Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Домініканці значення Домініка нці ісп Dominicanos народ що становит

Домініканці (народ)

Домініканці (народ)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Домініканці (значення).

Домініка́нці (ісп. Dominicanos) — народ, що становить основне населення Домініканської Республіки. Більшість проживає саме в цій країні. За її межами найбільше домініканців живе в США та Іспанії.

Домініканці
Dominicanos, Quisqueyanos
image
Кількістьпонад 10 млн
Ареалimage Домініканська Республіка
Расамулати
Близькі до:пуерториканці, кубинці
Моваіспанська
Релігіяхристиянство (католики)

Чисельність населення Домініканської Республіки в 2016 році становила 10,2 млн осіб, близько 95 % з них — домініканці.

Назва

Назва домініканці є катойконімом, історичною назвою жителів генерал-капітанства Санто-Домінго (так називалась Домініканська Республіка за часів іспанського колоніального панування). Стару назву зберігає столиця країни Санто-Домінго, вона походить від імені покровителя міста Святого Домініка.

Перше засвідчене використання слова «Dominicanos» зустрічається в листі короля Іспанії Філіпа IV 1625 року до жителів генерал-капітанства Санто-Домінго, в якому він дякує домініканцям за їх героїчні дії при захисті острова під час нападу голландського флоту. Цей лист зберігається в «Archivo General de Indias» в іспанському місті Севілья.

Іншою назвою народу є кіскеянці (ісп. Quisqueyanos). Цей термін походить від давньої назви країни Кіскея (ісп. Quisqueya), що мовою її корінних жителів індіанців таїно означає «Мати Землі». Назви Кіскея, кіскеянці використовуються як поетичні терміни, зустрічаються в піснях, а також у тексті державного гімну Домініканської Республіки.

Історія

До європейської колонізації острів Гаїті, центральну та східну частину якого займає Домініканська Республіка, населяли індіанці таїно, що розмовляли однією з аравакських мов. Близько 650 року вони переселилися з північного сходу Південної Америки і витіснили місцевих жителів.. Острів був розділений на кілька вождівств. Основними заняттями населення були землеробство, рибальство,, а також полювання і збиральництво.

image
Хуан Пабло Дуарте, батько-засновник Домініканської Республіки, лідер тринітаріїв та ідеолог боротьби за незалежність Домінікани.

У 1492 році Колумб і його команда були першими європейцями, що зустрілися з місцевим населенням, а територія Домініканської Республіки прийняла перших європейських поселенців у Західній півкулі. Відкритий ним острів Колумб назвав Еспаньйолою (ісп. La Española) через схожість місцевого клімату і рельєфу до іспанського ландшафту. 1496 року Бартоломео Колумб, брат Христофора Колумба, заснував місто Санто-Домінго, перше постійне поселення в «Новому світі». Заснована колонія стала трампліном для подальшого іспанського завоювання Америки і протягом багатьох десятиліть була штаб-квартирою іспанської колоніальної влади в Західній півкулі. Санто-Домінго став центром для військових експедицій на американський материк.

Колумб описував індіанців, як високих і струнких людей з благородним характером. Спочатку між іспанцями і тубільцями встановилися дружні стосунки, але згодом європейці почали підкорення місцевих жителів. Індіанці чинили опір завоюванню. На деякий час їм навіть вдалося досягти успіху, але місцеве населення було менш організоване і мало значно гірше озброєння. Тому невдовзі іспанці отримали повний контроль над островом. Вже через кілька десятків років після прибуття Колумба чисельність місцевого населення різко скоротилася через війни та мішані шлюби з європейцями. Дані перепису населення 1514 року показують, що не менше 40 % іспанських чоловіків у Санто-Домінго одружилися з тубільними жінками.

Після заснування генерал-капітанства на острів стало прибувати населення з Іспанії, зокрема з Каталонії, а також з інших європейських країн, таких як Франція і Португалія. У 1501 році до колонії почали завозити рабів з Африки, цей процес тривав до XIX ст.

У середині XVII ст. французи розпочали колонізацію північно-західного узбережжя Еспаньйоли. Після десятиліть збройної боротьби з французами, Іспанія поступилася західною частиною острова на користь Франції (тепер це територія Республіки Гаїті). 1697 року між Іспанією і Францією був підписаний Рейсвейкський мирний договір, який, серед іншого, закріпив розділ острова Еспаньйола. 17 квітня 1655 р. на острові висадилися англійські війська. Вони спробували захопити Санто-Домінго, але іспанці успішно відбили напад.

До середини 18-го століття, чисельність населення збільшувалася в основному за рахунок еміграції з Канарських островів. З приходом нових іспанських колоністів стали створюватись плантації цукрової тростини та тютюну. Для забезпечення їх робочою силою відновилася работоргівля. Згодом, коли господарство колонії перейшло від вирощування цукрової тростини до розведення великої рогатої худоби, расові та кастові відмінності на острові стали менш важливими. У кінцевому підсумку це призвело до поєднання іспанської, африканської, і місцевої культур — так були закладені підвалини національної ідентичності домініканців. За оцінками, населення колонії в 1777 році становило близько 400 000 осіб, з яких 100 000 були європейці та креоли, 70 000 африканці, 100 000 метиси, 60 000 самбо і 70 000 мулати.

У 1795—1808 колонією Санто-Домінго володіла Франція, а 1821 року країна проголосила свою незалежність від Іспанії. Ще раніше, 1804 року, після повстання негритянського населення на заході острова постала нова держава Гаїті. 1822 року гаїтянські війська окупували іспаномовну частину острова й панували там протягом 22 років. Окупація посіяла глибоку ворожнечу між гаїтянами (франкомовними неграми) та домініканцями (іспаномовними мулатами). 1844 року Домініканська Республіка врешті стала незалежною.

У ХХ столітті в країні оселилося багато арабів (в основному з Лівану і Сирії), японців, меншою мірою корейців. Вони працюють в сільському господарстві. Китайці, які втікали від комуністичної Народно-визвольної армії Китаю (НВАК) масово прибували до Домініканської Республіки й працювали в шахтах і на будівництві залізниць.

Чисельність, расовий та етнічний склад

image
Домініканці регіону Сібао, розташованого у північній частині країни.

Загальна чисельність населення Домініканської Республіки у другій половині 2017 року оцінювалася в 10 189 895 осіб, з яких 9 341 916 домініканці, решта мала іноземне походження.

Більшість домініканців належать до трьох основних расових груп: 73 % до змішаної раси (мулати й метиси), 16 % білі, ще 11 % чорношкірі.

Генетичні дослідження показали що сучасний генотип домініканців є в основному європейським зі значним субстратом корінного та африканського населення, він містить близько 60 % генів європейців, 30 % африканців і 10 % корінних американців. Європейці та корінні американці переважають в північно-центральному регіоні (Сібао), в той час як африканці — на південно-східній рівнині й у більшості прибережних районів. Останнім часом домініканські й пуерториканські дослідники, виявили у складі нинішнього домініканського населення наявність генів, що належать гуанчам — аборигенам Канарських островів. Ці типи генів були також виявлені у населення Пуерто-Рико.

У другій половині 2017 року уряд Домініканської Республіки провів дослідження структури іноземного населення країни. Найбільшу групу становили гаїтяни 751 080 осіб або 88,6 % від загальної чисельності цієї категорії населення 847 979 осіб. 497 825 із них були народжені в Гаїті, 171 859 гаїтян народилися в Домініканській Республіці, ще 81 590 були домініканцями, що мали гаїтянських батьків. Серед інших громадян іноземного походження 25 872 особи були вихідцями з Венесуели, 10 016 осіб — із США, 7 592 особи — з Іспанії, 3 713 осіб — з Італії, 3 069 осіб — з Китаю, 2 642 особи — з Колумбії, 2 356 осіб — з Пуерто-Рико і 2 024 особи — з Куби.

image
Доля іноземців (за винятком гаїтян) у населенні регіонів Домініканської Республіки.

Динаміку змін чисельності іноземців у Домініканській Республіці можна зрозуміти, порівнявши ці дані з попередніми. За переписом 2010 року було зареєстровано 311 969 гаїтян, 24 457 американців, 6 691 іспанець, 5 763 пуерториканці і 5 132 венесуельці. У 2012 році в країні було 458 233 гаїтяни; 13 514 американців, 6 720 іспанців, 4 416 пуерториканців, 4 040 італійців, 3 643 китайці, 3 599 французів, 3 434 венесуельців, 3 145 кубинців, 2 738 колумбійців, 1 792 німці та інші.

У країні мешкають нащадки іммігрантів, які прибули з інших островів Карибського басейну: Сент-Кітс і Невіс, Домініка, Антигуа, Сент-Вінсент, Монтсеррат, Тортола, Санта-Крус, Сент-Томас, Мартиніка і Гваделупа. Вони працювали на плантаціях цукрової тростини та селилися в основному в містах і Пуерто-Плата. Зростає число пуерториканських іммігрантів в околицях Санто-Домінго.

