Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Північно-Донецька залізниця (також Сєвєродонецька та Сіверсько-Донецька; рос. дореф. Сѣв.-Дон. жел. дор. / рос. Северо-Донецкая железная дорога) — історична магістраль Льгов—Харків—Родакове—Лиха, з гілками на Краматорську, Микитівку, Бежанівку та інші.
| Історія будівництва українських залізниць.gif | |
| Статус | історична. приємниці: Південні залізниці; пізніше Донецька залізниця та Південна залізниця |
|---|---|
| Штаб-квартира | Харків, Слобожанщина; Бахмут |
| Роки функціонування | 1908—1930 1937—1953 |
| Країна |  Українські губернії →  УНР →  УРСР |
| Ширина колії | 1520 мм |
| Кількість станцій | 36 |
 Північно-Донецька залізниця у Вікісховищі | |
Північно-Донецька залізниця поєднувала Донбас та Слобожанщину з Московією, для вивозу вугілля до центру імперії, також приєднувалася до Харківсько-Азовської лінії щоб мати доступ до морських портів Приазов'я. Утворена у 1908 році.
Розташування залізничного управління: місто Харків, в українських губерніях Російської імперії, згодом перенесено в м. Бахмут.
Передумова
Щоб збільшити вивіз кам'яного вугілля в північно-західні райони Російської імперії і витиснути іноземне вугілля з Балтійського узбережжя, вирішено було побудувати Північно-Донецьку залізницю. Підприємці С. С. Хрулєв і Ф. Є. Єнакієв організували для цієї мети акціонерне товариство.
Історія
Трасу нової магістралі запропонували покласти від станції Льгов Московсько-Києво-Воронезької залізниці через Харків до станції Лиха Південно-Східної залізниці з перетинанням лінії Попасна—Куп'янськ біля станції Комишуваха і лінії Дебальцеве—Міллєрове Катерининської залізниці по роз'їзду Мамай (між станціями Мілова та Слов'яносербськ).
Роботи велися швидко. Тисячі робітників зводили насип, мости, зруби, укладали баласт, шпали, рейки. У вересні року на три місяці раніше терміну були виконані роботи першої черги. В експлуатацію здані ділянки —Основа—Лиман—Родакове, а також Лиман—Слов'янськ та Лиман—Краматорська.
У результаті Північно-Донецька залызниця з'єдналася з Південною і Катерининською магістралями.
На новій залізниці було збудовано 36 станцій, серед них: Святогірськ, Лиман, Яма (Сіверськ), Ниркове (у селищі Ниркове), Сентянівка, Микитівка, Шипілове, Бежанівка, Родакове, тощо. Пізніше на станціях Лиман, Краматорська, Ниркове й Родакове було засновано паротягові депо (нині — локомотивні депо).
Через два роки, 7 вересня року, було закінчено будівництво лінії Яма—Микитівка, і перший потяг зі станції Микитівка пішов на станцію Яма (тепер Сіверськ).
Акціонери залізниці побудували до соляних шахт під'їзні колії, а станцію Сіль зробили основним 'перевалочним пунктом'. У 1913 році шахти Бахмутського повіту добували щодоби 1310 тонн кам'яної солі, це майже одна четверта частина виробленої в імперії.
Нова магістраль стала прибутковим підприємством. У 1912 році кожна верста залізниці давала по 18 тисяч рублів дивідендів на рік. Щоправда, власники ставилися до залізниці виключно як для способу легкого заробітку, як наслідок — залізницю побудували з багатьма недоробками і відхиленнями від технічних норм. У ряді місць в колії був відсутній баласт, а шпали лежали на землі.
Північно-Донецька залізниця 1911—1921
- — почалося будівництво Північно-Донецької залізниці (Харків—Ізюм—Донбас та Харків—Льгов).
- — відкрито тимчасовий вантажно-пасажирський рух між станціями Слов'янськ та Ізюм, на першій ділянці залізниці що будується.
- — збудована залізнична лінія Основа—Лиман (довжиною 166 верст), на якій був відкритий тимчасовий рух поїздів, а також гілкою Лиман — Слов'янськ (26 верст), залізниця продовжує будуватися.
- — Введена в експлуатацію лінія — Харків — Родакове Північно-Донецької залізниці, яка пройшла через Суджу. Виконуються пасажирські перевезення й гілками: Лиман — Слов'янськ, Синтянівка — Орловська, Ниркове — Камишеваха, Льгов (Моск.-Києво-Вор.) — .
