Матіас Рамон Мелла Кастільо (ісп. Matías Ramón Mella Castillo) (25 лютого 1816 — 4 червня 1864) — домініканський військовик і політик. Національний герой і батько-засновник Домініканської Республіки.Домініканці вважають його та Дуарте Хуан Пабло Дуарте, Санчес Франсіско дель Розаріо за батьків-засновників Домініканської респцбліки. «Орден За заслуги Санчеса, Дуарте і Мелли» названий на честь цих людей.
Матіас Рамон Мелла Кастільо Matías Ramón Mella Castillo | |||
| |||
---|---|---|---|
1863 — 1864 | |||
Народження: | 25 лютого 1816 Санто-Домінго, , Іспанська імперія | ||
Смерть: | 4 червня 1864 (48 років) Сантьяго, , Іспанська імперія | ||
Країна: | Домініканська Республіка | ||
Партія: | Тринітарія | ||
Нагороди: | |||
Медіафайли у Вікісховищі |
Будучи членом руху за незалежність, Мелла втілив войовничий і рішучий запал, став відомим тим, що вистріливши зі свого мушкетону в ніч на 27 лютого 1844 року на Пуерта-дель-Конте, дав цим знак керівникам повстання.
Життєопис
Ранні роки
Мелла народився 25 лютого 1816 року в Санто-Домінго, в родині Антоніо Мелла Альварес (1794—1837) і Франциски Хав'єри Кастільо Альварес (1790—1864).
У 1835 році, підчас гаїтянської окупації, відповідав за спільноту Сан-Крістобаль. Там він присвятив себе справі обробки деревини, діяльності, якою також займався Антоніо Дуверге, що свідчить про те, що обидва лідери познайомилися вже в ті часи.
Близько 1836 року, коли йому виповнилося двадцять років, Мелла одружився з Хосефою Бреа, яка належала до впливової родини в країні. Згодом у родині народилося чотири дитини: Матіас Рамон, Домінга Амеріка Марія, Антоніо Ніканор і Ільдефонсо. Придбав своє майно, вже перебуваючи у шлюбі, частину успадкував після смерті батька в лютому 1864 року.
Участь в Тринітарії
Остаточно невідомо, коли Мелла познайомився з Дуарте, який заснував «Тринітарію». Він стає членом організації разом з Санчесом і Феліксом Маріа дель Монте. Дуарте бачив у Меллі учня виняткових умов і призначив його на заміну Хуана Непомуцена Равело, коли той не зміг домовитися з лідерами Гаїті, щоб організувати рух «Реформа».
У січні 1843 року Мелла отримав завдання від Дуарте, поїхати до гаїтянського села Лос-Кайос-де-Сан-Луїс, на півдні острова, щоб вступити в контакт з реформаторськими революціонерами яки діяли проти гаїтянського президента Жана-П'єра Бойера.
Він зробив можливим союз між тринітаріями і гаїтянськими реформаторами, які воювали з Бойером. Це призвело, що 16 січня 1844 року був підписаний акт про поділ, який проголосив необхідність відокремитись від гаїтянського гніту і формалізувати союз лібералів і консерваторів. Під час війни за незалежність він зайняв північний регіон Сібао, щоб запобігти проникненню з Гаїті.
Республіканські часи
1 березня 1844 року він став членом новоствореної Тимчасової ради часів Першої республіки, а через кілька днів виїхав до Сібао, де обійняв посаду губернатора Сантьяго і став делегатом Центрального уряду. Став головним політичним і військовим керівником найбільш важливого регіону країни.
Після проголошення незалежності Мелла проголосив Дуарте президентом центральної уряду Хунти з метою запобігання будь-якому прихильникові колоніалізму від співпраці з окупаційною владою. Такі дії примусили Педро Сантану вигнати його з країни.
Мелла повернувся до країни в 1848 році після амністії президента Мануеля Хіменеса і приєднався до консерваторів під керівництвом Педро Сантани, і був його прибічником поки в 1861 році, той не приєднав Домінікану до Іспанії.
Він мав звання генерала Національної армії і перевів Хосе Марію Імберта з Моки, який став його «правицею» і допомагав йому у військовому командуванні. Коли почалася битва за Сантьяго, Мелла, який не був на полі бою, дав перші вказівки і обрав Імберта своїм лейтенантом (заступником).
Коли гаїтянський лідер Фостен-Елі Сулук вторгся в країну, Мелла приєднався до армії, видзначившись у битві під Лас Каррерас, і став секретарем Педро Сантани. Після відставки президента Мануеля Хіменеса та обрання президентом Буенавентури Баеса у вересні 1849 року Мелла був призначений держсекретарем з питань фінансів і торгівлі.
