q4421639 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Memorialnij muzej Slidcha tyurma NKVS 10 veresnya 2021 u Wayback Machine ros LiteraturaZerov M Recenziya na knigu Durylin S Iz semejnoj hroniki Gogolya Moskva 1928 Ukrayina 1930 Kn 40 Kuzmina V D S N Durylin Soobsheniya Instituta istorii iskusstv Vypusk 6 Teatr Moskva 1955 Ternyuk P Ob avtore i ego knige Durylin S N Mariya Zankoveckaya K 1982 Yakovlev V Perom i slovom Literaturnoe obozrenie 1987 4 Durilin Sergij Mikolajovich Mitci Ukrayini Enciklopedichnij dovidnik uporyad M G Labinskij V S Murza za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1992 S 231 ISBN 5 88500 042 5 Arhivovano z pershodzherela 12 veresnya 2022 Bazhinov I D Durilin Sergij Mikolajovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2024 ISBN 966 02 2074 X