- Готня стає вузловою станцією.
- 15 вересня 1911 — Відкриття паровозного депо «Основа» (нині ТЧ-3 «Основа» Південної залізниці). Депо обслуговувало лінії Основа—Готня та Основа—Лиман.
- 20 (7) серпня 1913 — відкрита лінія Північно-Донецької залізниці (—Харків—Лиха) 572 версти — управління в м. Харкові.
- введені до експлуатації гілки Яма — Микитівка та Бахмут — Ступки, вугле- і солевозні під'їзні гілки.
- завершується будівництво продовження основної лінії від ст. Родакове до станції Лиха.
- відкривається рух гілкою Гришине — Рутченкове.
- У —1919 роках у вітчизняній периодиці, на ряду з традиційною назвою, інколи згадувалась як «Північно-Донська залізниця».
- 1 червня — Сѣв. Дон.ж.д. скорочена, слобожанська частина залізниці увійшла до Південних залізниць, інша частина об'єднана з частиною Катерининської залізниці у Донецьку.
- Наприкінці 1920-х рр. до складу Південних введена «вуглевізна» лінія: Красний Лиман(Лиман-1)–Основа(Харків)—, та дільниця Харків—Куп'янськ, яка виведена зі складу Південно-Східних залізниць. У такій конфігурації магістралі Південних залізниць мали найбільшу у своїй історії протяжність.
Донецькі залізниці 1921—1930
- 1 січня 1921 р. — отримала назву «Донецькі залізниці».
- 1921 р. — відкрито гілку Луганськ—Лутугине.
- 1 січня 1931 р. — відповідно до Наказу НКШС №1957 від 22.12.1930 «Донецькі залізниці» увійшли до складу Південних залізниць.
Північно-Донецька залізниця 1937—1953
- 1931 — на рівні НКШС було прийнято рішення про розукрупнення ряду залізниць мережі СРСР з метою створення умов для підвищення ефективності управління перевізним процесом та підвищення провізної здатності залізничного транспорту на найважливіших напрямах. У результаті загальна протяжність Південних залізниць значно скоротилася внаслідок відторгнення лінії Лозова—Севастополь, дільниць Безлюдівка—Красний Лиман(Лиман-1) та Готня—Льгов. У такій конфігурації система ліній була офіційно затверджена у 1934 році під назвою «Південна залізниця».
- травень 1937 — Північно-Донецька залізниця відтворена внаслідок реорганізації Донецької у Північно-Донецьку та Південно-Донецьку — управління нової Північно-Донецької залізниці розташовується в Бахмуті.
- 15 травня 1953 — знову скасована, більша частина приєднана до Південно-Донецької залізниці під загальною назвою Донецька залізниця.
інженери
- В. А. Розанов (?–?) — головний інженер, досвідчений будівельник, він також будував ділянку Житомир—Новоград-Волинський залізничної лінії (1914—1918)..
- Сергій Тимошенко — заступник головного інженера Управління Північно-Донецької залізниці, архітектор.
Керівники залізниці
- 1908–1915 — Федір Єнакієв (директор акціонерного товариства Сѣв. Дон.ж.д.);
- 1917–1922? — Близниченко Андрій Омелянович (комісар);
- 1924–1928 — Лизарєв Федір Семенович (голова правління);
- 1928–1930 — (голова правління);
- 1937–1937 — Яковлєв М. В. (начальник);
- 1937–1939 — (начальник);
- 1939–1946 — Кривонос Петро Федорович (начальник);
- 1946–1947 — Даниленко Костянтин Іванович (начальник);
- 1947–1948 — Шахрай Петро Касянович (начальник);
- 1948–1953 — Кривенко Яків Миколайович (начальник), він і став керівником об'єднаної мережі на ДонБасі — Донецької залізниці.
Управління
Перша будівля Управління Північно-Донецької залізниці розташовувалася на Вознесенській площі у місті Харкові.
Будівництво Управління почалося 1910 а завершилося 1913 року. Автор проєкту — цивільний інженер С. П. Тимошенко у співавторстві з архітекторами П. І. Ширшовим та П. В. Соколовим при консультації академіка архітектури Олексія Миколайовича Бекетова. Будівля коштувала місту 500 тис. рублів, мала власну електростанцію та центральне водяне опалення.