Коли виникла ворожнеча між Сантаною і Баесом, Мелла вирішив встати на сторону першого. Однак упертість Сантани в його бажанні приєднати країну до Іспанії, відгорнула Меллу від нього. Між 1849 і 1861 роками Мелла відходить від Сантани через його проєкт анексії.
Мелла обіймав посади командувача збройними силами, міністра оборони, губернатора Сантьяго, повноважного міністра і посланника надзвичайної спеціальної місії при іспанському уряді. У липні 1856 року йому було доручено підготувати законопроєкт про організацію армію.
У серпні 1863 року він подорожував на південь, перетинаючи Центральний хребет через Констанцу, з наказом організувати відновлення військ, підпорядкованих Педро Флорентино. Під час реставрації він був призначений міністром оборони і у січні 1864 випустив партизанський військовий посібник.
Смерть
Мелла обіймав посаду віце-президента Домініканської Республіки, коли в Грато-де-Капіталіно він не захворів на дизентерію. Незадовго до смерті він попрохав, щоб його залишки були загорнуті в Національний прапор.
Він помер 4 червня 1864 року, в невеликому будинку біля Форталези Сан-Луїс, в Сантьяго. Його поховали, поряд з Дуарте і Санчесом, в Алтар-де-ла-Патрія (Вівтар Батьківщини). З трьох великих діячів Домініканської республіки XIX століття, засновників республіки, Матіас Рамон Мелла уявляв з себе войовничий і рішучий символ і найбільш пристосований до політичної діяльності докапіталістичного суспільства.
Джерела
- (англ.)
- Комин М., Трофимова Т. (28.06.2017). . N+1. Архів оригіналу за 15 лютого 2019. Процитовано 15 лютого 2019.
Попередник Не було | Віце-президент Домініканської республіки 1863-1864 | Наступник Улісес Франсіско Еспаят |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Matias Ramon Mella Kastilo isp Matias Ramon Mella Castillo 25 lyutogo 1816 4 chervnya 1864 dominikanskij vijskovik i politik Nacionalnij geroj i batko zasnovnik Dominikanskoyi Respubliki Dominikanci vvazhayut jogo ta Duarte Huan Pablo Duarte Sanches Fransisko del Rozario za batkiv zasnovnikiv Dominikanskoyi respcbliki Orden Za zaslugi Sanchesa Duarte i Melli nazvanij na chest cih lyudej Matias Ramon Mella Kastilo Matias Ramon Mella CastilloMatias Ramon Mella KastiloPrapor Vice prezident Dominikanskoyi respubliki1863 1864 Narodzhennya 25 lyutogo 1816 1816 02 25 Santo Domingo Ispanska imperiyaSmert 4 chervnya 1864 1864 06 04 48 rokiv Santyago Ispanska imperiyaKrayina Dominikanska RespublikaPartiya TrinitariyaNagorodi Mediafajli b u VikishovishiGrobnici batkiv zasnovnikiv Sanchesa Duarte Melli Altar de la Patriya Santo Domingo Buduchi chlenom ruhu za nezalezhnist Mella vtiliv vojovnichij i rishuchij zapal stav vidomim tim sho vistrilivshi zi svogo mushketonu v nich na 27 lyutogo 1844 roku na Puerta del Konte dav cim znak kerivnikam povstannya ZhittyeopisRanni roki Mella narodivsya 25 lyutogo 1816 roku v Santo Domingo v rodini Antonio Mella Alvares 1794 1837 i Franciski Hav yeri Kastilo Alvares 1790 1864 U 1835 roci pidchas gayityanskoyi okupaciyi vidpovidav za spilnotu San Kristobal Tam vin prisvyativ sebe spravi obrobki derevini diyalnosti yakoyu takozh zajmavsya Antonio Duverge sho svidchit pro te sho obidva lideri poznajomilisya vzhe v ti chasi Blizko 1836 roku koli jomu vipovnilosya dvadcyat rokiv Mella odruzhivsya z Hosefoyu Brea yaka nalezhala do vplivovoyi rodini v krayini Zgodom u rodini narodilosya chotiri ditini Matias Ramon Dominga Amerika Mariya Antonio Nikanor i Ildefonso Pridbav svoye majno vzhe perebuvayuchi u shlyubi chastinu uspadkuvav pislya smerti batka v lyutomu 1864 roku Uchast v Trinitariyi Ostatochno nevidomo koli Mella poznajomivsya z Duarte yakij zasnuvav Trinitariyu Vin staye chlenom organizaciyi razom z Sanchesom i Feliksom Maria del Monte Duarte bachiv u Melli uchnya vinyatkovih umov i priznachiv jogo na zaminu Huana