До другого періоду періодичної системи належать елементи другого рядка (або другого періоду) періодичної системи хімічних елементів. Будова періодичної таблиці заснована на рядках для ілюстрації повторюваних (періодичних) тенденцій у хімічних властивостях елементів при збільшенні атомного номера: новий рядок починається тоді, коли хімічні властивості повторюються, тобто елементи з аналогічними властивостями потрапляють до одного вертикального стовпчика. Усі атоми другого періоду періодичної системи мають дві електронні оболонки. Зовнішня (друга) електронна оболонка може бути зайнята від одного до максимально восьми електронів (неон — [He] 2s2 2p6). Таким чином другий період містить 8 хімічних елементів. Він має більше елементів, ніж попередній: літій, берилій, бор, вуглець, азот, кисень, флуор і неон. Отже, таке розташування пояснюється сучасною теорією будови атома.
Елементи
Елементи у періодичній таблиці
Група | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 |
I | II | III | IV | V | VI | VII | VIII | |||||||||||
Символ | 3 Li | 4 Be | 5 B | 6 C | 7 N | 8 O | 9 F | 10 Ne |
Електронні конфігурації
Хімічний елемент Група періодичної системи Електронна конфігурація 3 Li Літій Лужний метал [He] 2s1 4 Be Берилій Лужноземельний метал [He] 2s2 5 B Бор Металоїд [He] 2s2 2p1 6 C Вуглець Неметал [He] 2s2 2p2 7 N Азот Неметал [He] 2s2 2p3 8 O Кисень Неметал [He] 2s2 2p4 9 F Флуор Галоген [He] 2s2 2p5 10 Ne Неон Інертний газ [He] 2s2 2p6
Літій
Літій (Li) — хімічний елемент з атомним номером 3, має два ізотопи:6Li і7Li. При нормальній температурі та тиску сріблясто-білий, м'який лужний метал з високою реакційною здатністю. Його щільність становить 0,564 г/см−3. Найлегший зі всіх металів і з найменшою густиною усіх твердих елементів. Найпоширенішим у природі ізотопом є літій−7, позначається як7Li, становить 92,5 % усього літію. Такий ізотоп складається з трьох протонів і чотирьох нейтронів. Ізотоп літій-6, позначається6Li, теж стабільний, має три протона і три нейтрона. Ці два ізотопи складають весь природний літій на Землі, хоча штучно були синтезовані й інші ізотопи. У іонних з'єднаннях літій втрачає електрон і стає позитивно зарядженим катіоном Li+.
За теорією, Li є одним з небагатьох елементів, синтезованих внаслідок Великого Вибуху, тому його зараховують до списку . Літій посідає 33 місце серед найпоширеніших елементів на Землі, зустрічаючись у концентраціях від 20 до 70 мільйонних часток за вагою, але через його високу реакційну здатность у природі він зустрічається тільки у вигляді з'єднань. Найбільш багатим джерелом літій-вмісних сполук є гранітні пегматити, а також сподумен і петаліт, які є найбільш комерційно доцільними джерелами цього елемента. Метал виділяється електролітично з суміші хлориду літію і хлориду калію.
Солі літію використовуються у фармакологічній промисловості як лікарський засіб для стабілізації настрою. Вони використовуються також при лікуванні біполярного розладу, де грають певну роль у лікуванні депресії і манії, і можуть зменшити шанси суїциду. Найчастіше зі з'єднань літію застосовуються карбонат літію Li2CO3, цитрат літію Li3C6H5O7, Li2SO4 і LiC5H3N2O4·H2O. Літій використовується також як анод у літієвих батареях, а його сплави з алюмінієм, кадмієм, міддю і марганцем використовуються для високоміцних частин літаків і космічних апаратів, наприклад, для зовнішнього паливного бака космічного корабля Спейс шаттл.
Берилій
Берилій (Be) — хімічний елемент з атомним номером 4, існує у вигляді9Be. При нормальній температурі і тиску берилій твердий, легкий, крихкий, двовалентний лужноземельний метал сіро-сталевого кольору, зі щільністю 1,85 г/см−3. Він має одну з найвищих температур плавлення серед усіх легких металів. Найпоширенішим ізотопом берилію є9Be, який має 4 протона і 5 нейтронів. Він становить майже 100 % усього природного берилію, і є єдиним стабільним ізотопом, однак штучно були синтезовані й інші ізотопи. У йонних з'єднаннях берилій втрачає два валентні електрони з утворенням катіона Be2+.
Небагато атомів берилію було синтезовано під час Великого Вибуху, хоча більшість з них розпались або брали участь в атомних реакціях при створенні більших ядер, таких як вуглець, азот і кисень. Берилій є одним з компонентів у 100 з понад 4000 відомих мінералів, таких як бертрандит Be4Si2O7(OH)2, берил Al2Be3Si6О18, хризоберил Al2BeO4 і фенакіт Be2SiO4. Дорогоцінні форми берилу — аквамарин, берил червоний і смарагд. Найпоширенішими джерелами берилію, що використовується у комерційних цілях, є берил і бертрандит, і при його виробництві використовується реакція відновлення фториду берилію за допомогою металевого магнію або електроліз розплавленого хлориду берилію, з невеликим вмістом хлориду натрію, оскільки хлорид берилію поганий .
Завдяки високій жорсткості, невеликій масі і стабільності розмірів у широкому діапазоні температур, металевий берилій використовується як конструкційний матеріал в авіації, ракетній техніці і супутниковому зв'язку. Він використовується як легуюча добавка у берилієвій бронзі, що використовується в електричних компонентах через її високу електро- і теплопровідність Листи берилію використовуються у рентгенівських детекторах для фільтрації видимого світла і пропуску тільки рентгенівських променів. Він використовується як сповільнювач нейтронів у ядерних реакторах, оскільки легкі ядра більш ефективні в уповільненні нейтронів, ніж важкі. Низька маса і висока жорсткість берилію роблять зручним його застосування у високочастотних гучномовцях (твітерах).