Вихідці із Східної Азії (етнічні китайці і японці) розселені по всій країні. Нинішня китайська діаспора становить 50 000 осіб. В останній час швидкими темпами зростає арабська громада, в основному ліванці, сирійці і палестинці.

По всій країні налічується близько 100 євреїв. Єврейське населення складається із сефардів, які були вигнані з Іспанії і Середземномор'я в 1492 і 1497 роках, у поєднанні з іншими міграціями з 1700-х років і під час Другої світової війни, коли 800 єврейських біженців перебралися в Домініканську Республіку. Багато їх нащадків компактно проживають в місті Сосуа, в той час як інші розселені по всій країні.

Еміграція

image
Домініканки на домініканському параді в Нью-Йорку

Домініканська еміграція до США тривала протягом століть. Дослідження інституту домініканських досліджень Міського університету Нью-Йорка задокументували близько 5000 домініканських емігрантів, які прибули до США через острів Елліс у період між 1892 і 1924 роками.

Першою зареєстрованою людиною домініканського походження, що переселилася до Сполучених Штатів, був матрос Хуан Родрігес. Він прибув до Мангеттена в 1613 році із Санто-Домінго й став першою людиною, що провела тривалий час на цьому острові й не була корінним американцем. Він також став першим домініканцем і водночас першим латиноамериканцем, а також першою людиною з європейським (зокрема, португальським) і африканським корінням, що поселилася в Нью-Йорку.

У другій половині ХХ століття мали місце три значні хвилі імміграції до США. Перша хвиля стартувала в 1961 році й була пов'язана із вбивством військового диктатора країни генерала Рафаеля Трухільйо, організованим групою високопоставлених заколотників, за сприяння ЦРУ. Після смерті диктатора страх помсти з боку прихильників Трухільйо й політична невизначеність у країні стимулювали відтік населення з острова. 1965 року США розпочали військову окупацію Домініканської Республіки. Водночас були пом'якшені умови отриманням домініканцями американських віз. З 1966 по 1978 рік еміграція з країни продовжувалась. Вона була зумовлена високим рівнем безробіття та політичними репресіями в Домініканській Республіці. На той час домініканці першої хвилі іммігрантів до США створили мережу, яка сприяла прибуттю нових груп мігрантів з острова. На початку 1980-х років безробіття, інфляція і зростання вартості долара спонукали третю й найбільшу хвилю еміграції острівної нації. Цього разу основну масу мігрантів становили представники незаможних верств населення. Сьогодні еміграція з Домініканської Республіки залишається високою, переселенцям надають допомогу соціальні мережі, вже створені домініканськими громадами в США.

Крім Сполучених Штатів, значне число домініканців також переселилося до Іспанії й Пуерто-Рико.

Мова

Офіційною мовою Домініканської Республіки є іспанська. Поширений її місцевий домініканський варіант (ісп. Español dominicano); він схожий з канарським діалектом іспанської, а також містить багато запозичень з аравакських мов. Багато місцевих назв і слів використовується в повсякденному спілкуванні, а також у назвах багатьох товарів, що експортуються з Домініканської Республіки.

Частина населення говорять іншими мовами: англійською, французькою, німецькою, італійською, китайською.

Населення гаїтянського походження говорить гаїтянською креольською мовою. На півострові Самана існує громада, що налічує близько 8000 носіїв англійської мови. Вони є нащадками афро-американців, колишніх рабів, що прибули в Домініканську Республіку в XIX столітті.

Шкільна освіта Домініканської Республіки подібна до іспанської освітньої моделі, англійська та французька мови викладаються як другі мови в приватних і державних школах.

Туризм, вплив американської поп-культури, а також домініканців, що проживають в США і з якими місцеве населення підтримує економічні зв'язки, мотивують інших домініканців вивчати англійську мову.

Релігія

image
Кардинал Ніколас де Хесус Лопес Родрігес, архієпископ Санто-Домінго (1981-2016).
image
Мока, Домініканська Республіка.

80 % населення Домініканської Республіки дотримується християнства (57 % римо-католики і 23 % протестанти), 2 % є прибічниками інших вірувань, 18 % на мають релігійних переконань.

Католицизм був завезений Колумбом й іспанськими місіонерами. Релігія не стала визначальним чинником у суспільстві, як це було на той час в інших частинах світу. Більшість населення не відвідувало церкву регулярно. Тим не менше, освіта в країні базується на католицькій релігії. Біблію вивчають в усіх державних школах. Діти використовують релігійні діалоги при вітанні до родичів або батьків. Наприклад, дитина каже: «Благослови мене мамо», а мати відповідає: «Хай благословить тебе Господь»

Домініканці мають двох святих покровителів: Пресвята Богородиця Ла-Альтаграсія (ісп. Nuestra Señora de la Altagracia), покровителька домініканського народу, та Пресвята Богородиця Милосердна (ісп. Nuestra Señora de las Mercedes), покровителька Домініканської Республіки.

Католицька Церква почала втрачати популярність наприкінці дев'ятнадцятого століття. Це було пов'язано з відсутністю достатнього фінансування священиків та програми підтримки церкви. У той же час почали набирати популярність серед населення протестантські євангельські рухи. Релігійної напруги між католиками і протестантами не виникало. На всій території країни завжди існувала свобода віросповідання. Лише в 1950-х роках диктатор Трухільйо розпочав кампанію проти церкви і планував арешт священиків і єпископів, які в своїх проповідях виступали проти уряду. Ця кампанія закінчилася після вбивства диктатора.

В останні роки спостерігалася міграція до країни представників інших віросповідань, проте їх частка в загальній чисельності населення залишається незначною: спіритисти 1,2 %, прибічники Церкви Ісуса Христа Святих останніх днів 1,1 %, буддисти 0,1 %, багаїсти 0,1 %,, мусульмани 0,02 %, юдеї 0,01 %, прихильники китайської народної релігії 0,1 %.

Юдаїзм з'явився в Домініканській Республіці наприкінці 1930-х років.

Культура

Культура Домініканської Республіки, як і її сусідів з Карибського басейну становіть суміш культур європейських колоністів, африканських рабів і автохтонного населення. Європейські, африканські та місцеві культурні елементи найбільш помітні у харчуванні, сімейній структурі, релігії та музиці.

Кухня

Домініканська кухня сформувалася протягом останніх декількох століть, на неї вплинули іспанські й африканські гастрономічні традиції. Типові страви дуже схожі на ті, що можна знайти в інших країнах Латинської Америки, але багато з них мають інші назви. Звичайний сніданок складається з яєць і мангу (пюре з варених бананів). Більш ситний його варіант включає засмажене м'ясо (зазвичай домініканське салямі) або сир, або те й інше разом. Так само, як в Іспанії, найбільше їжі, як правило, споживають на обід. Типовий обід складається з рису, декількох видів м'яса (курка, яловичина, свинина, або риба), бобів, бананів, а також порції салату. Ла-бандера (буквально, прапор) є найпопулярнішою обідньою стравою. Вона складається з м'яса і червоної квасолі та білого рису. Популярний в країні суп санкочо, який готують із семи сортів м'яса, є традиційною стравою національної кухні.

Домініканська кухня використовує майже всі продукти харчування: м'ясо та морепродукти, рис, картоплю або банани, інші види овочів, салат. Їжа дуже поживна. Багато страв готуються з використанням сумішей місцевих трав і спецій, які роблять страви ароматними й апетитними. На південно-центральному узбережжі використовують крупу із цільної пшениці — булгур, основний інгредієнт табуле. Інші улюблені домініканські страви: чичарон, юка, касабе (хліб із маніока), батата, пастелес-ен-охас (пиріжки в банановому листі), традиційні сендвічі чимічуррі, тостонес (смажені банани).

Улюбленими ласощами домініканців є аррос-кон-дульсе (рисовий пудинг), біскочо-домінікано (домініканський торт), абічуелас-кон-дульсе (квасоля із солодкими вершками), флан, фріо-фріо (морозиво), дульсе-де-лече, канья (солодощі з цукрової тростини) тощо.

Улюблені напої домініканців: морір-соньяндо (апельсиновий сік з молоком, цукром і льодом), ром, пиво, мама-хуана (ром з червоним вином та медом), батіда (смузі), фреші, мабі (сік з кори колубрини) та кава.

Музика і танці

image
Домініканський музикант Хуан Луїс Герра

Домініканська Республіка відома створенням музичного стилю під назвою меренге, Це швидка й ритмічна танцювальна музика, темп якої становить від 120 до 160 ударів за хвилину. Темп задається барабанами, духовими та струнними інструментами, а також місцевими музичними інструментами, такими як тамбора (домініканський барабан), акордеон і гуїра (місцевий металевий ударний інструмент).