Nepomucena Ravelo koli toj ne zmig domovitisya z liderami Gayiti shob organizuvati ruh Reforma U sichni 1843 roku Mella otrimav zavdannya vid Duarte poyihati do gayityanskogo sela Los Kajos de San Luyis na pivdni ostrova shob vstupiti v kontakt z reformatorskimi revolyucionerami yaki diyali proti gayityanskogo prezidenta Zhana P yera Bojera Vin zrobiv mozhlivim soyuz mizh trinitariyami i gayityanskimi reformatorami yaki voyuvali z Bojerom Ce prizvelo sho 16 sichnya 1844 roku buv pidpisanij akt pro podil yakij progolosiv neobhidnist vidokremitis vid gayityanskogo gnitu i formalizuvati soyuz liberaliv i konservatoriv Pid chas vijni za nezalezhnist vin zajnyav pivnichnij region Sibao shob zapobigti proniknennyu z Gayiti Respublikanski chasi1 bereznya 1844 roku vin stav chlenom novostvorenoyi Timchasovoyi radi chasiv Pershoyi respubliki a cherez kilka dniv viyihav do Sibao de obijnyav posadu gubernatora Santyago i stav delegatom Centralnogo uryadu Stav golovnim politichnim i vijskovim kerivnikom najbilsh vazhlivogo regionu krayini Pislya progoloshennya nezalezhnosti Mella progolosiv Duarte prezidentom centralnoyi uryadu Hunti z metoyu zapobigannya bud yakomu prihilnikovi kolonializmu vid spivpraci z okupacijnoyu vladoyu Taki diyi primusili Pedro Santanu vignati jogo z krayini Mella povernuvsya do krayini v 1848 roci pislya amnistiyi prezidenta Manuelya Himenesa i priyednavsya do konservatoriv pid kerivnictvom Pedro Santani i buv jogo pribichnikom poki v 1861 roci toj ne priyednav Dominikanu do Ispaniyi Vin mav zvannya generala Nacionalnoyi armiyi i pereviv Hose Mariyu Imberta z Moki yakij stav jogo praviceyu i dopomagav jomu u vijskovomu komanduvanni Koli pochalasya bitva za Santyago Mella yakij ne buv na poli boyu dav pershi vkazivki i obrav Imberta svoyim lejtenantom zastupnikom Koli gayityanskij lider Fosten Eli Suluk vtorgsya v krayinu Mella priyednavsya do armiyi vidznachivshis u bitvi pid Las Karreras i stav sekretarem Pedro Santani Pislya vidstavki prezidenta Manuelya Himenesa ta obrannya prezidentom Buenaventuri Baesa u veresni 1849 roku Mella buv priznachenij derzhsekretarem z pitan finansiv i torgivli Koli vinikla vorozhnecha mizh Santanoyu i Baesom Mella virishiv vstati na storonu pershogo Odnak upertist Santani v jogo bazhanni priyednati krayinu do Ispaniyi vidgornula Mellu vid nogo Mizh 1849 i 1861 rokami Mella vidhodit vid Santani cherez jogo proyekt aneksiyi Mella obijmav posadi komanduvacha zbrojnimi silami ministra oboroni gubernatora Santyago povnovazhnogo ministra i poslannika nadzvichajnoyi specialnoyi misiyi pri ispanskomu uryadi U lipni 1856 roku jomu bulo dorucheno pidgotuvati zakonoproyekt pro organizaciyu armiyu U serpni 1863 roku vin podorozhuvav na pivden peretinayuchi Centralnij hrebet cherez Konstancu z nakazom organizuvati vidnovlennya vijsk pidporyadkovanih Pedro Florentino Pid chas restavraciyi vin buv priznachenij ministrom oboroni i u sichni 1864 vipustiv partizanskij vijskovij posibnik SmertMella obijmav posadu vice prezidenta Dominikanskoyi Respubliki koli v Grato de Kapitalino vin ne zahvoriv na dizenteriyu Nezadovgo do smerti vin poprohav shob jogo zalishki buli zagornuti v Nacionalnij prapor Vin pomer 4 chervnya 1864 roku v nevelikomu budinku bilya Fortalezi San Luyis v Santyago Jogo pohovali poryad z Duarte i Sanchesom v Altar de la Patriya Vivtar Batkivshini Z troh velikih diyachiv Dominikanskoyi respubliki XIX stolittya zasnovnikiv respubliki Matias Ramon Mella uyavlyav z sebe vojovnichij i rishuchij simvol i najbilsh pristosovanij do politichnoyi diyalnosti dokapitalistichnogo suspilstva Dzherela angl Komin M Trofimova T 28 06 2017 N 1 Arhiv originalu za 15 lyutogo 2019 Procitovano 15 lyutogo 2019 Poperednik Ne bulo Vice prezident Dominikanskoyi respubliki 1863 1864 Nastupnik Ulises Fransisko Espayat