Берилій та його сполуки зараховані Міжнародним агентством з вивчення раку до . Вони мають канцерогенні властивості щодо відношенню до людей і тварин. Хронічний бериліоз є , захворюванням великого кола кровообігу, викликаним впливом берилію. Приблизно 1 % — 15 % людей чутливі до берилію, і у них можуть розвинутись запальні реакції дихальної системи та шкіри, які називаються хронічною берилієвою хворобою або бериліоз. Імунна система організму розпізнає берилій як чужорідні частинки і готує проти них атаку, зазвичай, у легенях, через які ці частинки вдихаются. Ця реакція може викликати лихоманку, втому, слабкість, нічні потовиділення і ускладнення дихання.
Бор
Бор (B) — хімічний елемент з атомним номером 5, існує у вигляді ізотопів 10B і 11B. При нормальній температурі та тиску бор тривалентний металоїд, що має кілька алотропних форм. Аморфний бор є коричневим порошком, який утворюється як продукт багатьох хімічних реакцій. Кристалічний бор дуже твердий чорним матеріал з високою температурою плавлення, існуює у багатьох поліморфних модифікаціях. Найбільш поширеними є дві ромбоедричні модифікації: α-бор і β-бор, містять 12 і 106,7 атомів у ромбоедричній кліті відповідно, і 50-атомний бор з тетрагональною ґраткою. Бор має щільність 2,34−3. Найпоширенішим у природі ізотопом бору є 11B (80,22 % від усієї кількості бору), що містить 5 протонів і 6 нейтронів. Також зустрічається інший ізотоп 10B (19,78 %) містить 5 протонів і 5 нейтронів. Але це тільки стабільні ізотопи, а штучно були синтезовані й інші. Бор створює ковалентні зв'язки з іншими неметалами зі ступенями окиснення 1, 2, 3 і 4. У чистому вигляді у природі бор не зустрічається, й існує тільки з'єднаннях, які звуться борати. Найпоширенішим джерелом бору є турмалін, бура Na2B4O5(OH)4 · 8H2O і керніт Na2B4O5(OH)4 · 2H2O. Чистий бор досить важко отримати. Зробити це можна відновленням його магнієм з оксиду бору B2O3. Цей оксид одержують плавленням борної кислоти B(OH)3, яку у свою чергу отримують з бури. Трохи чистого бору можна отримати термічним розкладанням метилу бору BBr3 у газоподібному водні над гарячим дротом з танталу, який діє каталізатором. Комерційно найважливішими джерелами бору є: пентагідрат тетраборату натрію Na2B4O7 · 5H2O, який у великих кількостях використовується при виробництві ізоляційного скловолокна і відбілювача з перборату натрію; карбід бору — керамічний матеріал, який використовується для виготовлення броньованих виробів, особливо бронежилетів для солдатів і співробітників міліції; борна кислота H3BO3, яку використовують у виробництві текстильного скловолокна і плоскопанельних дисплеїв; декагідрат тетраборату натрію Na2B4O7 · 10H2O і бура, яку використовують у виробництві клеїв; ізотоп бор-10 використовується в управлінні ядерними реакторами для захисту від ядерного випромінювання і у приладах для виявлення нейтронів.
Бор є одним з найважливіших мікроелементів рослин, необхідний для створення і росту міцних клітинних мембран, ділення клітин, розвитку насіння і плодів, транспортування цукру і розвитку гормонів. Проте концентрація його у ґрунті понад 1,0 мд може викликати некроз листя і поганий ріст. Рівень близько 0,8 мд може викликати ці ж симптоми у рослин особливо чутливих до бору. У більшості рослин, навіть не надто чутливих до наявності бору в ґрунті, ознаки отруєння бором з'являються при рівні вище 1,8 мд. В організмі тварин бор є мікроелементом. У дієті людини щоденний прийом становить 2,1-4,3 мг бору у день на кілограм маси тіла. Він також використовується як добавка для профілактики і лікування остеопорозу і артриту.
Вуглець
Вуглець (C) — хімічний елемент з атомним номером 6, в природі існує у ізотопах12C,13C і14C. При нормальній температурі і тиску вуглець тверда речовина, що існує у різних формах, найпоширенішими з яких є графіт, алмаз, фулерени і аморфний вуглець. Графіт — м'який, матово-чорний напівметал з гексагональною кристалічною решіткою, з дуже хорошими провідними і термодинамічно стабільними властивостями. Алмаз має вельми прозорі безбарвні кристали з кубічною ґраткою і з поганими провідними властивостями, він найтвердіший з відомих природних мінералів і має найвищий показник заломлення серед усіх дорогоцінних каменів. На відміну від структур алмазу і графіту типу кристалічної решітки, фулерени, названі на честь Річарда Бакмінстера Фуллера, є речовинами, архітектура яких нагадує молекули. Є кілька різних фулеренів, найбільш відомим з яких є «бакмінстерфуллерен» C60, назва якого також пов'язана з іменем Річарда Бакмінстера Фуллера. Просторова структура цього фулерену нагадує геодезичний купол, винайдений Фуллером. Про фулеренів відомо поки небагато, вони є предметом інтенсивних досліджень. Існує також аморфний вуглець, який не має кристалічної структури. У мінералогії цей термін використовується для посилання на сажу і вугілля, хоча вони не є цілком аморфними, оскільки містять трохи графіту або алмазу.
Найпоширенішим ізотопом вуглецю є12C зі шістьма протонами і шістьма нейтронами (98,9 % від загальної кількості). Стабільний також ізотоп13C із шістьма протонами і сімома нейтронами (1,1 %). Незначна кількість 14C також зустрічаються у природі, але цей ізотоп є радіоактивним і розпадається з періодом напіврозпаду 5730 років. Він використовується у методі радіовуглецевого датування. Штучно синтезовані також інші ізотопи вуглецю. Вуглець утворює ковалентні зв'язки з іншими неметалами зі ступенями окиснення −4, −2, +2 і +4.