У період між 1937 і 1950 роками деякі домініканські групи пропагували стиль меренге на міжнародному рівні. Згодом меренге з'явився на радіо й телебаченні, його популяризували відомі співаки цього стилю: Хуан Луїс Герра, Фернандо Вільялона, Едді Еррера, Серхіо Варгас, Тоньо Росаріо, Джонні Вентура, Міллі Кесада і Чичі Перальта. У Сполучених Штатах стиль меренге став популярним головним чином на східному узбережжі в 1980-х і 90-х роках. У той період багато домініканських митців, серед яких Віктор Роке, Ла-Гран-Мансана, Генрі Йерро, Захарія Ферейра, група Авентура, Міллі Кесада, Джоселін і лос-Векінос, що проживають в США (особливо в Нью-Йорку), почали виступати на латинській клубній сцені й отримувати ефір на радіостанціях.

У ці ж часи в США, разом із збільшенням числа домініканців, які живуть серед інших латиноамериканських груп в Нью-Йорку, Нью-Джерсі та Флориді, набув популярності танець бачата, що сприяло зростанню популярності домініканської музики в цілому в Сполучених Штатах. Бачата — це музичний стиль і танець, що зародився в сільській місцевості Домініканської Республіки; він став досить популярним в останні роки. Його сюжети романтичні; особливо поширені розповіді про людське горе та журбу. Насправді, оригінальна назва цього жанру música de amargue («музика гіркоти»). Бачата тісно пов'язана з пан-латиноамериканським романтичним стилем, який називається болеро.

Великою популярністю в країні користується музика сальси. Наприкінці 1960-х років домініканські музиканти, такі як Джонні Пачеко, зіграли значну роль у розвитку й популяризації цього жанру.

Серед домініканської молоді набирає популярність реп. Поширений напрямок цієї музики, відомий як реп-дель-патіо («дворовий реп»). Це реп-музика, створена домініканськими музичними групами та сольними виконавцями. Домініканський реп, як і американський, фокусується в основному на міських темах, таких як, гроші, жінки, злидні.

Мода

Тиждень моди Домініканської Республіки став найважливішою подією такого роду в усьому Карибському басейні й однією з найбільш визначних подій у світі латиноамериканської моди. Країна може похвалитися однією з десяти найбільших шкіл дизайну в регіоні, що ставить її в один ряд із ключовими гравцями у світі моди та дизайну.

Всесвітньо відомий кутюр'є Оскар де ла Рента народився в Домініканській Республіці в 1932 році. У 1971 році він став громадянином США. Де ла Рента навчався у іспанського дизайнера Крістобаля Баленсьяґа, потім працював з будинком моди Ланвін в Парижі. Згодом, 1963 року де ла Рента заснував власний будинок моди. Після переїзду до США дизайнер відкрив мережу власних бутиків по всій країні. Його моделі поєднують стилі французької та іспанської моди з американськими стилями. Хоча він жив у Нью-Йорку, де ла Рента також продавав свій одяг в країнах Латинської Америки. В рідній країні він став дуже популярним. За благодійну діяльність й особисті досягнення де ла Рента був відзначений урядовими нагородами Домініканської Республіки.

Спорт

image
Домініканський гравець головної ліги бейсболу Альберт Пухольс

Бейсбол є найпопулярнішим видом спорту в Домініканській Республіці. Після Сполучених Штатів, Домініканська Республіка займає друге місце за кількістю гравців у Головній лізі бейсболу (MLB). Деякі з домініканських гравців були визнані одними з найкращих. Оззі Вірджил (старший) був першим домініканцем, який грав у MLB. Іншими видатними гравцями ліги, що народилися в Домініканській Республіці, є: Менні Рамірес, Девід Ортіс, Владімір Герреро, Педро Мартінес, Альберт Пухольс, Адріан Бельтре, Хосе Реєс, Хосе Баутіста, Генлі Рамірес, Мігель Техада, Хуан Марічал, Рафаель Фуркаль і Семмі Соса.

Уродженець Домініканської Республіки Фелікс Санчес є олімпійським золотим медалістом 2004 й 2012 років з бігу на 400 м з бар'єрами, а також чемпіоном світу в цій дисципліні 2001 і 2003 років.

Луїс Кастільйо, колишній захисник Національної футбольної ліги США з американського футболу, що виступав за команду Сан-Дієго Чарджерс у 2005—2011 роках, є обличчям іспаномовної версії комп'ютерної гри Madden NFL 08.

Національна баскетбольна асоціація (НБА) також має гравців з Домініканської Республіки, серед них Чарлі Вільянуева, Ел Горфорд і Франсиско Гарсія.

Бокс після бейсболу є другим за популярністю видом спорту в Домініканській Республіці. В цій країні виховали десятки бійців світового класу, серед яких є й чемпіони світу.

Свята

Дата Назва Примітки
1 січня Новий рік Неробочий день
6 січня Католицький день Богоявлення Переноситься
21 січня День Альтаграсія Неробочий день. День покровительки (католицький).
26 січня День Дуарте Переноситься. День батька-засновника Домініканської Республіки.
27 лютого День Незалежності Неробочий день. Національне свято.
Змінна дата Страсний тиждень Робочі дні, крім Страсної п'ятниці. Католицьке свято.
1 травня Міжнародний день праці Переноситься
Остання неділя травня День матері
Змінна дата Католицьке Свято Тіла і Крові Христових Неробочий день. Припадає на четвер у травні або червні (60 днів після Великодня).
16 серпня День відновлення незалежності Неробочий день
24 вересня Пресвятої Богородиці Милосердної Неробочий день. День покровительки (католицький)
6 листопада День Конституції Переноситься
25 грудня Різдво Христове Неробочий день

Примітки:

  • Неробочі святкові дні не переносяться на інший день.
  • Якщо змінна дата свята припадає на суботу, неділю або понеділок, то свято не переноситься на інший день. Якщо він випадає на вівторок або середу, свято переноситься на попередній понеділок. Якщо він випадає на четвер або п'ятницю, свято переноситься на наступний понеділок.

Відомі особистості

  • Педро Сантана (1801—1864) — тричі президент країни у 1844—1861 рр., а також перший генерал-губернатор Санто-Домінго під час іспанської окупації.
  • Буенавентура Баес (1812—1884) — домініканський політик, у 1849—1878 рр. п'ять разів обіймав посаду президента країни.
  • Хуан Пабло Дуарте (1813—1876) — герой національно-визвольного руху країни.
  • Матіас Рамон Мелла (1816—1864) — домініканський військовик і політик, національний герой.
  • Франсіско дель Росаріо Санчес (1817) — адвокат, політик та активіст, національний герой.
  • Грегоріо Луперон (1839—1897) — домініканський військовий і політичний діяч, лідер національно-визвольного руху, президент країни (1879—1880).
  • Улісес Еро (1845—1899) — домініканський політичний діяч, у 1882—1899 рр. тричі обіймав посаду президента країни.
  • Рамон Касерес (1866—1911) — домініканський політик, президент країни у 1906—1911 роках.
  • Карлос Феліпе Моралес (1867—1914) — домініканський священик, військовий і політичний діяч, президент країни у 1903—1906 роках.
  • Педро Енрікес Уренья (1884—1946) — філолог, журналіст, педагог.
  • Рафаель Трухільйо (1891—1961) — домініканський диктатор (1930—1961), президент, генералісимус, головнокомандувач Збройних сил.
  • Хоакін Балагер (1906—2002) — домініканський політик, у 1960—1996 рр. тричі обіймав посаду президента країни.
  • Антоніо Гусман Фернандес (1911—1982) — домініканський політик і бізнесмен, президент країни з 1978 до 1982 року.
  • Дональд Рейд Кабраль (1923—2006) — домініканський державний діяч, голова правлячого Тріумвірату Домініканської Республіки (1963—1965).
  • Сальвадор Хорхе Бланко (1926—2010) — домініканський політик, президент країни з 1982 до 1986 року.
  • Оскар де ла Рента (1932—2014) — американський модельєр домініканського походження.
  • Даніло Медіна (нар. 1951) — домініканський політик, президент країни з 16 серпня 2012 року.
  • Леонель Фернандес Рейна (нар. 1953) — домініканський політик, президент у 1996—2000 і 2004—2012 роках.
  • Хуан Луїс Герра (нар. 1957) — співак і композитор у стилі меренге.
  • Томас Перес (нар. 1961) — американський юрист і політик домініканського походження, міністр праці США в адміністрації Обами (2013—2017).
  • Джуно Діас (нар. 1968) — американський письменник домініканського походження.
  • Аморі Ноласко (нар. 1970) — пуерториканський актор, народився в домініканській сім'ї.
  • Мері Джо Фернандес (нар. 1971) — американська тенісистка домініканського походження, дворазова олімпійська чемпіонка.
  • Віктор Мартінес (нар. 1973) — професійний бодібілдер.
  • Девід Ортіс (нар. 1975) — професійний бейсболіст.
  • Фелікс Санчес (нар. 1977) — домініканський легкоатлет, олімпійський чемпіон.
  • Зої Салдана (нар. 1978) — американська кіноакторка домініканського походження.
  • Даша Поланко (нар. 1982) — американська кіноакторка домініканського походження.
  • Мануель Фелікс Діас (нар. 1983) — домініканський боксер-професіонал, олімпійський чемпіон 2008 року.
  • Амелія Вега (нар. 1984) — домініканська модель і співачка, міс Всесвіт 2003 року.
  • Ада де ла Крус (нар. 1985) — домініканська модель.
  • Ел Горфорд (нар. 1986) — домініканський професійний баскетболіст.
  • Джекі Круз (нар. 1986) — американська співачка й акторка.
  • Кет ДеЛуна (нар. 1987) — американська R&B/хіп-хоп-співачка домініканського походження.
  • Джордж Лендеборг (нар. 1996) — американський кіноактор і комік домініканського походження.