У 1930 році в будівлі колишнього Управління було розташовано щойно створений (на базі Харківського об'єднаного технікуму шляхів сполучень) Харківський експлуатаційно-тяговий інститут інженерів залізничного транспорту (ХііТ). Сучасна адреса будинку: майдан Фейєрбаха, 7. (Пам. арх. «Управління Північно-Донецької Залізниці»).
-
![image]()
-
![image]()
будівля Управління Північно-Донецької залізниці (фрагмент центральної частини фасаду) -
![image]()
-
![image]()
Сучасність
Наприкінці 2014 року до Південної залізниці було заплановано приєднати північну частину Донецької залізниці, а саме ділянки: Лозова–Слов'янськ–Костянтинівка, Костянтинівка–Майорська, Костянтинівка–Скотувата (смт.Верхньоторецьке), Лиман–Майорська, Сватове–Попасна–Світлодарське, Сіверськ–Шипилове, Вуглегірськ–Депрерадівка, Дебальцеве–Чорнухине, Дебальцеве–Боржиківка(ім. Крючкова), Кіндрашівська–Лантратівка та Дубове–Вітерець, але таке роспорядження у повній мірі так і не було здійснене, хоча Південна залізниця активно допомагала й допомагає досі в приведенні залізничного господарства цього регіону до ладу.
Галерея
- Сучасний вигляд станцій
-
![image]()
Основа депо.jpg Старовинний паротяг в депо станції Основа -
![image]()
Вокзал станції Основа.jpg сучасна станційна будівля Основи (1951р.) -
![image]()
Залізничний вокзал м. Лиман після реставрації.jpg Залізничний вокзал міста Лиман після реставрації. -
![image]()
Станція Святогірськ.jpg Станція Святогірськ -
![image]()
Kramatorsk train station.jpg Вокзал міста Краматорськ -
![image]()
Railway station Sil Ukraine.JPG Будівля станції Сіль -
![image]()
Артемівський вокзал.JPG Сучасний залізничний вокзал в Бахмуті -
![image]()
Сіверськ.JPG Залізнична станція Сіверськ -
![image]()
Mykytivka Don 2.jpg Станція Микитівка, загальний вигляд
Див. також
Джерела
- Краткие сведения о развитии отечественных железных дорог с 1838 по 1990 г / Сост. Афонина Г. М.. — М., 1996. — 223 с. (рос.)
- Історія залізничного транспорту Росії. Том 1. С.-Петербург. 1994.(рос.)
- Раков В. А. Локомотиви вітчизняних залізниць. 1845—1955 рр. М.: «Транспорт». 1995 Стор. 19-23.(рос.)
- Тищенко В. Н. Паровози залізниць Росії. 1837—1890. Том 1. М.: «О. Сергєєв/Локотранс». 2008.(рос.)
- Южные железные дороги // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
- Романенко Ю. И.,;Харенко М. П. Взгляд сквозь годы. Южная железная дорога за 130 лет. —Харьков: Прапор, 1999. — 288 с.: ил. — .(рос.)
- Ревин Д. П. Музей ЮЖД. (Путеводитель). «Прапор». 1990 г.(рос.)
- Український державний університет залізничного транспорту. Імена славних сучасників / Керівн. проек. Р. В. Тимченко; редакт. А. Гаврилюк, А. В'яла; інф. забеспеч. Г. Одобеску, Т. Шевченко, О. Чортопалов; фотогр. Р. Тимченко; дополіграф. підготов. В. Стежка. — Редколег. С.В. Панченко (голова), С. І. Приходько, А. О. Каграманян (заступники голови), О. В. Устенко, К. Е. Колесник (та ін.). — К. : «Логос Київ», видавн. центр «Логос Україна», 2016. — 304 с. — .
Посилання
- Південна залізниця, Служба локомотивного господарства
- Стальное кольцо Южной магистрали, Основа (депо) (рос.)
- (архив газеты «Южная магистраль»)
Примітки
- Харьков: справочник по названиям: 7000 улиц, площадей, скверов, районов… / Составители: Е. Н. Дмитриева, Е. В. Дьякова, Н. М. Харченко; под. общ. ред. С. М. Куделко — Харьков: «Издательство САГА», 2011. — 432 с.(рос.)
- Афонина, 1996.
- Указатель пассажирских сообщений на зиму 1911—1912
- А.С. Архангельский, В.А. Архангельский. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — Москва : , 1981. — Т. 2. — С. 5. — 100 000 прим.(рос.)