Вуглець є четвертим за поширеністю елементом у Всесвіті за масою після водню, гелію і кисню, другим у за масою після кисню і третім за кількістю атомів. Існує майже нескінченна кількість сполук, що містять вуглець, завдяки здатності вуглецю утворювати стабільний зв'язок C — С. Найпростішими вуглецевмісними молекулами є вуглеводні, що складаються вуглецю і водню, хоча іноді вони мають у функціональних групах й інші елементи. Вуглеводні використовуються як паливо, для виробництва пластмас і у нафтохімії. Всі органічні сполуки, необхідні для життя, мають щонайменше один атом вуглецю. У з'єднанні з киснем і воднем вуглець може утворювати багато груп важливих біологічних сполук, включаючи цукор, лігнани, хітини, спирти, жири і ароматичні ефіри, каротиноїди і терпени. З азотом він утворює алкалоїди, а з додаванням сірки формує антибіотики, амінокислоти і гуму. З додаванням фосфору до цих елементів вуглець формує ДНК і РНК, хімічні коди носіїв життя, і аденозинтрифосфат (АТФ), що є найбільш важливими переносниками енергії для молекул у всіх живих клітинах.
Азот
Азот (N) — хімічний елемент з атомним номером 7 і атомною масою 14,00674. При нормальних умовах азот у природі є інертним двоатомним газом без кольору, смаку і запаху, що становить 78,08 % від обсягу атмосфери Землі. Азот було відкрито як складову частину повітря шотландським лікарем Даніелем Резерфордом 1772. У природі він зустрічається у вигляді двох ізотопів: 14N і 15N.
Багато важливих для промисловості речовини, такі як аміак, азотна кислота, органічні нітрати (ракетне паливо, вибухові речовини) та ціаніди, містять азот. У хімії чистого азоту переважає надзвичайно сильний хімічний зв'язок, у результаті чого виникають труднощі як для організмів, так і для промислового виробництва у руйнуванні цього зв'язку при перетворенні молекули N2 у корисні з'єднання. Але водночас таке успішне перетворення вивільнює багато енергії, якщо такі сполуки спалити, підірвати або іншим способом перетворити азот назад у газоподібний двоатомний стан.
Азот є у всіх живих організмах, а кругообіг азоту описує рух елемента з повітря у біосферу і органічні сполуки, і потім назад в атмосферу. Штучно створені нітрати є ключовими складниками промислових добрив, а також основними забруднюючими речовинами при виникненні евтрофікації водних систем. Азот є складовою частиною амінокислот, а, отже, білків і нуклеїнових кислот (ДНК і РНК). Він наявний у хімічній структурі практично всіх нейротрансмітерів і є визначальним компонентом алкалоїдів і біологічних молекул, що виробляються багатьма організмами.
Кисень
Кисень (O) — хімічний елемент з атомним номером 8. У природі зустрічається у вигляді16O,17O і 18O, серед яких найпоширенішим ізотопом є16O.
Фтор
Фтор (F) — хімічний елемент з атомним номером 9, що має єдиний стабільний ізотоп 19F.
Неон
Неон (Ne) — хімічний елемент з атомним номером 10. Зустрічається в природі у вигляді20Ne, 21Ne і 22Ne.
Примітки
- [1][недоступне посилання з липня 2019] at WebElements.
- Isotopes of Lithium. Berkley Lab, The Isotopes Project. Архів оригіналу за 31 липня 2012. Процитовано 21 квітня 2008.
- Krebs, Robert E. (2006). The History and Use of Our Earth's Chemical Elements: A Reference Guide. Westport, Conn.: Greenwood Press. с. 47-50. ISBN .
- Kamienski et al. «Lithium and lithium compounds». Kirk-Othmer Encyclopedia of Chemical Technology. John Wiley & Sons, Inc. Published online '2004 '. DOI:10.1002/0471238961.1209200811011309.a01.pub2
- Cade J. F. J. (1949). (PDF). Medical Journal of Australia. 2 (10): 349—52. PMID 18142718. Архів оригіналу (PDF) за 25 травня 2006. Процитовано 25 січня 2013.
{{}}
: Проігноровано невідомий параметр|Title=
(можливо,|title=
?) ()Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - P. B. Mitchell, D. Hadzi-Pavlovic (2000). (PDF). Bulletin of the World Health Organization. 78 (4): 515—7. PMC 2560742. PMID 10885179. Архів оригіналу (PDF) за 25 травня 2006. Процитовано 25 січня 2013.
- Baldessarini RJ, Tondo L, Davis P, Pompili M, Goodwin FK, Hennen J (October 2006). Decreased risk of suicides and attempts during long-term lithium treatment: a meta-analytic review. 8 (5 Pt 2): 625—39. doi:10.1111/j.1399-5618.2006.00344.x. PMID 17042835.
{{}}
: Проігноровано невідомий параметр|Journal=
(можливо,|journal=
?) () - [2][недоступне посилання з липня 2019] at WebElements.
- Standards and properties [ 24 грудня 2012 у Wayback Machine.] of beryllium copper.
- Information [ 28 травня 2013 у Wayback Machine.] about beryllium tweeters.
- IARC Monograph, Volume 58. International Agency for Research on Cancer. 1993. Архів оригіналу за 31 липня 2012. Процитовано 25 січня 2013.
- Information [ 31 березня 2001 у Wayback Machine.] about chronic beryllium disease.
- [3][недоступне посилання з липня 2019] at WebElements.
- Properties [ 26 вересня 2018 у Wayback Machine.] of boron.
- WTML Fernando, L.C. O'Brien, P.F. Bernath. Fourier Transform Spectroscopy: B4 Σ--X4 Σ- (PDF). University of Arizona, Tucson. Архів оригіналу (PDF) за 31 липня 2012. Процитовано 25 січня 2013.
- KQ Zhang, B.Guo, V. Braun, M. Dulick, P.F. Bernath. Infrared Emission Spectroscopy of BF and AIF (PDF). University of Waterloo, Waterloo, Ontario. Архів оригіналу (PDF) за 31 липня 2012. Процитовано 25 січня 2013.
- . Landol Börnstein Substance/Property Index. Архів [http ://lb.chemie.uni-hamburg.de/search/index.php? content=166/dGp23678 оригіналу] за 22 квітня 2021. Процитовано 23 березня 2022.
- (PDF). US Borax Inc. Архів оригіналу (PDF) за 18 серпня 2003. Процитовано 25 січня 2013.