Див. також

Джерела

  • The Mulatto Republic: Class, Race, and Dominican National Identity. April J. Mayes. Gainesville: University Press of Florida, 2014.

Примітки

  1. Luna Calderón, Fernando (December 2002). [Taíno Mitochondrial DNA in the Dominican Republic] (PDF). Kacike (ісп.) (Special). ISSN 1562-5028. Архів оригіналу (PDF) за 1 жовтня 2008.
  2. . Encarta. Microsoft Corporation. Архів оригіналу за 14 листопада 2007. Процитовано 6 червня 2007.
  3. Ferbel Azcarate, Pedro J. (December 2002). (PDF). KACIKE: The Journal of Caribbean Amerindian History and Anthropology (Special). ISSN 1562-5028. Архів оригіналу (PDF) за 17 червня 2004. Процитовано 24 вересня 2009.
  4. P. J. Ferbel (2002). [Survival of the Taino culture in the Dominican Republic] (ісп.). suncaribbean.net. Архів оригіналу за 5 червня 2011. Процитовано 24.02.2019.
  5. . Minority Rights Group International – MRGI. 2007. Архів оригіналу за 13 січня 2016. Процитовано 24.02.2019.
  6. (Spanish) . Santo Domingo: Oficina Nacional de Estadística. April 2018. ISBN . Архів оригіналу за 8 серпня 2020. Процитовано 24.02.2019.
  7. Montinaro, Francesco та ін. (24 березня 2015). Unravelling the hidden ancestry of American admixed populations. Nature Communications. 6. See Supplementary Data. doi:10.1038/ncomms7596. PMC 4374169. PMID 25803618. {{}}: |access-date= вимагає |url= ()
  8. . Архів оригіналу за 16 грудня 2018. Процитовано 14 лютого 2019.
  10. Oficina Nacional de Estadística (June 2012). (PDF) (Spanish) . Santo Domingo. с. 99—103. Архів оригіналу (PDF) за 2 December 2012. Процитовано 21 жовтня 2014.
  11. (PDF) (Spanish) . April 2013. ISBN . Архів оригіналу (PDF) за 10 січня 2020. Процитовано 24.02.2019. {{}}: |first= з пропущеним |last= ()
  12. Primera Encuesta Nacional de Inmigrantes (ENI-2012) [ 2015-06-21 у Wayback Machine.] (in Spanish). Santo Domingo: Instituto Nacional de Estadística (former 'Oficina Nacional de Estadística') & United Nations Population Fund. p. 63. 2012.
  13. . Архів оригіналу за 7 серпня 2017. Процитовано 24.02.2019.
  14. . Архів оригіналу за 8 лютого 2010. Процитовано 20.10.2008.
  15. . Архів оригіналу за 13 серпня 2011. Процитовано 24.02.2019.
  16. . Архів оригіналу за 13 січня 2013. Процитовано 24.02.2019.
  17. . City College of New York. Архів оригіналу за 10 травня 2011. Процитовано 22 травня 2007.
  18. Municipal Map of the Dominican Republic showing the Historical Ancestry. Архів оригіналу за 19 серпня 2013. Процитовано 15 травня 2013.
  19. . CUNY Dominican Studies Institute News. Архів оригіналу за 19 березня 2015. Процитовано 27.02.2019.
  20. . Voices of NY. Архів оригіналу за 28 лютого 2019. Процитовано 27.02.2019.
  21. (PDF). National Security Archive. Архів оригіналу (PDF) за 27 червня 2007. Процитовано 28.02.2019.
  22. International Migration in the Dominican Republic [ 15 лютого 2019 у Wayback Machine.]; Thomas K. Morrison, Richard Sinkin; International Migration Review, Vol. 16, No. 4, Special Issue: International Migration and Development (Winter, 1982), pp. 819—836; DOI:10.2307/2546161
  23. . Annenberg Learner. Архів оригіналу за 13 вересня 2008. Процитовано 28.02.2019.
  24. Henríquez Ureña, Pedro (1940). El Español en Santo Domingo (Spanish) . Buenos Aires: Instituto de Filología de la Universidad de Buenos Aires.
  25. (PDF) (англ.). November 2014. Архів оригіналу (PDF) за 21 жовтня 2018. Процитовано 02.03.2019.
  26. . Архів оригіналу за 17 червня 2008. Процитовано 27 лютого 2009.
  27. . Архів оригіналу за 17 жовтня 2009.
  28. . Архів оригіналу за 12 грудня 2009. Процитовано 23 лютого 2019.
  29. . Архів оригіналу за 21 жовтня 2008. Процитовано 20 жовтня 2008.
  30. Harvey, Sean (January 2006). The Rough Guide to The Dominican Republic. Rough Guides. с. 376–377. ISBN .
  31. Harvey, Sean (January 2006). The Rough Guide to The Dominican Republic. Rough Guides. с. 375. ISBN .
  32. Harvey, Sean (January 2006). The Rough Guide to The Dominican Republic. Rough Guides. с. 378. ISBN .
  33. . Архів оригіналу за 16 січня 2013. Процитовано 31 жовтня 2012.
  34. . Encyclopædia Britannica. Архів оригіналу за 20 січня 2013. Процитовано 28.02.2019.
  35. Harvey, Sean (January 2006). The Rough Guide to The Dominican Republic. Rough Guides. с. 59. ISBN .
  36. Shanahan, Tom (24 березня 2007). . San Diego Hall of Champions. Архів оригіналу за 5 червня 2007. Процитовано 29 травня 2007.