- ЖД транспорт. Хроника. С. 5. Харьков транспортный.(рос.)
- З залізничного життя // Відродження : газета. — 1918. — № 121 (25 (12) серпня). — С. 2.
- Афонина, 1996, с. 95.
- История железных дорог Донбасса [ 18 жовтня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
- Афонина, 1996, с. 108.
- Валентин Вітренко. Транспорт і зв'язок в кінці XVIII – на початку ХХ століття // реферат. — Т. розділ 5. "Транспорт, транспортні перевезення, пошта і зв'язок на початку ХХ століття". — С. 23.
- Розпорядження Кабінету Міністрів України від 29.12.2014 № 1284-р «Деякі питання функціонування державного підприємства „Донецька залізниця“»
- . Укрзалізниця. 17 липня 2014. Архів оригіналу за 28 лютого 2016. Процитовано 20 грудня 2016.
- ЖД транспорт. Хроника. С. 9[недоступне посилання з квітня 2019]. Харьков транспортный.(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pivnichno Donecka zaliznicya takozh Syevyerodonecka ta Siversko Donecka ros doref Sѣv Don zhel dor ros Severo Doneckaya zheleznaya doroga istorichna magistral Lgov Harkiv Rodakove Liha z gilkami na Kramatorsku Mikitivku Bezhanivku ta inshi Pivnichno Donecka zaliznicyaStanciya BahmutIstoriya budivnictva ukrayinskih zaliznic gifStatusistorichna priyemnici Pivdenni zaliznici piznishe Donecka zaliznicya ta Pivdenna zaliznicyaShtab kvartiraHarkiv Slobozhanshina BahmutRoki funkcionuvannya1908 1930 1937 1953KrayinaUkrayinski guberniyi UNR URSRShirina koliyi1520 mmKilkist stancij36 Pivnichno Donecka zaliznicya u Vikishovishi 1908 Obligaciya Pivnichno Doneckoyi zaliznici Pivnichno Donecka zaliznicya poyednuvala Donbas ta Slobozhanshinu z Moskoviyeyu dlya vivozu vugillya do centru imperiyi takozh priyednuvalasya do Harkivsko Azovskoyi liniyi shob mati dostup do morskih portiv Priazov ya Utvorena u 1908 roci Akciya tovaristva Pivnichno Doneckoyi zaliznici Obligaciya Pivnichno Doneckoyi zaliznici Prezentovana na vistavci v Donecku 2013 rik Roztashuvannya zaliznichnogo upravlinnya misto Harkiv v ukrayinskih guberniyah Rosijskoyi imperiyi zgodom pereneseno v m Bahmut Peredumova Shob zbilshiti viviz kam yanogo vugillya v pivnichno zahidni rajoni Rosijskoyi imperiyi i vitisnuti inozemne vugillya z Baltijskogo uzberezhzhya virisheno bulo pobuduvati Pivnichno Donecku zaliznicyu Pidpriyemci S S Hrulyev i F Ye Yenakiyev organizuvali dlya ciyeyi meti akcionerne tovaristvo IstoriyaTrasu novoyi magistrali zaproponuvali poklasti vid stanciyi Lgov Moskovsko Kiyevo Voronezkoyi zaliznici cherez Harkiv do stanciyi Liha Pivdenno Shidnoyi zaliznici z peretinannyam liniyi Popasna Kup yansk bilya stanciyi Komishuvaha i liniyi Debalceve Millyerove Katerininskoyi zaliznici po roz yizdu Mamaj mizh stanciyami Milova ta Slov yanoserbsk Roboti velisya shvidko Tisyachi robitnikiv zvodili nasip mosti zrubi ukladali balast shpali rejki U veresni roku na tri misyaci ranishe terminu buli vikonani roboti pershoyi chergi V ekspluataciyu zdani dilyanki Osnova Liman Rodakove a takozh Liman Slov yansk ta Liman Kramatorska U rezultati Pivnichno Donecka zalyznicya z yednalasya z Pivdennoyu i Katerininskoyu magistralyami Na novij zaliznici bulo zbudovano 36 stancij sered nih Svyatogirsk Liman Yama Siversk Nirkove u selishi Nirkove Sentyanivka Mikitivka Shipilove