- Blevins, Dale G.; Lukaszewski, Krystyna M. (1998). Functions of Boron in Plant Nutrition. Annual Review of Plant Physiology and Plant Molecular Biology. 49: 481—500. doi:10.1146/annurev.arplant.49.1.481.
{{}}
: Проігноровано невідомий параметр|Pmid=
(можливо,|pmid=
?) () - Zook EG and Lehman J. (1965). 850-5. 48.
{{}}
: Проігноровано невідомий параметр|Journal=
(можливо,|journal=
?) () - Boron. PDRhealth. оригіналу за 24 травня 2008. Процитовано 18 вересня 2008.
- [4][недоступне посилання з липня 2019] at WebElements.
- .org/goldbook/A00294.pdf Amorphous carbon (PDF). IUPAC Compendium of Chemical Terminology (pdf) (вид. 2nd). International Union of Pure and Applied Chemistry. 1997.
{{}}
:|format=
вимагає|url=
()Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Vander Wal, R. (May 1996). (PDF). NASA Contractor Report (198469). Архів оригіналу (PDF) за 17 липня 2009.
- (PDF). IUPAC Compendium of Chemical Terminology (pdf) (вид. 2nd). International Union of Pure and Applied Chemistry. 1997. Архів [http ://www.iupac.org/goldbook/D01673.pdf оригіналу] (PDF) за 5 вересня 2008.
{{}}
:|format=
вимагає|url=
() - edu.au/media/17-dasgupta-slides.pdf Presentation about isotopes[недоступне посилання з липня 2019] by Mahananda Dasgupta of the Department of Nuclear Physics at Australian National University.
- Plastino, W.; Kaihola, L.; Bartolomei, P.; Bella, F. Cosmic Background Reduction In The Radiocarbon Measurement By Scintillation Spectrometry At The Underground Laboratory Of Gran Sasso. Radiocarbon. 43 (2A): 157—161.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|Authorlink=
(); Проігноровано невідомий параметр|Format=
(можливо,|format=
?) (); Проігноровано невідомий параметр|Year=
(можливо,|year=
?) () - . Архів оригіналу за 10 лютого 2010. Процитовано 25 січня 2013.
- Chang, Raymond (2007). Chemistry, Ninth Edition. McGraw-Hill. с. 52. ISBN .
- Freitas Jr., Robert A. (1999). Nanomedicine,. Landes Bioscience. Tables 3-1 & 3-2. ISBN .
- Structure and Nomenclature of Hydrocarbons. Purdue University. Архів оригіналу за 31 липня 2012.
- Alberts, Bruce; Alexander Johnson, Julian Lewis, Martin Raff, Keith Roberts, Peter Walter. gov/books/bv.fcgi? highlight=carbon & rid=mboc4.section.165 Molecular Biology of the Cell. Garland Science.[недоступне посилання з липня 2019]
- Lavoisier, Antoine Laurent (1965). Elements of chemistry, in a new systematic order: containing all the modern discoveries. Courier Dover Publications. с. 15. ISBN .
- [5][недоступне посилання з липня 2019] at WebElements.
- Rakov, Vladimir A.; Uman, Martin A. (2007). . Cambridge University Press. с. 508. ISBN . Архів id=TuMa5lAa3RAC & pg=PA508 оригіналу за 22 лютого 2011. Процитовано 25 січня 2013.
- . EnvironmentalChemistry.com. Архів оригіналу за 18 серпня 2020.
- National Nuclear Data Center. NuDat 2.1 database - fluorine-19. Brookhaven National Laboratory. Архів оригіналу за 31 липня 2012.
- Neon: Isotopes. Softciências. Архів оригіналу за 31 липня 2012.
Джерела
- Greenwood N. N., Earnshaw A. Chemistry of the Elements. — 2nd. — Oxford : Butterworth-Heinemann, 1997. — 1341 p. — . (англ.)
- Cotton F. A., Murillo C. A., Bochmann M. Advanced inorganic chemistry. — 6th — New York: Wiley-Interscience, 1999. — . (англ.)
- Housecroft C. E., Sharpe, A. G. Inorganic Chemistry. — 3rd. — Prentice Hall, 2008. — . (англ.)
- Ахметов Н. С. Общая и неорганическая химия. — М. : Высшая школа, 2001. — . (рос.)
- Лидин Р. А. Справочник по общей и неорганической химии. — М. : КолосС, 2008. — . (рос.)
- Некрасов Б. В. Основы общей и неорганической химии. — М. : Лань, 2004. — . (рос.)
- Спицын В. И., Мартыненко Л. И. Неорганическая химия. — М. : МГУ, 1991, 1994. (рос.)
- Турова Н. Я. Неорганическая химия в таблицах. — М. : Высший химический колледж РАН, 2002. — . (рос.)