Посилання

  • (National Council of Population and Family) — The demographics department of the Dominican government
  • Richard A. Haggerty, ed. Dominican Republic: A Country Study [ 5 серпня 2011 у Wayback Machine.]. Washington: GPO for the Library of Congress, 1989.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Dominikanci znachennya Dominika nci isp Dominicanos narod sho stanovit osnovne naselennya Dominikanskoyi Respubliki Bilshist prozhivaye same v cij krayini Za yiyi mezhami najbilshe dominikanciv zhive v SShA ta Ispaniyi Dominikanci Dominicanos QuisqueyanosKilkistponad 10 mlnAreal Dominikanska RespublikaRasamulatiBlizki do puertorikanci kubinciMovaispanskaReligiyahristiyanstvo katoliki Chiselnist naselennya Dominikanskoyi Respubliki v 2016 roci stanovila 10 2 mln osib blizko 95 z nih dominikanci NazvaNazva dominikanci ye katojkonimom istorichnoyu nazvoyu zhiteliv general kapitanstva Santo Domingo tak nazivalas Dominikanska Respublika za chasiv ispanskogo kolonialnogo panuvannya Staru nazvu zberigaye stolicya krayini Santo Domingo vona pohodit vid imeni pokrovitelya mista Svyatogo Dominika Pershe zasvidchene vikoristannya slova Dominicanos zustrichayetsya v listi korolya Ispaniyi Filipa IV 1625 roku do zhiteliv general kapitanstva Santo Domingo v yakomu vin dyakuye dominikancyam za yih geroyichni diyi pri zahisti ostrova pid chas napadu gollandskogo flotu Cej list zberigayetsya v Archivo General de Indias v ispanskomu misti Sevilya Inshoyu nazvoyu narodu ye kiskeyanci isp Quisqueyanos Cej termin pohodit vid davnoyi nazvi krayini Kiskeya isp Quisqueya sho movoyu yiyi korinnih zhiteliv indianciv tayino oznachaye Mati Zemli Nazvi Kiskeya kiskeyanci vikoristovuyutsya yak poetichni termini zustrichayutsya v pisnyah a takozh u teksti derzhavnogo gimnu Dominikanskoyi Respubliki IstoriyaDo yevropejskoyi kolonizaciyi ostriv Gayiti centralnu ta shidnu chastinu yakogo zajmaye Dominikanska Respublika naselyali indianci tayino sho rozmovlyali odniyeyu z aravakskih mov Blizko 650 roku voni pereselilisya z pivnichnogo shodu Pivdennoyi Ameriki i vitisnili miscevih zhiteliv Ostriv buv rozdilenij na kilka vozhdivstv Osnovnimi zanyattyami naselennya buli zemlerobstvo ribalstvo a takozh polyuvannya i zbiralnictvo Huan Pablo Duarte batko zasnovnik Dominikanskoyi Respubliki lider trinitariyiv ta ideolog borotbi za nezalezhnist Dominikani U 1492 roci Kolumb i jogo komanda buli pershimi yevropejcyami sho zustrilisya z miscevim naselennyam a teritoriya Dominikanskoyi Respubliki prijnyala pershih yevropejskih poselenciv u Zahidnij pivkuli Vidkritij nim ostriv Kolumb nazvav Espanjoloyu isp La Espanola cherez shozhist miscevogo klimatu i relyefu do ispanskogo landshaftu 1496 roku Bartolomeo Kolumb brat Hristofora Kolumba zasnuvav misto Santo Domingo pershe postijne poselennya v Novomu sviti Zasnovana koloniya stala tramplinom dlya podalshogo ispanskogo zavoyuvannya Ameriki i protyagom bagatoh desyatilit bula shtab kvartiroyu ispanskoyi kolonialnoyi vladi v Zahidnij pivkuli Santo Domingo stav centrom dlya vijskovih ekspedicij na amerikanskij materik Kolumb opisuvav indianciv yak visokih i strunkih lyudej z blagorodnim harakterom Spochatku mizh ispancyami i tubilcyami vstanovilisya druzhni stosunki ale zgodom yevropejci pochali pidkorennya miscevih zhiteliv Indianci chinili opir zavoyuvannyu Na deyakij chas yim navit vdalosya dosyagti uspihu ale misceve naselennya bulo mensh organizovane i malo znachno girshe ozbroyennya Tomu nevdovzi ispanci otrimali povnij kontrol nad ostrovom Vzhe cherez kilka desyatkiv rokiv pislya pributtya Kolumba chiselnist miscevogo naselennya rizko skorotilasya cherez vijni ta mishani shlyubi z yevropejcyami Dani perepisu naselennya 1514 roku pokazuyut sho ne menshe 40 ispanskih cholovikiv u Santo Domingo odruzhilisya z tubilnimi zhinkami Pislya zasnuvannya general kapitanstva na ostriv stalo pribuvati naselennya z Ispaniyi zokrema z Kataloniyi a takozh z inshih yevropejskih krayin takih yak Franciya i Portugaliya U 1501 roci do koloniyi pochali zavoziti rabiv z Afriki cej proces trivav do XIX st U seredini XVII st francuzi rozpochali kolonizaciyu pivnichno zahidnogo uzberezhzhya Espanjoli Pislya desyatilit zbrojnoyi borotbi z francuzami Ispaniya postupilasya zahidnoyu chastinoyu ostrova na korist Franciyi teper ce teritoriya Respubliki Gayiti 1697 roku mizh Ispaniyeyu i Franciyeyu buv pidpisanij Rejsvejkskij mirnij dogovir yakij sered inshogo zakripiv rozdil ostrova Espanjola 17 kvitnya 1655 r na ostrovi visadilisya anglijski vijska Voni sprobuvali zahopiti Santo Domingo ale ispanci uspishno vidbili napad Do seredini 18 go stolittya chiselnist naselennya zbilshuvalasya v osnovnomu za rahunok emigraciyi z Kanarskih ostroviv Z prihodom novih ispanskih kolonistiv stali stvoryuvatis plantaciyi cukrovoyi trostini ta tyutyunu Dlya zabezpechennya yih robochoyu siloyu vidnovilasya rabotorgivlya Zgodom koli gospodarstvo koloniyi perejshlo vid viroshuvannya cukrovoyi trostini do rozvedennya velikoyi rogatoyi hudobi rasovi ta kastovi vidminnosti na ostrovi stali mensh vazhlivimi U kincevomu pidsumku ce prizvelo do poyednannya ispanskoyi afrikanskoyi i miscevoyi kultur tak buli zakladeni pidvalini nacionalnoyi identichnosti dominikanciv Za ocinkami naselennya koloniyi v 1777 roci stanovilo blizko 400 000 osib z yakih 100 000 buli yevropejci ta kreoli 70 000 afrikanci 100 000 metisi 60 000 sambo i 70 000 mulati U 1795 1808 koloniyeyu Santo Domingo volodila Franciya a 1821 roku krayina progolosila svoyu nezalezhnist vid Ispaniyi She ranishe 1804 roku pislya povstannya negrityanskogo naselennya na zahodi ostrova postala nova derzhava Gayiti 1822 roku gayityanski vijska okupuvali ispanomovnu chastinu ostrova j panuvali tam protyagom 22 rokiv Okupaciya posiyala gliboku vorozhnechu mizh gayityanami frankomovnimi negrami ta dominikancyami ispanomovnimi mulatami 1844 roku Dominikanska Respublika vreshti stala nezalezhnoyu U HH stolitti v krayini oselilosya bagato arabiv v osnovnomu z Livanu i Siriyi yaponciv menshoyu miroyu korejciv Voni pracyuyut v silskomu gospodarstvi Kitajci yaki vtikali vid komunistichnoyi Narodno vizvolnoyi armiyi Kitayu NVAK masovo pribuvali do Dominikanskoyi Respubliki j pracyuvali v shahtah i na budivnictvi zaliznic Chiselnist rasovij ta etnichnij skladDominikanci regionu Sibao roztashovanogo u pivnichnij chastini krayini Zagalna chiselnist naselennya Dominikanskoyi Respubliki u drugij polovini 2017 roku ocinyuvalasya v 10 189 895 osib z yakih 9 341 916 dominikanci reshta mala inozemne pohodzhennya Bilshist dominikanciv nalezhat do troh osnovnih rasovih grup 73 do zmishanoyi rasi mulati j metisi 16 bili she 11 chornoshkiri Genetichni doslidzhennya pokazali sho suchasnij genotip dominikanciv ye v osnovnomu yevropejskim zi znachnim substratom korinnogo ta afrikanskogo naselennya vin mistit blizko 60 geniv yevropejciv 30 afrikanciv i 10 korinnih amerikanciv Yevropejci ta korinni amerikanci perevazhayut v pivnichno centralnomu regioni Sibao v toj chas yak afrikanci na pivdenno shidnij rivnini j u bilshosti priberezhnih rajoniv Ostannim chasom dominikanski j puertorikanski doslidniki viyavili u skladi ninishnogo dominikanskogo naselennya nayavnist geniv sho nalezhat guancham aborigenam Kanarskih ostroviv Ci tipi geniv buli takozh viyavleni u naselennya Puerto Riko U drugij polovini 2017 roku uryad Dominikanskoyi Respubliki proviv doslidzhennya strukturi inozemnogo naselennya krayini Najbilshu grupu stanovili gayityani 751 080 osib abo 88 6 vid zagalnoyi chiselnosti ciyeyi kategoriyi naselennya 847 979 osib 497 825 iz nih buli narodzheni v Gayiti 171 859 gayityan narodilisya v Dominikanskij Respublici she 81 590 