Bezhanivka Rodakove tosho Piznishe na stanciyah Liman Kramatorska Nirkove j Rodakove bulo zasnovano parotyagovi depo nini lokomotivni depo Cherez dva roki 7 veresnya roku bulo zakincheno budivnictvo liniyi Yama Mikitivka i pershij potyag zi stanciyi Mikitivka pishov na stanciyu Yama teper Siversk Akcioneri zaliznici pobuduvali do solyanih shaht pid yizni koliyi a stanciyu Sil zrobili osnovnim perevalochnim punktom U 1913 roci shahti Bahmutskogo povitu dobuvali shodobi 1310 tonn kam yanoyi soli ce majzhe odna chetverta chastina viroblenoyi v imperiyi Nova magistral stala pributkovim pidpriyemstvom U 1912 roci kozhna versta zaliznici davala po 18 tisyach rubliv dividendiv na rik Shopravda vlasniki stavilisya do zaliznici viklyuchno yak dlya sposobu legkogo zarobitku yak naslidok zaliznicyu pobuduvali z bagatma nedorobkami i vidhilennyami vid tehnichnih norm U ryadi misc v koliyi buv vidsutnij balast a shpali lezhali na zemli Pivnichno Donecka zaliznicya 1911 1921 pochalosya budivnictvo Pivnichno Doneckoyi zaliznici Harkiv Izyum Donbas ta Harkiv Lgov vidkrito timchasovij vantazhno pasazhirskij ruh mizh stanciyami Slov yansk ta Izyum na pershij dilyanci zaliznici sho buduyetsya zbudovana zaliznichna liniya Osnova Liman dovzhinoyu 166 verst na yakij buv vidkritij timchasovij ruh poyizdiv a takozh gilkoyu Liman Slov yansk 26 verst zaliznicya prodovzhuye buduvatisya Vvedena v ekspluataciyu liniya Harkiv Rodakove Pivnichno Doneckoyi zaliznici yaka projshla cherez Sudzhu Vikonuyutsya pasazhirski perevezennya j gilkami Liman Slov yansk Sintyanivka Orlovska Nirkove Kamishevaha Lgov Mosk Kiyevo Vor Gotnya staye vuzlovoyu stanciyeyu 15 veresnya 1911 Vidkrittya parovoznogo depo Osnova nini TCh 3 Osnova Pivdennoyi zaliznici Depo obslugovuvalo liniyi Osnova Gotnya ta Osnova Liman 20 7 serpnya 1913 vidkrita liniya Pivnichno Doneckoyi zaliznici Harkiv Liha 572 versti upravlinnya v m Harkovi vvedeni do ekspluataciyi gilki Yama Mikitivka ta Bahmut Stupki vugle i solevozni pid yizni gilki zavershuyetsya budivnictvo prodovzhennya osnovnoyi liniyi vid st Rodakove do stanciyi Liha vidkrivayetsya ruh gilkoyu Grishine Rutchenkove U 1919 rokah u vitchiznyanij periodici na ryadu z tradicijnoyu nazvoyu inkoli zgaduvalas yak Pivnichno Donska zaliznicya 1 chervnya Sѣv Don zh d skorochena slobozhanska chastina zaliznici uvijshla do Pivdennih zaliznic insha chastina ob yednana z chastinoyu Katerininskoyi zaliznici u Donecku Naprikinci 1920 h rr do skladu Pivdennih vvedena vuglevizna liniya Krasnij Liman Liman 1 Osnova Harkiv ta dilnicya Harkiv Kup yansk yaka vivedena zi skladu Pivdenno Shidnih zaliznic U takij konfiguraciyi magistrali Pivdennih zaliznic mali najbilshu u svoyij istoriyi protyazhnist Donecki zaliznici 1921 1930 1 sichnya 1921 r otrimala nazvu Donecki zaliznici 1921 r vidkrito gilku Lugansk Lutugine 1 sichnya 1931 r vidpovidno do Nakazu NKShS 1957 vid 22 12 1930 Donecki zaliznici uvijshli do skladu Pivdennih zaliznic Pivnichno Donecka zaliznicya 1937 1953 1931 na rivni NKShS bulo prijnyato rishennya pro rozukrupnennya ryadu zaliznic merezhi SRSR z metoyu stvorennya umov dlya pidvishennya efektivnosti upravlinnya pereviznim procesom ta pidvishennya proviznoyi zdatnosti zaliznichnogo transportu na najvazhlivishih napryamah U rezultati zagalna protyazhnist Pivdennih zaliznic znachno skorotilasya vnaslidok vidtorgnennya liniyi Lozova Sevastopol dilnic Bezlyudivka Krasnij Liman Liman 1 ta Gotnya Lgov U takij konfiguraciyi sistema linij bula oficijno zatverdzhena u 1934 roci pid nazvoyu Pivdenna zaliznicya traven 1937 Pivnichno Donecka zaliznicya vidtvorena vnaslidok reorganizaciyi Doneckoyi u Pivnichno Donecku ta Pivdenno Donecku upravlinnya novoyi Pivnichno Doneckoyi zaliznici roztashovuyetsya v Bahmuti 15 travnya 1953 znovu skasovana bilsha chastina priyednana do Pivdenno Doneckoyi zaliznici pid zagalnoyu nazvoyu Donecka zaliznicya inzheneri V A Rozanov golovnij inzhener dosvidchenij budivelnik vin takozh buduvav dilyanku Zhitomir Novograd Volinskij zaliznichnoyi liniyi 1914 1918 Sergij Timoshenko zastupnik golovnogo inzhenera Upravlinnya Pivnichno Doneckoyi zaliznici arhitektor Kerivniki zaliznici 1908 1915 Fedir Yenakiyev direktor akcionernogo tovaristva Sѣv Don zh d 1917 1922 Bliznichenko Andrij Omelyanovich komisar 1924 1928 Lizaryev Fedir Semenovich golova pravlinnya 1928 1930 golova pravlinnya 1937 1937 Yakovlyev M V nachalnik 1937 1939 nachalnik 1939 1946 Krivonos Petro Fedorovich nachalnik 1946 1947 Danilenko Kostyantin Ivanovich nachalnik 1947 1948 Shahraj Petro Kasyanovich nachalnik 1948 1953 Krivenko Yakiv Mikolajovich nachalnik vin i stav kerivnikom ob yednanoyi merezhi na DonBasi Doneckoyi zaliznici UpravlinnyaPersha budivlya Upravlinnya Pivnichno Doneckoyi zaliznici roztashovuvalasya na Voznesenskij ploshi u misti Harkovi Budivnictvo Upravlinnya pochalosya 1910 a zavershilosya 1913 roku Avtor proyektu civilnij inzhener S P Timoshenko u spivavtorstvi z arhitektorami P I Shirshovim ta P V Sokolovim pri konsultaciyi akademika arhitekturi Oleksiya Mikolajovicha Beketova Budivlya koshtuvala mistu 500 tis rubliv mala vlasnu elektrostanciyu ta centralne vodyane opalennya U 1930 roci v budivli kolishnogo Upravlinnya bulo roztashovano shojno stvorenij na bazi Harkivskogo ob yednanogo tehnikumu shlyahiv spoluchen Harkivskij ekspluatacijno tyagovij institut inzheneriv zaliznichnogo transportu HiiT Suchasna adresa budinku majdan Fejyerbaha 7 Pam arh Upravlinnya Pivnichno Doneckoyi Zaliznici budivlya Upravlinnya Pivnichno Doneckoyi zaliznici fragment centralnoyi chastini fasadu drugij korpus UkrDUZT arh S P Timoshenko V P Shirshov za konsultaciyi A N Beketova 1910 13 SuchasnistNaprikinci 2014 roku do Pivdennoyi zaliznici bulo zaplanovano priyednati pivnichnu chastinu Doneckoyi zaliznici a same dilyanki Lozova Slov yansk Kostyantinivka Kostyantinivka Majorska Kostyantinivka Skotuvata smt Verhnotorecke Liman Majorska Svatove Popasna Svitlodarske Siversk Shipilove Vuglegirsk Depreradivka Debalceve Chornuhine Debalceve Borzhikivka im Kryuchkova Kindrashivska Lantrativka ta Dubove Viterec ale take rosporyadzhennya u povnij miri tak i ne bulo zdijsnene hocha Pivdenna zaliznicya aktivno dopomagala j dopomagaye dosi v privedenni zaliznichnogo gospodarstva cogo regionu do ladu GalereyaStarovinni svitlini stancij Sѣv Don zh d Urochiste vidkrittya stanciyi Gotnya Parovozne depo stanciyi Gotnya Vid na vokzal zi storoni rejok Vid z boku paradnogo vhodu Parovozne depo stanciyi Mikitivka Suchasnij viglyad stancij Osnova depo jpg Starovinnij parotyag v depo stanciyi Osnova Vokzal stanciyi Osnova jpg suchasna stancijna budivlya Osnovi 1951r Zaliznichnij vokzal m Liman pislya restavraciyi jpg Zaliznichnij vokzal mista Liman pislya restavraciyi Stanciya Svyatogirsk jpg Stanciya Svyatogirsk Kramatorsk train station jpg Vokzal mista Kramatorsk Railway station Sil Ukraine JPG Budivlya stanciyi Sil Artemivskij vokzal JPG Suchasnij zaliznichnij vokzal v Bahmuti Siversk JPG Zaliznichna stanciya Siversk Mykytivka Don 2 jpg Stanciya Mikitivka zagalnij viglyadDiv takozhLutuginskij tunel Pivdenni zaliznici Pivdenno Donecka zaliznicya Pivdenna zaliznicya Zaliznichne budivnictvo v Ukrayini 19 pochatku 20 stolit Zaliznichna gilka Sentyanivka AvdakoveDzherelaKratkie svedeniya o razvitii otechestvennyh zheleznyh dorog s 1838 po 1990 g Sost Afonina G M M 1996 223 s ros Istoriya zaliznichnogo transportu Rosiyi Tom 1 S Peterburg 1994 ros Rakov V A Lokomotivi vitchiznyanih zaliznic 1845 1955 rr M Transport 1995 Stor 19 23 ros Tishenko V N Parovozi zaliznic Rosiyi 1837 1890 Tom 1 M O Sergyeyev Lokotrans 2008 ros Yuzhnye zheleznye dorogi Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Arhangelskij A S Arhangelskij V A Zheleznodorozhnye stancii SSSR Spravochnik V dvuh knigah M Transport 1981 ros Romanenko Yu I Harenko M P Vzglyad skvoz gody Yuzhnaya zheleznaya doroga za 130 let Harkov Prapor 1999 288 s il ISBN 5 7766 0761 2 ros Revin D P Muzej YuZhD Putevoditel Prapor 1990 g ros Ukrayinskij derzhavnij universitet zaliznichnogo transportu Imena slavnih suchasnikiv Kerivn proek R V Timchenko redakt A Gavrilyuk A V yala inf zabespech G Odobesku T Shevchenko O Chortopalov fotogr R Timchenko dopoligraf pidgotov V Stezhka Redkoleg S V Panchenko golova S I Prihodko A O Kagramanyan zastupniki golovi O V Ustenko K E Kolesnik ta in K Logos Kiyiv vidavn centr Logos Ukrayina 2016 304 s ISBN 978 966 97440 6 7 PosilannyaPivdenna zaliznicya Sluzhba lokomotivnogo gospodarstva Stalnoe kolco Yuzhnoj magistrali Osnova depo ros arhiv gazety Yuzhnaya magistral PrimitkiHarkov spravochnik po nazvaniyam 7000 ulic ploshadej skverov rajonov Sostaviteli E N Dmitrieva E V Dyakova N M Harchenko pod obsh red S M Kudelko Harkov Izdatelstvo SAGA 2011 432 s ros Afonina 1996 Ukazatel passazhirskih soobshenij na zimu 1911 1912 A S Arhangelskij V A Arhangelskij Zheleznodorozhnye stancii SSSR Spravochnik V dvuh knigah Moskva 1981 T 2 S 5 100 000 prim ros ZhD transport Hronika S 5 Harkov transportnyj ros Z zaliznichnogo zhittya Vidrodzhennya gazeta 1918 121 25 12 serpnya S 2 Afonina 1996 s 95 Istoriya zheleznyh dorog Donbassa 18 zhovtnya 2014 u Wayback Machine ros Afonina 1996 s 108 Valentin Vitrenko Transport i zv yazok v kinci XVIII na pochatku HH stolittya referat T rozdil 5 Transport transportni perevezennya poshta i zv yazok na pochatku HH stolittya S 23 Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 29 12 2014 1284 r Deyaki pitannya funkcionuvannya derzhavnogo pidpriyemstva Donecka zaliznicya Ukrzaliznicya 17 lipnya 2014 Arhiv originalu za 28 lyutogo 2016 Procitovano 20 grudnya 2016 ZhD transport Hronika S 9 nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Harkov transportnyj ros