Це незавершена стаття з хімії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Do drugogo periodu periodichnoyi sistemi nalezhat elementi drugogo ryadka abo drugogo periodu periodichnoyi sistemi himichnih elementiv Budova periodichnoyi tablici zasnovana na ryadkah dlya ilyustraciyi povtoryuvanih periodichnih tendencij u himichnih vlastivostyah elementiv pri zbilshenni atomnogo nomera novij ryadok pochinayetsya todi koli himichni vlastivosti povtoryuyutsya tobto elementi z analogichnimi vlastivostyami potraplyayut do odnogo vertikalnogo stovpchika Usi atomi drugogo periodu periodichnoyi sistemi mayut dvi elektronni obolonki Zovnishnya druga elektronna obolonka mozhe buti zajnyata vid odnogo do maksimalno vosmi elektroniv neon He 2s2 2p6 Takim chinom drugij period mistit 8 himichnih elementiv Vin maye bilshe elementiv nizh poperednij litij berilij bor vuglec azot kisen fluor i neon Otzhe take roztashuvannya poyasnyuyetsya suchasnoyu teoriyeyu budovi atoma ElementiElementi u periodichnij tablici Himichni elementi drugogo periodu Grupa 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 I II III IV V VI VII VIII Simvol 3 Li 4 Be 5 B 6 C 7 N 8 O 9 F 10 Ne Elektronni konfiguraciyi LitijBerilijBorVuglecAzotKisenFluorNeon Himichnij element Grupa periodichnoyi sistemi Elektronna konfiguraciya 3 Li Litij Luzhnij metal He 2s1 4 Be Berilij Luzhnozemelnij metal He 2s2 5 B Bor Metaloyid He 2s2 2p1 6 C Vuglec Nemetal He 2s2 2p2 7 N Azot Nemetal He 2s2 2p3 8 O Kisen Nemetal He 2s2 2p4 9 F Fluor Galogen He 2s2 2p5 10 Ne Neon Inertnij gaz He 2s2 2p6 Litij Dokladnishe Litij Shmatochki litiyu plavayut u gasi Litij Li himichnij element z atomnim nomerom 3 maye dva izotopi 6Li i7Li Pri normalnij temperaturi ta tisku sriblyasto bilij m yakij luzhnij metal z visokoyu reakcijnoyu zdatnistyu Jogo shilnist stanovit 0 564 g sm 3 Najlegshij zi vsih metaliv i z najmenshoyu gustinoyu usih tverdih elementiv Najposhirenishim u prirodi izotopom ye litij 7 poznachayetsya yak7Li stanovit 92 5 usogo litiyu Takij izotop skladayetsya z troh protoniv i chotiroh nejtroniv Izotop litij 6 poznachayetsya6Li tezh stabilnij maye tri protona i tri nejtrona Ci dva izotopi skladayut ves prirodnij litij na Zemli hocha shtuchno buli sintezovani j inshi izotopi U ionnih z yednannyah litij vtrachaye elektron i staye pozitivno zaryadzhenim kationom Li Za teoriyeyu Li ye odnim z nebagatoh elementiv sintezovanih vnaslidok Velikogo Vibuhu tomu jogo zarahovuyut do spisku Litij posidaye 33 misce sered najposhirenishih elementiv na Zemli zustrichayuchis u koncentraciyah vid 20 do 70 miljonnih chastok za vagoyu ale cherez jogo visoku reakcijnu zdatnost u prirodi vin zustrichayetsya tilki u viglyadi z yednan Najbilsh bagatim dzherelom litij vmisnih spoluk ye granitni pegmatiti a takozh spodumen i petalit yaki ye najbilsh komercijno docilnimi dzherelami cogo elementa Metal vidilyayetsya elektrolitichno z sumishi hloridu litiyu i hloridu kaliyu Soli litiyu vikoristovuyutsya u farmakologichnij promislovosti yak likarskij zasib dlya stabilizaciyi nastroyu Voni vikoristovuyutsya takozh pri likuvanni bipolyarnogo rozladu de grayut pevnu rol u likuvanni depresiyi i maniyi i mozhut zmenshiti shansi suyicidu Najchastishe zi z yednan litiyu zastosovuyutsya karbonat litiyu Li2CO3 citrat litiyu Li3C6H5O7 Li2SO4 i LiC5H3N2O4 H2O Litij vikoristovuyetsya takozh yak anod u litiyevih batareyah a jogo splavi z alyuminiyem kadmiyem middyu i margancem vikoristovuyutsya dlya visokomicnih chastin litakiv i kosmichnih aparativ napriklad dlya zovnishnogo palivnogo baka kosmichnogo korablya Spejs shattl Berilij Dokladnishe Berilij Velikij shmat beriliyu Berilij Be himichnij element z atomnim nomerom 4 isnuye u viglyadi9Be Pri normalnij temperaturi i tisku berilij tverdij legkij krihkij dvovalentnij luzhnozemelnij metal siro stalevogo koloru zi shilnistyu 1 85 g sm 3 Vin maye odnu z najvishih temperatur plavlennya sered usih legkih metaliv Najposhirenishim izotopom beriliyu ye9Be yakij maye 4 protona i 5 nejtroniv Vin stanovit majzhe 100 usogo prirodnogo beriliyu i ye yedinim stabilnim izotopom odnak shtuchno buli sintezovani j inshi izotopi U jonnih z yednannyah berilij vtrachaye dva valentni elektroni z utvorennyam kationa Be2 Nebagato atomiv beriliyu bulo sintezovano pid chas Velikogo Vibuhu hocha bilshist z nih rozpalis abo brali uchast v atomnih reakciyah pri stvorenni bilshih yader takih yak vuglec azot i kisen Berilij ye odnim z komponentiv u 100 z ponad 4000 vidomih mineraliv takih yak bertrandit Be4Si2O7 OH 2 beril Al2Be3Si6O18 hrizoberil Al2BeO4 i fenakit Be2SiO4 Dorogocinni formi berilu akvamarin beril chervonij i smaragd Najposhirenishimi dzherelami beriliyu sho vikoristovuyetsya u komercijnih cilyah ye beril i bertrandit i pri jogo virobnictvi vikoristovuyetsya reakciya vidnovlennya ftoridu beriliyu za dopomogoyu metalevogo magniyu abo elektroliz rozplavlenogo hloridu beriliyu z nevelikim vmistom hloridu natriyu oskilki hlorid beriliyu poganij Zavdyaki visokij zhorstkosti nevelikij masi i stabilnosti rozmiriv u shirokomu diapazoni temperatur metalevij berilij vikoristovuyetsya yak konstrukcijnij material v aviaciyi raketnij tehnici i suputnikovomu zv yazku Vin vikoristovuyetsya yak leguyucha