buli dominikancyami sho mali gayityanskih batkiv Sered inshih gromadyan inozemnogo pohodzhennya 25 872 osobi buli vihidcyami z Venesueli 10 016 osib iz SShA 7 592 osobi z Ispaniyi 3 713 osib z Italiyi 3 069 osib z Kitayu 2 642 osobi z Kolumbiyi 2 356 osib z Puerto Riko i 2 024 osobi z Kubi Dolya inozemciv za vinyatkom gayityan u naselenni regioniv Dominikanskoyi Respubliki Dinamiku zmin chiselnosti inozemciv u Dominikanskij Respublici mozhna zrozumiti porivnyavshi ci dani z poperednimi Za perepisom 2010 roku bulo zareyestrovano 311 969 gayityan 24 457 amerikanciv 6 691 ispanec 5 763 puertorikanci i 5 132 venesuelci U 2012 roci v krayini bulo 458 233 gayityani 13 514 amerikanciv 6 720 ispanciv 4 416 puertorikanciv 4 040 italijciv 3 643 kitajci 3 599 francuziv 3 434 venesuelciv 3 145 kubinciv 2 738 kolumbijciv 1 792 nimci ta inshi U krayini meshkayut nashadki immigrantiv yaki pribuli z inshih ostroviv Karibskogo basejnu Sent Kits i Nevis Dominika Antigua Sent Vinsent Montserrat Tortola Santa Krus Sent Tomas Martinika i Gvadelupa Voni pracyuvali na plantaciyah cukrovoyi trostini ta selilisya v osnovnomu v mistah i Puerto Plata Zrostaye chislo puertorikanskih immigrantiv v okolicyah Santo Domingo Vihidci iz Shidnoyi Aziyi etnichni kitajci i yaponci rozseleni po vsij krayini Ninishnya kitajska diaspora stanovit 50 000 osib V ostannij chas shvidkimi tempami zrostaye arabska gromada v osnovnomu livanci sirijci i palestinci Po vsij krayini nalichuyetsya blizko 100 yevreyiv Yevrejske naselennya skladayetsya iz sefardiv yaki buli vignani z Ispaniyi i Seredzemnomor ya v 1492 i 1497 rokah u poyednanni z inshimi migraciyami z 1700 h rokiv i pid chas Drugoyi svitovoyi vijni koli 800 yevrejskih bizhenciv perebralisya v Dominikansku Respubliku Bagato yih nashadkiv kompaktno prozhivayut v misti Sosua v toj chas yak inshi rozseleni po vsij krayini EmigraciyaDominikanki na dominikanskomu paradi v Nyu Jorku Dominikanska emigraciya do SShA trivala protyagom stolit Doslidzhennya institutu dominikanskih doslidzhen Miskogo universitetu Nyu Jorka zadokumentuvali blizko 5000 dominikanskih emigrantiv yaki pribuli do SShA cherez ostriv Ellis u period mizh 1892 i 1924 rokami Pershoyu zareyestrovanoyu lyudinoyu dominikanskogo pohodzhennya sho pereselilasya do Spoluchenih Shtativ buv matros Huan Rodriges Vin pribuv do Mangettena v 1613 roci iz Santo Domingo j stav pershoyu lyudinoyu sho provela trivalij chas na comu ostrovi j ne bula korinnim amerikancem Vin takozh stav pershim dominikancem i vodnochas pershim latinoamerikancem a takozh pershoyu lyudinoyu z yevropejskim zokrema portugalskim i afrikanskim korinnyam sho poselilasya v Nyu Jorku U drugij polovini HH stolittya mali misce tri znachni hvili immigraciyi do SShA Persha hvilya startuvala v 1961 roci j bula pov yazana iz vbivstvom vijskovogo diktatora krayini generala Rafaelya Truhiljo organizovanim grupoyu visokopostavlenih zakolotnikiv za spriyannya CRU Pislya smerti diktatora strah pomsti z boku prihilnikiv Truhiljo j politichna neviznachenist u krayini stimulyuvali vidtik naselennya z ostrova 1965 roku SShA rozpochali vijskovu okupaciyu Dominikanskoyi Respubliki Vodnochas buli pom yaksheni umovi otrimannyam dominikancyami amerikanskih viz Z 1966 po 1978 rik emigraciya z krayini prodovzhuvalas Vona bula zumovlena visokim rivnem bezrobittya ta politichnimi represiyami v Dominikanskij Respublici Na toj chas dominikanci pershoyi hvili immigrantiv do SShA stvorili merezhu yaka spriyala pributtyu novih grup migrantiv z ostrova Na pochatku 1980 h rokiv bezrobittya inflyaciya i zrostannya vartosti dolara sponukali tretyu j najbilshu hvilyu emigraciyi ostrivnoyi naciyi Cogo razu osnovnu masu migrantiv stanovili predstavniki nezamozhnih verstv naselennya Sogodni emigraciya z Dominikanskoyi Respubliki zalishayetsya visokoyu pereselencyam nadayut dopomogu socialni merezhi vzhe stvoreni dominikanskimi gromadami v SShA Krim Spoluchenih Shtativ znachne chislo dominikanciv takozh pereselilosya do Ispaniyi j Puerto Riko MovaOficijnoyu movoyu Dominikanskoyi Respubliki ye ispanska Poshirenij yiyi miscevij dominikanskij variant isp Espanol dominicano vin shozhij z kanarskim dialektom ispanskoyi a takozh mistit bagato zapozichen z aravakskih mov Bagato miscevih nazv i sliv vikoristovuyetsya v povsyakdennomu spilkuvanni a takozh u nazvah bagatoh tovariv sho eksportuyutsya z Dominikanskoyi Respubliki Chastina naselennya govoryat inshimi movami anglijskoyu francuzkoyu nimeckoyu italijskoyu kitajskoyu Naselennya gayityanskogo pohodzhennya govorit gayityanskoyu kreolskoyu movoyu Na pivostrovi Samana isnuye gromada sho nalichuye blizko 8000 nosiyiv anglijskoyi movi Voni ye nashadkami afro amerikanciv kolishnih rabiv sho pribuli v Dominikansku Respubliku v XIX stolitti Shkilna osvita Dominikanskoyi Respubliki podibna do ispanskoyi osvitnoyi modeli anglijska ta francuzka movi vikladayutsya yak drugi movi v privatnih i derzhavnih shkolah Turizm vpliv amerikanskoyi pop kulturi a takozh dominikanciv sho prozhivayut v SShA i z yakimi misceve naselennya pidtrimuye ekonomichni zv yazki motivuyut inshih dominikanciv vivchati anglijsku movu ReligiyaKardinal Nikolas de Hesus Lopes Rodriges arhiyepiskop Santo Domingo 1981 2016 Moka Dominikanska Respublika 80 naselennya Dominikanskoyi Respubliki dotrimuyetsya hristiyanstva 57 rimo katoliki i 23 protestanti 2 ye pribichnikami inshih viruvan 18 na mayut religijnih perekonan Katolicizm buv zavezenij Kolumbom j ispanskimi misionerami Religiya ne stala viznachalnim chinnikom u suspilstvi yak ce bulo na toj chas v inshih chastinah svitu Bilshist naselennya ne vidviduvalo cerkvu regulyarno Tim ne menshe osvita v krayini bazuyetsya na katolickij religiyi Bibliyu vivchayut v usih derzhavnih shkolah Diti vikoristovuyut religijni dialogi pri vitanni do rodichiv abo batkiv Napriklad ditina kazhe Blagoslovi mene mamo a mati vidpovidaye Haj blagoslovit tebe Gospod Dominikanci mayut dvoh svyatih pokroviteliv Presvyata Bogorodicya La Altagrasiya isp Nuestra Senora de la Altagracia pokrovitelka dominikanskogo narodu ta Presvyata Bogorodicya Miloserdna isp Nuestra Senora de las Mercedes pokrovitelka Dominikanskoyi Respubliki Katolicka Cerkva pochala vtrachati populyarnist naprikinci dev yatnadcyatogo stolittya Ce bulo pov yazano z vidsutnistyu dostatnogo finansuvannya svyashenikiv ta programi pidtrimki cerkvi U toj zhe chas pochali nabirati populyarnist sered naselennya protestantski yevangelski ruhi Religijnoyi naprugi mizh katolikami i protestantami ne vinikalo Na vsij teritoriyi krayini zavzhdi isnuvala svoboda virospovidannya Lishe v 1950 h rokah diktator Truhiljo rozpochav kampaniyu proti cerkvi i planuvav aresht svyashenikiv i yepiskopiv yaki v svoyih propovidyah vistupali proti uryadu Cya kampaniya zakinchilasya pislya vbivstva diktatora V ostanni roki sposterigalasya migraciya do krayini predstavnikiv inshih virospovidan prote yih chastka v zagalnij chiselnosti naselennya zalishayetsya neznachnoyu spiritisti 1 2 pribichniki Cerkvi Isusa Hrista Svyatih ostannih dniv 1 1 buddisti 0 1 bagayisti 0 1 musulmani 0 02 yudeyi 0 01 prihilniki kitajskoyi narodnoyi religiyi 0 1 Yudayizm z yavivsya v Dominikanskij Respublici naprikinci 1930 h rokiv KulturaKultura Dominikanskoyi Respubliki yak i yiyi susidiv z Karibskogo basejnu stanovit sumish kultur yevropejskih kolonistiv afrikanskih rabiv i avtohtonnogo naselennya Yevropejski afrikanski ta miscevi kulturni elementi najbilsh pomitni u harchuvanni simejnij strukturi religiyi ta muzici Kuhnya Dominikanska kuhnya sformuvalasya protyagom ostannih dekilkoh stolit na neyi vplinuli ispanski j afrikanski gastronomichni tradiciyi Tipovi stravi duzhe shozhi na