dobavka u beriliyevij bronzi sho vikoristovuyetsya v elektrichnih komponentah cherez yiyi visoku elektro i teploprovidnist Listi beriliyu vikoristovuyutsya u rentgenivskih detektorah dlya filtraciyi vidimogo svitla i propusku tilki rentgenivskih promeniv Vin vikoristovuyetsya yak spovilnyuvach nejtroniv u yadernih reaktorah oskilki legki yadra bilsh efektivni v upovilnenni nejtroniv nizh vazhki Nizka masa i visoka zhorstkist beriliyu roblyat zruchnim jogo zastosuvannya u visokochastotnih guchnomovcyah tviterah Berilij ta jogo spoluki zarahovani Mizhnarodnim agentstvom z vivchennya raku do Voni mayut kancerogenni vlastivosti shodo vidnoshennyu do lyudej i tvarin Hronichnij berilioz ye zahvoryuvannyam velikogo kola krovoobigu viklikanim vplivom beriliyu Priblizno 1 15 lyudej chutlivi do beriliyu i u nih mozhut rozvinutis zapalni reakciyi dihalnoyi sistemi ta shkiri yaki nazivayutsya hronichnoyu beriliyevoyu hvoroboyu abo berilioz Imunna sistema organizmu rozpiznaye berilij yak chuzhoridni chastinki i gotuye proti nih ataku zazvichaj u legenyah cherez yaki ci chastinki vdihayutsya Cya reakciya mozhe viklikati lihomanku vtomu slabkist nichni potovidilennya i uskladnennya dihannya Bor Dokladnishe Bor Kristali Boru Bor B himichnij element z atomnim nomerom 5 isnuye u viglyadi izotopiv 10B i 11B Pri normalnij temperaturi ta tisku bor trivalentnij metaloyid sho maye kilka alotropnih form Amorfnij bor ye korichnevim poroshkom yakij utvoryuyetsya yak produkt bagatoh himichnih reakcij Kristalichnij bor duzhe tverdij chornim material z visokoyu temperaturoyu plavlennya isnuyuye u bagatoh polimorfnih modifikaciyah Najbilsh poshirenimi ye dvi romboedrichni modifikaciyi a bor i b bor mistyat 12 i 106 7 atomiv u romboedrichnij kliti vidpovidno i 50 atomnij bor z tetragonalnoyu gratkoyu Bor maye shilnist 2 34 3 Najposhirenishim u prirodi izotopom boru ye 11B 80 22 vid usiyeyi kilkosti boru sho mistit 5 protoniv i 6 nejtroniv Takozh zustrichayetsya inshij izotop 10B 19 78 mistit 5 protoniv i 5 nejtroniv Ale ce tilki stabilni izotopi a shtuchno buli sintezovani j inshi Bor stvoryuye kovalentni zv yazki z inshimi nemetalami zi stupenyami okisnennya 1 2 3 i 4 U chistomu viglyadi u prirodi bor ne zustrichayetsya j isnuye tilki z yednannyah yaki zvutsya borati Najposhirenishim dzherelom boru ye turmalin bura Na2B4O5 OH 4 8H2O i kernit Na2B4O5 OH 4 2H2O Chistij bor dosit vazhko otrimati Zrobiti ce mozhna vidnovlennyam jogo magniyem z oksidu boru B2O3 Cej oksid oderzhuyut plavlennyam bornoyi kisloti B OH 3 yaku u svoyu chergu otrimuyut z buri Trohi chistogo boru mozhna otrimati termichnim rozkladannyam metilu boru BBr3 u gazopodibnomu vodni nad garyachim drotom z tantalu yakij diye katalizatorom Komercijno najvazhlivishimi dzherelami boru ye pentagidrat tetraboratu natriyu Na2B4O7 5H2O yakij u velikih kilkostyah vikoristovuyetsya pri virobnictvi izolyacijnogo sklovolokna i vidbilyuvacha z perboratu natriyu karbid boru keramichnij material yakij vikoristovuyetsya dlya vigotovlennya bronovanih virobiv osoblivo bronezhiletiv dlya soldativ i spivrobitnikiv miliciyi borna kislota H3BO3 yaku vikoristovuyut u virobnictvi tekstilnogo sklovolokna i ploskopanelnih displeyiv dekagidrat tetraboratu natriyu Na2B4O7 10H2O i bura yaku vikoristovuyut u virobnictvi kleyiv izotop bor 10 vikoristovuyetsya v upravlinni yadernimi reaktorami dlya zahistu vid yadernogo viprominyuvannya i u priladah dlya viyavlennya nejtroniv Bor ye odnim z najvazhlivishih mikroelementiv roslin neobhidnij dlya stvorennya i rostu micnih klitinnih membran dilennya klitin rozvitku nasinnya i plodiv transportuvannya cukru i rozvitku gormoniv Prote koncentraciya jogo u grunti ponad 1 0 md mozhe viklikati nekroz listya i poganij rist Riven blizko 0 8 md mozhe viklikati ci zh simptomi u roslin osoblivo chutlivih do boru U bilshosti roslin navit ne nadto chutlivih do nayavnosti boru v grunti oznaki otruyennya borom z yavlyayutsya pri rivni vishe 1 8 md V organizmi tvarin bor ye mikroelementom U diyeti lyudini shodennij prijom stanovit 2 1 4 3 mg boru u den na kilogram masi tila Vin takozh vikoristovuyetsya yak dobavka dlya profilaktiki i likuvannya osteoporozu i artritu Vuglec Dokladnishe Vuglec Almaz i grafit dva riznih alotropi vuglecyu Vuglec C himichnij element z atomnim nomerom 6 v prirodi isnuye u izotopah12C 13C i14C Pri normalnij temperaturi i tisku vuglec tverda rechovina sho isnuye u riznih formah najposhirenishimi z yakih ye grafit almaz fulereni i amorfnij vuglec Grafit m yakij matovo chornij napivmetal z geksagonalnoyu kristalichnoyu reshitkoyu z duzhe horoshimi providnimi i termodinamichno stabilnimi vlastivostyami Almaz maye velmi prozori bezbarvni kristali z kubichnoyu gratkoyu i z poganimi providnimi vlastivostyami vin najtverdishij z vidomih prirodnih mineraliv i maye najvishij pokaznik zalomlennya sered usih dorogocinnih kameniv Na vidminu vid struktur almazu i grafitu tipu kristalichnoyi reshitki fulereni nazvani na chest Richarda Bakminstera Fullera ye rechovinami arhitektura yakih nagaduye molekuli Ye kilka riznih fulereniv najbilsh vidomim z yakih ye bakminsterfulleren C60 nazva yakogo takozh pov yazana z imenem Richarda Bakminstera Fullera Prostorova struktura cogo fulerenu nagaduye geodezichnij kupol vinajdenij Fullerom Pro fulereniv vidomo poki nebagato voni ye predmetom intensivnih doslidzhen Isnuye takozh amorfnij vuglec yakij ne maye kristalichnoyi strukturi U mineralogiyi cej termin vikoristovuyetsya dlya posilannya na sazhu i vugillya hocha voni ne ye cilkom amorfnimi oskilki mistyat trohi grafitu abo almazu Najposhirenishim izotopom vuglecyu ye12C zi shistma protonami i shistma nejtronami 98 9 vid zagalnoyi kilkosti Stabilnij takozh izotop13C iz shistma protonami i simoma nejtronami 1 1 Neznachna kilkist 14C takozh zustrichayutsya u prirodi ale cej izotop ye radioaktivnim i rozpadayetsya z periodom napivrozpadu 5730 rokiv Vin vikoristovuyetsya u metodi radiovuglecevogo datuvannya Shtuchno sintezovani takozh inshi izotopi vuglecyu Vuglec utvoryuye kovalentni zv yazki z inshimi nemetalami zi stupenyami okisnennya 4 2 2 i 4 Vuglec ye chetvertim za poshirenistyu elementom u Vsesviti za masoyu pislya vodnyu geliyu i kisnyu drugim u za masoyu pislya kisnyu i tretim za kilkistyu atomiv Isnuye majzhe neskinchenna kilkist spoluk sho mistyat vuglec zavdyaki zdatnosti vuglecyu utvoryuvati stabilnij zv yazok C S Najprostishimi vuglecevmisnimi molekulami ye vuglevodni sho skladayutsya vuglecyu i vodnyu hocha inodi voni mayut u funkcionalnih grupah j inshi elementi Vuglevodni vikoristovuyutsya yak palivo dlya virobnictva plastmas i u naftohimiyi Vsi organichni spoluki neobhidni dlya zhittya mayut shonajmenshe odin atom vuglecyu U z yednanni z kisnem i vodnem vuglec mozhe utvoryuvati bagato grup vazhlivih biologichnih spoluk vklyuchayuchi cukor lignani hitini spirti zhiri i aromatichni efiri karotinoyidi i terpeni Z azotom vin utvoryuye alkaloyidi a z dodavannyam sirki formuye antibiotiki aminokisloti i gumu Z dodavannyam fosforu do cih elementiv vuglec formuye DNK i RNK himichni kodi nosiyiv zhittya i adenozintrifosfat ATF sho ye najbilsh vazhlivimi perenosnikami energiyi dlya molekul u vsih zhivih klitinah Azot Dokladnishe Azot Ridkij azot Azot N himichnij element z atomnim nomerom 7 i atomnoyu masoyu 14 00674 Pri normalnih umovah azot u prirodi ye inertnim dvoatomnim gazom bez koloru smaku i zapahu sho stanovit 78 08 vid obsyagu atmosferi Zemli Azot bulo vidkrito yak skladovu chastinu povitrya shotlandskim likarem Danielem Rezerfordom 1772 U prirodi vin zustrichayetsya u viglyadi dvoh izotopiv 14N i 15N Bagato vazhlivih dlya promislovosti rechovini taki yak amiak azotna kislota organichni nitrati raketne palivo vibuhovi rechovini ta cianidi mistyat azot U himiyi chistogo azotu perevazhaye nadzvichajno silnij himichnij zv yazok u rezultati chogo vinikayut trudnoshi yak dlya organizmiv tak i dlya promislovogo virobnictva u rujnuvanni cogo zv yazku pri peretvorenni molekuli N2 u korisni z yednannya Ale vodnochas take uspishne peretvorennya vivilnyuye bagato energiyi yaksho taki spoluki spaliti pidirvati abo inshim sposobom peretvoriti azot nazad u gazopodibnij dvoatomnij stan Azot ye u vsih zhivih organizmah a krugoobig azotu opisuye ruh elementa z povitrya u biosferu i organichni spoluki i potim nazad v atmosferu Shtuchno stvoreni nitrati ye klyuchovimi skladnikami promislovih dobriv a takozh osnovnimi zabrudnyuyuchimi rechovinami pri viniknenni evtrofikaciyi vodnih sistem Azot ye skladovoyu chastinoyu aminokislot a otzhe bilkiv i nukleyinovih kislot DNK i RNK Vin nayavnij u himichnij strukturi praktichno vsih nejrotransmiteriv i ye viznachalnim komponentom alkaloyidiv i biologichnih molekul sho viroblyayutsya bagatma organizmami Kisen Dokladnishe Kisen Kisen O himichnij element z atomnim nomerom 8 U prirodi zustrichayetsya u viglyadi16O 17O i 18O sered yakih najposhirenishim izotopom ye16O Ftor Dokladnishe Ftor Ridkij ftor v ampuli Ftor F himichnij element z atomnim nomerom 9 sho maye yedinij stabilnij izotop 19F Neon Dokladnishe Neon Neonova spektralna rozryadna trubka Neon Ne himichnij element z atomnim nomerom 10 Zustrichayetsya v prirodi u viglyadi20Ne 21Ne i 22Ne Primitki 1 nedostupne posilannya z lipnya 2019 at WebElements Isotopes of Lithium Berkley Lab The Isotopes Project Arhiv originalu za 31 lipnya 2012 Procitovano 21 kvitnya 2008 Krebs Robert E 2006 The History and Use of Our Earth s Chemical Elements A Reference Guide Westport Conn Greenwood Press s 47 50 ISBN 0 313 33438 2 Kamienski et al Lithium and lithium compounds Kirk Othmer Encyclopedia of Chemical Technology John Wiley amp Sons Inc Published online 2004 DOI 10 1002 0471238961 1209200811011309 a01 pub2 Cade J F J 1949 PDF Medical Journal of Australia 2 10 349 52 PMID 18142718 Arhiv originalu PDF za 25 travnya 2006 Procitovano 25 sichnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Proignorovano nevidomij parametr Title mozhlivo title dovidka Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya P B Mitchell D Hadzi Pavlovic 2000 PDF Bulletin of the World Health Organization 78 4 515 7 PMC 2560742 PMID 10885179 Arhiv originalu PDF za 25 travnya 2006 Procitovano 25 sichnya 2013 Baldessarini RJ Tondo L Davis P Pompili M Goodwin FK Hennen J October 2006 Decreased risk of suicides and attempts during long term lithium treatment a meta analytic review 8 5 Pt 2 625 39 doi 10 1111 j 1399 5618 2006 00344 x PMID 17042835 