ti sho mozhna znajti v inshih krayinah Latinskoyi Ameriki ale bagato z nih mayut inshi nazvi Zvichajnij snidanok skladayetsya z yayec i mangu pyure z varenih bananiv Bilsh sitnij jogo variant vklyuchaye zasmazhene m yaso zazvichaj dominikanske salyami abo sir abo te j inshe razom Tak samo yak v Ispaniyi najbilshe yizhi yak pravilo spozhivayut na obid Tipovij obid skladayetsya z risu dekilkoh vidiv m yasa kurka yalovichina svinina abo riba bobiv bananiv a takozh porciyi salatu La bandera bukvalno prapor ye najpopulyarnishoyu obidnoyu stravoyu Vona skladayetsya z m yasa i chervonoyi kvasoli ta bilogo risu Populyarnij v krayini sup sankocho yakij gotuyut iz semi sortiv m yasa ye tradicijnoyu stravoyu nacionalnoyi kuhni Dominikanska kuhnya vikoristovuye majzhe vsi produkti harchuvannya m yaso ta moreprodukti ris kartoplyu abo banani inshi vidi ovochiv salat Yizha duzhe pozhivna Bagato strav gotuyutsya z vikoristannyam sumishej miscevih trav i specij yaki roblyat stravi aromatnimi j apetitnimi Na pivdenno centralnomu uzberezhzhi vikoristovuyut krupu iz cilnoyi pshenici bulgur osnovnij ingrediyent tabule Inshi ulyubleni dominikanski stravi chicharon yuka kasabe hlib iz manioka batata pasteles en ohas pirizhki v bananovomu listi tradicijni sendvichi chimichurri tostones smazheni banani Ulyublenimi lasoshami dominikanciv ye arros kon dulse risovij puding biskocho dominikano dominikanskij tort abichuelas kon dulse kvasolya iz solodkimi vershkami flan frio frio morozivo dulse de leche kanya solodoshi z cukrovoyi trostini tosho Ulyubleni napoyi dominikanciv morir sonyando apelsinovij sik z molokom cukrom i lodom rom pivo mama huana rom z chervonim vinom ta medom batida smuzi freshi mabi sik z kori kolubrini ta kava Muzika i tanci Dominikanskij muzikant Huan Luyis Gerra Dominikanska Respublika vidoma stvorennyam muzichnogo stilyu pid nazvoyu merenge Ce shvidka j ritmichna tancyuvalna muzika temp yakoyi stanovit vid 120 do 160 udariv za hvilinu Temp zadayetsya barabanami duhovimi ta strunnimi instrumentami a takozh miscevimi muzichnimi instrumentami takimi yak tambora dominikanskij baraban akordeon i guyira miscevij metalevij udarnij instrument U period mizh 1937 i 1950 rokami deyaki dominikanski grupi propaguvali stil merenge na mizhnarodnomu rivni Zgodom merenge z yavivsya na radio j telebachenni jogo populyarizuvali vidomi spivaki cogo stilyu Huan Luyis Gerra Fernando Vilyalona Eddi Errera Serhio Vargas Tono Rosario Dzhonni Ventura Milli Kesada i Chichi Peralta U Spoluchenih Shtatah stil merenge stav populyarnim golovnim chinom na shidnomu uzberezhzhi v 1980 h i 90 h rokah U toj period bagato dominikanskih mitciv sered yakih Viktor Roke La Gran Mansana Genri Jerro Zahariya Ferejra grupa Aventura Milli Kesada Dzhoselin i los Vekinos sho prozhivayut v SShA osoblivo v Nyu Jorku pochali vistupati na latinskij klubnij sceni j otrimuvati efir na radiostanciyah U ci zh chasi v SShA razom iz zbilshennyam chisla dominikanciv yaki zhivut sered inshih latinoamerikanskih grup v Nyu Jorku Nyu Dzhersi ta Floridi nabuv populyarnosti tanec bachata sho spriyalo zrostannyu populyarnosti dominikanskoyi muziki v cilomu v Spoluchenih Shtatah Bachata ce muzichnij stil i tanec sho zarodivsya v silskij miscevosti Dominikanskoyi Respubliki vin stav dosit populyarnim v ostanni roki Jogo syuzheti romantichni osoblivo poshireni rozpovidi pro lyudske gore ta zhurbu Naspravdi originalna nazva cogo zhanru musica de amargue muzika girkoti Bachata tisno pov yazana z pan latinoamerikanskim romantichnim stilem yakij nazivayetsya bolero Velikoyu populyarnistyu v krayini koristuyetsya muzika salsi Naprikinci 1960 h rokiv dominikanski muzikanti taki yak Dzhonni Pacheko zigrali znachnu rol u rozvitku j populyarizaciyi cogo zhanru Sered dominikanskoyi molodi nabiraye populyarnist rep Poshirenij napryamok ciyeyi muziki vidomij yak rep del patio dvorovij rep Ce rep muzika stvorena dominikanskimi muzichnimi grupami ta solnimi vikonavcyami Dominikanskij rep yak i amerikanskij fokusuyetsya v osnovnomu na miskih temah takih yak groshi zhinki zlidni Moda Tizhden modi Dominikanskoyi Respubliki stav najvazhlivishoyu podiyeyu takogo rodu v usomu Karibskomu basejni j odniyeyu z najbilsh viznachnih podij u sviti latinoamerikanskoyi modi Krayina mozhe pohvalitisya odniyeyu z desyati najbilshih shkil dizajnu v regioni sho stavit yiyi v odin ryad iz klyuchovimi gravcyami u sviti modi ta dizajnu Vsesvitno vidomij kutyur ye Oskar de la Renta narodivsya v Dominikanskij Respublici v 1932 roci U 1971 roci vin stav gromadyaninom SShA De la Renta navchavsya u ispanskogo dizajnera Kristobalya Balensyaga potim pracyuvav z budinkom modi Lanvin v Parizhi Zgodom 1963 roku de la Renta zasnuvav vlasnij budinok modi Pislya pereyizdu do SShA dizajner vidkriv merezhu vlasnih butikiv po vsij krayini Jogo modeli poyednuyut stili francuzkoyi ta ispanskoyi modi z amerikanskimi stilyami Hocha vin zhiv u Nyu Jorku de la Renta takozh prodavav svij odyag v krayinah Latinskoyi Ameriki V ridnij krayini vin stav duzhe populyarnim Za blagodijnu diyalnist j osobisti dosyagnennya de la Renta buv vidznachenij uryadovimi nagorodami Dominikanskoyi Respubliki Sport Dominikanskij gravec golovnoyi ligi bejsbolu Albert Puhols Bejsbol ye najpopulyarnishim vidom sportu v Dominikanskij Respublici Pislya Spoluchenih Shtativ Dominikanska Respublika zajmaye druge misce za kilkistyu gravciv u Golovnij lizi bejsbolu MLB Deyaki z dominikanskih gravciv buli viznani odnimi z najkrashih Ozzi Virdzhil starshij buv pershim dominikancem yakij grav u MLB Inshimi vidatnimi gravcyami ligi sho narodilisya v Dominikanskij Respublici ye Menni Ramires Devid Ortis Vladimir Gerrero Pedro Martines Albert Puhols Adrian Beltre Hose Reyes Hose Bautista Genli Ramires Migel Tehada Huan Marichal Rafael Furkal i Semmi Sosa Urodzhenec Dominikanskoyi Respubliki Feliks Sanches ye olimpijskim zolotim medalistom 2004 j 2012 rokiv z bigu na 400 m z bar yerami a takozh chempionom svitu v cij disciplini 2001 i 2003 rokiv Luyis Kastiljo kolishnij zahisnik Nacionalnoyi futbolnoyi ligi SShA z amerikanskogo futbolu sho vistupav za komandu San Diyego Chardzhers u 2005 2011 rokah ye oblichchyam ispanomovnoyi versiyi komp yuternoyi gri Madden NFL 08 Nacionalna basketbolna asociaciya NBA takozh maye gravciv z Dominikanskoyi Respubliki sered nih Charli Vilyanueva El Gorford i Fransisko Garsiya Boks pislya bejsbolu ye drugim za populyarnistyu vidom sportu v Dominikanskij Respublici V cij krayini vihovali desyatki bijciv svitovogo klasu sered yakih ye j chempioni svitu Svyata Data Nazva Primitki 1 sichnya Novij rik Nerobochij den 6 sichnya Katolickij den Bogoyavlennya Perenositsya 21 sichnya Den Altagrasiya Nerobochij den Den pokrovitelki katolickij 26 sichnya Den Duarte Perenositsya Den batka zasnovnika Dominikanskoyi Respubliki 27 lyutogo Den Nezalezhnosti Nerobochij den Nacionalne svyato Zminna data Strasnij tizhden Robochi dni krim Strasnoyi p yatnici Katolicke svyato 1 travnya Mizhnarodnij den praci Perenositsya Ostannya nedilya travnya Den materi Zminna data Katolicke Svyato Tila i Krovi Hristovih Nerobochij den Pripadaye na chetver u travni abo chervni 60 dniv pislya Velikodnya 16 serpnya Den vidnovlennya nezalezhnosti Nerobochij den 24 veresnya Presvyatoyi Bogorodici Miloserdnoyi Nerobochij den Den pokrovitelki katolickij 6 listopada Den Konstituciyi Perenositsya 25 grudnya Rizdvo Hristove Nerobochij den Primitki Nerobochi svyatkovi dni ne perenosyatsya na inshij den Yaksho zminna data svyata pripadaye na subotu nedilyu abo ponedilok to svyato ne perenositsya na inshij den Yaksho vin vipadaye na vivtorok abo seredu svyato perenositsya na poperednij ponedilok Yaksho vin vipadaye na chetver abo p yatnicyu svyato perenositsya na nastupnij ponedilok Vidomi osobistostiPedro Santana 1801 1864 trichi prezident krayini u 1844 1861 rr a takozh pershij general gubernator Santo Domingo pid chas ispanskoyi okupaciyi Buenaventura Baes 1812 1884 dominikanskij politik u 1849 1878 rr p yat raziv obijmav posadu prezidenta krayini Huan Pablo Duarte 1813 1876 geroj nacionalno vizvolnogo ruhu krayini Matias Ramon Mella 1816 1864 dominikanskij vijskovik i politik nacionalnij geroj Fransisko del Rosario Sanches 1817 advokat politik ta aktivist nacionalnij geroj Gregorio Luperon 1839 1897 dominikanskij vijskovij i politichnij diyach lider nacionalno vizvolnogo ruhu prezident krayini 1879 1880 Ulises Ero 1845 1899 dominikanskij politichnij diyach u 1882 1899 rr trichi obijmav posadu prezidenta krayini Ramon Kaseres 1866 1911 dominikanskij politik prezident krayini u 1906 1911 rokah Karlos Felipe Morales 1867 1914 dominikanskij svyashenik vijskovij i politichnij diyach prezident krayini u 1903 1906 rokah Pedro Enrikes Urenya 1884 1946 filolog zhurnalist pedagog Rafael Truhiljo 1891 1961 dominikanskij diktator 1930 1961 prezident generalisimus golovnokomanduvach Zbrojnih sil Hoakin Balager 1906 2002 dominikanskij politik u 1960 1996 rr trichi obijmav posadu prezidenta krayini Antonio Gusman Fernandes 1911 1982 dominikanskij politik i biznesmen prezident krayini z 1978 do 1982 roku Donald Rejd Kabral 1923 2006 dominikanskij derzhavnij diyach golova pravlyachogo Triumviratu Dominikanskoyi Respubliki 1963 1965 Salvador Horhe Blanko 1926 2010 dominikanskij politik prezident krayini z 1982 do 1986 roku Oskar de la Renta 1932 2014 amerikanskij modelyer dominikanskogo pohodzhennya Danilo Medina nar 1951 dominikanskij politik prezident krayini z 16 serpnya 2012 roku Leonel Fernandes Rejna nar 1953 dominikanskij politik prezident u 1996 2000 i 2004 2012 rokah Huan Luyis Gerra nar 1957 spivak i kompozitor u stili merenge Tomas Peres nar 1961 amerikanskij yurist i politik dominikanskogo pohodzhennya ministr praci SShA v administraciyi Obami 2013 2017 Dzhuno Dias nar 1968 amerikanskij pismennik dominikanskogo pohodzhennya Amori Nolasko nar 1970 puertorikanskij aktor narodivsya v dominikanskij sim yi Meri Dzho Fernandes nar 1971 amerikanska tenisistka dominikanskogo pohodzhennya dvorazova olimpijska chempionka Viktor Martines nar 1973 profesijnij bodibilder Devid Ortis nar 1975 profesijnij bejsbolist Feliks Sanches nar 1977 dominikanskij legkoatlet olimpijskij chempion Zoyi Saldana nar 1978 amerikanska kinoaktorka dominikanskogo pohodzhennya Dasha Polanko nar 1982 amerikanska kinoaktorka dominikanskogo pohodzhennya Manuel Feliks Dias nar 1983 dominikanskij bokser profesional olimpijskij chempion 2008 roku Ameliya Vega nar 1984 dominikanska model i spivachka mis Vsesvit 2003 roku Ada de la Krus nar 1985 dominikanska model El Gorford nar 1986 dominikanskij profesijnij basketbolist Dzheki Kruz nar 1986 amerikanska spivachka j aktorka Ket DeLuna nar 1987 amerikanska R amp B hip hop spivachka dominikanskogo pohodzhennya Dzhordzh Lendeborg nar 1996 amerikanskij kinoaktor i komik dominikanskogo pohodzhennya Div takozhNaselennya Dominikanskoyi Respubliki Istoriya Dominikanskoyi RespublikiDzherelaThe Mulatto Republic Class Race and Dominican National Identity April J Mayes Gainesville University Press of Florida 2014 ISBN 978 0 8130 4919 9PrimitkiLuna Calderon Fernando December 2002 Taino Mitochondrial DNA in the Dominican Republic PDF Kacike isp Special ISSN 1562 5028 Arhiv originalu PDF za 1 zhovtnya 2008 Encarta Microsoft Corporation Arhiv originalu za 14 listopada 2007 Procitovano 6 chervnya 2007 Ferbel Azcarate Pedro J December 2002 PDF KACIKE The Journal of Caribbean Amerindian History and Anthropology Special ISSN 1562 5028 Arhiv originalu PDF za 17 chervnya 2004 Procitovano 24 veresnya 2009 P J Ferbel 2002 Survival of the Taino culture in the Dominican Republic isp suncaribbean net Arhiv originalu za 5 chervnya 2011 Procitovano 24 02 2019 Minority Rights Group International MRGI 2007 Arhiv originalu za 13 sichnya 2016 Procitovano 24 02 2019 Spanish Santo Domingo Oficina Nacional de Estadistica April 2018 ISBN 978 9945 8888 0 5 Arhiv originalu za 8 serpnya 2020 Procitovano 24 02 2019 Montinaro Francesco ta in 24 bereznya 2015 Unravelling the hidden ancestry of American admixed populations Nature Communications 6 See Supplementary Data doi 10 1038 ncomms7596 PMC 4374169 PMID 25803618 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a access date vimagaye url dovidka Arhiv originalu za 16 grudnya 2018 Procitovano 14 lyutogo 2019 Oficina Nacional de Estadistica June 2012 PDF Spanish Santo Domingo s 99 103 Arhiv originalu PDF za 2 December 2012 Procitovano 21 zhovtnya 2014 PDF Spanish April 2013 ISBN 978 9945 8888 1 2 Arhiv originalu PDF za 10 sichnya 2020 Procitovano 24 02 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a first z propushenim last dovidka Primera Encuesta Nacional de Inmigrantes ENI 2012 2015 06 21 u Wayback Machine in Spanish Santo Domingo Instituto Nacional de Estadistica former Oficina Nacional de Estadistica amp United Nations Population Fund p 63 2012 Arhiv originalu za 7 serpnya 2017 Procitovano 24 02 2019 Arhiv originalu za 8 lyutogo 2010 Procitovano 20 10 2008 Arhiv originalu za 13 serpnya 2011 Procitovano 24 02 2019 Arhiv originalu za 13 sichnya 2013 Procitovano 24 02 2019 City College of New York Arhiv originalu za 10 travnya 2011 Procitovano 22 travnya 2007 Municipal Map of the Dominican Republic showing the Historical Ancestry Arhiv originalu za 19 serpnya 2013 Procitovano 15 travnya 2013 CUNY Dominican Studies Institute News Arhiv originalu za 19 bereznya 2015 Procitovano 27 02 2019 Voices of NY Arhiv originalu za 28 lyutogo 2019 Procitovano 27 02 2019 PDF National Security Archive Arhiv originalu PDF za 27 chervnya 2007 Procitovano 28 02 2019 International Migration in the Dominican Republic 15 lyutogo 2019 u Wayback Machine Thomas K Morrison Richard Sinkin International Migration Review Vol 16 No 4 Special Issue International Migration and Development Winter 1982 pp 819 836 DOI 10 2307 2546161 Annenberg Learner Arhiv originalu za 13 veresnya 2008 Procitovano 28 02 2019 Henriquez Urena Pedro 1940 El Espanol en Santo Domingo Spanish Buenos Aires Instituto de Filologia de la Universidad de Buenos Aires PDF angl November 2014 Arhiv originalu PDF za 21 zhovtnya 2018 Procitovano 02 03 2019 Arhiv originalu za 17 chervnya 2008 Procitovano 27 lyutogo 2009 Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2009 Arhiv originalu za 12 grudnya 2009 Procitovano 23 lyutogo 2019 Arhiv originalu za 21 zhovtnya 2008 Procitovano 20 zhovtnya 2008 Harvey Sean January 2006 The Rough Guide to The Dominican Republic Rough Guides s 376 377 ISBN 978 1 84353 497 6 Harvey Sean January 2006 The Rough Guide to The Dominican Republic Rough Guides s 375 ISBN 978 1 84353 497 6 Harvey Sean January 2006 The Rough Guide to The Dominican Republic Rough Guides s 378 ISBN 978 1 84353 497 6 Arhiv originalu za 16 sichnya 2013 Procitovano 31 zhovtnya 2012 Encyclopaedia Britannica Arhiv originalu za 20 sichnya 2013 Procitovano 28 02 2019 Harvey Sean January 2006 The Rough Guide to The Dominican Republic Rough Guides s 59 ISBN 978 1 84353 497 6 Shanahan Tom 24 bereznya 2007 San Diego Hall of Champions Arhiv originalu za 5 chervnya 2007 Procitovano 29 travnya 2007 Posilannya National Council of Population and Family The demographics department of the Dominican government Richard A Haggerty ed Dominican Republic A Country Study 5 serpnya 2011 u Wayback Machine Washington GPO for the Library of Congress 1989

Дата публікації:
Топ