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Proignorovano nevidomij parametr Journal mozhlivo journal dovidka 2 nedostupne posilannya z lipnya 2019 at WebElements Standards and properties 24 grudnya 2012 u Wayback Machine of beryllium copper Information 28 travnya 2013 u Wayback Machine about beryllium tweeters IARC Monograph Volume 58 International Agency for Research on Cancer 1993 Arhiv originalu za 31 lipnya 2012 Procitovano 25 sichnya 2013 Information 31 bereznya 2001 u Wayback Machine about chronic beryllium disease 3 nedostupne posilannya z lipnya 2019 at WebElements Properties 26 veresnya 2018 u Wayback Machine of boron WTML Fernando L C O Brien P F Bernath Fourier Transform Spectroscopy B4 S X4 S PDF University of Arizona Tucson Arhiv originalu PDF za 31 lipnya 2012 Procitovano 25 sichnya 2013 KQ Zhang B Guo V Braun M Dulick P F Bernath Infrared Emission Spectroscopy of BF and AIF PDF University of Waterloo Waterloo Ontario Arhiv originalu PDF za 31 lipnya 2012 Procitovano 25 sichnya 2013 Landol Bornstein Substance Property Index Arhiv http lb chemie uni hamburg de search index php content 166 dGp23678 originalu za 22 kvitnya 2021 Procitovano 23 bereznya 2022 PDF US Borax Inc Arhiv originalu PDF za 18 serpnya 2003 Procitovano 25 sichnya 2013 Blevins Dale G Lukaszewski Krystyna M 1998 Functions of Boron in Plant Nutrition Annual Review of Plant Physiology and Plant Molecular Biology 49 481 500 doi 10 1146 annurev arplant 49 1 481 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Proignorovano nevidomij parametr Pmid mozhlivo pmid dovidka Zook EG and Lehman J 1965 850 5 48 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Proignorovano nevidomij parametr Journal mozhlivo journal dovidka Boron PDRhealth originalu za 24 travnya 2008 Procitovano 18 veresnya 2008 4 nedostupne posilannya z lipnya 2019 at WebElements org goldbook A00294 pdf Amorphous carbon PDF IUPAC Compendium of Chemical Terminology pdf vid 2nd International Union of Pure and Applied Chemistry 1997 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a format vimagaye url dovidka Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Vander Wal R May 1996 PDF NASA Contractor Report 198469 Arhiv originalu PDF za 17 lipnya 2009 PDF IUPAC Compendium of Chemical Terminology pdf vid 2nd International Union of Pure and Applied Chemistry 1997 Arhiv http www iupac org goldbook D01673 pdf originalu PDF za 5 veresnya 2008 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a format vimagaye url dovidka edu au media 17 dasgupta slides pdf Presentation about isotopes nedostupne posilannya z lipnya 2019 by Mahananda Dasgupta of the Department of Nuclear Physics at Australian National University Plastino W Kaihola L Bartolomei P Bella F Cosmic Background Reduction In The Radiocarbon Measurement By Scintillation Spectrometry At The Underground Laboratory Of Gran Sasso Radiocarbon 43 2A 157 161 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Cite maye pustij nevidomij parametr Authorlink dovidka Proignorovano nevidomij parametr Format mozhlivo format dovidka Proignorovano nevidomij parametr Year mozhlivo year dovidka Arhiv originalu za 10 lyutogo 2010 Procitovano 25 sichnya 2013 Chang Raymond 2007 Chemistry Ninth Edition McGraw Hill s 52 ISBN 0 07 110595 6 Freitas Jr Robert A 1999 Nanomedicine Landes Bioscience Tables 3 1 amp 3 2 ISBN 1570596808 Structure and Nomenclature of Hydrocarbons Purdue University Arhiv originalu za 31 lipnya 2012 Alberts Bruce Alexander Johnson Julian Lewis Martin Raff Keith Roberts Peter Walter gov books bv fcgi highlight carbon amp rid mboc4 section 165 Molecular Biology of the Cell Garland Science nedostupne posilannya z lipnya 2019 Lavoisier Antoine Laurent 1965 Elements of chemistry in a new systematic order containing all the modern discoveries Courier Dover Publications s 15 ISBN 0486646246 5 nedostupne posilannya z lipnya 2019 at WebElements Rakov Vladimir A Uman Martin A 2007 Cambridge University Press s 508 ISBN 9780521035415 Arhiv id TuMa5lAa3RAC amp pg PA508 originalu za 22 lyutogo 2011 Procitovano 25 sichnya 2013 EnvironmentalChemistry com Arhiv originalu za 18 serpnya 2020 National Nuclear Data Center NuDat 2 1 database fluorine 19 Brookhaven National Laboratory Arhiv originalu za 31 lipnya 2012 Neon Isotopes Softciencias Arhiv originalu za 31 lipnya 2012 DzherelaGreenwood N N Earnshaw A Chemistry of the Elements 2nd Oxford Butterworth Heinemann 1997 1341 p ISBN 0 7506 3365 4 angl Cotton F A Murillo C A Bochmann M Advanced inorganic chemistry 6th New York Wiley Interscience 1999 ISBN 0 471 19957 5 angl Housecroft C E Sharpe A G Inorganic Chemistry 3rd Prentice Hall 2008 ISBN 978 0 13 175553 6 angl Ahmetov N S Obshaya i neorganicheskaya himiya M Vysshaya shkola 2001 ISBN 5 06 003363 5 ros Lidin R A Spravochnik po obshej i neorganicheskoj himii M KolosS 2008 ISBN 978 5 9532 0465 1 ros Nekrasov B V Osnovy obshej i neorganicheskoj himii M Lan 2004 ISBN 5 8114 0501 4 ros Spicyn V I Martynenko L I Neorganicheskaya himiya M MGU 1991 1994 ros Turova N Ya Neorganicheskaya himiya v tablicah M Vysshij himicheskij kolledzh RAN 2002 ISBN 5 88711 168 2 ros Ce nezavershena stattya z himiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi